Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування
У статті описані та проаналізовані найпоширеніші форми реалізації іноземних капіталовкладень та визначені основні критерії їх класифікації, а саме: форми, базовані на контрактних зв'язках; з метою розширення підприємства; за формою участі (власності) та інші....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62519 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування / О. Негрич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 53-56. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62519 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625192014-05-23T03:01:30Z Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування Негрич, О. Економіка У статті описані та проаналізовані найпоширеніші форми реалізації іноземних капіталовкладень та визначені основні критерії їх класифікації, а саме: форми, базовані на контрактних зв'язках; з метою розширення підприємства; за формою участі (власності) та інші. The main forms of foreign direct investment realization are described and analyzed in the article. The fundamental classification criteria of forms are: forms, based on contracts; with the aim of enterprise expansion; based on forms of participation and others. 2012 Article Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування / О. Негрич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 53-56. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62519 339.727.22 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Негрич, О. Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування Схід |
| description |
У статті описані та проаналізовані найпоширеніші форми реалізації іноземних капіталовкладень та визначені основні критерії їх класифікації, а саме: форми, базовані на контрактних зв'язках; з метою розширення підприємства; за формою участі (власності) та інші. |
| format |
Article |
| author |
Негрич, О. |
| author_facet |
Негрич, О. |
| author_sort |
Негрич, О. |
| title |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| title_short |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| title_full |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| title_fullStr |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| title_full_unstemmed |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| title_sort |
критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62519 |
| citation_txt |
Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування / О. Негрич // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 53-56. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT negričo kriterííklasifíkacííformprâmogoínozemnogoínvestuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-05T13:22:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:22:50Z |
| _version_ |
1836813407685181440 |
| fulltext |
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 53
УДК 339.727.22
КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФОРМ ПРЯМОГО
ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
ОЛЬГА НЕГРИЧ,
аспірант Львівського національного університету ім. І. Франка
У статті описані та проаналізовані найпоширеніші форми реалізації іноземних капітало-
вкладень та визначені основні критерії їх класифікації, а саме: форми, базовані на кон-
трактних зв'язках; з метою розширення підприємства; за формою участі (власності) та інші.
Ключові слова: пряме іноземне інвестування, форми інвестування, мотивації інвесторів.
Постановка проблеми. Сьогодні існує багато
різних підходів до визначення критеріїв класифікації
форм прямого іноземного інвестування, та немає
єдиної їх класифікації. Форми реалізації прямих іно-
земних інвестицій тісно пов'язані з мотиваціями іно-
земних інвесторів. Аналіз основних та найпошире-
ніших критеріїв класифікації прямих іноземних інве-
стицій допоможе краще зрозуміти основні мотиви
іноземних інвесторів і надалі сформувати стратегії
залучення іноземних інвестицій, які є такими необ-
хідними для нормального функціонування держави.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Проблемі прямих іноземних інвестицій, а також
особливостям визначення форм їх реалізації, при-
святили свої праці багато науковців, зокрема серед
вітчизняних можна виділити Б. Губського, А. Дуку,
Ю. Правика, А. Філіпенка, а серед зарубіжних Ф. Рут,
Дж. Деніелса, Р. Міллера, Д. Вейгеля, З. Боді,
А. Кейна, А. Маркуса. Усі вказані вчені намагалися
визначити природу іноземних інвестицій, а особли-
во проаналізувати мотивації та форми їх здійснен-
ня. Неоднозначним залишається питання класифі-
кації форм реалізації прямих іноземних інвестицій.
Метою статті є аналіз та систематизація найпо-
ширеніших форм здійснення прямих іноземних ін-
вестицій, а також визначення основних критеріїв їх
класифікації.
Виклад основного матеріалу. Інвестиційна
діяльність посідає особливе місце в сучасних міжна-
родних економічних відносинах. Темпи світового
економічного росту потребують належного фінансу-
вання. Формування та перерозподіл фінансових
ресурсів між різними країнами відбувається на
міжнародному інвестиційному ринку, який виступає
особливо складним механізмом світової економіч-
ної системи.
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності
здійснюються в різних формах та класифікуються
за певними ознаками. В економічній теорії застосо-
вується понад сто термінів, що характеризують різні
види інвестицій, тому для забезпечення ефективно-
го управління інвестиціями слід систематизувати цю
термінологію.
