Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу"
У статті розглянуто в культурно-історичній ретроспекції основні моменти формування політико-юридичної культури м. Чернівці як динамічної складової "чернівецького міфу". Проблема осмислюється в світлі локальних і глобальних аспектів проблеми мультикультуралізму, оскільки багата й непроста...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62508 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 131-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62508 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625082014-05-23T03:01:28Z Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" Жмундуляк, Д. Філософія У статті розглянуто в культурно-історичній ретроспекції основні моменти формування політико-юридичної культури м. Чернівці як динамічної складової "чернівецького міфу". Проблема осмислюється в світлі локальних і глобальних аспектів проблеми мультикультуралізму, оскільки багата й непроста історія цього міста характеризується етнічно-культурною строкатістю та водночас стабільним прагненням до мирного співіснування різних національних громад у контексті зміни типів суспільно-політичної культури. The article deals with the cultural and historical retrospection moments of the formation of political and legal culture of the city Chernivtsi as a dynamic component of the "myth of Chernivtsi". The problem is interpreted in the light of local and global aspects of multiculturalism, as a rich and complex history of this city is characterized by ethnic and cultural diversity of, and, simultaneously, stable desire for peaceful coexistence among different ethnic communities in the context of the changing types of socio-political culture. 2012 Article Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 131-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62508 130.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Жмундуляк, Д. Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" Схід |
| description |
У статті розглянуто в культурно-історичній ретроспекції основні моменти формування
політико-юридичної культури м. Чернівці як динамічної складової "чернівецького міфу".
Проблема осмислюється в світлі локальних і глобальних аспектів проблеми мультикультуралізму, оскільки багата й непроста історія цього міста характеризується етнічно-культурною строкатістю та водночас стабільним прагненням до мирного співіснування різних національних громад у контексті зміни типів суспільно-політичної культури. |
| format |
Article |
| author |
Жмундуляк, Д. |
| author_facet |
Жмундуляк, Д. |
| author_sort |
Жмундуляк, Д. |
| title |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| title_short |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| title_full |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| title_fullStr |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| title_full_unstemmed |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| title_sort |
проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62508 |
| citation_txt |
Проблема філософського дослідження політико-юридичної культури як складової "чернівецького міфу" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 131-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT žmundulâkd problemafílosofsʹkogodoslídžennâpolítikoûridičnoíkulʹturiâkskladovoíčernívecʹkogomífu |
| first_indexed |
2025-07-05T13:22:20Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:22:20Z |
| _version_ |
1836813376354779136 |
| fulltext |
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 131
УДК 130.2
ПРОБЛЕМА ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ПОЛІТИКО-ЮРИДИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК СКЛАДОВОЇ
"ЧЕРНІВЕЦЬКОГО МІФУ"
ДМИТРО ЖМУНДУЛЯК,
кандидат філологічних наук, директор Державного архіву в Чернівецькій області
У статті розглянуто в культурно-історичній ретроспекції основні моменти формування
політико-юридичної культури м. Чернівці як динамічної складової "чернівецького міфу".
Проблема осмислюється в світлі локальних і глобальних аспектів проблеми мультикульту-
ралізму, оскільки багата й непроста історія цього міста характеризується етнічно-культур-
ною строкатістю та водночас стабільним прагненням до мирного співіснування різних на-
ціональних громад у контексті зміни типів суспільно-політичної культури.
Ключові слова: "міф Чернівців", політична культура, правова культура, мультикультуралізм.
Постановка проблеми. В аспекті глобальної ур-
банізації сьогоднішнього життя універсальною про-
блемою філософії культури стає вивчення соціокуль-
турного феномена міста як такого, зокрема, в аспекті
«міфу міста»: існують ґрунтовні дослідження про «міф
Рима», «міф Єрусалима», «міф Києва» [див., напр.
