Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду
Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави.
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63571 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-635712014-06-04T03:01:33Z Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду Журба, Я.М. Конституційне право Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави. Исследуются закономерности в механизме государственной власти по формированию и ответственности правительства, которые обусловливаются формой правления государства. The natural mechanisms of the forming of Cabinet and its political responsibility that the form of government stipulates are researched in the article. 2011 Article Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Журба, Я.М. Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду Держава і право |
description |
Досліджуються закономірності у механізмі державної влади щодо формування та
відповідальності уряду, які обумовлюються формою правління держави. |
format |
Article |
author |
Журба, Я.М. |
author_facet |
Журба, Я.М. |
author_sort |
Журба, Я.М. |
title |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
title_short |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
title_full |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
title_fullStr |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
title_full_unstemmed |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
title_sort |
взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63571 |
citation_txt |
Взаємообумовленість форми правління держави та способу формування і відповідальності уряду / Я.М. Журба // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 211-217. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT žurbaâm vzaêmoobumovlenístʹformipravlínnâderžavitasposobuformuvannâívídpovídalʹnostíurâdu |
first_indexed |
2025-07-05T14:20:51Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:20:51Z |
_version_ |
1836817057501413376 |
fulltext |
Я. М. ЖУРБА . ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ
ДЕРЖАВИ ТА СПОСОБУ ФОРМУВАННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УРЯДУ
Досліджу ють ся за ко номірності у ме ханізмі дер жав ної вла ди що до фор му ван ня та
відповідаль ності уря ду, які обу мов лю ють ся фор мою правління дер жа ви.
Ключовіслова: спосіб фор му ван ня уря ду, політич на відповідальність уря ду, фор ма
правління, зміша на ре с публіка
Ис сле ду ют ся за ко но мер но с ти в ме ха низ ме го су дар ст вен ной вла с ти по фор ми ро ва-
нию и от вет ст вен но с ти пра ви тель ст ва, ко то рые обус лов ли ва ют ся фор мой прав ле ния
го су дар ст ва.
Ключевые слова: спо соб фор ми ро ва ния пра ви тель ст ва, по ли ти че с кая от вет ст-
вен ность пра ви тель ст ва, фор ма прав ле ния, сме шан ная ре с пуб ли ка
The natural mechanisms of the forming of Cabinet and its political responsibility that the
form of government stipulates are researched in the article.
Keywords: way of forming of the Cabinet, political responsibility of the Cabinet, form of
government, semi-presidential republic
Спосібформуваннятавідповідальністьурядувважаєтьсяоднієюзвизначаль-
ниххарактеристик,заякимирозмежовуютьсяформидержавногоправління1.Це
дозволяєстверджувати,щоокремійформіправлінняіманентновластивийпевний
спосібформуванняуряду.
У правовій доктрині вже усталеним є поділ способівформування уряду на
парламентськийтапозапарламентський.Однакдеякінауковціпорядізцимиспо-
собамиформуванняурядуназиваютьщейтретій–«напівпарламентський»іпри
йогохарактеристиціякприкладназиваютьмодельформуванняуряду,закріплену
КонституцієюУкраїни«оскількидляпризначенняіншихміністрів,крімпрем’єр-
міністра,згодапарламентунепотрібна»2.
