Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу
У статті автор обґрунтовує ідею, що зростання соціальної відповідальності є об'єктивною закономірністю розвитку суспільств. Для цього він представляє історію людства як еволюційну зміну форм соціальної повідальності та на цій основі формулює закон зростання соціальної відповідальності, змістом...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62583 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу / О. Шибко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 150-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62583 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-625832014-05-24T03:01:44Z Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу Шибко, О. Філософія У статті автор обґрунтовує ідею, що зростання соціальної відповідальності є об'єктивною закономірністю розвитку суспільств. Для цього він представляє історію людства як еволюційну зміну форм соціальної повідальності та на цій основі формулює закон зростання соціальної відповідальності, змістом якого є перехід історичної необхідності в потребу для кожного суб'єкта соціальних відносин вільно обирати оптимальний варіант поведінки й діяльності в інтересах прогресивного розвитку суспільства. The article substantiates the idea that the growth of social responsibility is an objective law of development of societies. For this, he presents the history of mankind as an evolutionary change in forms of social responsibility and on this basis to formulate the law of increasing social responsibility, the content of which is to move the historical necessity of the need for each subject of social relations free to choose the best option and conduct activities for the progressive development of society. 2012 Article Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу / О. Шибко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 150-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62583 316.3 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Шибко, О. Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу Схід |
| description |
У статті автор обґрунтовує ідею, що зростання соціальної відповідальності є об'єктивною
закономірністю розвитку суспільств. Для цього він представляє історію людства як еволюційну зміну форм соціальної повідальності та на цій основі формулює закон зростання соціальної відповідальності, змістом якого є перехід історичної необхідності в потребу для
кожного суб'єкта соціальних відносин вільно обирати оптимальний варіант поведінки й діяльності в інтересах прогресивного розвитку суспільства. |
| format |
Article |
| author |
Шибко, О. |
| author_facet |
Шибко, О. |
| author_sort |
Шибко, О. |
| title |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| title_short |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| title_full |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| title_fullStr |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| title_full_unstemmed |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| title_sort |
зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62583 |
| citation_txt |
Зростання соціальної відповідальності як об'єктивна закономірність цивілізаційного поступу / О. Шибко // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 150-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT šibkoo zrostannâsocíalʹnoívídpovídalʹnostíâkobêktivnazakonomírnístʹcivílízacíjnogopostupu |
| first_indexed |
2025-07-05T13:25:41Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:25:41Z |
| _version_ |
1836813586735824896 |
| fulltext |
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
150 ЕКОНОМІКА
УДК 316.3
ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ЯК ОБ'ЄКТИВНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ
ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ
ОЛЕКСАНДР ШИБКО,
кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальних наук та психології
Маріупольського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом
У статті автор обґрунтовує ідею, що зростання соціальної відповідальності є об'єктивною
закономірністю розвитку суспільств. Для цього він представляє історію людства як еволю-
ційну зміну форм соціальної повідальності та на цій основі формулює закон зростання со-
ціальної відповідальності, змістом якого є перехід історичної необхідності в потребу для
кожного суб'єкта соціальних відносин вільно обирати оптимальний варіант поведінки й діяль-
ності в інтересах прогресивного розвитку суспільства.
Ключові слова: усезагальна сутнісна ознака суспільного буття, соціальна відповідальність,
соціальний принцип, соціальний закон, соціальна норма.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Зростання соціальної відповідальності в сучасному
суспільстві - закономірний процес, обумовлений сту-
пенем пізнання, оволодіння об'єктивною необхідні-
стю й постійним розширенням сфери свободи. Со-
ціальна відповідальність настає за умови, що існу-
ючі в суспільстві норми, закони, звичаї, традиції
адекватно відбиваються в соціальній поведінці інди-
віда. А це відповідає потребам прогресивного роз-
витку суспільства. Відповідальна діяльність людей
- не тільки запорука зростання темпів реформуван-
ня українського суспільства, але й основний показ-
ник рівня його зрілості. Відповідальна поведінка та
діяльність людей є необхідною умовою вирішення
всіх соціальних задач суспільства [10, с. 119].
