Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні
Досліджується співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні. Аналізується юридична природа цих видів контролю у галузі охорони довкілля та пропонуються шляхи вдосконалення правового регулювання у цій сфері....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63678 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні / О.В. Головкін // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 448-456. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63678 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-636782014-06-05T03:02:09Z Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні Головкін, О.В. Аграрне, екологічне та земельне право Досліджується співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні. Аналізується юридична природа цих видів контролю у галузі охорони довкілля та пропонуються шляхи вдосконалення правового регулювання у цій сфері. Исследуется соотношение и взаимодействие государственного и общественного контроля в сфере охраны окружающей природной среды в Украине. Анализируется юридическая природа этих видов контроля в отрасли охраны окружающей среды и предлагаются пути усовершенствования правового регулирования в этой сфере. Correlation and cooperation of state and public control are investigated in the field of guard of natural environment in Ukraine. Legal nature of these types of control in industry of guard of environment is analysed and the ways of improvement of the legal adjusting are offered in this sphere. 2011 Article Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні / О.В. Головкін // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 448-456. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63678 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Аграрне, екологічне та земельне право Аграрне, екологічне та земельне право |
spellingShingle |
Аграрне, екологічне та земельне право Аграрне, екологічне та земельне право Головкін, О.В. Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні Держава і право |
description |
Досліджується співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні. Аналізується юридична природа цих видів контролю у галузі охорони довкілля та пропонуються шляхи вдосконалення правового регулювання у цій сфері. |
format |
Article |
author |
Головкін, О.В. |
author_facet |
Головкін, О.В. |
author_sort |
Головкін, О.В. |
title |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні |
title_short |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні |
title_full |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні |
title_fullStr |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні |
title_full_unstemmed |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні |
title_sort |
співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в україні |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Аграрне, екологічне та земельне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63678 |
citation_txt |
Співвідношення і взаємодія державного та громадського контролю в галузі охорони довкілля в Україні / О.В. Головкін // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 448-456. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT golovkínov spívvídnošennâívzaêmodíâderžavnogotagromadsʹkogokontrolûvgaluzíohoronidovkíllâvukraíní |
first_indexed |
2025-07-05T14:24:55Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:24:55Z |
_version_ |
1836817314349056000 |
fulltext |
О.В. ГОЛОВКІН. СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОГО ТА
ГРОМАДСЬКОГОКОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В
УКРАЇНІ
Досліджується співвідно шен ня і взаємодія дер жав но го та гро мадсь ко го кон тро лю
у сфері охо ро ни на вко лиш нь о го при род но го се ре до ви ща в Ук раїні. Аналізується юри дич-
на при ро да цих видів кон тро лю у га лузі охо ро ни довкілля та про по ну ють ся шля хи вдо-
с ко на лен ня пра во во го ре гу лю ван ня у цій сфері.
Ключові слова: дер жав ний кон троль у га лузі охо ро ни довкілля; гро мадсь кий кон-
троль у га лузі охо ро ни довкілля; гро мадсь кий інспек тор з охо ро ни довкілля.
Ис сле ду ет ся со от но ше ние и вза и мо дей ст вие го су дар ст вен но го и об ще ст вен но го
кон тро ля в сфе ре ох ра ны ок ру жа ю щей при род ной сре ды в Ук ра и не. Ана ли зи ру ет ся
юри ди че с кая при ро да этих ви дов кон тро ля в от рас ли ох ра ны ок ру жа ю щей сре ды и
пред ла га ют ся пу ти усо вер шен ст во ва ния пра во во го ре гу ли ро ва ния в этой сфе ре.
Ключевыеслова: го су дар ст вен ный кон троль в сфе ре ох ра ны ок ру жа ю щей сре ды;
об ще ст вен ный кон троль в сфе ре ох ра ны ок ру жа ю щей сре ды; об ще ст вен ный ин спек-
тор по ох ра не ок ру жа ю щей сре ды.
Correlation and cooperation of state and public control are investigated in the field of
guard of natural environment in Ukraine. Legal nature of these types of control in industry of
guard of environment is analysed and the ways of improvement of the legal adjusting are
offered in this sphere.
Keywords: state control in the field of guard of environment; public inspection in the field
of guard of environment; public inspector on the guard of environment.
Громадськийконтрольугалузіохоронидовкілляєбагатограннимфеноменом,
особливим інститутом громадянського суспільства, який дає змогу останньому
здійснюватиконтролюючіфункціїщодостануохоронитазбереженнядовкілля,
природнихресурсів,інформуватигромадськістьпроце,захищатиекологічніпра-
валюдиниігромадянинатощо.Водночасучастьгромадянуздійсненнігромадсь-
когоконтролюєспособомреалізаціїїхньогоконституційногоправанабезпечне
дляжиттяіздоров’ядовкілля.