Намагаючись визначити який спосібформування уряду існує у державі, на
нашпогляд,потрібновпершучергузважатиненаформальнозакріпленіпроце-
дури,анатехтомаєвизначальнийвпливнаскладтаполітикууряду.Дляприкла-
ду,уВеликобританіїурядформуєтьсяутакийспосіб:«главадержавипризначає
прем’єр-міністраізапропозицієюостаннього–іншихчленівуряду.Парламент
при цьому участі у відповідній процедурі не бере. Вважається, що уряд має
підтримкунижньоїпалатидоти,докивонанепроголосуєпротийогопропозиції
зпринципововажливогопитанняабопрямоневисловитьйомунедовіру»3.Не
зважаючинате,щопарламентуВеликобританіїформальновзагалінебереучасті
уформуванніуряду,наврядчихтосьбуде заперечуватите,щомонархвиконує
лише номінальну функцію, а уряд формується у парламентський спосіб, адже
самепарламентськабільшістьє«джерелом»уряду.Конституціїпарламентських
республіктакожпідтверджують,щоформально-юридичніпроцедуридалеконе
завжди є достовірним критерієм способу формування уряду. Для прикладу, в
ІталіїГоловаРадиміністрівізайогопропозицієюміністрипризначаютьсяПре-
зидентомРеспубліки,післячогоуряднепізнішедесятиднівзмоментуформу-
вання повинен бути представлений обом палатам Парламенту для одержання
вотуму довіри4. Згідно із Конституцією Республіки Угорщина Прем’єр-міністр
обирається більшістю голосів членів Парламенту за пропозицією Президента
Республіки, а міністри призначаються та звільняються Президентом за пропо-
зицієюПрем’єр-міністра (такийже порядок зберігається і у новій Конституції
211Юридичні і політичні науки
©ЖУР БА Яри на Ми ко лаївна–експертЦентруполітико-правовихреформ
Угорщини,щовступитьвдіюзпершогосічня2012року).
Якбачимо,самілишеконституційніформулипроцедурформуванняурядує
однозначно недостатнім критерієм для визначення способу його формування.
Вони повинні бути проаналізовані в комплексі із питанням хто – парламент чи
главадержави–маєвизначальнийвпливнаскладтаполітикууряду.Індикатором
для визначення того чия воля конвертується у склад сформованого урядуможе
слугувати наявність інституту вотуму довіри уряду.Якщо парламентмає право
ухвалитирезолюціюнедовіриуряду,тонезалежновідтогохтоєсуб’єктомформу-
вання уряду, він мусить сформувати такий уряд, який задовольнятиме парла-
ментськубільшість,інакшезвисокоюймовірністювонавідправитьйогоувідстав-
ку.Увипадкунаявностітакогоповноваженняупарламенту,можнамайжебеззас-
тережностверджувати,щойдемовапропарламентськийспосібформуванняуря-
дуівінвластивийдержавамізпарламентськоюта,якправило,змішаноюформами
правління,що буде обґрунтовано далі.Якщожпарламент немає визначальних
важелів впливу на склад уряду прийогоформуванні та неможе в подальшому
висловити йому недовіру, то це говорить про існування у державі позапарла-
ментськогоспособуформуванняурядуівінвластивийіншимформамправління.
КонституціяУкраїнивизначає,щоПрем’єр-міністрпризначаєтьсяПрезиден-
томзазгодоюбільшеніжполовинивідконституційногоскладуВерховноїРади,
аперсональнийскладКабінетуМіністрівпризначаєтьсяПрезидентомзаподан-
нямПрем’єр-міністра.
Верховна Рада наділена правом розглянути питання про відповідальність
КабінетуМіністрівтаприйнятирезолюціюнедовіриКабінетуМіністрів,щомає
наслідкомйоговідставку.ВраховуючитакіповноваженняВерховноїРадищодо
формуванняурядутависловленняйомунедовіри,важкопогодитисяізтезою,яку
висловлювали деякі науковці, що уряд формувався «непарламентським шля-
хом»5.ЦіповноваженняВерховноїРадисвідчатьпроїївагомийвпливнапризна-
чення Прем’єр-міністра та склад Кабінету Міністрів і це дозволяє виключити
варіант позапарламентського способу формування уряду.Однак ми не можемо
назвати впливпарламенту визначальним, оскільки заКонституцієюПрезидент,
крімповноваженьщодоформуванняуряду,наділенийщейправомсамостійно
припинитиповноваженняПрем’єр-міністра,щомаєнаслідкомвідставкуКабіне-
туМіністрів.ДотогожКабінетМіністрівскладаєповноваженняпередновообра-
нимПрезидентом,анеВерховноюРадою.
