Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання
Аналізуються теоретичні підходи, відпрацьовані теорією права та фінансовим правом щодо розуміння суб’єктного складу фінансово-правових відносин з метою відпрацювання підходів щодо визначення суб’єктного складу фінансово-правових зобов’язань....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63677 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання / Д.О. Гетманцев // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 441-447. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63677 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-636772014-06-05T03:02:07Z Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання Гетманцев, Д.О. Фінансове та банківське право Аналізуються теоретичні підходи, відпрацьовані теорією права та фінансовим правом щодо розуміння суб’єктного складу фінансово-правових відносин з метою відпрацювання підходів щодо визначення суб’єктного складу фінансово-правових зобов’язань. Анализируются теоретические подходы, выработанные теорией права и финансовым правом касаемо понимания субъектного состава финансово-правовых отношений с целью отработки подходов к определению субъектного состава финансово-правовых обязательств. An article analyses the theoretical approaches, developed by the legal theory and the financial law as to understanding of the subjective composition of the financial and legal relations, in order to work through the approaches regarding determination of the subjective composition of the financial and legal liability. 2011 Article Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання / Д.О. Гетманцев // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 441-447. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63677 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Фінансове та банківське право Фінансове та банківське право |
spellingShingle |
Фінансове та банківське право Фінансове та банківське право Гетманцев, Д.О. Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання Держава і право |
description |
Аналізуються теоретичні підходи, відпрацьовані теорією права та фінансовим правом щодо розуміння суб’єктного складу фінансово-правових відносин з метою відпрацювання підходів щодо визначення суб’єктного складу фінансово-правових зобов’язань. |
format |
Article |
author |
Гетманцев, Д.О. |
author_facet |
Гетманцев, Д.О. |
author_sort |
Гетманцев, Д.О. |
title |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
title_short |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
title_full |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
title_fullStr |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
title_full_unstemmed |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
title_sort |
щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Фінансове та банківське право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63677 |
citation_txt |
Щодо питання про суб’єктний склад фінансово-правового зобов’язання / Д.О. Гетманцев // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 441-447. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT getmancevdo ŝodopitannâprosubêktnijskladfínansovopravovogozobovâzannâ |
first_indexed |
2025-07-05T14:24:52Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:24:52Z |
_version_ |
1836817310593056768 |
fulltext |
Д. О. ГЕТМАНЦЕВ. ЩОДО ПИТАННЯ ПРО СУБ’ЄКТНИЙ СКЛАД
ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Аналізу ють ся те о ре тичні підхо ди, відпраць о вані те орією пра ва та фінан со вим
пра вом що до ро зуміння суб’єктно го скла ду фінан со во-пра во вих відно син з ме тою
відпра цю ван ня підходів що до виз на чен ня суб’єктно го скла ду фінан со во-пра во вих
зо бов’язань.
Ключовіслова: пра во суб’єктність, суб’єкт фінан со во го пра ва, суб’єкт фінан со во-
пра во во го зо бов’язан ня.
Ана ли зи ру ют ся те о ре ти че с кие под хо ды, вы ра бо тан ные те о ри ей пра ва и фи нан со-
вым пра вом ка са е мо по ни ма ния субъ ект но го со ста ва фи нан со во-пра во вых от но ше ний
с це лью от ра бот ки под хо дов к оп ре де ле нию субъ ект но го со ста ва фи нан со во-пра во вых
обя за тельств.
Ключевыеслова: пра во субъ ект ность, субъ ект фи нан со во го пра ва, субъ ект фи нан-
со во-пра во во го обя за тель ст ва.
An article analyses the theoretical approaches, developed by the legal theory and the
financial law as to understanding of the subjective composition of the financial and legal rela-
tions, in order to work through the approaches regarding determination of the subjective
composition of the financial and legal liability.
Keywords: juridical personality, entity of the financial law, entity of the financial and
legal liability.
