Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій

Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій

Розглянуті теоретичні і практичні питання діяльності органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій. Основну увагу приділено розкриттю процесуального становища органу дізнання (установи та посадової особи) та особи, яка провадить дізнання при провадженні невідкладних слідчих дій. Н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Войтович, І.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63746
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій / І.І. Войтович // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 557-563. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63746
record_format dspace
spelling irk-123456789-637462014-06-06T03:01:43Z Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій Войтович, І.І. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Розглянуті теоретичні і практичні питання діяльності органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій. Основну увагу приділено розкриттю процесуального становища органу дізнання (установи та посадової особи) та особи, яка провадить дізнання при провадженні невідкладних слідчих дій. На основі проведеного дослідження та з врахуванням чинного законодавства сформульовані висновки щодо вдосконалення правового статусу органу дізнання та особи, яка провадить дізнання. Рассмотрены теоретические и практические вопросы деятельности органа дознания как субъекта производства неотложных следственных действий. Основное внимание уделено раскрытию процессуального положения органа дознания (учреждения и должностного лица) и лица, производящего дознание при производстве неотложных следственных действий. На основании проведенного исследования и с учетом действующего законодательства сформулированы выводы по совершенствованию правового статуса органа дознания и лица, производящего дознание. The article discusses theoretical and practical questions of an organ of inquest, as a subject of realization of urgent investigative proceedings. Basic attention is spared to opening of procedural status of an organ of inquest (as an institution and as a public official) and a person conducting an inquest while performing urgent investigative proceedings. On the basis of the conducted research and taking into account current legislation the suggestions for improvement of legal status of an organ of inquest and a person conducting an inquest are formulated. 2011 Article Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій / І.І. Войтович // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 557-563. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63746 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Войтович, І.І.
Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
Держава і право
description Розглянуті теоретичні і практичні питання діяльності органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій. Основну увагу приділено розкриттю процесуального становища органу дізнання (установи та посадової особи) та особи, яка провадить дізнання при провадженні невідкладних слідчих дій. На основі проведеного дослідження та з врахуванням чинного законодавства сформульовані висновки щодо вдосконалення правового статусу органу дізнання та особи, яка провадить дізнання.
format Article
author Войтович, І.І.
author_facet Войтович, І.І.
author_sort Войтович, І.І.
title Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
title_short Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
title_full Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
title_fullStr Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
title_full_unstemmed Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
title_sort процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63746
citation_txt Процесуальне становище органу дізнання як суб’єкта провадження невідкладних слідчих дій / І.І. Войтович // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 557-563. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT vojtovičíí procesualʹnestanoviŝeorganudíznannââksubêktaprovadžennânevídkladnihslídčihdíj
