О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху
Стаття присвячена висвітленню процесу становлення базових теологічних принципів руху Реставрації в США в першій половині ХІХ століття та впливу на реставраційні духовні пошуки поглядів Олександра Кемпбелла (1788-1866 рр.). На основі аналізу реставраційних ідей повернення до новозавітного церковног...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Series: | Схід |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62512 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху / І. Козловський // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 136-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62512 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625122014-05-23T03:01:26Z О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху Козловський, І. Філософія Стаття присвячена висвітленню процесу становлення базових теологічних принципів руху Реставрації в США в першій половині ХІХ століття та впливу на реставраційні духовні пошуки поглядів Олександра Кемпбелла (1788-1866 рр.). На основі аналізу реставраційних ідей повернення до новозавітного церковного зразка здійснена спроба узагальнити теологічні погляди представників цього руху і, насамперед, О. Кемпбелла стосовно фундаментальних принципів учення про церкву, хрещення, вечерю Господню тощо. Автор звертає увагу, що ці ідеї Реставрації в роки незалежності нашої держави стали частиною релігійного життя сучасної України. The article is devoted to analyze of formation basic theological principles of the Restoration movement in the USA in the first half of XIX century. Also the article is tells about the views of Alexander Campbell (1788-1866) and then influence on restoration spiritual searching. Based on the analysis of restoration ideas of returning to the New Testament Church paradigm was made an attempt summarize theological views of representatives of this movement and, above all, A. Campbell. Author focused on them views about the fundamental principles of doctrine of the church, baptizing, Lord's Supper etc. The ideas of Restoration were bringing in our country during the years of independence. And article is emphasize that these ideas of Restoration movement is became a part of religious life of modern Ukraine. 2012 Article О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху / І. Козловський // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 136-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62512 211.5(091) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Козловський, І. О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху Схід |
| description |
Стаття присвячена висвітленню процесу становлення базових теологічних принципів руху
Реставрації в США в першій половині ХІХ століття та впливу на реставраційні духовні пошуки поглядів Олександра Кемпбелла (1788-1866 рр.). На основі аналізу реставраційних ідей
повернення до новозавітного церковного зразка здійснена спроба узагальнити теологічні
погляди представників цього руху і, насамперед, О. Кемпбелла стосовно фундаментальних
принципів учення про церкву, хрещення, вечерю Господню тощо. Автор звертає увагу, що ці
ідеї Реставрації в роки незалежності нашої держави стали частиною релігійного життя сучасної України. |
| format |
Article |
| author |
Козловський, І. |
| author_facet |
Козловський, І. |
| author_sort |
Козловський, І. |
| title |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| title_short |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| title_full |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| title_fullStr |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| title_full_unstemmed |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| title_sort |
о. кемпбелл і формування теології реставраційного руху |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62512 |
| citation_txt |
О. Кемпбелл і формування теології реставраційного руху / І. Козловський // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 136-139. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT kozlovsʹkijí okempbellíformuvannâteologíírestavracíjnogoruhu |
| first_indexed |
2025-07-05T13:22:33Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:22:33Z |
| _version_ |
1836813389359218688 |
| fulltext |
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
136 ЕКОНОМІКА
УДК 211.5(091)
О. КЕМПБЕЛЛ І ФОРМУВАННЯ ТЕОЛОГІЇ
РЕСТАВРАЦІЙНОГО РУХУ
ІГОР КОЗЛОВСЬКИЙ,
старший викладач кафедри філософії
Донецького національного технічного університету
Стаття присвячена висвітленню процесу становлення базових теологічних принципів руху
Реставрації в США в першій половині ХІХ століття та впливу на реставраційні духовні пошу-
ки поглядів Олександра Кемпбелла (1788-1866 рр.). На основі аналізу реставраційних ідей
повернення до новозавітного церковного зразка здійснена спроба узагальнити теологічні
погляди представників цього руху і, насамперед, О. Кемпбелла стосовно фундаментальних
принципів учення про церкву, хрещення, вечерю Господню тощо. Автор звертає увагу, що ці
ідеї Реставрації в роки незалежності нашої держави стали частиною релігійного життя су-
часної України.