Фінансово-правове зобов’язання є новою, не розробленою категорією в
сучаснійнауціфінансовогоправа,щовимагає теоретичногоосмислення.Адже
стрімкийрозвитокфінансовихвідносинвумовахринковоїекономіки,введенняу
фінансово-правовуматеріюкатегорій,доцихпірвідомихлишеурамкахприват-
но-правових галузей (договір, застава, поручительство, тощо), і, разом з тим,
визнанняумежахфінансово-правовогорегулюванняза зобов’язанимиособами
окремих суб’єктивних прав, робить очевидною наявність цієї нової категорії і
підкреслюєважливістьїїдослідженнясучасноюфінансово-правовоюнаукою.
Підтвердженнямцьоговисновкуможутьбутипрацівідомихфахівців–пред-
ставниківшколифінансового права якУкраїни, так і Росії – зокрема, докторів
юридичнихнаукЄ.О.Алісова,О.В.Болтінової,Д.В.Вінницького,Л.К.Вороно-
вої, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, І.Б. Заверухи, С.В. Запольського,
М.В.Івлієвої,М.В.Карасьової,І.І.Кучерова,М.П.Кучерявенка,А.А.Нечай,О.П.
Орлюк,П.С.Пацурківського,О.В.Покачалової,Н.Ю.Пришви,І.В.Рукавишніко-
вої,Л.А.Савченко,Н.І.Хімічевоїтабагатьохінших.Разомізтимсамеїхвисоко-
фаховірозробкиуплощинінаукифінансовогоправаможутьбутиобранівякості
підґрунтя для опрацювання складної матерії зобов’язальної природи окремих
фінансово-правовихвідносин.
Аналізбагаточисленнихмонографічнихджерел(якзфінансовогоправа,такі
зтеоріїправа,фінансів,економікитощо),атакожположеньчинногозаконодавст-
ваУкраїнита іноземнихкраїн таправозастосовноїпрактикидозволивавторові
зробити, в ході тривалого дослідження, результати якого вже неодноразово
Розділ 6. ФІНАНСОВЕ ТА БАНКІВСЬКЕ ПРАВО
©ГЕТ МАН ЦЕВ Да ни ло Олек сан д ро вич–кандидатюридичнихнаук,доценткафед-
ри адміністративного та фінансового права Київського національного університету
іменіТарасаШевченка
публікувалися,узагальненийвисновокщодорозуміннякатегоріїфінансово-пра-
вовогозобов’язання.
Вважаємо, що під фінансово-правовим зобов’язанням слід розглядати
публічнеправовідношенняміждержавоюітериторіальноюгромадою(безпосе-
редньоабовособіуповноваженихорганівчипосадовихосіб),зоднієїсторони,
та юридичними й фізичними особами (колективними та індивідуальними
суб’єктами),зіншоїсторони,якевиникає,змінюєтьсяіприпиняєтьсявпроцесі
мобілізації, розподілу, перерозподілу та використанняфінансових інструментів
(що являють зміст публічнихфондів коштів) і зв’язаних з ними об’єктів (бан-
ківськоїтаємниці,конфіденційноїінформаціїтощо),іполягаєувзаємозв’язкута
взаємообумовленостіправіобов’язківкожноїзісторінізабезпечуєтьсязасобами
юридичноївідповідальності.
Розвиток зазначеної категорії, нової для науки фінансового права, вимагає
розкриття усіх її складових елементів, у тому числі – суб’єктного складу.
Оскількифінансово-правовезобов’язанняєправовідношенням,вонообумовлює
чіткийвзаємозв’язоксуб’єктногоскладуфінансовогоправовідношеннятафінан-
сово-правового зобов’язання.У такомуразіфінансово-правове зобов’язанняне
можевиходитизамежіфінансово-правовоговідношення,якізамежіправового
регулюваннягалузіфінансовогоправа.
Вивестивичерпнийпереліксторінфінансово-правовогозобов’язаннянавряд
чиможливо,беручидоувагибагатогранністьправовоїкатегорії«суб’єктфінансо-
вогоправовідношення».Аджесуб’єктнийскладцихдвохкатегорійбагатовчому
збігається.Разомізтимвважаємо,щоправовакатегоріяфінансовогозобов’язання
охоплюєдалеконевсіфінансовівідносини.Відповідно,стверджуватипроповне
ототожнення понять «сторона фінансово-правового зобов’язання» та «суб’єкт
фінансового правовідношення» не буде термінологічно виправданим та вірним.
