Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу
У статті автор, на підставі аналізу джерельної бази та наукових праць провідних фахівців з історії та права, висвітлює проблеми реформування правоохоронної системи та значення митних органів у боротьбі зі злочинністю в УСРР періоду непу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62540 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу / В. Чамлай // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 117-120. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62540 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625402014-05-23T03:01:32Z Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу Чамлай, В. Історія У статті автор, на підставі аналізу джерельної бази та наукових праць провідних фахівців з історії та права, висвітлює проблеми реформування правоохоронної системи та значення митних органів у боротьбі зі злочинністю в УСРР періоду непу. In the noted article author, on the basis of analysis of a spring base and scientific labours of leading specialists on history and right lights up the problems of reformation of the law-enforcement system and value of custom organs at a fight against criminality in Ukraine to the period of NEP. 2012 Article Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу / В. Чамлай // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 117-120. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62540 340.15:351.70.72(477) "19" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Чамлай, В. Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу Схід |
| description |
У статті автор, на підставі аналізу джерельної бази та наукових праць провідних фахівців
з історії та права, висвітлює проблеми реформування правоохоронної системи та значення
митних органів у боротьбі зі злочинністю в УСРР періоду непу. |
| format |
Article |
| author |
Чамлай, В. |
| author_facet |
Чамлай, В. |
| author_sort |
Чамлай, В. |
| title |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу |
| title_short |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу |
| title_full |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу |
| title_fullStr |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу |
| title_full_unstemmed |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу |
| title_sort |
правоохоронна діяльність митних органів в усрр за часів непу |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62540 |
| citation_txt |
Правоохоронна діяльність митних органів в УСРР за часів непу / В. Чамлай // Схід. — 2012. — № 4 (118). — С. 117-120. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT čamlajv pravoohoronnadíâlʹnístʹmitnihorganívvusrrzačasívnepu |
| first_indexed |
2025-07-05T13:23:45Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:23:45Z |
| _version_ |
1836813465737494528 |
| fulltext |
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 117
(1905-1914) / У. Яворська // Вісник книжкової палати. - 2005. -
№ 4. - С. 40-44.
4. Кіхтан І. Іван-Мар'ян Кревецький - гордість Роздільської
землі (до 120-річчя з дня народження) / І. Кіхтан. - Роздол,
2003. - 16 с.
5. Стеблій Ф. Іван Кревецький - вчений і бібліотекар /
Ф. Стеблій // Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевчен-
ка: книги і люди : матеріали круглого столу. - Львів, 1996. -
С. 86-102.
6. Кревецький І. Наукова хроніка. Нові праці по історії Га-
личини 2-ої половини XVIII в. (1772-1790) / І. Кревецький //
Записки НТШ. - Т. CVIII. - Львів, 1912. - С. 158-180.
7. Там само. - С. 167.
8. Кревецький І. Причинок до характеристики літератур-
ної творчости Івана Головацького / І. Кревецький // Записки
НТШ. - Т. LXXVIII. - Львів, 1907. - В. IV. - С. 174-176.
9. Кревецький І. Наукова хроніка. Нові праці по історії Га-
личини 2-ої половини XVIII в. (1772-1790) / І. Кревецький //
Записки НТШ. - Т. CVIII. - Львів, 1912. - С. 170-174.
10. Там само. - С. 175-180.
11. Кревецький І. Бібліографія: J. Leszczynski. - Rzady
rosyjskie w kraju Tarnopolski 1809-1814 / І. Кревецький // За-
писки НТШ. - Т. LVIII. - Львів, 1904. - B. II. - С. 23-32.
12. Кревецький І. Галичина в другій половині XVIII ст. Ог-
ляд нових видань / І. Кревецький // Записки НТШ. - Т. XCI. -
Львів, 1909. - С. 33-94.
13. Там само. - С. 37.
14. Там само. - С. 57.
L. Fedunyshyn
BIBLIOGRAPHIC ANALYSIS OF THE HISTORY GALICIA LATE EIGHTEENTH - EARLY
NINETEENTH CENTURY IN THE SCIENTIFIC STUDY OF I. KREVETSKOHO
The article reveals scientific activity I. Krevetskoho in the context of bibliographic research. This enabled the author
to assert that the study of local history Galicia late XVIII - early XIX century in the interpretation of scientific displays
basic concepts of historicism.