Досягнутий суспільством рівень знань про за-
кономірності розвитку природи й суспільства та
сформований на цій підставі стан свободи індиві-
дуума дозволяють висувати до його поведінки під-
вищені вимоги щодо його особистої відповідаль-
ності перед соціальною групою, державою, сус-
пільством у цілому. Ця особиста відповідальність,
у свою чергу, обумовлює зростаючу відповідаль-
ність суспільства перед особистістю. Таким чином,
соціальна відповідальність має всезагальний, ці-
лісний характер, виступаючи результатом і формою
соціальної взаємодії, найважливішим критерієм со-
ціальної активності, інтегральним показником спо-
собу життя та якості особистості, світоглядним імпе-
ративом переконань.
У розробку багатьох аспектів проблеми соці-
альної відповідальності вагомий внесок зробили
А. Ш. Арутюнян, П. А. Гаджикурбанова, А. А. Гу-
сейнов, Н. М. Козлова, М. О. Краснов, С. О. Ле-
вицький, К. Муздибаєв, О. Г. Пирін, В. Д. Плахов,
О. Ф. Плахотний, О. А. Ручка, М. С. Солодкая, К. Чер-
кашина та інші вчені.
Мета цієї статті - вивчення закономірності зрос-
тання соціальної відповідальності як інтегративного
фактора сучасного суспільства.
Виклад основного матеріалу. Соціальна філо-
софія розглядає суспільство як цілісну самокеро-
вану соціальну систему, якій притаманні процеси уп-
равління й регулювання суспільних відносин. У са-
морегулюванні суспільного розвитку задіяні всі види
суспільних відносин: екологічні, економічні, політичні
тощо, що пов'язують між собою структурні компо-
ненти (підсистеми) суспільства. Кожен компонент
має свої особливості, детерміновані якісною приро-
дою суспільства.
Взаємозв'язок і взаємодія соціальної системи та
її компонентів (підсистем) - це діалектична єдність
цілого та частини. В. Г. Афанасьєв підкреслює, що
"ціле та частини єдині й одне без іншого не існує.
Разом із тим, у взаємодії цілого й частин, як у будь-
якій взаємодії, не можна не бачити певної основи,
підґрунтя. Цією основою є цілісна система, що ак-
тивно впливає на частини, адаптує їх до загально-
системних домінант, інтегрує, об'єднує. Частини
підпорядковані цілому, рухаються, розвиваються у
його межах і погоджуються з ним у своїх функціях"
[2, с. 89]. Єдність, цілісність є відображенням об'-
єктивної необхідності, закономірності розвитку сус-
пільства. Мета постає не просто сумарною сукупні-
стю частин, а виступає сукупністю відносин між
частинами, складною внутрішньодиференційованою
системою, складноструктурованим соціальним
організмом. Головне призначення структури поля-
гає в тому, щоб створити усталеність цілого, проти-
стояти змінам частин, утримувати їх у певних ме-
жах, перешкоджати порушенням міри співвідношен-
ня всіх частин.
Суспільні відносини являють собою відносини
між людьми, тому що кожна людина є суб'єктом
суспільних відносин. Суспільні відносини є не зов-
нішніми умовами діяльності особистості, а її струк-
турними компонентами, тому що вони власне й тво-
рять особистість.
Особистість у процесі своєї життєдіяльності ово-
лодіває суспільними відносинами, збагачуючи їх
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 151
своїм індивідуальним змістом і насамперед своїми
потребами, що і є процесом включення суспільних
відносин у внутрішню структуру особистості.
Особистість певним чином впливає на суспільні
відносини, об'єктивуючи себе в них, тому особистість
є головним компонентом соціальної системи, а че-
рез систему суспільних відносин вона набуває своєї
соціальної сутності. Особистість та суспільні відно-
сини - це неначе дві сторони єдиної цілісної систе-
ми, у якій одна впливає на іншу: особистість висту-
пає субстанціональною основою, суб'єктом суспіль-
них відносин, а суспільні відносини створюють
сутність особистості, формують її структуру.
