Поняття методології судового пізнання та витоки її формування

На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Ахтирська, Н.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63687
record_format dspace
spelling irk-123456789-636872014-06-05T03:02:00Z Поняття методології судового пізнання та витоки її формування Ахтирська, Н.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень. На основе анализа действующего законодательства и судебной практики обосновывается необходимость разработки методологии судебного познания, способствующей повышению качества судебных решений. In virtue of analyses of current law and court practice settles the necessity of development of methodology of the judicial perception, which promotes the quality of adjudgement. 2011 Article Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Ахтирська, Н.М.
Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
Держава і право
description На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обґрунтовується доцільність розробки методології судового пізнання, що сприятиме підвищенню якості судових рішень.
format Article
author Ахтирська, Н.М.
author_facet Ахтирська, Н.М.
author_sort Ахтирська, Н.М.
title Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
title_short Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
title_full Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
title_fullStr Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
title_full_unstemmed Поняття методології судового пізнання та витоки її формування
title_sort поняття методології судового пізнання та витоки її формування
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63687
citation_txt Поняття методології судового пізнання та витоки її формування / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 506-511. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT ahtirsʹkanm ponâttâmetodologíísudovogopíznannâtavitokiííformuvannâ
first_indexed 2025-07-05T14:25:18Z
last_indexed 2025-07-05T14:25:18Z
_version_ 1836817338172702720
fulltext Н. М. АХТИРСЬКА. ПОНЯТТЯ МЕТОДОЛОГІЇ СУДОВОГО ПІЗНАННЯ ТА ВИТОКИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ На підставі аналізу чин но го за ко но дав ст ва та су до вої прак ти ки обґрун то вується доцільність роз роб ки ме то до логії су до во го пізнан ня, що спри я ти ме підви щен ню якості су до вих рішень. Клю­чові­ сло­ва: су до ва си с те ма, ме то до логія су до во го пізнан ня, вста нов лен ня істи ни. На ос но ве ана ли за дей ст ву ю ще го за ко но да тель ст ва и су деб ной прак ти ки обос но- вы ва ет ся не об хо ди мость раз ра бот ки ме то до ло гии су деб но го по зна ния, спо соб ст ву ю- щей по вы ше нию ка че ст ва су деб ных ре ше ний. Клю­че­вые­сло­ва: су деб ная си с те ма, ме то до ло гия су деб но го по зна ния, ус та нов ле- ние ис ти ны. In virtue of analyses of current law and court practice settles the necessity of development of methodology of the judicial perception, which promotes the quality of adjudgement. Key­words: court system, methodology of the judicial perception, establishment of truth. Однією­з­скла­до­вих­ре­фор­му­ван­ня­су­до­вої­вла­ди,­по­кра­щен­ня­якості­су­до­вих­ рішень­ є­ прий­нят­тя­ но­во­го­ криміна­ль­но-про­це­су­аль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва.­Од­нак,­ оче­вид­ним­є­та­об­ста­ви­на,­що­на­явність­най­до­с­ко­наліших­нор­ма­тив­них­актів­не­ убез­пе­чить­ су­до­чин­ст­во­ від­ за­гро­зи­ прий­нят­тя­ не­пра­во­суд­но­го­ рішен­ня.­ Досліджен­ня­пи­тань,­пов’яза­них­з­при­чи­на­ми­не­ви­со­кої­якості­су­до­вих­рішень,­ ство­рює­те­орію,­яка­фор­мує­відповідь­на­по­шук­ре­фор­ма­то­ра.­Існу­ю­ча­прак­ти­ка­ по­квап­ли­во­го­ підхо­ду­ до­ усу­нен­ня­ «білих­ плям»­ в­ за­ко­но­дав­чих­ ак­тах,­ до­ вибірко­во-ви­пад­ко­вих­ ме­то­дич­них­ ре­ко­мен­дацій­ що­до­ роз­гля­ду­ ок­ре­мих­ ка­те- горій­ справ­ не­ ви­прав­да­ла­ сподіван­ня­ на­ поліпшен­ня­ су­до­чин­ст­ва,­ тим­ са­мим­ зу­мо­вив­ши­по­тре­бу­у­фор­му­ванні­но­во­го­ме­то­до­логічно­го­підхо­ду­–­ме­то­до­логії­ су­до­во­го­пізнан­ня.­Роз­ви­ток­ок­ре­мих­ те­орій­ (те­орії­ до­казів,­ те­орії­ су­до­вих­ ек­с- пер­тиз­то­що)­не­спромігся­на­да­ти­ме­то­до­логічних­ре­ко­мен­дацій­що­до­особ­ли­во- с­тей­су­до­во­го­пізнан­ня. А.Ф.­Коні,­на­го­ло­шу­вав­на­то­му,­що­«за­вдан­ня­криміна­ль­но­го­су­ду­по­ля­га­ють­ у­дослідженні­зло­чин­ної­по­ведінки­та­у­спра­вед­ли­во­му­за­сто­су­ванні­до­лю­ди­ни,­ виз­на­ної­вин­ною,­ка­ра­ю­чо­го­за­ко­ну.­Але­суд­не­ме­ханізм­і­не­життєва­аб­ст­ракція,­ а­жи­вий,­сприй­ма­ю­чий­ор­ганізм,­який­без­по­се­ред­ньо­сти­кається­з­різно­манітни- ми­наслідка­ми­та­яви­ща­ми­суспільства.­На­різних­рівнях­криміна­ль­но­го­про­це­су,­ досліджу­ю­чи­криміна­ль­ну­спра­ву,­пов’язу­ю­чи­з­нею­осо­бу­по­руш­ни­ка,­оціню­ю­чи­ йо­го­ви­ну­та­порівню­ю­чи­з­нею­міру­ка­ри,­спо­с­теріга­ю­чи,­щоб­ця­оцінка­здійсню- ва­лась­ за­ пра­ви­ла­ми,­що­ вста­нов­лені­ як­ для­ суспільства,­ так­ і­ для­ підсуд­но­го,­ суд­дя­му­сить­за­сто­су­ва­ти­всі­си­ли­ро­зу­му­та­совісті,­знан­ня­і­досвід,­щоб­до­сяг­ти­ життєвої­та­юри­дич­ної­прав­ди­спра­ви»1.­От­же,­доцільно­виз­на­ти,­що­суд­у­про- цесі­ роз­гля­ду­ спра­ви­ зай­мається­ пізнан­ням,­ яке­ пред­став­ляє­ со­бою­ су­купність­ про­цесів,­ про­це­дур­ та­ ме­тодів­ на­бут­тя­ знань­ про­ яви­ща­ та­ за­ко­номірності­ об’єктив­но­го­світу. Пізнан­ня­ ви­с­ту­пає­ ос­нов­ним­ пред­ме­том­ гно­се­о­логії­ (те­орії­ пізнан­ня).­ На­ не­обхідність­ком­плекс­но­го,­наскрізно­го­підхо­ду­у­фор­му­ванні­на­уко­вої­те­орії,­яка­ 506 Держава і право • Випуск 53 ©­АХ ТИРСЬ КА На талія Ми ко лаївна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент,­до­цент­ка­фе- д­ри­криміналісти­ки­юри­дич­но­го­фа­куль­те­ту­Київсько­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­імені­ Та­ра­са­Шев­чен­ка б­ да­ла­ відповідь­ на­ пи­тан­ня­ су­до­чин­ст­ва­ ме­то­до­логічно­го­ ха­рак­те­ру,­ вка­зує­ та­ об­ста­ви­на,­що­у­сьо­го­денні­спо­с­терігається­по­шук­пра­во­вих­відповідей­на­пев- ний­не­га­тив­ний­наслідок­у­су­довій­прак­тиці­(або­в­ок­ремій­справі).