Натомість вважаємо, що суб’єкти фінансового правовідношення та суб’єкти
фінансово-правовогозобов’язаннямаютьспіввідноситисяякзагальнеіконкретне.
При характеристиці суб’єктного складу фінансово-правового зобов’язання
доцільновраховуватиітойфакт,щонаукафінансовогоправарозмежовуєпоняття
суб’єктів фінансового права та суб’єктів фінансових правовідносин. Адже не
завждипершістаютьдругими.Уфінансово-правовійтеоріївиходятьізтого,що
суб’єктамифінансовогоправавиступаютьфізичніабоюридичніособи,поведінка
якихрегулюєтьсянормамифінансовогоправа,таякінаділеніправосуб’єктністю.
Правами юридичних осіб як суб’єктів фінансових правовідносин наділені
держававцілому,атакожорганидержавноївлади,органимісцевогосамовряду-
вання,органимісцевоївиконавчоївлади,їхпосадовіособи,тощо.Якможнапоба-
читиізвищенаведеного,однимізсуб’єктіввиступаєдоситьчастопублічнаюри-
дичнаособа.Значнорідше, алеможливоює ситуація, колисуб’єктомвиступає
безпосередньодержава(цеможнапобачитинаприкладізобов’язальнихвідноси-
нахусферідержавногокредиту).Крімтого,досуб’єктногоскладувключатьсяй
підприємства,установи,організаціїбудь-якихформвласностітаорганізаційно-
правовихформ,якіберутьучастьупублічнійфінансовійдіяльності,іяківисту-
пають в якості колективних суб’єктів. Індивідуальними суб’єктами виступають
фізичніособи.Залежновідфінансово-правовогоінституту,врамкахякоговини-
кає конкретне правовідношення, визначальним фактором при характеристиці
фінансово-правовогостатусуіндивідуальнихсуб’єктіввиступатимегромадянст-
воаборезиденство.Алеубудь-якомуразізазначенісуб’єктимаютьвідповідати
такійхарактеристиціякправосуб’єктність.
Правосуб’єктністьявляєсобоюсуспільно-юридичнурисуосібй,відповідно,
має дві сторони – суспільну та юридичну. І якщо суспільна сторона право-
442 Держава і право • Випуск 53
суб’єктності залежить від об’єктивних законів суспільного розвитку та потреб
суспільства, то юридична сторона набуває свого закріплення в обов’язковому
визначенніознаксуб’єктівправавюридичнихнормах,тобтозагальнообов’язко-
вихправилахповедінки.Саметакийвисновокможназробитизрозробокзтеорії
права Н.М. Оніщенко1, О.Ф. Скакун2, В.С. Нерсесянца3, О.В. Петришина4 та
інших.
Правосуб’єктністьскладається ізправоздатностітадієздатності.Прицьому
правоздатність – це обумовлена правом спроможність особи мати суб’єктивні
юридичніправатаобов’язки,тобтобутиучасникомправовідношення.Говорячи
про правоздатність, ми говоримо про здатність суб’єкта бути носієм прав та
обов’язків.Дієздатність,усвоючергу,являєсобоюобумовленуправомспромож-
ністьсвоїмивласнимидіями(бездіяльністю)набуватисуб’єктивніюридичніпра-
ватаобов’язки,здійснюватитаприпинятиїх.Елементомдієздатностівиступає
деліктоздатність, що являє собою спроможність особи нести майнову відпові-
дальністьу випадкахнанесенняшкоди іншимособам.Правосуб’єктністьможе
бутизагальною(можливістьбутисуб’єктомправавзагалі),галузевоютаспеціаль-
ною(вякостіприкладуможнанавестиправосуб’єктністьюридичноїособи).
