Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС

У статті визначаються й аналізуються основні етапи та напрямки надання допомоги польським регіонам від Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до Європейської Унії. Акцентується увага на факторах, які заважали процесу реалізації програм допомоги ЄС. Робиться висновок про ефективність вик...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Бочаров, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:	Схід
Теми:	Історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62533
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Допомога в розвитку польським регіонам з боку європейського союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС / С. Бочаров // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 86-92. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-62533
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-625332014-05-23T03:01:34Z Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС Бочаров, С. Історія У статті визначаються й аналізуються основні етапи та напрямки надання допомоги польським регіонам від Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до Європейської Унії. Акцентується увага на факторах, які заважали процесу реалізації програм допомоги ЄС. Робиться висновок про ефективність використання допомоги польськими регіонами та її вплив на соціально-економічний розвиток країни. In the article the basic stages and directions of aid assignment to Poland from European Union are determined and analyzed. It is paid attention to the factors which interfere with the process of the aid programs implementation of the European Union. The conclusion is done about the effectiveness of aid using by the Polish regions and its influence on the social and economic development of the country. 2012 Article Допомога в розвитку польським регіонам з боку європейського союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС / С. Бочаров // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 86-92. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62533 94(438) "1989/2004" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія Історія
spellingShingle	Історія Історія Бочаров, С. Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС Схід
description	У статті визначаються й аналізуються основні етапи та напрямки надання допомоги польським регіонам від Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до Європейської Унії. Акцентується увага на факторах, які заважали процесу реалізації програм допомоги ЄС. Робиться висновок про ефективність використання допомоги польськими регіонами та її вплив на соціально-економічний розвиток країни.
format	Article
author	Бочаров, С.
author_facet	Бочаров, С.
author_sort	Бочаров, С.
title	Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС
title_short	Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС
title_full	Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС
title_fullStr	Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС
title_full_unstemmed	Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС
title_sort	допомога в розвитку польським регіонам з боку європейського союзу напередодні приєднання польщі до єс
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62533
citation_txt	Допомога в розвитку польським регіонам з боку європейського союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС / С. Бочаров // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 86-92. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT bočarovs dopomogavrozvitkupolʹsʹkimregíonamzbokuêvropejsʹkogosoûzunaperedodnípriêdnannâpolʹŝídoês
first_indexed	2025-07-05T13:23:28Z
last_indexed	2025-07-05T13:23:28Z
_version_	1836813447646412800
fulltext	№ 4 (118) липень-серпень 2012 р. 86 ЕКОНОМІКА B. Sheleheda IMPROVEMENT OF PROCESS OF FORMING OF TARIFFS ON THE ENTERPRISES OF HOUSING AND COMMUNAL SERVICES AS AN ELEMENT OF MODERNIZATION The problem aspects related to determination of economically reasonable tariffs on services of housing and communal services are considered in the article, sparing the special attention to the improvement of process of forming of tariffs as element of modernization. Actuality of application of method of profitability of the invested capital that stimulates the wave of investments and avouches for the investors of return and market profitability of the inlaid facilities is determined. Key words: housing and communal services, tariffs, investments, capital, method of profitability. © Б. Шелегеда Надійшла до редакції 24.05.2012 УДК 94(438) "1989/2004" ДОПОМОГА В РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКИМ РЕГІОНАМ З БОКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НАПЕРЕДОДНІ ПРИЄДНАННЯ ПОЛЬЩІ ДО ЄС СЕРГІЙ БОЧАРОВ, кандидат історичних наук, докторант кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету У статті визначаються й аналізуються основні етапи та напрямки надання допомоги польським регіонам від Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до Євро- пейської Унії. Акцентується увага на факторах, які заважали процесу реалізації програм допомоги ЄС. Робиться висновок про ефективність використання допомоги польськими ре- гіонами та її вплив на соціально-економічний розвиток країни. Ключові слова: Польща, Європейський Союз, Європейська Комісія, урядова адміністрація. Постановка проблеми і стан її вивчення. Ук- раїна після проголошення незалежності веде пошук власного місця в європейських інтеграційних про- цесах. У цьому контексті