Ключові слова: американське християнство, Реставраційний рух, теологія Реставрації,
Церква Христова.
Постановка проблеми. З моменту свого виник-
нення в США на початку ХІХ століття Реставраційний
рух повернення до новозавітного церковного зраз-
ка був не стільки окремим християнським віровчен-
ням, скільки духовною течією всередині різних про-
тестантських груп (пресвітеріан, баптистів, мето-
дистів), окремі члени яких не бажали зупинятися на
традиційному антикатолицизмі своїх конфесій як
єдиній відправній точці росту й миритися з тими пло-
дами, що приніс рух Реформації. Пошуки виходу з
духовної кризи підштовхнули їх до більшого консер-
ватизму й біблійного фундаменталізму. Саме тоді
починають формуватися основні теологічні принци-
пи Реставраційного руху, що полягали в поверненні
до новозавітного зразка в житті віруючих та їх конг-
регацій. Найважливішу роль у формуванні теології
руху Реставрації відіграв Олександр Кемпбелл
(1788-1866 рр.), відомий духовний лідер цього пе-
ріоду американської історії.
Пройшовши складний історичний шлях, рух Ре-
ставрації трансформувався й дав початок різним
конфесіям. Найбільшою з усіх реставраційних груп
є Церква Христова (Church of Christ), яка за роки
незалежності України стала однією з тих новітніх
християнських конфесій, що вже вкорінилися в ук-
раїнський соціокультурний і релігійний контексти.
Вивчення історії та теологічних пошуків руху Рес-
таврації в першій половині ХІХ століття в США та
динаміки й характеру розвитку Церкви Христової в
Україні в процесі відтворення реставраційних ідей в
просторі української духовної традиції дає мож-
ливість виявити історичні закономірності сучасного
етапу розвитку християнства в Україні і як цей про-
цес синхронізується з інкультурацією американсь-
ких зразків та стандартів, а також дозволяє випра-
цювати конкретні шляхи підвищення рівня толерант-
ності, поглиблення міжрелігійного та міжкультурно-
го діалогу та оптимізації міжконфесійних відносин в
українському соціумі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з
проблеми. У сучасному українському релігієзнав-
стві ця тема є недостатньо дослідженою. За винят-
ком публікацій П. Павленка [6], В. Андросової [1] та
автора статті [3], ми не маємо інших наукових роз-
робок з означеної проблематики. Є цікаві досліджен-
ня американських авторів, а саме: Л. Гарретта [8],
Дж. Холлоуея та Д. А. Фостера [9], Б. Дж. Хамбла
[10], М. А. Нолла [12], Дж. Кахельмана [11], Е. Фер-
гюсона [7] та ін. Але, як правило, позиції цих авторів
є досить заангажованими, що утруднює об'єктив-
ний аналіз означеної теми.
Автор ставить перед собою завдання досліди-
ти вплив Олександра Кемпбелла на формування те-
ології руху Реставрації.
Об'єктом дослідження є феномен Реставрацій-
ного руху, а предметом є процес формування тео-
логії Реставрації та її базові положення.
Метою дослідження є вивчення теологічної по-
леміки в Реставраційному русі в США в першій по-
ловині ХІХ століття й того внеску, який зробив
О. Кемпбелл в остаточне формування теології Рес-
таврації. Завданням є з'ясування основних тем тео-
логічних суперечок, аргументація основних поло-
жень, які висуває О. Кемпбелл, та вплив пошуків
на сучасну Церкву Христову (Church of Christ).