Інодідлясуб’єктаправадостатньобутиправоздатним,щобпотенційновсту-
питиуправовідношення.Наприклад,уцивільномуправііснуєзагальнацивільна
правоздатністьіндивіда,щовиникаєвмоментйогонародження.Однакуфінан-
совомуправіфінансоваправосуб’єктність,якскладнакатегоріяієдністьфінан-
совоїправоздатностітафінансовоїдієздатності,неможереалізовуватисязанаяв-
ностілишеоднієїзданиххарактеристик,дефінансоваправоздатністьявляєобу-
мовлену фінансово-правовими нормами можливість суб’єктів права мати
суб’єктивніправаінестиюридичніобов’язкиусферіпублічноїфінансовоїдіяль-
ності, а фінансова дієздатність розуміється як обумовлена правовими нормами
здатність суб’єктів фінансового права своїми діями набувати і здійснювати
суб’єктивніправатанестиюридичніобов’язкиутійжесферіпублічноїфінансо-
воїдіяльності.Саметаківисновкиможназробитизбагатьохдосліджень,присвя-
ченихпроблемамтеоріїфінансовогоправа,упершучергу,зробітР.О.Халфіної5.
Так, Конституцією України у ст. 67 закріплено, що громадяни України
зобов’язанісплачуватиподаткиізбориупорядкуірозмірах,встановленихзако-
ном.Усігромадянищорічноподаютьдоподатковихінспекційзамісцемпрожи-
вання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку,
встановленомузаконом6.
Водночасможливістьсвоїмидіяминабутиправаінестиобов’язкивиникаєу
фізичнихосіб–громадянУкраїни(якщослідуватиКонституціїУкраїни)–лише
заумовидосягненнянимипевноговіку,встановленогоподатковимзаконодавст-
вом. Тобто, говорячи про податкові правовідносини, можна стверджувати, що
громадянин, який є правоздатним у сфері сплати податків, стає дієздатним не
раніше, ніж досягне певного віку і встане на податковий облік у податковому
органі замісцемпроживання,деотримає такожвласний ідентифікаційнийкод.
Відповідно,громадянин,якийвиступаєсуб’єктомфінансовогоправа,незавжди
будесуб’єктомфінансовихправовідносин.Якщожговоритипротакихсуб’єктів
фінансовогоправаякорганидержавноївлади,органимісцевогосамоврядування,
юридичніособитощо,топравоздатністьідієздатністьостанніхвиникаютьодно-
часно. Хоча слід зауважити, що ні раніше чинне податкове законодавство, ні
нинішнійПодатковийкодексУкраїнинедаютьчіткоївідповідінапитання,зяко-
говікунастаєподатковадієздатність.
Фінансоваправосуб’єктністьбудевизнаватисязапевнимсуб’єктоміутому
разі, якщо встановлена правовим приписом безпосередньо, і опосередковано.
443Юридичні і політичні науки
Прикладами визнання суб’єктом того чи іншого різновиду фінансових пра-
вовідносиннапідставінаявногоправовогоприписуможутьбутипоняттяплатни-
каподатку,бюджетноїустанови,банку,тощо.Так,згіднозп.15.1.ст.15Податко-
вогокодексуУкраїниплатникамиподатківвизнаютьсяфізичніособи(резиденти
інерезидентиУкраїни),юридичніособи(резидентиінерезидентиУкраїни)таїх
відокремленіпідрозділи,якімають,одержують(передають)об’єктиоподаткуван-
няабопровадятьдіяльність(операції),щоєоб’єктомоподаткуваннязгіднозцим
Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати
податківтазборівзгіднозцимКодексом7.
БюджетнийкодексУкраїнивизначаєвякостібюджетнихустановорганидер-
жавної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені
нимиувстановленомупорядку,щоповністюутримуютьсязарахуноквідповідно-
годержавногобюджетучимісцевогобюджетуієнеприбутковими(п.12ч.1ст.
2)8.ЗаконУкраїни«Пробанкиібанківськудіяльність»підбанкомрозумієюри-
дичну особу, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати
банківськіпослуги,відомостіпроякувнесенідоДержавногореєструбанків(абз.