євроінтеграційний досвід нашого сусіда та стратегічного партнера - Польщі - є надзвичайно цінним для України на її шляху до європейського співтовариства. Зокрема, цінним є досвід Польської Республіки, накопичений у процесі отримання допомоги від Європейського Союзу на- передодні приєднання Польщі до Європейської Унії. Слід констатувати, що у вітчизняній історіографії зазначеній проблемі поки що не приділяється дос- татньої уваги, про що свідчить майже повна від- сутність ґрунтовних досліджень із цієї проблеми. У той же час польські дослідники в останні роки ре- тельно висвітлюють історію вступу країни до ЄС, що докладно відображено в низці робіт [1]. Таким чи- ном, зазначена проблема є актуальною й заслуго- вує на більшу увагу з боку українських істориків. Мета статті полягає у визначенні й висвітленні основних напрямків допомоги польським регіонам із боку Європейського Союзу в 1989-2004 роках та проблем, пов'язаних із її наданням. Виклад основного матеріалу. Розвитку поль- ських регіонів та наближенню діяльності місцевих органів влади до стандартів ЄС значною мірою спри- яла допомога з боку фондів Європейського Союзу. Причому здебільшого ця допомога не була хаотич- ною, а мала чіткий програмний характер, тобто здійснювалася в рамках низки програм, розробле- них ЄС спеціально для Польщі та інших країн-кан- дидатів на вступ до ЄС. Ідеться про такі програми як PHARE, SAPARD, ISPA. Крім того, допомога, але в значно менших обсягах, здійснювалася в рамках двосторонніх відносин між урядами Польщі та ок- ремих країн ЄС (наприклад, для подолання наслідків повені 1997 року), а в окремих випадках через струк- турні фонди ЄС у межах програм, призначених для країн-членів ЄС (зазвичай освітніх: Socrates, Yоuth for Europe, Leonardo da Vinci, LIFE, Kультура 2000 та ін.). Програма PHARE стала результатом рішення Великої сімки, прийнятого на засіданні в Парижі 14- 15 липня 1989 року, підтримати економічні перетво- рення в Польщі. Координувати цю допомогу Вели- ка сімка доручила Європейській Комісії. На підставі ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 87 цього рішення Рада Міністрів ЄС у грудні 1989 року прийняла рішення про прийняття програми підтрим- ки економічних перетворень у Польщі та Угорщині (PHARE). Однак із часом PHARE перетворилася на інструмент допомоги усім країнам Центрально- Східної Європи з боку ЄС. Загальні засади впро- вадження PHARE були узгоджені між урядом Польської Республіки та Європейською Комісією в Рамковій угоді, яка була підписана 31 травня 1990 року. Надалі уряд Польщі та Європейська Комісія підписували фінансові меморандуми до окремих програм PHARE. Головна мета програми полягала в економічній допомозі країнам зазначеної частини Європи шля- хом фінансування проектів, які б зміцнювали їхню ринкову економіку; у випадку з Польщею це при- звело, перш за все, до підтримки таких напрямків реформування, як приватизація та реструктуризація державних підприємств, розвиток малих та середніх підприємств, розвиток банківського сектора та сфе- ри фінансових послуг [2]. Найбільшим джерелом підтримки регіонального розвитку з боку Європейського Союзу до 2000 року були кошти, які надходили до Польщі в рамках про- грам PHARE: STRUDER, STRUDER II, RAPID, INRED, 98 SРР, Регіональний розвиток Мазур і Підкарпаття, Програма прикордонної співпраці (PHARE-Cross- border - CBC) [3]. PHARE-STRUDER почала реалізовуватися в 1993 році. Одна з перших програм регіонального розвит- ку, вона мала на меті допомогти тим польським регіо- нам, які найбільш постраждали від соціально-еко- номічних перетворень у країні на рубежі 80-90-х років ХХ ст. Програми STRUDER II і RAPID були своєрід- ним доповненням та продовженням STRUDER. Усі ці програми було зорієнтовано, перш за все, на підтримку розвитку малого та середнього бізнесу. Метою програми PHARE CBC було стимулювання соціально-економічної та культурної інтеграції при- кордонних регіонів Польщі та ЄС. Програми PHARE 98 SРР та INRED реалізовувалася в 1997-1999 ро- ках і були покликані підготувати польські регіони до ефективного використання коштів зі структурних фондів ЄС у майбутньому. У той же час згадані про- грами містили суттєві недоліки: вони не мали єдиної мети та механізмів допомоги польським регіонам [4]. Усього в межах зазначених програм регіональ- ного спрямування до 1999 року включно Польща отримала від Європейського Союзу майже 500 млн євро, причому більша частина із цієї суми (300 млн) була спрямована на прикордонну співпрацю, що призвело до значного диспаритету у використанні фінансових ресурсів ЄС між польськими регіонами. Зазначену суму навряд чи можна назвати великою за польськими масштабами, тому ці кошти суттєво не вплинули на розвиток регіонів Польщі в 90-ті роки ХХ століття. Кошти ЄС спрямовувалися, головним чином, у такі сфери, як транспорт, охорона навко- лишнього середовища, підтримка малого та серед- нього бізнесу. Причому, в 1990-1993 роках допомо- га ЄС ішла, передусім, на перепідготовку та кон- сультування керівних кадрів [5]. Засади та обсяги допомоги в рамках PHARE почали змінюватися з кінця 1997 року. Разом із прий- няттям документа "Agenda 2000" Європейська Ко- місія ухвалила рішення безпосередньо пов'язати фі- нансову допомогу з євроінтеграційними процесами. Виходячи із цього, основні фінансові потоки Євро- пейський Союз скерував на процес гармонізації пра- ва ЄС і Польщі, покращення інфраструктури та на- вколишнього середовища Польської Республіки. 