Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства

У статті проаналізовано взаємозв'язок між з одного боку системним, програмно-цільовим, ситуаційним, функціональним та процесним підходом до розвитку інноваційно-технологічного потенціалу підприємства та компонентами управління, які забезпечують його реалізацію, з іншого. Запропоновано концепцію...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Блажевич, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Schriftenreihe:Схід
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62511
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства / Г. Блажевич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 10-15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-62511
record_format dspace
spelling irk-123456789-625112014-05-23T03:00:23Z Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства Блажевич, Г. Економіка У статті проаналізовано взаємозв'язок між з одного боку системним, програмно-цільовим, ситуаційним, функціональним та процесним підходом до розвитку інноваційно-технологічного потенціалу підприємства та компонентами управління, які забезпечують його реалізацію, з іншого. Запропоновано концепцію формування стратегії розвитку інноваційно- технологічного потенціалу машинобудівного підприємства. Intercommunication is analyzed between going near development of innovative-technological potential of enterprise and management components in relation to his realization and conception of forming of strategy of development of innovative-technological potential of machine-building enterprise is offered. 2012 Article Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства / Г. Блажевич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 10-15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62511 658.5 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Економіка
Економіка
spellingShingle Економіка
Економіка
Блажевич, Г.
Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
Схід
description У статті проаналізовано взаємозв'язок між з одного боку системним, програмно-цільовим, ситуаційним, функціональним та процесним підходом до розвитку інноваційно-технологічного потенціалу підприємства та компонентами управління, які забезпечують його реалізацію, з іншого. Запропоновано концепцію формування стратегії розвитку інноваційно- технологічного потенціалу машинобудівного підприємства.
format Article
author Блажевич, Г.
author_facet Блажевич, Г.
author_sort Блажевич, Г.
title Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
title_short Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
title_full Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
title_fullStr Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
title_full_unstemmed Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
title_sort формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2012
topic_facet Економіка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62511
citation_txt Формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства / Г. Блажевич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 10-15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT blaževičg formuvannâstrategíírozvitkuínnovacíjnotehnologíčnogopotencíalupromislovogopídpriêmstva
first_indexed 2025-07-05T13:22:30Z
last_indexed 2025-07-05T13:22:30Z
_version_ 1836813386421108736
fulltext № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 10 ЕКОНОМІКА УДК 658.5 ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ГАННА БЛАЖЕВИЧ, аспірант Макіївського економіко-гуманітарного інституту У статті проаналізовано взаємозв'язок між з одного боку системним, програмно-цільо- вим, ситуаційним, функціональним та процесним підходом до розвитку інноваційно-техноло- гічного потенціалу підприємства та компонентами управління, які забезпечують його реа- лізацію, з іншого. Запропоновано концепцію формування стратегії розвитку інноваційно- технологічного потенціалу машинобудівного підприємства. Ключові слова: формування стратегії, розвиток, інноваційно-технологічний потенціал, кон- цепція, промислове підприємство. Постановка проблеми. Процес структурної пе- ребудови національної економіки, що забезпечує в найближчій перспективі її стійкий підйом, можливий тільки на новій технологічній, економічній і органі- заційній основі, що базується на