Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі
Розглянута проблема співвідношення норм публічного та приватного права в трудовому договорі. Визначено, що трудовий договір являє собою юридичну систему, у якій поєднані публічні та приватні елементи, що відображає його суспільно – індивідуальну правову сутність....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63641 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі / Ф.А. Цесарський // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 324-329. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63641 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-636412014-06-05T03:01:43Z Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі Цесарський, Ф.А. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розглянута проблема співвідношення норм публічного та приватного права в трудовому договорі. Визначено, що трудовий договір являє собою юридичну систему, у якій поєднані публічні та приватні елементи, що відображає його суспільно – індивідуальну правову сутність. Рассмотрена проблема соотношения норм публичного и частного права в трудовом договоре. Определено, что трудовой договор представляет юридическую систему, в которой совмещены публичные и частные элементы, что отражает его общественно-индивидуальную правовую сущность. In the article is stated at problem of value in public and private element in labor contracts. Determined that the contract is a legal system, which combines public and private elements that reflect its social – individual entity. 2011 Article Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі / Ф.А. Цесарський // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 324-329. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63641 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цесарський, Ф.А. Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі Держава і право |
description |
Розглянута проблема співвідношення норм публічного та приватного права в трудовому договорі. Визначено, що трудовий договір являє собою юридичну систему, у якій поєднані публічні та приватні елементи, що відображає його суспільно – індивідуальну правову сутність. |
format |
Article |
author |
Цесарський, Ф.А. |
author_facet |
Цесарський, Ф.А. |
author_sort |
Цесарський, Ф.А. |
title |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
title_short |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
title_full |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
title_fullStr |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
title_full_unstemmed |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
title_sort |
співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63641 |
citation_txt |
Співвідношення публічного та приватного в трудовому договорі / Ф.А. Цесарський // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 324-329. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT cesarsʹkijfa spívvídnošennâpublíčnogotaprivatnogovtrudovomudogovorí |
first_indexed |
2025-07-05T14:23:21Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:23:21Z |
_version_ |
1836817215107629056 |
fulltext |
Ф. А. ЦЕСАРСЬКИЙ . СПІВВІДНОШЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ТА
ПРИВАТНОГО В ТРУДОВОМУ ДОГОВОРІ
Роз г ля ну та про бле ма співвідно шен ня норм публічно го та при ват но го пра ва в тру-
до во му до го ворі. Виз на че но, що тру до вий до говір яв ляє со бою юри дич ну си с те му, у якій
поєднані публічні та при ватні еле мен ти, що відо б ра жає йо го суспільно – індивіду аль ну
пра во ву сутність.
Ключові слова: тру до вий до говір, при ват не пра во, публічне пра во, дер жа ва,
працівник.
Рас смо т ре на про бле ма со от но ше ния норм пуб лич но го и ча ст но го пра ва в тру до-
вом до го во ре. Оп ре де ле но, что тру до вой до го вор пред став ля ет юри ди че с кую си с те му,
в ко то рой сов ме ще ны пуб лич ные и ча ст ные эле мен ты, что от ра жа ет его об ще ст вен-
но-ин ди ви ду аль ную пра во вую сущ ность.
Ключевыеслова: тру до вой до го вор, ча ст ное пра во, пуб лич ное пра во, го су дар ст во,
ра бот ник.
In the article is stated at problem of value in public and private element in labor contracts.
Determined that the contract is a legal system, which combines public and private elements
that reflect its social–individual entity.
Keywords: labor contract, private law, public law, state, employee.
Проблема гармонізації трудового законодавстваУкраїни з трудовимправом
європейськихкраїн,якаєактуальноюзточкизорустратегічногонапрямкуроз-
виткуУкраїни,вимагаєврахуваннятогофакту,щосистемазахідногозаконодав-
стватрадиційноподіляєтьсянапублічнеіприватнеправо.Зцьогоприводуперед
наукоютрудовогоправавиникаютьпевніпроблеми,аджеукраїнськенаціональне
законодавствонемаєтакогочіткогоподілу,зокремаданапроблематоркаєтьсяй
трудовогодоговору,якийнесевсобіякпублічні,такіприватніелементи.