28 вересня 1998 року Комітет Європейської інтег- рації у відповідь на нові вимоги Європейської Комісії прийняв документ "Нова орієнтація PHARE", який окреслив нові цілі та засади реалізації проектів у межах PHARE. Згідно з ним, 30 % коштів у рамках PHARE мали спрямовуватися на зміцнення поль- ських інституціональних структур й управлінської адміністрації, причому 10 % із цих коштів мало вит- рачатися на участь громадян Польщі в освітніх програмах ЄС, зокрема Socrates, Yоuth for Europe, Leonardo da Vinci; 70 % фінансових ресурсів мало бути витрачено на підтримку інвестиційних проектів, які б наблизили інфраструктуру країни до стандартів Європейської Унії, а саме: на інвестування в людсь- кий капітал, сільське господарство, промисловість, транспорт, телекомунікації, комунальне господар- ство, охорону навколишнього середовища, безпе- ку праці, підтримку малого та середнього бізнесу. При цьому загальний річній бюджет PHARE мав суттєво зрости [6]. Продовжуючи курс на модернізацію програм допомоги країнам - кандидатам на вступ до ЄС, на Берлінському засіданні в березні 1999 року Рада ЄС прийняла три важливих рішення в справі вдос- коналення інструментів здійснення фінансової до- помоги в контексті процесу євроінтеграції. Перше з них торкалося структурної допомоги в рамках євро- інтеграційної стратегії - тобто змін у PHARE (так зва- на програма PHARE 2), друге - упровадження Інструменту доприєднавчої структурної політики (Instrument for Structural Policies for Pre-Accession, програма ISPA), третє - допомоги сільському госпо- дарству та сільським районам країн-кандидатів до ЄС (програма SAPARD). Однак усі ці програми мали спільні цілі. Перша мета: підтримка розвитку регі- онів категорії NUTS-2, які мали ВВП на одного меш- канця менше 75 % від середнього рівня ЄС; друга мета - допомога регіонам, які не відповідали крите- ріям, визначеним для першої мети, однак потребу- вали суттєвої соціально-економічної модернізації; третя мета полягала в допомозі регіонам, які також не відповідали критеріям, визначеним для першої мети, але мали здійснити перетворення в системі освіти та працевлаштування. Зазначені програми мали реалізовуватися у 2000-2006 роках [7]. У той же час розмір фінансових вливань у ме- жах програм допомоги збільшився майже п'яти- разово. Якщо в 1990-1999 роках Європейський Со- юз на реалізацію програми PHARE виділив Поль- щі 2,05 млрд євро (приблизно 200 млн на рік), то у 2000-2003 роках Союз спрямував на реалізацію про- грам PHARE, ISPA, SAPARD - 4,1 млрд євро (май- же 1 млрд євро на рік) [8]. З іншого боку, Європейський Союз вимагав від країн-бенефіціантів ефективного використання коштів, які надходили в рамках зазначених програм. Із цією метою Європейська Унія звернулася на по- чатку 1999 року до країн-кандидатів на вступ до ЄС із проханням прийняти документи, які б чітко визна- чили стратегію використання допомоги, яка надхо- дила з Європейської спільноти. Польська сторона швидко зреагувала на це прохання й у грудні 1999 року Комітет європейської інтеграції затвердив По- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 88 ЕКОНОМІКА передній план національного розвитку, який став своєрідним доповненням до Національної програ- ми підготовки до членства в ЄС. Попередній план національного розвитку містив аналіз соціально-еко- номічної ситуації в країні, особлива увага при цьому зверталася на відмінності в розвитку між регіонами Польської держави та між Польщею і ЄС. Також у документі визначалися пріоритетні напрямки діяль- ності в досягненні господарської та суспільної єд- ності Польщі та Європейського Союзу. Щодо Польщі Попередній план визначав такі ключові напрямки діяльності [9]: - посилення потенціалу регіонального розвитку та протидія маргіналізації деяких регіонів; - покращення конкурентоспроможності економі- ки через модернізацію промислового сектора та сфери послуг; - структурна перебудова в сільському госпо- дарстві та рибальстві, розвиток сільських районів; - створення умов для тривалого та рівномірного розвитку завдяки модернізації інфраструктури та охороні навколишнього середовища; - розвиток людського потенціалу та ринку праці. Основною формою вирішення завдань, постав- лених у Попередньому плані національного розвит- ку були конкретні проекти, які, у свою чергу, спира- лися на фінансову допомогу з боку ЄС. Причому на практиці перевага надавалася великим проектам (зазвичай вартістю понад 2 млн євро), рівень їх фінансування з боку Європейської Унії не мав пере- вищувати 75 % загальної вартості проекту. Умовою отримання допомоги з боку ЄС польськими воєвод- ствами була розробка та прийняття програми роз- витку воєводства (Воєводських операційних про- грам). Усього на реалізацію Попереднього плану в 2000-2003 роках було виділено 3,5 млрд євро, із них лише 1,1 млрд мали польське походження [10]. Процедура затвердження проектів, яким ЄС на- давав фінансову допомогу через програму PHARE, також змінювалася протягом 90-х років ХХ століття; остаточно вона викристалізувалася наприкінці заз- наченого десятиліття та складалася з таких етапів [11]: - створення загального плану реалізації PHARE на базі Попереднього плану національного розвит- ку, Партнерства заради членства та реального ста- ну переговорного процесу щодо приєднання Польщі до ЄС. На підставі цих документів створювався річний хронограф реалізації етапів програми PHARE; - розробка планів проектів міністерствами та місцевими органами влади; - затвердження зазначених планів Управлінням Комітету європейської інтеграції; - передавання проектів на розгляд до Європейсь- кої Комісії; думку комісії з приводу перспектив