Key words: bibliography, Galicia, I. Krevetskyy, local history.
© Л. Федунишин
Надійшла до редакції 15.06.2012
УДК 340.15:351.70.72(477) "19"
ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ
В УСРР ЗА ЧАСІВ НЕПУ
ВІТАЛІЙ ЧАМЛАЙ,
кандидат юридичних наук, викладач кафедри теорії історії держави і права
Донецького юридичного інституту МВС України
У статті автор, на підставі аналізу джерельної бази та наукових праць провідних фахівців
з історії та права, висвітлює проблеми реформування правоохоронної системи та значення
митних органів у боротьбі зі злочинністю в УСРР періоду непу.
Ключові слова: правоохоронні органи, мито, нова економічна політика, ринкові відносини, дер-
жавна економіка.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Актуальність роботи обумовлена необхідністю вис-
вітлення історичного досвіду діяльності правоохо-
ронних органів у боротьбі зі злочинністю. Період непу
в різних проявах постійно привертає увагу вітчизня-
них науковців та відображається в наукових працях
Б. М. Габрічідзе, С. С. Дмитрієва, Д. М. Полєтаєва,
В. П. Кузьміна, С. В. Кульчицького, О. М. Козиріна,
К. В. Гусєва, О. К. Міхєєвої та інших.
Метою роботи є визначення місця митних органів
у структурі правоохоронних органів УСРР у 20-ті
роки ХХ сторіччя.
Для реалізації мети автор поставив такі завдання:
- проаналізувати діяльність митних органів в умо-
вах частої зміни політичного курсу;
- розкрити зміст законодавства, що регламентує
діяльність митних органів;
- охарактеризувати завдання та правовий статус
Митної тарифної комісії.
Виклад основного матеріалу. Впровадження
непу відбувалося в умовах стрімкого зростання рівня
злочинності. Процес відбудови країни на початку
1920-х років вимагав чималих грошових витрат.
Саме тому питання поповнення державної скарбниці
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
118 ЕКОНОМІКА
молодої більшовицької держави вирішувалася пра-
воохоронними органами, серед яких чільне місце в
післяреволюційний період займали підрозділи ор-
ганів мита. На той час митна система в державі зна-
ходилася у важкому становищі. Більшість митних ус-
танов, які працювали раніше, на початку 20-х років
ХХ століття були взагалі закриті. Більшовицька вла-
да вважала митні органи насамперед реліктом царсь-
кого правління. Але необхідність утримання ра-
дянською державою свого суверенітету сприяла
відновленню діяльності митних органів. Досліджен-
ня їх діяльності часів непу показує, що митна сис-
тема Радянської держави суттєво відрізнялася від
дореволюційної митної системи, яка базувалася на
принципах Статуту 1910 року. Насамперед була
ліквідована система митних органів дожовтневого
періоду. Концепція В. І. Леніна стосовно державної
монополії в зовнішній торгівлі визначила діяльність
митної системи як допоміжного засобу регулюван-
ня зовнішньої торгівлі [1].
Відлік діяльності митної служби починається з
утворення в травні 1918 року Декрету РНК "Про роз-
межування прав Центральних і міських Радянських
органів влади по збиранню мита і про регулювання
діяльності місцевих митних установ". Цей документ
необхідно вважати першим актом щодо утворення
митних установ у післяреволюційний час. Відповід-
но до Декрету РНК від 29 червня 1918 року Депар-
тамент митних зборів був реорганізований у Голов-
не управління митного контролю, яке підпорядко-
вувалося Народному комісаріату зовнішньої торгів-
лі, утвореному пізніше, згідно з Декретом РНК від
2 червня 1920 року. Народний комісаріат зовнішньої
торгівлі був наділений повноваженнями, притаман-
ними митним органам. Головне управління митного
контролю стало складовою частиною Народного
комісаріату зовнішньої торгівлі (НКЗТ). Дослідивши
митне законодавство початку 20-х років ХХ століття,
зазначимо, що діяльність митних органів у масшта-
бах держави не сприймалася державними органа-
ми управління, що надалі спричинило ряд негатив-
них явищ. Зокрема, відмова від митно-тарифного
регулювання сприяла збільшенню рівня злочинності,
насамперед контрабанди валюти, коштовностей та
цінної промислової сировини.