Відповіднохарактеристикатрудовогодоговоруякнайважливішогоелемента
трудовогоправайтрудовогозаконодавствазпоглядуспіввідношеннявньомуцих
двох елементів безпосереднім чином пов’язана з вирішенням найважливіших
теоретичнихіпрактичнихпроблем,такихяквизначенняпоняттятрудовогодого-
вору, співвідношення положень трудового договору і державного регулювання
трудовихвідносин,формиізмістутрудовогодоговорутощо.
Проблеміспіввідношенняприватнихтапублічнихелементівузаконодавстві
присвяченіроботиІ.А.Покровського,Ф.В.Тарановського,Є.Н.Трубецькогота
ін.Питання,пов’язаніізспіввідношеннямприватноготапублічноговтрудових
відносинахдосліджувалиВ.Я.Гоц,О.І.Процевський,Є.Б.Хохловтаін.Алене
зважаючинапевнувивченістьпроблемиприватноготапублічноговтрудовому
праві,питанняїхспіввідношеннявтрудовомудоговорізалишилисяпозаувагою
науковців.
Визнанняіснуванняразомзпублічнимправомприватного(тобтоправалюди-
ни) сягає часів Давнього Риму. Вважається, що саме римськийюрист Ульпіан
започаткувавцейрозподілправа.ЗгіднозУльпіаном,публічнеправостосується
стануРимськоїдержави,априватнеправо–користіокремихосіб.Приватнепра-
воскладаєтьсязтрьохчастин:природногоправа(jusnaturale),праванародів(jus
gentium)іцивільногоправа(juscivile)1.
Якщопублічнеправоопосередковуєставленнядержавидоособи івиражає
324 Держава і право • Випуск 53
© ЦЕ САРСЬ КИЙ Фелікс Ана толійо вич – кандидат юридичних наук, доцент
Національногоуніверситету«ЮридичнаакадеміяУкраїниіменіЯрославаМудрого»
інтересисуспільствавцілому,топриватнеправозахищаєінтересиокремоїособи.
Такий розподіл права вважали зразковим багато століть тому. Поділ права на
публічне і приватне був очевидним для більшостіюристів романо-германської
школи.Е.Дюркгеймназивавйого«найпоширенішоюкласифікацією»2.Зцьогож
приводущевдорадянськійперіодЄ.Н.Трубецькойписав:«Всіюридичнівідно-
синиділятьсянаприватнійпублічні:такакласифікаціяєзагальноприйнятою»3.
Така класифікація правовідносин (як приватних і публічних) у свій час не
буласприйнятарадянськоююридичноюнаукою,оскількиврадянськічасибуло
уведенотабунасамрозподілоб’єктивногоправанаприватнейпублічне.Дана
обставинапризвела,усвоючергу,дотого,щопитанняпроспіввідношенняпри-
ватнихіпублічнихправовідносинрадянськимивченимивзагальнійтеоріїправа
офіційно не піднімалося й належним чином не досліджувалося, оскільки такі
роботи мали бути оцінені як антинаукові, з усіма наслідками, що випливають
звідси.Разомізтимвдорадянськийперіодданапроблемавюридичнійлітературі
розглядалася активно, були визначені основні теоретичні засади розмежування
приватноготапублічноговсистеміправа.
Наприклад,Ф.В.Тарановськийкритеріїрозходженняміжпублічнимийпри-
ватнимиправовідносинамивизначаєзалежновідособистоїучастівнихсуб’єкта
державноївлади.Віннаголошує,що«...публічнимивизнаютьсявсітіправовідно-
сини,однимізсуб’єктівякихєдержава(черезсвоїоргани)зіспецифічнимсвоїм
характеромносіяпримусовоївлади;приватнимивизнаютьсятівідносини,уяких
держававідсутняяксуб’єкт,абожвиступаєнаоднійсторонівідносини,алелише
якносіймайновихінтересів4.