15] тощо. Конкретне ж невелике місто, як у нашому
випадку Чернівці, зазвичай залишається поза ува-
гою дослідника. Усе ще не визначена сама пробле-
ма філософського дослідження політико-юридичної
культури як складової «чернівецького міфу» й важ-
ливого чинника культурного прогресу міста й цілого
буковинського краю. При величезному масиві істо-
ричного, культурологічного та краєзнавчого матері-
алу в цій сфері [див., напр. 2; 4; 8; 12; 13], він усе ж
таки постає фрагментарним, розпорошеним, чекає
на філософсько-культурне узагальнення.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких запо-
чатковано вирішення проблеми. Проблема вив-
чення «міфу Чернівців» є продовженням досліджен-
ня актуальності зазначеної тематики, зокрема в стат-
тях «Філософсько-культурологічні дослідження
«міфу Чернівців», «Релігійне підґрунтя культури в
контексті проблеми мультикультурного суспільства»,
«Глибинна сакральна символіка «Чернівецького
міфу» та ін. Для нас набувають значної філософсь-
кої вагомості поняття політичної та юридичної куль-
тури. Термін «політична культура» було введено в
науковий обіг ще німецьким просвітителем ХVIII сто-
ліття І. Гердером, який розумів її як означення ду-
ховної установки на втілення в життя певного сус-
пільного ідеалу (політична культура в широкому
сенсі слова)1. Не буде зайвим згадати й про типоло-
гію політичної культури, що її встановили амери-
канські дослідники Г. Алмонд і С. Верба, які виділи-
ли такі три її типи: патріархальна політична культура
- населення байдуже до пануючої політичної сис-
теми; підданська політична культура, яка характе-
ризується психологічною відданістю людей конк-
ретній владі й пасивністю індивіда, та активістська
політична культура, яку формують активні й заці-
кавлені суб’єкти, здатні до політичних змагань і
боротьби [1]. Політична культура невід’ємна також
від культури правової (юридичної), яка визначаєть-
ся станом загальної культури населення, якістю на-
ціонального законодавства та передбачає соціаль-
но-правову активність громади, нетерпимість до
протиправної діяльності [3].
Метою статті є постановка проблеми досліджен-
ня «міфу Чернівців» у проекції суспільно-політичної
діахронії та формування правової свідомості, виз-
начених багатою й непростою історією цього міста
та зміною типів політико-юридичної культури.
Виклад основного матеріалу. Місто, яке фор-
мує й насаджує культуру у своєму регіоні, стає ци-
таделлю політичної та правової культури. Утім, виз-
начається, що є різні типи міст за самим фактом їх
виникнення - міста, що сформувалися з волі влади
чи окремого можновладця, або ж такі, що виникли
«природним» шляхом, склалися в результаті ініціа-
тиви групи поселенців, що «огородилися» від дикої
природи й інколи мали досить складні стосунки з
владою [7]. Крім того, будь-яке значне європейське
місто тією чи іншою мірою поліетнічне та мульти-
культурне, що створює не лише атмосферу духов-
ного багатства й різноманітності, а й певне напру-
ження та дух політичного змагання, що очевидно
впливає на сферу юриспруденції та судочинства.
О. Ревіна розглядає місто як форму буття, якій при-
таманна власна культурно-етнічна визначеність, а
мультикультурний простір міста має такі характери-
стики: інтенціональність (людина змушена визнача-
тися з метою свого існування та національною іден-
1 Політичну культуру розуміють ще й у вузькому сенсі слова
- як систему політичного змагання, що фіксує кодекси та сте-
реотипи політичної поведінки. Ми використовуємо поняття
політичної культури лише в широкому значенні слова.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
132 ЕКОНОМІКА
тичністю в тому числі), інструментальність (індивід
шукає власні способи життєдіяльності, але в межах
поліетнічної культури міста), інтерсуб’єктивність (осо-
бистість обов’язково належить до певної соціальної
та етнічної групи, навіть якщо прагне дистанціюва-
тися від людей) [12, с. 7-8]. На думку І. Намєстніко-
вої, вирішальну роль у міжкультурній комунікації
відіграє діалог як її основа, що перетворює цю ко-
мунікацію на важливий чинник динаміки культури [9,
с. 86-129]. Сьогодні, в епоху невідворотної глобалі-
зації, коли різні культурні світи дуже часто сусідять
на одній території, це напруження часто призводить
до трагічних конфліктів. Місто тут виступає вузло-
вим центром таких протиріч. Отже, Чернівці, як нам
здається, можна цілком обґрунтовано, скористав-
шись визначенням С. Ляхової, назвати «проміжним»
містом - містом обласного значення, нібито про-
вінційним за зовнішніми ознаками, але «зі столич-
ним типом міського способу життя» [8, с. 19]. І це не
випадково, що порівняно невелике місто стало куль-
турним центром - подібні процеси були особливо
характерні для першої половини ХХ ст., коли про-
вінційні міста «стають соціокультурними центрами,
тісно пов’язаними з традиціями та водночас такими,
що відкриваються новаціям» [4, с. 3]. Чернівці, роз-
ташовані на стику заходу й сходу Європи, - справж-
ній заповідник потужного культурного розвою, куль-
турного взаємовпливу та синтезу культур.
