Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя

Розглядається питання загальної характеристики появи та розвитку законодавства про злочини проти життя. Висвітлюється виникнення та сутність поняття вбивства, яке бере свій початок з найдавніших часів, коли закладалися підвалини поняття цього злочину – починаючи з часів становлення Київської Русі до...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Зубрицький, М.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63740
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя / М.І. Зубрицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 517-526. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63740
record_format dspace
spelling irk-123456789-637402014-06-06T03:01:33Z Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя Зубрицький, М.І. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Розглядається питання загальної характеристики появи та розвитку законодавства про злочини проти життя. Висвітлюється виникнення та сутність поняття вбивства, яке бере свій початок з найдавніших часів, коли закладалися підвалини поняття цього злочину – починаючи з часів становлення Київської Русі до сучасного періоду розбудови правової держави в Україні. Рассматривается вопрос общей характеристики появления и развития законодательства о преступлениях против жизни. Освещается появление и сущность понятия убийства, которое берет свое начало с самых давних времен, когда закладывались фундаменты понятия этого преступления – начиная со времен становления Киевской Руси к современным условиям перестройки правового государства в Украине. The article considers the general characteristics of the emergence and development of the legislation on crime against the life of the individual. The abovementioned article provides the emergence and the point of the "murder" concept dating back to the ancient times when the establishment of the basic foundations of the concept of the crime, since the time of Kievan Russia’s formation and up to the development of legislation system in the current conditions of building the lawful state of Ukraine. 2011 Article Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя / М.І. Зубрицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 517-526. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63740 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Зубрицький, М.І.
Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
Держава і право
description Розглядається питання загальної характеристики появи та розвитку законодавства про злочини проти життя. Висвітлюється виникнення та сутність поняття вбивства, яке бере свій початок з найдавніших часів, коли закладалися підвалини поняття цього злочину – починаючи з часів становлення Київської Русі до сучасного періоду розбудови правової держави в Україні.
format Article
author Зубрицький, М.І.
author_facet Зубрицький, М.І.
author_sort Зубрицький, М.І.
title Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
title_short Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
title_full Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
title_fullStr Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
title_full_unstemmed Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
title_sort загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63740
citation_txt Загальна характеристика появи та розвитку законодавства про злочини проти життя / М.І. Зубрицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 517-526. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT zubricʹkijmí zagalʹnaharakteristikapoâvitarozvitkuzakonodavstvaprozločiniprotižittâ
first_indexed 2025-07-05T14:31:06Z
last_indexed 2025-07-05T14:31:06Z
_version_ 1836817702304350208
fulltext М. І. ЗУБРИЦЬКИЙ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЯВИ ТА РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ Роз гля дається пи тан ня за галь ної ха рак те ри с ти ки по яви та роз вит ку за ко но дав- ст ва про зло чи ни про ти жит тя. Висвітлюється ви ник нен ня та сутність по нят тя вбив ст ва, яке бе ре свій по ча ток з най давніших часів, ко ли за кла да ли ся підва ли ни по нят- тя цьо го зло чи ну – по чи на ю чи з часів ста нов лен ня Київської Русі до су час но го періоду роз бу до ви пра во вої дер жа ви в Ук раїні. Клю­чові­ сло­ва: за ко но дав ст во про зло чи ни про ти жит тя, вбив ст во, пра во на жит тя. Рас сма т ри ва ет ся во прос об щей ха рак те ри с ти ки по яв ле ния и раз ви тия за ко но да- тель ст ва о пре ступ ле ни ях про тив жиз ни. Ос ве ща ет ся по яв ле ние и сущ ность по ня тия убий ст ва, ко то рое бе рет свое на ча ло с са мых дав них вре мен, ког да за кла ды ва лись фун- да мен ты по ня тия это го пре ступ ле ния – на чи ная со вре мен ста нов ле ния Ки ев ской Ру си к со вре мен ным ус ло ви ям пе ре ст рой ки пра во во го го су дар ст ва в Ук ра и не. Клю­че­вые­ сло­ва: за ко но да тель ст во о пре ступ ле ни ях про тив жиз ни, убий ст во, пра во на жизнь. The article considers the general characteristics of the emergence and development of the legislation on crime against the life of the individual. The abovementioned article provides the emergence and the point of the "murder" concept dating back to the ancient times when the establishment of the basic foundations of the concept of the crime, since the time of Kievan Russia’s formation and up to the development of legislation system in the current conditions of building the lawful state of Ukraine. Key­words: the legislation on crime against the life of the individual, the murder, the right to life. Роз­бу­до­ва­пра­во­вої­дер­жа­ви­та­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­в­Ук­раїні­невід’єм- на­від­міцних­пра­во­вих­ос­нов,­до­с­ко­на­лих­пра­во­вих­норм­у­всіх­сфе­рах­дер­жав­но- го­ і­ суспільно­го­жит­тя.