Перехід до непу сприяв розширенню зовнішньої
торгівлі, що дозволило державним організаціям са-
мостійно виходити на світовий ринок [10]. Уведення
контролю цих процесів дозволило відновити митно-
тарифну справу. До 1922 року держава відновила
роботу митних органів. Послідовний перехід до непу
поряд із розвитком ринкових відносин паралельно
розвивав правове поле діяльності митних органів,
наділяючи останні новими функціями та повноважен-
нями. Перші радянські митні тарифи були прийняті
в 1922 році. Розгортання непу сприяло формуванню
складної системи управління митними справами.
Досліджуючи діяльність Митно-тарифного комі-
тету, утвореного при РНК РРФСР у лютому 1922 ро-
ку, зазначимо, що згідно з митними тарифами було
визначено мито на європейську привозну торгівлю.
Декрет РНК від 23 лютого 1922 року, був затверд-
жений 9 березня того ж року як перший митний та-
риф. Улітку 1922 року було визначено митний тариф
і на вивізну торгівлю. В основу утворених тарифів
був закладений довоєнний російський тариф, а
підґрунтям у формуванні тарифного плану стало ще
дореволюційне законодавство [5, c. 28].
Митний комітет займався питаннями введення
нового та опрацювання старого переліку забороне-
них товарів. Вирішення проблемних питань щодо
застосування мита до товарів імпортного та вітчиз-
няного виробництва, реагування на скарги на мит-
не управління з питань застосування тарифу, утво-
рення проекту договору, законів та конвенцій щодо
митно-тарифного регулювання в державі також вхо-
дили до його компетенції. Поряд із реформуван-
ням митного тарифу відбулися зміни й у митних ус-
тановах.
Наприкінці березня 1922 року РНК Декретом за-
твердила Тимчасове положення про місцеві митні
установи. Згідно з положенням Наркомат зовнішньої
торгівлі за згодою з Наркоматом фінансів визначив
склад митних округів. Начальники округів підпоряд-
ковувалися винятково Наркомату зовнішньої торгівлі.
Митні установи керувалися Головним митним уп-
равлінням і підрозділялися на мита першого, друго-
го, третього розрядів і митні пости. Серед восьми
сформованих округів найбільший інтерес для нас
становить Український округ, який охоплював тери-
торію УСРР. Система митного контролю радянської
держави налічувала понад 4000 осіб.
Активна участь УСРР у зовнішньоторговельних
зв'язках сприяла посиленню економічної потуги рес-
публіки на світовій арені. Важливе значення в роз-
робці митно-тарифної політики відіграла Постанова
ЦВК СРСР "Про Наркомат зовнішньої торгівлі" від
12 листопада 1923 року, яка стала в подальшому
підґрунтям для Митного статуту СРСР 1924 року.
Уведення нового митного тарифу в січні 1924 року
сприяло значному підвищенню мита на предмети
розкоші та деякі інші товари. Слід зазначити, що в
процесі розгортання непу державними митними
службами були створені сприятливі умови для роз-
витку промисловості й сільського господарства [11,
c. 238]. Запровадження пільгового або взагалі без-
митного права увезення на сировину позитивно впли-
нуло на розвиток промисловості та сільського гос-
подарства. Наприкінці 12 грудня 1924 року був прий-
нятий перший радянський кодифікований акт з мит-
ної справи - Митний статут СРСР, який включав 283
статті в 6 розділах. Основою для статуту став Дек-
рет РНК від 12 жовтня 1920 року "Про порядок,
прийом, зберігання і відпуск експортних та імпорт-
них товарів". До введення статуту на законодавчо-
му рівні вже склалася структура митних органів. Слід
зазначити, що Митний статут зміг більш детально
визначити правовий статус Митно-тарифної комісії
(МТК), яка являла собою дорадчий координаційний
орган [4, c. 8].
Насамперед МТК визначала спрямованість діяль-
ності контролюючих органів на основі координації з
іншими учасниками митної системи. Необхідно зау-
важити, що МТК не мала права видавати нормативні
акти самостійно, усі рішення в подальшому розгля-
далися вищими органами управління. У процесі
діяльності МТК рішення приймалися лише на основі
консенсусу між усіма учасниками комітету. Пред-
ставники радянських республік також входили до
складу МТК, але їх голос мав здебільшого дорад-
чий характер [3, c. 49-52]. Усі члени комітету, як і
його рішення, визначалися після розгляду й затвер-
дження РНК, що вказує на централізований харак-
тер митної системи.