підприємницько- му типі відтворення. Це потребує формування й мобілізації внутрішніх джерел розвитку економіки й, насамперед, наявного в країні інтелектуального по- тенціалу, що трансформується в технологічний роз- виток. Саме інноваційно-технологічний розвиток, форму- ючи відповідний потенціал і необхідні механізми його реалізації, створює об'єктивні передумови для позитивної трансформації економічних процесів у країні та її подальшого сталого розвитку. Ряд завдань теоретично-методичного обґрунту- вання інноваційно-технологічного потенціалу промис- лових підприємств залишається невирішеним як у теоретичному, так і в прикладному аспектах, зокре- ма, питання формування стратегії розвитку іннова- ційно-технологічного потенціалу машинобудівного підприємства. Розгляд окресленої проблеми актуальний з по- зицій практики, в якій недостатньо науково-обґрун- тованих методичних рекомендацій, що дозволяють підвищити ефективність використання інноваційно- технологічного потенціалу промислових підпри- ємств, прискорити його розвиток і забезпечити кон- курентоспроможність підприємства. У цьому зв'яз- ку проблема формування стратегії розвитку іннова- ційно-технологічного потенціалу промислових підпри- ємств має наукову новизну й практичну значимість. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням управління потенціалом присвятили ба- гато своїх праць вітчизняні й зарубіжні фахівці. Серед них варто виділити дослідження О. І. Ан- чишкіна, Л. І. Абалкіна, В. С. Нємчинова, К. Г. Воб- лого, С. Г. Струмиліна, Р. О. Білоусова, В. М. Ар- хангельського, О. І. Самоукіна, Д. Бегга, Р. Дор- нобуша, І. М. Рєпіна, П. А. Фоміна, О. І. Олексю- ка, Ф. І. Євдокимова, Н. С. Краснокутської, І.О. Вой- цеховської та інших. За О. І. Олексюком, потенціал підприємства - мак- симально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) які- сного розвитку соціально-економічної системи під- приємства в певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресур- сних, структурно-функціональних, часових, соціо- культурних та інших обмежень [12]. За Н. С. Краснокутською, потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенції підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес- процесів [15]. Визначаючи категорію, що досліджується, необ- хідно взяти до уваги положення академіка Л. І. Абал- кіна [13] про те, що поняття "потенціал" і "ресурси" не слід протиставляти. Потенціал (економічний, підприємницький, виробничий) - це "узагальнена, збірна характеристика ресурсів", прив'язана до місця та часу. У літературі трактування поняття "потенці- ал" як певної сукупності ресурсів, головним чином, економічних, безпосередньо пов'язаних із функціо- нуванням виробництва, прискоренням науково-тех- нічного прогресу, знаходить усе більше прихиль- ників [12]. Так, наприклад, В. М. Архангельський [14] під потенціалом розуміє засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для до- сягнення певної мети або розв'язання певної задачі, тобто сукупність реальних накопичених ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні можна віднести відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються в сферу вдосконалення виробництва. Сюди ж включають і сукупність ресурсів, яка забезпечує необхідний рівень організації виробництва та управління, ресур- си сфери освіти і перепідготовки кадрів. "Ресурсне" PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 11 розуміння потенціалу має важливе значення для планування та управління виробничою діяльністю, але не вичерпує найістотніших його характеристик. Мета роботи - проаналізувати взаємозв'язок з одного боку між системним, програмно-цільовим, си- туаційним, функціональним та процесним підходом до розвитку інноваційно-технологічного потенціалу підприємства і компонентами управління, які забез- печують його реалізацію, з іншого. Запропонувати концепцію формування стратегії розвитку іннова- ційно-технологічного потенціалу машинобудівного підприємства. Виклад основного матеріалу. Формування ефективної стратегії розвитку підприємства визна- чається тією ситуацією, яка склалася на ринку, та тими ресурсами, що складають інноваційно-техно- логічний потенціал для реалізації його стратегії. У сучасній практиці використовуються різні стратегічні наміри і розробка сценаріїв майбутнього розвитку. Г. Мінцберг сформулював три підходи до проце- су розробки ефективної стратегії розвитку [1]: 1. Плановий, що розглядає розробку стратегії як повністю усвідомлений, контрольований раціональ- ний процес, що реалізується у плануванні. 