Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі

Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі

Розглядаються особливості дослідження феномена політичної волі на прикладі аналізу філософських концепцій свободи волі А. Шопенгауера та М. Бердяєва, а також кратологічного аналізу тріади «свобода-воля-відповідальність», запропонованого сучасними політологами. Дослідницька увага зосереджується на ви...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Смірнова, В.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63762
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі / В.О. Смірнова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 667-674. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63762
record_format dspace
spelling irk-123456789-637622014-06-07T03:01:15Z Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі Смірнова, В.О. Політичні науки Розглядаються особливості дослідження феномена політичної волі на прикладі аналізу філософських концепцій свободи волі А. Шопенгауера та М. Бердяєва, а також кратологічного аналізу тріади «свобода-воля-відповідальність», запропонованого сучасними політологами. Дослідницька увага зосереджується на визначенні специфіки підходів до розуміння феномена свободи волі, вироблених представниками класичної філософії, окремий акцент зроблено на раніше не висвітлених аспектах проблематики політичної волі. Рассматриваются особенности исследования феномена политической воли на примере анализа философских концепций свободы воли А. Шопенгауэра и Н. Бердяева, а также кратологического анализа триады «свобода-воля-ответственность», предложенного современными политологами. Исследовательское внимание сосредоточивается на определении специфики подходов к пониманию феномена свободы воли, выработанных представителями классической философии, отдельный акцент сделан на ранее не освещенных аспектах проблематики политической воли. The paper carried out the study peculiarities of the phenomenon of political will, to the analysis of the philosophical concepts of free will Schopenhauer and Berdyaev, as well as kratologicheskogo analysis of the triad of “freedom-will-responsibility,” offered by modern political scientists. The research focuses on determining the specificity of approaches to understanding the phenomenon of free will, developed by representatives of classical philosophy, a separate emphasis on aspects previously not covered issues of political will. 2011 Article Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі / В.О. Смірнова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 667-674. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63762 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Смірнова, В.О.
Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
Держава і право
description Розглядаються особливості дослідження феномена політичної волі на прикладі аналізу філософських концепцій свободи волі А. Шопенгауера та М. Бердяєва, а також кратологічного аналізу тріади «свобода-воля-відповідальність», запропонованого сучасними політологами. Дослідницька увага зосереджується на визначенні специфіки підходів до розуміння феномена свободи волі, вироблених представниками класичної філософії, окремий акцент зроблено на раніше не висвітлених аспектах проблематики політичної волі.
format Article
author Смірнова, В.О.
author_facet Смірнова, В.О.
author_sort Смірнова, В.О.
title Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
title_short Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
title_full Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
title_fullStr Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
title_full_unstemmed Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
title_sort деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63762
citation_txt Деякі особливості філософських та кратологічних досліджень проблематики політичної волі / В.О. Смірнова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 667-674. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT smírnovavo deâkíosoblivostífílosofsʹkihtakratologíčnihdoslídženʹproblematikipolítičnoívolí
first_indexed 2025-07-05T14:32:04Z
last_indexed 2025-07-05T14:32:04Z
_version_ 1836817763754049536
fulltext В. О. СМІРНОВА. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФІЛОСОФСЬКИХ ТА КРАТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМАТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ Роз гля да ють ся особ ли вості досліджен ня фе но ме на політич ної волі на при кладі аналізу філо софсь ких кон цепцій сво бо ди волі А. Шо пен га у е ра та М. Бер дяєва, а та кож кра то логічно го аналізу тріади «сво бо да-во ля-відповідальність», за про по но ва но го су ча- сни ми політо ло га ми. Дослідниць ка ува га зо се ре д жується на виз на ченні спе цифіки підходів до ро зуміння фе но ме на сво бо ди волі, ви роб ле них пред став ни ка ми кла сич ної філо софії, ок ре мий ак цент зроб ле но на раніше не висвітле них ас пек тах про бле ма ти ки політич ної волі. Клю­чові­сло­ва: во ля, сво бо да, сво бо да волі, політич на во ля, вла да, кра то логія. Рас сма т ри ва ют ся осо бен но с ти ис сле до ва ния фе но ме на по ли ти че с кой во ли на при- ме ре ана ли за фи ло соф ских кон цеп ций сво бо ды во ли А. Шо пен га у э ра и Н. Бер дя е ва, а так же кра то ло ги че с ко го ана ли