Очевидно, що різні типи політичної культури та
рух правових норм визначено історичним функціо-
нуванням у цілій Україні, у її західних областях і
конкретно в м. Чернівці, тоталітарних, авторитар-
них та демократичних політичних режимів, які ха-
рактеризуються різним ступенем активності насе-
лення у ставленні до політики та різним рівнем його
поінформованості в контексті загальнокультурної
ситуації краю.
Водночас, як свідчить досвід сучасної Західної
Європи, де проект мультикультурного суспільства
безславно завалився, бездумне й механічне по-
єднання на одній території зі своєю власною потуж-
ною культурною базою представників різних народів
та релігій, індивідуумів та спільнот різного рівня
культурності, призводить лише до глибинної прірви
між цими спільнотами й окремими людьми та до
численних, часто антагоністичних конфліктів. Тому
чернівецький мультикультурний досвід політичної
толерантності й прагнення дотримуватися правових
норм є особливо актуальним.
Чернівецьке політичне життя характеризується
доволі інтенсивною еволюцією, або й революційни-
ми стрибками від одного типу до іншого, що визна-
чено загальноєвропейською політичною парадигмою
- рухом від патріархальності й авторитаризму до
нинішньої демократичної свідомості, хоча процес
цей далекий від однолінійності й прямоти: місто, що
виникло на межі українського та молдавського світів
і в момент переходу суспільства від середньовіччя
до Відродження, жило потім сотні років у лоні Авст-
ро-Угорської монархії під диктатурою австрійської
адміністрації, півстоліття під пресом комуністичного
тоталітаризму й увійшло в непрості політичні обста-
вини сьогодення з його характерним численним пе-
реплетенням різних соціальних та національно-іде-
ологічних проблем.
Динаміка розвитку Чернівців, які пройшли шлях
від давньоруського міста до значного культурного
центру сучасної української Буковини, визначаєть-
ся складною політичною боротьбою та внутрішньою
еволюцією всіх перерахованих вище чинників.
Чернівці формувалися історично в різні епохи: в
епоху переходу від феодалізму до капіталістичних
відносин, в епоху торжества абсолютистських мо-
нархій, в епоху спроб установити той чи інший тип
тоталітаризму, нарешті, в епоху буяння демократич-
них і національно-визвольних рухів. Вони йшли від
ксенофобії та частих воєнних конфліктів, від юри-
дичного хаосу та невизначеності, від національної
розрізненості й боротьби за політичне домінування
до пошуку політичної рівноваги, забезпечення прав
людини й дотримання законності.
І цей шлях ніколи не був безхмарним та безкон-
фліктним. Уже те, що Чернівці нині є переважно ук-
раїномовним та російськомовним містом у щільно-
му кільці сіл, часто населених молдаванами та по-
части румунами, є свідченням ситуації, що склала-
ся вже в сиву давнину, коли слов’янські племена
увійшли в контакт із племенами фракійців, що теж
справедливо вважаються автохтонами цієї землі. І
якщо слов’яни з’явилися тут у V ст. н. е., то й ру-
мунська (проторумунська?) спільнота, на думку ру-
мунських учених, проживала тут віддавна, і це пи-
тання вимагає уваги.