РозподілФ.В.Тарановськимправовідносиннапублічнійприватнізалежно
відособистоїучастівнихносіївпримусовоїдержавноївладивноситьясністьу
питанняпроте,щоносіямидержавнихвладнихповноваженьє,упершучергу,
самадержава,державніорганийдержавніпосадовіособи.Разомзтим,самепо
собі твердження про те, що публічними є ті правовідносини, у яких одним із
суб’єктівбереучастьсамадержаваякносійпримусовоївлади,ніякихсумнівівне
викликає. Можна вважати, що такі правовідносини являють собою класичний
різновид публічних правовідносин, хоча й не вичерпують собою всі можливі
варіантиправовідносинпублічногохарактеру,зокремавтрудовихправовідноси-
нах, де в якості носія владних повноважень можуть виступати власники
підприємств,якіпідпорядкованідержавівсферівиконаннявладнихповноважень
наосновізаконодавчовизначенихнорміправил.Відповідносуб’єктдержавно-
владнихповноваженьяксторонавпублічнихправовідносинахвсферітрудового
праванеєповністюрозпорядникомсвоїхправ,оскількизанимбезпосередньо
стоїтьдержаваяктретяособа,правайобов’язкиякоїнапрактиціздійснюєданий
суб’єкт,якимможебутивласникпідприємства,йогокерівникітін.
Є.Н.Трубецькойтакожзазначав,що«суб’єктамивсякогопублічногоправо-
чинуєнеодміннодвіособи–тойабоіншийіндивідуальнийносійправочинуйте
соціальнеціле,праваякогопередаютьсяіндивіду.Укожномупублічномуправо-
чині суб’єктом неодмінно є, по-перше, та або інша суспільна група, по-друге,
індивід,черезякийсоціальнецілездійснюєсвоїправа»5.
Щодоучасниківприватнихправовідносиндержавазаймаєіншупозицію,на
думкуІ.А.Покровського,тут«державнавладапринциповоутримуєтьсявідбез-
посередньогойвладногорегулюваннявідносин;тутвонанеставитьсебевполо-
ження єдиного центра, а, навпаки, надає право регулювання безлічі інших
маленькихцентрів,якімислятьсяякдеякісамостійнісоціальніодиниці6.
Стосовно трудового права приватні відносини полягають в можливості
325Юридичні і політичні науки
індивідуально визначати умови праці, інші суттєві аспекти трудової діяльності
двомаучасникамитрудовихправовідносин,такимчиномрозподілнаприватнута
публічнускладовієхарактернимтрудовогоправа,тобтоєпідставистверджувати,
щовонопосвоїйсутієпублічно-приватним.
Напублічнийхарактер трудовогоправа вказуєВ.Я.Гоц, якийвиділяє соці-
альнігалузіправа,втомучисліітрудове,стверджуючи,щовонопризначеноне
тількидлязахистутрудовихправгромадянзбокудержави,алеіїхньоїохорони
наосновіособистихдоговірнихвідносинміжучасникамитрудовихпроцесів7.
Зісвогобоку,А.І.Процевськийзазначає,щотрудовеправосклалосянабазі
не тільки приватного, але й публічного права, що визначає його своєрідний
соціальнийхарактер,якерозвиваєтьсяпосвоїхвласнихзаконах,у значніймірі
відрізняєтьсявідцивільно-правовихвідносин8.
Зауважимо, що публічно-приватний характер трудового права перш за все
пов’язанийізтим,щовономаєусвоїйструктурідвіскладові:виробничу(еко-
номічну)ісоціальну(захисну).Зодногобокутрудовеправонаціленонаправове
забезпеченняпроцесувиробництвасуспільногопродукту,аздругого–назахист
людини і її прав у трудових відносинах.При цьому, якщо першафункція сто-
сується технічної сторони праці, підвищення його продуктивності, одержання
вигодийприбутку,тодругавизначаєвнутрішнійзмісттрудовихправовідносин,
тобтогармонізаціюінтересіввсіхучасниківнаосновіособистоїволі.