за три а ды «сво бо да-во ля-от вет ст вен ность», пред ло- жен но го со вре мен ны ми по ли то ло га ми. Ис сле до ва тель ское вни ма ние со сре до то чи ва- ет ся на оп ре де ле нии спе ци фи ки под хо дов к по ни ма нию фе но ме на сво бо ды во ли, вы ра- бо тан ных пред ста ви те ля ми клас си че с кой фи ло со фии, от дель ный ак цент сде лан на ра нее не ос ве щен ных ас пек тах про бле ма ти ки по ли ти че с кой во ли. Клю­че­вые­сло­ва: во ля, сво бо да, сво бо да во ли, по ли ти че с кая во ля, власть, кра то ло- гия. The paper carried out the study peculiarities of the phenomenon of political will, to the analysis of the philosophical concepts of free will Schopenhauer and Berdyaev, as well as kratologicheskogo analysis of the triad of “freedom-will-responsibility,” offered by modern political scientists. The research focuses on determining the specificity of approaches to understanding the phenomenon of free will, developed by representatives of classical philoso- phy, a separate emphasis on aspects previously not covered issues of political will. Key­words: will, freedom, free will, political will, power, kratology. Про­бле­ма­ти­ка­ волі­ як­ особ­ли­во­го­ фе­но­ме­на­ людсь­кої­ свідо­мості­ ціка­ви­ла­ мис­ли­телів­ з­ най­давніших­ часів.­ Особ­ли­ва­ ча­с­ти­на­ подібних­ досліджень­ бу­ла­ при­свя­че­на­фе­но­ме­ну­сво­бо­ди­волі,­вив­чен­ня­яко­го­зго­дом­по­ста­ло­в­якості­од­но- го­з­цен­т­раль­них­ев­ри­с­тич­них­за­вдань­кла­сич­ної­філо­софсь­кої­дум­ки.­При­чо­му,­ фе­но­мен­ сво­бо­ди­ волі­ за­зви­чай­ тлу­ма­чив­ся­ або­ в­ме­жах­ тра­диції­ де­термінізму,­ обу­мов­ле­ності­ пев­ни­ми­ фак­то­ра­ми­ та­ чин­ни­ка­ми,­ або­ у­ рам­ках­ світо­гля­ду­ фа­талізму,­відповідно­до­яко­го­сво­бо­да­волі­є­чи­мось­над­людсь­ким,­да­ним­ззовні.­ Зго­дом,­ ко­ли­ по­ча­ла­ся­ ди­фе­ренціація­ гу­манітар­но­го­ знан­ня,­ про­бле­ма­ти­ка­ волі­ по­ча­ла­ досліджу­ва­ти­ся­ пси­хо­логічною­ на­укою,­ а­ ще­ пізніше­ –­ політо­логією.­ Втім,­ з­ прикрістю­ мож­на­ ствер­д­жу­ва­ти,­ що­ у­ су­часній­ політичній­ на­уці­ спо­с- терігається­брак­подібних­на­уко­вих­на­пра­цю­вань,­не­зва­жа­ю­чи­на­ви­со­кий­на­уко- вий­по­тенціал­та­при­клад­ну­цінність­й­ак­ту­альність­за­зна­че­ної­про­бле­ма­ти­ки.­ Пред­став­ле­на­ стат­тя­ є­ ав­торсь­кою­ спро­бою­ поєдна­ти­ тра­диційні­ за­галь- нофіло­софські­ підхо­ди­ та­ новітні­ кра­то­логічні­ кон­цеп­ти­ політо­логічних­ досліджень­про­бле­ма­ти­ки­політич­ної­волі.­Го­ло­вним­за­вдан­ням­цієї­ро­бо­ти­є­роз- гляд­ особ­ли­во­с­тей­ досліджен­ня­ фе­но­ме­ну­ політич­ної­ волі­ на­ при­кладі­ аналізу­ філо­софсь­ких­кон­цепцій­сво­бо­ди­волі­А.