­На­пра­виль- ності­та­кої­по­зиції­на­го­ло­шу­вав­Ари­с­то­тель­«:­«Із­на­ук­у­більшій­мірі­вва­жається­ мудрістю­та,­яка­оби­рається­за­ра­ди­неї­са­мої­і­з­ме­тою­пізнан­ня,­а­не­та,­що­при- ваб­лює­наслідка­ми,­ і­ та,­ яка­ ви­ко­нує­керівну­роль­ -­ у­більшій­мірі,­ ніж­ та,­ яка­ зай­має­підлег­ле­ста­но­ви­ще»2. Що­ж­та­ке­су­до­ве­пізнан­ня?­Яким­же­чи­ном­здійснюється­пізнан­ня­у­криміна- ль­но­му­ су­до­чинстві?­ Чим­ ке­ру­ють­ся­ суб’єкти­ су­до­во­го­ пізнан­ня?­ Кон­сти­туція­ Ук­раїни­виз­на­чи­ла, що дер­жав­на­вла­да­в­Ук­раїні­здійснюється­на­за­са­дах­її­поділу­ на­за­ко­но­дав­чу,­ви­ко­нав­чу­та­су­до­ву.­Ор­га­ни­за­ко­но­дав­чої,­ви­ко­нав­чої­та­су­до­вої­ вла­ди­ здійсню­ють­ свої­ по­вно­ва­жен­ня­ у­ вста­нов­ле­них­ Кон­сти­туцією­ ме­жах­ і­ відповідно­до­за­конів­Ук­раїни­(ст.­6). По­ста­но­вою­Пле­ну­му­Вер­хов­но­го­Су­ду­Ук­раїни­«Про­за­сто­су­ван­ня­Кон­сти- туції­Ук­раїни­при­здійсненні­пра­во­суд­дя»­від­1­ли­с­то­па­да­1996­ро­ку­№­9­на­го­ло- ше­но,­що­Кон­сти­туцією­Ук­раїни­кожній­лю­дині­га­ран­то­ва­но­пра­во­звер­ну­ти­ся­до­ су­ду­для­за­хи­с­ту­своїх­кон­сти­туційних­прав­і­сво­бод.­Кон­сти­туція­має­най­ви­щу­ юри­дич­ну­си­лу,­а­її­нор­ми­є­нор­ма­ми­пря­мої­дії3.­Це­зо­бов’язує­су­ди­при­роз­гляді­ кон­крет­них­справ­ке­ру­ва­ти­ся­на­сам­пе­ред­нор­ма­ми­Кон­сти­туції­Ук­раїни.­ За­вдан­ня­криміна­ль­но­го­су­до­чин­ст­ва­де­таль­но­висвітлені­у­ст.­2­Криміна­ль- но-про­це­су­аль­но­го­ ко­дек­су­ Ук­раїни­ та­ по­ля­га­ють­ в­ охо­роні­ прав­ та­ за­кон­них­ інте­ресів­фізич­них­ і­юри­дич­них­осіб,­ які­ бе­руть­участь­у­ криміна­ль­но­му­ су­до- чинстві,­а­та­кож­швид­ке­і­по­вне­роз­крит­тя­зло­чинів,­ви­к­рит­тя­вин­них­та­за­без­пе- чен­ня­пра­виль­но­го­за­сто­су­ван­ня­за­ко­ну­з­тим,­щоб­кож­ний,­хто­вчи­нив­зло­чин,­ був­при­тяг­ну­тий­до­відповідаль­ності­і­жо­ден­не­вин­ний­не­був­по­ка­ра­ний4. За­вдан­ня­су­ду­закріплені­у­За­коні­Ук­раїни­«Про­су­до­устрій­і­ста­тус­суддів»,­ яким­у­ст.­2­виз­на­че­но,­що­суд,­здійсню­ю­чи­пра­во­суд­дя­на­за­са­дах­вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва,­за­без­пе­чує­кож­но­му­пра­во­на­спра­вед­ли­вий­суд­та­по­ва­гу­до­інших­прав­і­ сво­бод,­га­ран­то­ва­них­Кон­сти­туцією­ і­ за­ко­на­ми­Ук­раїни,­а­та­кож­міжна­род­ни­ми­ до­го­во­ра­ми,­зго­да­на­обов’яз­ковість­яких­на­да­на­Вер­хов­ною­Ра­дою­Ук­раїни5. Су­до­ву­ре­фор­му­в­Ук­раїні­за­по­чат­ко­ва­но­в­ча­си­здо­бут­тя­дер­жав­ної­не­за­леж- ності.­Го­ло­вна­ме­та­на­той­час­по­ля­га­ла­в­то­му,­щоб­ут­вер­ди­ти­су­до­ву­вла­ду­як­ не­за­леж­ну­ гілку­ вла­ди­ в­ рам­ках­ си­с­те­ми­ поділу­ вла­ди­ у­ де­мо­кра­тич­но­му­ суспільстві.