­ То­му­ вирішен­ня­ про­блем­ без­пе­ки­ гро­ма­дян,­ охо­ро­ни­ їх­ жит­тя­ та­ здо­ров’я­ є­ сьо­годні­од­ним­з­пріори­тет­них­на­прямів­ за­галь­но­дер­жав­ної­ соціаль­ної­політи­ки.­Ад­же­криміно­ген­на­си­ту­ація­в­суспільстві­ха­рак­те­ри­зується­ знач­ним­зро­с­тан­ням­по­ся­гань­на­жит­тя­гро­ма­дян.­Вив­чен­ня­про­цесів,­які­відбу­ва- ють­ся­в­струк­турі­і­ди­наміці­тяж­ких­зло­чинів,­до­во­дить,­що­йде­відхи­лен­ня,­спря- мо­ва­не­на­по­си­лен­ня­ор­ганізо­ва­ності,­жор­сто­кості­та­зу­х­ва­лості­дій­зло­чинців. У­за­ко­но­давстві­всіх­дер­жав­вбив­ст­во­на­ле­жить­до­най­тяж­чих­зло­чинів.­І­це­ зу­мов­ле­но­не­тільки­са­ми­ми­не­зво­рот­ни­ми­наслідка­ми­і­тяжкістю­вчи­не­но­го,­а­й­ тим,­що­на­силь­ниць­ке­поз­бав­лен­ня­жит­тя­здебільшо­го­тяг­не­за­со­бою­особ­ливі­ труд­нощі­під­час­розсліду­ван­ня­та­ких­зло­чинів,­юри­дич­ної­кваліфікації­і­при­зна- чен­ня­ по­ка­ран­ня,­ че­рез­ різно­маніття­ чис­лен­них­ си­ту­ацій­ вчи­нен­ня­ вбивств,­ ре­тель­ної­підго­тов­ки­зло­чи­ну,­при­хо­ву­ван­ня­йо­го­слідів,­що­в­свою­чер­гу­при­зво- дить­до­суттєво­го­ви­к­рив­лен­ня­дійсності­і­до­корінної­руй­нації­фак­тич­них­оз­нак­ зло­чи­ну.­Се­ред­на­силь­ниць­ких­дій­ –­ війн,­ транс­порт­них­ та­ ви­роб­ни­чих­ аварій,­ по­жеж­то­що­–­особ­ли­ве­місце­зай­ма­ють­вбив­ст­ва.­Во­ни­тяж­ко­сприй­ма­ють­ся­не­ тільки­ близь­ки­ми­ ро­ди­ча­ми­ по­терпіло­го,­ а­ й­ ко­ле­га­ми­ по­ ро­боті,­ знай­о­ми­ми,­ сусіда­ми­і­вик­ли­ка­ють­не­га­тив­не­став­лен­ня­з­бо­ку­суспільства. За­зна­че­не­ зу­мов­лює­ ак­ту­альність­ не­ ли­ше­ те­о­ре­тич­но­го,­ а­ й­ істо­рич­но­го­ досліджен­ня­етапів­роз­вит­ку­за­ко­но­дав­ст­ва­про­вбив­ст­во.­Ад­же­вбив­ст­во­бу­ло­і­ 517Юридичні і політичні науки ©­ЗУ Б РИЦЬ КИЙ Ми ко ла Іва но вич­–­на­чаль­ник­відділу­ор­ганізаційно-ме­то­дич­ної­та­ ко­ор­ди­нації­діяль­ності­пра­во­охо­рон­них­ор­ганів­по­бо­ротьбі­зі­зло­чинністю­Генеральної­ прокуратури­України за­ли­шається­ найбільш­ не­без­печ­ним­ та,­ на­ жаль,­ по­ши­ре­ним­ зло­чи­ном,­ який­ по­ся­гає­на­невід’ємне­пра­во­лю­ди­ни­–­пра­во­на­жит­тя. Охо­ро­на­жит­тя­кож­но­го­чле­на­на­шо­го­суспільства­по­тре­бує­постійної­бо­роть- би­зі­зло­чи­на­ми­про­ти­осо­би.­По­бу­до­ва­де­мо­кра­тич­ної­пра­во­вої­дер­жа­ви­суттєво­ галь­мується­ серй­оз­ним­ за­го­ст­рен­ням­ криміно­ген­ної­ об­ста­нов­ки,­ ес­ка­лацією­ криміна­ль­но­го­на­силь­ст­ва.­Аналіз­соціаль­ної­об­ста­нов­ки,­що­скла­лась­в­Ук­раїні­ за­ ро­ки­ не­за­леж­ності,­ свідчить­ про­ за­го­ст­рен­ня­ криміно­ген­ної­ си­ту­ації.­ Це­ пов’яза­но,­в­пер­шу­чер­гу,­з­еко­номічною­кри­зою,­падінням­ви­роб­ництва,­зни­жен- ням­життєво­го­рівня­ок­ре­мих­верств­на­се­лен­ня.­У­зло­чин­ну­діяльність­втя­гу­ють- ся­ все­ більш­ши­рокі­ про­шар­ки­ на­се­лен­ня,­ зо­к­ре­ма­ мо­лодь,­ зро­с­тає­ ре­ци­див­на­ зло­чинність. Істо­рич­ний­ досвід­ свідчить,­ що­ са­ме­ в­ період­ до­корінних­ суспільних­ змін,­ со­ці­аль­но-еко­номічних­наслідків­спо­с­терігається­знач­не­зро­с­тан­ня­рівня­зло­чин- ності­в­ціло­му,­а­особ­ли­во­–­на­силь­ниць­ких­зло­чинів,­до­яких­на­ле­жить­вбив­ст­во.­ Аналіз­по­нят­тя­вбив­ст­ва­слід­роз­по­чи­на­ти­з­най­давніших­часів,­ко­ли­за­кла­да­ли­ся­ ос­новні­підва­ли­ни­по­нят­тя­цьо­го­зло­чи­ну­–­з­часів­ста­нов­лен­ня­Київської­Русі. За­бо­ро­на­на­вбив­ст­во­бу­ла­од­ним­з­пер­ших­та­бу­в­людській­куль­турі.­Ба­га­то­в­ чо­му­ це­ по­яс­нюється­ не­обхідністю­ про­дов­жен­ня­ ро­ду­ і­ зміцнен­ня­ суспільства.­ Без­карність­вбив­ст­ва­за­гро­жу­ва­ла­люд­ст­ву­ви­ни­щен­ням,­то­му­спо­чат­ку­вбив­ст­во­ бу­ло­ за­су­д­же­но­ і­ за­бо­ро­не­но­ в­ ло­каль­них­ співто­ва­ри­ст­вах­ –­ ро­дах,­ пле­ме­нах­ то­що.­ Зі­ ста­нов­лен­ням­ більших­ людсь­ких­ співто­ва­риств­ (аж­ до­ дер­жав­них­ об’єднань)­та­бу­на­вбив­ст­во­здо­бу­ло­фор­му­за­ко­ну,­обов’яз­ко­во­го­для­всіх­йо­го­ членів. Термін­«вбив­ст­во»­у­слов’ян­закріпив­ся­у­другій­по­ло­вині­Х­століття.­Од­нак­ ще­ прас­лов’янсь­ке­ за­ко­но­дав­ст­во­ зна­ло­ та­ке­ по­нят­тя.­ У­ прас­лов’янсь­ко­му­ суспільстві­VІІ­–­ІХ­століть­єди­ним­дже­ре­лом­пра­ва­був­За­кон­Русь­кий,­що­склав- ся­у­період­«військо­вої­де­мо­кратії»­V­–­VІ­століть.­Од­ним­з­ос­нов­них­зви­чаїв­бу­ла­ за­бо­ро­на­на­вбив­ст­во­все­ре­дині­ро­ду­і­обов’язок­ро­дичів­по­мсти­ти­ся­за­вбив­ст­во1. З­ до­го­ворів­ ве­ли­ких­ князів­Оле­га­ (911­ р.)­ та­ Іго­ря­ (945­ р.)­ із­ гре­ка­ми­ вба- чається,­ що­ Руській­ Правді­ пе­ре­ду­вав­ За­кон­ Русь­кий.­ Текст­ цьо­го­ За­ко­ну­ не­ дійшов­до­на­ших­часів.­Дослідни­ки­вва­жа­ють,­що,­мож­ли­во,­це­був­не­за­ко­но­дав- чий­акт,­а­за­галь­но­виз­на­ний­на­Русі­зви­чай,­на­який­опи­ра­ли­ся­князівські­до­го­во- ри. Уго­ди­Київської­Русі­з­Візантією­пе­ред­ба­ча­ли­по­ка­ран­ня­за­зло­чи­ни,­які­мог­ли­ вчи­ни­ти­руські­лю­ди­на­те­ри­торії­Візантії­і­гре­ки­на­те­ри­торії­Русі.­У­до­го­ворі­911­ р.­ ішло­ся­ про­ взаємні­ зо­бов’язан­ня­ що­до­ при­тяг­нен­ня­ до­ відповідаль­ності­ за­ вбив­ст­во,­крадіжку,­інші­зло­чи­ни2. У­ до­го­ворі­ київсько­го­ кня­зя­ Іго­ря­ (945­ р.)­ за­зна­ча­ло­ся:­ «Як­що­ хри­с­ти­я­нин­ уб’є­ру­си­на­або­ру­син­хри­с­ти­я­ни­на,­то­той,­хто­вчи­нив­вбив­ст­во,­бу­де­за­три­ма­ний­ ро­ди­ча­ми­уби­то­го­і­не­хай­(во­ни)­уб’ють­йо­го.­Ко­ли­ж­той,­хто­вчи­нив­вбив­ст­во,­ вте­че,­а­він­бу­де­за­можнім,­то­хай­візьмуть­маєток­йо­го­ро­дичі­вби­то­го;­як­що­ж­ той,­хто­вчи­нив­вбив­ст­во­бідний­і­вте­че,­то­йо­го­(тре­ба)­шу­ка­ти,­по­ки­не­знай­дуть;­ ко­ли­ж­він­бу­де­знай­де­ний,­хай­бу­де­вби­тий3.