­Шо­пен­га­у­е­ра­та­М.­Бер­дяєва,­ а­ та­кож­ кра­то­логічно­го­аналізу­тріади­«сво­бо­да-во­ля-відповідальність»,­за­про­по­но­ва­но­го­ 667Юридичні і політичні науки ©­СМІРНО ВА Ва лен ти на Олек сандрівна­ –­ кан­ди­дат­ пе­да­гогічних­ на­ук,­ ви­кла­дач­ ка­фе­д­ри­політо­логії,­соціології­і­соціаль­ної­ро­бо­ти­Національ­но­го­технічно­го­універ­си- те­ту­Ук­раїни­«Київський­політехнічний­інсти­тут» су­ча­сни­ми­ політо­ло­га­ми.­ Се­ред­ інших­ за­вдань­ цієї­ статті­ вар­то­ ви­о­кре­ми­ти­ на­ступні:­1)­виз­на­чен­ня­спе­цифіки­підходів­до­ро­зуміння­фе­но­ме­ну­сво­бо­ди­волі,­ ви­роб­ле­них­пред­став­ни­ка­ми­кла­сич­ної­філо­софії;­2)­з’ясу­ван­ня­пред­мет­но-ка­те- горіаль­но­го­ по­ля­ вив­чен­ня­ си­ло­вих­ і­ во­льо­вих­ ас­пектів­ у­ функціону­ванні­ політич­ної­вла­ди;­3)­ак­цен­ту­ван­ня­дослідниць­кої­ува­ги­на­раніше­не­висвітле­них­ ас­пек­тах­про­бле­ма­ти­ки­політич­ної­волі. Ос­но­ву­дже­рель­ної­ба­зи­пред­став­ле­ної­ро­бо­ти­ут­во­рю­ють­філо­софські­праці­ А.­Шо­пен­га­у­е­ра­«Сво­бо­да­волі­і­мо­ральність»­та­М.­Бер­дяєва­«Про­раб­ст­во­і­сво- бо­ду­лю­ди­ни.­Досвід­пер­со­налістич­ної­філо­софії»,­«Про­при­зна­чен­ня­лю­ди­ни»,­ які­скла­да­ють­«зо­ло­тий­фонд»­світо­вої­на­уки­та­при­свя­чені­роз­гля­ду­про­бле­ма­ти- ки­сво­бо­ди­волі.­На­ок­ре­му­ува­гу­за­слу­го­ву­ють­та­кож­досліджен­ня­вітчиз­ня­но­го­ на­уков­ця­Л.­Ко­жа­ри­ної­ «Про­бле­ма­ волі­ у­ме­тафізиці­М.­Бер­дяєва»,­ російських­ вче­них­А.­Дег­тя­рь­о­ва­ «Політич­на­ вла­да­ як­ ре­гу­ля­тив­ний­ме­ханізм­ соціаль­но­го­ спілку­ван­ня»,­в­якій­ви­кла­де­но­оригіна­ль­ну­ав­торсь­ку­кра­то­логічну­кон­цепцію,­ та­М.­Ільїна­й­А.­Мельвіля­«Вла­да».­ Досліджен­ня­ фе­но­ме­ну­ політич­ної­ волі­ є­ однією­ з­ най­менш­ роз­роб­ле­них­ ца­рин­ су­час­ної­ політич­ної­ на­уки.­ Це­ мож­на­ по­яс­ни­ти­ декілько­ма­ при­чи­на­ми.­ По-пер­ше,­ більшість­ вив­чен­ня­ про­бле­ма­ти­ки­ волі­ як­ за­галь­ної­ ка­те­горії­ та­ політич­ної­ волі­ зо­к­ре­ма­ здійсню­ва­ла­ся­ та­ ча­ст­ко­во­ здійснюється­ і­ сьо­годні­ у­ ме­жах­ філо­софсь­ких­ та­ соціоп­си­хо­логічних­ на­уко­вих­ по­шуків.­ По-дру­ге,­ спе- цифікою­са­ме­політо­логічно­го­опа­ну­ван­ня­оз­на­че­ної­те­ма­ти­ки­є­те,­що­ті­чи­інші­ ас­пек­ти­про­явів­політич­ної­волі­за­зви­чай­аналізу­ють­ся­у­кон­тексті­роз­гля­ду­більш­ дослідже­них­фе­но­менів­політич­но­го­жит­тя.­Скажімо,­до­сить­по­ши­ре­ним­є­вив- чен­ня­політич­ної­волі­як­од­но­го­з­ас­пектів­з’ясу­ван­ня­пев­них­особ­ли­во­с­тей­при- ро­ди­ політич­ної­ вла­ди.