Однак,усучаснихумовахдлявиявлення і задіянняресурсівудосконалення
державногоконтролюугалузіохоронидовкіллясуттєвимєаналізфеноменугро-
мадськогоконтролюуційсферіусистемномузв’язкусамездержавнимконтро-
лем,щооб’єктивнопередбачаєдослідженняспіввідношеннядержавноготагро-
мадського контролюу галузі охоронидовкілля і співвідношенняйогофункцій,
форміметодівзфункціями,формамиіметодамидержавногоконтролювзазна-
ченійсфері.
Проблематиці здійснення екологічного контролю присвячено дослідження
провідних вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: В.І. Андрейцева,
Г.І.Балюк,М.М.Бринчука,С.О.Боголюбова,А.П.Гетьмана,О.К.Голіченкова,
О.А.Грицан, В.О. Джуган, Л.М. Здоровко, Т.С. Кичилюк, О.С. Колбасова,
Розділ 7. АГРАРНЕ, ЕКОЛОГІЧНЕ ТА
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО
© ГО ЛОВКІН Олек сандр Ва си ль о вич – кандидат юридичних наук, професор
Національної академії прокуратури України, старший радник юстиції, почесний
працівникпрокуратуриУкраїни, заслуженийюристУкраїни
В.В.Костицького,М.В.Краснової,Н.Р.Малишевої,В.Л.Мунтяна,В.В.Петрова,
К.В.Попова,С.І.Хом’яченко,Ю.С.Шемшученка,М.В.Шульгитаін.
Громадський контроль у галузі охорони довкілля є предметом наукових
дослідженьГ.В.Анісімової,О.Ю.Ганюхіної,О.С.Заржицького,М.І.Малишка,
Н.І.Титової,Е.В.Позняк,О.Б.Федоровської,С.В.Шараповоїтаінших.
Метоюданої статті є дослідження співвідношення і взаємодії державного і
громадськогоконтролюугалузіохоронидовкіллявУкраїні.
Зарезультатамиформально-юридичногоаналізутількиодногоінститутугро-
мадськогоконтролювгалузіохоронидовкілля,зокремаувідривівіддержавного
контролю, неможливо обґрунтувати його правову сутність, а відтак, визначити
взаємозв’язокздержавнимконтролемтаперспективиїхспівіснуванняівзаємодії
усучасномусуспільстві.Більшетого, граничнепротиставленняцихдвохвидів
контролю означає протиставлення громадських та державних інтересів щодо
забезпеченнятагарантуванняохоронидовкілля,збереженняйогоякостівналеж-
ному стані тощо. Такий підхід, як видається, спрощує і спотворює адекватне
сучаснимпотребамсуспільствавекологічнійсферірозуміннясутностііпризна-
ченнягромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілля,недає змогиповніше
задіяти його ресурси в цілях удосконалення системи державного контролю у
галузіохоронидовкілля,зокремавумовахпобудовиправовоїдемократичноїдер-
жави1.
Як правильно зазначалося в науковій літературі, проблема розробки та
здійсненнясучасноїконцепціїгромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілля
постаєнадто гострониніу зв’язку здвомаобставинами:по-перше,у зв’язку з
потребамиповнішоїреалізаціїправалюдининасприятливедовкілля,а,по-друге,
узв’язкузнизькимрівнемефективностіреалізаціїцієїфункціїсамоюдержавою2.
Узв’язкузцимиобставинамирозвитокгромадськогоконтролюугалузіохо-
рони довкілля закономірно розглядається як елемент розвитку правового
механізмувзаємодіїсуспільстваіприродиунапрямійогодемократизації.Зокре-
ма,цейінститутперебуваєводномурядузтакимиважливими,більшчименш
урегульованими правовими нормами, інститутами та процедурами участі гро-
мадськості в екологічному управлінні, як отримання екологічної інформації,
участьгромадянвухваленніекологічнозначущихгосподарськихтауправлінських
рішень, упроведенні екологічної експертизи, іншихнапрямах іформахроботи
громадськостіуційгалузі.
Водночас інституційна слабкість та правозастосовча інертність у викорис-
танні інституту громадськогоконтролюу галузіохоронидовкілляпояснюється
доситьнизькоюпокищозацікавленістюсамихгромадянуреалізаціїсвоїхеко-
логічнихправ, пануванні стереотипупріоритетності економічних інтересів над
власне екологічними; суперечності екологічних та економічних інтересів, коли
першівіддаються,образнокажучи,«навідкуп»другим,азаконодавчіініціативи
уційсфері гальмуютьсярізноманітнимиспособами;нетривалимперіодомеко-
логізації відповідної нормативної бази, зокрема в частині розвитку інститутів
забезпечення і захисту екологічних прав людини і громадянина; відсутністю
матеріальногостимулюваннягромадськихінспекторівугалузіохоронидовкілля.
