Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників
[Огляд: Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Часопис «Критика», 2009. — 591 с.; Калашников В.М. Україна очима іноземців: англомовні мемуари, записки, щоденники XVII — першої половини ХІХ століття (переклад тексту з коментарем): хрестоматія.—Д...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна в Центрально-Східній Європі |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62869 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників / В. Кононенко // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 263-265. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62869 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-628692014-05-28T03:01:53Z Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників Кононенко, В. Огляди та бібліографія [Огляд: Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Часопис «Критика», 2009. — 591 с.; Калашников В.М. Україна очима іноземців: англомовні мемуари, записки, щоденники XVII — першої половини ХІХ століття (переклад тексту з коментарем): хрестоматія.—Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2008. — 312 с.] 2010 Article Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників / В. Кононенко // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 263-265. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0035 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62869 uk Україна в Центрально-Східній Європі Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди та бібліографія Огляди та бібліографія |
| spellingShingle |
Огляди та бібліографія Огляди та бібліографія Кононенко, В. Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників Україна в Центрально-Східній Європі |
| description |
[Огляд: Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості
епохи Просвітництва. — К.: Часопис «Критика», 2009. — 591 с.; Калашников В.М. Україна очима іноземців: англомовні мемуари, записки, щоденники
XVII — першої половини ХІХ століття (переклад тексту з коментарем):
хрестоматія.—Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2008. — 312 с.] |
| format |
Article |
| author |
Кононенко, В. |
| author_facet |
Кононенко, В. |
| author_sort |
Кононенко, В. |
| title |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників |
| title_short |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників |
| title_full |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників |
| title_fullStr |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників |
| title_full_unstemmed |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників |
| title_sort |
мусульманська європа очима західноєвропейських подорожників |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Огляди та бібліографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62869 |
| citation_txt |
Мусульманська Європа очима західноєвропейських подорожників / В. Кононенко // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 263-265. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Україна в Центрально-Східній Європі |
| work_keys_str_mv |
AT kononenkov musulʹmansʹkaêvropaočimazahídnoêvropejsʹkihpodorožnikív |
| first_indexed |
2025-07-05T13:41:49Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:41:49Z |
| _version_ |
1836814601968156672 |
| fulltext |
Розділ ІІІ
ОГЛЯДИ
ТА БІБЛІОГРАФІЯ
Василь Кононенко
МУСУЛЬМАНСЬКА ЄВРОПА
ОЧИМА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ
ПОДОРОЖНИКІВ
[Огляд: Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості
епохи Просвітництва. — К.: Часопис «Критика», 2009. — 591 с.; Калаш-
ников В.М. Україна очима іноземців: англомовні мемуари, записки, щоденники
XVII — першої половини ХІХ століття (переклад тексту з коментарем):
хрестоматія. — Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2008. — 312 с.]
Уявлювана географія — дивна річ. Маркіз Астольф де Кюстинг у
подорожному описі «Росія в 1839 році» писав, що «Сибір почи-
нається на Віслі». Ще два століття тому територія від Криму до
сучасного Сибіру для західноєвропейських інтелектуалів асоціювалася з роз-
митою назвою «Татарія»1. Протягом того ж XVIII ст. західноєвропейськими
подорожниками було поширено назви «сармати» та «скіфи» на населення усієї
Східної Європи. Географічна межа між Європою та Азією у XVIII ст. лока-
лізувалася Доном, часом зміщуючись на Схід, на Волгу, а інколи на Урал. Для
Шарля-Марі де Селябері південно-східний кордон Європи проходив через
Константинополь2. Така ситуація сприяла конструюванню Східної Європи як
Європи і не-Європи, а сам цей регіон уявлявся як ланка між «цивілізацією» та
«варварством»3.
Протягом XVIII ст. відбувалося активне формування «ядра» ранньока-
піталістичної економіки, що втягнуло Східну Європу до своєї орбіти. Це сто-
сувалося Польщі, Чехії, Угорщини, але не інших країн. «Східна Європа», у тому
числі і мусульманська, стала витвором свідомості4. Коли Люї-Філіп де Сегюр
1784 р. перетнув кордон між Прусським королівством та Річчю Посполитою,
він відзначив: «Потрапивши до Польщі, переконуєшся, що Європа залишилася
позаду … навіює думку, що мандрівник повернувся на десять сторіч у минуле,
опинившись в оточенні орд гунів, скитів, венедів, слов’ян і сарматів»5. Поляки,
за спостереженнями Вільяма Кокса, схожі на азіатів, і їхніми предками були
татари. Аргументом їхньої «азійськості» була зачіска: голена голова та кружок
волосся на маківці — згідно зі знаннями англійського інтелектуала, так робили
скіфи у V ст.6
Скіфів західноєвропейські інтелектуали у XVIII ст. знаходили скрізь у
Східній Європі, констатували їхні варварські риси та асоціювали насамперед з
363
сучасними татарами. Англійський подорожник Джон Сміт відзначив, що
Татарія і Скіфія — одне й те саме7. Згідно з Вольтером, татари були варварами,
але гостинно прийняли Карла ХІІ, оскільки перейняли від своїх предків скіфів
непохитну повагу до гостей8. Цікаво, що у свідомості просвітників не було
великої різниці між мусульманами та християнами. Для П’єра Шевальє
християн-козаків можна було розглядати на одному рівні з татарами9. Абат
Габрієль Боно де Маблі у 1776 р. писав до французького історика Клода-
Карломана де Рюльера, що їхати до Польщі — це все одно що до Татарії10. Так
само для Адама Сміта «татари України» перебували на крайній межі від-
сталості у Європі11.
