Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду

Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду

Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Журба, Я.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Конституційне право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63571
record_format dspace
spelling irk-123456789-635712014-06-04T03:01:33Z Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду Журба, Я.М. Конституційне право Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави. Исследуются закономерности в механизме государственной власти по формированию и ответственности правительства, которые обусловливаются формой правления государства. The natural mechanisms of the forming of Cabinet and its political responsibility that the form of government stipulates are researched in the article. 2011 Article Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Журба, Я.М.
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
Держава і право
description Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави.
format Article
author Журба, Я.М.
author_facet Журба, Я.М.
author_sort Журба, Я.М.
title Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
title_short Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
title_full Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
title_fullStr Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
title_full_unstemmed Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
title_sort взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571
citation_txt Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT žurbaâm vzaêmoobumovlenístʹformipravlínnâderžavitasposobuformuvannâívídpovídalʹnostíurâdu
first_indexed 2025-07-05T14:20:51Z
last_indexed 2025-07-05T14:20:51Z
_version_ 1836817057501413376
fulltext Я. М. ЖУРБА . ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВИ ТА СПОСОБУ ФОРМУВАННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УРЯДУ Досліджу ють ся за ко номірності у ме ханізмі дер жав ної вла ди що до фор му ван ня та відповідаль ності уря ду, які обу мов лю ють ся фор мою правління дер жа ви. Клю­чові­сло­ва: спосіб фор му ван ня уря ду, політич на відповідальність уря ду, фор ма правління, зміша на ре с публіка Ис сле ду ют ся за ко но мер но с ти в ме ха низ ме го су дар ст вен ной вла с ти по фор ми ро ва- нию и от вет ст вен но с ти пра ви тель ст ва, ко то рые обус лов ли ва ют ся фор мой прав ле ния го су дар ст ва. Клю­че­вые­ сло­ва: спо соб фор ми ро ва ния пра ви тель ст ва, по ли ти че с кая от вет ст- вен ность пра ви тель ст ва, фор ма прав ле ния, сме шан ная ре с пуб ли ка The natural mechanisms of the forming of Cabinet and its political responsibility that the form of government stipulates are researched in the article. Key­words: way of forming of the Cabinet, political responsibility of the Cabinet, form of government, semi-presidential republic Спосіб­фор­му­ван­ня­та­відповідальність­уря­ду­вва­жається­однією­з­виз­на­чаль- них­ха­рак­те­ри­с­тик,­за­яки­ми­роз­ме­жо­ву­ють­ся­фор­ми­дер­жав­но­го­правління1.­Це­ доз­во­ляє­ствер­д­жу­ва­ти,­що­ок­ремій­формі­правління­іма­нент­но­вла­с­ти­вий­пев­ний­ спосіб­фор­му­ван­ня­уря­ду. У­ пра­вовій­ до­к­т­рині­ вже­ ус­та­ле­ним­ є­ поділ­ спо­собів­фор­му­ван­ня­ уря­ду­ на­ пар­ла­ментсь­кий­та­по­за­пар­ла­ментсь­кий.­Од­нак­де­які­на­уковці­по­ряд­із­ци­ми­спо- со­ба­ми­фор­му­ван­ня­уря­ду­на­зи­ва­ють­ще­й­третій­–­«напівпар­ла­ментсь­кий»­і­при­ йо­го­ха­рак­те­ри­с­тиці­як­при­клад­на­зи­ва­ють­мо­дель­фор­му­ван­ня­уря­ду,­закріпле­ну­ Кон­сти­туцією­Ук­раїни­«оскільки­для­при­зна­чен­ня­інших­міністрів,­крім­прем’єр- міністра,­зго­да­пар­ла­мен­ту­не­потрібна»2.