2. Підприємницький - формулювання стратегії проходить як напівсвідомий процес в уяві лідера- підприємця на основі глибокого знання ним логіки функціонування галузей. 3. Навчання на досвіді - визначення стратегії є процесом, що розвивається й одночасно повто- рюється. Цей процес потребує "взаємної віддачі та взаємного сприйняття" й коригується під впливом зовнішніх імпульсів. Стратегічний розвиток промислового підприєм- ства спрямований на забезпечення інноваційного характеру виробництва продукції, що передбачає використання нововведень у сфері технологічного та інноваційного потенціалу. При цьому використо- вуються різні види стратегій: 1. Продуктово-ринкова, що передбачає освоєн- ня та виробництво нових видів товарів, розробку і впровадження нових технологій, нових підходів до їхнього збуту, іншими словами, заснована на вико- ристанні інновацій. 2. Сталого функціонування й розвитку підприєм- ства, що заснована на широкому використанні до- сягнень науково-технічного прогресу в галузі техні- ки, технології, організації і управління, яка також пов'язана з інноваціями. 3. Стратегія нововведень, що забезпечує об'- єднання цілей науково-технічної й інноваційної по- літики, тобто спрямована на впровадження нових технологій і видів продукції. Ця стратегія сприяє по- стійному пошуку нових технологічних можливостей підприємства, орієнтуючи на досягнення майбутніх результатів при здійсненні інноваційного процесу, що включає етапи наукових досліджень, впроваджен- ня нововведень у виробництво і вихід з новою про- дукцією на ринок [2]. За цією класифікацією стратегія розвитку інно- ваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства належить до функціональних стратегій. Під стратегією розвитку інноваційно-технологіч- ного потенціалу промислових підприємств у кон- тексті нашого дослідження будемо розуміти програ- му дій, в основі якої лежить комплекс методів та підходів досягнення визначених цілей розвитку потенціалу з урахуванням його вихідного стану та усунення факторів, блокуючих розвиток потенціалу. Критерієм ефективності реалізації стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу є збільшен- ня випуску інноваційної продукції, безперебійний ви- сокотехнологічний процес виробництва та ефектив- не використання потенціалу на кожній стадії реалі- зації життєвого циклу інноваційних проектів підпри- ємства. Як і маркетингова, виробнича, фінансова стратегії, вона є однією зі складових стратегії кон- курентоспроможності підприємства і визначає його орієнтацію на технологічні інновації як засіб адап- тації до зміни зовнішнього середовища [11]. Для правильного вибору ефективної стратегії роз- витку потенціалу визначаються можливі стратегічні альтернативи. Питання визначення стратегічних аль- тернатив є важливим, оскільки лише за умови пра- вильного вибору стратегії можна досягти високого рівня розвитку інноваційно-технологічного потенціа- лу. Процес стратегічного вибору представлено на рис. 1. Серед класичних підходів до стратегічного розвит- ку промислових підприємств традиційно виділяють: - системний; - програмно-цільовий; - ситуаційний; - функціональний. Підприємству, як великій і складній системі, при- таманні властивості цілісності й емерджентності. Це інтегративні якості системи, які свідчать, що вона має власну закономірність функціональності, влас- ну мету розвитку і її не можна вивчати на підставі вивчення властивостей окремих складових. У табл. 1 визначені автори, які зробили вищевка- зані підходи предметом свого дослідження або ж застосовували їх при дослідженні розвитку еконо- міко-організаційних систем різних рівнів. У другому та третьому стовпчиках таблиці узагальнені перева- ги та обмеження у використанні цих підходів. Вивчивши таким чином переваги та недоліки від застосування існуючих підходів, доходимо виснов- ку, що для інноваційно орієнтованого підприємства потрібен комплексний або інтегральний підхід до роз- витку інноваційно-технологічного потенціалу. Реаліза- ція обраного підходу можлива за рахунок методів, що визначаються у процесі подальшого аналізу. Під методом розуміють спосіб теоретичного дос- лідження або практичного здійснення чого-небудь [3]. Сьогодні прийнято виділяти таку сукупність ме- тодів стратегічного розвитку інноваційно-техноло- гічного потенціалу промислового підприємства: 1. Методи вдосконалення кадрового забезпечен- ня інноваційно-технологічного потенціалу. 