ЩостосуєтьсясучасноготрудовогоправаУкраїни,товньомутакожпоєдну-
ютьсяпублічнітаприватніелементи,алевостаннірокиокреслиласятенденція
доперевагприватнихзасад,утомучислійусферідіїтрудовихдоговорів.Зазна-
чимо,що в різні історичні періоди співвідношення цих елементів було далеко
неоднаковим.
Ідеологидержавипролетарськоїдиктатури,маючинаозброєннімарксистську
теорію, зрозуміло, сприйнялий ідеологіюпозитивізму (хоча, яквідомо, згодом
радянська юридична наука всіляко критикувала цю «буржуазну» концепцію).
Правотрактувалосяякзведенавзаконволяробочогокласу,однакоскількисвоє
панування клас здійснює через державу, то право формулюється (або санкціо-
нується)винятководержавою.Зрозуміло,щопритакомурозумінніправаговори-
тинетількипрообмеженнядержавиправом,аленавітьпронезалежністьправа
від держави було неможливо. Право взагалі й трудове право зокрема, таким
чином,перетворювалосявінструментдержави,задопомогоюякоговонакерува-
ласуспільством,утомучислііусферіекономікитатрудовихвідносин.
Слідзазначити,щоусвоїйпрактичнійреалізаціїзазначенаконцепціяцілком
логічновписуваласяв існуючийгосподарськиймеханізм:правовикористовува-
лосядержавоюнавсіхрівняхїїієрархічноїструктури,починаючивідзаконодав-
чихорганів,щоприймаютьзакони,ізакінчуючирівнемпідприємства,денорми
права видавалися адміністрацією – як низовою ланкою в системі державного
управлінняекономікою9.
Відповіднозачасіврадянськоївладитрудовіправовідносинивзагаліівідно-
сини,яківизначалифункціонуваннятрудовихдоговорівносилиярковиражений
публічнийхарактер.
Зізміноюсуспільно-політичногоустроювдержаві,розбудовиринковогогос-
подарського механізму й механізму регулювання суспільної праці, практичне
втіленняпублічноїконцепції,принаймнівсферідіїтрудовогоправа,стаєнеефек-
тивним, майже неможливим. Справді, залучення до праці людей, що мають
виключнеправорозпоряджатисясвоїмиздатностямидопраці,можездійснювати-
ся,якправило,лишенаосновідоговору.Індивідуальнийтрудовийдоговір,таким
326 Держава і право • Випуск 53
чином, стає основним регулятором трудових відносин,юридичноюформою, у
якійздійснюєтьсярегуляціяприватнихвідносинупроцесітрудовоїдіяльності10.
Всучаснихісторичнихумовахфактичнареалізаціяправанапрацюводних
випадкахцілкомвизначаєтьсябажаннямгромадянина(наприклад,приіндивіду-
альнійіприватнопідприємницькійдіяльності),вінших–залежитьвідзгодиробо-
тодавця(іншоїсторонитрудовогодоговору),утретіх–обумовлюєтьсядодатко-
вими юридичними фактами (обранням або призначенням на посаду й т. ін.).
Такимчиномізвсіхформ(способів)реалізаціїправагромадяннаучастьутрудо-
вихвідносинах саметру до вий до говір відповідаєпотребамринкових трудових
відносин,заснованихнанайманомухарактеріпраці.Саметрудовийдоговірстає
підставою виникнення та існування трудових правовідносин, виконуєфункцію
їхньогоспецифічногорегуляторавпублічнійтаприватнійсферах.