­ На­ма­га­ю­чись­ виз­на­чи­ти­ який­ спосіб­фор­му­ван­ня­ уря­ду­ існує­ у­ дер­жаві,­ на­ наш­по­гляд,­потрібно­в­пер­шу­чер­гу­зва­жа­ти­не­на­фор­маль­но­закріплені­про­це- ду­ри,­а­на­те­хто­має­виз­на­чаль­ний­вплив­на­склад­та­політи­ку­уря­ду.­Для­при­кла- ду,­у­Ве­ли­ко­бри­танії­уряд­фор­мується­у­та­кий­спосіб:­«гла­ва­дер­жа­ви­при­зна­чає­ прем’єр-міністра­і­за­про­по­зицією­ос­тан­нь­о­го­–­інших­членів­уря­ду.­Пар­ла­мент­ при­ цьо­му­ участі­ у­ відповідній­ про­це­дурі­ не­ бе­ре.­ Вва­жається,­ що­ уряд­ має­ підтрим­ку­ниж­ньої­па­ла­ти­до­ти,­до­ки­во­на­не­про­го­ло­сує­про­ти­йо­го­про­по­зиції­ з­прин­ци­по­во­важ­ли­во­го­пи­тан­ня­або­пря­мо­не­вис­ло­вить­йо­му­не­довіру»3.­Не­ зва­жа­ю­чи­на­те,­що­пар­ла­мент­у­Ве­ли­ко­бри­танії­фор­маль­но­вза­галі­не­бе­ре­участі­ у­фор­му­ванні­уря­ду,­на­вряд­чи­хтось­бу­де­ за­пе­ре­чу­ва­ти­те,­що­мо­нарх­ви­ко­нує­ ли­ше­ номіна­ль­ну­ функцію,­ а­ уряд­ фор­мується­ у­ пар­ла­ментсь­кий­ спосіб,­ ад­же­ са­ме­пар­ла­ментсь­ка­більшість­є­«дже­ре­лом»­уря­ду.­Кон­сти­туції­пар­ла­ментсь­ких­ ре­с­публік­та­кож­підтвер­д­жу­ють,­що­фор­маль­но-юри­дичні­про­це­ду­ри­да­ле­ко­не­ завжди­ є­ до­стовірним­ кри­терієм­ спо­со­бу­ фор­му­ван­ня­ уря­ду.­ Для­ при­кла­ду,­ в­ Італії­Го­ло­ва­Ра­ди­міністрів­і­за­йо­го­про­по­зицією­міністри­при­зна­ча­ють­ся­Пре- зи­ден­том­Ре­с­публіки,­після­чо­го­уряд­не­пізніше­де­ся­ти­днів­з­мо­мен­ту­фор­му- ван­ня­ по­ви­нен­ бу­ти­ пред­став­ле­ний­ обом­ па­ла­там­ Пар­ла­мен­ту­ для­ одер­жан­ня­ во­ту­му­ довіри4.­ Згідно­ із­ Кон­сти­туцією­ Ре­с­публіки­ Угор­щи­на­ Прем’єр-міністр­ оби­рається­ більшістю­ го­лосів­ членів­ Пар­ла­мен­ту­ за­ про­по­зицією­ Пре­зи­ден­та­ Ре­с­публіки,­ а­ міністри­ при­зна­ча­ють­ся­ та­ звільня­ють­ся­ Пре­зи­ден­том­ за­ про­по- зицією­Прем’єр-міністра­ (та­кий­же­ по­ря­док­ зберігається­ і­ у­ новій­ Кон­сти­туції­ 211Юридичні і політичні науки ©­ЖУР БА Яри на Ми ко лаївна­–­ек­с­перт­Цен­т­ру­політи­ко-пра­во­вих­ре­форм Угор­щи­ни,­що­всту­пить­в­дію­з­пер­шо­го­січня­2012­ро­ку). Як­ба­чи­мо,­самі­ли­ше­кон­сти­туційні­фор­му­ли­про­це­дур­фор­му­ван­ня­уря­ду­є­ од­но­знач­но­ не­до­статнім­ кри­терієм­ для­ виз­на­чен­ня­ спо­со­бу­ йо­го­ фор­му­ван­ня.­ Во­ни­ по­винні­ бу­ти­ про­аналізо­вані­ в­ ком­плексі­ із­ пи­тан­ням­ хто­ –­ пар­ла­мент­ чи­ гла­ва­дер­жа­ви­–­має­виз­на­чаль­ний­вплив­на­склад­та­політи­ку­уря­ду.­Інди­ка­то­ром­ для­ виз­на­чен­ня­ то­го­ чия­ во­ля­ кон­вер­тується­ у­ склад­ сфор­мо­ва­но­го­ уря­ду­мо­же­ слу­гу­ва­ти­ на­явність­ інсти­ту­ту­ во­ту­му­ довіри­ уря­ду.­Як­що­ пар­ла­мент­має­ пра­во­ ух­ва­ли­ти­ре­зо­люцію­не­довіри­уря­ду,­то­не­за­леж­но­від­то­го­хто­є­суб’єктом­фор­му- ван­ня­ уря­ду,­ він­ му­сить­ сфор­му­ва­ти­ та­кий­ уряд,­ який­ за­до­воль­ня­ти­ме­ пар­ла- ментсь­ку­більшість,­інак­ше­з­ви­со­кою­ймовірністю­во­на­відпра­вить­йо­го­у­від­став- ­ку.­У­ви­пад­ку­на­яв­ності­та­ко­го­по­вно­ва­жен­ня­у­пар­ла­мен­ту,­мож­на­май­же­без­за­с- те­реж­но­ствер­д­жу­ва­ти,­що­йде­мо­ва­про­пар­ла­ментсь­кий­спосіб­фор­му­ван­ня­уря- ду­і­він­вла­с­ти­вий­дер­жа­вам­із­пар­ла­ментсь­кою­та,­як­пра­ви­ло,­зміша­ною­фор­ма­ми­ правління,­що­ бу­де­ обґрун­то­ва­но­ далі.­Як­що­ж­пар­ла­мент­ не­має­ виз­на­чаль­них­ ва­желів­ впли­ву­ на­ склад­ уря­ду­ при­йо­го­фор­му­ванні­ та­ не­мо­же­ в­ по­даль­шо­му­ вис­ло­ви­ти­ йо­му­ не­довіру,­ то­ це­ го­во­рить­ про­ існу­ван­ня­ у­ дер­жаві­ по­за­пар­ла- ментсь­ко­го­спо­со­бу­фор­му­ван­ня­уря­ду­і­він­вла­с­ти­вий­іншим­фор­мам­правління.