Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти

У статті визначено необхідність і сутність системи корпоративного контролю в умовах динамічного зовнішнього середовища, запропоновано основні напрямки впровадження в національну практику корпоративних відносин цивілізованих механізмів установлення корпоративного контролю....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Кужелєв, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:Схід
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62515
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти / М. Кужелєв // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-62515
record_format dspace
spelling irk-123456789-625152014-05-23T03:01:26Z Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти Кужелєв, М. Економіка У статті визначено необхідність і сутність системи корпоративного контролю в умовах динамічного зовнішнього середовища, запропоновано основні напрямки впровадження в національну практику корпоративних відносин цивілізованих механізмів установлення корпоративного контролю. Тhe article reviews the need and nature of corporate control in a dynamic environment, provides the main directions of implementation of the national practice of corporate relations of civilized mechanisms for establishing corporate control. 2012 Article Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти / М. Кужелєв // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62515 330.342 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Економіка
Економіка
spellingShingle Економіка
Економіка
Кужелєв, М.
Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
Схід
description У статті визначено необхідність і сутність системи корпоративного контролю в умовах динамічного зовнішнього середовища, запропоновано основні напрямки впровадження в національну практику корпоративних відносин цивілізованих механізмів установлення корпоративного контролю.
format Article
author Кужелєв, М.
author_facet Кужелєв, М.
author_sort Кужелєв, М.
title Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
title_short Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
title_full Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
title_fullStr Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
title_full_unstemmed Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
title_sort корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2012
topic_facet Економіка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62515
citation_txt Корпоративний контроль інсайдерської ренти: теоретичні та методологічні аспекти / М. Кужелєв // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 44-48. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT kuželêvm korporativnijkontrolʹínsajdersʹkoírentiteoretičnítametodologíčníaspekti
first_indexed 2025-07-05T13:22:40Z
last_indexed 2025-07-05T13:22:40Z
_version_ 1836813397285404672
fulltext № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 44 ЕКОНОМІКА УДК 330.342 КОРПОРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ ІНСАЙДЕРСЬКОЇ РЕНТИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МИХАЙЛО КУЖЕЛЄВ, кандидат економічних наук, доцент кафедри "Фінанси і банківська справа" Донецького національного університету У статті визначено необхідність і сутність системи корпоративного контролю в умовах динамічного зовнішнього середовища, запропоновано основні напрямки впровадження в національну практику корпоративних відносин цивілізованих механізмів установлення кор- поративного контролю. Ключові слова: корпоративний контроль, корпорація, інсайдерська рента, ринок корпоратив- ного контролю. Постановка проблеми. Сучасні реалії вітчиз- няної економіки визначають провідну роль перероз- поділу власності у формуванні її структури в Україні. Ефективність механізмів корпоративного управлін- ня й контролю над менеджерами в рамках цивілізо- ваних процедур обумовлюється підсумками такого перерозподілу та виражається через підвищення життєздатності підприємства і його економічне зро- стання в рамках національної економіки. Аналіз корпоративної практики в Україні свідчить про те, що основною причиною кризових явищ, що відбуваються в економіці, є домінування неокласич- ної та ліберально-ринкової моделей, які не передба- чають інвестиційної спрямованості у функціонуванні