5ст.2)9.
Разом із тимвизнанняфінансовоїправосуб’єктності запевнимколомучас-
ників суспільних відносин здійснюється опосередковано і пов’язується із
закріпленням прав та обов’язків таких учасників у сфері публічної фінансової
діяльності.Утакомуразісамезакріпленняправчиобов’язківзаособою(юри-
дичноючифізичною)свідчитьпронаявністьунеїфінансовоїправосуб’єктності.
Окресленівищепричиннізв’язкийдаютьпідставиробитивисновокпроте,що
суб’єктивне право існує в конкретних правовідносинах, в які вступає право-
суб’єктнаособа.Цеконкретнаформа,вякійвизначаютьсяправатаобов’язки,що
виникливнаслідоквступуправосуб’єктноїособиуправовідносини.Самецедає
підстави стверджувати, що фінансово-правові норми екстраполюються у кон-
кретнісуспільнівідносини,яківнаслідокправореалізації,тобтоупроцесіправо-
застосування,стаютьфінансовимиправовідносинами.
Виходячизвищевикладеного,суб’єктамифінансовогоправавиступаютьдер-
жава, адміністративно-територіальні утворення, колективні та індивідуальні
суб’єкти. Саме вони і займаються правозастосуванням у процесі участі у
здійсненні публічноїфінансової діяльності, використовуючи у своїй діяльності
той режим правозастосування, що дозволяється в межах фінансового права.
Підкреслимо,щонавідмінувідбагатьохгалузейправа,утомучислійадміністра-
тивного,якевсюколосальнурізноманітністьучасниківправовідносинзводитьдо
двохтипівсуб’єктів(індивідуальнихіколективних),фінансовеправоможедоз-
волитисобіговоритипронаявністьбільшширокогоколасуб’єктів,виокремлюю-
чивякостіокремихсуб’єктівдержавутаадміністративно-територіальнеутворен-
нявособімісцевоїгромади.
Занаявностівідповідногоприпису,щоєпідставоюдлявиникненняфінансо-
вого правовідношення, конкретизовані суб’єктифінансового права, із переліку,
зазначеноговище,вступаютьутакеправовідношення.Прицьомуурядівипадків
зазначенеправовідношенняноситимезобов’язальнийхарактеріможерозгляда-
тисясамеякфінансово-правовезобов’язання.
НакористьданоговисновкуможнанавестипозиціюР.О.Халфіної,якавідмі-
чає,що«будучиносіємсуверенітету,державасамавизначаєколовідносин,безпо-
середнімучасникомякихвонає,іроль,якувонавнихвідіграє,якєдинийіодно-
осібнийвласникакумульованихзадопомогоюподатківізборівцентралізованих
фондів.Природно,щодіяльністьдержавивцьомувипадкуопосередкованабага-
444 Держава і право • Випуск 53
точисельнимиірізноманітнимиправовідносинами,вякихпредставленаякдержа-
ва,такіорганиуправлінняяксамостійнісуб’єктиправа»10.Такимчином,держа-
ва,реалізуючисвійсуверенітет,покладаєфінансово-правовийобов’язокнадер-
жавнийорган.Прицьомутойжесамийподатковийорганстаєзобов’язанимперед
платником,який,усвоючергу,маєправовимагативиконанняобов’язкунасвою
користь,включаючиправозаявлятисвоївимогидозобов’язаногосуб’єктаізвер-
татися,вразіїхнезадоволення,досуду.Отже,державаобтяжуєобов’язкамисвої
ж органи таким чином,щоб досягнути певного справедливого балансу прав та
обов’язківувідносинахфінансовогозобов’язанняміжплатникомподатківікон-
тролюючиморганом.Саметакийпідхіддорегулюванняфінансовихзобов’язаль-
нихвідносинміжконтролюючимиорганамитаплатникамиподатківмаксимально
сприяє детінізації економіки, стимулює економічне зростання, залучення до
країниінвестицій.Аджезахищеністьінвестиційєчиненайголовнішимфактором,
щовизначаєпривабливістьекономікидляінвестування.Нажаль,вУкраїніпоки
щовідсутнєґрунтовнерозуміннявзаємозв’язкуцихявищнадержавномурівні.
