Underdevelopment
Стаття присвячена обґрунтуванню на теоретичному рівні взаємозв'язків між слабкістю держави, недостатнім її розвитком та соціальними конфліктами. Визначені особливі характеристики інституціональної слабкості України....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62555 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Underdevelopment / Т. Маляренко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 3-6. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62555 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625552014-05-23T03:01:42Z Underdevelopment Маляренко, Т. Стаття присвячена обґрунтуванню на теоретичному рівні взаємозв'язків між слабкістю держави, недостатнім її розвитком та соціальними конфліктами. Визначені особливі характеристики інституціональної слабкості України. This article explores the link between underdevelopment and conflict. It explains particular features of the state weakness in Ukraine. 2012 Article Underdevelopment / Т. Маляренко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 3-6. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62555 352.075 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття присвячена обґрунтуванню на теоретичному рівні взаємозв'язків між слабкістю
держави, недостатнім її розвитком та соціальними конфліктами. Визначені особливі характеристики інституціональної слабкості України. |
| format |
Article |
| author |
Маляренко, Т. |
| spellingShingle |
Маляренко, Т. Underdevelopment Схід |
| author_facet |
Маляренко, Т. |
| author_sort |
Маляренко, Т. |
| title |
Underdevelopment |
| title_short |
Underdevelopment |
| title_full |
Underdevelopment |
| title_fullStr |
Underdevelopment |
| title_full_unstemmed |
Underdevelopment |
| title_sort |
underdevelopment |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62555 |
| citation_txt |
Underdevelopment / Т. Маляренко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 3-6. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT malârenkot underdevelopment |
| first_indexed |
2025-07-05T13:24:24Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:24:24Z |
| _version_ |
1836813506463137792 |
| fulltext |
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 3
УДК 352.075
UNDERDEVELOPMENT
ТЕТЯНА МАЛЯРЕНКО,
доктор наук з державного управління, професор кафедри загального та
адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління
Стаття присвячена обґрунтуванню на теоретичному рівні взаємозв'язків між слабкістю
держави, недостатнім її розвитком та соціальними конфліктами. Визначені особливі харак-
теристики інституціональної слабкості України.
Ключові слова: держава, розвиток, underdevelopment, соціальні конфлікти.
Постановка проблеми. Держави, як і люди, не
затримуються надовго в одному віці. Вони або
зміцнюються й стають мудрішими, або руйнуються
та помирають. В одних випадках держави помира-
ють уже після того, як досягли піку зрілості, як це
було, наприклад, із Римською імперією. В інших
випадках держави руйнуються ще до того, як вони
подорослішали та сформувались.
Процеси градуйованого, усебічного зростання,
удосконалення називаються розвитком (develop-
ment). Процеси, зворотні розвитку - руйнування,
дезінтеграції, недостатнього розвитку, - отримали
назву underdevelopment (у перекладі з англійсь-
кої - «недорозвинутість»).
Розвиток держави може бути оцінений у двох
вимірах.
1. У порівнянні з іншими країнами, що визначені
як еталонні, суперники або конкуренти;
2. Як результат сприйняття населенням, у першу
чергу, інтелектуальною та творчою елітою, процесів,
що відбуваються в країні.
Перший і другий виміри не завжди збігаються.
Для ілюстрації правдивості останньої тези мож-
на навести приклад Європейського Союзу: попри те,
що ЄС демонструє нечувані успіхи в побудові над-
національної системи управління, у регіональному
розвитку, інтеграції та демократії, навіть із урахуван-
ням останньої хвилі криз, що розхитала «Єврозо-
ну», значна кількість представників європейської
інтелектуальної еліти вважає, що Європа пережи-
ває черговий декаданс1.
Оскар Уайльд, який жив в епоху декадансу, за-
пропонував таке визначення цього поняття: «Дека-
данс - це субординація цілого його складовим» [1].
У контексті визначення Оскара Уайльда, права лю-
дини та європейські досягнення у сфері прав люди-
ни є безумовними ознаками декадансу. Права лю-
дини підривають право більшості нав’язувати свою
думку та спосіб життя меншості, наприклад, через
легітимізацію рівноправності жінок, одностатевих
шлюбів, захист свободи слова, вірувань та віроспо-
відань, свободу асоціацій. Але існує й інша думка.