корпорацій, а пропагують максимізацію коротко- строкового прибутку. Незастосовність ліберальних теорій на сучасному етапі розвитку корпоративних відносин підтверджується й негативними наслідка- ми побудови моделей ринкового типу в країнах Ла- тинської Америки, Східної Європи, а також низки фінансових криз в Азії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи- танням формування та функціонування ринку кор- поративного контролю присвячені роботи таких ук- раїнських і зарубіжних учених, як З. Є. Шершньова, А. Б. Педько, Г. В. Назарова, Ф. Лассерре, А. Хайд, М. Хессель й ін. Вирішенню проблем інсайдерської ренти присвячені роботи А. Є. Черпак, Л. І. Дмитри- ченко, Ю. Г. Лисенка й ін. Метою статті є розробка рекомендацій щодо впровадження в національну практику корпоратив- них відносин ефективних механізмів установлення корпоративного контролю в умовах динамічного зов- нішнього середовища. Виклад основного матеріалу. Аналіз основних тенденцій трансформації акціонерного капіталу свідчить, що в Україні склалася структура власності, яку можна охарактеризувати як висококонцентрова- ну, інсайдерську, непрозору (закриту) [1]. Названі процеси відображають стійкі позиції інсайдерів в особі вищого керівництва підприємств, а також зро- стання й концентрацію капіталу в руках зовнішніх або "псевдозовнішніх" власників. Крім того, для корпоративного сектора України притаманна різнорідність структури власників, що призводить до формування певних внутрішньокор- поративних груп, які мають несумісні та часом анта- гоністичні інтереси. Ситуація загострюється й через контрактний характер діяльності корпорацій, однак жоден контракт не дозволяє прописати й розв'язати всі потенційні конфлікти інтересів, які можуть виник- нути між суб'єктами корпоративного управління. Вищезгадані особливості на практиці призводять до ситуації, коли реальний корпоративний контроль переходить від акціонерів, позбавлених доступу до оперативної інформації, у руки суб'єктів корпоратив- них відносин, що мають доступ до інформаційних потоків корпорації (власник великого пакета акцій, топ-менеджмент), які використовують їх в особис- тих цілях. Тобто виникає певна інформаційна аси- метрія, яка є об'єктивною причиною виникнення інсайдерської проблеми корпоративних відносин. Ситуація загострюється в умовах динамічного зовнішнього середовища, коли власність ще не від- окремлена від управління, ринкові механізми само- регулювання не достатньо розвинуті, а великі акціо- нери безпосередньо управляють корпораціями, а тому мають можливість розподіляти фінансові пото- ки та одержувати дохід не тільки у вигляді заробіт- ної платні та дивідендів, але й у вигляді інсайдер- ської ренти. Поява інсайдерської проблеми пояснюється тим, що із формально рівноправних власників корпорації з ряду причин виділяється група так званих інсай- дерів - учасників корпоративних відносин, які ма- ють пріоритетний доступ до оперативних інформа- ційних потоків, що й провокує їх до різного роду зловживань. Подібне розшарування власників є на- слідком високого ступеня розпорошення акціонер- ного капіталу серед міноритарних акціонерів і кон- центрації відносно великого пакета акцій (часом до- статньо володіти 5 % капіталу корпорації) у руках групи інсайдерів [2]. Така ситуація дозволяє інсайдерам визначати стратегію й тактику корпорації, призначати й звільня- ти управлінський персонал та через підконтрольну PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 45 команду менеджерів реалізовувати специфічні інсай- дерські угоди (так звані "угоди менеджменту із са- мим собою" або "внутрішні угоди"). Результатом та- ких операцій є систематична трансформація активів корпорації в доходи групи інсайдерів, що й стано- вить сутність економічної категорії "інсайдерська рента". Інсайдерська рента - це частина чистого при- бутку акціонерного товариства, отримана інсайде- рами в результаті реалізації права контролю над фінансовими потоками за рахунок зменшення до- ходів, збільшення видатків або здійснення незакон- них операцій з активами товариства, розподілена між домінуючими в органах управління групами без ура- хування інтересів дрібних акціонерів [3]. Таким чином, інсайдерська рента - це дохід, що привласнюється групою інсайдерів на основі повно- го або часткового контролю над інформаційними й фінансовими