Прояв соціального життя особистості є продук-
том і відображенням суспільних відносин у їх єд-
ності, що й формує особистість як цілісну систему.
Ступінь цієї цілісності залежить від цілісності систе-
ми-суспільства, тому що особистість є компонен-
том (підсистемою) соціального цілого. І задача фор-
мування особистості полягає в оволодінні особисті-
стю досвідом соціального життя, тобто процесом,
як його прийнято називати в соціальній психології,
соціалізації особистості. За визначенням Г. М. Анд-
реєвої, "соціалізація - це двосторонній процес, що
включає в себе, з одного боку, засвоєння індиві-
дом соціального досвіду шляхом входження у со-
ціальне середовище, систему соціальних зв'язків;
з іншого боку, … процес активного відтворення сис-
теми соціальних зв'язків індивідом за рахунок його
активної діяльності, активного включення у соціаль-
не середовище" [1, с. 338].
У результаті дослідження [Див.: 11, с. 147] стало
можливим більш глибоке пізнання сутності суспіль-
них зв'язків і суспільних відносин. Соціальна відпо-
відальність є сутністю суспільних зв'язків, а суспільні
відносини виявляють себе як опосередковані зв'яз-
ки відповідальності соціальної системи. Суспільні
відносини - це безперервний соціальний простір сво-
боди-необхідності. Суспільні зв'язки і суспільні відно-
сини є діалектичною єдністю дискретного та безпе-
рервного, що відображається в діалектичній єдності
соціальних принципів, законів і норм, які мають
різний рівень загальності - від усезагального (прин-
ципу соціальної відповідальності) до особливого
(підсистемних принципів і законів) та одиничного
(соціальних норм) [Див.: 10, с. 118].
За визначенням О. Ф. Плахотного, "соціальна
відповідальність є категорією для визначення міри
вільного виявлення соціальним суб'єктом свого обо-
в'язку й права обрати в конкретних умовах оптималь-
ний варіант відношення до реальності, виходячи із
прогресивних інтересів суспільства" [7, с. 8]. Со-
ціальна відповідальність постає діалектичною єд-
ністю протилежностей - свободи й необхідності,
мірою свободи й мірою необхідності, вимогам якої
мають підпорядковуватися всі суб'єкти суспільних
відносин як вимогам-законам (міра є закон). Соці-
альна відповідальність, маючи у своїй структурі не-
обхідність і свободу в їх взаємозв'язку, виступає
засобом (умовою) вирішення суперечностей між
вимогами історичної необхідності (інтересами про-
гресивного розвитку суспільства) та вільною діяль-
ністю людей.
Уся історія людства по суті є історією розвитку
та зміни форм соціальної відповідальності.
Перша форма - колективна відповідаль-
ність. Її ознаки можна спостерігати в первісному
суспільстві. Тоді колективна відповідальність мала
ще зародковий, примітивний характер і була на-
слідком потреби людей у самозбереженні як родо-
вої сутності. Колективна відповідальність породжує
сім'ю, рід, клан, плем'я.
Друга форма - етнічно-класова відповідаль-
ність - виникає в доіндустріальних суспільствах, у
період розподілу праці, виникнення й розвитку при-
ватної власності та держави.
Третя форма - національно-класова відпо-
відальність - виступає атрибутом індустріального
суспільства. Характеризується розширенням відпо-
відальних зв'язків, чому сприяло створення світо-
вого капіталістичного ринку. Породжує нову форму
організації суспільства - націю.
Четверта форма - загальнонаціональна від-
повідальність - можлива в умовах постіндустріаль-
ного суспільства. Вона вдосконалюється на власній
основі та набуває всезагального характеру взаємо-
відповідальності всіх суб'єктів діяльності в масшта-
бах суспільства. Створюється в інтересах збережен-
ня цілісності соціальної системи та забезпечення
умов для прогресивного розвитку всього суспіль-
ства та кожної людини.