­Не­зва­жа­ю­чи­на­по­зи­тивні­здо­бут­ки­на­цьо­му­шля­ху,­про­цес­ста­нов- лен­ня­ не­за­леж­но­го­ судівництва­ в­ Ук­раїні­ ха­рак­те­ри­зу­вав­ся­ су­пе­реч­ливістю­ та­ не­послідовністю.­ Да­ли­ся­ взна­ки­ кон­сер­ва­тизм­ у­ підхо­дах­ до­ ре­фор­му­ван­ня­ та­ брак­чітко­го­ба­чен­ня­то­го,­якою­має­бу­ти­су­до­ва­си­с­те­ма­в­дер­жаві,­що­ке­рується­ вер­хо­вен­ст­вом­пра­ва.­За­та­ких­об­ста­вин­на­да­ний­час­ук­раїнські­су­ди­ще­не­ста­ли­ дієвим­інст.­Ту­том­за­хи­с­ту­прав­лю­ди­ни,­рівень­довіри­до­них­з­бо­ку­суспільства­ ли­шається­вкрай­низь­ким.­ Однією­ з­ при­чин­ та­ко­го­ ста­ну­ є:­ не­за­вер­шеність­ ре­фор­ми­ про­це­су­аль­но­го­ пра­ва.­Спра­вед­ли­ве­су­до­чин­ст­во­та­на­леж­ний­за­хист­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­мож- ливі­ли­ше­за­на­яв­ності­до­с­ко­на­ло­го­про­це­су­аль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Про­те­пра­во- ве­ре­гу­лю­ван­ня­криміна­ль­но­го­су­до­чин­ст­ва­в­Ук­раїні­за­ли­шається­не­ре­фор­мо­ва- ним­ще­з­ра­дянсь­ких­часів,­оскільки­Криміна­ль­но-про­це­су­аль­ний­ко­декс­Ук­раїни­ 1960­ р.,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ де­я­ке­ онов­лен­ня,­ не­ відповідає­ за­хи­с­ту­ прав­ лю­ди­ни­ відповідно­до­євро­пейсь­ких­стан­дартів. Поліпшен­ня­ста­ну­су­до­чин­ст­ва­є­мож­ли­вим­за­умо­ви­не­ли­ше­струк­тур­них,­ ор­ганізаційних­та­фінан­со­вих­змін,­во­но­по­тре­бує­ґрун­тов­но­го­на­уко­во-ме­то­дич- но­го­та­ме­то­до­логічно­го­за­без­пе­чен­ня.­ 507Юридичні і політичні науки Діяльність­су­ду­у­криміна­ль­но­му­су­до­чинстві­ба­зується­на­пізнанні­події­зло- чи­ну­(ре­т­ро­спек­тив­не­пізнан­ня),­на­пізнанні­да­них­про­осо­бу,­що­вчи­ни­ла­зло­чин,­ на­пізнанні­дій­ор­ганів­дізнан­ня­і­до­су­до­во­го­слідства,­з­ме­тою­оцінки­до­ка­зо­вої­ ба­зи;­на­пізнанні­при­чин­і­умов,­що­спри­я­ли­вчи­нен­ню­зло­чи­ну­то­що.­Ре­зуль­та- том­цієї­діяль­ності­має­ста­ти­ви­ко­нан­ня­по­кла­де­них­на­суд­за­вдань­у­формі­пра- во­суд­но­го­рішен­ня.­Зва­жа­ю­чи­на­зна­чущість­пізна­валь­ної­діяль­ності­су­ду,­вар­то­ роз­ро­би­ти­ме­то­до­логію­су­до­во­го­пізнан­ня­у­розрізі­фор­му­ван­ня­дефініції­«су­до­ве­ пізнан­ня»,­струк­ту­ри,­інстру­мен­тарію,­кри­теріїв­то­що. За­га­лом­те­орія­пізнан­ня­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­з­оч­ки­зо­ру­філо­софії,­пси­хо­логії,­ фізіології­цен­т­раль­ної­нер­во­вої­си­с­те­ми­то­що.­Так,­те­орія­пізнан­ня,­гно­се­о­логія,­ епісте­мо­логія,­розділ­філо­софії,­в­яко­му­вив­ча­ють­ся­про­бле­ми­пізнан­ня­та­йо­го­ мож­ли­во­с­тей,­відно­шен­ня­знань­до­ре­алій,­досліджу­ють­ся­за­гальні­пе­ре­ду­мо­ви­ пізнан­ня,­ ви­яв­ля­ють­ся­ умо­ви­ йо­го­ до­стовірності­ та­ істин­ності.