Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва
У статті розглянуто специфіку сприйняття поняття "Ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва. Проведені порівняльні паралелі теоцентристських ідей Я. Бьоме та М. Бердяєва, розкриваються поняття безосновності Бога й свободи. Аналізується нове розуміння ідеї добра і зла, що склалось у...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62579 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва / Г. Савонова // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 134-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625792014-05-24T03:01:51Z Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва Савонова, Г. Філософія У статті розглянуто специфіку сприйняття поняття "Ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва. Проведені порівняльні паралелі теоцентристських ідей Я. Бьоме та М. Бердяєва, розкриваються поняття безосновності Бога й свободи. Аналізується нове розуміння ідеї добра і зла, що склалось у філософії свободи М. Бердяєва. Установлено, що диференціація безосновної свободи виступає головним імпульсом для усвідомлення всієї абсолют- ності свободи. In this article is speaking about the specific of perception the concept "Ungrund" in philosophical studies of М.О.Berdiaev. There is also a comparison of J.Beme's teo-of-centre concept doing on about concept of God's and Freedom's unfoundation. In this article it is analyzed new understanding of concepts of Evil and Good that had composed in N.Berdiaev's philosophy of Freedom. It is ascertained that differentiation of unfoundation Freedom that is main impulse for understanding the whole positiveness of Freedom. 2012 Article Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва / Г. Савонова // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 134-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62579 1(091)+130.2 "М.О. Бердяєв" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Савонова, Г. Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва Схід |
| description |
У статті розглянуто специфіку сприйняття поняття "Ungrund" у філософському вченні
М. О. Бердяєва. Проведені порівняльні паралелі теоцентристських ідей Я. Бьоме та М. Бердяєва, розкриваються поняття безосновності Бога й свободи. Аналізується нове розуміння
ідеї добра і зла, що склалось у філософії свободи М. Бердяєва. Установлено, що диференціація безосновної свободи виступає головним імпульсом для усвідомлення всієї абсолют-
ності свободи. |
| format |
Article |
| author |
Савонова, Г. |
| author_facet |
Савонова, Г. |
| author_sort |
Савонова, Г. |
| title |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва |
| title_short |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва |
| title_full |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва |
| title_fullStr |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва |
| title_full_unstemmed |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва |
| title_sort |
аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні м. о. бердяєва |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62579 |
| citation_txt |
Аспекти сприйняття поняття "ungrund" у філософському вченні М. О. Бердяєва / Г. Савонова // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 134-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT savonovag aspektisprijnâttâponâttâungrundufílosofsʹkomuvčennímoberdâêva |
| first_indexed |
2025-07-05T13:25:29Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:25:29Z |
| _version_ |
1836813574928859136 |
| fulltext |
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
134 ЕКОНОМІКА
УДК 1(091)+130.2 "М.О. Бердяєв"
АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ ПОНЯТТЯ "UNGRUND"
У ФІЛОСОФСЬКОМУ ВЧЕННІ М. О. БЕРДЯЄВА
ГАННА САВОНОВА,
аспірант Слов'янського державного педагогічного університету
У статті розглянуто специфіку сприйняття поняття "Ungrund" у філософському вченні
М. О. Бердяєва. Проведені порівняльні паралелі теоцентристських ідей Я. Бьоме та М. Бер-
дяєва, розкриваються поняття безосновності Бога й свободи. Аналізується нове розуміння
ідеї добра і зла, що склалось у філософії свободи М. Бердяєва. Установлено, що диферен-
ціація безосновної свободи виступає головним імпульсом для усвідомлення всієї абсолют-
ності свободи.