­ Та­ким­ чи­ном,­ спи­ра­ю­чись­ на­ ок­рес­лені­ при­чи­ни­ не­до- стат­ньої­ дослідниць­кої­ ува­ги,­ що­ зо­се­ре­д­жується­ на­ про­бле­ма­тиці­ політич­ної­ волі,­ ми­ здійсне­мо­ спро­бу­ висвітли­ти­ найбільш­ ак­ту­альні­ на­прям­ки­ роз­гля­ду­ цьо­го­важ­ли­во­го­соціополітич­но­го­фе­но­ме­ну. Так,­аналіз­філо­софсь­кої­спад­щи­ни­ми­ну­ло­го­доз­во­ляє­дійти­вис­нов­ку­про­те,­ що­се­ред­ав­торів­оригіна­ль­них­кон­цепцій­фе­но­ме­ну­волі­вар­то­ви­о­кре­ми­ти­пе­ре- дусім­ те­о­ре­тичні­ на­пра­цю­ван­ня­Ари­с­то­те­ля,­Ав­гу­с­ти­на­ Бла­жен­но­го,­Н.­Макі­а- веллі,­І.­Кан­та,­Г.­Ге­ге­ля,­К.­Марк­са,­Ф.­Ніцше,­А.­Шо­пен­га­у­е­ра­та­М.­Бер­дяєва.­ Втім,­ зва­жа­ю­чи­ на­ те,­ що­ у­ по­пе­редніх­ стат­тях­ ча­ст­ко­во­ вже­ бу­ло­ висвітле­но­ особ­ли­вості­ав­торсь­ко­го­по­гля­ду­цих­на­уковців­на­ро­зуміння­про­бле­ма­ти­ки­волі,­ у­пред­став­леній­ро­бо­ти,­на­на­шу­дум­ку,­вар­то­ак­цен­ту­ва­ти­ува­гу­на­особ­ли­во­с­тях­ філо­софсь­ко­го­по­гля­ду­та­ких­мис­ли­телів,­як­А.­Шо­пен­га­у­ер­та­М.­Бер­дяєв. Філо­софсь­ка­ спад­щи­на­ А.­ Шо­пен­га­у­е­ра­ є­ ціка­вою,­ з­ ог­ля­ду­ на­ ок­рес­ле­ну­ дослідниць­ку­ про­бле­ма­ти­ку,­ то­му,­ що­ цей­ ви­дат­ний­ німець­кий­ мис­ли­тель,­ на­ відміну­від­пред­став­ників­ кла­сич­ної­ тра­диції,­ ак­цен­ту­вав­ува­гу­на­безсвідо­мих­ ас­пек­тах­людсь­кої­психіки,­на­во­льо­во­му­ком­по­ненті­по­ведінки­лю­ди­ни,­ство­рив- ши­ме­тафізич­ну­кон­цепцію­волі.­Як­пи­ше­російський­дослідник­філо­софсь­ко­го­ на­роб­ку­А.­Шо­пен­га­у­е­ра­П.­Гу­ре­вич,­най­виз­начнішою­відмінністю­он­то­логічної­ си­с­те­ми­німець­ко­го­вче­но­го­бу­ло­«розрізнен­ня­волі­та­пізнан­ня»,­при­яко­му­він­у­ своїх­мірку­ван­нях­«про­су­вається­не­від­бут­тя­до­лю­ди­ни,­а­від­лю­ди­ни­до­бут­тя».­ Про­аналізу­вав­ши­ етич­ну­ кон­цепцію­ А.­ Шо­пен­га­у­е­ра,­ російський­ на­уко­вець­ дійшов­ вис­нов­ку­ про­ те,­ що­ во­ля­ для­ німець­ко­го­ філо­со­фа­ –­ це­ «не­ життєво­ тривіаль­ний­сенс»,­а­на­ча­ло­усь­о­го­існу­ю­чо­го,­«це­аб­со­лют­но­вільне­хотіння,­що­ не­має­ані­при­чи­ни,­ані­підста­ви»1.­ Са­ме­во­ля,­на­пе­ре­ко­нан­ня­А.­Шо­пен­га­у­е­ра,­є­ос­но­вою­світу­в­ціло­му­та­го­ло- вним­ви­то­ком­усіх­вчинків­лю­ди­ни­зо­к­ре­ма.­До­во­льо­вої­ца­ри­ни,­вва­жав­мис­ли- 668 Держава і право • Випуск 53 тель,­на­ле­жать­жа­дан­ня,­надії,­ра­дощі,­різні­афек­ти­та­при­ст­расті.­То­му­не­див­но,­ що­ од­ним­ з­ най­важ­ливіших­пи­тань­ в­ етичній­ кон­цепції­ німець­ко­го­філо­со­фа­ є­ пи­тан­ня­про­сво­бо­ду­волі­(вільну­во­лю).­Так,­для­мис­ли­те­ля­сво­бо­да­–­це­відсут- ність­ будь-якої­ не­обхідності.­ При­ цьо­му­ влас­не­ вільна­ во­ля­ нічим­ не­ виз­на­ча- ється,­ не­ обу­мов­люється,­ не­ де­термінується.