Отже,цітаіншіпричиниобумовлюютьслабкістьрозвиткумеханізмівреалізації
правовихнорм,присвяченихгромадськомуконтролюугалузіохоронидовкілля,
щочасто-густозводитьнанівецьзусиллянормотворців3.
Хочаінститутгромадськогоконтролюугалузіохоронидовкіллятрадиційно
відмежовуєтьсявіддержавногоякокремий,відносносамостійнийвидвідповідно-
гоконтролю,протеігноруватиїхтіснийзв’язоктавзаємодіюнеможнахочабз
449Юридичні і політичні науки
оглядунате,щовідповіднодоКонституціїУкраїниуправліннядержавнимиспра-
вамиздійснюєтьсяякчерездержавніоргани,такісамимигромадянамибезпосе-
редньо.Відтакнекоректнопротиставлятидержавнийтагромадськийконтрольу
галузіохоронидовкілляізоглядунате,щостанохоронидовкілля–завданняне
лише держави, але і суспільства, вирішувати яке вони покликані у тісній
взаємодії,увідповіднихформахтавідповіднимизасобами4.
Покликання громадського контролюу галузі охорони довкілля – не в тому,
щобзаступитиорганидержавноївладивреалізаціївідповідногозавдання,допо-
могти державі самоусунутися від екологічної проблематики, а в тому, щоб
повнішезадіятиресурсиякдержави,такісуспільства,йогоструктурувідповідній
справі,якійнаданоконституційногозначення.Йдетьсянепропідмінугромадсь-
кимиформуваннямивиконаннядержавоюекологічноїфункціїщодоздійснення
контролювційсфері,автому,щобактивізуватидіяльністьдержавитаїїорганів
шляхомпереведенняцієїсправидоплощинизацікавленнягромадськості,поси-
леннягромадськогоінтересудоцієїсправитощо.
Спірністьправовоїприродитапризначеннягромадськогоконтролюугалузі
охоронидовкіллявУкраїніособливопомітнавженастадіїспробдатинауково-
правовудефініціюцьомуфеномену.Уцьомупитаннісередфахівцівтежнемає
одностайності. Ми не будемо докладно вдаватися до всіх нюансів відповідної
дискусії, а визначимо лише той її елемент, який безпосередньо стосується
дефініціїгромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілляузв’язкузвизначен-
нямйогоспіввідношенняздержавнимконтролемуційсфері.
Зокрема,О.Б.Федоровськапропонуєрозрізнятипоняття«громадськогоеко-
логічногоконтролю»увузькомутавширокомурозумінні.З її точкизору, гро-
мадськийекологічнийконтрольувузькомурозуміннієконтролем,щоздійснюється
громадськимиінспекторамивгалузіохоронидовкіллявідповіднодовимогнор-
мативно-правовихактів,якірегулюютьїхстатус.Підгромадськимекологічним
контролем у широкому значенні ця авторка розуміє контроль за додержанням
екологічного законодавства з боку різних ланок громадянського суспільства, в
першучергугромадськихприродоохороннихорганізацій,окремихгромадянтаїх
цільовихгруп5.
НадумкуО.А.Грицан,існуєдвапідходищодорозуміннягромадськогоеко-
логічногоконтролювціломута за використанням і охороноюнадр зокрема.У
вузькому розумінні громадський контроль – це діяльність громадських інспек-
торівзохоронидовкілля,спрямовананапопередження,виявленнятаприпинення
порушеньекологічногозаконодавствазбокупідприємств,установ,організаційта
окремихгромадян.Надумкуцієїавторки,затакогопідходузначнообмежується
суб’єктнийскладконтрольнихправовідносин,атакожоб’єктконтролю.Водно-
часзазначенихнедоліківпозбавлений,зїїточкизору,другийпідхід,згіднозяким
громадськийекологічнийконтроль–цеширокийспектрдіяльностіокремихгро-
мадян та природоохоронних громадських організацій, спрямованийна забезпе-
ченнядотриманняекологічногозаконодавстваорганамидержавноївлади,місце-
вогосамоврядування,фізичнимитаюридичнимиособами6.