П'ята форма - загальнолюдська відповідаль-
ність за долю цивілізації в умовах подальшого роз-
витку цивілізації. На нашу думку, це найвища фор-
ма відповідальності, яка можлива за умови ідеаль-
ної самосвідомості та ідеального самоконтролю осо-
бистості.
Відповідальні зв'язки та залежності як усезагаль-
ний фактор соціальної самоорганізації структурують
суспільство по вертикалі (суспільство - соціальна
спільність - особистість) і по горизонталі (екологія,
економіка, політика, право, мораль, естетика, релі-
гія). У якості усезагального соціального інтегратора
суспільного буття соціальну відповідальність мож-
на ідентифікувати як усезагальний соціальний прин-
цип. Принцип соціальної відповідальності, підсис-
темні (екологічні, економічні, політичні та ін.) прин-
ципи, закони і норми являють собою діалектичну
єдність усезагального, особливого та одиничного,
яка відображає різні сторони й форми прояву со-
ціальної відповідальності в усіх сферах життєдіяль-
ності суспільства, спільноти, особистості.
На основі соціально-відповідального підходу
можна стверджувати, що соціальний закон є філо-
софсько-соціологічною категорією, що відображає
сутнісні, сталі, загальні, необхідні й повторювані
відповідальні зв'язки та взаємозалежності суб'єктів
суспільних відносин, які обумовлюють їх поведінку
й діяльність згідно з інтересами збереження ціліс-
ності соціальної системи та створення умов для її
прогресивного розвитку.
Усезростаюче значення соціальної відповідаль-
ності в життєдіяльності суспільства та його управлінні
дозволяє сформулювати закон зростання соціаль-
ної відповідальності. Змістом закону є перехід
історичної необхідності вільно обирати оптимальний
варіант поведінки та діяльності в інтересах прогре-
сивного розвитку суспільства в потребу для кожно-
го суб'єкта соціальних відносин. Цивілізаційний по-
ступ супроводжується закономірним збільшенням
енергетичних, технологічних, соціальних потужнос-
тей, якими розпоряджається індивід або група
індивідів. Від цього закономірно зростає відпові-
дальність за їх суб'єктивні дії.
Феномен зростання соціальної відповідальності
як закон суспільства існує незалежно від того, ус-
відомлюється він суб'єктом чи не усвідомлюється.
В останньому випадку закон діє як стихійний регу-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
152 ЕКОНОМІКА
лятор суспільних відносин. Отже, задача полягає в
тому, щоб пізнати сутність, структуру, форми та
функції закону в цілях його свідомого використання
в інтересах прогресивного розвитку суспільства.
Класифікуючи закони суспільного розвитку й роз-
глядаючи закони, що відображають взаємозв'язки
матеріальних та ідеологічних відносин, С. І. Гонча-
рук справедливо підкреслює: "Специфіка цих законів
полягає в тому, що вони характеризують такі зв'яз-
ки, формування яких обумовлене їх усвідомленням
окремими людьми, класами, націями. Вони почина-
ють діяти лише проходячи крізь свідомість людей,
хоча люди можуть і не знати, що своїми діями вони
відображають вимоги об'єктивних законів" [5, с. 41].
Генезис закону зростання соціальної відповідаль-
ності ми знаходимо ще в умовах первісного сус-
пільства, у якому відповідальність виступає як при-
мітивно-колективна, що було обумовлено нерозви-
нутістю суспільних відносин і, відповідно, нерозви-
нутістю суб'єктів цих відносин. Прогрес суспільства
супроводжувався розширенням зв'язків як між ок-
ремими індивідами, соціальними групами, так і в
масштабах всього людства. До переходу суспіль-
ства в постіндустріальну стадію, як показує наше
дослідження, соціальна відповідальність має сти-
хійний, випадковий та вкрай обмежений характер,
що дозволяє визначити соціальну відповідальність
у цих умовах лише як закономірність, як процес на-
ростаючого розгортання закону. Як зазначено у "Фі-
лософській енциклопедії", "…закон здійснюється че-
рез складне діалектичне переплетіння зв'язків взає-
модії, причинових, функціональних та ін. зв'язків.