реа- лізації проектів висловлювала місія Генеральної ди- рекції зі справ розширення (іноді представники інших дирекцій), яка зазвичай приїздила до Варшави з ме- тою ведення відповідних переговорів; - здійснення змін у проектах польською сторо- ною з урахуванням позиції Брюсселя; - підготовка Європейською Комісією фінансових пропозицій; - затвердження проектів у рамках програми на поточний рік Комітетом управління PHARE. - підписання фінансового меморандуму. Таким чином, процедура надання допомоги поль- ським регіонам була складною та відзначалася над- мірною централізацією; головну роль у цьому про- цесі відігравали Європейська Комісія та польська урядова адміністрація; думка польських органів місцевої влади враховувалася на стадії обговорен- ня проектів слабко. Контроль за коштами, наданими на реалізацію програми PHARE, з боку Європейської Комісії здійс- нював Рахунковий Трибунал, а з польського боку - Найвища Палата Контролю. До речі, обидві інсти- туції неодноразово критично оцінювали спосіб та процедуру надання допомоги в рамках PHARE [12]. Ще одна особливість затвердження та реалізації програм PHARE полягала у великій кількості відпо- відальних за це міністерств та агентств ІІІ Речі По- сполитої. На початковому етапі підготовки до всту- пу Польщі в ЄС планувалося, що частина коштів структурних фондів ЄС буде передана окремим воє- водствам для реалізації встановлених ними страте- гічних цілей. Однак, зважаючи на потребу у швид- кому приєднанні Польщі до європейського співто- вариства, підтримка регіонів з боку фондів Євросо- юзу спиралася на Центральну інтегровану опера- тивну програму регіонального розвитку (ZPORR). Ця програма визначала пріоритети розвитку та галузі, у яких можуть бути використані кошти з фондів ЄС. Органи самоврядування воєводств підготували ре- гіональні оперативні програми, у яких змушені були враховувати стратегічні пріоритети, визначені для ZPORR. Однак ці пріоритети фактично були однако- вими для території цілої Польщі й слабко врахову- вали специфіку окремих регіонів [13]. Бенефіціанти (серед них органи самоврядуван- ня різного рівня) могли отримати додаткове фінан- сування з коштів ZPORR як на інфраструктурні про- екти (наприклад, розбудова інформаційної інфраст- руктури, будівництво доріг, каналізації та водопро- водів, очищення стоків), так і на проекти навчання чи проведення наукових досліджень. Використан- ня фондів ЄС у більшості випадків не означало фінансування проекту повністю із цього джерела. Суб'єкт, який намагається мати підтримку, повинен, як правило, сам профінансувати від 25 % до 50 % вартості інвестицій. Решта покривалася коштами з фондів ЄС. Таким чином, ЄС на практиці реалізову- вав такі принципи організації роботи місцевої влади, як концентрація та адиціоналізм. Хоча впроваджен- ня цих принципів мало і зворотній негативний бік: багато одиниць самоврядування у випадку дуже великих інвестиційних потреб мали проблеми з ви- діленням зі своїх бюджетів коштів на те, щоб забез- печити власний внесок в інвестиції. У контексті розвитку регіонів Польської держави варто відзначити програми, які реалізовувалися з 2000 року в рамках PHARE 2, - це "стара" програма PHARE-CBC та дві нові PHARE SGS (Spójnoś ć Gospodarcza i Spo ł eczna, Господарська та Суспіль- на Єдність), а також програми інституціонального розвитку. Основним завданням PHARE SGS було вирів- нювання польських регіонів за рівнем розвитку че- рез упровадження проектів з розвитку інфраструк- тури, створення нових робочих місць, підтримки еко- номічної активності населення та розв'язання інших соціальних проблем. Однак обмеженість фінансових ресурсів програми не дозволяла з перших років розповсюдити її дію на всі воєводства країни. Тому, ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 89 починаючи з 2000 року, основним критерієм відбо- ру воєводств, де впроваджувалася PHARE SGS, був низький рівень соціально-економічного розвит- ку, а саме: низький рівень ВВП на душу населення та велика кількість інших невирішених соціально- економічних проблем. Ураховувався також досвід, отриманий воєводствами під час реалізації попе- редніх програм Європейської Унії. За цими критері- ями у 2000 році вибір упав на Сілезьке та низку Східних воєводств. Надалі кількість воєводств, за- діяних у програмі, поступово зростала, а з 2003 року програма PHARE SGS розповсюдила дію на всі воєводства країни. Усього в 2000-2003 роках Європейський Союз затвердив до реалізації 179 проектів у рамках PHARE SGS вартістю 640 млн євро. Із них близько 60 % коштів спрямовувалося на розвиток інфраст- руктури, 20 % - на розвиток людського потенціалу, ще 20 % коштів - на розвиток малих та середніх підприємств. Причому проекти фінансувалися до кінця 2006 року [14]. Однак реалізація проектів у рамках програми PHARE SGS не була простою. Характерною рисою програми PHARE SGS, як і інших програм PHARE, була її надмірна фінансова й організаційна центра- лізація. Так, нерідко рішення про затвердження не- великих регіональних проектів у деяких воєводствах приймалися безпосередньо в Брюсселі. Роль воє- водських органів влади звелася до підготовки про- ектів та участі їх представників у роботі комітетів з моніторингу реалізації проектів, причому в цих ко- мітетах представникам регіональної влади відводи- лася лише консультативна роль. Процес централі- зації системи використання фондів PHARE SGS по- ступово посилювався, що цікаво, за ініціативою саме Європейської Комісії. Наприклад, ще у 2000 році регіональні фінансові інститути мали можливість фінансувати