Податковий орган у даних відносинах діє від імені і на користь держави в
рівніймірі,яківтихвідносинах,девінреалізуєнаданійомузакономправаяк
частину власних повноважень (наприклад, право на проведення перевірок або
правоназастосуванняфінансовихсанкційзапорушенняподатковогозаконодав-
ства).Самецяобставинадозволяєнамсхилятисядодумкипроте,щоуповнова-
женийорган,втілюючиусвоїйдіяльностіпублічніінтереси,єсуб’єктомфінансо-
во-правовогозобов’язання.
Дещоіншуситуаціюмимаємо,колистороноюфінансово-правовогобюджет-
ногозобов’язаннявиступаєорганмісцевогосамоврядування,який,реалізовуючи
своюправосуб’єктність,дієнакористьтериторіальноїгромади.Такийжевисно-
вокможназробитиістосовномісцевоївладивцілому.Наприклад,згіднозп.8
ст.16БюджетногокодексуУкраїникерівникмісцевогофінансовогоорганумає
право за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної
місцевоїрадивмежахпоточногобюджетногоперіодуздійснюватинаконкурсних
засадахрозміщеннятимчасововільнихкоштівмісцевихбюджетівнадепозитах
абошляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих
Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, з подальшим
поверненнямтакихкоштівдокінцяпоточногобюджетногоперіоду11.
Відносини, що виникатимуть у процесі реалізації керівником місцевого
фінансовогооргануповноваженьстосовнорозміщеннятимчасововільнихкоштів
місцевогобюджетууфінансовійустанові,являтимутьсобоюприкладфінансово-
правовогозобов’язання,недивлячисьнате,щотакерозміщеннямаєвідбуватися
за правилами, визначеними Цивільним кодексом України у частині укладання
депозитногодоговору.Аджеправонатакерозміщеннякерівникотримуєвиключ-
но на підставі рішення уповноваженого органу, причому зазначене право має
втілюватисявжеякобов’язокданогокерівникарозмістититимчасововільнікош-
тизаправилами,чітковизначенимиКабінетомМіністрівУкраїниздотриманням
встановленихБюджетнимкодексомобмежень.Зазначеніобмеженнястосуються
обов’язкупроведенняконкурсу,особливостейукладеннядепозитногодоговору,
визначеннябанків,щоможутьзалучатисядоконкурсу,тощо.Прикладизазначе-
нихобмеженьнаявніуПостановіКабінетуМіністрівУкраїнивід12січня2011р.
№6«ПрозатвердженняПорядкурозміщеннятимчасововільнихкоштівмісцевих
бюджетівнавкладних(депозитних)рахункахубанках»12.
Так,коштиможнарозміститилишеубанках,статутнийкапіталякихпереви-
щує10млрд.гривеньтадоякихнезастосовувалисяпротягомостанньогороку
445Юридичні і політичні науки
заходивпливузгіднозвимогаминормативно-правовихактівНаціональногобан-
ку, за умови дотримання такими банками економічних нормативів капіталу та
ліквідності,обов’язковогорезервуваннякоштівнакореспондентськомурахункув
Національному банку і своєчасного виконання зобов’язань перед клієнтами.У
своючергуфінансоваустановаможеприйнятизазначенікошти,реалізуючисвоє
правонарозміщеннягрошовихкоштівнадепозитах,разомізтимвоназобов’яза-
навитриматиусі вимоги,щовстановленібюджетнимзаконодавствомстосовно
розміщення зазначених вільних ресурсів. Так, до обов’язкових умов, яких має
дотримуватися банк (якиймав би сприйматися як учасник цивільних відносин
приукладаннідоговорудепозиту),відноситьсяіте,щобанкзобов’язанийповер-
нутитимчасововільнікошти,розміщеніуньомунавкладних(депозитних)рахун-
ках(післятого,якцейбанкбудевизнанопереможцемконкурсу),непізнішеніж
за 10днів до закінчення поточного бюджетного періоду, в якому вони були
розміщеніубанку.Прицьомуудоговорібанківськоговкладу(депозиту)обов’яз-
ковозазначаютьсявизначеніорганомДержавноїказначейськоїслужбиреквізити
рахунка для обліку надходжень загального фонду місцевого бюджету, на який
банкиперераховуютьустроки,передбаченіумовамидоговору,коштизакористу-
ваннявкладом(проценти).