first_indexed 2025-07-05T14:31:21Z
last_indexed 2025-07-05T14:31:21Z
_version_ 1836817718283599872
fulltext І. І. ВОЙТОВИЧ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТАПРОВАДЖЕННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СЛІДЧИХ ДІЙ Роз г ля нуті те о ре тичні і прак тичні пи тан ня діяль ності ор га ну дізнан ня як суб’єкта про ва д жен ня невідклад них слідчих дій. Ос нов ну ува гу приділе но роз крит тю про це су аль- но го ста но ви ща ор га ну дізнан ня (ус та но ви та по са до вої осо би) та осо би, яка про ва- дить дізнан ня при про ва д женні невідклад них слідчих дій. На ос нові про ве де но го досліджен ня та з вра ху ван ням чин но го за ко но дав ст ва сфор му ль о вані вис нов ки що до вдо с ко на лен ня пра во во го ста ту су ор га ну дізнан ня та осо би, яка про ва дить дізнан ня. Клю­чові­сло­ва:­дізнан ня, ор ган дізнан ня, на чаль ник ор га ну дізнан ня, осо ба, яка про- во дить дізнан ня, невідкладні слідчі дії. Рас смо т ре ны те о ре ти че с кие и прак ти че с кие во про сы де я тель но с ти ор га на до зна- ния как субъ ек та про из вод ст ва не от лож ных след ст вен ных дей ст вий. Ос нов ное вни ма- ние уде ле но рас кры тию про цес су аль но го по ло же ния ор га на до зна ния (уч реж де ния и долж но ст но го ли ца) и ли ца, про из во дя ще го до зна ние при про из вод ст ве не от лож ных след ст вен ных дей ст вий. На ос но ва нии про ве ден но го ис сле до ва ния и с уче том дей ст ву- ю ще го за ко но да тель ст ва сфор му ли ро ва ны вы во ды по со вер шен ст во ва нию пра во во го ста ту са ор га на до зна ния и ли ца, про из во дя ще го до зна ние. Клю­че­вые­сло­ва: до зна ние, ор ган до зна ния, на чаль ник ор га на до зна ния, ли цо, про- из во дя щее до зна ние, не от лож ные след ст вен ные дей ст вия.­ The article discusses theoretical and practical questions of an organ of inquest, as a sub- ject of realization of urgent investigative proceedings. Basic attention is spared to opening of procedural status of an organ of inquest (as an institution and as a public official) and a person conducting an inquest while performing urgent investigative proceedings. On the basis of the conducted research and taking into account current legislation the suggestions for improve- ment of legal status of an organ of inquest and a person conducting an inquest are formulated. Key­words: inquest, organ of inquest, chief of organ of inquest, person conducting an inquest, urgent investigative proceedings. Се­ред­ак­ту­аль­них­про­блем­пра­во­вої­на­уки­та­прак­ти­ки­знач­не­місце­зай­ма­ють­ про­бле­ми­виз­на­чен­ня­пра­во­во­го­ста­ту­су­ор­га­ну­дізнан­ня,­на­чаль­ни­ка­цьо­го­ор­га­ну­ та­ осо­би,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня,­ тоб­то­ суб’єкта­ про­ва­д­жен­ня­ невідклад­них­ слідчих­дій.­Ці­пи­тан­ня­не­втра­ча­ють­своєї­ак­ту­аль­ності,­постійно­зна­хо­дять­ся­в­ центрі­ува­ги­вче­них-юристів,­працівників­пра­во­охо­рон­них­ор­ганів­та­за­ко­но­дав­ця.­ До­ по­ста­нов­ки­ да­ної­ про­бле­ми­ звер­та­ли­ся­ на­уковці­ ра­дянсь­ких­ часів­ А.П.­Круг­ли­ков,­ П.Е.­ Пав­лов,­ А.Я.­ Ду­бинсь­кий,­ Л.В.­ Пав­лухін­ та­ інші.­ Се­ред­ ос­танніх­ публікацій,­ за­слу­го­ву­ють­ на­ ува­гу­ досліджен­ня­ Ю.В.­ Ба­уліна,­ Н.В.­ Ба­куліної,­В.В.­Вап­няр­чу­ка,­В.Б.­Ма­за­на,­Г.М.­Яре­мин,­В.М.­Яріна.­Од­нак,­по­за­ ува­гою­дослідників­за­ли­ше­но­ряд­важ­ли­вих­пи­тань,­з’ясу­ван­ня­суті­яких­є­ме­тою­ на­шо­го­досліджен­ня. За­змістом­ста­тей­104­та­108­КПК­Ук­раїни­ор­га­ни­дізнан­ня­є­суб’єкта­ми­про- ва­д­жен­ня­невідклад­них­слідчих­дій.­Стат­тею­101­КПК­Ук­раїни­виз­на­че­но­си­с­те- му­ ор­ганів­ дізнан­ня,­ в­ якій­ чітко­ виділя­ють­ся­ ор­га­ни­ дізнан­ня­ –­ ус­та­но­ви­ та­ орга­ни­дізнан­ня­ –­ по­са­дові­ осо­би.­ З­ при­во­ду­ їх­ пра­во­во­го­ ста­ту­су­ в­ літе­ра­турі­ ве­дуть­ся­дис­кусії. Так,­ на­ дум­ку­Л.В.