потоками корпорації [4]. Цей вид до- ходу відрізняється від підприємницького, оскільки є наслідком не підприємницької діяльності як такої, а результатом контролю активів корпоративної струк- тури. Розмір інсайдерської ренти залежить від сту- пеня інсайдерського контролю та фінансового ре- зультату діяльності корпорації, а сам факт отриман- ня інсайдерської ренти свідчить про порушення ба- лансу інтересів суб'єктів корпоративних відносин. Проблема інсайдерської ренти має досить склад- ний характер як структурно, так і функціонально. Інсайдерами можуть виступати не тільки домінуючі власники, але й топ-менеджмент корпорації, що ха- рактерно для англо-американської моделі корпора- тивного управління. Володіючи реальним правом прийняття управлінських рішень, головний керую- чий стає реальним власником і розпорядником ак- тивів корпорації та отримує можливість реалізації особистих інтересів унаслідок ігнорування й пору- шення законних прав міноритарних акціонерів - це класична агентська проблема або проблема "прин- ципал-агент". Особлива форма інсайдерської проблеми виник- ла на пострадянському просторі, коли в результаті приватизаційних процесів певні пакети акцій ко- лишніх державних підприємств залишилися у влас- ності держави. Держава в особі Фонду державного майна України є власником корпорації - принципа- лом, а розпорядники активами - менеджери - вико- ристовують своє агентське становище для одержан- ня незаконних доходів за рахунок держави та інших дрібних власників фірми. Ще одна форма одержання інсайдерської ренти - це законодавче впровадження в корпоративну прак- тику інституту банкрутства й санації. У такому кон- тексті власник корпорації залишається принципалом, а агентом уже виступає призначений антикризовий керуючий, який за законом і логікою повинен вивес- ти корпорацію із кризи, а фактично усвідомлено до- водить її до процедури банкрутства та зміни влас- ника. За реалізацію такої "антикризової програми" він одержує винагороду, яка також є різновидом інсайдерської ренти. Окрема категорія інсайдерської ренти - здійснен- ня операцій, спрямованих на спустошення або ви- ведення ресурсів корпорації. Найпоширеніші інстру- менти одержання інсайдерської ренти в цьому ви- падку - трансферні ціни на ресурси або на продук- цію. У випадку використання трансферного ціно- утворення на ресурси корпорація купує сировину та матеріали за завідомо завищеними цінами. Аген- ти в цьому випадку одержують ренту або у вигляді "відкатів", які за оцінками закордонних експертів в Україні перевищують 30 % суми контракту, або у вигляді надприбутку спеціально створеного підконт- рольного підприємства-постачальника [5]. Якщо використовуються трансферні ціни на го- тову продукцію, то реалізація останньої здійснюєть- ся за цінами нижче ринкових, а інсайдерська рента набирає форми все тих же "відкатів" або є наслідком виведення прибутків на підприємства, що належать родичам інсайдера. Є й інші механізми виведення активів корпорації з метою трансформації їх в інсайдерську ренту: - фінансова участь корпорації у заздалегідь про- вальних і збиткових проектах; - пайова участь корпорації у створенні інших під- приємницьких структур, що належать родині інсай- дера; - придбання довгострокових боргових цінних па- перів підконтрольних господарчих товариств або "фірм-одноденок"; - комерційне кредитування "сімейних" підпри- ємств шляхом реалізації продукції корпорації з від- строчкою платежу; - продаж (за заниженими цінами) або передача (списання) у приватну власність агента майна кор- порації (земельних ділянок, нерухомості, транспорт- них засобів та ін.); - здійснення ремонтних і будівельних робіт в інте- ресах інсайдера з віднесенням витрат на статті ре- конструкції або модернізації корпорації. Таким чином, для агентів "розпорядження гро- шовими потоками контрольованих фірм є неринко- вим активом" збагачення за рахунок принципалів [6, с. 8]. І якщо в економічно розвинених країнах вико- ристання інсайдерської інформації належить до сфе- ри дії кримінального законодавства, то в націо- нальній практиці, через відсутність законодавства, що регламентує корпоративні відносини, інсайдер- ські операції набули широкого розповсюдження. Крім того, значні ресурси, отримані у вигляді інсайдерсь- кої ренти, осідають в офшорах і не використовують- ся в