С.І.Хом’яченкозапропонувалавизначеннягромадськогоземельногоконтро-
люякдіяльностігромадянтаїхобєднань,наділенихвідповіднимиповноважен-
нями,спрямованоїнаперевіркудотриманняземельногозаконодавствадержавни-
миорганами,органамимісцевогосамоврядування,підприємствами,установами,
організаціяминезалежновідформивласності,громадянами,атакожнапоперед-
ження,виявленняйусуненняправопорушень.Надумкуавторки,засвоєююри-
дичноюприродоюгромадськийконтрользавикористаннямтаохороноюземельє
450 Держава і право • Випуск 53
спорідненимізсамовряднимконтролемуданійсферісуспільнихвідносин,який
безпосередньо відображає інтереси членів територіальних громад сіл, селищ і
міст. У зв’язку з цим нею обгрунтовується висновок про те, що громадських
інспекторівзвикористаннятаохорониземельдоцільнозатверджуватинасесіях
відповіднихрад7.
Нанашпогляд,висновкивченихпронеобхідністьзастосовуватидвапідходи–
«вузький»та«широкий»–длярозумінняправовоїприродиісутностігромадсь-
когоконтролюугалузіохоронидовкілля(якіекологічногоконтролюзагалом)не
спираються на системне розуміння приписів чинного законодавства та ґрунту-
ються на хибних методологічних засадахщодо протиставлення державного та
громадськоговидівконтролювзазначенійсфері.
Між тим, системне тлумачення законодавстваУкраїни,щовстановлюєпра-
вовінормищодоздійсненнягромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілля,
передбачає досить розгалужену системну норм, що розпорошені по правовим
актамрізноїюридичноїсилиірізногорівнясистематизованості.Дотогожвони
прийнятіврізнийчас.Протевсівонискладаютьпевнусистемузаконодавства,що
регулює організацію і здійснення громадського контролю у галузі охорони
довкіллявУкраїні.Томувсівонивсукупностііповиннівраховуватисяприпошу-
кукоректноговизначенняправовоїсутностіданогоінституту.
Дійсно,громадськийконтрольякокремийправовийінститутотримавзаконо-
давчезакріпленняучисленнихнормативно-правовихактах,основнимизякихє
Конституція України, Орхуська Конвенція «Про доступ до інформації, участь
громадськостівпроцесіприйняттярішеньтадоступдоправосуддязпитань,що
стосуютьсядовкілля»,ЗакониУкраїниПроохоронунавколишньогоприродного
середовища», «Про звернення громадян», «Про екологічну експертизу», «Про
охоронуатмосферногоповітря»,«Проінформацію»,Кодекспроадміністративні
правопорушення,Земельний,Лісовий,ВоднийкодексиУкраїнитаінші.
Зокрема,самеуст.ст.21та36ЗаконуУкраїни«Проохоронунавколишнього
природногосередовища»,ст.ст.38-39ЗаконуУкраїни«Промисливськегосподар-
ствотаполювання»,ст.37ЗаконуУкраїни«Пророслиннийсвіт»,ст.ст.13та63
ЗаконуУкраїни«Проприродно-заповіднийфондУкраїни»,ст.ст.58та60Закону
України«Протвариннийсвіт»,ст.255КодексуУкраїнипроадміністративніпра-
вопорушення та п. 4. Положення про Державну екологічну інспекціюУкраїни
містяться посилання на громадських інспекторів у галузі охорони довкілля як
інструментгромадськогоконтролюуційгалузі.
Проте,цезовсімнеозначає,щозаконодавствоУкраїнизводитьіснуваннягро-
мадського контролю у цій сфері саме до діяльності виключно громадських
інспекторів,яквважаютьназванівищеавтори.Адже,окрімзазначенихправових
актів, в Україні діє також Положення про участь громадськості у прийнятті
рішень у сфері охорони довкілля, затверджене Наказом Міністерства охорони
навколишньогоприродногосередовищаУкраїнивід18.12.2003p.№168,уяко-
му, зокрема,визначенітакіосновніпринципиучасті громадськостівприйнятті
рішеньзпитань,щосправляютьчиможутьсправитинегативнийвпливнастан
довкілля,як:прозорістьтадемократизм;доступгромадськостідоінформаціїдля
прийняття відповідних рішень; урахування громадської думки при прийнятті
остаточногорішення;сприянняучастігромадськостіуприйняттірішень8.
До видів рішень з питань,що справляють чиможуть справити негативний
впливнастандовкілля,доякихзалучаєтьсягромадськість,данимНаказомвідне-
сені:розробкаміждержавних,державних,регіональних,місцевихтаіншихтери-
торіальнихпрограм,місцевихпланівдій,стратегійта іншихдокументів;підго-
451Юридичні і політичні науки
товка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів; здійснення
державної екологічної експертизи з проведенням оцінки впливу на довкілля
небезпечнихоб’єктівтавидівдіяльності;видачавідповіднихдокументівнавико-
ристання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених
організмівудовкілля,атакождіяльність,якапов’язанаіззабрудненнямдовкілля,
поводженнямзнебезпечнимиречовинами,відходамитаїхрозміщенням;витрати,
пов’язані із здійсненнямприродоохоронних заходів за рахунокфондів охорони
навколишньогоприродногосередовища.
