Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63687 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-636872014-06-05T03:02:00Z Поняття методології судового пізнання та витоки її формування Ахтирська, Н.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень. На основе анализа действующего законодательства и судебной практики обосновывается необходимость разработки методологии судебного познания, способствующей повышению качества судебных решений. In virtue of analyses of current law and court practice settles the necessity of development of methodology of the judicial perception, which promotes the quality of adjudgement. 2011 Article Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Ахтирська, Н.М. Поняття методології судового пізнання та витоки її формування Держава і право |
description |
На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень. |
format |
Article |
author |
Ахтирська, Н.М. |
author_facet |
Ахтирська, Н.М. |
author_sort |
Ахтирська, Н.М. |
title |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
title_short |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
title_full |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
title_fullStr |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
title_full_unstemmed |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
title_sort |
поняття методології судового пізнання та витоки її формування |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687 |
citation_txt |
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ahtirsʹkanm ponâttâmetodologíísudovogopíznannâtavitokiííformuvannâ |
first_indexed |
2025-07-05T14:25:18Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:25:18Z |
_version_ |
1836817338172702720 |
fulltext |
Н. М. АХТИРСЬКА. ПОНЯТТЯ МЕТОДОЛОГІЇ СУДОВОГО ПІЗНАННЯ ТА
ВИТОКИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ
На підставі аналізу чин но го за ко но дав ст ва та су до вої прак ти ки обґрун то вується
доцільність роз роб ки ме то до логії су до во го пізнан ня, що спри я ти ме підви щен ню якості
су до вих рішень.
Ключові слова: су до ва си с те ма, ме то до логія су до во го пізнан ня, вста нов лен ня
істи ни.
На ос но ве ана ли за дей ст ву ю ще го за ко но да тель ст ва и су деб ной прак ти ки обос но-
вы ва ет ся не об хо ди мость раз ра бот ки ме то до ло гии су деб но го по зна ния, спо соб ст ву ю-
щей по вы ше нию ка че ст ва су деб ных ре ше ний.
Ключевыеслова: су деб ная си с те ма, ме то до ло гия су деб но го по зна ния, ус та нов ле-
ние ис ти ны.
In virtue of analyses of current law and court practice settles the necessity of development
of methodology of the judicial perception, which promotes the quality of adjudgement.
Keywords: court system, methodology of the judicial perception, establishment of truth.
Однієюзскладовихреформуваннясудовоївлади,покращенняякостісудових
рішень є прийняття нового кримінально-процесуального законодавства.Однак,
очевиднимєтаобставина,щонаявністьнайдосконалішихнормативнихактівне
убезпечить судочинство від загрози прийняття неправосудного рішення.
Дослідженняпитань,пов’язанихзпричинаминевисокоїякостісудовихрішень,
створюєтеорію,якаформуєвідповідьнапошукреформатора.Існуючапрактика
поквапливого підходу до усунення «білих плям» в законодавчих актах, до
вибірково-випадкових методичних рекомендацій щодо розгляду окремих кате-
горій справ не виправдала сподівання на поліпшення судочинства, тим самим
зумовившипотребууформуванніновогометодологічногопідходу–методології
судовогопізнання.Розвитококремих теорій (теорії доказів, теорії судових екс-
пертизтощо)неспромігсянадатиметодологічнихрекомендаційщодоособливо-
стейсудовогопізнання.
А.Ф.Коні,наголошувавнатому,що«завданнякримінальногосудуполягають
удослідженнізлочинноїповедінкитаусправедливомузастосуваннідолюдини,
визнаноївинною,караючогозакону.Алесуднемеханізмінежиттєваабстракція,
аживий,сприймаючийорганізм,якийбезпосередньостикаєтьсязрізноманітни-
минаслідкамитаявищамисуспільства.Нарізнихрівняхкримінальногопроцесу,
досліджуючикримінальнусправу,пов’язуючизнеюособупорушника,оцінюючи
йоговинутапорівнюючизнеюмірукари,спостерігаючи,щобцяоцінказдійсню-
валась за правилами,що встановлені як для суспільства, так і для підсудного,
суддямуситьзастосувативсісилирозумутасовісті,знанняідосвід,щобдосягти
життєвоїтаюридичноїправдисправи»1.Отже,доцільновизнати,щосудупро-
цесі розгляду справи займається пізнанням, яке представляє собою сукупність
процесів, процедур та методів набуття знань про явища та закономірності
об’єктивногосвіту.