У своєму дослідженні автор, окрім загальноісто-
ричних та філософських методів, використовує та-
кож метод феноменологічного аналізу для визначен-
ня основних теологічних моментів релігійних про-
цесів означеної історичної епохи та метод компара-
тивного аналізу різних теологічних поглядів. Науко-
ве дослідження було виконано на основі принципів
толерантності, об'єктивності, позаконфесійності, не-
упередженості та світоглядного плюралізму.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 137
Виклад основного матеріалу. Від самого по-
чатку руху Реставрації "теологія" вважалась нега-
тивним терміном серед ранніх "Учнів Христа", як на-
зивали себе його прибічники. Бартон Стоун, Олек-
сандр Кемпбелл та інші ранні лідери Реставрації
навіть засуджували це поняття. Для них теологія була
чимось подібним до безплідних спекуляцій. Теоло-
гія, як це звучало у символах віри того часу, роз'єд-
нала християн. Хоча в значенні "вдумливе відобра-
ження розуміння християнської віри" "теологія" об'-
єднувала християн.
О. Кемпбелл та інші лідери Реставрації зазнача-
ли, що рятує віра, а не теологія. У них був свій особ-
ливий підхід до християнства, що сформувався істо-
ричною епохою та їхнім досвідом. Саме цей підхід і
став, фактично, теологією Реставраційного руху. Є
пункти теологічних поглядів Олександра Кемпбел-
ла, які до цього часу мають вплив на "Церкву Хрис-
тову" (Church of Christ): його погляди на Реставра-
цію та єдність, його підхід до розуміння Біблії, його
погляди на хрещення й на те, що означає бути хри-
стиянином.
Центром ранньої теології руху було прагнення
реставрувати елементи новозавітної церкви, які вона
втратила протягом століть, й особливо її єдність. Коли
Томас Кемпбелл (батько Олександра Кемпбелла)
написав свою "Декларацію й Звернення" в 1809 році,
її основною темою була єдність церкви: "Церква
Христова на землі по суті, за намірами й конститу-
ційно одна". Томас Кемпбелл вірив, що церква може
насолоджуватись єдністю, якщо вона полишить
доктрини, які розділили християн, щоб практикува-
ти лише ті доктрини, що "чітко відображені в Ново-
му Заповіті". Цей вислів, як й інші, такі як "зрозумі-
ло", "чітко", "просто" та "вихідний зразок" зустріча-
ються більше шістдесяти разів у "Декларації й Звер-
ненні". Згідно з Томасом Кемпбеллом, основи віри
й форма побудови церкви мають бути зрозумілі всім
[8, с. 37].
Однак він ніколи не говорив чітко, якою церква
була і якою має бути. Його син Олександр Кемп-
белл пішов у цьому питанні далі. У серії з тридцяти
статей "Реставрація давнього порядку речей", що
вийшла друком між 1825 та 1829 роками, Олександр
зробив спробу закласти основи церкви первісного
зразка. Шість із його статей були присвячені загаль-
ним принципам Реставрації. У двох розглянуто не-
безпеку догматів. Дев'ять із тридцяти статей присвя-
чено служінню, чотири обговорюють недільне спілку-
вання, п'ять присвячено структурі церкви: єписко-
пам, дияконам та іншим служителям.
О. Кемпбелл приймав більшість з існуючих на
той час фундаментальних доктрин, тому що вірив,
що більшість сучасних протестантських рухів були
правильними. Він та його послідовники хотіли при-
брати небажані доповнення та реставрувати ті мо-
менти, що були втрачені протягом багатьох років.
Метою О. Кемпбелла було "повернути сучасне хри-
стиянство й церкву до стандартів Нового Заповіту"
[9, с. 52]. Лідери Реставраційного руху були згодні
з іншими протестантами в їхніх поглядах на Госпо-
да, Христа і навіть на спасіння (окрім хрещення віру-
ючих через занурення для прощення гріхів). Питан-
ня, у якому, як їм здавалось, протестантського вчен-
ня було недостатньо, це вчення про церкву. Тому
саме в цій сфері була необхідна реставрація.