­Пав­лухіна,­ під­ ор­га­ном­ дізнан­ня,­ ко­ли­ ним­ на­зи­вається­ дер­жав­на­ус­та­но­ва­чи­ор­ганізація­в­ціло­му,­мається­на­увазі­не­один­керівник­цієї­ 557Юридичні і політичні науки ©­ВОЙ ТО ВИЧ Іван Іва но вич­ –­ здо­бу­вач­ ка­фе­д­ри­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ про­це­су­ і­ криміналісти­ки­Іва­но-Франківсько­го­фа­куль­те­ту­Національ­но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­ юри­дич­на­ака­демія» ус­та­но­ви­ чи­ ор­ганізації,­ а­ ко­лек­тив­ підлег­лих­ од­на­ одній­ по­ службі­ по­са­до­вих­ осіб,­які­ма­ють­те­чи­інше­відно­шен­ня­до­розсліду­ван­ня­криміна­ль­них­справ1.­Як­ ви­дається,­ в­ цьо­му­ ви­пад­ку­ ав­тор­ відхо­дить­ від­ пер­соніфікації­ кон­крет­но­го­ суб’єкта­про­це­су,­тим­са­мим­роз­ми­ва­ю­чи­пи­тан­ня­відповідаль­ності­за­не­ви­ко­нан- ня­чи­не­на­леж­не­ви­ко­нан­ня­ор­га­ном­дізнан­ня­тих­чи­інших­дій. Існує­ по­зиція,­ що­ ко­ли­ за­кон­ го­во­рить­ про­ ор­ган­ дізнан­ня­ як­ про­ суб’єкта­ (носія)­про­це­су­аль­них­прав­ і­ обов’язків,­ то­не­за­леж­но­від­ то­го,­ чи­на­зи­вається­ пев­на­ус­та­но­ва­або­її­керівник,­в­обох­ви­пад­ках­за­ко­но­да­вець­має­на­увазі,­що­в­ рам­ках­вка­за­них­дій­вся­по­вно­та­по­вно­ва­жень­відповідно­го­ор­га­ну­дізнан­ня­на­ле- жить­ йо­го­ на­чаль­ни­ку.­ Як­що­ по­вно­ва­жен­ня­ має­ пра­во­ здійсни­ти­ ли­ше­ ор­ган­ дізнан­ня,­то­во­но­не­мо­же­бу­ти­ре­алізо­ва­не­без­відо­ма­йо­го­керівни­ка2,­оскільки­ в­іншо­му­разі­во­но­не­ма­ти­ме­на­леж­ної­юри­дич­ної­си­ли. Суть­та­ко­го­підхо­ду­ба­зується­на­од­но­му­ із­ос­нов­них­прин­ципів­ор­ганізації­ діяль­ності­дер­жав­них­ор­ганів­–­прин­ципі­єди­но­на­чаль­ності,­не­обхідно­го­для­опе- ра­тив­но­го­прий­нят­тя­рішень­і­швид­ко­го­ре­а­гу­ван­ня­на­події.­Йо­го­ха­рак­тер­ною­ оз­на­кою­є­пер­со­наль­на­відповідальність­за­прий­нят­тя­рішень­і­впро­ва­д­жен­ня­їх­в­ жит­тя.­ Керівник­ ус­та­но­ви­ во­лодіє­ по­вним­ об­ся­гом­ по­вно­ва­жень,­ яки­ми­ за­кон­ наділяє­ ор­ган­ дізнан­ня.­Од­нак,­ як­ ви­дається,­ та­ка­ по­зиція­ є­ до­сить­ спірною,­ а­ обґрун­ту­ван­ня­її­по­мил­ко­вості­по­тре­бує­більш­де­таль­но­го­досліджен­ня­про­бле­ми­ співвідно­шен­ня­про­це­су­аль­них­по­вно­ва­жень­ор­га­ну­дізнан­ня­та­осо­би,­яка­про- во­дить­дізнан­ня. Як­за­зна­чає­В.­Кузнєцов:­«Ко­ло­про­це­су­аль­них­по­вно­ва­жень­осо­би,­яка­про- во­дить­дізнан­ня,­до­сить­ши­ро­ке.­За­кон­наділяє­її­пев­ни­ми­пра­ва­ми,­які­во­на­мо­же­ ре­алізу­ва­ти­під­час­розсліду­ван­ня­криміна­ль­них­справ­(статті­26,­49,­50,­51­52,­60,­ 67,­ 79,­ 167,­ 171,­ 172,­ 174,­ 175,­ 177,­ 178,­ 190,­ 193,­ 196­КПК­Ук­раїни),­ а­ та­кож­ по­кла­дає­на­неї­певні­обов’яз­ки­(статті­22,­53,­60,­62,­67,­85­КПК­Ук­раїни).­Вод- но­час­ се­ред­ суб’єктів­ криміна­ль­но­го­ про­це­су,­ які­ ма­ють­ владні­ по­вно­ва­жен­ня,­ осо­ба,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня,­ має­ най­мен­шу­ про­це­су­аль­ну­ са­мостійність»3.­ Про­бле­ма­ по­ля­гає­ в­ то­му,­що­ дізна­вач­ зна­хо­дить­ся­ у­ по­вно­му­ підпо­ряд­ку­ванні­ на­чаль­ни­ка­ор­га­ну­дізнан­ня­і­ос­новні­про­це­су­альні­рішен­ня­без­йо­го­зго­ди­прий- ма­ти­не­упов­но­ва­же­ний.­ Про­це­су­аль­на­ не­за­лежність­ під­ час­ дізнан­ня­ при­та­ман­на­ ли­ше­ на­чаль­ни­ку­ ор­га­ну­дізнан­ня,­–­підкрес­лює­О.В.­Ба­улін,­–­він­наділе­ний­влас­ною­про­це­су­аль- ною­са­мостійністю,­яка­доз­во­ляє­йо­му­осо­би­с­то­про­ва­ди­ти­дізнан­ня­або­під­час­ дізнан­ня­бра­ти­участь­у­про­ве­денні­ок­ре­мих­слідчих­дій­чи­прий­нятті­про­це­су- аль­них­рішень,­а­та­кож­прий­ма­ти­рішен­ня­ви­нят­ко­вої­ком­пе­тенції­ор­га­ну­дізнан- ня­шля­хом­за­твер­д­жен­ня­підго­тов­ле­них­осо­бою,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­по­ста- нов­чи­про­то­колів,­а­про­про­це­су­аль­ну­не­за­лежність­дізна­ва­ча­вза­галі­го­во­ри­ти­ не­мож­на4.­Досліджу­ю­чи­це­пи­тан­ня,­Н.В.­Ба­куліна­звер­тає­ува­гу­на­не­обхідність­ за­твер­д­жен­ня­ по­ста­нов­ осо­би,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня­ відповідно­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­дізнан­ня5.