Пізнання виступає основним предметом гносеології (теорії пізнання). На
необхідністькомплексного,наскрізногопідходууформуваннінауковоїтеорії,яка
506 Держава і право • Випуск 53
©АХ ТИРСЬ КА На талія Ми ко лаївна–кандидатюридичнихнаук,доцент,доценткафе-
дрикриміналістикиюридичногофакультетуКиївськогонаціональногоуніверситетуімені
ТарасаШевченка
б дала відповідь на питання судочинства методологічного характеру, вказує та
обставина,щоусьогоденніспостерігаєтьсяпошукправовихвідповідейнапев-
нийнегативнийнаслідокусудовійпрактиці(абовокремійсправі).Направиль-
ностітакоїпозиціїнаголошувавАристотель«:«Ізнаукубільшіймірівважається
мудрістюта,якаобираєтьсязарадинеїсамоїізметоюпізнання,анета,щопри-
ваблюєнаслідками, і та, яка виконуєкерівнуроль - убільшіймірі, ніж та, яка
займаєпідлеглестановище»2.
Щожтакесудовепізнання?Якимжечиномздійснюєтьсяпізнанняукриміна-
льному судочинстві? Чим керуються суб’єкти судового пізнання? Конституція
Українивизначила, що державнавладавУкраїніздійснюєтьсяназасадахїїподілу
назаконодавчу,виконавчутасудову.Организаконодавчої,виконавчоїтасудової
влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і
відповіднодозаконівУкраїни(ст.6).
ПостановоюПленумуВерховногоСудуУкраїни«ПрозастосуванняКонсти-
туціїУкраїниприздійсненніправосуддя»від1листопада1996року№9наголо-
шено,щоКонституцієюУкраїникожнійлюдинігарантованоправозвернутисядо
судудлязахистусвоїхконституційнихправісвобод.Конституціямаєнайвищу
юридичнусилу,аїїнормиєнормамипрямоїдії3.Цезобов’язуєсудиприрозгляді
конкретнихсправкеруватисянасампереднормамиКонституціїУкраїни.
Завданнякримінальногосудочинствадетальновисвітленіуст.2Криміналь-
но-процесуального кодексу України та полягають в охороні прав та законних
інтересівфізичних іюридичнихосіб, які берутьучастьу кримінальному судо-
чинстві,атакожшвидкеіповнерозкриттязлочинів,викриттявиннихтазабезпе-
ченняправильногозастосуваннязаконузтим,щобкожний,хтовчинивзлочин,
бувпритягнутийдовідповідальностііжоденневиннийнебувпокараний4.
ЗавданнясудузакріпленіуЗаконіУкраїни«Просудоустрійістатуссуддів»,
якимуст.2визначено,щосуд,здійснюючиправосуддяназасадахверховенства
права,забезпечуєкожномуправонасправедливийсудтаповагудоіншихправі
свобод,гарантованихКонституцією і законамиУкраїни,атакожміжнародними
договорами,згоданаобов’язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїни5.
СудовуреформувУкраїнізапочатковановчасиздобуттядержавноїнезалеж-
ності.Головнаметанатойчасполягалавтому,щобутвердитисудовувладуяк
незалежну гілку влади в рамках системи поділу влади у демократичному
суспільстві.Незважаючинапозитивніздобуткинацьомушляху,процесстанов-
лення незалежного судівництва в Україні характеризувався суперечливістю та
непослідовністю. Далися взнаки консерватизм у підходах до реформування та
бракчіткогобаченнятого,якоюмаєбутисудовасистемавдержаві,щокерується
верховенствомправа.Затакихобставиннаданийчасукраїнськісудищенестали
дієвимінст.Тутомзахиступравлюдини,рівеньдовіридонихзбокусуспільства
лишаєтьсявкрайнизьким.
Однією з причин такого стану є: незавершеність реформи процесуального
права.Справедливесудочинствотаналежнийзахистправісвободлюдинимож-
ливілишезанаявностідосконалогопроцесуальногозаконодавства.Протеправо-
верегулюваннякримінальногосудочинствавУкраїнізалишаєтьсянереформова-
нимщезрадянськихчасів,оскількиКримінально-процесуальнийкодексУкраїни
1960 р., незважаючи на деяке оновлення, не відповідає захисту прав людини
відповіднодоєвропейськихстандартів.