Отожможемоконстатувати,щоніВерховнаРада,ніПрезидент,виходячиіз
конституційноїмоделівладивУкраїні,немаютьвизначальноговпливунасклад
Кабінету Міністрів, оскільки теоретично кожен з них може заблокувати волю
іншогощодоскладууряду.Вониповиннідійтипаритетноїзгодищодокандида-
туриПрем’єр-міністра,атакожіпарламент,іПрезидентможутьвідправитиуряд
увідставку.
Деякінауковціназиваютьподвійнувідповідальністьурядупередглавоюдер-
жави й водночас перед парламентом загальною ознакою змішаної республіки6.
Погоджуючись,щовдеякихдержавах,якіхарактеризуютьякзмішаніреспубліки,
такийфеноменвсежтрапляється,варто заперечити,щоцяознакає загальною
длязмішаноїреспубліканськоїформиправлінняяктакої.
212 Держава і право • Випуск 53
*УПортугальськійРеспубліціДержавнарада–цеособливийполітичнийконсуль-
тативнийорганприПрезидентові,доскладуякоговходятьголоваПарламенту,Прем’єр-
міністр, голова Конституційного суду, інші конституційно визначені посадові особи,
п’ятьгромадян,призначенихПрезидентомтап’ятьгромадян,обранихПарламентом.
З впевненістю можна сказати, що політична відповідальність уряду перед
Президентомневластивасучаснимєвропейськимзмішанимреспублікам.Так,у
Литві,Польщі,Румунії,Франції,Хорватіїпрезидентнеможевідправитиуряду
відставку.УПортугаліїстаття190Конституціїпередбачає,що«Уряднесевідпо-
відальністьпередПрезидентомРеспублікиіАсамблеєюРеспубліки»,однаквже
внаступнійстатті сказано,щолишепередАсамблеєюРеспублікивідповідаль-
ністьПрем’єр-міністрата іншихчленівурядуєполітичною.ПрезидентПорту-
галії, відповідно до статті 195 може відправити у відставку уряд тільки тоді,
«колиценеобхіднодлязабезпеченнянормальногофункціонуваннядемократич-
нихінститутів,заслухавшидумкуДержавноїради»*.Отжехарактервідповідаль-
ностіурядупередпарламентомтаПрезидентомєрізним–Президентнеможе
відправитиувідставкуурядзполітичнихміркувань,алишевиконуючифункцію
гарантадемократичнихцінностей.Правовийзмістцихконституційнихнормне
булопорушеночивикривлено.Так,зчасуприйняттяКонституції2квітня1976
рокунасьогодніуПортугаліїдієвісімнадцятийуряд,жодензпопередніхсімнад-
цятинебуввідправленийувідставкуПрезидентом,хочанеодноразовоповнова-
женняурядуприпинялисявнаслідоквисловленняйомунедовіриАсамблеєю.
Зарадисправедливостіслідзазначити,щоєвропейськійполітичнійпрактиці
213Юридичні і політичні науки
**Проте,щоВеймарськуреспубліку(1919–1933рр.)слідідентифікуватиякнапів-
президентськузазначавМорісДювержевтомучисліустатті«Новамодельполітичної
системи:напівпрезидентськеправління»(Див.Maurice Duverger.Anewpoliticalsystem
model: semi-presidential government (Reprinted from «European Journal of Political
Research», 8/2 (June 1980), pp.165-187) in Arend Lijphart (ed.), Parliamentary versus
Presidential Government, Oxford University Press, 1992, 260 р. (p.142)). Загалом серед
західних науковців, які визнають таку форму правління як напівпрезидентська рес-
публіка,твердженняпроте,щодоїхчиславідноситьсяВеймарськареспубліка,майже
не викликає дискусій.КрімДюверже,Веймарську республіку як напівпрезидентську
характеризує також, дляприкладу,ДжованіСарторі (Див.Сар торі Джо ванні.Порів-
няльна конституційна інженерія:Дослідження структур,мотивів і результатів:Пер. з
2-гоангл.вид.–К.:АртЕк,2001.–224с.(С.119))таіншінауковці.Зрозуміло,щовчас
існуваннясамоїВеймарськоїреспублікиїїневважалинапівпрезидентською,оскільки
неіснувалощетеоріїтакоїформиправління.ВтойчасВеймарськареспублікарозгля-
даласяякпарламентськареспубліка,хочапрезидентськавладабуланехарактерносиль-
ноюдлятакогоправління.