­ Найвідомішою­пам’ят­кою­дав­нь­о­русь­ко­го­пра­ва,­що­містить­нор­ми­про­зло- чи­ни­і­по­ка­ран­ня,­є­Русь­ка­Прав­да­у­своїй­ранній­ре­дакції­(ХІ­ст.).­Її­по­ло­жен­ня­ ґрун­ту­ва­ли­ся­пе­ре­важ­но­на­зви­ча­ях. Русь­ка­Прав­да­Яро­сла­ва­Му­д­ро­го­(її­най­давніший­спи­сок­да­то­ва­ний­1016­р.)­ дає­більш­по­вну­кар­ти­ну­відповідаль­ності­за­вбив­ст­во.­Во­на­ви­о­крем­лює­ли­ше­2­ ви­ди­зло­чинів:­про­ти­осо­би­і­май­нові.­Во­на­не­розрізня­ла­відповідаль­ності­за­леж- но­від­суб’єктив­ної­сто­ро­ни­зло­чи­ну.­В­ній­не­бу­ло­різниці­між­умис­лом­і­не­о­бе- 518 Держава і право • Випуск 53 режністю­та­роз­ме­жу­ван­ня­умис­лу­на­пря­мий­і­не­пря­мий.­Хо­ча­М.­Гру­шевсь­кий,­ досліджу­ю­чи­ її,­ виділив­ і­ по­чат­ки­ суб’єктив­ної­ оцінки:­ з­ точ­ки­ зо­ру­ на­яв­ності­ на­міру­та­усвідо­млен­ня­під­час­вчи­нен­ня­криміна­ль­но­го­зло­чи­ну.­Уже­в­най­дав­ні- шій­ Правді­ ка­рав­ся­ намір­ уда­ру,­ не­ до­ве­де­ний­ до­ кінця­ (ст.8),­ за­подіяний­ удар­ (ст.5),­а­та­кож­об­ра­за­(ст.7)­відповідно­на­кла­ден­ням­штра­фу­у­розмірі­від­1­до­40­ грн.4 У­роз­ши­реній­ре­дакції­Русь­кої­Прав­ди­суб’єктив­на­оцінка­от­ри­мує­ще­більше­ відо­б­ра­жен­ня,­оскільки­тут­уже­ди­фе­ренціюється­вбив­ст­во:­вчи­не­не­на­бан­кеті,­у­ стані­сп’яніння,­як­і­у­стані­афек­ту­(за­ст.6­во­но­ка­ра­ло­ся­спла­тою­віри­тоб­то­спла- чу вав ся гро шо вий штраф).­Умис­не­вбив­ст­во­(свідо­ме­вбив­ст­во­«під­час­роз­бою»)­ за­ст.7­ка­ра­ло­ся­«по­то­ком­і­по­гра­бу­ван­ням»­(виг нан ням зло чин ця та йо го сім’ї з об щи ни і конфіскації йо го май на на ко ристь об щи ни)­ з­од­но­час­ною­за­бо­ро­ною­ об­щині­до­по­ма­га­ти­зло­чин­цеві,­ко­ли­май­но­відби­ра­ло­ся,­а­вбив­ця­ра­зом­з­ро­ди- ною­ви­га­няв­ся­з­гро­ма­ди­і­поз­бав­ляв­ся­її­за­хи­с­ту.­Та­ке­по­ка­ран­ня­мог­ло­до­то­го­ж­ вклю­ча­ти­і­поз­бав­лен­ня­жит­тя­вин­но­го­у­вбивстві. Стат­тя­7­Русь­кої­Прав­ди­виз­на­ча­ла:­«Ес­ли­(кто)­со­вер­шит­умы­ш­лен­ное­убий- ст­во­(к­то­му­же)­не­во­вре­мя­ка­ко-ли­бо­ссо­ра,­то­за­пре­ступ­ни­ка­лю­ди­не­пла­тят­ [ви­ру],­а­вы­да­дут­его­са­мо­го­[вме­с­те]­с­же­ной­и­де­ть­ми­на­по­ток­[т.е.­для­про­да­жи­ их­в­раб­ст­во,­из­гна­ния]­и­для­кон­фи­с­ка­ции­все­го­иму­ще­ст­ва»5. Де­які­дослідни­ки­вва­жа­ють,­що­в­цьо­му­ви­пад­ку­відповідальність­за­ле­жить­ не­від­фор­ми­умис­лу,­а­від­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­са­мо­го­зло­чи­ну6.­Оскільки­вбив­ст­во­ під­час­роз­бою­–­це­най­тяж­чий­зло­чин,­який­вчи­няється­умис­но,­об’єктив­на­сто- ро­на­зло­чи­ну­ха­рак­те­ри­зується­ак­тив­ни­ми­діями.­Особ­ли­ва­не­без­пе­ка­цьо­го­зло- чи­ну­зу­мов­лю­ва­ла­ся­на­вмисністю,­од­но­ча­сним­по­ся­ган­ням­як­на­осо­бу,­так­і­на­її­ май­но,­ то­му­ відповідальність­ за­ ці­ дії­ завжди­ бу­ла­ по­си­ле­на.­ У­ ст.1­ ко­рот­кої­ ре­дакції­ Русь­кої­ Прав­ди­ виз­на­ва­ло­ся­ пра­во­ кров­ної­ по­мсти,­ але­ об­ме­жу­вав­ся­ пе­релік­кров­них­мес­ників:­брат­мстив­за­бра­та,­син­–­за­бать­ка,­бать­ко­–­за­си­на,­ брат­се­с­т­ри­–­за­її­си­на7. По­мста­як­ста­ро­давній­ інсти­тут­за­Русь­кою­Прав­дою­за­ли­ша­ла­ся­в­силі­ (ст.­ ст.1,­ 2­ ко­рот­кої­ ре­дакції­ Русь­кої­ Прав­ди),­ але­ підко­ря­ла­ся­ су­ду,­ який­ прий­мав­ рішен­ня­про­її­пра­вомірність­або­не­пра­вомірність.­У­разі­не­мож­ли­вості­по­мсти- ти­ся­ або­ відсут­ності­ мес­ни­ка,­ вбив­ця­ спо­ку­ту­вав­ свій­ зло­чин­ гро­ши­ма­ (ст.1­ ко­рот­кої­ре­дакції­Русь­кої­Прав­ди,­ст.­ст.1,­2­Русь­кої­Прав­ди). Вбивці­на­да­ва­ло­ся­пра­во­са­мостійно­ за­ла­го­ди­ти­спра­ву­ з­ро­ди­ча­ми­вби­то­го,­ за­пла­тив­ши­їм­су­му­го­лов­щи­ни­(відкуп­ну),­що­свідчить­про­на­явність­еле­ментів­ пра­во­во­го­ком­промісу­в­суспільстві­тих­часів.­До­то­го­періоду­відно­сить­ся­і­вста- нов­ле­на­шка­ла­цінно­с­тей:­го­ло­ва­вільно­го­міща­ни­на­або­се­ля­ни­на­оціню­ва­ла­ся­в­ 40­грн.,­за­вбив­ст­во­бо­я­ри­на­або­іншо­го­відо­мо­го­гро­ма­дя­ни­на­розмір­стяг­нен­ня­ збільшу­вав­ся­удвічі,­за­вбив­ст­во­хо­ло­па­розмір­стяг­нен­ня­змен­шу­вав­ся­удвічі­до­ 12­грн.­Як­що­сто­ро­ни­не­до­сяг­ли­зго­ди,­ро­дичі­вби­то­го­звер­та­ли­ся­з­по­зо­вом­до­ су­ду:­в­ре­зуль­таті­роз­гля­ду­суд­на­зи­вав­су­му­в­грив­нях,­яку­вбив­ця­зо­бов’яза­ний­ був­спла­ти­ти­по­зи­ва­чам.­У­разі­не­спро­мож­ності­вбивці­він­ви­да­вав­ся­«го­ло­вою»­ ро­ди­чам,­що­мог­ли­по­ка­ра­ти­йо­го­на­свій­роз­суд,­але­не­мог­ли­поз­ба­ви­ти­йо­го­жит- тя. Ро­дичі­вбивці­не­бра­ли­участі­в­за­до­во­ленні­ви­мог­ро­дичів­по­терпіло­го.­Од­нак­ суспільство­(верв),­де­меш­кав­убив­ця,­ру­ча­ло­ся­за­ньо­го.­Як­що­ж,­не­зва­жа­ю­чи­на­ по­ру­ку,­убив­ця­ухи­ляв­ся­від­відповідаль­ності,­суспільство­спла­чу­ва­ло­стя­гу­ва­ну­ су­му­ ро­ди­чам­ вби­то­го.­На­при­клад:­ ст.3:­ «Ес­ли­ кто­ зло­умы­ш­лен­но­ убь­ет­ кня­жа­ му­жа,­а­убий­цу­[лю­ди]­не­бу­дут­ис­кать,­то­ви­ру­в­60­гри­вен­пла­тит­вервь,­в­ко­то- рой­най­ден­труп­уби­то­го;­ес­ли­же­[уби­тый]­про­сто­лю­дин,­то­40­гри­вен»8. Руській­Правді­відо­мий­інсти­тут­співу­часті­(усі­співу­час­ни­ки­не­сли­од­на­ко­ву­ 519Юридичні і політичні науки відповідальність­ за­ власні­ дії),­ во­на­ відрізняє­ не­обхідну­ обо­ро­ну­ від­ її­ пе­ре­ви- щен­ня­ (за­бо­ро­ня­ло­ся­ вби­ва­ти­ зв’яза­но­го­ злодія),­ вста­нов­лю­ва­ла­ підви­ще­ну­ відповідальність­за­вбив­ст­во­пред­став­ників­вла­ди­(князівських­на­бли­же­них). Слід­за­ува­жи­ти,­що­Русь­часів­Прав­ди,­як­пра­ви­ло,­не­сприй­ма­ла­калічниць- ких­та­тілес­них­по­ка­рань,­при­та­ман­них­візантійсько­му­пра­ву­тих­часів,­а­за­сто­со- ву­ва­ла­гро­шо­вий­штраф­на­ко­ристь­дер­жа­ви,­який­був­ос­нов­ною­мірою­по­ка­ран- ня­ і­ при­зна­чав­ся­ за­ вчи­нен­ня­ зло­чи­ну­ про­ти­ осо­би­ або­ її­ май­на­ (вбив­ст­во­ без­ ко­рис­ли­вої­ ме­ти,­ чле­но­уш­ко­д­жен­ня,­ крадіжка­ то­що).