Ставлення О. Кемпбелла до Апостольського сим-
волу віри чітко демонструє його підхід. Хоча він був
проти використання догматів як текстів, він говорив:
"Ми ніколи не заперечуємо проти символу віри, що
названий так правильно. У нас є символ віри - Апо-
стольський символ віри" [7, с. 56]. Потім він цитує
Апостольський символ віри й додає до нього хре-
щення для прощення гріхів, спілкування щонеділі
та інші "пункти віри". О. Кемпбелл не підкреслював
основних положень Апостольського символу віри,
хоч і вважав їх найбільш значущими, тому що цер-
кви його часів досі вірили в це. Він сфокусував свою
увагу на моментах, у яких відчувався недолік.
Олександр Кемпбелл виклав свій метод інтер-
претації Біблії в книзі "Християнська система". Його
система відображала хорошу школу біблеїстики того
часу, а його підхід сягав корінням в епоху Про-
світництва, що прагнула звільнити Біблію від сек-
тантської боротьби, використовуючи науковий підхід,
а саме: закликаючи читати Біблію граматично та істо-
рично, так, як читають інші книги. Він заповідав своїм
учням послідовний історичний підхід до Писання.
Але він не був жорстким раціоналістом епохи Про-
світництва. Його найбільш важливе, "обов'язкове"
правило звучало так: "Ми повинні підійти одне до
одного на таку відстань, щоб ми розуміли одне од-
ного" [2, с. 52]. Можна дотримуватися всіх законів
логіки, уважав О. Кемпбелл, і все ж не чути Госпо-
да в Писанні. Щоб повністю розуміти, необхідно "пе-
реживати ті повчальні сцени, які розкриває Біблія",
необхідно мати "одне палке бажання - намір пізнати
Господа" [Там само].
О. Кемпбелл вважав, що серце - це місце, де
народжуються людські глибинні моральні наміри,
надаючи їм перевагу над розумом. Дійсно, О. Кемп-
белл іноді розмірковував так, ніби він прирівнював
серце й розум, але досконале вивчення його праць
показує, що він далеко вийшов за суворий раціо-
налізм свого часу, надаючи перевагу серцю перед
раціональним розумінням.
Герменевтика О. Кемпбелла була христоцентрич-
ною. Він учив, що необхідно використовувати найк-
ращі сучасні методи тлумачення Біблії, але при цьо-
му тримати фокус на сердечних відносинах із Хрис-
том. Це оберігало його герменевтику від того, щоб
вона стала статичною та легітимною.
Ранні лідери Реставрації в першу чергу наполя-
гали на хрещенні віруючих через занурення для
прощення гріхів, і це відділяло їх від інших христи-
янських груп. Навіть баптисти, які практикували хре-
щення віруючих через занурення, не так підкрес-
лювали роль хрещення в спасінні, як це робив рух
Реставрації.
На початку історії Реставрації деякі цікавились,
чи не призведе такий акцент на хрещенні до того,
що це стане моментом розділення. У 1830 році Бар-
тон Стоун непокоївся щодо того, що акцент на хре-
щенні через занурення призведе до догмату одно-
го пункту, який більше виключить християн із
єдності, ніж будь-який існуючий догмат.
У 1837 році жінка з Луненберга, штат Вірджи-
нія, написала листа О. Кемпбеллу, висловлюючи
своє здивування з приводу його заяви про те, що
він зустрічає християн в усіх християнських гру-
пах. О. Кемпбелл опублікував лист у "Передвісни-
ку тисячоліття", і це дозволило йому відповісти од-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
138 ЕКОНОМІКА
разу на кілька запитань. Чи тільки через хрещення
через занурення по вірі віруючі можуть носити ім'я
"християни"? Чи є всі християни у світі членами руху
О. Кемпбелла? Чи можемо ми називати хрещених
не через занурення християнами й одночасно напо-
лягати на тому, щоб вони були охрещені через за-
нурення?
О. Кемпбелл був непохитним у відповідях: хрис-
тияни є в усіх протестантських деномінаціях, іна-
кше християн не було б у світі протягом століть, і
обіцянка Христа, що брами пекла не переможуть
церкви (Мт. 16:18), буде помилковою [7, с. 89].