Водночас формами участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що
справляютьчиможутьсправитинегативнийвпливнастандовкілля,є:роботав
складіекспертнихтаробочихгруп,комісій,комітетівзрозробкипрограм,планів,
стратегій,проектівнормативно-правовихактів, оцінокризиків;роботав складі
державнихеколого-експертнихкомісій;громадське(публічне)обговоренняпро-
ектіврішеньцентральнихорганіввиконавчоївладита їхорганівнамісцях,що
справляютьчиможутьсправитинегативнийвпливнастандовкілля,підчаспро-
веденняпарламентськихслухань,конференцій,семінарів,круглихстолів,обгово-
реннярезультатів соціологічнихдосліджень, зборів громадян замісцемпрожи-
ваннятощо;організаціятапроведеннягромадськоїекологічноїекспертизи;обго-
вореннязаявпроекологічнінаслідкизапланованоїдіяльностітаможливихаль-
тернативнихваріантівпроектіврішеньщодоцихвидівдіяльностіприпроведенні
оцінки впливу на навколишнє природне середовище; підготовка звернень до
органів виконавчої влади з актуальних екологічнихпроблем з пропозиціями та
рекомендаціямищодоїхвирішеннявпорядку,установленомуЗаконом«Прозвер-
нення громадян»; виступи в засобах масової інформації з екологічних питань;
іншіформи,передбаченізаконодавствомУкраїни9.
Таким чином, наведений у Наказі перелік не є закритим, вичерпним, що
виправданозоглядунапотребиподальшогорозширенняформгромадськогокон-
тролюугалузіохоронидовкіллявмайбутньому.Дотогожувищевказаномупідза-
конномунормативномуактітакождеталізуютьсядеяківажливіпроцедурніаспек-
тиреалізаціївідповіднихформучастігромадськостівприйняттірішеньзпитань,
що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля. Тому
висновок вченихпро існування і дуалізм «вузького» та «широкого»підходів до
розуміннясутностігромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілляневитримує
критики,оскільки«вузький»підхідспираєтьсянарозумінняцьоговидуконтролю
якдіяльностівиключногромадськихінспекторівугалузіохоронидовкілля,ацене
відповідаєчинномузаконодавствузцихпитань.Насправдімоваповиннавестися
лишепротакерозуміннясутностігромадськогоконтролюуційсфері,якийохоп-
люєвсіформиучастігромадськостіуздійсненнігромадськогоконтролюусправі
охоронидовкілля,невичерпуючисьіснуваннямінститутугромадськоїінспектури.
ПрицьомумипогоджуємосязтвердженнямГ.А.Ларіонова,щонаділеннягро-
мадськихорганізаційфункціямидержавноїінспектуриєнедоцільним,томущоце
призводитьлишедодублюванняїїфункцій,атакожфункційдержавнихнаглядо-
вихорганів,причомунанижчомупрофесійномурівні10.
Водночас навіть інші форми участі громадськості в такому контролі не
відділенівіддержавногоконтролю«китайськоюстіною»тайнеповинніпротис-
тавлятисяйому:всівідповідніформиповинніздійснюватисянаосновівідповідних
законодавчихприписів.
Якщо ж аналізувати законодавчі приписи щодо функціонування інституту
громадськоїінспектуриугалузіохоронидовкілляурозрізійогоспіввідношення
з державним контролем у цій сфері, то можна дійти закономірного, на наш
452 Держава і право • Випуск 53
погляд, висновку,що державний контроль у галузі охорони довкілля вУкраїні
здійснюєтьсятакожіякконтрольнадгромадськимконтролем.
Зокрема,відповіднодоп.2.1Положенияпрогромадськихінспекторівзохоро-
нидовкілля,затвердженогоНаказомМіністерстваекологіїтаприроднихресурсів
Українивід27.02.2002p.№88,діяльністьгромадськихінспекторіворганізову-
ютьтакоординуютьоргани,щоналежатьдосфериуправлінняМінприроди11.
Дляпризначеннягромадським інспекторомнеобхідноматидосвідприродо-
охоронної роботи та пройти відповідну співбесіду в органахМінприроди.При
цьомусампорядокпризначеннятаксамопередачаєактивнуучастьуцьомупро-
цесі державних контролюючих органів у галузі охорони довкілля: громадські
інспекторипризначаютьсяГоловнимдержавнимінспекторомУкраїнизохорони
навколишньогоприродногосередовищатаголовнимидержавнимиінспекторами
з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій після
проходженняспівбесідивідповіднозкерівникамиструктурнихпідрозділіворга-
ну Мінприроди та виявлення претендентом знань з основ природоохоронного
законодавства.Прицьомугромадськийінспекторповинентакожпройтинавчан-
няворганіМінприроди,якийвидавпосвідчення,зпитаньздійсненняінспекційних
перевірок,складаннязаїхрезультатамиактівтапротоколівпроадміністративні
правопорушення.