­ На­ відміну­ від­ пси­хо­логії,­фізіології­та­ інших­на­ук­те­орія­пізнан­ня­як­філо­софсь­ка­дис­ципліна­ аналізує­не­індивіду­альні­ме­ханізми,­що­функціону­ють­у­психіці­то­го­чи­іншо­го­ суб’єкта,­а­за­гальні­підста­ви­вва­жа­ти­пев­ний­ре­зуль­тат­знан­ням,­що­відо­б­ра­жає­ ре­аль­ний,­істин­ний­стан­ре­чей. Пізнан­ня­ мо­же­ роз­гля­да­ти­ся­ як­ твор­ча­ діяльність­ суб’єкта,­ орієнто­ва­на­ на­ от­ри­ман­ня­до­стовірних­знань­про­світ.­Во­но­мо­же­здійсню­ва­ти­ся­у­формі­по­бу­то- во­го,­релігійно­го,­міфо­логічно­го,­ху­дож­нь­о­го­та­на­уко­во­го­сприй­нят­тя.­ Пізнан­ня­ з­ точ­ки­ зо­ру­ філо­софсь­ко­го­ тлу­ма­чен­ня­ –­ це­ ду­шев­на­ діяльність,­ ре­зуль­та­том­якої­є­знан­ня­про­зовнішній­та­внутрішній­світ­в­ їхньо­му­співісну- ванні­та­за­ко­номірній­послідо­вності.­З­оч­ки­зо­ру­пси­хо­логії,­пізнан­ня­скла­дається­ з­низ­ки­психічних­актів:­відчут­тя,­сприй­нят­тя,­уя­ви­та­ут­во­рен­ня­по­нять­та­су­д- жень.­ Ос­новні­ пи­тан­ня­ те­орії­ пізнан­ня­ по­ля­га­ють­ в­ виз­нанні­ чи­ за­пе­ре­ченні­ відповідності­між­ на­ши­ми­ уяв­лен­ня­ми­ та­ дійсністю,­ у­ вста­нов­ленні­ дже­рел­ та­ змісту­пізнан­ня. Ре­зуль­та­том­пізна­валь­ної­діяль­ності­є­знан­ня­–­си­с­те­ма­на­бу­тих­за­до­по­мо­гою­ по­нять­ про­ дійсний­ стан­ ре­чей.­ У­ криміна­ль­но­му­ су­до­чинстві­ ре­зуль­та­том­ є­ рішен­ня­у­ви­гляді­про­це­су­аль­но­го­ак­ту,­що­має­пра­вові­наслідки. Пізнан­ня­в­криміна­ль­но­му­про­цесі,­за­виз­на­чен­ням­Л.М.­Карнєєвої,­всебічна­ по­вна­відповідність­вис­новків­слідства­та­су­ду­про­об­ста­ви­ни­зло­чи­ну,­ви­ну­ва­тість­ осо­би,­при­тяг­не­ної­до­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­то­му,­що­бу­ло­в­дійсності. Пізнан­ня­в­криміна­ль­но­му­про­цесі­має­при­та­манні­ли­ше­йо­му­оз­на­ки: 1)­пізнан­ня­здійснюється­спеціаль­ни­ми­суб’єкта­ми,­виз­на­че­ни­ми­за­ко­ном; 2)­об­ме­же­не­ча­сом­(тем­по­раль­на­оз­на­ка); 3)­ви­ди­до­казів­виз­на­чені­за­ко­ном; 4)­має­посвідчу­ю­чий­ха­рак­тер; 5)­фор­ми­пізнан­ня­закріплені­в­за­коні­та­за­без­пе­чені­дер­жав­ним­при­му­сом; 6)­пред­мет­пізнан­ня­є­об­ме­же­ним6. Відповідно­до­за­ко­но­дав­чих­ви­мог,­ме­то­до­логія­пізнан­ня­по­ля­гає­у­ви­ко­нанні­ су­то­нор­ма­тив­них­при­писів.­Так,­ст.­237­КПК­Ук­раїни­ок­рес­ли­ла­ко­ло­пи­тань,­які­ з’ясо­ву­ють­ся­ суд­дею­ при­ по­пе­ред­нь­о­му­ роз­гляді­ спра­ви,­ а­ са­ме:­ «У­ справі,­ що­ на­дійшла­від­про­ку­ро­ра,­суд­дя­з'ясо­вує­що­до­кож­но­го­з­об­ви­ну­ва­че­них­такі­пи­тан- ня: 1)­чи­підсуд­на­спра­ва­су­ду,­на­роз­гляд­яко­го­во­на­надійшла; 2)­чи­не­має­підстав­для­за­крит­тя­спра­ви­або­її­зу­пи­нен­ня; 3)­чи­скла­де­но­об­ви­ну­валь­ний­вис­но­вок­відповідно­до­ви­мог­за­ко­ну; 4)­чи­не­має­підстав­для­зміни,­ска­су­ван­ня­або­об­ран­ня­за­побіжно­го­за­хо­ду; 5)­чи­не­бу­ло­до­пу­ще­но­під­час­по­ру­шен­ня­спра­ви,­про­ва­д­жен­ня­дізнан­ня­або­ 508 Держава і право • Випуск 53 до­су­до­во­го­слідства­та­ких­по­ру­шень­ви­мог­за­ко­ну,­без­усу­нен­ня­яких­спра­ва­не­ мо­же­бу­ти­при­зна­че­на­до­су­до­во­го­роз­гля­ду. За­кло­по­тан­ням­про­ку­ро­ра,­об­ви­ну­ва­че­но­го,­йо­го­за­хис­ни­ка­чи­за­кон­но­го­пред- ­став­ни­ка,­по­терпіло­го­чи­йо­го­пред­став­ни­ка­суд­дя­з'ясо­вує­та­кож­пи­тан­ня­про­те,­ чи­не­має­підстав­для­при­тяг­нен­ня­до­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­інших­осіб. За­ кло­по­тан­ням­ про­ку­ро­ра,­ по­терпіло­го­ чи­ йо­го­ пред­став­ни­ка­ суд­дя­ з'ясо­вує­ та­кож­пи­тан­ня­про­те,­чи­не­має­підстав­для­кваліфікації­дій­об­ви­ну­ва­че­но­го­за­стат- тею­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су,­яка­пе­ред­ба­чає­відповідальність­за­більш­тяж­кий­зло- чин­чи­для­пред'яв­лен­ня­йо­му­об­ви­ну­ва­чен­ня,­яке­до­цьо­го­не­бу­ло­пред'яв­ле­но. Прий­няв­ши­рішен­ня­про­при­зна­чен­ня­спра­ви­до­роз­гля­ду,­суд­дя,­відповідно­ до­ст.­253­КПК­Ук­раїни,­по­ви­нен­виріши­ти­на­ступні­пи­тан­ня:­ 1)­про­при­зна­чен­ня­за­хис­ни­ка­у­ви­пад­ках,­ко­ли­йо­го­участь­у­справі­є­обов'яз- ко­вою; 2)­про­зміну,­ска­су­ван­ня­або­об­ран­ня­за­побіжно­го­за­хо­ду; 3)­про­виз­нан­ня­осо­би­за­кон­ним­пред­став­ни­ком­об­ви­ну­ва­че­но­го,­по­терпілою,­ відповіда­чем,­ пред­став­ни­ком­по­терпіло­го,­ по­зи­ва­ча,­ відповіда­ча,­ як­що­ рішен­ня­ про­це­не­бу­ло­прий­ня­те­під­час­розсліду­ван­ня­спра­ви; 4)­про­виз­нан­ня­по­терпіло­го­цивільним­по­зи­ва­чем,­як­що­по­зов­не­був­за­яв­ле- ний­під­час­розсліду­ван­ня­спра­ви; 5)­про­спи­сок­осіб,­які­підля­га­ють­вик­ли­ку­в­су­до­ве­засідан­ня,­та­ви­тре­бу­ван- ня­до­дат­ко­вих­до­казів; 7)­про­за­хо­ди­що­до­за­без­пе­чен­ня­цивільно­го­по­зо­ву; 8)­про­вик­лик­у­не­обхідних­ви­пад­ках­пе­ре­кла­да­ча; 10)­про­роз­гляд­спра­ви­у­відкри­то­му­чи­за­кри­то­му­су­до­во­му­засіданні; 11)­про­день­і­місце­су­до­во­го­роз­гля­ду­спра­ви; 12)­всі­інші­пи­тан­ня,­які­сто­су­ють­ся­підго­тов­чих­до­су­ду­дій. За­на­яв­ності­підстав­вва­жа­ти,­що­в­стадії­су­до­во­го­роз­гля­ду­відповідно­до­ст.­ 299­цьо­го­Ко­дек­су­бу­дуть­досліджу­ва­ти­ся­ли­ше­де­які­до­ка­зи­або­во­ни­не­бу­дуть­ досліджу­ва­ти­ся­вза­галі,­суд­дя­вправі­вик­ли­ка­ти­в­су­до­ве­засідан­ня­ли­ше­тих­осіб­ чи­ви­тре­бу­ва­ти­ли­ше­ті­до­ка­зи,­про­до­пит­чи­досліджен­ня­яких­надійшли­кло­по- тан­ня­від­учас­ників­су­до­во­го­роз­гля­ду. Суд­дя­ не­ вправі­ відмо­ви­ти­ учас­ни­кам­ су­до­во­го­ роз­гля­ду­ у­ дослідженні­ в­ стадії­су­до­во­го­роз­гля­ду­до­казів,­як­що­во­ни­є­на­леж­ни­ми­і­до­пу­с­ти­ми­ми. Відповідно­до­статті­324­КПК­Ук­раїни,­суд­дя,­по­ста­нов­лю­ю­чи­ви­рок,­по­ви­нен­ виріши­ти­такі­пи­тан­ня: 1)­чи­ма­ло­місце­діян­ня,­у­вчи­ненні­яко­го­об­ви­ну­ва­чується­підсуд­ний; 2)­чи­має­це­діян­ня­склад­зло­чи­ну­і­якою­са­ме­стат­тею­криміна­ль­но­го­за­ко­ну­ він­пе­ред­ба­че­ний; 3)­чи­ви­нен­підсуд­ний­у­вчи­ненні­цьо­го­зло­чи­ну; 4)­чи­підля­гає­підсуд­ний­по­ка­ран­ню­за­вчи­не­ний­ним­зло­чин; 5)­чи­є­об­ста­ви­ни,­що­об­тя­жу­ють­або­пом'як­шу­ють­по­ка­ран­ня­підсуд­но­го,­і­які­ са­ме; 