2. Методи вдосконалення організаційного забез- печення інноваційно-технологічного потенціалу реа- лізація, яких має зводитися до трансформації існу- ючої організаційної структури підприємства з метою створення функціональної групи - координаційного центру, функціонування якого спрямоване на підви- щення розвитку інноваційно-технологічного потен- ціалу шляхом формування єдиного інноваційного циклу, у рамках якого системно здійснюється вико- нання визначеного переліку робіт. 3. Методи вдосконалення фінансового забезпе- чення інноваційно-технологічного потенціалу. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 12 ЕКОНОМІКА Проведення аналізу та оцінки існуючої стратегії розвитку Урахування комплексного характеру стратегії Урахування неконтрольованих факторів оцінки та аналізу Формування конкурентної стратегії підприємства Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища Урахування фактора взаємопов’язаності функціональних стратегій розвитку, що підтримують визначену стратегічну альтернативу Оцінка ступеня ризику кожної стратегічної альтернативи Прогнозування фінансових коефіцієнтів Аналіз чутливості Імітаційне моделювання Матрична оцінка Вибір стратегічних альтернатив Аналіз портфеля замовлень Матричний аналіз Бенчмаркінг, експертні оцінки Розробка детальних сценаріїв Рис. 1. Процес відбору стратегічних альтернатив. Таблиця 1. - Підходи до розвитку інноваційного-технологічного потенціалу промислових підприємств Підхід Автор Переваги у використанні Обмеження у використанні Сис- темний Р. Акофф [4], Л. А. Баїв [5], І. В. Блауберг [6], Д. Кліланд [7], Г. Кунц [8], Н. Н. Моїсеїв [9], Е. Г. Юдин [10] Системний підхід – це спосіб осмислення організаційних процесів на підприємстві, який дозволяє підходити системно до вирішення будь-яких проблем, тобто з урахуванням внутрішньої організації і зовнішнього середовища бізнесу на рівні кожної підсистеми в межах стратегії і тактики самого підприємства. Системний підхід існує в рамках процесу і часової орієнтації підприємства. Це оптимальна модель саморозвитку і самовиробництва підприємства на шляху до досягнення комплексного підходу до управління. Таке управління є вартісним, оскільки потребує високого професіоналізму персоналу, використання дорогих технологій, автоматизованих систем управління. Необхідність комплексного дослідження підприємства у сукупності з факторами зовнішнього середовища, з яким воно тісно пов’язано. Вивчення кожного елементу системи в його зв’язку і взаємодії з іншими, виявлення впливу властивостей окремих складових на поведінку системи в цілому. Програ- мно- цільо- вий В. М. Гриньова, П. Н. Завлін, О. Г. Туровець Саме цей підхід дозволяє знижувати ризик, обумовлений невизначеністю результатів впровадження нової технології та необхідністю врахування значної кількості вимог для отримання соціально-економічного ефекту. Складним завданням у процесі впровадження програмно- цільового підходу є системний вибір цілей, які можуть забезпечувати ефективне проведення НДДКР. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 13 Підхід Автор Переваги у використанні Обмеження у використанні Ситуа- ційний М. Х. Мескон, М. Альберт, Г. Мінцберг, Дж. Б. Куїнн, Г. Кунц, Р. М. Лепа Ситуаційний підхід дозволяє поєднувати конкретні концепції управління інноваційно-технологічним розвитком з певними конкретними ситуаціями з метою ефективного досягнення його цілей. Він також дає можливість здійснювати розробку альтернативних концепцій, організаційних структур, інноваційно- технологічної стратегії для досягнення мети щодо вибору найбільш ефективних рішень для конкретних ситуацій. Ситуаційний підхід сприяє збереженню цілісності підприємства при формуванні та реалізації загальної й інноваційно- технологічної стратегій розвитку, визначенню сукупності факторів, які суттєво впливають на ефективність функціонування. Ситуаційний підхід в управлінні інноваційно-технологічним розвитком підприємства вимагає великих витрат, які можуть бути виправданими у випадку неможливості реалізувати традиційні підходи. Крім того, необхідна розробка класифікаторів ситуацій та побудови