невеликі інфраструктурні проекти в ме- жах PHARE, однак із 2001 року на вимогу Євро- пейської Комісії кошти на подібні проекти могли виді- лятися лише з урядових рахунків [15]. Ще одна проблема полягала в слабкому узгод- женні регіональних та галузевих (горизонтальних) програм, які реалізовувалися в межах PHARE SGS. Це було пов'язано, перш за все, із розподілом відпо- відальності за підготовку та впровадження програм PHARE SGS між різними владними інституціями: міністерством економіки, міністерством праці та со- ціальної політики й воєводськими органами влади. Крім того, деякі програми, які мали втілюватися в життя воєводськими органами влади, передавали- ся органам центральної адміністрації. Так, у 2001 році регіональні програми розвитку людського по- тенціалу та підтримки малих і середніх підприємств були передані у ведення Агентства розвитку підпри- ємництва (розробник та виконавець проектів) і міністерств економіки та праці (відповідальні за ре- алізацію проектів), хоча ще у 2000 році їх виконан- ня знаходилося в компетенції воєводських уп- равлінь. Через це регіональні проекти у сфері роз- витку людського потенціалу та підтримки малих і середніх підприємств опинялися в одному "коши- ку" з галузевими проектами. Тут варто звернути увагу ще на одну проблему - часту зміну виконавців та відповідальних за втілення проектів. Так, у травні 2002 року було ліквідовано Польське агентство ре- гіонального розвитку, його компетенції у сфері реа- лізації проектів програми PHARE SGS були частко- во передані Агентству розвитку підприємництва, а ще через декілька місяців більшість інфраструктур- них проектів була передоручена Керівництву з уп- ровадження Програми прикордонної співпраці. Се- ред останніх були і 9 інфраструктурних проектів, ре- алізація яких мала розпочатися ще у 2000 році. Та- ким чином, організаційні зміни не сприяли вчасно- му виконанню проектів у межах PHARE SGS, з іншо- го боку, вони були результатом відсутності чіткої стра- тегії реалізації регіональних проектів у контексті пріо- ритетів державної регіональної політики [16]. Головне завдання програми PHARE-CBC поля- гало у вирішенні соціально-економічних проблем прикордонних регіонів Польщі через стимулювання співпраці з прилеглими регіонами ЄС. Аналогічне завдання мала ініціатива Європейської Унії - INTERREG, із тією різницею, що розповсюджува- лася вона на країни-члени ЄС. У рамках програми PHARE-CBC реалізовувалися проекти у сферах транспорту, охорони навколишнього середовища, туризму, підприємницької діяльності, розвитку люд- ського потенціалу. У рамках програми також функціо- нував фонд малих єврорегіональних проектів. Щороку, починаючи з 2000 року, ЄС виділяв на реалізацію проектів PHARE-CBC у середньому 82 млн євро (включаючи інфраструктурні інвестиції на східних кордонах Речі Посполитої). Причому більше половини з них ішли на фінансування про- грами "Польща-Німеччина" - у середньому 44 млн на рік, тоді як щорічні надходження на реалізацію програми "Польща-Чехія" складали лише 2 млн євро, "Польща-Словаччина" - 2 млн, "Польща - Ре- гіон Балтійського моря" - 3 млн євро. 60 % усіх коштів ішли на проекти, пов'язані з розвитком транс- порту. Фінансування проектів PHARE-CBC продов- жувалося до 2006 року включно. Таке спрямування фінансових потоків дало помітні результати лише в регіонах, прилеглих до Німеччини, та на східному кордоні Польської держави. Найбільших результатів удалося досягти в таких сферах життєдіяльності зазначених регіонів, як прикордонна та комунальна інфраструктура, охорона навколишнього середови- ща. Відзначимо окремо, що реалізація програми PHARE-CBC призвела до покращення ставлення місцевого населення до німців, Німеччини та про- цесу євроінтеграції. Крім того, ця програма сприяла передаванню місцевим органам влади Польщі дос- віду вертикальної співпраці, тобто запровадженню на практиці принципу партнерства [17]. Управління та провадження Програми прикордон- ної співпраці, як і інших програм PHARE, було цен- тралізоване з боку польської державної адміністрації. Органи воєводського самоврядування виконували головним чином допоміжні функції під час реалізації проектів. Вони пропонували проекти на вибір польським міністерствам та Комітету, що керував PHARE, але не брали участі в їх затвердженні. По- дібна централізація особливо контрастувала з прин- ципами розробки та впровадження паралельних про- ектів по інший бік кордону - на прикордонних тери- торіях ФРН. Щоправда, німецькі проекти фінансу- валися з джерел ініціативи INTERREG. Такий стан речей призводив до диспропорцій у процесі реалі- зації спільних польсько-німецьких проектів, що, у свою чергу, знижувало ефективність PHARE-CBC. З іншого боку, ці проблеми свідчили про відставан- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 90 ЕКОНОМІКА ня польської системи самоврядування від німець- кої у сфері самостійного прийняття рішень [18]. На відміну від програм PHARE-CBC та PHARE SGS, які входили до так званої інвестиційної скла- дової PHARE 2, у її рамках реалізовувалася низка програм інституціонального розвитку (Institution Building), мета яких полягала в підтримці централь- ної й регіональної адміністрації. Вони здійснювали- ся головним чином у таких напрямках, як допомога в підготовці органів влади до роботи в умовах євро- пейського права та участь органів самоврядування й центральної влади в структурній політиці Євро- пейського Союзу. Головним засобом впровадження проектів інституціонального розвитку був твінінг - безпосередня співпраця органів влади Польщі та