­З­цьо­го­при­во­ду­в­літе­ра­турі­теж­не­од­но­значні­су­д­жен­ня. Так,­по­ши­ре­на­дум­ка,­що­у­ви­пад­ках,­ко­ли­ко­декс­ад­ре­сує­по­вно­ва­жен­ня­ор­га- ну­дізнан­ня,­осо­ба,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­ре­алізу­ва­ти­йо­го­са­мостійно­не­мо­же.­ Тоб­то,­прий­ма­ти­рішен­ня­чи­вчи­ня­ти­дії­при­дізнанні­по­ви­нен­осо­би­с­то­на­чаль- ник­ор­га­ну­дізнан­ня­або­про­це­су­альні­до­ку­мен­ти­про­такі­рішен­ня­чи­дії,­ви­ко- нані­ осо­бою,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня,­ по­винні­ за­твер­д­жу­ва­ти­ся­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­дізнан­ня;­інак­ше­во­ни­не­бу­дуть­ма­ти­юри­дич­ної­си­ли6. Інші­вчені­вва­жа­ють,­що­за­твер­д­жен­ня­по­тре­бу­ють­найбільш­важ­ливі­про­це- су­альні­рішен­ня­осо­би,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­які­суттєво­впли­ва­ють­на­по­даль- шу­діяльність­у­кримінальній­справі.­Це­по­вно­ва­жен­ня­що­до­на­прав­лен­ня­спра­ви­ 558 Держава і право • Випуск 53 (її­по­ру­шен­ня,­зу­пи­нен­ня,­віднов­лен­ня,­за­крит­тя,­пе­ре­да­ча­слідчо­му)­та­за­сто­су- ван­ня­ за­ходів­ про­це­су­аль­но­го­ при­му­су­ (за­три­ман­ня,­ арешт,­ об­шук,­ на­кла­ден­ня­ аре­ш­ту­на­май­но)7. Опо­нент­цієї­точ­ки­зо­ру­І.­Гуткін­на­го­ло­шує,­що­на­чаль­ник­ор­га­ну­дізнан­ня­ не­має­усіх­по­вно­ва­жень­ор­га­ну­дізнан­ня­і­що­во­ни­мо­жуть­бу­ти­ре­алізо­вані­без­ йо­го­відо­ма,­а­ви­мо­га­про­за­твер­д­жен­ня­про­це­су­аль­них­рішень­оз­на­чає,­по­суті,­ об­ме­жен­ня­прав,­що­на­дані­за­ко­ном­особі,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня.­На­йо­го­дум­ку,­ при­вирішенні­цьо­го­пи­тан­ня­не­обхідно­вра­хо­ву­ва­ти,­ко­му­на­да­но­пра­во­прий­нят- тя­кон­крет­но­го­про­це­су­аль­но­го­рішен­ня­–­ор­га­ну­дізнан­ня­чи­особі,­яка­про­ва- дить­ дізнан­ня.­ Так,­ відмо­ву­ в­ по­ру­шенні­ криміна­ль­ної­ спра­ви­ (стат­тя­ 99­ КПК­ Ук­раїни)­чи­прий­нят­тя­рішен­ня­про­за­три­ман­ня­(стат­тя­106­КПК­Ук­раїни)­за­кон­ пов’язує­з­по­вно­ва­жен­ня­ми­ор­га­ну­дізнан­ня.­Ці­по­вно­ва­жен­ня­ре­алізу­ють­ся­че­рез­ при­зна­че­них­ співробітників.­ Але,­ як­що­ ор­ган­ дізнан­ня­ вправі­ вирішу­ва­ти,­ хто­ бу­де­ ре­алізо­ву­ва­ти­ йо­го­ про­це­су­альні­ по­вно­ва­жен­ня,­ то­ він­ мо­же­ і­ по­кла­с­ти­ відповідальність­ за­ здійснен­ня­ ок­ре­мо­го­ по­вно­ва­жен­ня­ не­ на­ од­ну­ осо­бу,­ а­ на­ двох­співробітників­цьо­го­ор­га­ну­за­прин­ци­пом­–­один­прий­має­рішен­ня,­а­інший­ йо­го­за­твер­д­жує. Інша­спра­ва,­ко­ли­за­кон­наділяє­про­це­су­аль­ни­ми­по­вно­ва­жен­ня­ми­осо­бу,­яка­ про­ва­дить­дізнан­ня.­В­подібних­ви­пад­ках­ви­мо­га­про­за­твер­д­жен­ня­йо­го­про­це- су­аль­них­рішень­на­чаль­ни­ком­ор­га­ну­дізнан­ня­оз­на­чає,­по­суті,­об­ме­жен­ня­на­да- но­го­йо­му­за­ко­ном­пра­ва.­При­род­но,­що­та­ке­об­ме­жен­ня­по­вин­но­вста­нов­лю­ва­ти- ся­тільки­за­ко­ном8.­ Вар­то­ за­ува­жи­ти,­ що­ ав­то­ри­ до­стат­ньо­ обґрун­то­ва­но­ ви­кла­да­ють­ кож­ну­ із­ по­зицій,­ вка­зу­ю­чи­ кож­но­го­ ра­зу­ на­ на­явність­ не­доліків­ і­ про­га­лин­ в­ за­ко­но- давстві,­що­звісно­ж­свідчить­про­не­аби­я­кий­інте­рес­і­про­блемність­у­вирішенні­ цих­пи­тань­на­прак­тиці,­од­нак,­як­ви­дається­при­дослідженні­цьо­го­пи­тан­ня­вар­то­ звер­ну­тись­до­чин­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва. Так,­ згідно­до­на­ка­зу­МВС­Ук­раїни­від­2­ве­рес­ня­2008­ро­ку­№­422:­ро­бо­та­ співробітників­штат­них­підрозділів­дізнан­ня­(дізна­вачів),­зо­к­ре­ма­і­особ­ли­во­при­ розсліду­ванні­ зло­чинів,­ у­ міських,­ рай­он­них­ та­ лінійних­ ор­га­нах­ внутрішніх­ справ­ ор­ганізо­вується­ на­чаль­ни­ка­ми­ цих­ ор­ганів­ та­ на­чаль­ни­ка­ми­ підрозділів­ дізнан­ня.­В­пункті­1.3­цьо­го­ж­нор­ма­тив­но­го­ак­ту­пе­ред­ба­че­но,­що­всі­рішен­ня­ про­ спря­му­ван­ня­ дізнан­ня­ дізна­вач­ прий­має­ са­мостійно,­ за­ ви­нят­ком­ ви­падків,­ ко­ли­за­ко­ном­пе­ред­ба­че­но­одер­жан­ня­санкції­про­ку­ро­ра,­су­ду­або­за­твер­д­жен­ня­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­ дізнан­ня.­ З­ аналізу­ пунк­ту­ 3.1­ ви­щев­ка­за­но­го­ до­дат­ку­ до­ на­ка­зу­ вип­ли­ває,­ що­ з­ ме­тою­ здійснен­ня­ кон­тро­лю­ за­ за­конністю­ і­ обґрун­то- ваністю­прий­ня­тих­рішень­дізна­ва­чем,­в­ході­про­ва­д­жен­ня­дізнан­ня,­пе­ред­ба­че­но­ за­твер­д­жен­ня­рішень­про­по­ру­шен­ня,­відмо­ву­в­по­ру­шенні,­зу­пи­нен­ня­та­за­крит- тя­криміна­ль­них­справ. Як­за­зна­чає­В.