***Деякідослідники,дляприкладуВ.Є.Протасова,непогоджуютьсязтезою,що
історичнопершоюдержавоюіззмішаноюформоюправлінняєВеймарськареспубліка,
зазначаючи,щовонавперше«булаконституйованауФінляндії17липня1919р.»(Див.
Про та со ва В.Є.Парламентсько-президентськареспубліка:сутність,особливості,різно-
види:Монографія.–Х.:Право,2009.–208с.(с.82)).Веймарськаконституціядійсно
була прийнята майже на місяць пізніше – 11 серпня 1919 року. Те, що історичну
першість віддають Веймарській республіці пов’язано із початком імплементації
відповідних конституційних норм у цих країнах. Так, Конституційний актФінляндії
1919р.передбачавобранняпрезидентаназагальнихнепрямихвиборахколегієювибор-
щиків, однак відповідно до кінцевих положень цього акту перший президент був
обраний парламентом. Тут варто зазначити,що уВеймарській республіці на момент
ухвалення Конституції на посту перебував президент, обраний 11 лютого 1919 року
Веймарськимиустановчимизборами,якіпізнішейухвалилиКонституцію.Цейпрези-
дентперебувавнапосаді аждо 1925 року.Тожперші загальні виборипрезидентів в
обохкраїнахвідбулисьу1925році.Питанняякужкраїнуслідвважатипершоюзміша-
ною республікою дійсно є дискусійним, однак відсутність однозначної відповіді на
ньогонестворюєперешкоддлярозуміннятеоретичнихзасадзмішаноїреспубліки.
відома така модель змішаної форми правління, за якої уряд несе політичну
відповідальністьіпередпрезидентом,іпередпарламентом.Так,конституціяісто-
рично першої держави із змішаною формою правління – Веймарської рес-
публіки** – передбачала, що парламент може висловити резолюцію недовіри
уряду, а також надавала президенту право звільняти канцлера***. Цей та деякі
інші недоліки владногомеханізмупризвели до того,що за чотирнадцять років
існуванняРеспублікиурядзмінювавсядвадцять(!)разів7.Зрозуміло,щонемож-
напов’язуватидолюВеймарськоїреспублікилишезнедолікамиконституційного
регулювання,цебулобвеликоюнеправдою.Алетакожнеможназаперечувати
тойфакт,щовадивконституційнозакріпленіймоделівладногомеханізмуможуть
у реальності перекреслити високі демократичні засади, що закріплює консти-
туція.
Ще одним прикладом у ретроспективі закріплення політичної відповідаль-
ностіурядупередпарламентоміпрезидентомєФінляндія,яканаразімаєнайтри-
валішийдосвідзмішаногоправліннязусіхдержав–із1919року,колибулоухва-
леноАктпроформуправління,аждомоментунабраннячинностіновоюКонсти-
туцієюуберезні2000року,якавстановилаудержавіпарламентськеправління.
Певний час Конституція Фінляндії передбачала можливість відправити уряд у
відставкуякзарішеннямпарламенту,такіпрезидента.Однаквпроцесірозвитку
державного механізму такий підхід до політичної відповідальності уряду було
відкинутоізакріпленолишепарламентськувідповідальність.