Таким чином, на даному прикладі ми бачимо,що банк, який загалом звик
надаватипослугищодовідкриттядепозитнихрахунківнаумовахукладаннядого-
ворувкладу(депозиту),щорозглядаєтьсяякдоговірприєднання(деклієнтможе
абопогодитисянавиставленібанкомумовиіукластидоговір,абонепогодитися
і,відповідно,відмовитисявідукладаннядоговорутавідкриттядепозиту),виму-
шенийвиконуватиусі вимоги (які являютьсядляньогопевнимобмеженнями),
якщобажаєрозміститибюджетнікоштинаумовахдепозиту.
Аналізуючивціломунаведенівищеприкладифінансово-правовихзобов’язань
(ірозуміючи,щоїхможнанаводитибезкінечно),миотримуємощеоднепов’яза-
непитання.Ачиможутьсторонитакогозобов’язаннявимагатистягненнязбитків
уразі,якщообов’язокпротилежноїсторонинебудевиконанийналежнимчином?
Негативнавідповідь, якмивже говориливище,нацепитанняочевидна.Адже
згідно зі статтею 19 Конституцій України органи державної влади і місцевого
самоврядуваннядіютьвиключнонапідставі, вмежах і способом,визначеними
КонституцієюізаконамиУкраїни13.Беззакріпленнявідповіднихнормвзаконо-
давстві,вимогапростягненнязбитківуфінансово-правовихвідносинахєтакою,
щонепідлягаєзадоволенню.Утойжечас,вконтекстізагальнихтенденційлібе-
ралізації фінансового права питання про матеріальну відповідальність органу
державноївладизаневиконаннясвогозобов’язанняякщонеповідношеннюдо
іншогодержавногооргану,топовідношеннюдоорганумісцевогосамоврядуван-
няможестатиактуальнимвжезавтра,неговорячивжепровідповідальністьдер-
жавногоорганупередгромадянином,щочіткозакріпленоуКонституціїУкраїни
іщодочогодержававжебезбудь-якихремароквзяланасебеобов’язокзгідноз
тієюжКонституцією.
Враховуючиоб’єктфінансово-правовогозобов’язання,якимєгрошовікошти,
цінні папери, валютні цінності, тощо, коло суб’єктів фінансово-правового
зобов’язаннядоситьшироке і багато в чому збігається, якми вже говорили, із
суб’єктнимскладомфінансовогоправовідношення.Якщозодногобокууфінан-
сово-правовому зобов’язанні виступає держава в особі уповноваженихдержав-
нихорганівінедержавнихустанов,тозіншогобокуколосуб’єктівправовідно-
шеннявизначаєтьсяспецифікоюфінансово-правовогозобов’язання,асаметим,
нормамиякоїпідгалузі(чиправовогоінституту)фінансовогоправаврегульовані
446 Держава і право • Випуск 53
праватаобов’язкийогосторін.
Усенсіаналізусуб’єктногоскладуфінансово-правовогозобов’язанняможна
погодитисязвисловомтеоретиків,яківідмічають,щоусуб’єктивнихправахта
обов’язкахвідбуваєтьсянібитозлиттядержавноїтаіндивідуальноїволі,соціаль-
ногоінтересутаінтересівпевноїособистості,якезабезпечуєвідповідністьособи-
стоїсвободисоціальнимможливостям14.