інвестиційних цілях на території України, тобто проблема починає набувати фундаментального ха- рактеру для держави та суспільства. Можна сміли- во стверджувати, що інсайдерська рента - це ос- новна причина неефективності корпоративного сек- тора, кризових явищ у національній економічній си- стемі та нерозвиненості фондового ринку. Саме цим можна пояснити той факт, що націо- нальний ринок цінних паперів так і не став основ- ним майданчиком залучення інвестицій і не відіграє помітної ролі в перерозподілі корпоративної власності від неефективних власників до більш ефективних, тому що ці питання вирішуються, як правило, усе- редині інсайдерської групи без виходу на ринок фінансових послуг. Систематичне вилучення інсайдерської ренти провокує постійні конфлікти між суб'єктами корпо- ративних відносин - власниками, менеджментом, персоналом корпорації та суспільством. У таких умовах аутсайдери можуть будувати свою поведінку за трьома основними сценаріями: PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 46 ЕКОНОМІКА - розпочати законну боротьбу з інсайдерами за перерозподіл доходів корпорації на свою користь; - спробувати увійти в агентську групу, тобто одер- жати доступ до інсайдерської ренти; - змиритися із ситуацією, що склалася. Зрозуміло, що тільки перший сценарій поведін- ки може привести до позитивних зрушень на ринку корпоративного контролю, тоді як другий і третій но- сять деструктивний характер із погляду перспектив розвитку корпорації. Більше того, у третьому випад- ку в умовах розвиненого ринку фінансових послуг проблема вирішується досить просто - дрібний влас- ник просто продає свій пакет на ринку цінних па- перів, і якщо таких незадоволених акціонерів вия- виться багато, це призведе до падіння ринкової вар- тості корпорації та, як наслідок, до зниження її кре- дитних й інвестиційних рейтингів, навіть до банкрут- ства. В Україні цей механізм контролю не можна застосувати через нерозвиненість фондового ринку та складність доступу домогосподарств до системи електронних торгів. У цьому зв'язку особливо гостро стоїть проблема формування ринку корпоративного контролю, особ- ливо в системі конфліктів "інсайдер - менеджмент", "інсайдер - дрібний акціонер". Зупинимося більш докладно на впливові цих типів корпоративних конфліктів на потенціал розвитку корпоративних відносин. Конфлікт у зв'язці "інсайдер - менеджмент" при- зводить до того, що останні будуть зацікавлені або в розкраданні активів корпорації, або в зайвому інве- стуванні ресурсів. Тобто менеджери, виступаючи ак- тивною стороною конфлікту, через надлишкове інве- стування докладуть зусиль, щоб зберегти підпри- ємство в умовах кризи. Більше того, на стадіях еко- номічного зростання надлишкове інвестування може набути інноваційного характеру. Досить часто цей тип конфлікту трансформується у форму "топ-менед- жери - менеджери середньої ланки". Національна практика свідчить про те, що, як правило, топ-менеджмент виконує волю інсайдерів в обмін на лояльність, більші можливості кар'єрного росту та участь у розподілі інсайдерської ренти. Менеджери-аутсайдери в отриманні інсайдерської ренти участі не беруть та своє майбутнє пов'язують із розвитком саме певної корпорації. Це посилюєть- ся ще й обмеженими можливостями кар'єрного ро- сту або зміни місця роботи, особливо якщо корпо- рація є містоутворюючою для конкретної території, що є досить розповсюдженим в України. Тому саме ця група менеджерів докладає всіх зусиль для роз- витку корпорації в довгостроковій перспективі. Ана- логічні конфлікти можуть виникати й між менедже- рами фінансово-промислових груп, коли менедже- ри "провінційних" підрозділів ініціюють інвестиційні проекти, а менеджери головного офісу, близькі до інсайдера, блокують інноваційні ідеї та намагають- ся вивести активи з "периферії". Конфлікт "інсайдер - міноритарій" є класичним для корпоративних відносин й особливо актуальний для національної економічної системи. Саме домінування інсайдерів у такому виді конфліктів й обумовлює інвестиційну непривабливість корпоративного секто- ра України як для національних інвесторів, так і для зарубіжних. Таким чином, можна стверджувати, що в Україні утворилася інсайдерська модель корпоративного контролю, коли в мінімізації рівня інсайдерської ренти зацікавлені, насамперед, дрібні акціонери. Власни- ки ж