Так, згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір – це угода між
працівникомівласникомпідприємства,установи,організаціїабоуповноваженим
ниморганомчифізичноюособою,заякоюпрацівникзобов’язуєтьсявиконувати
роботу, визначенуцієюугодою, з підляганнямвнутрішньому трудовомурозпо-
рядкові, а власникпідприємства, установи, організації абоуповноваженийним
органчифізичнаособазобов’язуєтьсявиплачуватипрацівниковізаробітнуплату
ізабезпечуватиумовипраці,необхіднідлявиконанняроботи,передбаченізако-
нодавствомпропрацю,колективнимдоговороміугодоюсторін11.
Публічнізасадитрудовихдоговорів,незважаючинапевнувтратупозицій,все
ж таки залишаються важливоючастиноюдоговірних відносинна ринку праці,
зокремадоцихаспектівтрудовихдоговорівможнавіднестирозірваннятрудового
договоруз ініціативиадміністрації,накладаннядисциплінарнихстягненьтощо.
Окрім того, публічний характер трудового договору виявляється в тому,що за
допомогоютрудовогодоговоруздійснюєтьсявключеннягромадянина-працівника
втрудовийколективорганізації.Змоментуукладеннятрудовогодоговоругрома-
дянинстаєпрацівникомцієїорганізації,інаньогоповністюпоширюєтьсятрудо-
везаконодавствоідіялокальнихправовихактівнормативногохарактеру,прийня-
тихвційорганізаціїзтрудовихпитань,якіузгоджуютьсязнормамитрудового
законодавства.
Сферадії приватних засаду трудовомудоговорі більшрозвинута, оскільки
трудовийдоговірпокликанийіндивідуалізуватитрудовіправовідносинистосовно
конкретногопрацівникаіконкретногороботодавця.
Приватнаскладоватрудовогодоговорувключаєтриосновнихскладовихеле-
менти: по-перше, сторони трудового договору; по-друге, специфіку прав і
обов’язків,якізобов’язуєтьсявиконуватипрацівник;по-третє,специфікуправі
обов’язків,якізобов’язуєтьсявиконуватироботодавець12.
Неменшважливимаспектомприватнихзасадутрудовомудоговорієіте,що
основнимипринципамиукладення,існуваннятаприпиненнятрудовогодоговору
єдобровільністьволевиявленнятаособиставідповідальністьсторін.Зокрема,під
час укладення трудового договору працівник, який влаштовується на роботу,
готовий виконувати покладені на нього обов’язки. Роботодавець же доручає
працівниковівиконаннятрудовоїфункції,визначеноївзмістідоговору,запевну
винагороду, створивши для цього необхідні умови праці. «Технологічно» вста-
новленняумовтрудовогодоговоруздійснюєтьсятакимчином:роботодавецьпро-
понуєпрацівниковіумови,якістановлятьзмісттрудовогодоговору.Роботодавець
відносносамостійноформуєтіумови,якіпершзавсеспрямованінадосягнення
цілей підприємства (установи, організації). При цьому роботодавець зв’язаний
імперативноюзаконодавчоювимогоюпроте,щобціумовинесуперечиливимо-
327Юридичні і політичні науки
гамчинногозаконодавстватанепогіршувалистановищепрацівника.Є.В.Кап-
лун,розглядаючимежіздійсненняроботодавцемсуб’єктивнихправ,уважає,що
до«загальнихмежвідносятьсязабороназловживанняправами,заборонапогіршу-
ватистановищепрацівниківпорівнянозтрудовимзаконодавством,колективними
договорами, угодами, а також неприпустимо знижувати рівень прав і гарантій
працівників,установленийтрудовимзаконодавством»13.
Працівник,усвоючергу,маєправопогодитисянаціумовийукластитрудо-
вийдоговірабовідмовитисявідйогоукладення.Тобтохарактерноюрисоюдого-
воруєпередусімсвобода,якапередбачає,щосторонидоговорувільніувирішенні
питання,укладатичинеукладатиїмдоговір.Волясторінповиннабутинелише
взаємною,айузгодженою,щоозначаєїїзбіжністьзаобсягомізазмістом.