Віра в те, що є християни і в інших деномінаці-
ях, зумовила виникнення питання про хрещення. У
своїх проповідях, публікаціях, дебатах О. Кемпбелл
дуже жорстко захищав хрещення через занурення
як форму хрещення, що описана в Біблії, і закликав
тих, хто був охрещений немовлям, хреститись знов,
у дорослому віці. Акцент на це привів його послідов-
ників до переконання, що лише хрещені через за-
нурення є християнами. Вони були шоковані тим,
що О. Кемпбелл назвав деяких хрещених не через
занурення християнами, і звинуватили його у відході
від своїх поглядів про важливість біблійного хрещен-
ня. Пастор відповів своїм кореспондентам, що вони
дотримуються крайніх поглядів, тобто стають закон-
никами в питанні хрещення. Вони зробили хрещен-
ня само по собі спасінням, стверджуючи, що це
єдиний стандарт, згідно з яким визначають, чи є
людина християнином. О. Кемпбелл ніколи не вчив
про "водне спасіння". Він відмовлявся навіть від
того, щоб зробити хрещення через занурення єди-
ним стандартом християнської віри й характеру.
Якщо, писав О. Кемпбелл, доведеться обирати між
тим, хто хрещений немовлям і тим, хто хрещений
по вірі, він віддасть перевагу тому, хто любить Хри-
ста, кажучи: "Якби я вчинив інакше, я був би чистим
сектантом, фарисеєм серед християн" [Там само].
Хоча хрещення й важливе, на думку О. Кемпбелла,
воно не більш важливе, ніж християнський харак-
тер. Відмова називатися християнами тим, хто про-
являє характер Христа в житті, була б найгіршим
видом сектантства.
Отже, якщо хрещені не через занурення є хрис-
тиянами, чи не означає це, що це не є значущим
для спасіння і не настільки важливо? Ні, О. Кемп-
белл стверджував, що хрещення через занурення
веде "до спасіння". У такому випадку, як хрещені
без занурення можуть бути врятовані? О. Кемпбелл
відповідав на це, що хрещені в дитинстві (немовля-
тами) ніколи не турбувались про те, чи відповідало
їх хрещення Писанню, а сприймали його як дар.
Апостол Павло розмовляв з одним чоловіком, що
не мав зовнішнього обрізання, але мав обрізання
внутрішнє. Так само й О. Кемпбелл відповідав: "Чи
не може людина, що заперечує зовнішнє хрещен-
ня, мати внутрішнє?" [9, с. 81].
О. Кемпбелл різко заперечував, що визнання
християн в інших деномінаціях применшує важ-
ливість хрещення. Він бачив себе таким, що йде
серединним шляхом між тими, хто вважав хрещен-
ня надзвичайно важливим, і тими, хто вважав його
не дуже важливим. Він не применшував важливості
хрещення, допускаючи, що хтось може бути спа-
сенним без хрещення.
О. Кемпбелл уважав, що кожен може вкоритися
Христу настільки, наскільки дозволяють йому його
знання. Якщо хтось не знає, що хрещення перед-
бачає хрещення по вірі через занурення, то він не
може це виконати. Однак той, хто знає, як дотриму-
ватись євангельських вимог і відмовляється від їх
виконання, той не має прощення. О. Кемпбелл го-
ворив усім слухачам, що хрещення, яке наведено
в Писанні, - це хрещення через занурення для про-
щення гріхів. Це було необхідно, щоб людину вва-
жали членом його конгрегації. Він не применшував
ролі хрещення, щоб збільшити кількість членів. Але
й не стверджував, що ті, хто не був хрещений че-
рез занурення, залишились за межами Христа.
Ще одним важливим питанням для О. Кембел-
ла була проблема Господньої вечері. Ця проблема
постала перед ним у 1808 році в шотландському
місті Глазго. Саме в цей період він відійшов від
сектантства і пішов власним шляхом - для того, щоб
стати просто християнином [2, с. 2]. У цей період
часу О. Кемпбелл перебував під впливом Г. Юінга.
Г. Юінг був одним із лідерів руху Реставрації ново-
завітного християнства на Британських островах.