Класифікації інвестицій мають науковий та прак-
тичний інтерес як у вітчизняній, так і в зарубіжній
літературі. Існує низка різних критеріїв класифікації
форм прямого іноземного інвестування, але потрібно
визначити та класифікувати найпоширеніші та найак-
туальніші на сьогодні.
Пряме іноземне інвестування може здійснюва-
тись у різних формах залежно від певних факторів.
Основними формами прямого іноземного інвес-
тування є:
- заснування підприємства чи його структурного
підрозділу;
- придбання акцій підприємства;
- реінвестування (повторні капітальні вкладення)
прибутку підприємства з іноземними інвестиціями в
країні-одержувачі;
- міжкорпораційне (у межах структурних підроз-
ділів ТНК) переведення капіталу [1].
Подана класифікація не враховує форми прямих
іноземних інвестицій на контрактній основі, які є
доволі популярними сьогодні.
Українське законодавство визначає такі форми
здійснення іноземних інвестицій:
- часткова участь у підприємствах, що організу-
ються спільно з українськими юридичними й фізич-
ними особами, або придбання частки в діючих
підприємствах;
- створення підприємств, що повністю належать
іноземним інвесторам, філій та інших структурних
одиниць іноземних юридичних осіб або придбання
в повну власність діючих підприємств;
- придбання прямо не забороненого законами Ук-
раїни нерухомого чи рухомого майна, включаючи
будинки, квартири, приміщення, обладнання, транс-
портні засоби та інші об'єкти власності, шляхом пря-
мого одержання майна та майнових комплексів або
у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- придбання самостійно або за участю українсь-
ких юридичних чи фізичних осіб прав користування
землею та концесій на використання природних ре-
сурсів на території України;
- придбання інших майнових прав;
- в інших формах здійснення інвестицій, зокрема
на основі угод із суб'єктами господарської діяль-
ності України, які прямо та виключно не заборонені
чинними законами України [2].
Такий варіант класифікації містить пункт про уго-
ди із суб'єктами господарської діяльності, але не
включає їх різновидів.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
54 ЕКОНОМІКА
На думку окремих авторів, існує ще одна важ-
лива форма інвестицій - "фінансові права", які ви-
пливають із взаємозв'язку інвестиційної діяльності
й державного регулювання її умов податково-амор-
тизаційними методами. Така форма реалізується
шляхом надання державою (в особі центральних або
місцевих органів влади) юридичним і фізичним осо-
бам податкових пільг, як наслідок, сума податку на
прибуток буде нижчою від максимуму, установле-
ного законодавством, а отже, відбувається інвесту-
вання коштів держави в розвиток певного підпри-
ємства. У процесі проведення амортизаційної по-
літики виникає аналогічна ситуація при встановленні
пільгових норм амортизаційних відрахувань (приско-
реної амортизації). Саме тому держава має оціню-
вати ефект від надання інвесторам податково-амор-
тизаційних преференцій, виходячи з повернення за-
собів "фінансових прав" у майбутньому [3].
До нових форм іноземного інвестування також
можна віднести:
1) відхід від організації власних закордонних
підприємств шляхом активізації створення спільних
угруповань підприємств.
Найпоширенішою формою іноземних інвестицій
в Україні є спільні підприємства або підприємства з
іноземними інвестиціями, тобто підприємства (орга-
нізації) будь-якої організаційно-правової форми, ство-
рені відповідно до законодавства України, іноземна
інвестиція в статутному фонді яких, за його наяв-
ності, становить не менше 10 відсотків. Підприєм-
ство набирає статусу підприємства з іноземними
інвестиціями від дня зарахування іноземної інвес-
тиції на його баланс. У цьому випадку забезпечується
розподіл ризиків між учасниками - контрагентами з
різних країн щодо здійснення спільної діяльності,
проте усуваються труднощі з тривалістю оформлен-
ня підприємства на іншій митній території;
2) перехід від простого придбання акцій інозем-
них фірм до створення нових дочірніх підприємств
та філій за кордоном. Створення закордонних філій і
дочірніх компаній сприяє підвищенню середнього
рівня продуктивності праці.
Існують дві основні причини такого явища:
- іноземні компанії мають вищий рівень вкладен-
ня капіталу на одиницю праці, що безпосередньо
впливає на зростання продуктивності праці;
- як правило, іноземні компанії - більші структури
(у порівнянні з національними фірмами) і сприяють
зростанню продуктивності праці за рахунок ефекту
масштабу;
3) перехід від володіння акціями іноземних фірм
до укладення з ними довгострокових контрактів.