ГромадськіінспекторипрацюютьутіснійвзаємодіїзорганамиМінприроди,
які призначили їх і видали посвідчення громадського інспектора з охорони
довкілля, іншимидержавними контролюючими органами, органами виконавчої
владитамісцевогосамоврядування,громадськимиекологічнимиорганізаціями.
Передбачається, зокрема, закріплення кожного громадського інспектора за
відповідним підрозділом органуМінприроди (відділом, сектором тощо) або за
державнимінспекторомзохоронинавколишньогоприродногосередовища,сфера
діяльностіякихзбігаєтьсязнапрямкомприродоохоронноїдіяльностігромадсько-
гоінспектора(охоронабіоресурсів,поводженнязвідходами,охороназемельних
ресурсівтощо).Прицьомукерівникпідрозділу (державний інспектор), заяким
закріпленийгромадськийінспектор:надаєйомупрактичнуіметодичнудопомогу
зпитаньздійсненнягромадськогоконтролюзадодержаннямзаконодавствапро
охоронудовкілля;координуєйогодіяльність;проводитьзнимнавчання,ознай-
омлюєйогозновимизаконодавчимитанормативнимидокументами,якірегулю-
ютьздійсненнягромадськогоконтролю;залучаєйогодоучастівперевірках,які
збігаються з напрямком природоохоронної діяльності громадського інспектора;
оформляєзапідписомкерівникавідповідногооргануМінприродичийогозаступ-
никанаправленнядлягромадськогоінспекторанапроведеннярейдівтаперевірок;
приймає та аналізує щоквартальні та щорічні звіти громадських інспекторів з
охоронидовкілля;вноситьподанняпропродовженнятермінувиконанняроботи
громадськогоінспекторазохоронидовкілля.
Більшість прав громадських інспекторів у галузі охорони довкілля також
реалізуютьсяутіснійвзаємодіїзпрацівникамивідповіднихдержавнихконтролю-
ючихорганів.Зокрема,цестосуєтьсяучастіупроведенніперевірокдодержання
підприємствами,установами,організаціямивсіхформвласностітагромадянами
вимог природоохоронного законодавства; проведення за направленням органу
Мінприроди,якийпризначивгромадськогоінспектора,рейдівтаперевірок;скла-
денняпротоколівпроадміністративніправопорушенняпривиявленніпорушень
природоохоронногозаконодавства,іподанняїхвідповідномуоргануМінприроди
дляпритягненнявиннихдовідповідальностітощо.
Серед обов’язків громадських інспекторів Наказом установлені обов’язки
453Юридичні і політичні науки
інформувативідповіднийорганМінприродипрорезультатирейдівтаперевірок
безпосередньопісляїхзакінченнятащоквартальноподаватидооргануМінпри-
роди, яким призначено громадського інспектора з охорони довкілля, щоквар-
тальнітащорічнийзвітипропроведенуроботу.
ВодночасорганМінприроди,щопризначивгромадськогоінспектора,маєпра-
во за клопотанням відповідного структурного підрозділу органу Мінприроди
застосуватидовідповідногоінспекторазаходивідповідальності,щополягаютьу
позбавленнійогоправавиконуватиобов’язкигромадськогоінспекторазохорони
довкіллязанулюваннямвідповідногопосвідчення.Підставамидляцьогоє:нена-
данняувстановленітермінизвітівабонегативнаїхоцінка;неналежневиконання
функційгромадськогоінспектора;вчиненнягромадськимінспекторомпорушень
законодавствавгалузіохоронидовкілля,перевищенняповноважень,атакожучи-
ненняіншихпротиправнихдійпривиконанніобов’язківгромадськогоінспектора
з охорони довкілля. Відповідне рішення приймається Головним державним
інспекторомУкраїнизохоронинавколишньогоприродногосередовищатаголо-
внимидержавнимиінспекторамизохоронинавколишньогоприродногосередо-
вищавідповіднихтериторій.