Сливе немає сенсу шукати якихось пояснень
геополітичної ситуації в таких досі не визначених
докорінно з усією належною науковою точністю
явищ, як Трипільска культура, сліди якої українсь-
кими кордонами аж ніяк не окреслюються, а орга-
нічно й повноцінно продовжуються ще й на тери-
торії Румунії та Польщі. Інакше кажучи, для люди-
ни, яка глибко цікавиться питанням, очевидно, що
трипільці українцями в повному розумінні слова аж
ніяк не були - досить пригадати версію О. Кандиби
(Олега Ольжича), який був не тільки палким укра-
їнським патріотом, а й серйозним дослідником-ар-
хеологом: він переконливо доводив месопотамські
корені трипільців [5], чия культура стала відправною
точкою для землеробських цивілізацій як слов’ян,
так й інших східноєвропейських племен, будучи, за
примхою долі, трансплантована на їхні землі через
катаклізм планетарного характеру2.
Край, нині званий Північною Буковиною, від се-
редини І тисячоліття до ХVІІІ ст. практично являв
собою своєрідну «нічийну» територію, зайняту тем-
ними та сирими буковими лісами, де люди селили-
ся «кущами», без певних національно-державних
кордонів, і тут слов’янські поселення вільно межу-
валися з румуно-молдованськими (волоськими), що
спричинювало характерну мовно-культурну інтер-
ференцію - так, у нинішній румунській мові сільсько-
господарський реманент, посуд тощо дуже часто
позначається словянськими термінами (lopata -
2 Існує цілком вірогідна версія, що люди з Межиріччя тікали на
Північ, рятуючись від тієї велетенської повені, яка сталася
після танення останнього льодовика - у результаті цієї ката-
строфи Чорне море з’єдналося із Середземним (це стало ос-
новою переказів про Всесвітній потоп).
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 133
лопата, grebla - граблі, boroană - борона, teren - те-
рени, ara - орати, sticlă - [скляна] пляшка), а в ук-
раїнську мову увійшли такі характерні слова й сло-
восполучення, як мати фацу (підтримувати рено-
ме), калфа (розпорядитель на сільських заходах;
вочевидь, слово прийшло в поневолений турками
румунський край з ісламського світу, де звучало
як халіф), гуцул - розбійник, тайстра - торба, ши-
рокоуживані нині в українській мові бринза та ма-
малиґа тощо.
З цього погляду важливо знати, коли саме ви-
никли Чернівці: міста в цьому краї виникали з кня-
жої волі лише в ХІ-ХІІІ ст., а більш сприятливі для
формування суспільної культури умови спостеріга-
ються пізніше, коли «сформувалися нові центри сус-
пільно-політичного та релігійного життя населення,
а саме - князівські фортеці» [2, с. 109; див. також:
13]. За загальноприйнятою в нас версією Р. Кайд-
ля, місто виникло від початку як слов’янське - спер-
шу на Пруті в середині ХІІ ст., але формувалося в
ренесансні часи, коли перебувало в складі Мол-
довського князівства.
Ніщо, власне, не перешкоджало вільному роз-
воєві ренесансного процесу формування численних
міст - у XVI столітті їх в Україні загалом є вже десят-
ки; тут бурхливо розвиваються товарно-фінансові
відносини, утілюється магдебурзьке право, за яким
міста отримують самоврядування; вільно пересува-
ються й осідають на українських землях уродженці
Західної Європи; спостерігається і зворотній процес.
У буковинському краї XIV-XV ст. поступово втра-
чали свою значущість такі юридичні кодекси, як
«Руська правда» Київської Русі або «Литовський
статут» часів володарювання Литви. Та при цьому,
вочевидь, у самих Чернівцях навіть за політичної
домінації молдаван навряд чи широко функціонува-
ло звичаєве молдавське (або волоське) право, яке
існувало винятково в усному варіанті й то в середо-
вищі селянському (вільних селян). Нехай це право
сягало навіть «руського» населення не лише Буко-
вини, а й Галіції: воно регулювало в основному зе-
мельні відносини та проблеми майнового спадку, і
здійснював його на практиці «кнез» («жуде»), яко-
му належали дарунки продуктами (сир, вовна, віск
тощо); кілька разів на рік збиралося й сільське віче.