Поліпшеннястанусудочинстваєможливимзаумовинелишеструктурних,
організаційнихтафінансовихзмін,вонопотребуєґрунтовногонауково-методич-
ноготаметодологічногозабезпечення.
507Юридичні і політичні науки
Діяльністьсудуукримінальномусудочинствібазуєтьсянапізнанніподіїзло-
чину(ретроспективнепізнання),напізнанніданихпроособу,щовчинилазлочин,
напізнаннідійорганівдізнанняідосудовогослідства,зметоюоцінкидоказової
бази;напізнанніпричиніумов,щосприяливчиненнюзлочинутощо.Результа-
томцієїдіяльностімаєстативиконанняпокладенихнасудзавданьуформіпра-
восудногорішення.Зважаючиназначущістьпізнавальноїдіяльностісуду,варто
розробитиметодологіюсудовогопізнанняурозрізіформуваннядефініції«судове
пізнання»,структури,інструментарію,критеріївтощо.
Загаломтеоріяпізнанняможерозглядатисязочкизоруфілософії,психології,
фізіологіїцентральноїнервовоїсистемитощо.Так,теоріяпізнання,гносеологія,
епістемологія,розділфілософії,вякомувивчаютьсяпроблемипізнаннятайого
можливостей,відношеннязнаньдореалій,досліджуютьсязагальніпередумови
пізнання, виявляються умови його достовірності та істинності. На відміну від
психології,фізіологіїта іншихнауктеоріяпізнанняякфілософськадисципліна
аналізуєнеіндивідуальнімеханізми,щофункціонуютьупсихіцітогочиіншого
суб’єкта,азагальніпідставивважатипевнийрезультатзнанням,щовідображає
реальний,істиннийстанречей.
Пізнання може розглядатися як творча діяльність суб’єкта, орієнтована на
отриманнядостовірнихзнаньпросвіт.Вономожездійснюватисяуформіпобуто-
вого,релігійного,міфологічного,художньоготанауковогосприйняття.
Пізнання з точки зору філософського тлумачення – це душевна діяльність,
результатомякоїєзнанняпрозовнішнійтавнутрішнійсвітв їхньомуспівісну-
ваннітазакономірнійпослідовності.Зочкизорупсихології,пізнанняскладається
знизкипсихічнихактів:відчуття,сприйняття,уявитаутворенняпонятьтасуд-
жень. Основні питання теорії пізнання полягають в визнанні чи запереченні
відповідностіміж нашими уявленнями та дійсністю, у встановленні джерел та
зміступізнання.
Результатомпізнавальноїдіяльностієзнання–системанабутихзадопомогою
понять про дійсний стан речей. У кримінальному судочинстві результатом є
рішенняувиглядіпроцесуальногоакту,щомаєправовінаслідки.
Пізнаннявкримінальномупроцесі,завизначеннямЛ.М.Карнєєвої,всебічна
повнавідповідністьвисновківслідстватасудупрообставинизлочину,винуватість
особи,притягненоїдокримінальноївідповідальності,тому,щобуловдійсності.
Пізнаннявкримінальномупроцесімаєпритаманнілишейомуознаки:
1)пізнанняздійснюєтьсяспеціальнимисуб’єктами,визначенимизаконом;
2)обмеженечасом(темпоральнаознака);
3)видидоказіввизначенізаконом;
4)маєпосвідчуючийхарактер;
5)формипізнаннязакріпленівзаконітазабезпеченідержавнимпримусом;
6)предметпізнанняєобмеженим6.
Відповіднодозаконодавчихвимог,методологіяпізнанняполягаєувиконанні
сутонормативнихприписів.Так,ст.237КПКУкраїниокреслилаколопитань,які
з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи, а саме: «У справі, що
надійшлавідпрокурора,суддяз'ясовуєщодокожногозобвинуваченихтакіпитан-
ня:
1)чипідсуднасправасуду,нарозглядякоговонанадійшла;
2)чинемаєпідставдлязакриттясправиабоїїзупинення;
3)чискладенообвинувальнийвисновоквідповіднодовимогзакону;
4)чинемаєпідставдлязміни,скасуванняабообраннязапобіжногозаходу;
5)чинебулодопущенопідчаспорушеннясправи,провадженнядізнанняабо
508 Держава і право • Випуск 53
досудовогослідстватакихпорушеньвимогзакону,безусуненняякихсправане
можебутипризначенадосудовогорозгляду.