Ключові слова: Ungrund, свобода добра, свобода зла, свобода Мега-Абсолюта, бог-хаос, бог-
безодня.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Свобода у філософії М. О. Бердяєва розкривається
в глибокому протиріччі: свобода як істина і свобода
як людська омана. Порушуючи тему абсолютної сво-
боди, М. Бердяєв виносить свободу за рамки хрис-
тиянського уявлення про створення світу. Саму ідею
безмежності свободи філософ знаходить у німець-
кому містицизмі. При цьому російський філософ,
вилучаючи поняття "Ungrund" як поняття безоснов-
ного, не наслідує традиції німецького містицизму, а
виводить його за рамки теоцентристських міркувань,
не тільки поглиблюючи поняття Бога, але також і
поняття свободи.
Тема філософії свободи в екзистенціальному
вченні М. О. Бердяєва ретельно вивчалася й вив-
чається такими дослідниками, як С. О. Титаренко,
В. В. Сербиненко, В. Л. Петрушенко, М. О. Ожеван,
В. В. Лях та інші. Однак саме поняття "Ungrund" у
філософії М. Бердяєва видається нам маловивче-
ним, а тому потребує ретельного аналізу.
Метою статті є розкриття аспектів сприймання
поняття "Ungrund" у філософії М. Бердяєва.
Виклад основного матеріалу. Німецькі релігійні
містики пропагували свій особливий теоцентризм,
що виникає з пантеїзму й пошуку шляхів наближен-
ня людини до Бога через надрозумові самоспогля-
дання. Особливу вагу містицизм мав для М. Бер-
дяєва тому, що, на відміну від схоластів, містики
займалися пошуком передіснування Бога, а не об-
межувалися тільки даністю Бога. Німецький містик
Я. Бьоме вніс у філософію ідею про безособовість
Бога до моменту створення людини. Я. Бьоме був
революціонером у розумінні біблійних істин. Його
ідеї суперечили офіційним догматам усіх христи-
янських конфесій, тому що він не тільки захоплю-
вався пантеїзмом, а також зробив висновок, що
наявність зла у світі підтверджує свободу людини.
Але не можна сказати, що містицизм Я. Бьоме
детермінував філософські погляди М. Бердяєва.
Слідом за дослідниками творчого симбіозу ідей
Я. Бьоме у філософії М. Бердяєва, спробуємо про-
вести порівняльний аналіз основних ідей німецько-
го й російського філософів.
У першу чергу впадає в око християнська спря-
мованість обох учень. Я. Бьоме у своєму творі "Ав-
рора, або Ранкова зоря у сходженні", використову-
ючи біблійні тексти, доступні йому знання алхімії й
астрономії, описує створення природи, людини, ан-
гелів, пояснює сутність Бога, якість основних ком-
понентів природи, створення планет сонячної сис-
теми. Фактично містик займається поясненням ко-
ротко описаного в Бутті створення світу. Причиною
такого уважного вивчення створення світу є пошук
джерел зла. Центральною проблемою його філософії
є тема добра і зла, яку він намагається вирішувати
в теологічній манері. Проникнення й перебування
Бога в усьому натрапляє на проблему наявності зла
у світі. Я. Бьоме, обґрунтовуючи непричетність Бога
до появи зла у світі, шукає інші зовнішні причини,
над якими Бог не владний. "Ти не повинен думати,
що тому в Богові кипить і зле, і добре; але сам Бог
є добро й від добра має також ім'я - торжествуючої,
вічної радості: але тільки всі сили виходять від Ньо-
го, які ти можеш відкрити в природі і які є у всіх
речах" [1]. Зовнішньою причиною проникнення зла
у світ є Люцифер, саме він живить злим соком пло-
ди-людей дерева-світу, спричиняючи ситуацію, коли
люди відходять від Божих законів і дозволяють па-
нувати злу. "Іншими словами, коли піднімає люди-
на дух свій у Божество, то наповнюється вона Ду-
хом Святим; а коли дає вона духу своєму опустити-
ся в цей світ, у хіть зла, то панує в ній диявол і
пекельний сік" [2]. Так, безсумнівно, компонент сво-
боди в пануванні зла над світом наявний. Людина
вільна робити вибір між злом і добром, але свобо-
дою володіє й Люцифер, утім, як і всі ангели.