Та й кількість румунського населення Північної Бу-
ковини реально збільшилася вже в рамках нової
історії: лише зі встановленням австрійської влади
розпочалося інтенсивне переселення до Буковинсь-
кого регіону румунів із Молдавії та Семигорода.
Натомість помітне значення з погляду наближен-
ня Чернівців до норм західноєвропейського місько-
го життя мало запровадження магдебурзького (тев-
тонського) права в 1488 р., яке не слід розглядати
як продовження споконвічної вічової традиції київсь-
ких часів (віче функціонувало до того лише в Новго-
роді, Смоленську й ще кількох містах Київської Русі).
Магдебурзьке право формувалося на ґрунті досві-
ду міст-комун західноєвропейського середньовіччя
(який зародився в Північній Італії). У містах такого
типу з’являється колегіальне управління - магістрат,
куди міг бути обраний усякий достойник навіть із
простолюду (утім, це не поширювалося на нижчі
верстви, на жінок, незаконнонароджених та нехрис-
тиян). Ця традиція не була винятково наслідком
німецької колонізації слов’янських земель - тут відби-
лися процеси економічної та культурної інтеграції,
характерні й для нинішньої Західної Європи. Ство-
рені за магдебурзьким правом органи міського са-
моврядування та суди були згодом обмежені, а
потім і взагалі ліквідовані австрійською адміністра-
цією. Але ця ситуація значно наблизила Чернівці до
рівня західноєвропейського міста.
У складі Австро-Угорської монархії всі були ви-
мушені визнавати австрійську політичну домінацію
й норми австрійського судочинства. Тут із 1812 р.
діяв кодекс законів, заснований на традиції римсь-
кого права, який являв собою певний компроміс між
феодальними нормами й новими буржуазними по-
глядами на права людини взагалі, права жінок і дітей,
майно, спадщину тощо [6]. Управлінська діяльність
ґрунтувалася на традиціях австрійського бюрокра-
тизму, хоча в австрійському парламенті лунав го-
лос і буковинських депутатів, а після революційних
подій 1848 р. українській громадськості не лише
вдалося скасувати селянські повинності, а й підне-
сти національно-визвольний рух і трохи демократи-
зувати управління Буковиною [10].
Відверта й насильницька румунізація Північної
Буковини, особливо міста Чернівці, активно розгор-
нулася пізніше, з падінням Австро-Угорської мо-
нархії, але тривала недовго, не мала глибоких ре-
зультатів і припинилася після входження Північної
Буковини до складу Радянської України. Тому серй-
озно говорити про те, що політико-юридичну тради-
цію Чернівців визначено «румунською традицією»,
як це стверджують деякі румунські вчені [14], підстав
немає.
Подібна ситуація спостерігається і в історії ма-
сового заселення м. Чернівці євреями, що прийш-
ли сюди переважно з Австрії й довго культивували
у своєму середовищі не лише ідиш, а й добру, гра-
мотну німецьку мову (аж до Другої світової війни); у
другій половині ХІХ ст. це багате й красиве місто
пишно іменувалося серед представників єврейсь-
кого етносу «Трояндою Ізраїлю» (євреї тут складали
майже половину населення навіть після Другої світо-
вої війни, і ситуація змінилася докорінно лише в
останні два десятиліття). У свідомості частини жи-
телів України Чернівці, як, скажімо, і Бердичів, -
«єврейське» місто. Та, попри думку про колишнє
«домінування» чернівецького єврейства, у пору його
розквіту лише всередині цієї національної громади
діяв єврейський релігійний закон - галаха, про до-
тримання якого піклувалися рабини з Бейт-Діну (Дому
Суду). А так євреї цілком підкорялися політико-пра-
вовому домінуванню Австрії. Отже, говорити про
«єврейське засилля» в Чернівцях підстав немає.