­ Кон­сти­туція­Ук­раїни­виз­на­чає,­що­Прем’єр-міністр­при­зна­чається­Пре­зи­ден- том­за­зго­дою­більше­ніж­по­ло­ви­ни­від­кон­сти­туційно­го­скла­ду­Вер­хов­ної­Ра­ди,­ а­пер­со­наль­ний­склад­Кабіне­ту­Міністрів­при­зна­чається­Пре­зи­ден­том­за­по­дан- ням­Прем’єр-міністра.­ Вер­хов­на­ Ра­да­ наділе­на­ пра­вом­ роз­г­ля­ну­ти­ пи­тан­ня­ про­ відповідальність­ Кабіне­ту­Міністрів­та­прий­ня­ти­ре­зо­люцію­не­довіри­Кабіне­ту­Міністрів,­що­має­ наслідком­йо­го­відстав­ку.­Вра­хо­ву­ю­чи­такі­по­вно­ва­жен­ня­Вер­хов­ної­Ра­ди­що­до­ фор­му­ван­ня­уря­ду­та­вис­лов­лен­ня­йо­му­не­довіри,­важ­ко­по­го­ди­ти­ся­із­те­зою,­яку­ вис­лов­лю­ва­ли­ де­які­ на­уковці,­ що­ уряд­ фор­му­вав­ся­ «не­пар­ла­ментсь­ким­ шля- хом»5.­Ці­по­вно­ва­жен­ня­Вер­хов­ної­Ра­ди­свідчать­про­її­ва­го­мий­вплив­на­при­зна- чен­ня­ Прем’єр-міністра­ та­ склад­ Кабіне­ту­ Міністрів­ і­ це­ доз­во­ляє­ ви­клю­чи­ти­ варіант­ по­за­пар­ла­ментсь­ко­го­ спо­со­бу­ фор­му­ван­ня­ уря­ду.­Од­нак­ ми­ не­ мо­же­мо­ на­зва­ти­ вплив­пар­ла­мен­ту­ виз­на­чаль­ним,­ оскільки­ за­Кон­сти­туцією­Пре­зи­дент,­ крім­по­вно­ва­жень­що­до­фор­му­ван­ня­уря­ду,­наділе­ний­ще­й­пра­вом­са­мостійно­ при­пи­ни­ти­по­вно­ва­жен­ня­Прем’єр-міністра,­що­має­наслідком­відстав­ку­Кабіне- ту­Міністрів.­До­то­го­ж­Кабінет­Міністрів­скла­дає­по­вно­ва­жен­ня­пе­ред­но­во­об­ра- ним­Пре­зи­ден­том,­а­не­Вер­хов­ною­Ра­дою.­ Отож­мо­же­мо­кон­ста­ту­ва­ти,­що­ні­Вер­хов­на­Ра­да,­ні­Пре­зи­дент,­ви­хо­дя­чи­із­ кон­сти­туційної­мо­делі­вла­ди­в­Ук­раїні,­не­ма­ють­виз­на­чаль­но­го­впли­ву­на­склад­ Кабіне­ту­ Міністрів,­ оскільки­ те­о­ре­тич­но­ ко­жен­ з­ них­ мо­же­ за­бло­ку­ва­ти­ во­лю­ іншо­го­що­до­скла­ду­уря­ду.­Во­ни­по­винні­дійти­па­ри­тет­ної­зго­ди­що­до­кан­ди­да- ту­ри­Прем’єр-міністра,­а­та­кож­і­пар­ла­мент,­і­Пре­зи­дент­мо­жуть­відпра­ви­ти­уряд­ у­відстав­ку.­ Де­які­на­уковці­на­зи­ва­ють­подвійну­відповідальність­уря­ду­пе­ред­гла­вою­дер- жа­ви­ й­ вод­но­час­ пе­ред­ пар­ла­мен­том­ за­галь­ною­ оз­на­кою­ зміша­ної­ ре­с­публіки6.­ По­го­д­жу­ю­чись,­що­в­де­я­ких­дер­жа­вах,­які­ха­рак­те­ри­зу­ють­як­змішані­ре­с­публіки,­ та­кий­фе­но­мен­все­ж­трап­ляється,­вар­то­ за­пе­ре­чи­ти,­що­ця­оз­на­ка­є­ за­галь­ною­ для­зміша­ної­ре­с­публікансь­кої­фор­ми­правління­як­та­кої.­ 212 Держава і право • Випуск 53 *­У­Пор­ту­гальській­Ре­с­публіці­Дер­жав­на­ра­да­–­це­особ­ли­вий­політич­ний­кон­суль- та­тив­ний­ор­ган­при­Пре­зи­ден­тові,­до­скла­ду­яко­го­вхо­дять­го­ло­ва­Пар­ла­мен­ту,­Прем’єр- міністр,­ го­ло­ва­ Кон­сти­туційно­го­ су­ду,­ інші­ кон­сти­туційно­ виз­на­чені­ по­са­дові­ осо­би,­ п’ять­гро­ма­дян,­при­зна­че­них­Пре­зи­ден­том­та­п’ять­гро­ма­дян,­об­ра­них­Пар­ла­мен­том. З­ впев­неністю­ мож­на­ ска­за­ти,­ що­ політич­на­ відповідальність­ уря­ду­ пе­ред­ Пре­зи­ден­том­не­вла­с­ти­ва­су­ча­сним­євро­пейсь­ким­зміша­ним­ре­с­публікам.­Так,­у­ Литві,­Польщі,­Ру­мунії,­Франції,­Хор­ватії­пре­зи­дент­не­мо­же­відпра­ви­ти­уряд­у­ відстав­ку.­У­Пор­ту­галії­стат­тя­190­Кон­сти­туції­пе­ред­ба­чає,­що­«Уряд­не­се­відпо- відальність­пе­ред­Пре­зи­ден­том­Ре­с­публіки­і­Асам­б­леєю­Ре­с­публіки»,­од­нак­вже­ в­на­ступній­статті­ ска­за­но,­що­ли­ше­пе­ред­Асам­б­леєю­Ре­с­публіки­відповідаль- ність­Прем’єр-міністра­та­ інших­членів­уря­ду­є­політич­ною.­Пре­зи­дент­Пор­ту- галії,­ відповідно­ до­ статті­ 195­ мо­же­ відпра­ви­ти­ у­ відстав­ку­ уряд­ тільки­ тоді,­ «ко­ли­це­не­обхідно­для­за­без­пе­чен­ня­нор­маль­но­го­функціону­ван­ня­де­мо­кра­тич- них­інсти­тутів,­за­слу­хав­ши­дум­ку­Дер­жав­ної­ра­ди»*.