Британський політолог Кристофер Коукер, автор кни-
ги «Сутінки Заходу», уважає, що «декаданс» не є
правильною характеристикою процесів, що відбу-
ваються в сучасній Європі. Ідеться про трансфор-
мації, народження якісно нової імперії, побудованої
на ліберальних цінностях, про, безумовно, склад-
ний, суперечливий, але все ж таки розвиток [2].
Занепад Європи виглядає ще більш сумнівним,
якщо дивитись на нього з берегів Дніпра. Соціаль-
но-економічні та політичні процеси, що мають місце
в Україні, укладаються в іншу концепцію - under-
development (недорозвинутість держави, недо-
статній або неправильний розвиток).
У той час, як феномен underdevelopment є
складним, викликається комплексом факторів, три-
вале знаходження держави в «недорозвинутому»
стані призводить до дезінтеграції, втрати легітим-
ності, територіальної цілісності та радикалізації
конфліктів. Усі країни, у яких мали місце кольорові
революції, та країни Арабської весни, мали «недо-
розвинуті» держави.
Аналіз досліджень і публікацій. Науковці та
практики, що спеціалізуються в галузі модернізації
й розвитку, досліджують феномен слабкості та не-
дорозвинутості держави протягом тривалого часу
головним чином через призму недостатнього еко-
номічного розвитку. Проте останнім часом досягнен-
ня та наукові результати, зроблені в межах еконо-
мічної науки, інтегруються з дослідженнями комп-
лексу причин та наслідків неспроможності держа-
ви, що здійснюються з позицій політичних наук і
міжнародних відносин. Це пов’язано з комплексні-
стю проблеми й міждисциплінарністю предмету дос-
лідження. Не лише тривале економічне падіння, а й
недорозвинутість інститутів є причиною дезінтеграції,
що призводить до смерті держав.
У межах масштабного дослідницького проекту
LICUS (Low Income Countries under Stress) Світовий
Банк вивчає країни, у яких перманентна політична й
економічна криза сполучається із соціальними кон-
фліктами. Щорічно Світовий Банк називає 35-40
країн, які належать до цієї категорії, додатково 50-
55 країн, що знаходяться в загрозливому становищі.
Світовий Банк визначає «ламкі» держави (fragile
states) як феномен, асоційований зі значною кіль-1 Декаданс - занепад, падіння, культурний регрес, деградація.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
4 ЕКОНОМІКА
кістю ризиків для національної безпеки й безпеки
людини - колапсом держави, утратою територіаль-
ної цілісності, неефективністю державного управ-
ління, політичною нестабільністю, конфліктами, ре-
пресіями й геноцидом. За статистикою, понад міль-
ярд людей є громадянами «ламких» держав. Бідніші
країни сильніше потерпають від глобальної еконо-
мічної кризи, надзвичайних ситуацій, війн [3].
Дефініція Державного департаменту з міжнарод-
ного розвитку уряду Великобританії звучить так:
«Неспроможні держави - ті, у яких уряд не може
або не бажає виконувати свої ключові функції для
більшості населення, особливо найбіднішої частини
населення» [4].
Важливими з точки зору державної політики роз-
витку є здатність та бажання урядів подолати недо-
розвинутість держави. Департамент з міжнародно-
го розвитку виокремлює чотири категорії «неспро-
можних» держав.
1. Країни, уряди яких здатні та бажають по-
долати інституціональну слабкість (до цієї групи, бе-
зумовно, належали країни Східної Європи - Польща,
Угорщина, Словаччина, країни Балтії в період, що
передував європейській інтеграції). Уряди східно-
європейських країн були мотивовані до встановлен-
ня верховенства права, забезпечення соціально-
економічного розвитку, що було необхідною умовою
інтеграції до ЄС.