Б.­Ма­зан,­вве­ден­ня­у­відо­мчо­му­по­ряд­ку­ви­мо­ги­про­за­твер­д- жен­ня­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ ок­ре­мих­ про­це­су­аль­них­по­ста­нов­ і­ про­то- колів­ є­ міра­ ор­ганізаційна,­ спря­мо­ва­на­ на­ по­си­лен­ня­ кон­тро­лю­ за­ за­конністю­ прий­нят­тя­відповідних­рішень.­Ця­ви­мо­га­не­на­бу­ває­ха­рак­те­ру­криміна­ль­но-про- це­су­аль­ної­ нор­ми,­ яка,­ як­ відо­мо,­мо­же­ вста­нов­лю­ва­ти­ся­ тільки­ за­ко­ном.­То­му­ во­на­ не­ обов’яз­ко­ва­ для­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ іншо­го­ відом­ст­ва,­ а­ відсутність­ на­ відповідній­по­ста­нові­візи­на­чаль­ни­ка­ор­га­ну­дізнан­ня­не­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­про- ку­ро­ром­і­су­дом­як­по­ру­шен­ня­за­кон­ності­в­криміна­ль­но­му­су­до­чинстві9. Досліджу­ю­чи­це­пи­тан­ня,­Н.В.­Ба­куліна­звер­тає­ува­гу­на­не­обхідність­за­твер- д­жен­ня­по­ста­нов­осо­би,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­ли­ше­в­кон­крет­них­си­ту­аціях.­ Для­при­кла­ду­ав­тор­на­во­дить­на­ступ­не:­осо­ба,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­виїжджає­ 559Юридичні і політичні науки на­місце­при­го­ди­вночі,­де­без­по­се­ред­ньо­ви­яв­ляє­оз­на­ки­зло­чи­ну.­У­неї­ви­ни­кає­ не­обхідність­про­ве­с­ти­невідкладні­слідчі­дії,­такі,­на­при­клад,­як­об­шук,­виїмка,­ до­пит­підо­зрю­ва­них,­свідків,­впізнан­ня.­Але­до­прий­нят­тя­рішен­ня­про­по­ру­шен- ня­криміна­ль­ної­спра­ви­про­во­ди­ти­такі­слідчі­дії­за­бо­ро­не­но.­Крім­то­го,­у­виз­на- че­них­за­ко­ном­ви­пад­ках­не­обхідно­от­ри­ма­ти­рішен­ня­су­ду­або­зго­ду­про­ку­ро­ра.­ У­та­ко­му­ви­пад­ку­осо­ба,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­або­по­ру­шує­за­кон­і­про­во­дить­ такі­слідчі­дії­без­по­ру­шен­ня­криміна­ль­ної­спра­ви,­або­ви­т­ра­чає­час­на­за­твер­д- жен­ня­по­ста­но­ви­на­чаль­ни­ком­ор­га­ну­дізнан­ня,­от­ри­ман­ня­рішен­ня,­зго­ди­про­ку- ро­ра,­які­вночі­не­пра­цю­ють,­і­тим­са­мим­втра­чає­мож­ливість­от­ри­ман­ня­до­казів,­ тоб­то­і­роз­крит­тя­зло­чи­ну­в­ціло­му10. З­ цьо­го­ при­во­ду­ О.А.­ Ко­жев­ни­ков­ вва­жає,­ що­ «всі­ невідкладні­ слідчі­ дії­ мо­жуть­здійсню­ва­ти­ся­до­ви­не­сен­ня­рішен­ня­про­по­ру­шен­ня­криміна­ль­ної­спра- ви»11.­При­цьо­му­про­ва­д­жен­ня­та­ких­дій­по­вин­но­ма­ти­невідклад­ний­і­ви­нят­ко- вий­ ха­рак­тер,­ бу­ти­ спря­мо­ва­ним­ на­ вста­нов­лен­ня­ підстав­ для­ по­ру­шен­ня­ криміна­ль­ної­спра­ви­та­не­по­вин­но­заміню­ва­ти­ся­про­ва­д­жен­ням­інших­про­це­су- аль­них­дій.­ С.Г.­Ала­баш­та­А.О.­Шуль­га­про­по­ну­ють­до­статті­190­КПК­Ук­раїни­вне­сти­ но­ву­ ча­с­ти­ну­ про­ пра­во­ ор­га­ну­ дізнан­ня,­ слідчо­го,­ про­ку­ро­ра­ або­ су­ду­ у­ невідклад­них,­чітко­ок­рес­ле­них­за­ко­но­дав­ст­вом­ви­пад­ках,­при­без­по­се­ред­нь­о­му­ ви­яв­ленні­ оз­нак­ зло­чи­ну­ про­во­ди­ти­ їх­ фіксацію­ та­ ви­лу­чен­ня­ без­ ви­не­сен­ня­ по­ста­но­ви­су­дом­з­не­гай­ним­по­ру­шен­ням­криміна­ль­ної­спра­ви12. А.П.­Чер­нен­ко­та­А.Г.­Ши­ян­та­кож­звер­та­ють­ува­гу­на­не­обхідність­на­дан­ня­ пра­ва­ор­га­ну­дізнан­ня­на­про­ве­ден­ня­слідчих­дій,­що­про­во­дять­ся­до­по­ру­шен­ня­ криміна­ль­ної­спра­ви,­і­про­по­ну­ють­до­пов­ни­ти­ча­с­ти­ну­4­статті­97­КПК­Ук­раїни­ пра­вом­осо­би,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­при­на­яв­ності­підстав,­за­зна­че­них­у­ча­с- тині­3­статті­187­ко­дек­су,­на­про­ве­ден­ня­ог­ля­ду­місця­події­та­аре­ш­ту­на­ко­ре­с­пон- денцію­і­знят­тя­інфор­мації­з­ка­налів­зв’яз­ку­при­на­яв­ності­за­гро­зи­втра­ти­ти­до­ка- зи­у­разі­зволікан­ня­з­їх­про­ве­ден­ням13.­ За­га­лом­підтри­му­ю­чи­по­зиції­дослідників­за­зна­чи­мо,­що­відсутність­пра­во­вої­ рег­ла­мен­тації­да­но­го­пи­тан­ня­в­чин­но­му­за­ко­но­давстві­по­вин­на­бу­ти­виріше­на­в­ на­прям­ку­на­дан­ня­більшої­са­мостійності­особі,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня­при­прий- нятті­ криміна­ль­но-про­це­су­аль­них­ рішень.