контрольних пакетів акцій не мають раціональ- них мотивів для мінімізації інсайдерської ренти доти, доки потреби корпорації в інвестиційних ресурсах задовольняються тільки за рахунок внутрішніх ре- зервів або банківських кредитів та відсутня не- обхідність залучення більш дешевих фінансових ресурсів на фондовому ринку. Як показує економічний аналіз, на підприємствах з інсайдерською моделлю корпоративного контро- лю дивіденди взагалі не виплачуються та тільки в невеликій кількості таких господарчих товариств тем- пи приросту прибутку наближаються або дорівню- ють темпам зростання прибутку від реалізації про- дукції [7]. Якщо ж дивіденди в акціонерних товари- ствах не виплачувалися під приводом реінвестуван- ня прибутку, то про наявність інсайдерської ренти свідчить неефективне використання інсайдерами реінвестованого прибутку, яке проявляється в зни- женні коефіцієнта стійкості економічного зростання корпорації. Коефіцієнт стійкості економічного зрос- тання характеризує темпи збільшення власного ка- піталу корпорації за рахунок реінвестування чисто- го прибутку, тобто показує, чи досягається мета, за якої акціонери погодилися на відмову від виплати дивідендів. Крім того, у рамках кожного джерела стягнення інсайдерської ренти можна ідентифікувати ряд по- казників, які свідчать про наявність точки контролю інсайдерської ренти. По цих точках акціонери та по- тенційні інвестори мають встановлювати обмежен- ня на вилучення ренти, вимагати розголошення до- даткової інформації із цих питань на загальних збо- рах акціонерів та в щорічних звітах глави правлін- ня. Ці питання також повинні бути об'єктами посиле- ного моніторингу та нагляду з боку ради директорів та її комітетів [8, 9]. Незважаючи на всю складність і важливість про- блеми інсайдерської ренти в корпоративних відно- синах, у світовій практиці дотепер не розроблено ефективних механізмів її викорінення та попереджен- ня. Усі дослідження, як правило, зводяться до роз- робки та встановлення системи бар'єрів для здійснен- ня інсайдерських операцій. Висновки Таким чином, інсайдерська рента в сучасних умовах - це прямий наслідок сформованої в Україні інформаційної асиметрії та об'єктивна причина кри- зових явищ у національній економіці. І тільки перехід від ліберально-ринкової моделі (що припускає про- цвітання інсайдерської ренти) до постіндустріального інформаційного укладу дозволить зняти виникаючі протиріччя в системі корпоративного контролю. На нашу думку, з метою вирішення проблеми інсайдерської ренти в Україні доцільне впроваджен- ня таких процедур: 1. Усунення інформаційної асиметрії за рахунок забезпечення достовірності, доступності та прозо- рості інформації про діяльність корпорації - "сонце - найсильніший антисептик" [10, с. 401]. Певні кроки в цьому напрямку вже зроблено, зокрема, розроб- лено та затверджено "Рекомендації з найкращої практики корпоративного управління для акціонер- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 47 них товариств України" [11], які містять вимоги до розкриття корпоративної інформації. Однак доціль- но прийняти низку законодавчих актів, що захища- ють права як існуючих, так і потенційних акціонерів на одержання своєчасної та правдивої інформації про діяльність корпорації. 2. Чітка регламентація прав, повноважень і відпо- відальності в трикутнику "загальні збори акціонерів - рада директорів - менеджмент корпорації". У на- ціональному законодавстві слід чітко прописати пра- ва, обов'язки та відповідальність усіх суб'єктів кор- поративного контролю. Крім того, повинні бути чітко визначені ієрархія, підпорядкованість, підзвітність і формальні процедури доступу аутсайдерів до інфор- мації, так само як і чіткі алгоритми забезпечення захисту їхніх порушених прав. 3. Диверсифікованість інтересів членів ради ди- ректорів. Це може бути досягнуто як екстенсивно - за рахунок збільшення чисельності директорів, так і інтенсивно - за рахунок збільшення кількості зов- нішніх директорів, яких у міжнародній практиці прий- нято називати незалежними (представників проф- спілок, громадських організацій, державних і місце- вих органів влади, адвокатів та ін.). 