2. Країни, уряди яких намагаються подолати
неспроможність держави, але необхідні ресурси
відсутні, наприклад, кваліфікований персонал, фінан-
си, недостатньо розвинута інфраструктура. Техніч-
на допомога міжнародних організацій та агенцій
спрямована саме на цю групу країн. Серед постра-
дянських країн до цієї групи, безумовно, належать
Грузія, Киргизія та Молдова.
3. Країни із сильними, але репресивними дер-
жавами. Уряди країн цієї групи підтримують терито-
ріальну цілісність, більш-менш ефективно викону-
ють функції із соціально-економічного розвитку, але
обмежують права та свободи громадян, здійснюють
репресії, придушують політичних опонентів. Події
Арабської весни доводять, що політична стабільність
у країнах із сильними, але репресивними держава-
ми, є тимчасовим явищем. Систематичне порушен-
ня прав людини призводить до масових протестів і
повалення репресивних урядів. На пострадянсь-
кому просторі до групи країн із репресивними дер-
жавами належать країни Середньої Азії, Росія та
Білорусь. Але, як зазначають експерти, починаю-
чи з 2010 р., Україна швидко наближається до цієї
групи країн. Подолання недорозвинутості держави
в країнах із репресивними політичними режимами -
особливо важке завдання внаслідок слабкості гро-
мадянського суспільства та закритості держави для
зовнішнього впливу.
4. Країни зі «слабкими-слабкими» державами,
уряди яких не тільки не можуть, але й не бажа-
ють подолати свою неспроможність [4].
Роберт Ротберг описує underdevelopment як
поступовий комплексний процес послаблення та
дезінтеграції. Держава у своєму послабленні про-
ходить такі стадії: слабка держава (weak state), дер-
жава в процесі падіння (failing state), провальна або
неспроможна держава (failed state) і держава в стані
колапсу (collapsed state) [5]. Критеріями послаблен-
ня є неспроможність держави виконувати свої
функції та забезпечувати виконання суспільних благ.
На перших порах падіння спроможності держави
може й не призвести до порушення її територіальної
цілісності, але послаблення проявляється як критич-
на втрата координації між ключовими інститутами
держави, між елементами, які складають основу
державного управління, у криміналізації держави, у
розширенні сегменту тіньової економіки. Попри те,
що існують певні закономірності процесів under-
development, а слабкі держави формуються в ре-
гіони внаслідок експорту загроз, кожна слабка дер-
жава є «нещасливою по-своєму». Важливим зав-
данням у цьому контексті постає обґрунтування особ-
ливих характеристик інституціональної слабкості ук-
раїнської держави, що буде основою стратегії запо-
бігання соціальним конфліктам.
Метою статті є обґрунтування на теоретичному
рівні взаємозв’язків між слабкістю держави, недо-
статнім розвитком інститутів та виникненням соціаль-
них конфліктів; визначення на основі аналізу особ-
ливих характеристик слабкості української держа-
ви, що буде основою рекомендацій щодо подолан-
ня слабкості та запобігання соціальним конфліктам.
Виклад основного матеріалу. Україна належить
до групи ендемічно слабких держав2, у яких інсти-
туціональна слабкість обумовлюється географічни-
ми, фізичними або структурними економічними фак-
торами. Представники історичної інституціональної
школи пов’язали б слабкість української держави з
path dependence - історично успадкованими інсти-
тутами та нормами, відсутністю досвіду державності,
периферійністю, пострадянською спадщиною. Але
вищеозначені характеристики були справедливими
для багатьох нових незалежних держав у 1990-ті рр.
Чому ж одні держави прогресують, тоді як інші втра-
чають конкурентоспроможність економіки, соціаль-
ний потенціал, руйнуються та занепадають?
Поль Кьоллер, професор Лондонської школи еко-
номіки та політичних наук, автор книги “The Bottom
Billion”, вважає, що країна може потрапити в одну
або декілька пасток недорозвинутості, спричинену:
(а) тривалими війнами та соціальними конфліктами;
(б) залежністю економіки від видобутку та експорту
сировини; (в) неефективністю державного управлін-
ня; (г) сусідством із «проблемною» країною [6].