­От­же­ха­рак­тер­відпові­даль- ності­уря­ду­пе­ред­пар­ла­мен­том­та­Пре­зи­ден­том­є­різним­–­Пре­зи­дент­не­мо­же­ відпра­ви­ти­у­відстав­ку­уряд­з­політич­них­мірку­вань,­а­ли­ше­ви­ко­ну­ю­чи­функцію­ га­ран­та­де­мо­кра­тич­них­цінно­с­тей.­Пра­во­вий­зміст­цих­кон­сти­туційних­норм­не­ бу­ло­по­ру­ше­но­чи­ви­к­рив­ле­но.­Так,­з­ча­су­прий­нят­тя­Кон­сти­туції­2­квіт­ня­1976­ ро­ку­на­сьо­годні­у­Пор­ту­галії­діє­вісімнад­ця­тий­уряд,­жо­ден­з­по­пе­редніх­сімнад- ця­ти­не­був­відправ­ле­ний­у­відстав­ку­Пре­зи­ден­том,­хо­ча­не­од­но­ра­зо­во­пов­но­ва- жен­ня­уря­ду­при­пи­ня­ли­ся­внаслідок­вис­лов­лен­ня­йо­му­не­довіри­Асам­б­леєю.­ За­ра­ди­спра­вед­ли­вості­слід­за­зна­чи­ти,­що­євро­пейській­політичній­прак­тиці­ 213Юридичні і політичні науки **­Про­те,­що­Вей­марсь­ку­ре­с­публіку­(1919–1933­рр.)­слід­іден­тифіку­ва­ти­як­напів- пре­зи­дентсь­ку­за­зна­чав­Моріс­Дю­вер­же­в­то­му­числі­у­статті­«Но­ва­мо­дель­політич­ної­ си­с­те­ми:­напівпре­зи­дентсь­ке­правління»­(Див.­Maurice Duverger.­A­new­political­system­ model:­ semi-presidential­ government­ (Reprinted­ from­ «European­ Journal­ of­ Political­ Research»,­ 8/2­ (June­ 1980),­ pp.165-187)­ in­ Arend­ Lijphart­ (ed.),­ Parliamentary­ versus­ Presidential­ Government,­ Oxford­ University­ Press,­ 1992,­ 260­ р.­ (p.142)).­ За­га­лом­ се­ред­ західних­ на­уковців,­ які­ виз­на­ють­ та­ку­ фор­му­ правління­ як­ напівпре­зи­дентсь­ка­ ре­с- публіка,­твер­д­жен­ня­про­те,­що­до­їх­чис­ла­відно­сить­ся­Вей­марсь­ка­ре­с­публіка,­май­же­ не­ вик­ли­кає­ дис­кусій.­Крім­Дю­вер­же,­Вей­марсь­ку­ ре­с­публіку­ як­ напівпре­зи­дентсь­ку­ ха­рак­те­ри­зує­ та­кож,­ для­при­кла­ду,­Джо­вані­Сар­торі­ (Див.­Сар торі Джо ванні.­Порів- няль­на­ кон­сти­туційна­ інже­нерія:­Досліджен­ня­ струк­тур,­мо­тивів­ і­ ре­зуль­татів:­Пер.­ з­­ 2-го­англ.­вид.­–­К.:­Ар­тЕк,­2001.­–­224­с.­(С.119))­та­інші­на­уковці.­Зро­зуміло,­що­в­час­ існу­ван­ня­са­мої­Вей­марсь­кої­ре­с­публіки­її­не­вва­жа­ли­напівпре­зи­дентсь­кою,­оскільки­ не­існу­ва­ло­ще­те­орії­та­кої­фор­ми­правління.­В­той­час­Вей­марсь­ка­ре­с­публіка­роз­гля- да­ла­ся­як­пар­ла­ментсь­ка­ре­с­публіка,­хо­ча­пре­зи­дентсь­ка­вла­да­бу­ла­не­ха­рак­тер­но­силь- ною­для­та­ко­го­правління. ***­Де­які­дослідни­ки,­для­при­кла­ду­В.Є.­Про­та­со­ва,­не­по­го­д­жу­ють­ся­з­те­зою,­що­ істо­рич­но­пер­шою­дер­жа­вою­із­зміша­ною­фор­мою­правління­є­Вей­марсь­ка­ре­с­публіка,­ за­зна­ча­ю­чи,­що­во­на­впер­ше­«бу­ла­кон­сти­туй­о­ва­на­у­Фінляндії­17­лип­ня­1919­р.»­(Див.­ Про та со ва В.Є.­Пар­ла­ментсь­ко-пре­зи­дентсь­ка­ре­с­публіка:­сутність,­особ­ли­вості,­різно- ви­ди:­Мо­но­графія.­–­Х.:­Пра­во,­2009.­–­208­с.­(с.­82)).­Вей­марсь­ка­кон­сти­туція­дійсно­ бу­ла­ прий­ня­та­ май­же­ на­ місяць­ пізніше­ –­ 11­ серп­ня­ 1919­ ро­ку.­ Те,­ що­ істо­рич­ну­ першість­ відда­ють­ Вей­марській­ ре­с­публіці­ пов’яза­но­ із­ по­чат­ком­ імпле­мен­тації­ відповідних­ кон­сти­туційних­ норм­ у­ цих­ країнах.­ Так,­ Кон­сти­туційний­ акт­Фінляндії­ 1919­р.­пе­ред­ба­чав­об­ран­ня­пре­зи­ден­та­на­за­галь­них­не­пря­мих­ви­бо­рах­ко­легією­ви­бор- щиків,­ од­нак­ відповідно­ до­ кінце­вих­ по­ло­жень­ цьо­го­ ак­ту­ пер­ший­ пре­зи­дент­ був­ обраний­ пар­ла­мен­том.­ Тут­ вар­то­ за­зна­чи­ти,­що­ у­Вей­марській­ ре­с­публіці­ на­ мо­мент­ ухва­лен­ня­ Кон­сти­туції­ на­ по­сту­ пе­ре­бу­вав­ пре­зи­дент,­ об­ра­ний­ 11­ лю­то­го­ 1919­ ро­ку­ Вей­марсь­ки­ми­ус­та­нов­чи­ми­збо­ра­ми,­які­пізніше­й­ух­ва­ли­ли­Кон­сти­туцію.