Тому треба розрізняти закон як конкретно-всезагаль-
не та його абстрактно-односторонній момент, часту
форму проявлення, тобто окремий закономірний зв'я-
зок. Встановлення закономірності явищ свідчить про
наявність закону в їх виникненні й розвитку, але сама
закономірність ще не є таким законом" [3, с. 149].
Зростання соціальної відповідальності є загаль-
носоціологічним законом, тому що відображає
сутнісні й необхідні зв'язки не між окремими сфе-
рами суспільного життя, між суспільством в ціло-
му та його підрозділами, а взаємозв'язки суспіль-
ства як цілісного соціального організму [Див.: 9,
с. 17]. Відповідальні залежності створюють усю
структуру суспільства як по вертикалі, так і по го-
ризонталі. Соціальна відповідальність є тією фор-
мою взаємозв'язку, що об'єднує, інтегрує суспільні
процеси в єдину цілісну систему. Таким чином, со-
ціальна відповідальність є необхідною умовою фун-
кціонування та розвитку суспільства, її системо-
твірним законом, тобто зростання соціальної відпо-
відальності піддає трансформації структуру, функ-
ціонування й розвиток суспільства в діалектичній
єдності цих форм його прояву.
Деякі дослідники закони суспільства розподіля-
ють на закони структури, функціонування й розвит-
ку. "Закони структури визначають спосіб організації
систем дійсності. Можна сказати, що якщо той чи
інший вид зв'язку елементів сутнісний і необхідний
для певної системи, то він має характер закону струк-
тури" [5, с. 103].
Але ми погоджуємося з Г. Є. Глезерманом, який
підкреслив, що "таке розмежування має під собою
деякі підстави, але воно вельми відносне" [4, с. 159].
І далі: "Функціонування й розвиток - це різні аспекти
дії суспільних законів. На різних рівнях той чи інший
аспект може висуватися на передній план, але ці
аспекти не можуть бути зовсім відокремленими
один від іншого" [Там само, с. 160]. У процесі функ-
ціонування соціальних взаємозв'язків відбуваєть-
ся і їх розвиток - про що свідчить зростання со-
ціальної відповідальності. Закон зростання соціаль-
ної відповідальності, будучи відображенням струк-
турного взаємозв'язку компонентів суспільства,
одночасно є відображенням процесів його функці-
онування та розвитку.
Закони ще класифікуються за їх місцем у сис-
темі законів і розмежовуються на основні та нео-
сновні. У науковій літературі сформульовані підхо-
ди до виявлення та обґрунтування основного соціо-
логічного закону. Так, у [8, с. 171] визначено, що
основний соціологічний закон повинен визначати
структуру суспільства й розкривати джерело його
руху з тим, щоб слугувати засобом розв'язання про-
тиріч між діяльністю людей і потребами існування
та розвитку суспільства в цілому. Задовольняючи
ці вимоги, закон зростання соціальної відповідаль-
ності узгоджується ще й із критерієм визначення
основного закону в певній сфері діяльності. "Основ-
ний закон можна розуміти як реалізацію найбільш
глибокої сутності, як усезагальну основу законів усіх
інших порядків і цілокупності різноманітності явищ.
Усі інші закони виступають конкретним виявленням
та здійсненням основного закону, який об'єднує та-
ким чином відповідну область дійсності в єдину то-
тальність. Він виступає інтегруючою і детерміную-
чою серцевиною цієї тотальності" [6, с. 87]. Отже,
закон зростання соціальної відповідальності - основ-
ний загальносоціологічний закон суспільства.