­ Він­ пе­ред­ба­чав­ся­ за­ зло- чинні­дії,­які,­на­дум­ку­за­ко­но­дав­ця,­бу­ли­менш­тяж­ки­ми,­ніж­«вбив­ст­во­в­роз- бої»,­за­яке­при­зна­чав­ся­«по­ток­і­по­гра­бу­ван­ня». Дослідни­ки­пра­ва­Київської­Русі­за­зна­ча­ють,­що­зло­чин­у­Х­столітті­ро­зумівся­ як­за­подіян­ня­фізич­ної,­ма­теріаль­ної­та­мо­раль­ної­шко­ди­особі­або­(при­вчи­ненні­ вбив­ст­ва)­ мо­раль­ної­ шко­ди­ «ближнім».­ В­ по­даль­шо­му­ в­ ХІ­ –­ ХІІІ­ століттях­ по­нят­тя­зло­чи­ну­ус­клад­ни­ло­ся,­крім­за­зна­че­них­видів­шко­ди­як­зло­чин­роз­гля­да- лись­і­по­ру­шен­ня­за­ко­ну,­і­по­ся­ган­ня­на­ду­хов­ну­чи­князівську­вла­ду,­і­по­ру­шен- ня­гро­мадсь­ко­го­ми­ру.­Терміно­логічно­зло­чин­на­зи­вав­ся­«об­ра­зою»,­«гріхом»,­а­ на­ роз­ви­ток­ фор­маль­но­го­ мо­мен­ту­ зло­чи­ну­ ма­ли­ вплив­ як­ за­ко­но­дав­ча­ вла­да­ князів,­так­і­хри­с­ти­ян­ст­во9. Після­ втра­ти­ Київською­ Рус­сю­ політич­ної­ не­за­леж­ності­ ук­раїнські­ землі­ увійшли­до­скла­ду­Ли­товсь­ко­го­князівства,­ос­нов­ним­за­ко­но­дав­чим­ак­том­яко­го,­ був­Ли­товсь­кий­Ста­тут­у­ре­дакціях­1529,­1566,­1588­р.р. У­першій­ре­дакції­Ли­товсь­кий­Ста­тут,­як­і­Русь­ка­Прав­да,­вста­нов­лю­ва­ла­гро- шові­стяг­нен­ня­на­ко­ристь­кня­зя­за­вбив­ст­во­та­за­інші­зло­чи­ни,­які­у­Київській­ Русі­ка­ра­лись­криміна­ль­ним­штра­фом.­Окрім­то­го,­де­які­з­цих­штрафів,­як­ і­ за­ часів­Київської­Русі,­дорівню­ва­ли­при­ватній­ви­на­го­роді.­Так,­за­вбив­ст­во­шлях­ти- ча­на­ко­ристь­дер­жа­ви­стя­гу­вав­ся­штраф­(«ви­на»),­рівний­го­лов­щині­(І,­VІІ,­1)­(І,­ VІІ,­1­–­оз­на­чає­І­ре­дакція­Ли­товсь­ко­го­Ста­ту­ту,­VІІ­розділ,­1­ар­ти­кул).­Подібна­ рівно­ва­га­вста­нов­лю­ва­лась­й­інши­ми­ар­ти­ку­ла­ми.­На­при­клад,­у­І,­VІІ,­29­за­зна­ча- ло­ся,­що­ за­вбив­ст­во­під­час­бійки­шлях­ти­ча,­ вин­ний­має­спла­ти­ти­ го­лов­щи­ни­ 100­коп.­ гро­шей,­а­кня­зю­–­та­кож­100­коп.­Зберігся­ і­ го­ло­вний­кри­терій­поділу­ штра­фу­на­розміри­–­за­тяжкістю­зло­чи­ну.­Най­ви­щою­су­мою­штра­фу­бу­ла­«ви­на»­ у­100­коп.­(за­вбив­ст­во),­50­коп.­і­30­коп.­стя­гу­ва­ло­ся­відповідно­за­чле­но­уш­ко­д- жен­ня­і­по­ра­нен­ня10. По­сту­по­во­ під­ впли­вом­ польсь­ко­го­ та­ німець­ко­го­ пра­ва­ відбу­ва­ла­ся­ транс- фор­мація­став­лен­ня­до­по­ка­ран­ня.­ІІ­і­ІІІ­ре­дакції­Ли­товсь­ко­го­Ста­ту­ту­пе­ред­ба- ча­ли­по­ка­ран­ня­у­ви­гляді­смерт­ної­ка­ри­за­вбив­ст­во;­калічниць­ке­по­ка­ран­ня­–­за­ чле­но­уш­ко­д­жен­ня­та­тю­рем­не­ув’яз­нен­ня­–­за­по­ра­нен­ня:­«ІІІ,­розділ­11,­ар­ти­кул­ №­1:­Ко­ли­б­на­ чийсь­шля­хетсь­кий­бу­ди­нок­на­вмис­но,­ на­силь­но­був­ вчи­не­ний­ на­пад­або­на­пад­і­в­то­му­бу­дин­ку­був­би­хто-не­будь­вби­тий,­зло­вмис­ник­підда­вав- ся­ смертній­ карі­ ра­зом­ зі­ своїми­ спільни­ка­ми.­ При­ цьо­му­ го­лов­щи­на­ по­вин­на­ бу­ти­вип­ла­че­на­відповідно­до­ста­ну­вби­то­го­в­подвійно­му­розмірі.­ А­ко­ли­б­зло­вмис­ник­ко­го-не­будь­по­ра­нив,­то­тільки­він­сам­за­су­д­жу­вав­ся­до­ смерт­ної­ка­ри,­а­йо­го­спільни­ки­за­су­д­жу­ва­ли­ся­до­тю­рем­но­го­ув’яз­нен­ня­на­дні­ ба­ш­ти­як­кримінальні­зло­чинці­терміном­один­рік­і­шість­тижнів. А­ко­ли­на­силь­но­наїхав­ши­чи­на­пав­ши,­ніко­го­не­по­ра­нив­і­не­вбив,­але­оз­на- ки­на­сил­ля­за­ли­шив­або­шко­ду­при­чи­нив,­тоді­тільки­за­на­сил­ля­бу­де­пла­ти­ти­12­ рублів­гро­шей,­а­та­кож­відшко­до­ву­ва­ти­збит­ки»11. Найбільш­не­без­печ­ним­ зло­чи­ном­вва­жа­ло­ся­ вбив­ст­во­батьків­дітьми.­Ці­ дії­ тяг­ли­га­неб­не­і­су­во­ре­по­ка­ран­ня:­«ІІІ,­розділ­11,­ар­ти­кул­№­7:­Ко­ли­б­син­чи­доч- ка­свою­матір­чи­бать­ка­на­силь­но­вби­ли­або­по-іншо­му­поз­ба­ви­ли­ їх­жит­тя,­то­ во­ни­не­тільки­смерт­ною­ка­рою­по­ка­рані­бу­ти­по­винні,­але­й­поз­бав­лені­честі­і­ 520 Держава і право • Випуск 53 май­на,­ яке­пе­ре­дається­на­ко­ристь­ інших­братів­чи­се­с­тер­або­ро­дичів.­Вбив­ця­ га­неб­ною­смерт­ною­ка­рою­по­ви­нен­бу­ти­по­ка­ра­ний:­во­ди­ти­по­рин­ку,­кліща­ми­ тіло­рва­ти,­а­потім­по­са­ди­ти­у­шкіря­ний­мішок­ра­зом­з­со­ба­кою,­півнем,­ву­жем­і­ ко­том­і­вто­пи­ти.­Та­ким­же­спо­со­бом­ка­ра­ли­ся­співу­час­ни­ки. За­на­вмис­не­вбив­ст­во­бать­ка­ми­сво­го­ди­тя­ти,­вбив­ця­ка­рається­од­ним­ро­ком­і­ ше­с­ти­тиж­ня­ми­тю­рем­но­го­ув’яз­нен­ня­в­башті,­а­відсидівши­строк,­по­винні­чо­ти- ри­ра­зи­в­рік­при­церкві­чи­ко­с­ть­олі­при­но­си­ти­по­ка­ян­ня­і­сповіда­ти­ся­в­яв­но­му­ гріху­пе­ред­усіма­людь­ми­хри­с­ти­янсь­ки­ми12. Смерт­на­ка­ра­за­вбив­ст­во­за­сто­со­ву­ва­лась­шля­хом­утоп­лен­ня,­чет­вер­ту­ван­ня,­ по­са­д­жен­ня­на­па­лю,­відру­бу­ван­ня­го­ло­ви. Ста­тут­об­ме­жу­вав­кількість­осіб,­які­ма­ли­бу­ти­стра­чені­за­вбив­ст­во­шлях­ти­ча­ у­співу­часті,­за­ви­нят­ком­ви­пад­ку­умис­но­го­на­па­ду­на­шля­хетсь­кий­бу­ди­нок,­під­ час­ яко­го­ бу­ло­ вби­то­ шлях­ти­ча­ –­ в­ та­ко­му­ разі­ усі­ співу­час­ни­ки­ підля­га­ли­ смертній­ карі,­ що­ свідчить­ про­ виз­нан­ня­ за­ко­но­дав­цем­ та­ко­го­ вбив­ст­ва­ більш­ не­без­печ­ним­для­дер­жа­ви,­ніж­інші­(ІІІ,­ХІ,­39)13.­Ви­о­крем­лю­ва­ло­ся­і­вбив­ст­во­із­ за­сто­су­ван­ням­ зна­ряд­дя­ зло­чи­ну­ (ніж,­ кин­д­жал),­що­підкрес­лю­ва­ло­ підви­ще­ну­ суспільну­не­без­печність­та­ко­го­вбив­ст­ва­(ІІІ,­ХІ,­16)14.­Ста­тут­пе­ред­ба­чав­і­строк­ дав­ності­при­тяг­нен­ня­до­відповідаль­ності­за­вбив­ст­во­–­3­ро­ки. За­зна­че­не­свідчить,­що­в­період­роз­роб­ки­ІІ­і­ІІІ­ре­дакцій­Ли­товсь­ко­го­Ста­ту- ту­ відбу­ла­ся­ пе­ре­оцінка­ за­ко­но­дав­цем­ цінності­ жит­тя­ і­ підви­щен­ня­ не­без­пе­ки­ вбив­ст­ва­для­суспільства,­про­що­свідчить­по­си­лен­ня­по­ка­ран­ня­за­цей­зло­чин. Аналіз­пер­ших­пам’яток­пра­ва,­які­діяли­на­те­ри­торії­ук­раїнських­зе­мель,­дає­ підста­ви­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­вбив­ст­во­за­усіх­часів­в­усіх­на­родів­вва­жа­ло­ся­ суспільно­не­без­печ­ним­діян­ням,­яке­за­су­д­жу­ва­ло­ся­як­мо­рал­лю,­так­і­санкціоно- ва­ни­ми­вла­дою­за­галь­но­обов’яз­ко­ви­ми­пра­ви­ла­ми­по­ведінки.