НапідставіаналізувищезазначенихположеньНаказуможназробитиобгрун-
тованийвисновокпроте,щогромадськийконтрольугалузіохоронидовкілляне
можепротиставлятисядержавномузоглядунатакіміркування:
– його сутність, форми і методи ґрунтуються на державному контролі, є
похіднимивіднього;
–відповідніформиіметодигромадськогоконтролюугалузіохоронидовкілля
неєдовільними,вониґрунтуютьсянавідповіднихзаконодавчихприписах,якідо
тогожпокликанідеталізуватитакожпроцесуальнусторонуздійсненнявідповідно-
гоконтролювусьомурізноманіттійогоконкретнихформіметодів;
–громадськийконтрольугалузіохоронидовкіллявУкраїніздійснюєтьсяу
тихформах,яківизначаютьсядержавнимиконтролюючимиорганаминаоснові
відповіднихзаконодавчихприписів;
– органи державного контролю здійснюють суттєвий координуючий та
управлінськийвпливнагромадськийконтрольуформах,визначенихзаконодав-
ствомУкраїни,тапрактичнонавсіхстадіяхздійсненнягромадськогоконтролю,
підпорядковуючиостаннійдержавнимінтересамохоронидовкілля,забезпечення
екологічнихправлюдиниігромадянина;
–органи,щоздійснюютьгромадськийконтрольугалузіохоронидовкілляв
Україні, не наділені повноваженнями безпосередньо застосовувати заходи
адміністративногопримусудопорушниківзаконодавствапроохоронудовкілля;
такеправонаданелишеуповноваженимнатезаконодавствомУкраїниорганам
державноївладитаїхпосадовимособам.
Водночас О. Б. Федоровська на основі аналізу відповідних правових норм
зробила висновок про те, що встановлений законодавством України порядок
затвердженнягромадськихінспекторіввгалузіохоронидовкілляорганамидер-
жавногоекологічногоконтролюсуперечитьправовійприродігромадськоїінспек-
тури, надає їй залежного від держави допоміжного статусу позавідомчого
помічникадержавнихконтролюючихорганів.Тому,продовжуєдослідниця,варто
повернутисядоправовогорегулювання,щоіснуваловційчастинізрадянських
часівдо1999p.,згіднозякимгромадськіінспекториготувалисьізатверджува-
лисьсамимигромадськимиорганізаціями.Тількипідзвітністьіпідконтрольність
громадських інспекторівоб’єднаннямгромадянможезабезпечитинезалежність
відповідноговидуконтролю, створити своєрідну«противагу» збоку громадсь-
454 Держава і право • Випуск 53
костінаддержавноюдіяльністювгалузіохоронидовкілля12.
Протеминеможемопогодитисяізтакимвисновком,оскільки,якзазначалося
вище,державнийтагромадськийконтрольусправіохоронидовкіллянеповинні
протиставлятися.Упротилежномувипадкуотримаємочерговуситуацію«війниза
компетенцію», що призведе лише до подальшої деградації справи охорони
довкіллявУкраїні,занепадуконтролюуційсфері,іншихнегативнихнаслідків.
Громадськийконтрольугалузіохоронидовкіллянеповиненпротиставлятися
державному і з тієї точки зору, що відповідні контролюючі органи та гро-
мадськість,посуті,роблятьоднусправу,керуютьсяспільнимицілямитазавдан-
нями, проте у притаманних їмформах та відповіднимиметодами.Відтакмова
повинна вестися про їх взаємодоповнюваність та взаємодію. Адже неможливо
уявитисобіситуацію,колиздійсненнягромадськогоконтролюугалузіохорони
довкіллястанецілковито(інституційнотанормативно)незалежнимвіддержав-
ногоконтролю:наслідкомстанехаосібезконтрольністьуційсфері,аненаведен-
няелементарногопорядку.
Отже,якпоказановище,протиставленняцихвидівконтролюугалузіохорони
довкіллянемаєпідсобоюлогічноїтанормативно-правовоїоснов.Томуз-поміж
трьох основнихформ взаємовідносин державного та громадського контролю у
галузіохоронидовкілля–протистояння(конкуренції),інтегруваннягромадського
контролю у державний та толерантного співіснування – саме остання форма
найбільшповноіпослідовновідбиваєсучаснуспецифікувзаємодіїдержавногота
громадськогоконтролюугалузіохоронидовкіллятаєнайбільшперспективним
напрямкомтакоївзаємодії.
Разом з тим, сучасний громадський контроль у галузі охорони довкілля в
Україніне є інеповиненбутиповністю інтегрованиму структурудержавного
контролю.Водночасвонитіснопереплітаються,взаємодіють,доповнюютьодин
одногоуздійсненніконтрольноїфункціїугалузіекології,щоцілкомзакономірно
зоглядунаспільністьцілейізавданьцихформконтролющодозахиступублічних
екологічнихінтересів.
Вартотакожнаголоситинапохідномувіддержавногогромадськомуконтролі
вційсфері,щовказуєнайогодержавницьке,анесамоврядне,автономневіддер-
жави,походження.