­ Та­ка­ по­зиція­ на­сам­пе­ред­ по­вин­на­ обґрун­то­ву­ва­тись­тим,­що­за­тя­гу­ван­ня­до­су­до­во­го­розсліду­ван­ня,­пе­ре­шко­д­жан­ня­ швид­ко­му­і­по­вно­му­роз­крит­тю­зло­чинів­та­ви­к­рит­тю­вин­них­або­вза­галі­на­дан­ня­ мож­ли­вості­ осо­бам,­ що­ вчи­ни­ли­ зло­чин,­ зни­щи­ти­ до­ка­зи­ своєї­ при­чет­ності,­ є­ не­при­пу­с­ти­ми­ми.­На­та­ку­про­бле­му­вка­зує­й­В.В.­Вап­няр­чук,­за­зна­ча­ю­чи,­що­за­ своїм­про­це­су­аль­ним­ста­но­ви­щем­осо­ба,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­по­вин­на­бу­ти­ прирівня­на­до­слідчо­го.­Од­нак,­як­пра­виль­но­за­зна­чає­дослідник,­та­ке­дізнан­ня­ по­вин­но­ про­ва­ди­тись­ у­ спра­вах­ про­ зло­чи­ни­ се­ред­ньої­ тяж­кості,­ а­ в­ ок­ре­мих­ ви­пад­ках­і­по­зло­чи­нах,­які­не­ста­нов­лять­ве­ли­кої­суспільної­не­без­пе­ки­(ко­ли­це­ виз­нає­за­не­обхідне­про­ку­рор­чи­суд,­вра­хо­ву­ю­чи­складність­вста­нов­лен­ня­фак- тич­них­об­ста­вин­спра­ви,­особ­ли­ву­суспільну­зна­чущість­кон­крет­но­го­зло­чи­ну,­а­ та­кож­особ­ли­вості­ста­но­ви­ща­і­по­зицію­осо­би,­що­до­якої­ве­деть­ся­про­ва­д­жен­ня,­ і­по­терпілої­від­зло­чи­ну)14. Та­ким­чи­ном,­підво­дя­чи­підсу­мок­ви­кла­де­но­му­за­зна­чи­мо­на­ступ­не: 1)­ як­що­ по­вно­ва­жен­ня­ми­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ наділе­ний­ дер­жав­ний­ ор­ган,­ це­ оз­на­чає,­що­керівник­цьо­го­ор­га­ну­або­йо­го­за­ступ­ник­не­суть­відповідальність­за­ якість­про­ва­д­жен­ня­слідчих­дії­солідар­но­з­осо­бою,­що­без­по­се­ред­ньо­здійснює­ невідкладні­слідчі­дії; 2)­оскільки­за­ко­ном­пе­ред­ба­че­но­пев­ний­об­сяг­прав,­яки­ми­ко­ри­с­тується­осо- 560 Держава і право • Випуск 53 ба,­що­про­во­дить­дізнан­ня,­вва­жаємо­не­до­пу­с­ти­мим­об­ме­жен­ня­цих­прав­на­чаль- ни­ком­відповідно­го­ор­га­ну­шля­хом­за­твер­д­жен­ня­чи­не­за­твер­д­жен­ня­ря­ду­по­ста- нов.­Та­ке­твер­д­жен­ня­вип­ли­ває­й­з­по­ло­жен­ня­за­ко­ну­про­те,­що­осо­ба,­яка­про- ва­дить­ дізнан­ня,­ оцінює­ до­ка­зи­ за­ своїм­ внутрішнім­ пе­ре­ко­нан­ням­ (стат­тя­ 67­ КПК­Ук­раїни).­ Тоб­то,­ у­ про­цесі­ фор­му­ван­ня­ внутрішньо­го­ пе­ре­ко­нан­ня­ відбу- вається­ви­роб­лен­ня­влас­ної­дум­ки­як­ста­ну­твер­дої­впев­не­ності­у­пра­виль­ності­ своїх­вис­новків,­рішу­чості­зафіксу­ва­ти­їх­у­про­це­су­аль­них­до­ку­мен­тах,­вис­ло­ви- ти­при­не­обхідності­при­люд­но­го­товність­відсто­ю­ва­ти­їх­у­відповідних­інстанціях,­ не­сти­за­них­відповідальність; 3)­з­ме­тою­не­до­пу­с­ти­мості­за­тя­гу­ван­ня­до­су­до­во­го­розсліду­ван­ня,­пе­ре­шко­д- жан­ня­швид­ко­му­і­по­вно­му­роз­крит­тю­зло­чинів­та­ви­к­рит­тю­вин­них­або­вза­галі­ на­дан­ня­мож­ли­вості­осо­бам,­що­вчи­ни­ли­зло­чин,­зни­щи­ти­до­ка­зи­своєї­при­чет- ності,­вва­жаємо,­що­при­прий­нятті­криміна­ль­но-про­це­су­аль­них­рішень­особі,­що­ про­во­дить­дізнан­ня,­вар­то­на­да­ти­більшої­про­це­су­аль­ної­са­мостійності,­з­вра­ху- ван­ням­про­по­зицій­що­до­пра­ва­на­са­мостійне­про­ва­д­жен­ня­невідклад­них­слідчих­ дій­до­по­ру­шен­ня­криміна­ль­ної­спра­ви­або­в­ме­жах­її­про­ва­д­жен­ня,­як­що­зволіка- ти­не­доз­во­ля­ють­об­ста­ви­ни. Іншим­чи­ном­вирішується­пи­тан­ня­про­за­твер­д­жен­ня­про­це­су­аль­них­по­ста- нов­ осо­би,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня,­ ко­ли­ керівник­ ус­та­но­ви­ є­ не­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­дізнан­ня,­а­ор­га­ном­дізнан­ня.­В­цьо­му­ви­пад­ку,­як­обґрун­то­ва­но­за­зна­чає­ В.М.­Ма­зан,­ він­фак­тич­но­де­ле­гує­ча­с­ти­ну­по­вно­ва­жень,­ які­на­ле­жать­йо­му­як­ ор­га­ну­дізнан­ня,­особі,­при­зна­ченій­ним­для­про­ва­д­жен­ня­дізнан­ня­в­кон­кретній­ справі.­А­та­об­ста­ви­на,­що­він­де­ле­гує­свої­по­вно­ва­жен­ня­іншій­особі,­дає­йо­му­ підста­ви­ви­ма­га­ти­від­неї­по­дан­ня­для­за­твер­д­жен­ня­всіх­або­де­я­ких­про­це­су­аль- них­по­ста­нов15.­З­цьо­го­при­во­ду­в­літе­ра­турі­ве­дуть­ся­дис­кусії.­ Так,­існує­дум­ка,­згідно­з­якою­в­ор­га­нах­дізнан­ня,­де­ним­є­керівник­ус­та­но- ви,­«…­не­мо­же­бу­ти­«осіб,­які­про­ва­дять­дізнан­ня»,­так­як­про­ва­д­жен­ня­дізнан­ня­ є­ ви­ключ­ною­ ком­пе­тенцією­ тільки­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ –­ на­чаль­ни­ка­ ус­та­но­ви»16.