М. Бердяєв також зіштовхується з проблемою
обґрунтування непричетності Бога до проникнення
зла у світ, але, на відміну від Я. Бьоме, іде від про-
тивного. Оскільки має на меті не розшифровувати
Святе Писання для читача, а знаходити в ньому
підтвердження своїх думок. Для М. Бердяєва важ-
ливою темою всієї його творчості є тема свободи.
Якщо Я. Бьоме обґрунтовує наявність добра і зла
у світі свободою, то М. Бердяєв не тільки вказує
на свободу як першопричину добра і зла, але й
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 135
детермінує свободу наявністю добра і зла. М. Бер-
дяєв виправдує не тільки Бога, але й свободу, пе-
рекладаючи усю провину за проникнення зла в
буття на людину. Філософ уважає, що свобода є
посудиною для добра і зла, сама ж свобода не
здатна проводити аналогії. Ця прерогатива нале-
жить людині, і тільки вона через акт пізнання здійс-
нює поділ добра і зла.
Для Я. Бьоме свобода не стає первинною. Ідея
Ungrund формується у філософії Я. Бьоме як пе-
редвістя Бога. Я. Бьоме не обмежує Бога в його
всемогутності. Бог вічний і передвічний, він був в
Ungrund, і ніщо було в Бозі, усі речі мають боже-
ственний корінь, Бог є вічне світло, що виходить із
тьми нічого. "Ти не думай, начебто Бог стоїть і ру-
хається в небі й над небом, як якась сила і якість,
що не має в собі ані розуму, ані знання, як сонце.
...Ні, Батько не такий: Він усемогутній, всепремуд-
рий, всезнаючий, всевидючий, що все чує, усе
відчуває, усе сприймає, усе вкушає. Бог у собі са-
мому лагідний, привітний, любовний, милосердний
і радісний, сама радість. Але Він від вічності й до
вічності перебуває незмінним, Він ще ніколи не
змінився у своїй істоті й у всю вічність ніколи не
зміниться" [3]. Бог створив природу і все в природі,
створив людей, тварин, ангелів. Уся природа пере-
буває в Бозі й у всьому, що оточує людину, та в
самій людині є Бог. Але природа несе в собі добро
і зло. Зло, як стверджує Я. Бьоме, завжди було су-
перником добра. Філософ-містик слідом за схолас-
тами відповідальність за наявність зла у світі пере-
водить на Люцифера й людину, що впускає його у
свою душу. Але однаково залишається не зовсім
зрозумілим, чому тоді творець природи Бог не відпо-
відає за наявність зла у світі. Якщо Бог може тво-
рити тільки добро, виходить, він уже не всемогутній,
якщо Бог - творець усього, то він і творець свободи,
якщо уявити собі, що Бог творець тільки свободи
добра, то тоді повинен бути і творець свободи зла,
але в будь-якому разі свобода добра або свобода
зла - це недосвобода, обмежена свобода.
М. Бердяєв обмежує Бога в його могутності на-
явністю споконвічної свободи. Ідея добра і зла по-
лягає у свободі-хаосі. Бог творить буття не із себе,
а зі свободи, а тому не може обмежувати свободу
своїх створінь. М. Бердяєв проти пантеїзму, він ува-
жає, що Бог не може перебувати в природі, він не
є творцем занепалого об'єктивного світу, інакше він
мав би відповідати за наявність зла в ньому. Тоді
Бог був би не тільки Богом істини, добра й спра-
ведливості, але також і Богом неправди, зла, об-
ману. Бог розкриває себе у світі есхатологічним
способом, через віяння, не доступні опредметнен-
ню. Існування Бога жодним чином не обмежує
людину. М. Бердяєв згодний із Я. Бьоме в тому,
що людина прагне до Бога, Бог є свобода людини
для боротьби зі злом. "Можна сказати, що існуван-
ня Бога є хартією вільностей людини, внутрішнім її
виправданням у боротьбі з природою й суспіль-
ством за свободу. Гідність людини в тому, щоб не
підкорятися тому, що нижче за неї. Але для цього
має існувати те, що вище за неї, хоча й не поза
нею і не над нею" [4].