відповідних алгоритмів рішень. Функці- ональ- ний В. М. Гриньова, Н. К. Моїсеєва Функціональний підхід дозволяє спеціалістам, які здійснюють впровадження нових технологій, абстрагуватися від існуючих технічних рішень та проектувати нову продукцію тільки з урахуванням тих функцій, що необхідні для реалізації інноваційної технічної ідеї, тобто головна увага приділяється не конструкції (технології, структурі), а комплексу функцій, які вони виконують. Важливою вимогою щодо виконання функцій є відповідність рівня, на якому приймається рішення щодо досягнення певної задачі її рівню, а також результатів, які отримуються на кожному рівні ієрархії, загальній меті інноваційної діяльності підприємства. Процес ний М. О. Бєсєдiн, Й. С. Завадський, Ю. Кузнєцов, Г. В. Осовська При застосуванні процесного підходу створюються умови для постійного вдосконалення й розвитку процесу діяльності підприємства в усіх його ланках; уся увага в менеджменті зосереджена на головному процесі, на результатах цього процесу, що дозволяє отримати досить високі прибутки; процес потребує дотримання високих технологій, засобів безпеки. При процесному підході до управління уникається доля ризику як елементу менеджменту. Він не дозволяє в повній мірі вийти на системний і комплексний підхід. Продовження табл. 1 4. Методи вдосконалення матеріально-технічно- го забезпечення інноваційно-технологічного потен- ціалу. Формування та реалізація стратегії розвитку інно- ваційно-технологічного потенціалу промислового під- приємства передбачає розробку науково-методич- ного інструментарію з реалізації вказаних методів розвитку потенціалу. У контексті нашого дослідження висунуто гіпотезу про збалансований розвиток струк- турних компонент інноваційно-технологічного потен- ціалу, що передбачає виявлення та усунення фак- торів, що блокують розвиток потенціалу. На методичному рівні розробки стратегії пропо- нується використовувати метод комплексної діагно- стики стану інноваційно-технологічного потенціалу, метод збалансованого розвитку ресурсів потенціа- лу та метод бенчмаркінгу. Реалізація цих методів стає можливою за раху- нок використання таких математичних методів, як економіко-математичне моделювання, метод лінійно- го та нелінійного програмування, метод порівняль- ного аналізу та ін. Результатом використання таких інструментів буде отримання характеристики роз- глянутого реального об'єкта моделювання. Повну схему відображення елементів концепції стратегії розвитку інноваційно-технологічного потен- ціалу промислового підприємства представлено на рис. 2. Метою розробки стратегії розвитку інноваційно- технологічного потенціалу промислового підприєм- ства є усунення факторів, що блокують природний розвиток потенціалу та перешкоджають збалансо- ваному формуванню його ресурсів. На основі отри- маних результатів проведення комплексної діагнос- тики стану інноваційно-технологічного потенціалу можна зробити висновок про поточний рівень роз- витку потенціалу, ефективність використання потен- ціалу на кожній стадії життєвого циклу інноваційних проектів підприємства та стану збалансованості структурних компонент потенціалу. У рамках реалі- зації запропонованої стратегії розвитку передба- чається вдосконалення: 1. Фінансового забезпечення розвитку іннова- ційно-технологічного потенціалу підприємства на ос- нові розробки методу оптимізації розподілу фінан- сових коштів між вибором стратегічних техніко-тех- нологічних рішень. 2. Кадрового забезпечення розвитку інноваційно- технологічного потенціалу підприємства на основі розробки методу відбору працівників за їх профе- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 14 ЕКОНОМІКА Рис. 2. Схема відображення елементів концепції стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємств. Рис. 3. Концепція формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу промислового підприємства. сійними та особистими якостями, здатних до виконан- ня задач з підвищення рівня розвитку потенціалу. 3. Матеріально-технічного забезпечення розвит- ку інноваційно-технологічного потенціалу на основі розробки методу збалансованості структурних ком- понент потенціалу. А саме: усунення надлишкової кількості малоефективного, незадіяного у виробни- чому процесі обладнання, що відволікає значну частину фінансування на капітальний ремонт, зав- дає збитків за рахунок простою та ін., тобто скоро- чення групи обладнання, що складає низькорангові компоненти потенціалу та блокує його розвиток. Ко- регуванню також піддається виробниче обладнан- ня, що за своїми техніко-технологічними характери- стиками належить до субдомінантних компонент інноваційно-технологічного потенціалу. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 15 Концепція формування стратегії розвитку іннова- ційно-технологічного потенціалу підприємства гра- фічно відтворена на рис. 3. Така процедура дозволяє обґрунтувати уп- равлінські рішення стосовно заміни або придбання нового обладнання та впровадження в технологіч- ний процес інноваційного високотехнологічного об- ладнання. Висновки На основі аналізу взаємозв'язку між загальним підходом до розвитку інноваційно-технологічного потенціалу підприємства та компонентами управ- ління, які забезпечують його реалізацію, запропо- новано концепцію формування стратегії розвитку інноваційно-технологічного потенціалу машинобуді- вного підприємства, сутність якої зводиться до усу- нення факторів, що блокують природний розвиток потенціалу та перешкоджають збалансованому фор- муванню його ресурсів. На основі отриманих ре- зультатів проведення комплексної діагностики ста- ну інноваційно-технологічного потенціалу підприєм- ства можна судити про поточний рівень розвитку потенціалу, ефективність використання потенціалу на кожній стадії життєвого циклу інноваційних проектів підприємства та стану збалансованості структурних компонентів потенціалу. У рамках реалізації запропонованої стратегії роз- витку передбачається вдосконалення кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечен- ня розвитку потенціалу. ЛІТЕРАТУРА: 1. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж. Куинн, С. Гошал ; [пер. с англ.]. - СПб. : Питер, 2001. - 688 с. 2. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств : концепція, методологія, стратегічне управлін- ня / А. В. Гриньов. - Харків : ІНЖЕК, 2003. - 308 с. 3. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань. - К. : УВПК ЕКСОБ, 2001. - 506 с. 4. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. - М. : Прогресс, 1985. - 326 с. 5. Баев Л. А. Системный подход к определению иннова- ции / Л. А. Баев, В. Э. Шугуров // Современные технологии в социально-экономических системах. - Челябинск : ЧГТУ, 1995. - 156 с. 6. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. - М. : Мысль, 1973. - 283 с. 7. Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление / Д. Клиланд, В. Кинг. - М. : СОВрадио, 1997. - 270 с. 8. Кунц Г. Управление / Г. Кунц, С. О'Доннел ; [пер. с англ. ; под ред. Д. М. Гвишиани]. - Т. 2 : Системный и ситуацион- ный анализ управленческих функций. - М. : Прогресс, 1981. - 512 с. 9. Моисеев Н. Н. Математические задачи системного ана- лиза / Н. Н. Моисеев. - М. : Наука, 1981. - 272 с. 10. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельнос- ти / Э. Г. Юдин. - М. : Наука, 1978. - 391 с. 11. Пономаренко В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим. - Харків : ІНЖЕК, 2003. - 328 с. 12. Олексюк О. І. Управління потенціалом акціонерних то- вариств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 "Економіка, організація та управ- ління підприємствами" / О. І. Олексюк. - К., 2001. - 20 с. 13. Абалкин Л. И. Диалектика социальной экономики / Л. И. Абалкин. - М. : Мысль, 1981. - 231 с. 14. Архангельский В. Н. Управление научно-техничес- ким прогрессом в машиностроении / В. Н. Архангельский, Л. Е. Зиновьев. - М. : Машиностроение, 1983. - 120 с. 15. Краснокутська Н. С. Особливості ресурсного потен- ціалу торговельних підприємств в Україні (емпіричний аналіз) / Н. С. Краснокутська // Схід. - 2010. - № 2 (102). - С. 14-20. © Г. Блажевич Надійшла до редакції 20.07.2012 H. Blagevyth THE STRATEGIES OF DEVELOPMENT OF INNOVATIVE-TECHNOLOGICAL POTENTIAL OF INDUSTRIAL ENTERPRISE FORMING Intercommunication is analyzed between going near development of innovative-technological potential of enterprise and management components in relation to his realization and conception of forming of strategy of development of innovative-technological potential of machine-building enterprise is offered. Key words: forming of strategy, development, innovative-technological potential, conception, industrial enterprise. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com