­ Підтри­му­ю­чи­за­га­лом­за­зна­че­ну­по­зицію,­В.Б.­Ма­зан­вка­зує,­що­в­цьо­му­ви­пад­ку­ по­вно­ва­жен­ня­осо­би,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня,­об­ме­жені­ад­ре­со­ва­ни­ми­їй­за­ко­ном­ нор­ма­ми,­що­пе­ред­ба­ча­ють­ті­чи­інші­рішен­ня­та­дії.­Як­що­навіть­осо­ба,­яка­про- ва­дить­дізнан­ня,­за­до­ру­чен­ням­ор­га­ну­дізнан­ня,­на­при­клад­по­ру­шує­криміна­ль- ну­спра­ву­або­відмов­ляє­в­цьо­му,­то­ця­по­ста­но­ва­по­вин­на­бу­ти­ви­не­се­на­від­імені­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ або­ за­твер­д­же­на­ ос­таннім,­ інак­ше­ ці­ рішен­ня­ не­ бу­дуть­ ма­ти­ юри­дич­но­го­зна­чен­ня.­То­му­в­даній­си­ту­ації­ко­ло­по­вно­ва­жень­осо­би,­яка­про­ва- дить­дізнан­ня,­відрізняється­від­рівноз­нач­но­го­суб’єкта­криміна­ль­но­го­про­це­су,­ який­діє­в­ор­гані­дізнан­ня­–­ус­та­нові17. На­томість­О.­Ма­ли­ше­ва,­досліджу­ю­чи­про­ва­д­жен­ня­невідклад­них­слідчих­дій­ на­чаль­ни­ка­ми­ ус­та­нов­ і­ ор­ганів­ криміна­ль­но-ви­ко­нав­чої­ си­с­те­ми,­ кри­тич­но­ оцінює­ такі­ по­ло­жен­ня­ про­це­су­алістів.­ Як­ ар­гу­мент,­ ав­тор­ на­во­дить­ пе­ре­дусім­ ре­алії­прак­тич­ної­діяль­ності­та­ких­ус­та­нов,­за­зна­ча­ю­чи,­що­на­чаль­ни­ки­ус­та­нов­ криміна­ль­но-ви­ко­нав­чої­си­с­те­ми­ве­ли­ку­ча­с­ти­ну­служ­бо­во­го­ча­су­ви­му­шені­при- свя­чу­ва­ти­вирішен­ню­про­блем­ор­ганізаційно­го­ха­рак­те­ру.­То­му­на­прак­тиці­у­разі­ вчи­нен­ня­зло­чи­ну­про­ти­вста­нов­ле­но­го­по­ряд­ку­не­сен­ня­служ­би­співробітни­ка­ми­ вка­за­них­ус­та­нов,­а­та­кож­інши­ми­осо­ба­ми­у­роз­по­ря­д­женні­ви­прав­ної­ус­та­но­ви,­ на­чаль­ник­ ус­та­но­ви­ до­ру­чить­ ви­ко­нан­ня­ невідклад­них­ слідчих­ дій­ од­но­му­ зі­ своїх­ підлег­лих­ співробітників,­ за,­ со­бою­ ж­ за­ли­шить­ пра­во­ кон­тро­лю­ за­ здійснен­ням­цієї­криміна­ль­но-про­це­су­аль­ної­діяль­ності18. Про­те­ КПК­ Ук­раїни­ до­сить­ од­но­знач­но­ виз­на­чає­ як­ суб’єкта­ про­ва­д­жен­ня­ дізнан­ня­ не­ ус­та­но­ву­ в­ ціло­му,­ а­ са­ме­ на­чаль­ників­ ря­ду­ ус­та­нов­ і­ ор­ганів,­ які­ 561Юридичні і політичні науки насліду­ю­чи­бук­ву­за­ко­ну,­зо­бов’язані­са­мостійно­по­ру­шу­ва­ти­криміна­ль­ну­спра- ву­і­здійсню­ва­ти­невідкладні­слідчі­дії.­Прав­да,­ми­до­пу­с­каємо,­що­він­мо­же­до­ру- чи­ти­ви­ко­нан­ня­тієї­або­іншої­слідчої­дії­найбільш­підго­тов­ле­но­му­співробітни- кові­ у­ рам­ках­ ок­ре­мо­го­ до­ру­чен­ня.­ Але­ не­сти­ відповідальність­ за­ ре­зуль­та­ти­ і­ якість­ розсліду­ван­ня­ він­ по­ви­нен­ пер­со­наль­но,­ а­ не­ солідар­но­ з­ підлег­лим­ співробітни­ком. То­му,­підсу­мо­ву­ю­чи­за­зна­че­не,­за­ува­жи­мо,­що: 1)­ поcадові­ осо­би,­ на­ яких­ по­кла­де­но­ ви­ко­нан­ня­ функцій­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ по­винні­ не­ ли­ше­ за­твер­д­жу­ва­ти­ різні­ про­це­су­альні­ рішен­ня­ –­ про­ по­ру­шен­ня­ криміна­ль­ної­ спра­ви,­ про­ ви­ко­нан­ня­ слідчих­ дій,­ що­ ви­ма­га­ють­ ви­не­сен­ня­ спеціаль­ної­по­ста­но­ви,­про­на­прав­лен­ня­спра­ви­про­ку­ро­ру­для­пе­ре­дачі­слідчо­му­ і­то­му­подібне,­але­і­ви­но­си­ти­їх­від­сво­го­імені; 2)­ доцільно­до­пу­с­ти­ти­ до­ру­чен­ня­найбільш­підго­тов­ле­но­му­ співробітни­кові­ ви­ко­нан­ня­ок­ре­мих­слідчих­дій,­про­те­в­цьо­му­ок­ре­мо­му­до­ру­ченні­ма­ють­бу­ти­ чітко­ виз­на­чені,­ які­ са­ме­ слідчі­ дії­ і­ для­ вирішен­ня­ яких­ за­вдань,­ в­ який­ строк­ ма­ють­бу­ти­ви­ко­нані­співробітни­ком. 1.­Пав лу хин Л.?В.­Рас­сле­до­ва­ние­в­фор­ме­до­зна­ния.­–­Томск:­Изд-во­Том­ско­го­ун-та,­ 1979.­ –­ С.­ 14.­ 2.­Круг ли ков А.П.­ Пра­во­вое­ по­ло­же­ние­ ор­га­на­ и­ ли­ца,­ про­из­во­дя­ще­го­ до­зна­ние,­ в­ со­вет­ском­ уго­лов­ном­ про­цес­се:­Дис.­…­ канд.­юрид.­ на­ук.­ –­Сверд­ловск,­ 1975.­–­С.­18.­3. Кузнєцов В. Вдо­с­ко­на­лен­ня­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­відно­син­між­осо- бою,­ яка­ про­ва­дить­ дізнан­ня,­ та­ на­чаль­ни­ком­ ор­га­ну­ дізнан­ня­ при­ розсліду­ванні­ криміна­ль­них­ справ­ //­ Про­ку­ра­ту­ра,­ лю­ди­на,­ дер­жа­ва.