У поняття Ungrund, хоч і запозичене М. Бердяє-
вим у Я. Бьоме, філософ вкладає дещо інший зміст.
Для Я. Бьоме Ungrund було Богом, щоправда, поз-
бавленим своїх божественних визначень, адже до
створення розумних істот визначати бога як Бога
було нікому. Ungrund - це вічний бог, безликий. Ство-
рюючи світ, бог-безодня отримує реальні риси все-
могутнього й невидимого бога. Для М. О. Бердяєва
поняття Ungrund несе відразу чотири значеннєві
навантаження. Розглянемо всі чотири варіанти
Ungrund у філософії М. Бердяєва.
1. Ungrund - це Хаос свободи, у якому закладені
ідеї всього. "Свобода укорінена в ніщо, у меоні, вона
і є Ungrund" [5]. Як у Я. Бьоме основою всього існу-
ючого є Бог, так і в М. Бердяєва все, у тому числі
божественне, виходить із Хаосу свободи, вічної бе-
зодні Абсолютної дикої свободи. Хаос свободи - це
першооснова всього сущого з усім необхідним для
створення світу, але абсолютна свобода, що само-
стійно не творить, усього й нічого. Хаос свободи не
володіє ні любов'ю, ні творчим імпульсом, а може
тільки перетворювати завдяки божественній і творчій
енергії. У Хаосі свободи немає впорядкованості:
добро і зло, все і ніщо, рух і спустошення в ній пе-
ремішані: "Ungrund потрібно розуміти насамперед
як свободу - свободу в пітьмі" [6].
2. Ungrund - це безособовий бог-хаос. Уперше
М. Бердяєв визначає Ungrund як божественне Ніщо
у своїй праці "Сенс творчості", де він задається пи-
танням про походження любові й творчості. "Боже-
ство (Gottheit Екхарта й Ungrund Бьоме) глибше за
Бога-Батька, Сина й Духа. Але у світі перекинуте
Божество троїсте, триіпостасне. І весь диференці-
йований, множинний світ є одкровення Божества"
[7]. Бог-хаос, як і свобода-хаос, безособовий, але
він сповнений енергії любові й творчості, а тому може
перетворювати й себе, і свободу-хаос.
3. Ungrund - космічна свобода, перетворена бо-
гом-хаосом. Цей перший етап перетворення хаотич-
ної свободи виражається у відділенні свободи від
несвободи. Таким способом М. Бердяєв намагався
розв'язати проблему створення занепалого ангела-
демона Богом і ліквідувати навіть непряму при-
четність Бога до появи зла не тільки реального, ви-
нуватицею якого була безпосередньо людина, але
навіть ірреального, до появи якого людина не мог-
ла бути причетна через те, що вона виникла після
першого етапу перетворення свободи. Ідея безли-
кого демона-руйнівника споконвіку була присутня у
свободі як необхідний протилежний елемент боже-
ственної частки творчої доброти.
4. Ungrund - це гармонізована божественною
любов'ю й творчим усвідомленням своєї заглибле-
ності у свободу людини свобода майбутнього над-
реального світу. Гармонізована свобода - це новий
етап перетворення свободи спільними зусиллями
Бога й людини. Перший етап перетворення свобо-
ди-хаосу на космічну свободу відбувається тільки
Богом, але для подальшого творіння свободи Бог
має потребу в сумарній енергії людської свободи
й людської творчості. У процесі есхатології буття
космічна свобода буде перетворена на гармонійну
свободу любові.
Ідеї Я. Бьоме вплинули на ідею онтології свобо-
ди М. О. Бердяєва, про що й сам філософ не раз
згадує. "Були роки, коли для мене набув особливо-
го значення Я. Бьоме, якого я дуже полюбив, бага-
то читав і про якого потім написав декілька етюдів"
[8]. Відразу М. Бердяєв додає: "Але помилково зво-
дити мої думки про свободу до бьомівського вчен-
ня про Ungrund'e. Я трактую Ungrund Бьоме як пер-
винну добуттєву свободу. Але в Бьоме вона у Бозі,
як Його темне начало, у мене ж поза Богом" [9].