Та буття в лоні Австро-Угорської імперії визнача-
ло не лише співіснування в єдиному політичному
просторі і єдиному юридично-правовому полі, зас-
нованому на нормах загальноприйнятого для Євро-
пи римського права, але й певну напруженість на-
ціонально-політичних питань, які перепліталися з
проблемами класового протистояння та пропагандою
радикально-соціалістичних ідей. Гострі були, наприк-
лад, полеміки між прихильниками «москвофільства»
й українськими «самостійниками». Але все ж таки
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
134 ЕКОНОМІКА
принцип національно-культурної автономії, який по-
слідовно проводився цісарською владою, дозволяв
дещо пом’якшити соціальне та міжнаціональне на-
пруження.
Падіння австрійського володарювання виклика-
ло численні політичні катаклізми, міжнаціональні кон-
флікти й масове порушення прав людини, що особ-
ливо гостро проявилося в роки Першої світової війни
[11]. Надалі виникнення й змагання численних по-
літичних партій, трагедія двох війн, спроби тоталі-
тарного поневолення краю в ХХ ст., фашистська оку-
пація та ін., вносили свої корективи до ситуації. Пе-
ребування в складі СРСР внесло нові акценти; зок-
рема, у місті поширилася комуністична ідеологія та
вкоренилася російська мова, яку вважають рідною
багато нинішніх чернівчан. Не будемо багато гово-
рити про ситуацію з правами людини в радянсько-
му суспільстві та утискування вільної економічної
ініціативи й національно-культурних начал: це вже
добре висвітлено в науковій літературі.
Пострадянський період приніс із собою різке со-
ціально-політичне розмежування суспільства, заго-
стрення національного питання, дискусії та мітинги,
демонстрації політичних сил. За цих умов окремого
дослідження потребує розвиток правової думки та
стан дотримання законності. Колись у Чернівцях, як
і в інших містах Австро-Угорської імперії, у самому
серці міста, на Соборній площі, височіли поруч ба-
гатоповерховий будинок суду й приміщення тюрми,
що покликано було символізувати верховенство
права в громадянському житті міста й краю. Сьо-
годні приміщення суду, у якому за радянських часів
містився обком КПРС, віддано національному уні-
верситетові імені Ю. Федьковича, і тут розташова-
но юридичний факультет: кузня кадрів сучасних
буковинських юристів, створена, що називається,
на голому місці. Проте сьогодні сумлінне дотриман-
ня законності не завжди проста річ, і про це відвер-
то говорять чернівецькі ЗМІ. Разом із тим, знакові
ситуації на зразок резонансного засудження голови
однієї з районних адміністрацій, який, разом зі свої-
ми охоронцями, тяжко побив селян, що насмілили-
ся, як звикли здавна, ловити рибу в приватизовано-
му ним водоймищі (попри спроби деяких авторитет-
них груп пом’якшити вирок), свідчать про пошук
суспільством справедливості й тяжіння до встанов-
лення міцної законності.
Зокрема, у нинішніх умовах важливо дати зва-
жену оцінку пошукові шляхів до європейського ви-
бору України й Буковини, питомої ваги російського
населення й російської мови, так само як і «румунсь-
кого чинника» і взагалі «західного» та «східного»
векторів у політичному житті та юридичній свідомості
сьогодення. Окремого вивчення потребує також роль
Чернівецьких політичних угруповань, юристів, осе-
редків науки й культури в цьому процесі.
Утім, політико-юридична культура міста має, по-
при всі складності й негаразди, певну тверду осно-
ву: найбільш поширеною характеристикою Чернівців
є загальне визнання їх багатоетнічним і винятково
толерантним містом. Колись кожен буковинець, най-
перше чернівчанин, володів не лише «руською» (ук-
раїнською) мовою, а ще й німецькою, румунською
та ідиш (багато хто знав і польську). Сьогодні в
Західній Європі з тривогою говориться про провал
ідеї мультикультурного суспільства (хоча в США таке
суспільство якось тримається, попри провал надій
на моделі типу «плавильного казана»). У Чернівцях,
де поліетнічність і полікультурність складалися не
так раптово, як у сьогоднішній Західній Європі, усе
протікало достатньо гармонійно. З австрійських часів
тут реалізувався принцип національно-культурної
автономії: у канцелярії - тільки німецька мова, а в
приватному житті - повна свобода. У Чернівцях здав-
на існували (й існують до сьогодні) Український на-
родний дім, Німецький народний дім, Польський
народний дім; у часи румунського панування над
Буковиною до них долучився й Румунський народ-
ний дім. Абсолютно вільно почувається в Чернів-
цях і російська (ліпше сказати, російськомовна) гро-
мада. Та при всій цій поліфонічності із часом вираз-
но бере гору український первінь: 1918 року відбу-
лося Буковинське віче, яке засвідчило масове ба-
жання населення Буковини жити одним життям з
усією Україною.