­ –­ 2004.­ –­ №­ 8.­ –­ С.­ 74.­ 4.­ Ба улін О.В.­Дізна­вач­як­про­це­су­аль­но­са­мостійний­суб’єкт­до­су­до­во­го­розсліду­ван­ня­//­ Пра­во­Ук­раїни.­–­2002.­–­№­4.­–­С.­117.­5.­Ба куліна Н.В.­Виз­на­чен­ня­по­нять­і­по­вно­ва- жень­суб’єктів,­які­про­ва­дять­дізнан­ня­//­На­уко­вий­вісник­Дніпро­пе­т­ровсь­ко­го­дер­жав- но­го­універ­си­те­ту­внутрішніх­справ.­–­2010.­–­№­1.­–­С.­244.­6.­Вап няр чук В.В.­Особ­ли- вості­про­це­су­аль­но­го­ста­но­ви­ща­осо­би,­яка­про­ва­дить­дізнан­ня.–­Х.:­Торсінг,­2000.­–­ С.­28.­7. Ми хеєнко М.М., Шибіко В.П., Ду бинсь кий А.Я.­На­уко­во-прак­тич­ний­ко­мен­тар­ Криміна­ль­но-про­це­су­аль­но­го­ ко­дек­су­ Ук­раїни.­ –­ К.,­ 1997.­ –­ С.­ 165.­ 8.­ Гут кин И.М.­ Во­про­сы­со­вер­шен­ст­во­ва­ния­про­цес­су­аль­но­го­и­ор­га­ни­за­ци­он­но­го­ру­ко­вод­ст­ва­в­сфе­ре­ до­зна­ния­//­Со­вер­шен­ст­во­ва­ние­уго­лов­но-про­цес­су­аль­ной­де­я­тель­но­с­ти­ор­га­нов­вну­т- рен­них­дел:­Тру­ды­Ака­де­мии­МВД­СССР.­–­М.,­1984.­–­С.­11.­9.­Ма зан В. Б.­По­нят­тя­і­ си­с­те­ма­ ор­ганів­ дізнан­ня,­ їх­ функціональ­не­ при­зна­чен­ня­ та­ ком­пе­тенція­ //­ Вісник­ Хмель­ниць­ко­го­інсти­ту­ту­регіональ­но­го­уп­равління­та­пра­ва:­На­уко­вий­ча­со­пис­Хмель- ниць­ко­го­інсти­ту­ту­регіональ­но­го­уп­равління­та­пра­ва­з­пи­тань­пра­во­знав­ст­ва,­уп­рав- ління­та­еко­номіки.­–­Хмель­ниць­кий,­2003.­–­№­3-4­ (7-8).­–­С.­270.­10.­Ба куліна Н.В.­ Виз­на­чен­ня­ по­нять­ і­ по­вно­ва­жень­ суб’єктів,­ які­ про­ва­дять­ дізнан­ня.­ –­ С.­ 245.­ 11.­ Ко жев ни ков О.А.­Пред­мет­про­ку­рор­ско­го­над­зо­ра­за­за­кон­но­с­тью­воз­буж­де­ния­уго­лов- но­го­де­ла­//­Ак­ту­аль­ные­про­бле­мы­со­вет­ско­го­уго­лов­но­го­про­цес­са:­Меж­вуз.­сб.­на­уч.­ тр.­ –­ Сверд­ловск,­ 1987.­ –­ С.­ 89.­ 12.­Ала баш С.Г., Шуль га А.О.­ Про­бле­ми­ ви­лу­чен­ня­ ор­га­на­ми­дізнан­ня,­слідчим­та­про­ку­ро­ром­носіїв­до­ка­зо­вої­ інфор­мації­до­по­ру­шен­ня­ криміна­ль­ної­спра­ви­у­разі­без­по­се­ред­нь­о­го­ви­яв­лен­ня­ни­ми­оз­нак­зло­чи­ну­//­Ак­ту­альні­ про­бле­ми­ криміна­ль­но­го­ су­до­чин­ст­ва­Ук­раїни:­Ма­теріали­ на­уко­во-прак­тич­ної­ кон­фе- ренції­–­До­нецьк,­2004.­–­С.­30.­13.­Чер нен ко А.П., Ши ян А.Г.­Про­пра­во­ор­га­ну­дізнан- ня­ на­ про­ве­ден­ня­ слідчих­ дій­ //­ Слідча­ діяльність:­ про­бле­ми­ те­орії­ та­ прак­ти­ки:­ Ма­теріали­на­ук.-практ.­конф.­та­круг­ло­го­сто­лу­(22­ і­26­трав­ня­2008­р.).­–­Дніпро­пе­т- ровськ,­2008.­–­С.­133.­14. Вап няр чук В.В.­Про­це­су­аль­не­ста­но­ви­ще­осо­би,­яка­про­ва- дить­дізнан­ня:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­Х.,­2000.­–­С.­15.­15.­Ма зан В.Б. По­нят­тя­ і­ си­с­те­ма­ ор­ганів­ дізнан­ня,­ їх­ функціональ­не­ при­зна­чен­ня­ та­ ком­пе­тенція­ //­ Вісник­Хмель­ниць­ко­го­інсти­ту­ту­регіональ­но­го­уп­равління­та­пра­ва:­На­уко­вий­ча­со­пис­ Хмель­ниць­ко­го­ інсти­ту­ту­ регіональ­но­го­ уп­равління­ та­ пра­ва­ з­ пи­тань­пра­во­знав­ст­ва,­ 562 Держава і право • Випуск 53 уп­рав­ління­та­еко­номіки.­–­Хмель­ниць­кий,­2003.­–­№­3-4­(7-8).­–­С.­271.­16.­Ми чу ри на О.В.­Про­цес­су­аль­ные­и­ор­га­ни­за­ци­он­ные­во­про­сы­осу­ще­ств­ле­ния­на­чаль­ни­ка­ми­СИ­ЗО­ и­ЛТП­функ­ций­ ор­га­на­ до­зна­ния:­Дис.­…­ канд.­юрид.­ на­ук.­ –­М.,­ 1993.­ –­С.­ 54.­17.­ Ма зан В.Б. По­нят­тя­і­си­с­те­ма­ор­ганів­дізнан­ня,­їх­функціональ­не­при­зна­чен­ня­та­ком- пе­тенція­//­Вісник­Хмель­ниць­ко­го­інсти­ту­ту­регіональ­но­го­уп­равління­та­пра­ва:­На­уко- вий­ ча­со­пис­ Хмель­ниць­ко­го­ інсти­ту­ту­ регіональ­но­го­ уп­равління­ та­ пра­ва­ з­ пи­тань­ пра­во­знав­ст­ва,­уп­равління­та­еко­номіки.­–­Хмель­ниць­кий,­2003.­–­№­3-4­(7-8).­–­С.­271.­ 18.­Ма лы ше ва О.­Осо­бен­но­с­ти­про­цес­су­аль­ной­де­я­тель­но­с­ти­уч­реж­де­ний­уго­лов­но-ис- пол­ни­тель­ной­си­с­те­мы­Мин­юс­та­Рос­сии­//­Рос­сий­ская­юс­ти­ция.­–­2003.­–­№­10.­–­С.­48.­ 563Юридичні і політичні науки Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА І. І. ВОЙТОВИЧ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТАПРОВАДЖЕННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СЛІДЧИХ ДІЙ

Ähnliche Einträge