Божественний Ungrund у творчості М.Бердяєва
не має закінченої божественної форми. Причина
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
136 ЕКОНОМІКА
цього не тільки у відсутності людини - як важливого
свідка особистісного Бога, але й у розпорошеності
божественної енергії, якою володіє не тільки бог-
хаос, але й свобода-хаос. Важливо підкреслити, що
свобода-хаос в уявленні М. Бердяєва є Мега-Абсо-
лютом, що має все, у тому числі й божественну
енергію, і диявольську порожнечу несвободи. Кос-
мічна свобода, перетворена божественною енергією,
також є абсолютною свободою (чим і пояснюється
наявність у ній як добра, так і зла), але одночасно
вона лише частина передкосмічної свободи Мега-
Абсолюту. Філософ упевнений, що воля не може
бути абсолютною, якщо в ній не буде джерел і по-
вної її протилежності - несвободи. Наявність несво-
боди у свободі також є одним із доказів існування
передвічної свободи Мега-Абсолюту. "В основі світу
лежить ірраціональна свобода, що йде вглиб бе-
зодні. У глибині світу лежить безодня, і з неї ллють-
ся темні потоки життя. Усі можливості приховані в
цій безодні. Ця бездонна, попередня всякому доб-
ру й усякому злу пітьма буття не може бути доко-
нечно й без залишку раціоналізована, у ній завжди
приховані можливості припливу нових непросвітле-
них енергій. Світло Логосу перемагає пітьму, кос-
мічний лад перемагає хаос, але без безодні пітьми
й хаосу, без нижньої нескінченності немає життя,
немає волі, немає рації процесу, що відбувається.
Свобода закладена в темній безодні, у ніщо, але
без волі немає рації в тому процесі, що відбуваєть-
ся. Свобода породжує зло, як і добро. Тому зло не
заперечує існування смислу, а підтверджує його"
[10]. Свобода не може бути абсолютною, якщо вона
має тільки позитивний характер і не визнає негатив-
ного. Але космічна свобода як частина передкос-
мічної свободи-хаосу не містить у собі ані поняття
Абсолютного ірраціонального зла, яким є нестворе-
ний диявол-хаос несвободи й руйнування, ані понят-
тя Абсолюту творчого добра, яким є бог-безодня.
Бог-Ungrund, перетворює себе на бога-безодню,
а передкосмічну Свободу-Ungrund на космічну сво-
боду. Свобода передкосмічного хаосу перетворює
на космічну свободу ніщо і несвободу нічого. Кос-
мічна свобода й несвобода нічого є силами, що
врівноважують небуття. Космічна свобода як фун-
дамент усього стає об'єктом творчих пошуків як
самого Бога, так і створеної ним із божественної
свободи й космічної свободи людини. Космічна сво-
бода як цілком самостійна частина перетвореної
свободи-хаосу є не тільки об'єктом для творчості,
але й суб'єктом взаємовідносин між Богом і люди-
ною. Головною особливістю космічної свободи є
наявність у ній добра і зла. Несвобода нічого являє
собою Царство диявола як Абсолюту зла. Протива-
гою Царству несвободи диявола є Царство Бога -
Абсолюту добра.