Таким чином, можна зазначити, що основну тен-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 119
денцію в здійсненні митної діяльності в УРСР відігра-
вали централізовані органи НКЗТ. МТК не мав свого
робочого апарату, і формально його функції викону-
валися Головним митним управлінням. Згідно з на-
казом НКЗТ від 2 березня 1924 року функції МТК
виконувалися спеціально створеним при ГМУ тариф-
ним відділом, який розробляв і готував матеріали
для запровадження нових та зміни старих митних
тарифів. Діяльність митних установ у республіках,
зокрема в УРСР, здійснювалася представниками
НКЗТ при РНК.
Дослідження діяльності Головного митного уп-
равління розкриває компетенцію цього підрозділу як
органу планування заходів загального характеру в
боротьбі зі злочинами в галузі митної діяльності на
території СРСР. Головне митне управління підрозді-
лялося на відділи: адміністративно-господарський,
тарифний, оперативно-судовий, для боротьби з кон-
трабандою, звітно-розрахунковий, статистичний та
інспекторську частину. Аналізуючи цей підрозділ,
можна з упевненістю говорити про невисокий рівень
правоохоронної діяльності в структурі, яка поклада-
лася лише на відділ боротьби з контрабандою.
Безперечно, співробітники митних підрозділів
мали особливий статус серед інших державних служ-
бовців, що й визначало особливий порядок прийо-
му на роботу. Названа категорія осіб згідно зі ст. 27
Статуту осіб не мала права брати участі в організа-
ціях, що займаються завантаженням, розвантажен-
ням, прийомом вантажу, а також заходах комерцій-
ного характеру, пов'язаних із придбанням товарів на
комерційних аукціонах. Співробітник мита мав бути
не зацікавленим та соціально захищеним з метою
імунітету від корумпованого впливу.
Митний статут установлював чотириланкову си-
стему управління митними справами. До ланок уп-
равління входили Наркомат зовнішньої торгівлі як
головний орган всієї митної системи; Головне митне
управління, яке виконувало певною мірою право-
охоронні функції, відділення Головного митного уп-
равління, районні митні інспекторські управління,
митниці й митні пости.
В УРСР існувала фактично триланкова система,
де районних управлінь не було. Статус Головного
митного управління УРСР визначався затвердженим
наказом НКЗТ від 10 березня 1925 року. Згідно із
цим наказом начальник відділення і його заступни-
ки в УРСР підпорядковуються керівництву ГМУ
НКЗТ СРСР. Митні настанови на місцях керувалися
районними митними інспекторськими управліннями,
які очолювали районні митні інспектори. Компетен-
ція інспекторів установлювалася НКЗТ за згодою
НКФ та РНК республіки, де знаходилося за своїм
розташуванням певне управління. Діяльність інспек-
торів зводилася до керівництва митними установа-
ми району, здійсненням контролю за виконанням
усіх інструкцій, наказів, постанов та розпоряджень.
Розвиток митної справи в державі супроводжу-
вався реорганізацією самої структури. Митні уста-
нови класифікувалися за розрядами згідно з визна-
ченим колом задач стосовно кожної категорії мит-
них установ. Митні органи першого розряду засно-
вувалися при залізничних станціях або у великих
портах; органи другого розряду розташовувалися в
невеликих портах на річках та озерах, а також шо-
сейних шляхах, третій розряд митних установ - на
ґрунтових шляхах. Реорганізація митних установ,
відкриття та зміна їх дислокації, перехід митниці з
одного розряду до іншого належали до компетенції
НКЗТ. Оформлення експортних та імпортних ван-
тажів, контролювання їх переміщення за кордон
здійснювалося митницями першого і другого роз-
рядів. Митниці третього розряду мали повноважен-
ня на вищевказані дії, якщо вони не потребували
спеціальної технічної експертизи. Необхідно зазна-
чити, що перепуском пасажирів, їх багажу та міжна-
родними поштовими відправленнями займалися
винятково митні пости.