Перехід від цілковитого володіння акціями закор-
донних філій до допущення в них місцевих підпри-
ємців країн проникнення (спільні підприємства), а
іноді й держави (змішані підприємства) полегшує
впровадження сучасних технологічних процесів,
доступ до виробничих потужностей партнера, до
кадрів, до отримання кредитів; дозволяє користу-
ватися привілеями, які надаються місцевим урядом
"своїм" підприємцям; уникнути колізій із внутрішні-
ми нормами закону, який регулює їхню діяльність;
4) розповсюдження акцій головної фірми серед
акціонерів її закордонних філій.
Розміщенням іноземного капіталу материнської
фірми чи зональних центрів серед бізнесменів та
урядів іноземних держав інвестор намагається до-
сягти розширення можливостей мобілізації чужих
ресурсів;
5) часткова участь іноземного інвестора, яка не
дає права контролю над підприємством;
6) ліцензійні контракти з фірмами країн-реципієнтів
дають інвестору можливість виходу на ринок із
мінімальним ризиком. Транснаціональна компанія
передає права на виробництво певного продукту або
послуги, або на використання запатентованого про-
цесу, технології, товарного знаку чи іншої інтелекту-
альної власності місцевій фірмі, яка буде відповіда-
ти за виробництво та маркетинг на місцевому ринку;
7) управлінські контракти. Укладання довгостро-
кових контрактів характерно, перш за все, для про-
цесу проникнення в країни, у яких ще розвивають-
ся ринкові відносини. Це контракти з місцевими
фірмами про надання технологій, про обладнання
чи спорудження підприємств, про підготовку спе-
ціалістів тощо.
Значного поширення набули спільні товариства,
базовані не на володінні власністю, а на контракт-
них зв'язках. Тобто іноземна фірма, яка бере участь
у такому товаристві, користується правом на части-
ну його продукції, іноді за цінами, нижчими від світо-
вих, в обмін на кредити, обладнання та різні послу-
ги. Погасивши заборгованість іноземному партне-
ру, вона може зберегти за собою право отримувати
протягом договірного періоду свою частку продукції,
але вже за світовими цінами. Фірма-інвестор, таким
чином, технологічно й організаційно прив'язує до
себе, а не через участь в акціонерному капіталі та
особисті зв'язки;
8) постачання підприємств "під ключ". Таке по-
стачання полягає в тому, що фірма-постачальник зо-
бов'язана повністю забезпечити фінансування про-
екту; гарантувати підготовку місцевої робочої сили;
здійснювати управління після того, як завод почне
діяти; організувати збут продукції (в основному че-
рез експорт);
9) угоди "продукт у руки". У них, на відміну від
постачання підприємства "під ключ", передбачається
підготовка іноземною фірмою місцевих спеціалістів,
які повинні забезпечити функціонування об'єкта, що
будується;
10) угоди про розподіл виробництва, про "ризи-
ковані проекти" (в основному в області розвідки та
видобування природних ресурсів);
11) операції зустрічної торгівлі (товарообмінні уго-
ди, угоди на компенсаційній основі, операції на да-
вальницькій сировині, поставки на комплекцію, ви-
куп застарілої продукції тощо). Основна увага в та-
кому випадку приділяється узгодженню між контр-
агентами відповідних груп товарів для взаємного
придбання;
12) тристороннє фінансування;
13) міжнародний підряд;
14) проектне фінансування [4].
Вищенаведена класифікація форм прямого іно-
земного інвестування включає дуже багато важливих
аспектів, але не висвітлює такого досить поширено-
го явища, як розширення виробничих потужностей.
Також поширеною є така класифікація:
- часткова участь у створюваних підприємствах
або придбання частини в діючих підприємствах (па-
йова участь у товаристві з обмеженою відповідаль-
ністю);
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 55
- створення підприємств, що цілком належать
інвестору, або придбання у власність діючих підпри-
ємств повністю;
- придбання рухомого або нерухомого майна
шляхом прямого одержання або у формі акцій, об-
лігацій, інших цінних паперів;
- придбання концесій на використання природ-
них ресурсів, прав користування землею, інших
майнових прав [5, с. 10-11].