Щонайменше три пастки недорозвинутості є ак-
туальними для України, але навіть попри це, хворо-
ба української держави не вважається смертель-
ною, якщо існує консолідоване прагнення еліти та
суспільства до розвитку, прагнення до змін, а інно-
ваційність і свобода є ключовими цінностями.
Проаналізуємо українську державу (під держа-
вою, згідно з визначенням Баррі Бузана, розуміємо
«організацію всередині суспільства, яка має три
найважливіші ознаки державності: загальну ідею
держави - серце політичної ідентичності, інституціо-
нальне вираження держави у вигляді ієрархії ад-
2 Ендемічний - притаманний певній місцевості, викликаний
особливістю розташування; наприклад, ендемічна хвороба.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 5
міністративної, законодавчої та судової гілок влади
та фізичну основу - населення, територію, ресурси
й національне багатство в межах певних кордонів»
[7]) з точки зору перспективи особливих рис слаб-
кості та бажання/здатності урядів їх подолати.
Хижацькі еліти. Подібно до інших пострадянсь-
ких країн, трансформаційні процеси в Україні, спря-
мовані як на побудову державності (наприклад, ут-
ворення політичних інститутів, реформування еко-
номіки та бюрократії), так і на її руйнування, ініцію-
ються та втілюються елітою3. Опортунізм (прагнен-
ня до власної вигоди з використанням методів об-
ману та підступності) є поширеною стратегією по-
ведінки української еліти. Цілі досягнення суспіль-
них інтересів є другорядними в порівнянні з досяг-
ненням елітою власних цілей. Манкур Олсон, про-
відний американський економіст, називає уряди, що
обкрадають своїх громадян, «хижацькими». «У де-
мократіях уряд - рука, що допомагає. Хижацький
уряд - рука, що грабує» [8].
Одним із проявів хижацтва є збирання ренти,
тобто отримання привілеїв унаслідок несправедли-
вого перерозподілу національного багатства, утво-
рення бар’єрів, що обмежують доступ інших груп
населення до ресурсів та відносин, використання
яких може сприяти добробуту та конкурентоспро-
можності, наприклад, фінансів, інформації, освіти
тощо.
В Україні хижацька поведінка урядів призвела до
бідності, яка є поширеною навіть серед груп насе-
лення, що мають освіту та постійну роботу, зростан-
ня нерівності в розподілі доходів у суспільстві, не-
рівності в доступі до соціальних послуг і, перш за
все, до системи охорони здоров’я, освіти, соціаль-
ного захисту (індекс Джині для України складає 27,5,
але за оцінками експертів Центру Разумкова, Україні,
швидше, притаманна латиноамериканська модель,
а справжня прірва між багатими й бідними складає
40-60 разів, а не 4-6 разів, як це потрібно для підтрим-
ки стабільності в суспільстві [9]).
Суспільство. Патерналізм, що глибоко вкорінив-
ся в українському суспільстві, обумовлює його па-
сивність. Але рисою, яка найкращим чином харак-
теризує українське суспільство як недорозвинуте,
є конформізм і рабська психологія. Вільним бути
важко, тому що свобода й демократія надають не
лише права, але й обов’язки та відповідальність.
Соціологічні дослідження доводять, що свобода та
права людини все ще мають низьку цінність для
українців. Наприклад, у соціологічному опитуванні,
проведеному Центром Разумкова з 30 березня до 4
квітня 2012 р., 30,2 % респондентів визнали, «що
важливими є і свобода, і достаток, однак в обмін на
власний добробут я готовий поступитися часткою
своїх прав і свобод», 32,5 % респондентів не змог-
ли відповісти на це питання; 37,3 % респондентів
заради особистої свободи й дотримання громадянсь-
ких прав готові терпіти матеріальні труднощі.
Опосередковано переваги, що надають українці
добробуту, підтверджує інше дослідження: серед
усіх груп прав людини українці називають найваж-
ливішими реалізацію соціально-економічних прав
(53,7 % респондентів на півдні, 39,3 % на сході,
39,5 % у центрі та 20 % на заході країни); важливість
політичних прав підкреслюють лише 3,2 % респон-
дентів на півдні, 2,9 % на сході, 3,9 % у центрі та
3,8 % на заході України; культурні та екологічні пра-
ва вважають важливими менш ніж 1 % населення.