У структурі митної установи в контексті розгор-
тання непу в УРСР головою кожної місцевої митної
установи був управляючий. Він здійснював нагляд
та керівництво своєю митницею й іншими установа-
ми, що входили до складу району діяльності певної
митниці. Важливу роль у діяльності митних органів
відігравали технічні ради. Згідно з Положенням про
технічні ради, затвердженим Наказом НКЗТ від
5 травня 1925 року, їх роботою керував управля-
ючий, який і ніс персональну відповідальність за
діяльність митної установи. Також до складу ради,
яка була насамперед консультативним органом, вхо-
дили помічники управляючого й інспектора, які спри-
яли виконанню задач, покладених державою на орга-
ни митниці. Окрім цього, при залізницях і портах ут-
ворювались дорадчі комісії для вирішення спорів
та урегулювання питань між митними й транспорт-
ними організаціями [2, c. 11].
Перехід до непу в УРСР на початку 20-х років ХХ
століття відновив утрачені раніше функції митних
органів. Розвиток ринкових відносин сприяв подаль-
шому розвитку митної системи насамперед у пері-
од 1924-1925 років, коли формувалась складна, ба-
гатоступнева система управління митною справою
[2, c. 14]. Діяльність митних органів в УРСР у часи
непу спрямовувалась на виявлення контрабан-
дистів. Надалі було утворено Центральну комісію
для боротьби з контрабандою при Головному мит-
ному управлінні.
У процесі розбудови непу діяв Митний статут,
який пізніше був замінений першим Митним кодек-
сом, що діяв на території УРСР, затверджений ЦВК
і РНК СРСР у грудні 1928 року. Зміна митного зако-
нодавства відбувалася зі встановленням адмініст-
ративно-командної системи в державі.
Перший розділ Кодексу "Організація митного
управління" чітко визначив правове поле співробіт-
ників митної служби. Відповідно до Митного кодек-
су були закріплені задачі та функції митної служби.
Історично традиційними серед них є вилучення мита,
посилення контролю за перевезенням товарів, ви-
конанням рішень Уряду про додержання монополії
держави на зовнішню торгівлю [8, c. 96].
Більш широко, згідно з Митним кодексом, виз-
началися й повноваження Головного митного управ-
ління. Основа діяльності усього державного органу
стосувалася розробки питань митної політики, участі
в розробці проектів міжнародних договорів і кон-
венцій щодо питань митної діяльності. Зазначимо,
що до компетенції Головного митного управління
входила розробка проектів митних тарифів та вирі-
шення питань їх застосування, вирішення справ про
порушення митних постанов та рішень митниць, ви-
дача інструкцій та розпоряджень митної справи за
узгодженням із Наркоматом фінансів СРСР.
У центральних митних органах також визначали-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (118) липень-серпень 2012 р.
120 ЕКОНОМІКА
ся повноваження при НКЗТ митно-тарифного комі-
тету, функції уповноважених НКЗТ і РНК у сфері
митної справи та компетенція місцевих митних уста-
нов. Під час дослідження Митного кодексу СРСР
1928 року спостерігається тенденція до спрощення
митної системи. Організація ж митного управління в
державі здійснювалася за Митним статутом. Утво-
рення нової системи митних органів сприяло підви-
щенню соціальної захищеності співробітників мит-
ної служби. Згідно зі статтею 4 Митного кодексу
СРСР від 19 грудня 1928 року законодавчо закріп-
лено право носіння форменого одягу. Форма була
власністю митних установ й видавалася співробіт-
никам у процесі їх перебування на службі. Закріп-
лення Митного кодексу зробило його фактично пра-
вовою базою для адміністративно-командного сти-
лю управління митною системою в державі [6, c. 1].
У результаті реформ у митній службі особлива
увага приділялася посиленню дисципліни в лавах
службовців та чіткого визначення прав й обов'язків
співробітників. Управління митною справою на всій
території держави доручалося Народному комісару
зовнішньої торгівлі [9, c. 30].
Домінування адміністративно-командних методів
регулювання суспільних відносин визначило курс
на згортання непу наприкінці 20-х років ХХ століття.
Зміна політичного курсу більшовицької влади на чолі
з Й. В. Сталіним спричинила реформування митної
системи. Митні органи знову втратили свої найбільш
важливі функції [7, c. 204-205].