Отже,жоднійзєвропейськихзмішанихреспублік,щознаходятьсязахідніше
України,невластиваподвійнаполітичнавідповідальністьурядупередпарламен-
том і президентом, у всіх цих державах уряд політично відповідальний лише
передпарламентом.
Інша ситуація на пострадянському просторі. Так, для прикладу, Білорусія,
Вірменія,Казахстан,РосійськаФедерація,таксамоякіУкраїна,приймаючисвої
конституції,закріпилиполітичнувідповідальністьурядуіпередпарламентом, і
передпрезидентом.Аналогічнаситуаціяізстрокомповноваженьурядів.Уєвро-
пейськихзмішанихреспублікахурядскладаєповноваженняпередновообраним
парламентом. Названі ж держави, приймаючи конституції, заклали норми про
складенняповноваженьурядомпередновообранимпрезидентом.
Однакпривстановленніподвійноїполітичноївідповідальностіурядумеханізм
змішаної республіки втілюється некоректно. Об’єктивно уряд не може нести
політичнувідповідальністьпереддвомавсенароднообранимисуб’єктамивлади,
аджецеможепризвестидосуперечливоїурядовоїполітикиабовзагалі відсут-
ностібудь-якоїстратегії,частоїзміниурядіві,навіть,недієздатностідержавного
механізму,якщопарламентськабільшістьіпрезидентєполітичнорізними.Такий
«механізм» змішаної республіки дуже по-різному спрацьовує залежно від
політичної кон’юнктури і однаково не застерігає від двох крайніх форм його
втілення:першої–перманентнихконфліктів,взаємоблокуваннядіяльностіПре-
зидента, проурядової більшості, уряду, їх інституційної слабкості та другої –
владногосвавілляполітичнопревалюючогосуб’єкта.
Науковцямиодностайновизнається,щоінституційнумодельорганізаціївла-
ди,закріпленуКонституцієюФранції1958р.,сформувавяктеоріюнапівпрези-
дентської республікиМорісДюверже.У 1980 р. § статті, якамайже через два
214 Держава і право • Випуск 53
****Воригіналі цейпункт звучить так: «3) he has opposite him, however, a prime
ministerandministerswhopossessexecutiveandgovernmentalpowerandcanstayinoffice
onlyiftheparliamentdoesnotshowitsoppositiontothem».
десятиліття була визнана такою,щомала найбільший вплив і значення із всіх
статей,опублікованихувідомомужурналіEuropeanJournalofPoliticalResearchза
перші 25 років його існування8,Дюверже дає таке визначення змішанійформі
правління:«Формуправлінняслідвважатинапівпрезидентською,якщоконсти-
туція,якавстановлюєїї,передбачаєтриелементи:1)президентреспублікиоби-
раєтьсяназагальнихвиборах;2)віннаділенийдійсновагомимиповноваження-
ми;3)****напротивагуйому,однак,єпрем’єр-міністртаміністри,якіздійсню-
ютьвиконавчувладу,якщотількипарламентневиразитьїмнедовіру»9.
З цього визначення також випливає,щодіяльність уряду у змішаній чи, як
називає її М. Дюверже та інші західноєвропейські та американські науковці,
напівпрезидентськійреспубліцізалежитьвідполітичноїволіпарламенту.Цяфор-
маправлінняневиключаєнаявностіупрезидентапевноїкомпетенціїщодофор-
мування чи припинення повноважень уряду, однак така компетенція має свою
межу–вонанеможепідриватипостулат«витоків»урядусамеізпарламентської
більшостііполітичноїзалежностівпродовжсвоєїдіяльностівіднеї.Якщожком-
петенція президента щодо формування та припинення повноважень уряду є
такою,щоставитьпевнізастереженнядоцьогопостулату,тонапевнопотрібно
говоритивженепромодельзмішаноїреспублікияктаку,апроїїаберацію.Зро-
зуміло,щовикривлениймеханізмнаврядчипрацюватимеефективно.