58,8 % респондентів, чиї права порушувались,
не вдавались до жодних заходів протесту; 18,1 %
звертались до суду; до протестних заходів удава-
лись 2,5 % респондентів, чиї права порушувались.
У випадку порушення прав потенційно готові взяти
участь у санкціонованих мітингах лише 10 % насе-
лення, 4,3 % готові взяти участь у несанкціонова-
них мітингах. Більш ніж половина українців не бу-
дуть брати участі в жодній акції протесту [10].
Дослідження доводять, що за двадцять років
незалежності українці не змогли оцінити переваги
свободи (особливо в порівнянні з добробутом). Пра-
ва людини асоціюються з ідіомою «качати права»,
яка має негативне емоційне забарвлення. Вільно-
думні люди до сьогодні вважаються ізгоями в ук-
раїнському суспільстві, а не прикладом для на-
слідування.
Інститути. Унаслідок того, що небажання ук-
раїнської еліти розпочинати прогресивні реформи
сполучається з апатією громадянського суспіль-
ства, подолання недорозвинутості української дер-
жави виглядає недосяжною метою. Зв’язок, що
існує між underdevelopment та соціальними кон-
фліктами, є навіть більш загрозливим: слабкість
держави виступає фактором, що стимулює еска-
лацію конфліктів. Зв’язок виражається через два
механізми ескалації конфліктів. Перший механізм -
це інституціональне виключення та особлива фор-
ма суспільства у формі «пісочного годинника», що
означає критичне розмежування й навіть ворожість
між елітою та звичайними людьми. Наслідками
інституціонального виключення в Україні є: (а) за-
міщення формальних інститутів та норм поведінки
неформальними, наприклад, заміщення формаль-
ного судочинства кримінальними «поняттями»; (б)
поширення «культури виживання», типової для при-
мітивних та кримінальних суспільств. З одного боку,
хронічно маргіналізовані групи виживають, нехту-
ючи загальновизнаними нормами моралі. З іншого
краю спектра - серед багатих - культура виживан-
ня ґрунтується на зростанні байдужості до злиднів
інших. Інший механізм - конкуренція між групами
хижацької еліти, для яких інституціональна слаб-
кість утворює сприятливе середовище для розпо-
чинання відкритої боротьби за доступ до влади та
ресурсів держави [11].
Парадоксально, але українська держава ви-
дається слабкою як із позицій російського, так і з
позицій європейського розуміння недорозвинутої,
слабкої держави. З позицій російської моделі «ке-
рованої демократії» й традиційних цінностей, по-
літична влада в Україні є недостатньо централізо-
ваною, мас-медіа та громадянське суспільство -
недостатньо керованими урядом. Неповага до прав
людини, криміналізація держави, корупція, вибір-
кове правосуддя, політично мотивоване насилля
проти опозиції та громадянського суспільства ста-
3 Підхід, у відповідності до якого зміни ініціюються елітою на
тлі пасивного громадянського суспільства, отримав назву
top-down approach.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
6 ЕКОНОМІКА
вить Україну в положення слабкої держави й дефек-
тної демократії з точки зору європейського розумін-
ня сильної держави.
Конфлікти. Underdevelopment провокує еска-
лацію конфліктів декількох типів. Сьогодні практич-
но всі соціальні конфлікти в Україні знаходяться в
латентній фазі, але індикатори, специфічні для кож-
ного типу конфлікту, дозволяють зробити висновок
про процеси радикалізації насилля, тобто рух у на-
прямку ескалації конфліктів. Перший конфлікт, що
потенційно може загрожувати територіальній ці-
лісності України, має своє коріння в конкуренції на-
ціоналістичних ідей. Сепаратистські настрої все ще
є сильними на Донбасі та в Криму - територіях, які
можуть бути класифіковані як «зони геополітичного
ризику». Але якщо в Донбасі сепаратистські рухи є
«замороженими», в Автономній Республіці Крим дві
етнічні еліти (російська та кримськотатарська) вис-
ловлюють стратегічні наміри самовизначення на
«своїй власній території».