­Цей­пре­зи- дент­пе­ре­бу­вав­на­по­саді­ аж­до­ 1925­ ро­ку.­Тож­перші­ за­гальні­ ви­бо­ри­пре­зи­дентів­ в­ обох­країнах­відбу­лись­у­1925­році.­Пи­тан­ня­яку­ж­країну­слід­вва­жа­ти­пер­шою­зміша- ною­ ре­с­публікою­ дійсно­ є­ дис­кусійним,­ од­нак­ відсутність­ од­но­знач­ної­ відповіді­ на­ ньо­го­не­ство­рює­пе­ре­шкод­для­ро­зуміння­те­о­ре­тич­них­за­сад­зміша­ної­ре­с­публіки. відо­ма­ та­ка­ мо­дель­ зміша­ної­ фор­ми­ правління,­ за­ якої­ уряд­ не­се­ політич­ну­ відповідальність­і­пе­ред­пре­зи­ден­том,­і­пе­ред­пар­ла­мен­том.­Так,­кон­сти­туція­істо- рич­но­ пер­шої­ дер­жа­ви­ із­ зміша­ною­ фор­мою­ правління­ –­ Вей­марсь­кої­ ре­с- публіки**­ –­ пе­ред­ба­ча­ла,­ що­ пар­ла­мент­ мо­же­ вис­ло­ви­ти­ ре­зо­люцію­ не­довіри­ уря­ду,­ а­ та­кож­ на­да­ва­ла­ пре­зи­ден­ту­ пра­во­ звільня­ти­ канц­ле­ра***.­ Цей­ та­ де­які­­ інші­ не­доліки­ влад­но­го­ме­ханізму­при­зве­ли­ до­ то­го,­що­ за­ чо­тир­над­цять­ років­ існу­ван­ня­Ре­с­публіки­уряд­зміню­вав­ся­двад­цять­(!)­разів7.­Зро­зуміло,­що­не­мож- на­пов’язу­ва­ти­до­лю­Вей­марсь­кої­ре­с­публіки­ли­ше­з­не­доліка­ми­кон­сти­туційно­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­це­бу­ло­б­ве­ли­кою­не­прав­дою.­Але­та­кож­не­мож­на­за­пе­ре­чу­ва­ти­ той­факт,­що­ва­ди­в­кон­сти­туційно­закріпленій­мо­делі­влад­но­го­ме­ханізму­мо­жуть­ у­ ре­аль­ності­ пе­ре­крес­ли­ти­ ви­сокі­ де­мо­кра­тичні­ за­са­ди,­ що­ закріплює­ кон­сти- туція.­ Ще­ од­ним­ при­кла­дом­ у­ ре­т­ро­спек­тиві­ закріплен­ня­ політич­ної­ відповідаль- ності­уря­ду­пе­ред­пар­ла­мен­том­і­пре­зи­ден­том­є­Фінляндія,­яка­на­разі­має­най­т­ри- валіший­досвід­зміша­но­го­правління­з­усіх­дер­жав­–­із­1919­ро­ку,­ко­ли­бу­ло­ух­ва- ле­но­Акт­про­фор­му­правління,­аж­до­мо­мен­ту­на­бран­ня­чин­ності­но­вою­Кон­сти- туцією­у­бе­резні­2000­ро­ку,­яка­вста­но­ви­ла­у­дер­жаві­пар­ла­ментсь­ке­правління.­ Пев­ний­ час­ Кон­сти­туція­ Фінляндії­ пе­ред­ба­ча­ла­ мож­ливість­ відпра­ви­ти­ уряд­ у­ відстав­ку­як­за­рішен­ням­пар­ла­мен­ту,­так­і­пре­зи­ден­та.­Од­нак­в­про­цесі­роз­вит­ку­ дер­жав­но­го­ ме­ханізму­ та­кий­ підхід­ до­ політич­ної­ відповідаль­ності­ уря­ду­ бу­ло­ відки­ну­то­і­закріпле­но­ли­ше­пар­ла­ментсь­ку­відповідальність.­ От­же,­жодній­з­євро­пейсь­ких­зміша­них­ре­с­публік,­що­зна­хо­дять­ся­західніше­ Ук­раїни,­не­вла­с­ти­ва­подвійна­політич­на­відповідальність­уря­ду­пе­ред­пар­ла­мен- том­ і­ пре­зи­ден­том,­ у­ всіх­ цих­ дер­жа­вах­ уряд­ політич­но­ відповідаль­ний­ ли­ше­ пе­ред­пар­ла­мен­том.­ Інша­ си­ту­ація­ на­ по­ст­ра­дянсь­ко­му­ про­сторі.­ Так,­ для­ при­кла­ду,­ Біло­русія,­ Вірменія,­Ка­зах­стан,­Російська­Фе­де­рація,­так­са­мо­як­і­Ук­раїна,­прий­ма­ю­чи­свої­ кон­сти­туції,­закріпи­ли­політич­ну­відповідальність­уря­ду­і­пе­ред­пар­ла­мен­том,­ і­ пе­ред­пре­зи­ден­том.­Ана­логічна­си­ту­ація­із­стро­ком­по­вно­ва­жень­урядів.­У­євро- пейсь­ких­зміша­них­ре­с­публіках­уряд­скла­дає­по­вно­ва­жен­ня­пе­ред­но­во­об­ра­ним­ пар­ла­мен­том.­ На­звані­ ж­ дер­жа­ви,­ прий­ма­ю­чи­ кон­сти­туції,­ за­кла­ли­ нор­ми­ про­ скла­ден­ня­по­вно­ва­жень­уря­дом­пе­ред­но­во­об­ра­ним­пре­зи­ден­том.­ Од­нак­при­вста­нов­ленні­подвійної­політич­ної­відповідаль­ності­уря­ду­ме­ханізм­ зміша­ної­ ре­с­публіки­ втілюється­ не­ко­рект­но.­ Об’єктив­но­ уряд­ не­ мо­же­ не­сти­ політич­ну­відповідальність­пе­ред­дво­ма­все­на­род­но­об­ра­ни­ми­суб’єкта­ми­вла­ди,­ ад­же­це­мо­же­при­зве­с­ти­до­су­пе­реч­ли­вої­уря­до­вої­політи­ки­або­вза­галі­ відсут- ності­будь-якої­стра­тегії,­ча­с­тої­зміни­урядів­і,­навіть,­недієздат­ності­дер­жав­но­го­ ме­ханізму,­як­що­пар­ла­ментсь­ка­більшість­і­пре­зи­дент­є­політич­но­різни­ми.