країн-членів ЄС. Він по суті був інструментом інсти- туційного розвитку й формою технічного співробіт- ництва між органами влади держав-членів ЄС та Польщі, який передбачав передачу "ноу-хау" та передових методів управління між державними орга- нами країн-членів ЄС та їхніми польськими партне- рами. Однією з ключових особливостей твінінгу була концепція обов'язкових результатів: і польський парт- нер, і партнер із Європейського Союзу брали на себе зобов'язання працювати для одержання спільних результатів, котрі є чітко визначеними і які можна оцінити в кількісному вимірі. Твінінг довів свою ефек- тивність як засіб гармонізації законодавства та за- провадження передових практик державного управ- ління в органах влади всіх країн, які приєдналися до ЄС у 2004 р. [19]. Програма SAPARD (Доприєднавчий інструмент підтримки сільського господарства та сільських рай- онів, Przedakcesyjny Instrument Wsparcia Rolnictwa i Obszarów Wiejskich) почала реалізовуватися в Польщі, починаючи з 2000 року. Метою програми була допомога аграрному сектору країни, а саме - модернізація сільського господарства та розвиток сільських районів. Особливо важливе місце в Про- грамі займало впровадження європейського права в контексті пристосування сільського господарства Польщі до функціонування на засадах сільськогос- подарської політики ЄС. Програму SAPARD Європейський Союз розпов- сюдив на всі країни-кандидати до вступу в Унію, однак ці держави мали можливість самостійно виз- начити пріоритетні напрямки допомоги в рамках про- грами. Польський уряд зробив це у вересні 2000 року, затвердивши Програму провадження програ- ми SAPARD ("Programа operacyjnа programu SAPARD"). Згідно із цим документом для Польської Республіки були визначені такі пріоритети [20]: - інвестування в аграрні господарства; - удосконалення переробки та маркетингу про- дуктів сільського господарства й рибальства; - розвиток інфраструктури сільських регіонів; - диверсифікація господарської діяльності та дже- рел доходів населення в сільських регіонах; - охорона навколишнього середовища; - підвищення фахового рівня працівників із сіль- ських регіонів. Два напрямками SAPARD впроваджувалися в координації з PHARE SGS: розвиток інфраструкту- ри сільських районів та розвиток господарської діяльності, не пов'язаної із сільським господарством в аграрних районах. Реалізація проектів у рамках програми SAPARD у Польщі розпочалася лише з 2002 року, хоча кош- ти, заплановані Європейським Союзом для реалі- зації проектів у 2000-2001 роках, країна не втрати- ла. У 2002 році Польща погодила з Європейською Унією фінансові умови реалізації програми на на- ступні чотири роки. Причому польській стороні вда- лося відстояти максимальну з можливих квот у 708 млн євро. Фінансові потоки було скеровано до трьох груп бенефіціантів: органів самоврядування, фер- мерів та переробників сільськогосподарської про- дукції. Усього було підписано 24 тисячі угод на майже 4,8 млрд злотих. Зазначимо, що як і у ви- падку з PHARE, рівень дофінансування в рамках SAPARD з боку ЄС не міг перевищити 75 % за- гальної вартості проекту [21]. Заслуговує на увагу той факт, що в процесі впро- вадження проекти SAPARD відзначалися ще більшою централізацією, ніж проекти PHARE. Лише частина проектів у деяких воєводствах отримала рекомендації з боку місцевих регіональних комітетів, контролюючих реалізацію проектів програм PHARE. За виконання програми SAPARD відповідало Агент- ство з реструктуризації і модернізації сільського гос- подарства. Саме воно приймало до розгляду та ре- єструвало проекти, виконувало їх правову оцінку, підписувало договори, здійснювало моніторинг ви- конання проектів [22]. Реалізація SAPARD дозволила дещо покращити інфраструктуру сільської місцевості країни, саме на ці цілі було спрямовано понад половину всіх коштів програми. Крім того, упровадження проектів у ме- жах SAPARD дозволило модернізувати до 2006 року майже 12 тисяч аграрних господарств країни [23]. Програма ISPA реалізовувалася в Польщі у 2000- 2006 роках. Щоправда, вона не мала чіткої регіо- нальної орієнтації, а спрямовувалася на здійснення великих проектів у сфері транспорту та охорони на- вколишнього середовища. Тим не менш, проекти, реалізовані в рамках ISPA, дозволили підвищити рівень розвитку польських регіонів. У зв'язку із цим можна відзначити низку проектів у сфері водопос- тачання, здійснених у таких великих містах, як Вар- шава, Щецин, Лодзь, Краків, Познань, Бидгощ, То- рунь, Катовіце, Бєлосток, Ополе, та транспортні про- екти: будівництво автострад А2, А4, модернізацію залізничних ліній - Вроцлав-Легніца-Венглінец, Вар- шава-Дзіалдово-Гдиня, Ополе-Катовіце-Краків та ін. Причому мінімальна вартість проектів ISPA стано- вила 5 млн євро. Відповідальною структурою за виконання програми було визначено Національний фонд охорони навколишнього середовища та вод- ного господарства. Усього Європейська Комісія спрямувала 1,48 млрд євро на фінансування про- ектів програми ISPA в Польщі [24]. Відзначимо, що, крім уже вказаних факторів, суттєво знижували ефективність реалізації програм, запроваджених Європейським Союзом, такі чинни- ки: відсутність кваліфікованого персоналу для впро- вадження програм допомоги, кадрова нестабільність у міністерствах та відомствах, повільна передача інформації від Європейської Комісії до польських органів влади, брак довіри між донорами та бене- фіціантами, погане знання польської специфіки з боку Європейської Комісії [25]. Незважаючи на згадані недоліки, Польщі вдало- ся достатньо ефективно використати