Середньовічна християнська й містична традиції
філософії дозволили М. Бердяєву визначити, що
камінь спотикання теодицеї - в наявності свободи
в людини. М. О. Бердяєв відкинув ідею патристики
про наявність зла у світі як про недолік добра та
ідею містиків про ілюзії зла-тьми, необхідної для кра-
щого сприйняття Бога-світла. Зло для російського
філософа було реальною надреальністю, пере-
двічною порожнечею обману, схожою на ту душев-
ну порожнечу, що виникає в кожної уведеної в ома-
ну людини. Божественна енергія була споконвічно
укладена в Ungrund хаотичної волі, тобто божествен-
на сутність існувала споконвічно, але тільки як ком-
понент Ніщо. М. Бердяєв не відмовляється повністю
від християнського створення Всесвіту Богом, але
вносить у нього свої корективи, відзначаючи, що
Бог дійсно Творець усього сущого, у тому числі й
волі, але Творець тільки тому, що йому було із чого
творити. Бог створив божественну свободу з пер-
винної нествореної свободи, з якої він і сам ство-
рився як суще, став образом Бога. Свобода як пе-
редкосмічний Хаос є Мега-Абсолютом свободи у
філософії М. Бердяєва і являє собою конгломера-
цію свободи як усієї космічної гармонії і несвободу
як невтримного хаосу. Свобода як передкосмічний
Хаос являє собою нульову точку відліку всьому
Всесвіту. Під впливом творчої енергії, божественної
свободи безособового бога, свобода-хаос трансфор-
мується в космічну свободу Ungrund. Космічна сво-
бода - упорядкована частина передкосмічної сво-
боди-Ungrund, але частина передкосмічної свободи,
що не підлягає упорядкуванню в силу своєї приро-
ди, стає несвободою хаосу нічого.
М.Бердяєв визначає Бога-Ungrund як Бога-безод-
ню, сповненого творчою енергією, здатного проник-
нути у Свободу-Хаос й упорядкувати її. Водночас
Бог як божественна свобода виявляється включе-
ним у свободу-хаос, а тому до початку перетворен-
ня передкосмічної свободи безособовий бог не був
єдиною сутністю. Тому на початку першого акту тво-
рення свободи-хаосу Бог стає єдиною сутністю,
перетворюється на Бога-Творця. Він відокремлює
космічну свободу Ungrund від несвободи хаосу, які
є дзеркально протилежними компонентами однієї й
тієї ж Абсолютної передкосмічної свободи. "Таєм-
ниця свободи є також і таємницею творчості. Але в
ній укладена також і можливість рабства, ця мож-
ливість укладена в непросвітленій свободі, у сво-
боді до могутності й володарювання. В основі світо-
вого життя лежать акти первинної свободи, але вони
пов'язані з космічним цілим, вони не ізольовані" [11].
Космічна свобода й несвобода хаосу не можуть
існувати одна без одної, будучи єдиною сутністю,
але вони також не можуть не ворогувати одна з од-
ною, будучи повністю протилежними. Творення бут-
тя походить із космічної свободи Ungrund. Космічна
свобода не може розрізняти добро і зло, споконвіч-
но присутні у свободі. Свободою пізнання володіє
людина - творіння Бога з космічної свободи. Бог
також не пізнає добро і зло, тому що він не причет-
ний до появи зла. "Перво-Божество, Божественне
Ніщо - по той бік добра і зла, світла і тьми. Боже-
ственні Ungrund - до виникнення, у вічності Боже-
ственної троїчності. Бог породжує, реалізує себе з
Божественного Ніщо" [12]. Божественна енергія -
винятково добра енергія. Бог у М. Бердяєва обме-
жений рамками божественної свободи, він може тво-
рити тільки добро, тому що божественна енергія і є
абсолют добра.
Висновки
Необхідно відзначити специфічність і супереч-
ливість процесу формування космічної свободи й
несвободи хаосу у філософії М. О. Бердяєва. Ди-
ференціація свободи, що виникає на першому етапі
перетворення волі, стає необхідною умовою для ви-
никнення буття. У той же час процес диференціації
свободи в М. Бердяєва стає головною умовою мож-
ливості усвідомлення людиною своєї заглибленості
у свободу.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 137
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бёме Я. Аврора, или Утренняя зоря в восхождении /
Я. Бёме. - СПб. : Азбука, 2000. - С. 245.
2. Указ. праця. - С. 246.