Готгольд Ефраїм Лєсинг у 1758 р. занотував основні ідеї своєї п’єси
«Гороскоп», якої, однак, так і не закінчив. Дія відбувалася у Поділлі XV ст., а
головними героями були шляхтичі — поляки й ординці. Головну героїню Анну
Масальську викрадають зі Львова татари, вона закохується у одного з них.
Рятують Масальську батько та син Опалінські і закохуються у шляхтянку.
Татарин, який втратив Анну, переодягається у «поляка» та намагається
повернути кохану. З таких «простих» взаємин між поляками і татарами, за
Вульфом, випливає, що європейські просвітники вигадали собі Східну Європу,
склеїли різні її регіони, позначивши її уявними сарматами та скіфами12.
Спроби Західної Європи картографічно опанувати Східну Європу, за
Л. Вульфом, зустріли супротив в Османській імперії13. Французькі картографи
зафарбовували територію Угорщини тим самим кольором, що й інші володіння
Османської імперії14. У відомій «Енциклопедії» французьких просвітників
топонім «Болгарія» вживався для одночасного означення двох територій:
азійської провінції російської Татарії та турецької землі в Європі15.
Для західноєвропейських інтелектуалів було очевидним, що мусульманську
Європу можна просвітити. Для героя Рудольфа Ериха Распе барона Мюнх-
гаузена (у другому томі мандрів, що вийшов 1792 р.) Туреччина — це веле-
тенська та багатообіцяюча країна, населення якої можна було б згуртувати для
спільного блага Європи16. Незважаючи на свої поради та «обізнаність» з
мусульманською Європою, західноєвропейські інтелектуали одночасно визна-
вали, що вони не знають цей регіон. Наприклад, для Вільяма Вітона навіть на
кінець XVIII ст. (1798 р.) мусульманська Європа була маловідомою17. Тому не
дивно, що деякі з них пропонували вирішити «ісламське питання», вигнавши
мусульман з Європи. В останньому листі Вольтера до Катерини ІІ філософ
назвав кодекс царських реформ «євангелією всесвіту» і сподівався, що вона
знає, як Європі позбутися турецької загрози18.
Отже, мусульманська Східна Європа для західноєвропейських просвіт-
ників була зрозумілою в якості уявної і становила terra incognita, коли європейці
реально зустрічалися з її мешканцями.
364
КОНОНЕНКО ВАСИЛЬ
1 Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвіт-
ництва. — К., 2009. — С. 76.
2 Там само. — С. 87.
3 Там само. — С. 31, 39.
4 Там само. — С. 33−34.
5 Louise-Philippe, comte de Segur. Memoires, souvenirs, et anecdotes, par le comte de Segur.
Vol. 1 // Bibliotheque des memoires: relative a l’histoire de France: pendant le 18e siècle, vol. XIX
/ Еd. M. Fs. Barriere. — Paris, 1859. — P. 300. Цит. за: Вулф Л. Назв. праця. — С. 49−50.
6 Вулф Л. Назв. праця. — С. 63.
7 Калашников В.М. Україна очима іноземців: англомовні мемуари, записки, щоденники
XVII — першої половини ХІХ століття (переклад тексту з коментарем): хрестоматія. —
Дніпропетровськ, 2008. — С. 17.
8 Вулф Л. Назв. праця. — С. 148.
9 Калашников В.М. Назв. праця. — С. 34.
10 Вулф Л. Назв. праця. — С. 389.
11 Там само. — С. 385.
12 Там само. — С. 150−152.
13 Там само. — С. 222.
14 Там само. — С. 224−225.
15 Там само. — С. 268.
16 Там само. — С. 166.
17 Калашников В.М. Назв. праця. — С. 173.
18 Вулф Л. Назв. праця. — С. 334.
365
МУСУЛЬМАНСЬКА ЄВРОПА ОЧИМА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ПОДОРОЖНИКІВ
|