4. Розробка та впровадження механізмів консо- лідації голосів міноритарних акціонерів для форму- вання блокуючих пакетів і лобіювання інтересів аут- сайдерів у системі корпоративного контролю. Досить цікавим у цьому плані вважається досвід англо-аме- риканської та німецької моделей корпоративного управління, у рамках яких законодавчо передбаче- но можливість делегування повноважень дрібними акціонерами інституціональним інвесторам (банкам, страховим і пенсійним фондам, трастовим компані- ям) шляхом оформлення довіреностей на право участі в управлінні від їхнього імені та за їхнім до- рученням. Таким чином, у руках інституціонального інвестора концентрується відносно великий пакет акцій і він може повноцінно відстоювати інтереси своїх поручителів у процесі прийняття стратегічних рішень на загальних зборах акціонерів. Крім того, в інституціонального інвестора є в розпорядженні ква- ліфікований персонал для цього та належна юридич- на підтримка. 5. Стимулювання менеджерів діяти в інтересах міноритаріїв шляхом залучення їх у свої ряди через механізми преміювання акціями корпорації або час- ткової виплати заробітної платні корпоративними цінними паперами. 6. Створення інституціональних обмежувачів здійснення внутрішніх угод інсайдерами. 7. Включення в кримінальний кодекс норм кри- мінальної відповідальності інсайдерів за зловживан- ня агентською інформацією та завдання матеріаль- них збитків корпорації та її власникам. 8. Розробка й упровадження механізмів викупу корпорацією акцій міноритарних власників за спра- ведливою ціною. Це дозволить уникнути ризику пе- реходу контролю над корпорацією в руки третіх осіб (у тому числі рейдерів) та, відповідно, уникнути ри- зику виникнення нових конфліктів інтересів, пов'я- заних з переділом сфер корпоративного контролю, що завжди додає деструктивні моменти у функціо- нування корпорації [12]. 9. Розвиток ринку цінних паперів як основного майданчика для реалізації своїх прав дрібними влас- никами. Однією із ключових тез повинно стати за- безпечення доступу домогосподарств до торгів як на фондових біржах, так і на інших торговельних майданчиках (у торгово-інформаційних системах). Досить ефективним інструментом у цьому плані ба- читься впровадження та пропаганда систем Інтер- нет-трейдингу на ринку цінних паперів і певна про- світницька робота фінансових посередників цього ринку серед населення. Саме ці положення можуть стати фундаменталь- ною основою для впровадження в національну прак- тику корпоративних відносин цивілізованих ме- ханізмів установлення корпоративного контролю. ЛІТЕРАТУРА: 1. Кужелев М. А. Корпоративные конфликты: сущность, виды и механизм защиты интересов собственников / М. А. Кужелев // Економіка і організація управління : зб. наук. праць. - Вип. 7. - Донецк : ДонНУ, ТОВ "Норд Комп'ютер", 2010. - С. 32-40. 2. Кужелев М. А. Формирование механизма согласова- ния интересов миноритарных и мажоритарных акционеров корпорации / М. А. Кужелев, Е. С. Ясенова // Актуальні про- блеми розвитку фінансово-кредитної системи України : ма- теріали третьої Всеукраїнської конференції. - Донецьк : Дон- НТУ, 2010. - С. 122-124. 3. Байнев В. Ф. "Инсайдерская рента" как фактор кризиса предприятий в переходной экономике / В. Ф. Байнев // Бело- русский экономический журнал. - 2003. - № 4. - С. 131-139. 4. Черпак А. Є. Інсайдерська рента як специфічний об'єкт корпоративного контролю / А. Є. Черпак // Економіст. - 2005. - № 11. - С. 73-75. 5. Кужелев М. А. Методы корпоративного контроля диви- дендной политики предприятия / М. А. Кужелев // Актуаль- ные проблемы и перспективы развития экономики Украины : материалы VIII Международной научно-практической кон- ференции (Алушта, 1-3 октября 2009 года). - Симферополь, 2009. - С. 160-161. 6. Дорофеев Е. А. Модели ценообразования на российс- ком фондовом рынке : автореф. дисс. на соискание уч. сте- пени канд. эконом. наук / Е. А. Дорофеев. - М. : ЦЭМИ РАН, 2001. 7. Кужелев М. А. Формирование государственной полити- ки развития ринка корпоративных ценных бумаг / М. А. Ку- желев // Vedecky pokrok na prelomu tysyachalety - 2011 : Materialy VII mezinarodni vedecko - prakticka conference. - Dil 10. Ekonomicke vedy. - Praha : Publishing House "Education and Science" s.r.o - 80 s. 8. Долгопятова Т. Модели и механизмы корпоративного контроля в российской промышленности / Т. Долгопятова // Вопросы экономики. - 2001. - № 5. - С. 46-61. 