­Вбив­ст­во­в­роз­бої­ як­різно­вид­умис­но­го­ко­рис­ли­во­го­вбив­ст­ва­тяг­ло­більш­су­во­ре­по­ка­ран­ня,­ніж­ про­сте­вбив­ст­во.­Відповідальність­за­вбив­ст­во­бу­ла­ди­фе­ренційо­ва­на­за­леж­но­від­ май­но­во­го­ та­ соціаль­но­го­ ста­но­ви­ща­ осо­би,­що­ свідчить­ про­ нерівно­правність­ різних­ груп­на­се­лен­ня­в­дер­жаві.­Пра­вові­нор­ми­охо­ро­ня­ли­пе­ре­дусім­привілеї­ князів­та­осіб,­на­бли­же­них­до­них. Пер­ший­Криміна­ль­ний­ко­декс­УРСР,­прий­ня­тий­у­1922­році,­ши­ро­ко­ди­фе- ренціював­відповідальність­за­по­ся­ган­ня­на­жит­тя­лю­ди­ни.­На­сам­пе­ред,­зло­чи­ни­ про­ти­жит­тя­бу­ли­розділені­за­об’єктом­по­ся­ган­ня.­Як­що­об’єктом­зло­чи­ну­ви­с­ту- па­ло­ли­ше­жит­тя­лю­ди­ни,­то­цей­зло­чин­виз­на­вав­ся­вбив­ст­вом.­Ко­ли­окрім­жит­тя­ зло­чин­ по­ся­гав­ і­ на­ інший­ об’єкт,­ то­ був­ відне­се­ний­ до­ відповідних­ ста­тей.­ На­при­клад,­ст.­64­КК­(відне­се­на­до­розділу­І­«Дер­жавні­зло­чи­ни»)­пе­ред­ба­ча­ла­ відповідальність­за­«участь­у­ви­ко­нанні­з­контр­ре­во­люційною­ме­тою­те­ро­ри­с­тич- них­ актів,­ на­прав­ле­них­ про­ти­ пред­став­ників­ ра­дянсь­кої­ вла­ди­ і­ діячів­ ре­во- люційних­ робітни­чо-се­лянсь­ких­ ор­ганізацій»;­ ст.65­КК­ –­ за­ ди­версію­ «ви­бу­хи,­ підпа­ли,­пов’язані­з­людсь­ки­ми­жерт­ва­ми»;­ст.76­КК­–­за­бан­ди­тизм,­який­охоп- лю­вав­і­вбив­ст­во.­Та­кий­підхід­до­відме­жу­ван­ня­вбив­ст­ва­від­інших­зло­чинів,­що­ по­ся­га­ють­од­но­час­но­з­жит­тям­і­на­інші­суспільні­відно­си­ни,­збе­ре­же­ний­і­в­чин- но­му­криміна­ль­но­му­за­ко­но­давстві.­ Відповідальність,­ яка­ вста­нов­лю­ва­ла­ся­ за­ зло­чи­ни­ про­ти­жит­тя,­ пе­ред­ба­ча- лась­у­V­розділі­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­«Зло­чи­ни­про­ти­жит­тя,­здо­ров’я,­сво­бо­ди­ і­ гідності­ осо­би­с­тості».­У­ І­ розділі­ ко­дек­су­ «Убив­ст­во»­ пе­ред­ба­ча­лась­ відпові- дальність:­за­умис­не­вбив­ст­во­за­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин­(ст.142);­за­умис­не­вбив- ст­во­ без­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин­ (ст.143);­ за­ умис­не­ вбив­ст­во­ за­ пом’як­шу­ю­чих­ об­ста­вин­(ст.144­і­145);­за­не­о­бе­реж­не­вбив­ст­во­(ст.147). У­своїй­першій­ре­дакції­Криміна­ль­ний­ко­декс­СРСР­1922­ро­ку­відно­сив­до­ 521Юридичні і політичні науки зло­чинів­про­ти­жит­тя­і­про­ве­ден­ня­абор­ту­у­не­відповідних­умо­вах­осо­бою,­яка­ не­має­ме­дич­ної­підго­тов­ки­(освіти)­(ст.146).­До­об­ста­вин,­які­об­тя­жу­ва­ли­умис­не­ вбив­ст­во,­за­зна­че­них­у­ст.142­КК­на­ле­жа­ли:­а)­ко­ристь,­рев­нощі­(при­відсут­ності­ силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня)­та­ інші­по­ри­ви;­б)­вбив­ст­во­осо­бою,­яка­уже­ відбу­ва­ла­по­ка­ран­ня­за­умис­не­вбив­ст­во­або­тяжкі­тілесні­уш­ко­д­жен­ня;­в)­вбив- ст­во­спо­со­бом,­не­без­печ­ним­для­жит­тя­ба­га­ть­ох­лю­дей­або­спо­со­бом,­який­вик- ли­кав­особ­ливі­страж­дан­ня­в­уби­то­го;­г)­вбив­ст­во­з­ме­тою­по­лег­ши­ти­або­при­хо- ва­ти­ інший­тяж­кий­зло­чин;­д)­вбив­ст­во­осо­бою,­на­якій­ле­жа­ла­осо­би­с­та­опіка­ над­уби­тим;­е)­вбив­ст­во­з­ви­ко­ри­с­тан­ням­без­по­рад­но­го­ста­ну­по­терпіло­го.­ За­ умис­не­ вбив­ст­во­ за­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин­ пе­ред­ба­ча­ло­ся­ по­ка­ран­ня­ у­ ви­гляді­поз­бав­лен­ня­волі­не­мен­ше­вось­ми­років15. За­ умис­не­ вбив­ст­во­ без­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин­ (ст.143)­ пе­ред­ба­ча­ло­ся­ по­ка- ран­ня­у­ви­гляді­поз­бав­лен­ня­волі­на­строк­не­мен­ше­трьох­років­су­во­ро­го­ре­жи­му.­ Ця­стат­тя­місти­ла­примітку,­у­якій­за­зна­ча­ло­ся,­що­вбив­ст­во,­вчи­не­не­на­про­хан­ня­ уби­то­го­із­по­чут­тя­ми­ло­сер­дя,­не­тяг­ну­ло­за­со­бою­по­ка­ран­ня.­Про­те­су­до­ва­прак- ти­ка­по­ка­за­ла,­що­ця­об­ста­ви­на­спри­я­ла­уник­нен­ню­по­ка­ран­ня­осо­ба­ми,­які­вчи- ня­ли­вбив­ст­ва­за­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин,­і­то­му­примітка­бук­валь­но­че­рез­декілька­ місяців,­після­вве­ден­ня­ко­дек­су­в­дію,­бу­ла­відміне­на16. Стат­тя­144­КК­пе­ред­ба­ча­ла­поз­бав­лен­ня­волі­до­трьох­років­за­умис­не­вбив- ст­во,­вчи­не­не­під­впли­вом­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня,­яке­бу­ло­вик­ли­ка­не­ про­ти­за­кон­ним­ на­сил­лям­ з­ бо­ку­ по­терпіло­го;­ ст.145­ КК­ –­ поз­бав­лен­ня­ волі­ на­ строк­до­од­но­го­ро­ку­за­пе­ре­ви­щен­ня­меж­не­обхідної­обо­ро­ни,­що­при­зве­ло­до­ смерті­ на­па­да­ю­чо­го,­ а­ та­кож­ за­ вбив­ст­во­ зло­чин­ця­ з­ пе­ре­ви­щен­ням­ меж­ не­обхідних­для­йо­го­за­три­ман­ня. Криміна­ль­ний­ ко­декс­ 1922­ ро­ку­ виз­на­чав­ два­ ви­ди­ не­о­бе­реж­но­го­ вбив­ст­ва:­ ч.1­ ст.147­ за­ не­о­бе­реж­не­ вбив­ст­во­ пе­ред­ба­ча­ла­ поз­бав­лен­ня­ волі­ або­ ви­правні­ ро­бо­ти­на­строк­до­од­но­го­ро­ку;­ч.­2­ст.­147­пе­ред­ба­ча­ла­не­о­бе­реж­не­вбив­ст­во,­ внаслідок­по­ру­шен­ня­пра­вил­без­пе­ки,­яке­тяг­ну­ло­за­со­бою­по­ка­ран­ня­у­ви­гляді­ поз­бав­лен­ня­волі­на­строк­до­трьох­років.­Крім­цьо­го,­суд­міг­за­бо­ро­ни­ти­за­су­д- же­но­му­на­завжди­чи­на­якийсь­період­діяльність,­при­ви­ко­нанні­якої­він­за­подіяв­ смерть.­ Аналіз­ ч.­ 1­ і­ ч.­ 2­ цієї­ статті­ по­ка­зує,­ що­ у­ ч.­ 1­ бу­ла­ пе­ред­ба­че­на­ відповідальність­за­не­о­бе­реж­не­вбив­ст­во­че­рез­нед­балість,­ко­ли­осо­ба­не­пе­ред- ба­ча­ла­мож­ли­вості­ за­подіян­ня­смерті­по­терпіло­му,­хо­ча­мог­ла­ і­по­вин­на­бу­ла­ її­ пе­ред­ба­чи­ти,­а­у­ч.