­Та­кий­ «ме­ханізм»­ зміша­ної­ ре­с­публіки­ ду­же­ по-різно­му­ спраць­о­вує­ за­леж­но­ від­ політич­ної­ кон’юнк­ту­ри­ і­ од­на­ко­во­ не­ за­стерігає­ від­ двох­ крайніх­ форм­ йо­го­ втілен­ня:­пер­шої­–­пер­ма­нент­них­конфліктів,­взаємоб­ло­ку­ван­ня­діяль­ності­Пре- зи­ден­та,­ про­уря­до­вої­ більшості,­ уря­ду,­ їх­ інсти­туційної­ слаб­кості­ та­ дру­гої­ –­ влад­но­го­свавілля­політич­но­пре­ва­лю­ю­чо­го­суб’єкта.­ На­уков­ця­ми­од­но­стай­но­виз­нається,­що­інсти­туційну­мо­дель­ор­ганізації­вла- ди,­закріпле­ну­Кон­сти­туцією­Франції­1958­р.,­сфор­му­вав­як­те­орію­напівпре­зи- дентсь­кої­ ре­с­публіки­Моріс­Дю­вер­же.­У­ 1980­ р.­ §­ статті,­ яка­май­же­ че­рез­ два­ 214 Держава і право • Випуск 53 ****­В­оригіналі­ цей­пункт­ зву­чить­ так:­ «3)­ he­ has­ opposite­ him,­ however,­ a­ prime­­ minister­and­ministers­who­possess­executive­and­governmental­power­and­can­stay­in­office­ only­if­the­parliament­does­not­show­its­opposition­to­them». де­ся­тиліття­ бу­ла­ виз­на­на­ та­кою,­що­ма­ла­ найбільший­ вплив­ і­ зна­чен­ня­ із­ всіх­ ста­тей,­опубліко­ва­них­у­відо­мо­му­жур­налі­European­Journal­of­Political­Research­за­ перші­ 25­ років­ йо­го­ існу­ван­ня8,­Дю­вер­же­ дає­ та­ке­ виз­на­чен­ня­ змішаній­формі­ правління:­«Фор­му­правління­слід­вва­жа­ти­напівпре­зи­дентсь­кою,­як­що­кон­сти- туція,­яка­вста­нов­лює­її,­пе­ред­ба­чає­три­еле­мен­ти:­1)­пре­зи­дент­ре­с­публіки­оби- рається­на­за­галь­них­ви­бо­рах;­2)­він­наділе­ний­дійсно­ва­го­ми­ми­по­вно­ва­жен­ня- ми;­3)­****­на­про­ти­ва­гу­йо­му,­од­нак,­є­прем’єр-міністр­та­міністри,­які­здійсню- ють­ви­ко­нав­чу­вла­ду,­як­що­тільки­пар­ла­мент­не­ви­ра­зить­їм­не­довіру»9. З­ цьо­го­ виз­на­чен­ня­ та­кож­ вип­ли­ває,­що­діяльність­ уря­ду­ у­ змішаній­ чи,­ як­ на­зи­ває­ її­ М.­ Дю­вер­же­ та­ інші­ західноєвро­пейські­ та­ аме­ри­канські­ на­уковці,­ напівпре­зи­дентській­ре­с­публіці­за­ле­жить­від­політич­ної­волі­пар­ла­мен­ту.­Ця­фор- ма­правління­не­ви­клю­чає­на­яв­ності­у­пре­зи­ден­та­пев­ної­ком­пе­тенції­що­до­фор- му­ван­ня­ чи­ при­пи­нен­ня­ по­вно­ва­жень­ уря­ду,­ од­нак­ та­ка­ ком­пе­тенція­ має­ свою­ ме­жу­–­во­на­не­мо­же­підри­ва­ти­по­сту­лат­«ви­токів»­уря­ду­са­ме­із­пар­ла­ментсь­кої­ більшості­і­політич­ної­за­леж­ності­впро­довж­своєї­діяль­ності­від­неї.­Як­що­ж­ком- пе­тенція­ пре­зи­ден­та­ що­до­ фор­му­ван­ня­ та­ при­пи­нен­ня­ по­вно­ва­жень­ уря­ду­ є­ та­кою,­що­ста­вить­певні­за­сте­ре­жен­ня­до­цьо­го­по­сту­ла­ту,­то­на­пев­но­потрібно­ го­во­ри­ти­вже­не­про­мо­дель­зміша­ної­ре­с­публіки­як­та­ку,­а­про­її­абе­рацію.­Зро- зуміло,­що­ви­к­рив­ле­ний­ме­ханізм­на­вряд­чи­пра­цю­ва­ти­ме­ефек­тив­но. В­ од­но­му­ із­ своїх­ інтерв’ю­ про­фе­сор­М.І.­ Ко­зю­б­ра­ підкрес­лив,­ що­ «євро- пейсь­ка­прак­ти­ка­відво­дить­виз­на­чаль­ну­роль­у­фор­му­ванні­уря­ду­са­ме­пар­ла­мен- ту,­а­точніше,­пар­ла­ментській­більшості.­І­та­ку­прак­ти­ку­у­нас­потрібно­збе­рег- ти.*****­ У­ цьо­му­ суть­ пар­ла­мен­та­риз­му».­ Роз­повіда­ю­чи­ про­ історію­ роз­роб­ки­ про­ек­ту­чин­ної­Кон­сти­туції­М.І.­Ко­зю­б­ра­за­зна­чає,­що­«в­про­екті­бу­ла­пе­ред­ба­че- на­ зго­да­ пар­ла­мен­ту­ і­ на­ звільнен­ня­ Пре­зи­ден­том­ Прем’єр-міністра.­ Потім­ ця­ нор­ма­зник­ла.­Її­міг­би­фак­тич­но­по­но­ви­ти­Кон­сти­туційний­Суд­шля­хом­тлу­ма- чен­ня.­Тоб­то­у­ре­дакції­Кон­сти­туції­1996­ро­ку­та­кож­бу­ла­за­кла­де­на­ідея­про­те,­ що­ Прем’єр-міністром­ мо­же­ ста­ти,­ як­ пра­ви­ло,­ пред­став­ник­ пар­ла­ментсь­кої­ більшості,­який­потім­фор­мує­свою­ко­ман­ду­–­уряд.