По-друге, протягом останніх років в Україні спос-
терігається зростання ксенофобських настроїв, що
виражається в динаміці кількості злочинів на тлі не-
нависті та суспільній підтримці радикальних політич-
них рухів. Наприклад, всеукраїнське об’єднання
«Свобода» користується стабільною підтримкою
населення в західних регіонах України, тоді як у
Східній Україні періодично виникають радикальні
проросійські політичні рухи. Але якщо в попередні
періоди радикальні настрої висловлювались у вер-
бальній формі, у 2011-2012 рр. в Україні мали місце
перші терористичні атаки в Макіївці, Запоріжжі, Хар-
кові, Дніпропетровську. Усі терористичні атаки су-
проводжувались обвинуваченнями уряду країни в
корупції та «захопленні» держави.
Криміналізація держави як форма кооперації між
урядом і кримінальними групами руйнує економіку
України, систему державного управління та безпеку
людей. «Захоплення» держави є особливо очевид-
ним на периферійних територіях країни, де безпеці
людини загрожують корупція, організована зло-
чинність, насилля, рабство, епідемічні хвороби та
екологічні злочини.
Висновки
Україна є типовою пострадянською країною зі
структурою суспільства у формі «пісочного годин-
ника», у якій еліта та звичайні громадяни є критично
розмежованими. Доки суспільство зберігає цю струк-
туру, ознаки недорозвинутості - хижацтво еліти, ко-
рупція, інституціональне виключення, патерналіст-
ські відносини, конформізм та пасивність грома-
дянського суспільства підтримують стан високого
ризику соціальних конфліктів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Definition of decadence [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://www.brainyquote.com/words/de/decadence
151510.html.
2. Коукер К. Сумерки Запада : [монография] / К. Коукер. -
М. : Московская школа политических исследований, 2000. -
272 с.
3. Fragile and conflict affected countries [Електронний ре-
сурс] / World Bank. - Режим доступу : http://web.worldbank.org/
WBSITE/EXTERNAL/PROJECTS/STRATEGIES/EXTLICUS/0,,menu
PK :511784 ~pagePK:64171540~piPK:64171528~theSitePK:
511778,00.html.
4. Why we need to work more effectively in fragile states /
[Published by the Department for International Development]. -
United Kingdom, January 2005. - 145 p.
5. Rotberg R. I. When states fail: causes and consequences
/ R. I. Rotberg. - Princeton : Princeton university press, 2004. -
214 p.
6. Collier P. The bottom billion : why the poorest countries are
failing and what can be done about it / P. Collier. - Oxford : Oxford
University Press, 2007. - 224 p.
7. Buzan B. Security : a new framework for analysis /
B. Buzan. - New York : Lynne Reinner Pub, 1997. - 239 p.
8. Olson Mancur. The rise and decline of nations: economic
growth, stagflation, and social rigidities / Mancur Olson. - Yale
University Press, 1982.
9. Тузяк Н. Вроджена нерівність по-українські [Електрон-
ний ресурс] / Н. Тузяк, Л. Шангіна. - Режим доступу : http://
www.lvivpost.net/content/view/13732/490.
10. Соціологічні опитування: права людини [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : www.razumkov.org.ua/ukr/poll.
php?poll_id=611.
11. Олейник А. Н. Кто следующий? Предсказания кризи-
сов / А. Н. Олейник, Т. А. Маляренко [Електронний ресурс] //
Украинская правда. - Режим доступу : http://www.pravda.com.
ua/rus/articles/2011/06/29/6340946/view_print/.
Т. Malyarenko
UNDERDEVELOPMENT
This article explores the link between underdevelopment and conflict. It explains particular features of the state
weakness in Ukraine.
Key words: state, development, underdevelopment, social conflict.
© Т. Маляренко
Надійшла до редакції 23.08.2012
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.brainyquote.com/words/de/decadence
http://web.worldbank.org/
http://www.lvivpost.net/content/view/13732/490
http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll
http://www.pravda.com
http://www.pdffactory.com
|