­2­–­за­не­о­бе­реж­не­вбив­ст­во­че­рез­зло­чи­ну­са­мо­впев­неність,­ ко­ли­осо­ба­пе­ред­ба­ча­ла­мож­ливість­на­стан­ня­смерті­по­терпіло­го­внаслідок­сво­го­ діян­ня­чи­бездіяль­ності,­але­лег­ко­важ­но­роз­ра­хо­ву­ва­ла­на­її­по­пе­ре­д­жен­ня. З­1­січня­1927­ро­ку­був­вве­де­ний­в­дію­за­твер­д­же­ний­22­ли­с­то­па­да­1926­ро­ку­ но­вий­ Криміна­ль­ний­ ко­декс­ СРСР17.­ Цей­ ко­декс­ за­ли­шив­ без­ суттєвих­ змін­ відповідальність­за­умис­не­вбив­ст­во.­Бу­ло­зміне­но­ли­ше­санкції­–­збільшу­ва­лась­ ви­ща­ме­жа­по­ка­ран­ня,­а­не­ниж­ча,­як­це­бу­ло­у­Криміна­ль­но­му­ко­дексі­СРСР­1922­ ро­ку.­За­умис­не­вбив­ст­во­при­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­ви­нах­(ст.­136­КК)­бу­ло­пе­ред­ба- че­но­по­ка­ран­ня­у­ви­гляді­поз­бав­лен­ня­волі­на­строк­до­де­ся­ти­років;­за­умис­не­ вбив­ст­во­ без­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин­ (ст.­ 137­ КК)­ –­ до­ вось­ми­ років;­ за­ умис­не­ вбив­ст­во­у­стані­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­(ст.­138­КК)­–­до­п’яти­років­ поз­бав­лен­ня­ волі­ або­ ви­прав­но-тру­дові­ ро­бо­ти­ на­ строк­ до­ од­но­го­ ро­ку.­ Бу­ло­ збільше­но­по­ка­ран­ня­ до­ трьох­ років­ поз­бав­лен­ня­ волі­ за­ вбив­ст­во­ при­пе­ре­ви- щенні­меж­не­обхідної­обо­ро­ни­і­за­вбив­ст­во­че­рез­не­о­бе­режність­(як­че­рез­нед- балість,­ так­ і­ внаслідок­ зло­чин­ної­ са­мо­впев­не­ності).­ Ці­ обид­ва­ ви­ди­ вбив­ст­ва­ бу­ли­об’єднані­в­од­ну­стат­тю­139­КК,­яка­до­пу­с­ка­ла­та­кож­за­сто­су­ван­ня­по­ка­ран- ня­до­од­но­го­ро­ку­ви­прав­но-тру­до­вих­робіт. 522 Держава і право • Випуск 53 Криміна­ль­ний­ко­декс­УРСР­не­вста­нов­лю­вав­спеціаль­ну­відповідальність­за­ вбив­ст­во­ зло­чин­ця­на­місці­ зло­чи­ну.­Прак­ти­ка­по­ка­за­ла,­що­ці­ дії,­ за­леж­но­від­ кон­крет­них­об­ста­вин­спра­ви,­мо­жуть­бу­ти­кваліфіко­вані­не­ли­ше­як­вбив­ст­во­з­ пе­ре­ви­щен­ням­меж,­не­обхідних­для­за­три­ман­ня,­а­й­як­вбив­ст­во­у­стані­силь­но­го­ ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­чи­як­вбив­ст­во­без­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин. У­ Криміна­ль­но­му­ ко­дексі­ УРСР­ 1927­ ро­ку­ був­ вве­де­ний­ но­вий­ склад,­ де­ об’єктом­по­ся­ган­ня­бу­ло­жит­тя­осо­би,­–­це­«до­ве­ден­ня­осо­би,­яка­пе­ре­бу­ва­ла­у­ ма­теріальній­ чи­ іншій­ за­леж­ності­ від­ іншої­ осо­би,­ жор­сто­ким­ по­во­д­жен­ням­ ос­тан­ньої­чи­іншим­подібним­шля­хом­до­са­мо­губ­ст­ва­чи­по­ся­гань­на­неї».­У­ч.­1­ ст.­141­за­цей­зло­чин­пе­ред­ба­ча­ло­ся­по­ка­ран­ня­на­строк­до­п’яти­років.­Ра­зом­з­ цим,­у­ч.­2­ст.­141­цьо­го­ж­ко­дек­су­зберіга­ло­ся­по­ло­жен­ня­ст.­148­КК­УРСР­1922­ ро­ку,­ яке­пе­ред­ба­ча­ло­ відповідальність­ за­ спри­ян­ня­чи­підмо­ву­до­ са­мо­губ­ст­ва­ не­по­внолітньо­го­чи­ду­шев­но­хво­рої­осо­би.­ У­1934­році­ ст.­ 143­КК­СРСР­бу­ла­до­пов­не­на­ча­с­ти­ною­2,­ яка­пе­ред­ба­ча­ла­ відповідальність­за­вчи­нен­ня­військо­во­служ­бов­цем­вбив­ст­ва­за­особ­ли­во­об­тя­жу- ю­чих­об­ста­вин.­За­цей­зло­чин­пе­ред­ба­ча­ло­ся­за­сто­су­ван­ня­ви­щої­міри­по­ка­ран- ня­–­розстріл18.­Інших­змін­у­криміна­ль­но­му­за­ко­но­давстві­про­відповідальність­ за­ зло­чи­ни­ про­ти­ жит­тя­ не­ вно­си­ло­ся­ до­ 1954­ ро­ку.­ Пре­зидія­ Вер­хов­ної­ Ра­ди­ СРСР­30­квітня­1954­ро­ку­ви­да­ла­указ­«Про­по­си­лен­ня­криміна­ль­ної­відповідаль- ності­за­умис­не­вбив­ст­во­при­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­ви­нах».­За­сто­су­ван­ня­цьо­го­ука­зу­ доз­во­ли­ло­ знач­но­ по­си­ли­ти­ бо­роть­бу­ з­ уми­сни­ми­ вбив­ст­ва­ми­ за­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин,­підви­щи­ти­профілак­тич­ну­ро­бо­ту­криміна­ль­но­го­за­ко­ну.­Але­цей­указ­ не­зміг­виріши­ти­існу­ю­чих­про­блем­і­пи­тань,­які­ста­ви­ла­прак­ти­ка­що­до­по­даль- шо­го­ удо­с­ко­на­лен­ня­ за­ко­но­дав­ст­ва­ про­ вбив­ст­во.­ Так,­ ви­ник­ло­ пи­тан­ня­ про­ не­доліки­ч.­1­ст.­136­КК,­якою­вста­нов­лю­ва­лись­об­тя­жу­ючі­об­ста­ви­ни­умис­но­го­ вбив­ст­ва.­Йо­го­пра­виль­не­рішен­ня­бу­ло­ду­же­важ­ли­вим,­оскільки­відне­сен­ня­тих­ чи­ інших­ об­ста­вин­ до­ об­тя­жу­ю­чих­ впли­ва­ло­ на­ їх­ кваліфікацію,­ виз­на­ча­ло­ на­прав­леність­бо­роть­би­з­ци­ми­зло­чи­на­ми.­За­30­років­дії­Криміна­ль­ний­ко­декс­ на­був­знач­но­го­досвіду­бо­роть­би­з­вбив­ст­ва­ми,­що­да­ва­ло­мож­ливість­по­кра­щи­ти­ чин­ний­ тоді­ за­кон,­ за­без­пе­чи­ти­ найбільш­ ефек­тив­ну­ охо­ро­ну­ жит­тя­ гро­ма­дян­ відповідно­до­ви­мог­то­го­ча­су. Так,­після­прий­нят­тя­Вер­хов­ною­Ра­дою­СРСР­25­груд­ня­1958­ро­ку­ос­нов­кри- міна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­СРСР­і­со­юз­них­ре­с­публік­в­усіх­со­юз­них­ре­с­публі­ках­ про­тя­гом­1959-1961­років­бу­ли­прий­няті­і­вве­дені­в­дію­Кримінальні­ко­дек­си.­Кри- міна­ль­ний­ко­декс­СРСР­1960­ро­ку,­ зберігши­по­пе­ред­ню­кла­сифікацію­ зло­чи­нів,­ вніс­серй­озні­зміни­до­ха­рак­те­ри­с­тик­об­ста­вин,­які­об­тя­жу­ва­ли­умис­не­вбив­ст­во. Згідно­ зі­ ст.­ 93­ КК­ Ук­раїни­ вчи­не­ним­ за­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин­ вва­жа­ло­ся­ вбив­ст­во:­а)­з­ко­рис­ли­вих­мо­тивів;­б)­з­хулігансь­ких­мо­тивів;­в)­вчи­не­не­у­зв’яз­ку­ з­ви­ко­нан­ням­по­терпілим­служ­бо­во­го­або­гро­ма­дянсь­ко­го­обов’яз­ку;­г)­двох­або­ більше­осіб;­д)­жінки,­яка­завідо­мо­для­вин­но­го­пе­ре­бу­ва­ла­в­стані­вагітності;­е)­ вчи­не­не­з­особ­ли­вою­жор­стокістю­або­спо­со­бом,­не­без­печ­ним­для­жит­тя­ба­га­ть­ох­ лю­дей. Особ­ли­ва­жор­стокість­як­об­тя­жу­ю­ча­умис­не­вбив­ст­во­об­ста­ви­на­впер­ше­бу­ла­ вве­де­на­ до­ Криміна­ль­но­го­ ко­дек­су­ УРСР,­ який­ був­ прий­ня­тий­ 28­ груд­ня­ 1960­ ро­ку­і­на­був­чин­ності­1­квітня­1961­ро­ку.