3. Указ. праця. - С. 11-12.
4. Бердяев Н. А. Царство Духа и царство Кесаря // Дух и
реальность / Н. А. Бердяев. - М. : АСТ, Харьков : Фолио, 2006.
- С. 585.
5. Бердяев Н. А. Опыт эсхатологической метафизики :
Творчество и объективация // Дух и реальность / Н. А. Бер-
дяев. - М. : АСТ, Харьков : Фолио, 2006. - С. 461.
6. Там само.
7. Бердяев Н. А. Смысл творчества : Опыт оправдания
человека / Н. А. Бердяев. - М. : ООО "Издательство АСТ" ;
Харьков: "Фолио", 2004. - С. 279.
8. Бердяев Н. А. Самопознание / Н. А. Бердяев. - М. :
Книга, 1991. - С. 101.
9. Там само.
10. Бердяев Н. А. Философия свободного духа /
Н. А. Бердяев. - М. : Республика, 1994. - С. 113.
11. Бердяев Н. А. Истина и откровение / Н. А. Бердяев. -
СПб. : Изд-во Русского Христианского гуманитарного инсти-
тута, 1996. - С. 68.
12. Бердяев Н. А. Опыт эсхатологической метафизики :
Творчество и объективация // Дух и реальность / Н. А. Бер-
дяев. - М. : АСТ, Харьков : Фолио, 2006. - С. 461.
H. Savonova
ASPECTS OF PERCEPTION CONCEPT "UNGRUND" IN PHILOSOPHICAL STUDIES
M. BERDIAEV
In this article is speaking about the specific of perception the concept "Ungrund" in philosophical studies of
М.О.Berdiaev. There is also a comparison of J.Beme's teo-of-centre concept doing on about concept of God's and
Freedom's unfoundation. In this article it is analyzed new understanding of concepts of Evil and Good that had composed
in N.Berdiaev's philosophy of Freedom. It is ascertained that differentiation of unfoundation Freedom that is main
impulse for understanding the whole positiveness of Freedom.
Key words: Ungrund, the Freedom of Good, the Freedom of Evil, the Freedom of Mega-Absolute, the God-chaos, the God-abuss.
© Г. Савонова
Надійшла до редакції 23.08.2012
УДК 168.522.001.8
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СВІТОГЛЯДНИХ ПАРАДИГМ
В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
ВОЛОДИМИР ФЕДЬ,
доктор філософських наук, професор кафедри естетики, історії та культури
Донбаського державного педагогічного університету
У статті теоретично осмислюється взаємозв'язок міфологічної, релігійної та наукової
парадигми у витоках української духовності. Робиться висновок про те, що парадигми взає-
модіяли на основі взаємодоповнення світоглядних основ, умови якого диктував історич-
ний час.
Ключові слова: світоглядна парадигма, світоглядна традиція, культуротворчість, буття,
язичництво, православ'я.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Становлення сучасної української культурної пара-
дигми неможливе без усвідомлення логіки розвит-
ку та взаємодії універсальних світоглядних пара-
дигм, у контексті яких розвивається українська
культура. Проблема парадигми в науці вперше була
поставлена Г. Бергманом і набула розвитку у твор-
чості Т. Куна. Питання парадигмалістики культурних
форм досліджено сучасними російськими (Н. Бакач,
А. Кармін та ін.) і вітчизняними вченими в станов-
ленні: мистецьких парадигм та їх змін (Д. Кучерюк,
В. Личковах), сучасної світоглядної парадигми (В. Па-
зенок), медіально-мережевої парадигми (О. Со-
боль), ціннісних парадигм (С. Уланова).
Проте виокремлені параметри парадигмальної
проблематики не досліджувались у взаємообумов-
леності своїх складових в українському контексті.
Авторський підхід полягає в систематизації різно-
маніття парадигмальної динаміки культури, виходя-
чи з основних типів світогляду, зокрема виділяєть-
ся міфологічна, релігійна й наукова світоглядна па-
радигма.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|