Перекази про Чернівці, як фольклорні, так і за-
фіксовані на папері, дуже соковиті й колоритні, на-
сичені енергією минулого й сучасності, пам’яттю про
процвітання та негаразди. Вони не тільки позначені
печаткою стародавності, а й виникають часом про-
сто на наших очах. Наведемо достатньо показовий
приклад механізму складання однієї чернівецької
міфологеми. У 2008 р. на честь 600-річчя міста
Чернівці на Центральній площі було відкрито пам’-
ятник «Трояндам , якими підмітали тротуари
Чернівців». Його можна назвати, по суті, ілюстра-
цією до романтичного міфу, сформульованого
німецьким журналістом Г. Гайнценом, що буцімто
Чернівці були «таємною столицею Європи», розкіш-
ним містом, де тротуари підмітали букетами троянд.
Додамо, що недавно встановлений у місті пам’ят-
ник, у свою чергу, став підставою для створення
нового міфу: вважається, що дівчина, яка торкнеть-
ся великого пальця скульптури, щасливо вийде
заміж, а хлопця очікуватиме успіх у всіх справах.
Характерна також тенденція «укрупнити» значення
Чернівців, чого варта хоча б формула «таємна сто-
лиця Європи».
Змінюється й ставлення до колишніх об’єктів не-
приязні. Сьогодні, коли загасла гострота протисто-
яння національно свідомого українства австро-
німецькому пануванню, спостерігається навіть пев-
на ностальгія за австрійською епохою та її міфо-
логізація: чернівецький художник зі світовим ім’ям
Б. Тутельман віддає чимало зусиль проекту рес-
таврації великої статуї Австрії, нещодавно знайде-
ної в уламках, а в одному з чернівецьких скверів
установлено пам’ятник цісарю Францеві-Йосипу, за
часів якого Чернівці, як вважається, процвітали. Так
нинішній обласний центр знову долучається до аури
імперії Габсбургів, і вже ніхто не відчуває тут себе
приниженим.
Висновки
Таким чином, знаковий момент колективної пам’-
яті цієї території успішно виконує так званий «міф
міста». У ментальність чернівчан міцно увійшла не
лише ідея «українських Чернівців», а й ідея по-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 135
лікультурності та толерантності до численних націо-
нальних меншин, їхньої мови та культури. Красно-
мовна деталь: у ході нещодавно проведеної у зв’язку
з 600-річчям міста реконструкції центральної вулиці,
яка носить ім’я Ольги Кобилянської, гранітні бордю-
ри тротуарів прикрашено словом «Чернівці», ви-
різьбленим українською, російською, румунською,
польською мовами та мовою ідиш, що покликано
символізувати багатонаціональний склад Чернівців
та соціально-політичне суголосся міста.
Очевидно, що потрібне подальше й значно більш
детальне вивчення проблем соціально-політичної та
правової культури Чернівців, яка в Новий час вира-
жає зрослу креативність людини та її прагнення
вільної та гуманної життєбудови, що віддзеркали-
лося в чернівецькому мікрокосмі з надзвичайною
повнотою та рельєфністю.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Алмонд Д. Гражданская культура и стабильная демок-
ратия / Дэвид Алмонд, Сидней Верба // Политические иссле-
дования. - 1992. - № 4. - С. 122-314.
2. Возний І. Історія досліджень та етапи формування дав-
ньоруських міст Х - ХІІІ ст. у межиріччі Верхнього Сирету та
Середнього Дністра / І. Возний // Матеріали і дослідження з
археології Прикарпаття і Волині. - Вип. 9. - Львів, 2005. -
С. 297-323.