У соціальній практиці закон зростання соціальної
відповідальності виявляє себе у двох взаємопов'я-
заних формах: у формі вдосконалення об'єктивних
відповідальних зв'язків, що пронизують усі струк-
турні компоненти (підсистеми) суспільства, створен-
ня та регулювання яких - головна задача соціально-
го управління; у формі переходу соціальної відпо-
відальності із зовнішнього детермінанта поведінки
й діяльності у внутрішній спонукальний компонент
психологічної структури особистості, перетворення
соціальної відповідальності в потребу кожного чле-
на суспільства.
Українська держава розпочала практичне рефор-
мування суспільства без будь-якого ідеологічного
обгрунтування, без чіткого визначення цілей і засобів
досягнення цілей соціальних перетворень. Від-
сутність національно-державницької ідеології не
дозволяє українській владі вести плідний діалог із
громадянським суспільством, тому розпочаті рефор-
ми не приносять бажаних результатів.
Основоположним принципом побудови ідеальної
моделі реформованого суспільства є національна
ідея - "Ми відповідальні за свою свободу, єдність і
соціальний прогрес", - яка актуалізує відповідаль-
ність за долю нації кожного громадянина держави
(незалежно від етнічного походження). Українська
національна ідея покликана об'єднати активних,
свідомих і відповідальних представників усіх націй
і народностей, що проживають в Україні задля пе-
ребудови посттоталітарного соціуму в сучасне по-
стіндустріальне суспільство [Див.: 11, с. 147-148].
Теоретичний зміст закону зростання соціальної
відповідальності вимагає вирішення суто практич-
ної задачі перебудови системи соціальної відпові-
дальності, базуючись на інтересах прогресивного
розвитку соціальної системи. Насамперед, треба
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 153
внести ряд суттєвих змін до положень Конституції
України, терміново провести реформування систе-
ми соціальних норм.
Остання, будучи конкретним виявом і реаліза-
цією системи соціальної відповідальності, у своїх
вимогах повинна виходити із задач соціальної прак-
тики, унаслідок чого вона потребує постійного уз-
годження із цими задачами. Потреби реформуван-
ня українського суспільства вимагають конкретно-
історичного підходу до створення системи соціаль-
них норм, здатних охопити своїм впливом усіх
суб'єктів суспільних відносин. Система соціальних
норм покликана слугувати цілям розв'язання про-
тиріч, що виникають у процесі функціонування й
розвитку соціальної системи. Звідси задача суб'єкта
нормотворчості - постійно підтримувати діалектичну
узгодженість між законами суспільства й потреба-
ми, інтересами окремих соціальних груп та індивідів,
ураховуючи об'єктивний рівень розвитку суспільства
в цілому та кожної підсистеми зокрема [Див.: 12].
Згідно з другою формою виявлення закону зрос-
тання соціальної відповідальності особистість вільно
обирає оптимальний варіант поведінки та діяльності,
відповідний до вимог суспільства. Потреба у відпо-
відальності постає умовою переходу необхідності
у свободу й навпаки (вільна діяльність людини в
сучасних умовах є історично необхідною). Потреба
для людини - не зовнішня, а внутрішня необхідність,
що зумовлює потребу у відповідальності як важли-
вому особистісному чиннику поведінки й діяльності,
який дозволяє скоординувати цілі суспільства та
кожного його члена.
Закон зростання соціальної відповідальності ви-
магає, щоб особистість у процесі соціалізації пере-
вела на внутрішньоособистісний рівень цілісну сис-
тему відповідальності. У такій цілісній (відпові-
дальній) особистості знаходить свою завершеність
система всезагальної відповідальності як необхід-
на умова реформування українського суспільства.
Висновки
1. Соціальна відповідальність як діалектична
єдність протилежностей - свободи й необхідності,
міра свободи і міра необхідності, вимогам якої по-
винні підкорятися всі суб'єкти соціальних відносин
як вимогам-законам (міра є закон), виступає всеза-
гальною суттєвою ознакою соціального буття.