­За­сто­су­ван­ня­цієї­об­ста­ви­ни­на­прак­тиці­ здебільшо­го­ви­ма­га­ло­з’ясу­ван­ня­пи­тан­ня­про­те,­чи­не­від­пер­шо­го­уда­ру­(по­ра- нен­ня)­на­ста­ла­смерть­по­терпіло­го.­До­то­го­ж,­на­наш­по­гляд,­по­нят­тя­«особ­ливі­ му­ки»­вуж­че­по­нят­тя­«особ­ли­ва­жор­стокість».­У­зв’яз­ку­з­чим,­де­які­умисні­вбив- ст­ва,­які­бу­ли­вчи­нені­з­особ­ли­вою­жор­стокістю,­кваліфіку­ва­лись­як­вбив­ст­ва­без­ об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин.­Цей­не­долік­бу­ло­усу­не­но­фор­му­лю­ван­ням­п.«е»­ст.93­КК­ 523Юридичні і політичні науки Ук­раїни­ (1960­ р.),­ але­ чітко­го­ кри­терію­ у­ виз­на­ченні­ по­нят­тя­ «особ­ли­ва­ жор- стокість»­це­не­да­ло. Як­що­порівню­ва­ти­ст.­93­КК­Ук­раїни­з­раніше­чин­ним­за­ко­но­дав­ст­вом­і­но­вим­ Криміна­ль­ним­ко­дек­сом­Ук­раїни,­який­всту­пив­в­си­лу­1­ве­рес­ня­2001­ро­ку,­то­слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ во­на­ містить­ не­по­вний­ пе­релік­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин.­ У­ ній­ відсутнє­ виз­на­чен­ня­ терміну­об­тя­жу­валь­ної­ умис­не­ вбив­ст­во­ об­ста­ви­ни­«се­ред­ низ­ки­інших­мо­тивів»,­що­да­ва­ло­в­ми­ну­ло­му­мож­ливість­ґрун­тов­но­роз­ши­рю­ва- ти­пе­релік­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин­під­час­кваліфікації­умис­них­вбивств. У­Криміна­ль­но­му­ко­дексі­ 1960­ро­ку­до­ об­тя­жу­ю­чих­об­ста­вин­не­ відне­се­но­ вбив­ст­ва­з­рев­нощів,­по­мсти­на­ґрунті­осо­би­с­тих­не­при­яз­них­відно­син,­вчи­нен­ня­ вбив­ст­ва­військо­во­служ­бов­цем,­осо­бою,­на­якій­ле­жав­обов’язок­особ­ли­вої­опіки­ над­ уби­тим.­ Але­ відне­сен­ня­ умис­них­ вбивств­ за­ на­яв­ності­ вка­за­них­ оз­нак­ до­ об­тя­жу­ю­чих­ не­ ви­прав­да­ло­ се­бе.­На­впа­ки,­ де­які­ з­ них,­ так­ са­мо­ як­ і­ вбив­ст­во­ дітей,­нерідко­виз­на­ва­ли­ся­вчи­не­ни­ми­при­пом’як­шу­ю­чих­об­ста­ви­нах. Вод­но­час­бу­ли­вклю­чені­такі­об­тя­жу­ючі­умис­не­вбив­ст­во­об­ста­ви­ни,­як­умис- не­вбив­ст­во­жінки,­яка­завідо­мо­для­вин­но­го­пе­ре­бу­ва­ла­у­стані­вагітності,­умис- не­ вбив­ст­во­ двох­ чи­ більше­ осіб­ або­ вчи­не­не­ особ­ли­во­ не­без­печ­ним­ ре­ци- дивістом. Де­які­об­ста­ви­ни,­які­об­тя­жу­ють­умис­не­вбив­ст­во,­у­Криміна­ль­но­му­ко­дексі­ 1960­ро­ку­ви­кла­дені­в­іншій,­більш­точній­ре­дакції.­Це­на­ле­жить­до­об­ста­вин,­які­ ха­рак­те­ри­зу­ють­умис­не­вбив­ст­во:­з­хулігансь­ких­мо­тивів;­у­зв’яз­ку­з­ви­ко­нан­ням­ по­терпілим­ сво­го­ служ­бо­во­го­ чи­ гро­ма­дянсь­ко­го­ обов’яз­ку;­ з­ особ­ли­вою­ жор- стокістю;­з­ме­тою­при­хо­ва­ти­інший­зло­чин­або­по­лег­ши­ти­йо­го­вчи­нен­ня,­а­та­кож­ поєдна­не­ із­ зґвал­ту­ван­ням;­ осо­бою,­ яка­ раніше­ вчи­ни­ла­ умис­не­ вбив­ст­во,­ за­ ви­нят­ком­вбив­ст­ва­ вчи­не­но­го­ у­ стані­ силь­но­го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня­матір’ю­ своєї­но­во­на­ро­д­же­ної­ди­ти­ни­і­при­пе­ре­ви­щенні­меж­не­обхідної­обо­ро­ни.­ Вив­чен­ня­ прак­ти­ки,­ а­ та­кож­ порівняль­ний­ аналіз­ об­ста­вин,­ які­ об­тя­жу­ють­ умис­не­вбив­ст­во,­пе­ред­ба­че­них­Криміна­ль­ним­ко­дек­сом­УРСР­1926­і­1961­років,­ дає­ мож­ливість­ зро­би­ти­ вис­но­вок­ про­ значні­ пе­ре­ва­ги­ чин­но­го­Криміна­ль­но­го­ ко­дек­су­Ук­раїни­ (2001­ р.)­ порівня­но­ з­ по­пе­редніми.­ Так,­ у­ ст.­ 95­ КК­ (1960­ р.)­ більш­де­таль­но­бу­ло­на­ве­де­но­оз­на­ки­вбив­ст­ва­у­стані­рап­то­во­ви­ник­не­но­го­силь- но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня.­Вбив­ст­во,­вчи­не­не­при­пе­ре­ви­щенні­меж­не­обхідної­ обо­ро­ни­і­вбив­ст­во­з­не­о­бе­реж­ності,­на­відміну­від­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­(1926­ р.),­сфор­му­ль­о­ва­но­у­різних­стат­тях,­що­доз­во­ли­ло­ліквіду­ва­ти­плу­та­ни­ну.­Крім­ то­го,­бу­ло­виз­на­че­но­більш­чітке­фор­му­лю­ван­ня­кож­но­го­з­цих­зло­чинів.­У­ст.­97­ КК­пе­ред­ба­ча­ла­ся­відповідальність­за­вбив­ст­во­при­пе­ре­ви­щенні­меж­не­обхідної­ обо­ро­ни,­ а­ в­ ст.­ 98­ –­ за­ вбив­ст­во,­ вчи­не­не­ з­ не­о­бе­реж­ності.­ Більш­ точ­но­ бу­ла­ сфор­му­ль­о­ва­на­дис­по­зиція­ст.­99­КК,­яка­пе­ред­ба­ча­ла­відповідальність­за­до­ве- ден­ня­до­са­мо­губ­ст­ва­осо­би,­яка­пе­ре­бу­ва­ла­у­ма­теріальній­чи­іншій­за­леж­ності­ від­ вин­но­го:­ де­ не­ ли­ше­ за­зна­ча­лась­ жор­стокість­ по­во­д­жен­ня­ вин­но­го­ з­ по­терпілим,­але­замість­слів­«іншим­подібним­шля­хом»­вво­ди­лась­оз­на­ка­си­с­те- ма­тич­ної­об­ра­зи­осо­би­с­тої­гідності­по­терпіло­го.­ Але,­на­жаль,­ч.­2­ст.­99­КК­(1960­р.)­не­пе­ред­ба­ча­ла­відповідальність­за­спри- ян­ня­ або­ підмо­ву­ до­ са­мо­губ­ст­ва­ не­по­внолітньо­го­ або­ не­о­суд­ної­ осо­би.­ Тим­ ча­сом­су­до­ва­прак­ти­ка­пішла­шля­хом­виз­нан­ня­вбив­ст­вом­спри­ян­ня­або­підмо­ви­ до­са­мо­губ­ст­ва­не­по­внолітньої­або­не­о­суд­ної­осо­би. Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­чин­не­за­ко­но­дав­ст­во­про­відповідальність­за­зло­чи­ни­про­ти­ жит­тя,­ не­обхідно­ за­зна­чи­ти,­ що­ порівня­но­ зі­ ста­рим­ за­ко­но­дав­ст­вом­ во­но­ де­тальніше­рег­ла­мен­тує­відповідальність­за­ці­зло­чи­ни­і­пе­ред­ба­чає­більш­су­ворі­ санкції,­особ­ли­во­за­на­вмис­не­вбив­ст­во­за­кваліфіку­ю­чих­об­ста­вин.­Ще­у­чин­ний­ до­1­ве­рес­ня­2001­ро­ку­Криміна­ль­ний­ко­декс­Ук­раїни­бу­ло­вне­се­но­зміни­За­ко­ном­ 524 Держава і право • Випуск 53 від­6­бе­рез­ня­1992­ро­ку,­2­жовт­ня­1996­ро­ку,­яки­ми­вста­нов­ле­но­відповідальність­ за­вбив­ст­во­на­за­мов­лен­ня­(п.«и»­ст.­93­КК),­і­за­вбив­ст­во,­вчи­не­не­за­по­пе­ред­нь- ою­змо­вою­гру­пою­осіб­або­ор­ганізо­ва­ною­гру­пою­(п.