Відхід індепендентів від офіційної Церкви Шотландії
в той час надавав людям можливості робити зміни
й правити обряди у більшій відповідності до ново-
завітного вчення. Молодий Олександр часто відвіду-
вав індепендентську церкву, де проповідував Г. Юінг,
і навіть був прийнятий у його домі. Поступово він
почав, так само як і Юінг, розуміти новозавітне вчення
про заперечення людських символів віри, про ве-
лику кількість старійшин, право будь-якої людини
проповідувати та щотижневе виконання Господньої
вечері.
Цікаво, що саме Господня вечеря спонукала
Кемпбела взятись за працю з відродження новоза-
вітної церкви. Він часто торкався цієї теми у своїх
більш пізніх творах, у яких закликав усіх брати за
приклад перших християн: "Перша християнська
громада, що збиралась у Єрусалимі й була засно-
вана дванадцятьма апостолами, із не меншою ре-
гулярністю ламала хліб на своїх спільних зібраннях,
ніж виконувала іншу частину християнського покло-
ніння. Так, Лука пише (Дії 2:42): "І вони перебували
в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в
ламанні хліба, і в молитвах". Хіба ми не зобов'язані
у такому випадку так само перебувати в ламанні
хліба, як і в ученні апостолів, як у спілкуванні, як у
молитвах, заповіданих апостолами?" [2, с. 51]
І далі: "З другої глави Дій, таким чином, ми уз-
наємо, що ламання хліба було встановленою час-
тиною поклоніння учнів у їх зібраннях, а з двадцятої
- що встановленим часом цих зібрань був перший
день тижня; і, найголовніше, ми не можемо не по-
мітити, що ламання хліба було найбільш явною ме-
тою їх зібрань" [Там само, с. 52]
До якого висновку дійшов Кемпбелл? Вивчаючи
Новий Заповіт, він зрозумів, що рання церква зби-
ралась регулярно. Зібрання проводилось у перший
день тижня. Більш того, зібрання проходило в пер-
ший день кожного тижня, а метою було причастя
християн Господньою вечерею.
У питаннях щодо церковних товариств та інстру-
ментальної музики під час поклоніння також виник-
ли певні розбіжності. У 1823 році О. Кемпбелл вис-
тупив проти організованих місіонерських товариств.
Він непокоївся, що такі організації заберуть у церк-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 139
ви славу. Ніхто з перших проповідників ніколи не
виступав проти істинної місіонерської роботи, але
вони були проти небіблійних проектів. Тим не менш,
було створене Американське християнське місіо-
нерське товариство, як і велика кількість інших ор-
ганізацій і товариств. Утворення цих груп призвело
до розколу церкви.
Таким чином, рух, який ставив на меті єднання
християнства, став причиною появи нових христи-
янських напрямків ("Церква Христова", "Учні Хрис-
та" тощо). І дуже слушно зауважив П. Павленко:
"А оскільки поняття "християнство" і "Церква", згід-
но з Новим Заповітом, є поняттями тотожними, то
проблема єдиного християнства стала розумітися
не як проблема об'єднання християн в єдиній Церкві
Христовій, а як проблема доктринальних комп-
ромісів. Тобто, виходячи з того, що будь-яка хрис-
тиянська конфесія ґрунтується на певній доктрині,
проблема об'єднання автоматично зорієнтовувала
в бік визначення можливої єдиної для всіх христи-
ян доктрини. Утім, зважаючи вже на те, що різніця
конфесійних доктрин християнського світу, за Но-
вим Заповітом, передбачає й відмінність сповідань,
а єдине християнство мусить уособлювати одне
сповідання, це перетворило екуменічну ідею на
цілком утопічну" [5, с. 140].