За формами відтворення прямі інвестиції поділя-
ють ще на такі види:
- нове будівництво або будівництво підприємств,
будинків, споруд, здійснюване на нових місцях за
новими проектами;
- розширення діючого підприємства - збільшен-
ня обсягів виробництва на діючих об'єктах шляхом
уведення в дію нових основних фондів, подібних
до діючих;
- реконструкція діючого підприємства - обладнан-
ня діючих виробництв новою технологією та техні-
кою за новими комплексними проектами, здійснен-
ня повного або часткового переустаткування й пе-
ребудови виробництв із заміною морально заста-
рілого й фізично зношеного устаткування з метою
зміни профілю випуску нової продукції;
- технічне переозброєння - комплекс заходів,
спрямованих на підвищення техніко-економічного
рівня виробництва за рахунок заміни старого облад-
нання на нове, більш продуктивне [6].
Такі класифікації не враховують багато важливих
нюансів поділу прямих іноземних інвестицій на фор-
ми, тому не можуть повною мірою виявити суть ос-
танніх.
Переглянувши подані класифікації та проаналі-
зувавши всі вищеперелічені форми, можна їх кла-
сифікувати, визначивши спочатку основні критерії
їх розподілу (табл. 1).
Табл. 1. - Критерії класифікації форм прямого іноземного інвестування
повна власність інвестора
часткова участь
змішана (часткова + участь держави)
За формою участі
(власності)
придбання майнових прав на землю, нерухомість тощо.
ліцензійні контракти (ноу-хау, технології)
управлінські контракти (обладнання)
угоди «продукт у руки» (підготовка спеціалістів)
постачання підприємства «під ключ» (фінансування всього проекту,
організація збуту)
проектне фінансування (фінансування підготовки проекту підприємства)
угоди «ризиковані проекти» (розвідка природних ресурсів)
Форми, базовані на
контрактних зв’язках
змішані (поєднання декількох попередніх)
міжкорпораційне переведення коштів (у межах ТНК) З метою розширення
підприємства (економія
масштабу) реінвестування прибутку (на розширення вже існуючого підприємства)
Інші операції зустрічної торгівлі (товарообмін, обмін технологіями)
Висновки
Поданий аналіз форм та їх класифікація показу-
ють багатогранність самого поняття прямих інозем-
них інвестицій. До такого показника, як форма участі
(власності) можна віднести повну власність інвес-
тора; часткову участь та змішану (часткова участь
та участь держави), а також придбання майнових
прав на землю, нерухомість тощо. До форм, базо-
ваних на контрактних зв'язках, можна віднести
ліцензійні контракти (щодо ноу-хау та нових техно-
логій); управлінські контракти; угоди "продукт у руки"
(підготовка спеціалістів); постачання підприємства
"під ключ" (фінансування всього проекту, організа-
ція збуту); проектне фінансування (фінансування
підготовки проекту підприємства); угоди "ризиковані
проекти" (розвідка природних ресурсів); змішані (по-
єднання декількох попередніх). З метою розширен-
ня підприємства (економія масштабу) реалізуються
такі форми іноземних інвестицій, як міжкорпорацій-
не переведення коштів (у межах ТНК) та реінвесту-
вання прибутку (на розширення вже існуючого під-
приємства). До інших форм віднесемо операції зус-
трічної торгівлі (товарообмін, обмін технологіями).
Щоб реалізувати свої капіталовкладення в певні
форми, кожен інвестор керується власними мотива-
ми, яких є так багато, як багато є інвесторів. Тому,
проаналізувавши та класифікувавши основні фор-
ми реалізації прямих іноземних інвестицій, можна
зрозуміти потреби та вимоги вкладників капіталу, а
також визначити мотивації іноземних інвесторів, що,
у свою чергу, стане в нагоді при формуванні стра-
тегій залучення прямих іноземних інвестицій, які є
надзвичайно важливими для економічного розвит-
ку держави.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Правик Ю. М. Стратегічні напрямки залучення і викори-
стання іноземних інвестицій / Ю. М. Правик // Інвестиції: прак-
тика та досвід. - 2006. - № 18. - С. 26-30.
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 ве-
ресня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 47. -
Ст. 647.
3. Дука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності.
Інвестування / А. П. Дука. - К. : Каравела, 2008. - 432 с.
4. Рут Ф. Р. Міжнародна торгівля та інвестиції / Ф. Р. Рут,
А. С. Філіпенко ; [пер. з англ.]. - К. : Основи, 1998. - 743 с.