9. Beer S. The heart of enterprise / S. Beer. - John Wiley & Sons Ltd., 1990. - 584 p. 10. Стиглиц Дж. Информация и изменение парадигмы эко- номической теории / Дж. Стиглиц // ЭКОВЕСТ (Экономичес- кий вестник). - Мн. : Институт приватизации и менеджмен- та, 2003. - № 3. - Вып. 3. - С. 336-404. 11. Рекомендації з найкращої практики корпоративного уп- равління для акціонерних товариств України від 02 червня 2002 р. № 190 // Бюлетень Цінні папери України. - 2002. - № 3. 12. Кужелєв М О. Депозитарні розписки як реальне дже- рело фінансування господарської діяльності підприємств / М. О. Кужелєв // Финансы, учет, банки. - Донецк : КИТИС, 2000. - № 3. - С. 185-189. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 48 ЕКОНОМІКА M. Kuzheliev CORPORATE CONTROL RENTS INSIDER: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS Тhe article reviews the need and nature of corporate control in a dynamic environment, provides the main directions of implementation of the national practice of corporate relations of civilized mechanisms for establishing corporate control. Key words: corporate control, the corporation, insider rent, the market for corporate control. © М. Кужелєв Надійшла до редакції 05.07.2012 УДК 347.7 ЗАЛУЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ТА ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ ІНВЕСТУВАННЯ В РЕГІОНАЛЬНІЙ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ КРАЇН СХІДНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ ІРИНА ЛАЗНЄВА, кандидат історичних наук, асистент кафедри міжнародних економічних відносин Запорізького національного технічного університету У статті проаналізовано роль інвестування як однієї з важливих детермінант моделі еко- номічного зростання країн Східної та Південно-Східної Азії. Зроблено акцент на активній участі уряду, а також інституційній специфіці азіатських економік, що сприяли капітало- вкладенням та економічному зростанню. Ключові слова: Східна та Південно-Східна Азія, економічний розвиток, інвестиції, заощаджен- ня, модель економічного зростання. Постановка проблеми. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених пошуку пояснень економічних успіхів країн Східної та Південно-Східної Азії, насамперед західних авторів, дискусійними залишаються багато аспектів цього процесу стосовно механізмів та окремих інструментів економічної мо- делі регіону. Модель розвитку Східної та Південно- Східної Азії, при всій її специфіці щодо окремих країн, тримається на трьох китах: експортоорієнто- вана економіка, високий рівень заощаджень та інве- стицій, а також активна роль держави в економіці. Незважаючи на різні оцінки дослідників щодо ролі окремих чинників, кожен із факторів відіграв вагому роль в успішній реалізації стратегії розвитку економік азіатських країн. Вивчення унікальних характерис- тик "азіатської моделі", які можуть становити інте- рес для економік країн третього світу, а також транс- формації постпланових господарських систем і мо- дернізації економік розвинутих країн залишається актуальним і сьогодні. Аналіз попередніх досліджень і публікацій з проблеми. Протягом останніх десятиліть економіс- ти намагалися теоретично осмислити питання швид- кого економічного зростання нових індустріальних країн Східної та Південно-Східної Азії. Тема так зва- ного "азіатського дива" стала предметом досліджень багатьох учених, які намагались проаналізувати чинники, що лежать в основі стрибка "азійських тиг- рів" та інших країн регіону, а також викристалізува- ти цілісні теорії, за допомогою яких не тільки би пояс- нювався цей стрибок, але й пропонувалися б прак- тичні рекомендації для застосування в макроеконо- мічній політиці в інших країнах. Найбільшу популяр- ність одержали праці А. Юнга, Л. Лау та Я. Л. Кіма. Дослідженням теми також займались такі зарубіжні вчені, як П. Кругман, М. Сарел, Дж. Феліпе, В. Мар- тін, В. Клайн, Дж. Фурман, С. Раделет, Дж. Сакс, Д. Родрік, А. Моді, В. Д. Андріанов, В. Л. Інозем- цев, Є. В. Беренсштейн, С. А. Афонцев, В. І. Ша- балін та ін. Деяким аспектам розвитку Східної та Південно-Східної Азії присвячені праці вітчизняних науковців, зокрема Ю. М. Пахомової, В. С. Будкі- ної, Л. М. Ткачук, М. М. Кирієнко, А. М. Козицького, О. В. Шевчук та ін. З кінця 1990-х років існуючий достатньо високий науковий інтерес до цього регіо- ну зріс ще більше та отримав дещо інше забарв- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com