Висновки
Діячі Реставраційного руху і, насамперед, О. Кемп-
белл, протестуючи проти терміна "теологія", усе ж
створюють завершене й досить чітке теологічне вчен-
ня. Розділяючи базові протестантські погляди,
О. Кемпбелл основну увагу приділяв ідеї рестав-
рації новозавітної церкви, а також таким фундамен-
тальним християнським принципам, як учення про
хрещення та вечерю Господню. Ідеї Реставрації та
їх теологічне оформлення продовжують свій розви-
ток у магістральній реставраційній конфесії "Церква
Христова" (Church of Christ), що з початку 90-х років
ХХ століття стала частиною релігійних процесів в Ук-
раїні. А це вимагає від неупереджених дослідників
ґрунтовного вивчення теології названого руху.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андросова В. И. Церковь Христова / В. И. Андросова
// Религиозная палитра Донецкой области : справочник рели-
гиозных организаций / [под ред. А. И. Шевченко, И. А. Коз-
ловского]. - Донецьк : ІПШІ "Наука і освіта", 2008. - С. 99-106.
2. Дженкинс Э. Движение реставрации и Господня вече-
ря / Э. Дженкинс // Истина сегодня. - 2010. - Т. 16. - № 2. -
С. 2, 52.
3. Козловский И. А. Церковь Христа в США и в Украине:
история и современность / И. А. Козловский. - Донецк : Норд-
Пресс, 2010. - 604 с. - (Библиотека "Религии мира", т. 4).
4. Маккой В. Г. Движение Реставрации. Исследование
библейского учения о крещении / В. Г. Маккой // Истина сегод-
ня. - 2005. - Т. 11. - № 7. - С. 2, 51-52.
5. Павленко П. Ю. Утопія єдиного християнства та кон-
вергенційні процеси в ньому / П. Ю. Павленко // Християн-
ство доби постмодернiзму : [колективна монографія] / за ред.
А. Колодного. - К. : Відділення релігієзнавства Інституту філо-
софії ім. Г. С. Сковороди НАН України, 2005. - С. 139-151.
6. Павленко П. Церква Христова в різноманітті її виявів /
П. Павленко // Історія релігії в Україні : у 10-ти тт. / за ред.
А. Колодного. - К., 2010. - Т. 8 (Нові релігії України). - С. 346-356.
7. Ferguson E. The Church of Christ. A Biblical ecclesiology
for today / E. Ferguson. - Cambridge, UK : William B. Eerdmans
Publishing Company, 1996. - 443 p.
8. Garret L. The Stone-Campbell Movement. An Anecdotal
History of Three Churches / L. Garret. - Joplin, Missouri : College
Press Publishing Company, 1985. - 739 p.
9. Holloway G. Renewing God's people. A concise History of
Churches of Christ / G. Holloway, D. A. Foster. - Abilene, TX : ACU
PRESS, 2001. - 152 p.
10. Humble B. J. The Story of the Restoration / B. J. Humble. -
Austin, Texas : From Foundation Publishing House, 1969. - 84 p.
11. Kachelman J. L. Out of the shadows New Testament Truths
Presented by Old Testament Shadows / J. L. Kachelman. -
Henderson, TN : Hester Publicashions, 2006. - 214 p.
12. Noll M. A. The old religion in a New world. The History of
North American Christianity / M. A. Noll. - Crand Rapids, Michigan
/ Cambridge, UK : William B. Eerdmans Publishing Company, 2002.
- 340 p.
I. Kozlovs'kyy
A. CAMPBELL AND FORMATION OF THEOLOGY RESTORATION MOVEMENT
The article is devoted to analyze of formation basic theological principles of the Restoration movement in the USA
in the first half of XIX century. Also the article is tells about the views of Alexander Campbell (1788-1866) and then
influence on restoration spiritual searching. Based on the analysis of restoration ideas of returning to the New
Testament Church paradigm was made an attempt summarize theological views of representatives of this movement
and, above all, A. Campbell. Author focused on them views about the fundamental principles of doctrine of the church,
baptizing, Lord's Supper etc. The ideas of Restoration were bringing in our country during the years of independence.
And article is emphasize that these ideas of Restoration movement is became a part of religious life of modern
Ukraine.
Key words: American Christianity, Restoration movement, theology of Restoration, Church of Christ.
© І. Козловський
Надійшла до редакції 04.07.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|