­Ця­ідея­бу­ла­на­прак­тиці­спо- тво­ре­на»10. В.­Ша­по­вал­ за­зна­чає,­що­ «за­про­ва­д­же­ну­ в­ більшості­ по­ст­ра­дянсь­ких­ країн­ фор­му­ дер­жав­но­го­ правління­мож­на­ ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ як­ імітацію­пев­них­ оз­нак­ зміша­ної­ ре­с­публікансь­кої­ фор­ми­ або­ пре­зи­дентсь­кої­ ре­с­публіки».­Аналізу­ю­чи­ владні­мож­ли­вості­пре­зи­ден­та­у­сфері­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­які­до­то­го­ж­«збільшу- ють­ся­за­ра­ху­нок­відсут­ності­ре­аль­ної­та­дієвої­партійно-політич­ної­си­с­те­ми,­яка­ б­виз­на­чаль­но­впли­ва­ла­на­функціону­ван­ня­пар­ла­мен­ту,­а­з­тим­–­уря­ду»,­та­інші­ по­вно­ва­жен­ня­ пре­зи­ден­та,­ В.­ Ша­по­вал­ ствер­д­жує,­ що­ «відповідну­ фор­му­ правління­бу­де­ко­рект­ним­іден­тифіку­ва­ти­як­мо­но­кра­тич­ну­ре­с­публіку»­і­як­при- клад­та­ко­го­правління­на­зи­ває­«дер­жав­ний­лад­Ук­раїни­1996–2005­рр.»11.­ На­жаль,­ду­же­швид­ко­знай­ш­ло­своє­підтвер­д­жен­ня­за­сте­ре­жен­ня­В.­Ша­по­ва- ла­про­те,­що­«хо­ча­фор­ма­мо­но­кра­тич­ної­ре­с­публіки­мо­же­зда­ва­ти­ся­ат­ри­бу­том­ вітчиз­ня­ної­політич­ної­історії,­не­слід­не­до­оціню­ва­ти­мож­ли­вості­ре­ци­ди­ву,­при- чо­му­й­у­мо­дифіко­ва­но­му­ви­гляді»12. Що­до­змін,­вне­се­них­до­Кон­сти­туції­8­груд­ня­2004­р.,­то­їх­за­галь­на­спря­мо- ваність­в­кон­тексті­ор­ганізації­вла­ди­бу­ла­пра­виль­ною.­По­вно­ва­жен­ня­Пре­зи­ден- та­прий­ма­ти­рішен­ня­про­відстав­ку­Прем’єр-міністра­бу­ло­ска­со­ва­не.­Та­кож­бу­ло­ пе­ред­ба­че­но,­ що­ Кабінет­Міністрів­ скла­дає­ по­вно­ва­жен­ня­ пе­ред­ но­во­об­ра­ною­ 215Юридичні і політичні науки *****­Прим.:­На­мо­мент­на­дан­ня­інтерв’ю­ще­діяла­Кон­сти­туція­Ук­раїни­зі­зміна­ми­ від­8­груд­ня­2004­ро­ку Вер­хов­ною­Ра­дою,­а­не­но­во­об­ра­ним­Пре­зи­ден­том.­Та­ким­чи­ном,­мож­на­од­но- знач­но­ствер­ди­ти,­що­Кон­сти­туція­Ук­раїни­після­вне­сен­ня­до­неї­змін­пе­ред­ба­ча- ла­ пар­ла­ментсь­кий­ спосіб­ фор­му­ван­ня­ уря­ду.­ Од­нак­ по­ряд­ із­ ви­прав­лен­ням­ не­доліків­ кон­сти­туційні­ зміни­ при­внес­ли­ нові­ істотні­ про­бле­ми­ як­ у­ по­ря­док­ фор­му­ван­ня­Кабіне­ту­Міністрів,­так­і­у­діяльність­влад­но­го­ме­ханізму­в­ціло­му.­ Для­ при­кла­ду,­ бу­ло­ пе­ред­ба­че­но,­що­Міністр­ обо­ро­ни­ та­Міністр­ за­кор­дон­них­ справ­ при­зна­ча­ють­ся­ Вер­хов­ною­ Ра­дою­ за­ по­дан­ням­ Пре­зи­ден­та,­ інші­ чле­ни­ Кабіне­ту­Міністрів­–­за­по­дан­ням­Прем’єр-міністра,­не­бу­ло­вста­нов­ле­но­на­леж- них­ ме­ханізмів­ взаємодії­ між­ Пре­зи­ден­том­ та­ уря­дом­ що­до­ фор­му­ван­ня­ ни­ми­ спільної­політи­ки,­штуч­но­вво­див­ся­та­кий­суб’єкт,­який­бе­ре­участь­у­фор­му­ванні­ уря­ду­як­ко­аліція­де­пу­татсь­ких­фракцій­і­т.ін.­ За­кон­«Про­вне­сен­ня­змін­до­Кон­сти­туції­Ук­раїни»­від­8­груд­ня­2004­р.­був­ виз­на­ний­та­ким,­що­не­відповідає­Кон­сти­туції­Ук­раїни,­рішен­ням­Кон­сти­туційно- го­Су­ду­від­30­ве­рес­ня­2010­р.­у­справі­про­до­дер­жан­ня­про­це­ду­ри­вне­сен­ня­змін­ до­Кон­сти­туції­Ук­раїни,­що­ма­ло­наслідком­віднов­лен­ня­дії­по­пе­ред­ньої­ре­дакції­ норм­Кон­сти­туції­Ук­раїни Досвід­ дії­ чин­них­ кон­сти­туційних­ по­ло­жень,­ а­ та­кож­ по­ло­жень,­ які­ бу­ли­ змінені­у­2004­році­по­ка­зує,­що­не­в­самій­змішаній­формі­правління­ле­жать­про- бле­ми­ ор­ганізації­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ Ук­раїні­ (як­ схильні­ вва­жа­ти­ ба­га­то­ хто,­ обґрун­то­ву­ю­чи­ не­обхідність­ пе­ре­хо­ду­ чи­ то­ до­ пре­зи­дентсь­кої,­ чи­ до­ пар­ла- ментсь­кої­форм­правління),­а­у­не­пра­вильній­імпле­мен­тації­ме­ханізму­зміша­ної­ ре­с­публіки. Та­ким­чи­ном,­труд­нощі­у­те­о­ре­тич­но­му­виз­на­ченні­спо­со­бу­фор­му­ван­ня­уря- ду,­пе­ред­ба­че­но­му­Кон­сти­туцією­Ук­раїни,­пов’язані­із­тим,­що­ме­ханізм­зміша­ної­ фор­ми­ правління­ був­ імпле­мен­то­ва­ний­ у­ кон­сти­туційні­ нор­ми­ з­ пев­ни­ми­ не­доліка­ми,­еле­мен­та­ми­не­вла­с­ти­ви­ми­«кла­сичній»­змішаній­ре­с­публіці,­зо­к­ре­ма­ бу­ло­закріпле­но,­що­Кабінет­Міністрів­скла­дає­по­вно­ва­жен­ня­пе­ред­но­во­об­ра­ним­ Пре­зи­ден­том­та­є­політич­но­відповідаль­ним­пе­ред­ним.­Од­нак­ав­тен­тич­на­зміша- на­ ре­с­публікансь­ка­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ правління­ пе­ред­ба­чає­ пар­ла­ментсь­кий­ спосіб­фор­му­ван­ня­уря­ду.­ 1.­Крав чен ко В.В.­Кон­сти­туційне­пра­во­Ук­раїни:­На­вчаль­ний­посібник.­–­К.:­Атіка,­ 2004­–­С.­90;­Пе т ри шин О, Се рь огіна С.­Зміша­на­ре­с­публікансь­ка­фор­ма­дер­жав­но­го­ правління:­пи­тан­ня­те­орії­та­прак­ти­ки­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2009.­–­№­10.­–­С.­57;­Про та- со ва В.Є.­Пар­ла­ментсь­ко-пре­зи­дентсь­ка­ре­с­публіка:­ сутність,­ особ­ли­вості,­ різно­ви­ди:­ Мо­но­графія.­–­Х.:­Пра­во,­2009.­–­С.­27;­Ша по вал В.М.­Кон­сти­туційне­пра­во­за­рубіжних­ країн.­Ака­демічний­курс:­Підруч­ник­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2010.­–­С.­96.­2.­Ара новсь- кий К.В.­Го­су­дар­ст­вен­ное­пра­во­ за­ру­беж­ных­стран:­Учеб­ник­для­ву­зов.­–­М.:­Фо­рум- Ин­фра-М,­1998.­–­С.­318.­3.­Ша по вал В.М.­Вищі­ор­га­ни­су­час­ної­дер­жа­ви.­Порівняль- ний­аналіз.­–­К.,­«Про­гра­ма­Л»,­1995.­–­С.­66.­4.­Тут­і­далі­у­статті­ви­ко­ри­с­тані­тек­с­ти­ кон­сти­туцій­із­офіційних­сайтів­пар­ла­ментів­відповідних­дер­жав:­Італія­–­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу.­www.senato.it;­Поль­ща­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту- пу.­ –­ www.sejm.gov.pl;­ Пор­ту­галія­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу.­ www. en.parlamento.pt;­Ру­мунія­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу.­www.cdep.ro;­Угор- щи­на­–­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­ –­Ре­жим­до­сту­пу.­www.parlament.hu;­Франція­–­ [Еле­к- трон­ний­ре­сурс].­ –­Ре­жим­до­сту­пу.­www.assemblee-nationale.fr;­Хор­ватія­–­ [Еле­к­трон- ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу.­www.sabor.hr;­ 5.­Крав чен ко В.В.­ Цит.­ пра­ця­ –­ С.­ 316.­ 6.­Про та со ва В.Є.­Цит.­пра­ця­–­С.78.­7. Geoffrey K.­Roberts­(1997),­Party­Politics­in­the­ New­Germany­(London:­Pinter),­p.­7.­8.­Robert Elgie.­The­Politics­of­Semi-Presidentialism,­ in­Robert­Elgie­ (ed.),­Semi-Presidentialism­ in­Europe,­Oxford­University­Press,­1999,­p.2.­ 9.­Maurice Duverger.­A­new­political­system­model:­semi-presidential­government­(Reprinted­ 216 Держава і право • Випуск 53 from­ «European­ Journal­ of­ Political­ Research»,­ 8/2­ (June­ 1980),­ pp.165-187)­ in­ Arend­ Lijphart­(ed.),­Parliamentary­versus­Presidential­Government,­Oxford­University­Press,­1992,­ p.­142.­10.­Ко зю б ра М.­Інтерв’ю­інтер­нет-ви­дан­ню­«Глав­ком»­від­3­ве­рес­ня­2010­ро­ку­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://glavcom.ua/articles/1612.html.%20%2011­ 11.­Ша по вал В.­Фор­ма­дер­жав­но­го­правління­як­кон­сти­туційний­modus­vivendi­су­час­ної­ дер­жа­ви­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2009.­–­№­10.­–­С.­49.­12. Там­са­мо.­ 217Юридичні і політичні науки Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО Я. М. ЖУРБА . ВзаЄмообумовленІсть форми правлІннЯ держави та способу формуваннЯ І вІдповІдальностІ урЯду

Схожі ресурси