Підсумовуючи усе вищевикладене, вважаємо за доцільне визнати, що
суб’єктамифінансово-правовогозобов’язанняможутьбутидержава(безпосеред-
ньо або в особі уповноважених державних органів), територіальні громади (в
особіорганівмісцевогосамоврядуваннячиорганівмісцевоївлади,їхпосадових
осіб),колективнісуб’єкти(підприємства,установи,організації,тощо),індивіду-
альнісуб’єкти(фізичніособи–громадяни,резиденти,нерезиденти,утомучислі
посадовіособи).
Перелік суб’єктів фінансово-правового зобов’язання має деталізуватися на
рівніпідгалузейфінансовогоправа.Такимчином,суб’єктнийскладфінансово-
правовогозобов’язаннявподатковій,бюджетнійібанківській,емісійнійіінших
сферах(підгалузях,інститутах)фінансовогоправабудерізнимівимагаєокремо-
годослідженнядлябільш-меншчіткогойоговизначення.
1. Те орія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука,
Н.М.Оніщенко.–К.:ЮрінкомІнтер,2008.–С.433.2.Ска кун О.Ф.Теориягосударства
иправа(энциклопедическийкурс):Учебник.–Х.:Эспада,2005.–С.569.3.Про бле мы
общейтеорииправаигосударства:Учебникдлявузов/Подобщ.ред.В.С.Нерсесян-
ца.– М.: Норма, 2008. – С. 366. 4. За галь на теорія держави і права: Підручник /
М.В.Цвік,О.В.Петришин,Л.В.Авраменкота ін.;Заред.М.В.Цвіка,О.В.Петриши-
на.–Х.:Право,2009.–С.345.5.Хал фи на Р.О.Общееучениеоправоотношении.–М.:
Юрид.литература,1974.–С.211.6.Кон сти туція України:Законвiд28червня1996р.
№254к/96-ВР//ВВРУкраїни.–1996.–№30.–Ст.141.Іззмінами,внесенимиЗаконом
№2952-VIвід01.02.2011р. //ВВРУкраїни.–2011.–№10.–Ст.67.7.По дат ко вий
кодексУкраїни,Законвiд02.12.2010р.№2755-VI//ВВРУкраїни.–2011.–№13-14,
№15–16,№17(зізмінами).–Ст.15.8.Бю д жет ний кодексУкраїни:Закон№2456-VI
від8липня2010р.//ВВРУкраїни.–2010.–№50-51(зізмінами).–Ст.2.9;ЗаконУкраї-
ни«Пробанкиібанківськудіяльність»вредакціївід7грудня2000р.№2121-ІІІ//ВВР
України.–2001.–№5–6(зізмінами).–Ст.2.10.Хал фи на Р.О.Общееучениеоправо-
отношении.–М.:Юрид.литература,1974.–С.168.11.Бю д жет ний кодексУкраїни.
Закон№2456-VIвід8липня2010р.–Ст.16.12.По ста но ва КабінетуМіністрівУкраї-
нивід12січня2011р.№6«ПрозатвердженняПорядкурозміщеннятимчасововільних
коштівмісцевихбюджетівнавкладних (депозитних)рахункахубанках» //Урядовий
кур’єр.–2011.–№5.13.КонституціяУкраїни:Законвiд28червня1996р.№254к/96-ВР
//ВВРУкраїни.–1996.–№30.–Ст.141;Іззмінами,внесенимиЗаконом№2952-VIвід
01.02.2011р.//ВВРУкраїни.–2011.–№10.–Ст.19.14.Виш нев ский А.Ф., Гор ба тюк
Н.А., Ку чин ский В.А.Общаятеориягосударстваиправа:Учеб.пособ. /Подобщ.ред.
В.А.Кучинского,2-еизд.доп.–Минск:Амалфея,2004.–С.233.
447Юридичні і політичні науки
Розділ 6. ФІНАНСОВЕ ТА БАНКІВСЬКЕ ПРАВО
Д. О. Гетманцев. ЩОДО ПИТАННЯ ПРО СУБ’ЄКТНИЙ СКЛАД ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
|