3. Зайчук О. В. Теорія держави і права / О. В. Зайчук,
Н. М. Оніщенко. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.
4. Деткова Н. Ю. Духовная жизнь малого провинциаль-
ного города: на примере г. Шадринска первой половины
ХХ века : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. куль-
турологии : спец. 24.00.01 «Теория и история культуры» /
Н. Ю. Деткова. - Челябинск, 2009. - 26 с.
5. Кандиба О. [Олег Ольжич]. Галицька мальована керам-
іка / Олег [Олександрович] Кандиба // Записки НТШ. - Львів,
1929. - Т. CLVII. - С. 12-16.
6. Кульчицький В. С. Джерела права в Галичині за часів
австрійського панування (1772-1918 рр.) / В. С. Кульчицький
// Проблеми правознавства. - 1971. - Вип. 19. - С. 46-47.
7. Левинтов А. Городское кладбище / А. Левинтов // Зна-
ние - сила. - 2012. - № 1. - С. 51-58.
8. Ляхова С. С. Провинциальный город как социокультур-
ный феномен : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд.
философ. наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» /
С. С. Ляхова. - Архангельск, 2006. - 24 с.
9. Наместникова И. В. Межкультурная коммуникация как
социокультурный феномен : дисс. ... д-ра философ. наук :
09.00.11 / Наместникова Ирина Викторовна. - М., 2003. - 330 с.
10. Настасяк І. Ю. Організація управління Галичиною і Бу-
ковиною в складі Австрії (1772 - 1848 рр.) : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Те-
орія та історія держави і права; історія політичних і правових
вчень» / І. Ю. Настасяк. - Львів, 2005. - 17 с.
11. Перша світова війна та проблеми державотворення
у Центральній та Східній Європі (до 90-річчя закінчення Пер-
шої світової війни) : матеріали міжнар. наук. конф. - Чернівці
: ЧНУ, 2009. - 316 с.
12. Ревина Е. В. Мультикультурный город как простран-
ство национальной идентичности : автореф. дисс. на соиск.
науч. степени канд. философ. наук : спец. 09.00.13 «Религио-
ведение, философская антропология, философия культуры»
/ Е. В. Ревина. - Ставрополь, 2009.- 23 с.
13. Тимощук Б. А. Раннефеодальный город восточных
славян на р. Прут / Б. А. Тимощук // Роль ранніх міських центрів
у становленні Київської Русі : матеріали польового історико-
археологічного семінару. - Суми, 1993. - С. 34-37.
14. Bocaneţ u A. Istoria oraşului Cernăuţ i pe timpul Moldovei /
A. Bocaneţ u. - Cernauti : Glasul Bucovinei, 1933. - 195 р.
15. Левада Ю. Почему дороги ведут в Рим / Ю. Левада //
Знание-сила. - Фев. 1995. - С. 9-19; Матяш С. В. Человек в
городе : Социол. очерки / С. В. Матяш. - К. : Политиздат Укра-
ины, 1990. - 223 с.; Ильин В. Г. Город: образ, концепт, реаль-
ность : социокультурный анализ / В. Г. Ильин. - Ростов : Изд-
во Ростовского гос. университета, 2003. - 246 с.
D. Zhmundulyak
PROBLEM OF PHILOSOPHICAL RESEARCH OF POLITICAL AND LEGAL CULTURE
AS PART OF CHERNIVTSI MYTH
The article deals with the cultural and historical retrospection moments of the formation of political and legal
culture of the city Chernivtsi as a dynamic component of the "myth of Chernivtsi". The problem is interpreted in the
light of local and global aspects of multiculturalism, as a rich and complex history of this city is characterized by ethnic
and cultural diversity of, and, simultaneously, stable desire for peaceful coexistence among different ethnic communities
in the context of the changing types of socio-political culture.
Key words: "the myth of Chernivtsi", political culture, legal culture, multiculturalism.
© Д. Жмундуляк
Надійшла до редакції 12.07.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|