Васпектівдосконаленнямеханізмівгромадськогоконтролюугалузіохорони
довкіллявУкраїніяк інструменту (ресурсу)посиленнядержавногоконтролюв
ційсфері,можнарозглядатизаходищодоупорядкуваннявідповідногозаконодав-
ства,підвищеннярівняйогосистематизованості.
Так,надумкудеякихфахівців,найбільшефективнимшляхомудосконалення
правовогорегулюваннягромадськогоконтролюуційсфері,вважаєтьсявикорис-
тання можливостей, пов’язаних з кодифікацією екологічного законодавства в
Україні,тобтовнесеннядоЕкологічногокодексурозділу«Екологічнийконтроль»
івиділенняуньомуокремоїглави«Громадськийекологічнийконтроль».Цяглава
маєузагальнитиіконкретизувативсічиннінаданийперіоднорми,якимирегу-
люютьсявідносиниугалузігромадськогоекологічногоконтролю13.
Знашоїжточкизору,більшперспективнимтаобґрунтованимвиглядаєвсеж
іншийшлях–викладеннявідповіднихнормумайбутньомуЗаконіУкраїни«Про
екологічнийконтроль»,вякомуможнабудебільшдокладнотасистематизовано
викластивсіправовіположення,присвяченінелишеспецифіцівласнегромадсь-
кого контролю у галузі охорони довкілля, але й чіткіше визначити форми
взаємодіїдержавноготагромадськоговидівтакогоконтролю,підвищитирівень
правовогорегулюваннявідповіднихправовідносиндорівнязаконодавчого.Зок-
455Юридичні і політичні науки
рема,самеуцьомуЗаконіслідвизначитиметуізавданнятакогоконтролю,його
об’єкти, суб’єкти, їх права та обов’язки, правовий статус громадських еко-
логічнихінспекторів,правагромадськихорганізаційусферіздійсненняконтро-
лювгалузіохоронидовкіллятощо.
Водночас,урозвитоквідповідногоЗакону,вважаємозадоцільнерозробкута
затвердження єдиного комплексного Положення про громадський контроль у
галузі охорони довкілля, передбачивши у ньому, зокрема, розширення прав та
обов’язківгромадськогоінспектораугалузіохоронидовкілля,визначенняобсягів
йоговідповідальностітапідвищеннярівняправовоїпідготовкитакихінспекторів.
1.Гу лак Н. В. Реализация государственного экологического контроля в правовом
государстве//Государствоиправо:теорияипрактика.–2006.–№3.–С.121.2.Брин-
чук М.М. Экологическое право: Учебник – М.: Юристъ, 2003. – С. 352. 3. Га ню хи-
на О.Ю.Общественныйэкологическийконтрольвобластиохраныокружающейсреды
//ПроблемыисполненияэкологическогоиземельногозаконодательствавРоссийской
Федерации: Сборник материалов IV Всероссийской научно-практической конферен-
ции.–Пенза:ПриволжскийДомзнаний,2005.–С.26-28.4.Го ли чен ков А.К.Экологиче-
ский контроль: теория, практика правового регулирования. – М.: Изд-во МГУ,
1992.–С.52-53.5.Фе до ровсь ка О.Б.Правовезабезпеченнягромадськогоекологічного
контролювУкраїні:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–К.,2007.–С.6.6.Гри цан О.А.
Правовізасадиекологічногоконтролюзавикористаннямтаохороноюнадр:Автореф.
дис.…канд.юрид.наук.–К.,2009.–С.13.7.Хом’ячен ко С.І.Правовезабезпечення
контролюзавикористаннямтаохороноюземельвУкраїні:Автореф.дис.…канд.юрид.
наук.–К.,2004.–С.12-13.8.По ло жен няпроучастьгромадськостіуприйняттірішень
усферіохоронидовкілля:ЗатвердженоНаказомМіністерстваохоронинавколишнього
природногосередовищаУкраїнивід18.12.03р.№168//ОфіційнийвісникУкраїни.–
2004.–№6.–Ст.223.9.Тамсамо.10.Ла ри о нов Г.А.Общественныйэкологический
конироль//Государствоиправо.–1996.–№2.–С.65.11.По ло жен ня прогромадських
інспекторівзохоронидовкілля:ЗатвердженоНаказомМіністерстваекологіїтаприрод-
нихресурсівУкраїни від 27.02.02р.№88 //ОфіційнийвісникУкраїни. – 2004. –№
12.–Ст.631.12.Фе до ровсь ка О.Б.Цит.праця.–С.6-7.13.Тамсамо.–С.12-13.
456 Держава і право • Випуск 53
Розділ 7. АГРАРНЕ, ЕКОЛОГІЧНЕ ТА ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО
О.В. ГОЛОВКІН. СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОГО ТА ГРОМАДСЬКОГОКОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ
|