6)­яка­са­ме­міра­по­ка­ран­ня­по­вин­на­бу­ти­при­зна­че­на­підсуд­но­му­і­чи­по­ви­нен­ він­її­відбу­ва­ти; 7)­чи­підля­гає­за­до­во­лен­ню­пред'яв­ле­ний­цивільний­по­зов,­на­чию­ко­ристь­та­ в­яко­му­розмірі,­і­чи­підля­га­ють­відшко­ду­ван­ню­збит­ки,­за­подіяні­по­терпіло­му,­а­ та­кож­ко­ш­ти,­ви­т­ра­чені­за­кла­дом­охо­ро­ни­здо­ров'я­на­йо­го­стаціонар­не­ліку­ван­ня,­ як­що­цивільний­по­зов­не­був­за­яв­ле­ний; 8)­що­зро­би­ти­з­май­ном,­опи­са­ним­для­за­без­пе­чен­ня­цивільно­го­по­зо­ву­і­мож- ли­вої­конфіскації­май­на; 509Юридичні і політичні науки 9)­що­зро­би­ти­з­ре­чо­ви­ми­до­ка­за­ми,­зо­к­ре­ма­з­гро­ши­ма,­цінно­с­тя­ми­та­інши- ми­ре­ча­ми,­на­жи­ти­ми­зло­чин­ним­шля­хом; 10)­на­ко­го­по­винні­бу­ти­по­кла­дені­су­дові­ви­т­ра­ти­і­в­яко­му­розмірі; 11)­який­за­побіжний­захід­слід­об­ра­ти­що­до­підсуд­но­го; 12)­ чи­ слід­ у­ ви­пад­ках,­ пе­ред­ба­че­них­ стат­тею­ 96­ Криміна­ль­но­го­ ко­дек­су­ Ук­раїни,­за­сто­со­ву­ва­ти­до­підсуд­но­го­при­му­со­ве­ліку­ван­ня; 13)­чи­не­обхідно­за­сто­су­ва­ти­до­підсуд­но­го­за­хо­ди­без­пе­ки. Пе­релік­ пи­тань­ виз­на­чає,­ так­ зва­ну,­ ма­т­ри­цю­ до­ка­зу­ван­ня,­ але­ пізнан­ня­ є­ більш­склад­ним­про­це­сом,­оскільки­в­ре­зуль­таті­ма­ють­бу­ти­на­пов­нені­всі­чаші­ сумнівів­«су­до­вим­всебічним,­по­вним­та­об’єктив­ним­знан­ням».­На­ве­дені­пи­тан- ня­виз­на­ча­ють­на­пря­ми­за­ко­но­дав­чо­го­пізнан­ня­(у­рам­ках­за­ко­ну),­од­нак,­на­на­шу­ дум­ку,­су­до­ве­пізнан­ня­є­знач­но­шир­шим.­Так,­пра­во­ве­пізнан­ня,­яке­не­завжди­ співпа­дає­з­за­ко­но­дав­чим,­є­відмінним­від­ньо­го.­Відповідно­до­За­ко­ну­Ук­раїни­ від­ 23­ лю­то­го­ 2006­р.­ «Про­ ви­ко­нан­ня­ рішень­ та­ за­сто­су­ван­ня­прак­ти­ки­Євро- пейсь­ко­го­су­ду­з­прав­лю­ди­ни»7­не­обхідно­впро­ва­д­жу­ва­ти­у­су­до­чин­ст­во­Ук­раїни­ євро­пейські­стан­дар­ти,­оскільки­прак­ти­ка­Євро­пейсь­ко­го­су­ду­є­дже­ре­лом­пра­ва­ для­ Ук­раїни.­ Вка­за­на­ по­зиція­ обу­мов­лює­ за­сто­су­ван­ня­ міри­ла­ євро­пейсь­ко­го­ стан­дар­ту­до­чин­но­го­за­ко­ну.­ Соціаль­не­ пізнан­ня­ (при­ роз­гляді­ ре­зо­нанс­них­ справ)­ по­ля­гає­ у­ з’ясу­ванні­ зна­чу­щості­ вчи­не­но­го­ зло­чи­ну,­ йо­го­ впли­ву­ на­ пси­хо­логічний­ стан­ на­се­лен­ня­ кон­крет­ної­ місце­вості,­ зна­чу­щості­ суспільних­ відно­син­ ,­ що­ по­ст­раж­да­ли­ в­ ре­зуль­таті­зло­чи­ну­то­що.­Ре­зуль­та­том­та­ко­го­пізнан­ня­є­прий­нят­тя­рішен­ня­що­до­ об­ран­ня­за­побіжно­го­за­хо­ду­у­ви­гляді­взят­тя­під­вар­ту,­роз­гляд­спра­ви­у­за­кри­то- му­ су­до­во­му­ засіданні,­ на­дан­ня­доз­во­лу­ (або­ за­бо­ро­на)­ за­со­бам­ма­со­вої­ інфор- мації­фіксу­ва­ти­су­до­вий­про­цес­та­транс­лю­ва­ти­у­пря­мо­му­ефірі­то­що. Спеціальні­ (ат­ри­бу­тивні)­ ви­ди­ пізнан­ня­ скла­дається­ з­ різно­видів­ на­уко­во­го­ пізнан­ня,­тоб­то­у­ви­ко­ри­с­танні­ши­ро­ко­го­спе­к­т­ру­спеціаль­них­знань­у­криміна­ль- но­му­су­до­чинстві. Осо­бистісно-ко­ре­гу­ю­че­пізнан­ня­(релігійність,­на­лежність­до­пев­них­не­фор- маль­них­ор­ганізацій,­на­явність­ знач­но­го­криміна­ль­но­го­досвіду­підо­зрю­ва­но­го,­ об­ви­ну­ва­че­но­го­,­підсуд­но­го),­що­за­сто­со­вується­при­ви­борі­найбільш­оп­ти­маль- ної­лінії­по­ведінки­з­ме­тою­до­сяг­нен­ня­ре­зуль­та­ту­–­при­ви­борі­так­тич­них­прий- омів,­що­за­сто­со­ву­ють­ся­під­час­про­ве­ден­ня­су­до­во­го­слідства. Особ­ли­вим­ ви­дом­ пізнан­ня­ є­ соціаль­но-оціноч­не­ сприй­нят­тя­ події,­ що­ досліджується,­ при­сяж­ни­ми.­ Во­но­ є­ су­то­ віддзер­ка­лен­ням­ по­бу­то­во-пси­хо- логічно­го­ре­зуль­та­ту­впли­ву­зло­чин­ної­по­ведінки­осо­би­на­свідомість­при­сяж­них.­ Та­ке­пізнан­ня­не­«де­фор­мо­ва­не»­нор­ма­тив­ни­ми­підхо­да­ми,­є­більш­ар­гу­мен­то­ва- ним­за­своєю­сут­тю. Та­ким­чи­ном,­су­до­ве­пізнан­ня­у­криміна­ль­но­му­су­до­чинстві­–­це­про­цес­вста- нов­лен­ня­об­ста­вин,­виз­на­че­них­за­ко­ном­для­кож­но­го­ета­пу­криміна­ль­но­го­про­це- су,­який­скла­дається­з­нор­ма­тив­но­го­(за­ко­но­дав­чо­го)­пізнан­ня,­з­пра­во­во­го­(кон- венційно­го)­ пізнан­ня,­ спеціаль­но­го­ (на­уко­во-ат­ри­бу­тив­но­го),­ осо­бистісно-ко­ре- гу­ю­чо­го­ та­ соціаль­но-оціноч­но­го,­ має­ своїми­ ви­то­ка­ми­ за­ко­но­давчі­ ак­ти,­ кон- венційні­стан­дар­ти,­на­укові,­куль­ту­ро­логічні,­пси­хо­логічні­та­по­бу­то­во-ус­та­лені­ ви­то­ки,­що­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­спеціаль­ни­ми­суб’єкта­ми,­пе­ред­ба­че­ни­ми­криміна- ль­ним­про­це­сом­Ук­раїни. 1.­Ко ни А.Ф­Из­бран­ные­про­из­ве­де­ния.­Ста­тьи­и­за­мет­ки.­Су­деб­ные­ре­чи.­–­Т.1.­–­М.:­ Го­сю­риз­да­тель­ст­во,­ 1959.­ –­С.­ 28.­2. Ари с то тель.­Ана­ли­ти­ки­ пер­вая­ и­ вто­рая.­ –­М.:­ Изд-во­Мос­ков­ско­го­ уни­вер­си­те­та,­ 1952.­ –­С.­ 73.­3. По ста но ва Пле­ну­му­Вер­хов­но­го­ 510 Держава і право • Випуск 53 Су­ду­Ук­раїни­«Про­за­сто­су­ван­ня­Кон­сти­туції­Ук­раїни­при­здійсненні­пра­во­суд­дя»­від­1­ ли­с­то­па­да­1996­ро­ку­№­9­//­По­ста­но­ви­Пле­ну­му­Вер­хов­но­го­Су­ду­Ук­раїни­у­криміна­ль- них­ спра­вах­ (3-є­ вид.,­ змін.і­ доп.).­ –­ К.:­ Ви­дав­ни­чий­ дім­ «Скіф»,­ 2008.­ –­ С.­ 201.­ 4. Криміна­ль­но-про­це­су­аль­ний­ко­декс­Ук­раїни­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту- пу:­ //zakon.nau.ua/doc­5. За кон­Ук­раїни­«Про­су­до­устрій­та­ста­тус­суддів»­від­7­лип­ня­ 2010­р.­//­Го­лос­Ук­раїни.­–­2010.­–­№142.­6. Кар не е ва Л.М.­По­зна­ние­в­уго­лов­ном­про- цес­се.­Сло­варь­ос­нов­ных­уго­лов­но-про­цес­су­аль­ных­по­ня­тий­и­тер­ми­нов­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­lawtech.ru­7. За кон Ук­раїни­«Про­ви­ко­нан­ня­рішень­та­за­сто- су­ван­ня­ прак­ти­ки­Євро­пейсь­ко­го­ су­ду­ з­ прав­ лю­ди­ни»­ від­ 23­ лю­то­го­ 2006­ р.­ //­ ВВР­ Ук­раїни.­–­2006.­–­№­30. 511Юридичні і політичні науки Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА Н. М. Ахтирська. ПонЯттЯ методологІЇ судового пІзнаннЯ та витоки ЇЇ формуваннЯ