Заклопотаннямпрокурора,обвинуваченого,йогозахисникачизаконногопред-
ставника,потерпілогочийогопредставникасуддяз'ясовуєтакожпитанняпроте,
чинемаєпідставдляпритягненнядокримінальноївідповідальностііншихосіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує
такожпитанняпроте,чинемаєпідставдлякваліфікаціїдійобвинуваченогозастат-
теюКримінальногокодексу,якапередбачаєвідповідальністьзабільштяжкийзло-
чинчидляпред'явленняйомуобвинувачення,якедоцьогонебулопред'явлено.
Прийнявширішенняпропризначеннясправидорозгляду,суддя,відповідно
дост.253КПКУкраїни,повиненвирішитинаступніпитання:
1)пропризначеннязахисникаувипадках,колийогоучастьусправієобов'яз-
ковою;
2)прозміну,скасуванняабообраннязапобіжногозаходу;
3)провизнанняособизаконнимпредставникомобвинуваченого,потерпілою,
відповідачем, представникомпотерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення
проценебулоприйнятепідчасрозслідуваннясправи;
4)провизнанняпотерпілогоцивільнимпозивачем,якщопозовнебувзаявле-
нийпідчасрозслідуваннясправи;
5)просписокосіб,якіпідлягаютьвикликувсудовезасідання,тавитребуван-
нядодатковихдоказів;
7)прозаходищодозабезпеченняцивільногопозову;
8)провикликунеобхіднихвипадкахперекладача;
10)пророзглядсправиувідкритомучизакритомусудовомузасіданні;
11)проденьімісцесудовогорозглядусправи;
12)всііншіпитання,якістосуютьсяпідготовчихдосудудій.
Занаявностіпідставвважати,щовстадіїсудовогорозглядувідповіднодост.
299цьогоКодексубудутьдосліджуватисялишедеякідоказиабовонинебудуть
досліджуватисявзагалі,суддявправівикликативсудовезасіданнялишетихосіб
чивитребуватилишетідокази,продопитчидослідженняякихнадійшликлопо-
таннявідучасниківсудовогорозгляду.
Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в
стадіїсудовогорозглядудоказів,якщовониєналежнимиідопустимими.
Відповіднодостатті324КПКУкраїни,суддя,постановлюючивирок,повинен
вирішититакіпитання:
1)чималомісцедіяння,увчиненніякогообвинувачуєтьсяпідсудний;
2)чимаєцедіянняскладзлочинуіякоюсаместаттеюкримінальногозакону
вінпередбачений;
3)чивиненпідсуднийувчиненніцьогозлочину;
4)чипідлягаєпідсуднийпокараннюзавчиненийнимзлочин;
5)чиєобставини,щообтяжуютьабопом'якшуютьпокаранняпідсудного,іякі
саме;
6)якасамемірапокаранняповиннабутипризначенапідсудномуічиповинен
вінїївідбувати;
7)чипідлягаєзадоволеннюпред'явленийцивільнийпозов,начиюкористьта
вякомурозмірі,ічипідлягаютьвідшкодуваннюзбитки,заподіяніпотерпілому,а
такожкошти,витраченізакладомохорониздоров'янайогостаціонарнелікування,
якщоцивільнийпозовнебувзаявлений;
8)щозробитизмайном,описанимдлязабезпеченняцивільногопозовуімож-
ливоїконфіскаціїмайна;
509Юридичні і політичні науки
9)щозробитизречовимидоказами,зокремазгрошима,цінностямитаінши-
миречами,нажитимизлочиннимшляхом;
10)накогоповиннібутипокладенісудовівитратиівякомурозмірі;
11)якийзапобіжнийзахідслідобратищодопідсудного;
12) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу
України,застосовуватидопідсудногопримусовелікування;
13)чинеобхіднозастосуватидопідсудногозаходибезпеки.