­ «От­же,­ вільна­ во­ля­ є­ та­ка,­ яка­ не­ виз­на­чається­підста­ва­ми,­…­та­ка­во­ля­мо­же­рішу­че­нічим­не­виз­на­чається,­якою­ ок­ремі­ви­я­ви­(во­льові­ак­ти),­як­чи­с­то­і­до­сить­примітивні,­ви­хо­дять­з­неї­са­мої,­не­ бу­ду­чи­не­обхідно­вик­ли­кані­по­пе­редніми­умо­ва­ми,­а,­зна­чить,­не­бу­ду­чи­чи­мось­ виз­на­че­ним,­ згідно­ з­ пра­ви­лом»,­ –­ підкрес­лює­А.­Шо­пен­га­у­ер­ в­ есе­ «Сво­бо­да­ волі»2. Вар­то­за­ува­жи­ти,­що­про­бле­ма­сво­бо­ди­волі­за­ли­шається­цен­т­раль­ною­у­дис- курсі­вив­чен­ня­фе­но­ме­ну­політич­ної­волі­і­сьо­годні.­Ад­же­навіть­од­не­з­найбільш­ роз­пов­сю­д­же­них­тлу­ма­чень­філо­софсь­кої­ка­те­горії­«сво­бо­да»­про­по­нує­ро­зуміння­ цьо­го­по­нят­тя­як­«суб’єктив­ної­мож­ли­вості­лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на­здійсню­ва­ти­ або­не­ здійсню­ва­ти­певні­ дії,­що­ ґрун­ту­ють­ся­на­йо­го­ кон­сти­туційних­пра­вах­ і­ сво­бо­дах»3.­То­му­не­див­но,­що­по­чи­на­ю­чи­з­ан­тич­них­часів,­ди­хо­томія­«сво­бо­да- во­ля»­ бу­ла­ пред­ме­том­ досліджень­ най­ви­датніших­ мис­ли­телів.­ Сво­бо­да­ волі­ з­ ча­сом­по­ча­ла­ро­зуміти­ся­як­своєрідний­інди­ка­тор­дієвості­са­мої­політич­ної­волі,­ її­мож­ли­во­с­тей­по­ши­рю­ва­ти­свій­вплив­на­інших. Про­бле­ма­ти­ка­ сво­бо­ди­ волі­ є­ цен­т­раль­ною­ і­ в­ ме­тафізичній­ філо­софії­ російсько­го­мис­ли­те­ля­М.­Бер­дяєва,­для­яко­го­сво­бо­да­–­це­без­за­пе­реч­на,­аб­со- лют­на­ цінність,­ бо­ са­ме­ во­на­ ут­во­рює­ найбільш­ фун­да­мен­таль­ну­ он­то­логічну­ ре­альність­–­аб­со­лют­не­«на­ча­ло»,­справжній­он­то­логічний­світ,­до­яко­го­має­праг- ну­ти­будь-яка­лю­ди­на­як­до­справжнь­о­го­й­істин­но­го.­Сво­бо­да­для­М.­Бер­дяєва­ оз­на­чає­по­зи­тив­ний­ас­пект­людсь­ко­го­бут­тя,­який­мо­же­ви­яв­ля­ти­ся­у­найрізно- манітнішо­му­досвіді­лю­ди­ни:­твор­чо­му,­релігійно­му,­мо­раль­но­му,­філо­софсь­ко­му­ то­що4.­Як­при­хиль­ник­он­то­логічної­ те­орії,­ російський­на­уко­вець­був­пе­ре­ко­на- ний­ у­ то­му,­що­ ос­но­вою­ бут­тя­ є­ сво­бо­да,­ яка­ са­ма­ по­ собі­ є­ без­за­са­до­вою,­ не­ ма­ю­чи­жод­них­ос­нов.­От­же,­аби­вив­чи­ти­бут­тя,­потрібно­досліди­ти­сво­бо­ду,­то­му­ М.­Бер­дяєв­на­зи­ває­се­бе­«філо­со­фом­сво­бо­ди».­Сво­бо­да­для­мис­ли­те­ля­–­це­те,­ що­ца­рює­над­усім­у­світі.­Досвід­сво­бо­ди­зберігає­своє­зна­чен­ня­як­у­ми­ну­ло­му­ та­ сьо­го­денні,­ так­ і­ в­ май­бут­нь­о­му;­ її­ по­хо­д­жен­ня­ утаємни­чи­не­ та­ пов’яза­не­ з­ бо­же­ст­вен­ною­во­лею,­Ло­го­сом.­Втім,­для­лю­ди­ни­дже­ре­ло­сво­бо­ди­мо­же­бу­ти­не­ обов’яз­ко­во­бо­же­ст­вен­но­го­по­хо­д­жен­ня,­во­но­має­ши­ро­ку­по­за­при­род­ну­і­по­за­бо- же­ст­вен­ну­он­то­логічну­при­ро­ду5.­ Для­російсько­го­мис­ли­те­ля­про­бле­ма­сво­бо­ди­лю­ди­ни­тісно­пов’яза­на,­та­ким­ чи­ном,­з­про­бле­мою­твор­чо­го­са­мо­виз­на­чен­ня­осо­би­с­тості,­при­цьо­му­філо­соф­не­ про­ти­с­тав­ляє­ во­лю­ лю­дині.