Протягом 1929-1930 років відбувалася масштаб-
на перебудова роботи митниць. Дозволялося, згідно
з митним тарифом, увозити лише 122 статті товарів,
які підлягали накладанню мита. Відбувалося спро-
щення функцій та структури митної служби в по-
рівнянні із часами непу [12]. Митна система відчула
на собі чистки та реорганізацію, після якої фіскальні
функції митних органів замінялися контрольно-обліко-
вими функціями.
Висновки
1. Діяльність митної служби координувалася цен-
тралізовано більшовицьким керівництвом. Форму-
вання переліку дозволених імпортних та експортних
товарів робило митні органи фактично важелем роз-
витку та формування ринку в масштабах держави.
2. Формування митної служби в УРСР і СРСР
відбулося за умов розгортання непу. Процес фор-
мування компетенції митних органів та їх правово-
вого поля ґрунтувався на принципах права, закріп-
лених ще в дореволюційні часи.
3. Правове поле діяльності митних органів рег-
ламентувалася низкою нормативних актів та законів,
юридично виражених у Митному статуті, а пізніше в
Митному кодексі 1928 року, який слід уважати пер-
шим фундаментальним збірником законів СРСР у
галузі митної справи.
Митні органи займають належне місце в управ-
лінні державними фінансами в часи непу. Митна сис-
тема відігравала важливу роль у формуванні ринко-
вої політики й задавала напрямок розвитку непу.
Боротьба саме з латентною злочинністю, що набу-
ла розмаху в часи зародження та стрімкого розвит-
ку ринкових відносин, відбувалася насамперед за
рахунок тісної взаємодії органів мита в комплексі з
іншими правоохоронними органами.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Габричидзе Б. Н. Становление и развитие таможенной
службы в Советском государстве (1917-1991 гг.) / Б. Н. Габ-
ричидзе, Д. М. Полетаев // Государство и право. - 1992. -
№ 10. - С. 28.
2. Габричидзе Б. Н. Таможенная служба в РФ / Б. Н. Габри-
чидзе, В. С. Зобов. - М. : Юрид. лит., 1993. - 96 с.
3. Гусев К. В. Краткий очерк истории органов партийно-
государственного контроля в СССР / К. В. Гусев. - М., 1965. -
146 с.
4. Дмитриев С. С. Возникновение и развитие советской
таможенной системы / С. С. Дмитриев // Социалистический
таможенный контроль. - 1967. - № 3-4. - С. 11.
5. Козырин А. Н. Таможенное право России / А. Н. Козы-
рин. - М., 1995. - 286 с.
6. Кузьмин В. П. Практика таможенного дела / В. П. Кузь-
мин. - М., 1927. - С. 30.
7. Кульчицький С. В. Між двома війнами (1921 1941 рр.) /
С. В. Кульчицький // Сторінки історії України : ХХ століття / [за
ред. С. В. Кульчицького]. - К. : Освіта, 1992. - 335 с.
8. СЗ СССР. - 1929. - № 1. - Ст. 1.
9. Собрание узаконений УССР. - 1926. - № 31. - С. 244.
10. Тацій В. Я. Історія держави і права України: Академіч-
ний курс : у 2-х тт. / [ред. В. Я. Тацій, А. Й. Рогожин]. - К. : Ін
Юре, 2000. - Т. 1. - 2000. - 646 с.
11. Хоскинг Дж. История Советского Союза. 1917-1991 /
Дж. Хоскинг ; [пер. с англ. П. Куценкова]. - Смоленск : Русич,
2001. - 496 с.
12. Центральний державний архів вищих органів влади
та управління України (ЦДАВО України). - Ф. 5. - Оп. 3. -
Cпр. 14. - Арк. 3.
V. Chamlay
LAW-ENFORCEMENT OF CUSTOMS AUTHORITIES IN THE UKRSSR DURING THE NEP
In the noted article author, on the basis of analysis of a spring base and scientific labours of leading specialists on
history and right lights up the problems of reformation of the law-enforcement system and value of custom organs at
a fight against criminality in Ukraine to the period of NEP.
Key words: law enforcement authorities, duty, new economic policy, market relations, state economy.
© В. Чамлай
Надійшла до редакції 16.07.2012
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|