Перелік питань визначає, так звану, матрицю доказування, але пізнання є
більшскладнимпроцесом,оскількиврезультатімаютьбутинаповненівсічаші
сумнівів«судовимвсебічним,повнимтаоб’єктивнимзнанням».Наведеніпитан-
нявизначаютьнапрямизаконодавчогопізнання(урамкахзакону),однак,нанашу
думку,судовепізнанняєзначноширшим.Так,правовепізнання,якенезавжди
співпадаєззаконодавчим,євідміннимвіднього.ВідповіднодоЗаконуУкраїни
від 23 лютого 2006р. «Про виконання рішень та застосуванняпрактикиЄвро-
пейськогосудузправлюдини»7необхідновпроваджуватиусудочинствоУкраїни
європейськістандарти,оскількипрактикаЄвропейськогосудуєджереломправа
для України. Вказана позиція обумовлює застосування мірила європейського
стандартудочинногозакону.
Соціальне пізнання (при розгляді резонансних справ) полягає у з’ясуванні
значущості вчиненого злочину, його впливу на психологічний стан населення
конкретної місцевості, значущості суспільних відносин , що постраждали в
результатізлочинутощо.Результатомтакогопізнанняєприйняттярішеннящодо
обраннязапобіжногозаходуувиглядівзяттяпідварту,розглядсправиузакрито-
му судовому засіданні, наданнядозволу (або заборона) засобаммасової інфор-
маціїфіксуватисудовийпроцестатранслюватиупрямомуефірітощо.
Спеціальні (атрибутивні) види пізнання складається з різновидів наукового
пізнання,тобтоувикористанніширокогоспектруспеціальнихзнаньукриміналь-
номусудочинстві.
Особистісно-корегуючепізнання(релігійність,належністьдопевнихнефор-
мальнихорганізацій,наявність значногокримінальногодосвідупідозрюваного,
обвинуваченого,підсудного),щозастосовуєтьсяпривиборінайбільшоптималь-
ноїлініїповедінкизметоюдосягненнярезультату–привиборітактичнихприй-
омів,щозастосовуютьсяпідчаспроведеннясудовогослідства.
Особливим видом пізнання є соціально-оціночне сприйняття події, що
досліджується, присяжними. Воно є суто віддзеркаленням побутово-психо-
логічногорезультатувпливузлочинноїповедінкиособинасвідомістьприсяжних.
Такепізнанняне«деформоване»нормативнимипідходами,єбільшаргументова-
нимзасвоєюсуттю.
Такимчином,судовепізнанняукримінальномусудочинстві–цепроцесвста-
новленняобставин,визначенихзакономдлякожногоетапукримінальногопроце-
су,якийскладаєтьсязнормативного(законодавчого)пізнання,зправового(кон-
венційного) пізнання, спеціального (науково-атрибутивного), особистісно-коре-
гуючого та соціально-оціночного, має своїми витоками законодавчі акти, кон-
венційністандарти,наукові,культурологічні,психологічнітапобутово-усталені
витоки,щовикористовуютьсяспеціальнимисуб’єктами,передбаченимикриміна-
льнимпроцесомУкраїни.
1.Ко ни А.ФИзбранныепроизведения.Статьиизаметки.Судебныеречи.–Т.1.–М.:
Госюриздательство, 1959. –С. 28.2. Ари с то тель.Аналитики первая и вторая. –М.:
Изд-воМосковского университета, 1952. –С. 73.3. По ста но ва ПленумуВерховного
510 Держава і право • Випуск 53
СудуУкраїни«ПрозастосуванняКонституціїУкраїниприздійсненніправосуддя»від1
листопада1996року№9//ПостановиПленумуВерховногоСудуУкраїниукриміналь-
них справах (3-є вид., змін.і доп.). – К.: Видавничий дім «Скіф», 2008. – С. 201.
4. Кримінально-процесуальнийкодексУкраїни[Електроннийресурс].–Режимдосту-
пу: //zakon.nau.ua/doc5. За конУкраїни«Просудоустрійтастатуссуддів»від7липня
2010р.//ГолосУкраїни.–2010.–№142.6. Кар не е ва Л.М.Познаниевуголовномпро-
цессе.Словарьосновныхуголовно-процессуальныхпонятийитерминов[Електронний
ресурс].–Режимдоступу:lawtech.ru7. За кон України«Провиконаннярішеньтазасто-
сування практикиЄвропейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. // ВВР
України.–2006.–№30.
511Юридичні і політичні науки
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
Н. М. Ахтирська. ПонЯттЯ методологІЇ судового пІзнаннЯ та витоки ЇЇ формуваннЯ
|