2. На основі відповідального підходу є мож-
ливість дати визначення соціального закону: "Со-
ціальний закон є філософсько-соціологічною кате-
горією, що відображає сутнісні, сталі, загальні, не-
обхідні й повторювані відповідальні зв'язки та взає-
мозалежності суб'єктів суспільних відносин, які обу-
мовлюють їх поведінку й діяльність згідно з інтере-
сами збереження цілісності соціальної системи та
створення умов для її прогресивного розвитку".
3. Усезростаюче значення соціальної відпові-
дальності, виявлення її як усезагального інтегратив-
ного фактора, дозволяє сформулювати закон зрос-
тання соціальної відповідальності. Змістом закону
є перехід історичної необхідності в потребу для кож-
ного суб'єкта соціальних відносин вільно обирати
оптимальний варіант поведінки й діяльності в інте-
ресах прогресивного розвитку суспільства.
4. Зростання соціальної відповідальності як ос-
новний загальносоціологічний закон суспільства
виявляє себе у двох взаємопов'язаних формах: у
формі вдосконалення об'єктивних відповідальних
зв'язків та залежностей, що пронизують усі струк-
турні компоненти (підсистеми) суспільства, створен-
ня й регулювання яких - головна задача соціально-
го управління; у формі переходу соціальної відпо-
відальності із зовнішнього детермінанта поведінки
й діяльності у внутрішній спонукальний компонент
психологічної структури особистості, перетворення
соціальної відповідальності на потребу кожного чле-
на суспільства.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андрее-
ва. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 416 с.
2. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афа-
насьев. - М. : Политиздат, 1980. - 368 с.
3. Баженов Л. Закон / Л. Баженов // Философская энцик-
лопедия : в 5-ти тт. - М. : Советская энциклопедия, 1962. -
Т. 2. - С. 149-153.
4. Глезерман Г. Е. Законы общественного развития: их
характер и использование / Г. Е. Глезерман. - М. : Политиздат,
1979. - 303 с.
5. Гончарук С. И. Законы развития и функционирования
общества / С. И. Гончарук. - М. : Высшая шк., 1977. - 144 с.
6. Категории "закон" и "хаос" / [Парнюк М. А., Лазарен-
ко Б. П., Причепий Е. Н. и др.]. - К. : Наук. думка, 1987. - 292 с.
7. Плахотный А. Ф. Проблема социальной ответственно-
сти / А. Ф. Плахотный. - Харьков : Вища шк., Изд-во при
Харьк. ун-те, 1981. - 192 с.
8. Уледов А. К. Социологические законы / А. К. Уледов. -
М. : Мысль, 1975. - 295 с.
9. Уледов А. К. Социологические законы, познание и уп-
равление / А. К. Уледов, В. Д. Попов. - М. : Знание, 1979. - 64 с.
10. Шибко О. І. Соціальні принципи, закони і норми як сис-
тема соціальної відповідальності / О. І. Шибко // Схід. - 2009. -
№ 4 (95) - С. 117-121.
11. Шибко О. І. Сутність української національної ідеї /
О. І. Шибко // Схід. - 2011. - № 4 (111). - С. 145-149.
12. Шибко О. І. Норми в системі соціальної відповідаль-
ності / О. І. Шибко // Схід. - 2011. - № 5 (112). - С. 136-139.
O. Shybko
THE GROWTH OF SOCIAL RESPONSIBILITY AS AN OBJECTIVE LAW
OF CIVILIZED PROGRESS
The article substantiates the idea that the growth of social responsibility is an objective law of development of
societies. For this, he presents the history of mankind as an evolutionary change in forms of social responsibility and
on this basis to formulate the law of increasing social responsibility, the content of which is to move the historical
necessity of the need for each subject of social relations free to choose the best option and conduct activities for the
progressive development of society.
Key words: the universal essential characteristic of public existence, social responsibility, social principle, social law, social
norm.
© О. Шибко
Надійшла до редакції 21.08.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|