Викладеніпозиціїдаютьпідставизробититакийвисновок:трудовийдоговір
–цеюридичнийактіндивідуально-публічного,абоприватно-публічногохаракте-
ру,якийрегулюєтрудовіправовідносини,щовиникаютьміжйогосторонами.Він
характеризується двома істотними ознаками – наявністю публічної складової,
вираженоїупримусовомухарактерійоговиконаннянаосновівладнихповнова-
женькерівництвапідприємства,якевсвоючергупідпорядковуєтьсядержавному
примусу,тадоговірногоіндивідуальногохарактерутрудовогодоговору.Усучас-
нихумовахтрудовийдоговірєтієююридичноюформою,щомаксимальнонадає
можливість роботодавцю вільного здійснення добору необхідних працівників з
урахуваннямйоговласнихінтересівіпотреб.Отже,вдоговорівідбиваютьсясво-
бодапраційдоговірнийпринципирегулюваннятрудовихвідносин,щодозволя-
ютьсторонамвільнотадобровільнообиратиодинодного,виходячизісвоїхпри-
ватнихінтересівнаринкупрацівчомувнайбільшіймірівиявляєтьсяприватний
характертрудовихдоговорів.
Такимчином,узагальнотеоретичномупланіможнаохарактеризуватитрудо-
вий договір як складну правову конструкцію, що включає в себе приватні та
публічніелементи.Восновіпобудовицієїконструкції,абосистеми,лежатьправа
та обов’язки учасників трудових правовідносин, які визначає сучасна пра-
восвідомість,правоваідеологія,суспільно-політичніреаліїтаособисті інтереси
робітниківтароботодавців.Усвоючергуприватнатапублічнасутністьтрудово-
го договору знаходить конкретизацію на суб’єктивному й об’єктивному рівнях
трудовогоправа.Якщонапершомурівнітрудовийдоговірхарактеризуєсебеу
зв’язку із правами робітників, то на другому рівні він відбиває інтереси
суспільствайдержави,яківираженівнаявностіелементівпримусувмеханізмі
діїтрудовогодоговору.
1. Юл да шев О. Х.Міжнароднеприватнеправо:теоретичнітаприкладніаспекти.–
К.:МАУП,2004. –571 с.2. Дюрк гейм Э.Оразделенииобщественного труда.Метод
социологии;пер.сфранц.А.Б.Гофмана.–М.:Наука,1990.–С.123.3. Тру бец кой Е. Н.
Энциклопедия права. – СПб.: Изд-во «Лань», 1998. – С. 192. 4. Та ра нов ский Ф. В.
Энциклопедия права. –СПб.:Изд-во «Лань», 2001. –С. 237.5. Тамже. –С. 198.6.
По кров ский И. А. Основные проблемы гражданского права. –М.: Статут, 2001. – С.
38-40.7. Гоц В. Я.Співвідношенняцентралізованого ідоговірногорегулюванняумов
працівринковійекономіці//ВісникУніверситетувнутрішніхсправ.–1997.–Вип.2.
–С.191.8. Про цев ский А. И.Методправовогорегулированиятрудовыхотношений.–
М.:Юр.лит,1972–С.121.9. Хох лов Е. Б.Субъективноетрудовоеправовсистемепра-
ва//Правоведение.–1996.–№2.–С.59.10. Тамже.–С.60.11. Ко дексзаконівпро
працюУкраїни //ЗатверджуєтьсяЗаконом№322-VIII(322а-08)від10.12.71//ВВР.–
1971.–Додатокдо№50.–Ст.375.12. Пи ли пен ко П.Протрудовийдоговірякюридич-
нийфактійогосторони//Предпринимательство,хозяйствоиправо.–2000.–№9.–С.
328 Держава і право • Випуск 53
46.13. Кап лун Е. В.Осуществлениеработодателемсубьективныхправ:теоретические
аспекты:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–Пермь,2005.–С.9-10.
329Юридичні і політичні науки
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
Ф. А. Цесарський . СПІВВІДНОШЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО В ТРУДОВОМУ ДОГОВОРІ
|