5. Філіпенко А. С. Цивілізаційні виміри економічного роз-
витку / А. С. Філіпенко. - К. : Знання України, 2002. - 190 с.
6. World Investment Prospects Survey 2010-2012. [Елект-
ронний ресурс] / UNCTAD official web-site. - Режим доступу :
http://unctad.org/en/docs/diaeia20104_en.pdf.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://unctad.org/en/docs/diaeia20104_en.pdf
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
56 ЕКОНОМІКА
O. Nehrych
CLASSIFICATION CRITERIA OF FORMS FOR FOREIGN DIRECT INVESTMENT
The main forms of foreign direct investment realization are described and analyzed in the article. The fundamental
classification criteria of forms are: forms, based on contracts; with the aim of enterprise expansion; based on forms
of participation and others.
Key words: foreign direct investment, forms of investing, investor's motivations.
© О. Негрич
Надійшла до редакції 16.07.2012
УДК 330.133:336.763
ОЦІНКА ВАРТОСТІ
КОРПОРАТИВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
МИХАЙЛО НІКІТІН,
аспірант кафедри фінансів Донецького університету економіки та права
У статті досліджені особливості проведення оцінки вартості корпоративних цінних па-
перів, визначено оптимальний підхід для оцінки справедливої вартості емітента відповідно
до особливостей обігу корпоративних цінних паперів на вітчизняному фондовому ринку.
Розроблені рекомендації щодо вдосконалення оцінки корпоративних цінних паперів.
Ключові слова: корпоративні цінні папери, вартість цінних паперів, ринкова вартість, спра-
ведлива вартість, фінансові ризики, дохідність, вартість капіталу, фондовий ринок.
Постановка проблеми. Сьогодні на внутрішніх
ринках більшості країн із розвиненою економікою
склалася ситуація, за якої, попри сприятливі зовнішні
умови, спостерігається дефіцит інвестиційних ре-
сурсів у промисловому секторі економіки та їх над-
лишок на фондовому ринку. Визначення рівня ри-
зиків та ступеня дохідності корпоративних цінних
паперів є необхідним для прийняття рішень, пов'я-
заних з управлінням компанією, інвестуванням і на-
данням кредитних коштів.
Аналіз досліджень та публікацій. Проблему
оцінки вартості корпоративних цінних паперів роз-
глянуто в працях вітчизняних та зарубіжних нау-
ковців І. Бланка, Б. Данилишина, Л. Долінського,
А. Скрипника, Д. Коробко, І. Лютого, О. Мозгового,
М. Назарчука, В. Нікіфорової, Т. Берднікової, Р. Тьюл-
за, Р. Брейлі, С. Майєрса, Д. Маршала та інших.
Усе ж залишаються недостатньо систематизовани-
ми й науково обґрунтованими особливості оцінки
вартості цінних паперів в аспекті залучення інвес-
тицій до корпоративного сектора економіки. Вартість
цінних паперів, як правило, відрізняється від ціни й
визначається в процесі експертної оцінки, що не
завжди є об'єктивною. Таким чином, однією з акту-
альних проблем сьогодення є пошук шляхів об'єкти-
вації оцінки вартості корпоративних цінних паперів
та емітента в цілому.
Метою дослідження є розгляд особливостей про-
ведення оцінки корпоративних цінних паперів, виз-
начення оптимального підходу до оцінки справед-
ливої вартості емітента відповідно до особливостей
обігу корпоративних цінних паперів на вітчизняному
фондовому ринку.
Для досягнення поставленої мети виконані такі
основні завдання дослідження:
- дослідити загальноприйняті підходи до оцінки
вартості корпоративних цінних паперів;
- визначити переваги та недоліки оцінки вартості
цінних паперів в умовах функціонування вітчизня-
ного фондового ринку;
- розробити конкретні рекомендації щодо вдос-
коналення оцінки корпоративних цінних паперів.
Виклад основного матеріалу. У практиці світо-
вих фондових ринків розрізняють дві основні кате-
горії вартості цінних паперів - ринкову вартість
(market value - MV) і справедливу ринкову вартість
(fail market value - FMV). Ринкова вартість при цьо-
му виступає в якості нижнього рівня, а справедли-
ва ціна віддзеркалює верхній максимально можли-
вий рівень вартості. Справедлива ціна визначаєть-
ся як ціна, за якою активи компанії можуть бути про-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|