В одному із своїх інтерв’ю професорМ.І. Козюбра підкреслив, що «євро-
пейськапрактикавідводитьвизначальнурольуформуванніурядусамепарламен-
ту,аточніше,парламентськійбільшості.Ітакупрактикуунаспотрібнозберег-
ти.***** У цьому суть парламентаризму». Розповідаючи про історію розробки
проектучинноїКонституціїМ.І.Козюбразазначає,що«впроектібулапередбаче-
на згода парламенту і на звільнення Президентом Прем’єр-міністра. Потім ця
нормазникла.ЇїмігбифактичнопоновитиКонституційнийСудшляхомтлума-
чення.ТобтоуредакціїКонституції1996рокутакожбулазакладенаідеяпроте,
що Прем’єр-міністром може стати, як правило, представник парламентської
більшості,якийпотімформуєсвоюкоманду–уряд.Цяідеябуланапрактиціспо-
творена»10.
В.Шаповал зазначає,що «запроваджену в більшості пострадянських країн
форму державного правлінняможна характеризувати як імітаціюпевних ознак
змішаної республіканської форми або президентської республіки».Аналізуючи
владніможливостіпрезидентаусферівиконавчоївлади,якідотогож«збільшу-
ютьсязарахуноквідсутностіреальноїтадієвоїпартійно-політичноїсистеми,яка
бвизначальновпливаланафункціонуванняпарламенту,азтим–уряду»,таінші
повноваження президента, В. Шаповал стверджує, що «відповідну форму
правліннябудекоректнимідентифікуватиякмонократичнуреспубліку»іякпри-
кладтакогоправлінняназиває«державнийладУкраїни1996–2005рр.»11.
Нажаль,дужешвидкознайшлосвоєпідтвердженнязастереженняВ.Шапова-
лапроте,що«хочаформамонократичноїреспублікиможездаватисяатрибутом
вітчизняноїполітичноїісторії,несліднедооцінюватиможливостірецидиву,при-
чомуйумодифікованомувигляді»12.
Щодозмін,внесенихдоКонституції8грудня2004р.,тоїхзагальнаспрямо-
ваністьвконтекстіорганізаціївладибулаправильною.ПовноваженняПрезиден-
таприйматирішенняпровідставкуПрем’єр-міністрабулоскасоване.Такожбуло
передбачено, що КабінетМіністрів складає повноваження перед новообраною
215Юридичні і політичні науки
*****Прим.:Намоментнаданняінтерв’ющедіялаКонституціяУкраїнизізмінами
від8грудня2004року
ВерховноюРадою,аненовообранимПрезидентом.Такимчином,можнаодно-
значноствердити,щоКонституціяУкраїнипіслявнесеннядонеїзмінпередбача-
ла парламентський спосіб формування уряду. Однак поряд із виправленням
недоліків конституційні зміни привнесли нові істотні проблеми як у порядок
формуванняКабінетуМіністрів,такіудіяльністьвладногомеханізмувцілому.
Для прикладу, було передбачено,щоМіністр оборони таМіністр закордонних
справ призначаються Верховною Радою за поданням Президента, інші члени
КабінетуМіністрів–заподаннямПрем’єр-міністра,небуловстановленоналеж-
них механізмів взаємодії між Президентом та урядом щодо формування ними
спільноїполітики,штучновводивсятакийсуб’єкт,якийбереучастьуформуванні
урядуяккоаліціядепутатськихфракційіт.ін.
Закон«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»від8грудня2004р.був
визнанийтаким,щоневідповідаєКонституціїУкраїни,рішеннямКонституційно-
гоСудувід30вересня2010р.усправіпрододержанняпроцедуривнесеннязмін
доКонституціїУкраїни,щомалонаслідкомвідновленнядіїпопередньоїредакції
нормКонституціїУкраїни
Досвід дії чинних конституційних положень, а також положень, які були
зміненіу2004роціпоказує,щоневсамійзмішанійформіправліннялежатьпро-
блеми організації державної влади в Україні (як схильні вважати багато хто,
обґрунтовуючи необхідність переходу чи то до президентської, чи до парла-
ментськоїформправління),аунеправильнійімплементаціїмеханізмузмішаної
республіки.