«і»­ст.93­КК)19. Усе­ це­ збільши­ло­ по­пе­ре­д­жу­валь­не­ зна­чен­ня­ за­ко­но­дав­ст­ва­ і­ да­ва­ло­ пра­во­ ефек­тивніше­за­без­пе­чу­ва­ти­га­рантії­охо­ро­ни­жит­тя­гро­ма­дян­Ук­раїни. Про­те,­яким­би­не­бу­ло­до­с­ко­на­лим­чин­не­за­ко­но­дав­ст­во­(зо­к­ре­ма­і­про­зло- чи­ни­про­ти­жит­тя),­йо­го­й­на­далі­не­обхідно­удо­с­ко­на­лю­ва­ти­з­ме­тою­по­си­лен­ня­ бо­роть­би­зі­зло­чинністю. Вне­сен­ня­ змін­ і­до­пов­нень­до­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­–­цілком­за­ко­номірне­ яви­ще,­оскільки­дієвість­та­ефек­тивність­за­ко­но­дав­ст­ва­відби­вається­на­прак­тиці­ під­час­йо­го­за­сто­су­ван­ня.­І­хо­ча­до­ст.94­КК,­що­пе­ред­ба­ча­ла­відповідальність­за­ умис­не­ вбив­ст­во­ без­ об­тя­жу­ю­чих­ об­ста­вин,­ уже­ в­ ро­ки­ не­за­леж­ності­ Ук­раїни­ вно­си­ли­ся­ зміни,­ на­при­клад,­ бу­ла­ вста­нов­ле­на­ ниж­ча­ ме­жа­ санкції­ (від­ трьох­ років),­що­у­по­чат­ковій­ре­дакції­не­бу­ло­вра­хо­ва­но.­На­сьо­годні­ж­у­ч.1­ст.115­КК­ Ук­раїни­за­та­ке­вбив­ст­во­пе­ред­ба­че­на­відповідальність­від­7­до­15­років­поз­бав- лен­ня­волі­і­да­ний­факт­нічим­не­обґрун­то­ва­ний20. Но­вий­Криміна­ль­ний­ко­декс­Ук­раїни,­прий­ня­тий­Вер­хов­ною­Ра­дою­Ук­раїни­5­ квітня­2001­р.­об’єднав­про­сте­вбив­ст­во­із­кваліфіку­ю­чи­ми­оз­на­ка­ми­вбив­ст­ва­в­ одній­статті­115,­а­са­ме­в­ча­с­тині­1.­Кваліфіку­ючі­оз­на­ки­за­зна­че­но­у­ч.­2­ст.­115.­ На­відміну­від­по­пе­ред­нь­о­го­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су,­що­втра­тив­су­ли­1­ве­рес­ня­ 2001­ро­ку,­вве­де­но­нові­кваліфіку­ючі­оз­на­ки:­1)­вбив­ст­во­ма­лолітньої­ди­ти­ни­(п.2­ ч.2­ст.115);­2)­вбив­ст­во­за­руч­ни­ка­(п.3­ч.2­ст.115);­3)­відме­жо­ва­но­вбив­ст­во­з­особ- ли­вою­жор­стокістю­(п.4­ч.2­ст.115)­від­вбив­ст­ва,­вчи­не­но­го­спо­со­бом­не­без­печ- ним­для­жит­тя­ба­га­ть­ох­лю­дей­(п.5­ч.2­ст.115);­4)­вве­де­но­но­ву­оз­на­ку­до­вбив­ст- ва­ осо­би,­ у­ зв’яз­ку­ з­ ви­ко­нан­ням­ цією­ осо­бою­ служ­бо­во­го­ чи­ гро­ма­дянсь­ко­го­ обов’яз­ку­ще­й­вбив­ст­во­че­рез­діяльність­її­близь­ко­го­ро­ди­ча­(п.8­ч.­2­ст.­115);­5)­ відме­жо­ва­но­вбив­ст­во­з­ме­тою­при­хо­ва­ти­інший­зло­чин­або­по­лег­ши­ти­йо­го­вчи- нен­ня­(п.­9­ч.­2­ст.­115)­від­вбив­ст­ва,­поєдна­но­го­із­зґвал­ту­ван­ням,­до­пов­нив­ши­ йо­го­при­цьо­му­ще­однією­кваліфіку­ю­чою­оз­на­кою:­або­на­силь­ниць­ким­за­до­во- лен­ням­ста­те­вої­при­ст­расті­не­при­род­ним­спо­со­бом­(п.­10­ч.­2­ст.­115);­6)­із­пунк- ту­ «з»,­ який­ раніше­ по­ряд­ з­ по­втор­но­ вчи­не­ним­ вбив­ст­вом­ пе­ред­ба­чав­ відповідальність­особ­ли­во­не­без­печ­но­го­ре­ци­дивіста,­виділе­на­ця­кваліфіку­ю­ча­ оз­на­ка­(п.­13­ч.­2­ст.­115);­7)­із­пунк­ту­«і»,­що­по­ряд­з­відповідальністю­за­вбив- ст­во,­ вчи­не­не­ за­ по­пе­ред­нь­ою­ змо­вою­ гру­пою­ осіб,­ пе­ред­ба­чав­ і­ вбив­ст­во­ ор­ганізо­ва­ною­ гру­пою,­ ос­тан­ня­ кваліфіку­ю­ча­ оз­на­ка­ не­ вра­хо­ва­на­ у­ чин­но­му­ Криміна­ль­но­му­ко­дексі­(п.­12­ч.­2­ст.­115). Про­те,­ статті­ Криміна­ль­но­го­ ко­дек­су,­ що­ всту­пи­ли­ у­ дію­ з­ 1­ ве­рес­ня­ 2001­ ро­ку,­ще­не­повністю­ство­рю­ють­не­обхідні­пе­ре­ду­мо­ви­для­успішної­бо­роть­би­зі­ зло­чи­на­ми­про­ти­жит­тя21.­Хо­ча,­на­відміну­від­пра­вомірно­го­поз­бав­лен­ня­жит­тя­ під­час­ви­ко­ри­с­тан­ня­пра­ва­на­не­обхідну­обо­ро­ну,­не­щас­но­го­ви­пад­ку­і­са­мо­губ- ст­ва,­вбив­ст­во­виз­нається­як­про­ти­прав­не­діян­ня,­пе­ред­ба­че­не­Особ­ли­вою­ча­с­ти- ною­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су. 1.­Жиль цов С.В.­Смерт­ная­казнь­в­ис­то­рии­Рос­сии.­–­М.,­2002.­–­С.­34.­2. Са ха ров А.Н.­Дип­ло­ма­тия­Древ­ней­Ру­си.­–­М.,­1987.­–­С.­84,­87.­3. Хре с то матія­з­історії­дер­жа- ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­Навч.­посібн.­/­Упо­рядн.:­А.С.­Чай­ковсь­кий,­О.Л.­Ко­пи­лен­ко,­В.М.­ Кри­воніс,­В.В.­Сви­с­ту­нов,­Г.І.­Тро­фан­чук.­–­К.,­2003.­–­С.­18.­4. Гру шевсь кий М. Історія­ Ук­раїни-Ру­си:­В­11-ти­т.­–­Т.­3­–­К.,­1993­–­С.­360.­5. Там­са­мо.­–­С.­27.­6. Шар го род ский М.Д.­Пре­ступ­ле­ния­про­тив­жиз­ни­и­здо­ро­вья.­М.,­–­С.­92.­7. Хре с то матія­з­історії­дер- жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­Навч.­посібн. –­С.­24.­8. Там­са­мо.­–­С.­27.­9. Кудін С.­По­нят­тя­ зло­чи­ну­ в­ криміна­ль­но­му­праві­Київської­ Русі­ //­Пра­во­Ук­раїни.­ –­ 2000.­ –­№­7.­ –­С.­ 525Юридичні і політичні науки 101–104.­10. Там­са­мо.­–­С.­141–144.­11. Хре с то матія­з­історії­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­ Навч.­посібн. –­С.­80.­12. Там­са­мо.­13.­Там­са­мо.­–­С.­81.­14. Там­са­мо.­15. Ст.­34­КК­ СРСР­вста­но­ви­ла­най­ви­щу­міру­по­ка­ран­ня­у­ви­гляді­поз­бав­лен­ня­волі­–­10­років.­За­КК­ Азей­бар­д­жансь­кої­РСР­ за­ умис­не­ вбив­ст­во­при­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­ви­нах­до­пу­с­ка­ло­ся­ за­сто­су­ван­ня­ най­ви­щої­ міри­ по­ка­ран­ня­ –­ розстріл­ (Ст.142).­ 16. СУ­СРСР,­ 1922.­ –­№­ 72-73.­–­Ст.­906.­17. СУ­СРСР,­1926.­–­№­80.­–­Ст.­600.­18. СУ­СРСР,­1934.­–­№­34.­–­ Ст.206.­Це­ відповіда­ло­ все­со­юз­но­му­ за­ко­ну­ (див.­По­ста­но­ву­ЦИК­СРСР­ від­ 7­ лип­ня­ 1934­р.­ –­СЗ­СРСР,­ 1934.­ –­№­37,­Ст.­ 295).19. Криміна ль не пра­во­Ук­раїни.­Особ­ли­ва­ ча­с­ти­на.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­1999.­–­145­с.­20. Уго лов ное пра­во­УССР.­Осо­бен­ная­часть.­ –­К.:­Высш.­шко­ла,­1989.­–­160­с.;­Криміна ль не­пра­во.­Особ­ли­ва­ча­с­ти­на:­Підруч­ник.­–­ К.:­НА­ВСУ­«Пра­вові­дже­ре­ла»,­1998.­–­124­с.;­Криміна ль не­пра­во­Ук­раїни.­Особ­ли­ва­ ча­с­ти­на.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­1999.­–­145­с.­21. Кор жансь кий М.Й.­Криміна­ль­не­пра­во­ Ук­раїни.­Особ­ли­ва­ча­с­ти­на.­–­К.:­Ге­не­за,­1998.­–­141­с. 526 Держава і право • Випуск 53 Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА М. І. Зубрицький. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЯВИ ТА РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