допомогу в межах програм ЄС, отримавши від 82 % до 98 % коштів, передбачених на реалізацію програм PHARE, SAPARD, ISPA. Крім того, попри вказані проблеми та труднощі, система втілення цих про- грам постійно вдосконалювалася, а в польських ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. ЕКОНОМІКА 91 регіонах дедалі частіше можна було помітити пози- тивні результати використання коштів Євросоюзу у вигляді нових інвестицій [26]. У той же час не варто перебільшувати значення програмної допомоги з боку Європейської Унії як для окремих польських регіонів, так і для економіки краї- ни в цілому. Так, навіть у 2000-2003 роках кошти, які надходили в країну через вищезгадані програми, у щорічному вимірі дорівнювали приблизно 1 % вит- ратної частини державного бюджету Польської Рес- публіки, або 0,25 % ВВП країни, значно більша кількість проектів реалізовувалася в Польщі завдя- ки внутрішнім та зовнішнім приватним інвесторам [26]. Однак так звані програмні кошти йшли здеб- ільшого на реалізацію конкретних проектів, які змінювали життя людей та зовнішній вигляд міст і сіл Польщі, а не на проїдання, як це було зазвичай у випадках із субвенціями з державного бюджету. Крім того, кошти Європейської Унії в процесі реалі- зації проектів "притягували" в регіони кошти держав- ного бюджету та приватних інвесторів. Програми PHARE, SAPARD, ISPA відіграли дуже важливу про- пагандистську роль, через те що були важливим позитивним сигналом польському суспільству від ЄС в євроінтеграційному контексті. До того ж ці про- грами вчили регіональні органи влади Польщі діяти відповідно до стандартів європейського права та принципів європейської регіональної політики. Висновки Таким чином, реалізація проектів у рамках про- грам допомоги ЄС: PHARE, SAPARD, ISPA та ін. відбувалася у двох стратегічних напрямах: підтримка інвестиційних проектів у соціально-економічній сфері та інституціональних структур Польщі (зокрема, місцевих органів влади). Використання коштів, які надходили в країну через ці програми, хоча в ціло- му й було успішним, але наштовхнулося на низку проблем, які гальмували реалізацію багатьох про- ектів на місцях. Тут варто відзначити надмірну цен- тралізацію програм допомоги як із боку Європейсь- кої Комісії, так і з боку польської урядової адмініст- рації, часту зміну виконавців та відповідальних за втілення проектів, відсутність достатньої кількості кваліфікованого персоналу для впровадження про- грам допомоги, відсутність чіткої стратегії реалізації регіональних проектів, повільна передача інформації від Європейської Комісії до польських органів вла- ди, погане знання польської специфіки з боку Євро- пейської Комісії. Виходячи із цього, можна стверджувати, що про- грамна допомога з боку ЄС не призвела до карди- нальних змін у сфері соціально-економічного роз- витку польських регіонів, однак суттєво допомог- ла місцевим органам влади перейти на нову мо- дель діяльності, побудовану на засадах європейсь- кої регіональної політики. Саме досвід співпраці ре- гіональних і центральних органів влади Польщі з ЄС у рамках вищезгаданих програм дозволив польським регіонам ще більш плідно співпрацю- вати зі структурними фондами Європейської Унії після 1 травня 2004 року. ЛІТЕРАТУРА: 1. Domag ł a A. Integracjia Polski z Unią Europejską / A. Domag ł a. - Warszawa : W ydawnictwa Akademickie i profesionalne, 2008; Samecki P. Warunki w ł aś ciwego wykorzystania pomocy finansowej Unii Evropejskiej dla Polski / P. Samecki. - Warszawa : Biblioteka Evropejska Biura ds. Integracji Evropejskiej oraz Pomocy Zagranicznej URM, 2004; Grosse T. G. Polityka regionalna Unii Europejskiej. Przyk ł ad Grecji, W ł och, Irlandii i Polski / T. G. Grosse. - Warszawa : Instytut Spraw Publicznych, 2004; Guz-Vetter M. Przygotowanie polskiej administracji do efektywnеgo wykorzystania pomocy przedakcesyjnej oraz funduszy strukturalnych Unii Europejskiej / M. Guz-Vetter. - Warszawa : Instytut Spraw Publicznych, 2001; Ż uromski P.. Fundusze strukturalne i pomoc przedakcesyjna / P. Ż uromski. - Łódź : Uniwersytet Łódź ki, 2001; Patreka T. Kontakt wojewódzki i co dalej? / T. Patreka // Polskie regiony a fundusze strukturalne Unii Evropejskiej / [J.Woź niak (red.)]. - Kraków : Pro Animativa, 2001; Kozak M. Wsparcie Unii Europejskiej na rzecz rozwoju regionalnogo w Polsce w latach 1989-1999 / M. Kozak // Studia Regionalne i Lokalne. - 2001. - № 1 (5). 2. Ż uromski P. Op. cit. - S. 149. 3. Grosse G. T. Op. cit. - S. 249. 4. Kozak M. Op. cit. - S. 28. 5. Guz-Vetter M. Op. cit. - S. 35-37. 6. Mrowka B. Programy pomocowe Unii Europejskiej dostepne dla samorzadow w Polsce w okresie przedakcesyjnym (czesc 1) - S. 131 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ce.uw.edu.pl. 7. Grosse G. T. Op. cit. - S. 110. 8. Samecki P. Op. cit. - S. 77. 9. Див.: W stę pny Narodowy Plan Rozwoju [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:www.szczecin.pl/fundusze/ prawo/wnpr.pdf. 10. Wieloletnie strategie i programy resortowe powsta ł e w Polsce w latach 1999-2003. - Warszawa : Rzą dowe Centrum Studiów Strategicznych, 2003. - S. 34. 11. Smo ł kowska U. Stan rozwoju sektora ma ł ych i ś rednich przedsię biorstw, program wsparcia realizowane przez pań stwo oraz absorpcja ś rodków przedakcesijnych / U. Smo ł kowska // Biuro Studiów i Ekspertyz. - 2004. - № 1051. - S. 8. 12. Див.: Special Report No 3/97 concerning the decentralized system for the implementation of the PHARE programme (period 1990-1995) // Official Journal C 175, 09/06/1997 P. 0004 - 0047. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// /eurlex. europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX: 31997Y0609 (01):EN:HTML. 13. Dostosowania do wymogów Unii Europejskiej. Przyk ł ad Polski / [pod red. Piotra Kalki]. - Poznań : Instytut Zachodni, 2007. - S. 24. 14. Grosse G. T. - S. 253. 15. Ibidem. - S. 54 16. Patreka T. Kontakt wojewódzki i co dalej? / T. Patreka // Polskie regiony a fundusze strukturalne Unii Europejskiej / [red J. Woź niak]. - Kraków : Pro Animativa, 2001. - S. 216. 17. Raport o stanie realizacji programów przedakcesijnych. - Warszawa : UKIE, 2004. - S. 8. 18. Samecki P. Op. cit. - S. 94. 19. Wieloletnie strategie i programy resortowe powsta ł e w Polsce w latach 1999-2003. - Warszawa : Rzą dowe Centrum Studiów Strategicznych, 2003. - S. 112. 20. Smo ł kowska U. Op. cit. - S.8 21. Там само. 22. Sakowicz M. Modernizacja samorzą dzu terytorialnogo w procesie integracji z Unią Europejską / M. Sakowicz. - Warszawa : Szkola G ł ówna Handlowa w Warszawe, 2007. - S. 35. 23. Domag ł a A. Op. cit. - S. 137. 24. Ibid. - S. 138. 25. Касьянова С. Управление помощью Европейского Союза: опыт Польши в программе PHARE / С. Касьянова, А. Жицки // Персонал. - 2004. - № 6. - С. 20-22. 26. Domag ł a A. Op. cit. - S. 132. 27. Підраховано автором за: Informacja G ł ównego Urzę du Statystycznego w sprawie rewizji kwartalnych rachunków narodowych za lata 1999 - 2006 [Електронний ресурс]. - Ре- жим доступу : http:// www.stat.gov.pl. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.ce.uw.edu.pl http://www.szczecin.pl/fundusze/ http://www.stat.gov.pl http://www.pdffactory.com № 4 (118) липень-серпень 2012 р. 92 ЕКОНОМІКА S. Bocharov HELP IN DEVELOPMENT TO POLISH REGIONS FROM EUROPEAN UNION ON EVE OF JOINING POLAND TO EU In the article the basic stages and directions of aid assignment to Poland from European Union are determined and analyzed. It is paid attention to the factors which interfere with the process of the aid programs implementation of the European Union. The conclusion is done about the effectiveness of aid using by the Polish regions and its influence on the social and economic development of the country. Key words: program, modernization, money, European Commission, governmental administration. © С. Бочаров Надійшла до редакції 28.06.2012 УДК 94:378.4 (477.83-25):355.081"1914/1918" ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914 - 1918) ОЛЕСЯ ІСАЮК, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка Автор досліджує історію Львівського університету в роки Першої світової війни, зосеред- жуючи увагу на взаємовідносинах університетського керівництва з військовим команду- ванням, яке, через близькість Львова до фронтової смуги, використовувало університет і його майно для військових цілей, викликаючи невдоволення й спротив університетської влади. Визначено, що основним джерелом конфліктів між ректоратом і військовим коман- дуванням було питання розміщення госпіталів на базі медичного факультету університету та мобілізації викладачів і працівників. У статті порівнюються відносини університетської влади почергово з австрійським, російським та польським командуванням. Ключові слова: Львівський університет, військове командування, мобілізація, госпіталь, Чер- воний Хрест. Постановка проблеми. Під час Першої світо- вої війни Львів кількаразово ставав частиною при- фронтової зони. Уперше це відбулося під час взяття Львова російськими військами у вересні 1914 року, його перебування під контролем російських військ та повторного відбиття австрійською армією в червні 1915 року. Пізніше Львів перебував у прифронтовій зоні короткий період у 1916 році та під час польсько- української війни, коли в листопаді 1918 року Львів сам став фронтом, а ще пізніше протягом півроку був основною метою протиборствуючих сторін. Близькість до фронту висувала на перший план інте- реси військових, які завдяки воєнному стану отри- мували перевагу над цивільним населенням, зок- рема, право на пріоритетне забезпечення потреб армії в порівнянні із цивільними інституціями. При- фронтове становище спричинило перебування в місті великої кількості штабів та допоміжних військових служб. Усі ці установи вимагали забезпечення жит- тєдіяльності - у силу ситуації за рахунок цивільних інституцій, у тому числі й Львівського університету (далі - Університет). Переваги Університету, з точки зору потреб військових, полягали в наявності вели- кої кількості приміщень, зокрема, медичного факуль- тету, який можна було використовувати як госпіталь. Користуючись ситуацією воєнного часу, армія мала право реквізувати приміщення та мобілізува- ти людей, але справа ускладнювалася необхідні- стю одночасно забезпечити життєдіяльність Універ- ситету, який поновив свою роботу в червні 1915 року. Оскільки пріоритети армії були переважаючі, про рівноцінну співпрацю не йшлося. Університет нама- гався лавірувати між вимогами військового коман- дування та власними потребами. Це вдавалося тільки через те, що розмах діяльності Університету суттєво звузився з причини воєнних умов - зокре- ма, зменшилася кількість студентів, що було зако- номірним наслідком воєнних обставин. Огляд і аналіз публікацій з проблеми. Хоча тема практично не досліджена в історіографії, за винятком монографічної праці "Історія Львівського університету", яка була підготовлена колективом ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Допомога в розвитку польським регіонам з боку Європейського Союзу напередодні приєднання Польщі до ЄС

Репозитарії

Схожі ресурси