Такимчином,труднощіутеоретичномувизначенніспособуформуванняуря-
ду,передбаченомуКонституцієюУкраїни,пов’язаніізтим,щомеханізмзмішаної
форми правління був імплементований у конституційні норми з певними
недоліками,елементаминевластивими«класичній»змішанійреспубліці,зокрема
булозакріплено,щоКабінетМіністрівскладаєповноваженняпередновообраним
Президентомтаєполітичновідповідальнимпередним.Однакавтентичназміша-
на республіканська форма державного правління передбачає парламентський
спосібформуванняуряду.
1.Крав чен ко В.В.КонституційнеправоУкраїни:Навчальнийпосібник.–К.:Атіка,
2004–С.90;Пе т ри шин О, Се рь огіна С.Змішанареспубліканськаформадержавного
правління:питаннятеоріїтапрактики//ПравоУкраїни.–2009.–№10.–С.57;Про та-
со ва В.Є.Парламентсько-президентськареспубліка: сутність, особливості, різновиди:
Монографія.–Х.:Право,2009.–С.27;Ша по вал В.М.Конституційнеправозарубіжних
країн.Академічнийкурс:Підручник–К.:ЮрінкомІнтер,2010.–С.96.2.Ара новсь-
кий К.В.Государственноеправо зарубежныхстран:Учебникдлявузов.–М.:Форум-
Инфра-М,1998.–С.318.3.Ша по вал В.М.Вищіорганисучасноїдержави.Порівняль-
нийаналіз.–К.,«ПрограмаЛ»,1995.–С.66.4.Тутідаліустаттівикористанітексти
конституційізофіційнихсайтівпарламентіввідповіднихдержав:Італія–[Електронний
ресурс].–Режимдоступу.www.senato.it;Польща[Електроннийресурс].–Режимдосту-
пу. – www.sejm.gov.pl; Португалія – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. www.
en.parlamento.pt;Румунія–[Електроннийресурс].–Режимдоступу.www.cdep.ro;Угор-
щина– [Електроннийресурс]. –Режимдоступу.www.parlament.hu;Франція– [Елек-
троннийресурс]. –Режимдоступу.www.assemblee-nationale.fr;Хорватія– [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу.www.sabor.hr; 5.Крав чен ко В.В. Цит. праця – С. 316.
6.Про та со ва В.Є.Цит.праця–С.78.7. Geoffrey K.Roberts(1997),PartyPoliticsinthe
NewGermany(London:Pinter),p.7.8.Robert Elgie.ThePoliticsofSemi-Presidentialism,
inRobertElgie (ed.),Semi-Presidentialism inEurope,OxfordUniversityPress,1999,p.2.
9.Maurice Duverger.Anewpoliticalsystemmodel:semi-presidentialgovernment(Reprinted
216 Держава і право • Випуск 53
from «European Journal of Political Research», 8/2 (June 1980), pp.165-187) in Arend
Lijphart(ed.),ParliamentaryversusPresidentialGovernment,OxfordUniversityPress,1992,
p.142.10.Ко зю б ра М.Інтерв’юінтернет-виданню«Главком»від3вересня2010року
[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://glavcom.ua/articles/1612.html.%20%2011
11.Ша по вал В.Формадержавногоправлінняякконституційнийmodusvivendiсучасної
держави//ПравоУкраїни.–2009.–№10.–С.49.12. Тамсамо.
217Юридичні і політичні науки
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
Я. М. ЖУРБА . ВзаЄмообумовленІсть форми правлІннЯ держави та способу формуваннЯ І вІдповІдальностІ урЯду
|