­ Для­М.­ Бер­дяєва­ не­ існує­ про­ти­с­тав­лен­ня,­ ди­ле­ми­ «фа­талізму-во­люн­та­риз­му»,­«де­термінізму-­інде­термінізму».­Відповідно­до­ба­зо- вих­ідей­йо­го­ме­тафізи­ки,­сво­бо­да­волі­лю­ди­ни­мож­ли­ва­тільки­за­умов­її­твор­чо- го­са­мо­виз­на­чен­ня,­са­мо­ре­алізації.­Ад­же­у­про­ти­леж­но­му­ви­пад­ку­сво­бо­да­мо­же­ ста­ти­ос­но­вою­зла,­дже­ре­лом­закріпа­чен­ня,­раб­ст­ва­лю­ди­ни.­ І­хо­ча,­аналізу­ю­чи­ історію­люд­ст­ва,­російський­філо­соф­виз­на­вав,­що­до­ля­твор­чої­і­вільної­осо­би­с- тості­ завжди­ і­ всю­ди­ бу­ла­ «без­надійно­ і­ не­ви­прав­но»­ трагічною,­ мис­ли­тель­ підкрес­лює­по­туж­ний­по­тенціал­сво­бо­ди­волі­лю­ди­ни,­який­він­ба­чить­у­май­бут- нь­о­му.­ «На­ста­ють­ ча­си­ у­ житті­ люд­ст­ва,­ ко­ли­ во­но­ має­ до­по­мог­ти­ са­мо­ собі,­ усвідо­мив­ши,­що­відсутність­транс­цен­дент­ної­до­по­мо­ги­не­є­не­спро­можність,­бо­ безкінеч­ну­іма­нент­ну­до­по­мо­гу­віднай­де­лю­ди­на­у­самій­собі,­як­що­осмілить­ся­ роз­кри­ти­в­собі­твор­чим­ак­том­усі­си­ли­Бо­га­та­Світу»,­–­ствер­д­жу­вав­М.­Бер- дяєв6.­ 669Юридичні і політичні науки Та­ким­чи­ном,­вирішен­ня­ди­хо­томії­«сво­бо­да-во­ля»­для­ви­дат­но­го­мис­ли­те­ля­ уяв­ляється­мож­ли­вим­ли­ше­в­од­но­му­на­прям­ку­–­у­твор­чості.­При­чо­му,­філо­соф­ не­ відки­дає­ і­ не­ за­пе­ре­чує­ не­га­тив­но­го­ досвіду­ за­сто­су­ван­ня­ твор­чих­ зу­силь­ з­ ме­тою­до­сяг­нен­ня­або­роз­ши­рен­ня­сфе­ри­сво­бо­ди­у­ми­ну­ло­му.­Він­за­ува­жує,­що­ ре­зуль­та­том­«ве­ли­ких­не­вдач»­куль­ту­ри­впро­довж­всієї­ історії­ люд­ст­ва­по­ста­ло­ ви­роб­лен­ня­ «ек­зи­с­тенціаль­но­го­ досвіду­ твор­чості»,­ в­ ре­зуль­таті­ чо­го­ люд­ст­во­ діста­ло­мож­ливість­вхо­д­жен­ня­в­«но­вий­еон»,­в­яко­му­сво­бо­да­волі­бу­де­ре­алізо- ва­на­у­повній­мірі7.­По­нят­тя­волі­у­цьо­му­кон­тексті­на­бу­ває­но­вих­зна­чень.­Во­ля,­ у­то­му­числі­й­політич­на,­пов’язується­не­ли­ше­з­та­ки­ми­фе­но­ме­на­ми,­як­ав­то­ри- тет,­ си­ла,­ мо­гутність,­ але­ й­ вибір.­ Са­ме­ вільний­ вибір­ лю­ди­ни,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ ро­бить­ її­ по-справжнь­о­му­ вільною­ (про­бле­ма­ти­ка­ сво­бо­ди),­ а­ з­ іншо­го­ бо­ку­ –­ відповідаль­ною­за­свій­вибір­(про­бле­ма­ти­ка­волі).­От­же,­ди­хо­томія­«сво­бо­да-во- ля»,­спи­ра­ю­чись­на­он­то­логічно-ек­зи­с­тенціальні­роз­ду­ми­М.­Бер­дяєва,­мо­же­бу­ти­ роз­ши­ре­на­до­тріади­«сво­бо­да-во­ля-відповідальність»,­в­якій­са­ме­по­нят­тя­волі­є­ клю­чо­вим,­з’єдну­валь­ним­еле­мен­том. Всебічний­ на­уко­вий­ роз­гляд­ про­бле­ма­ти­ки­ тріади­ «сво­бо­да-во­ля- відповідальність»,­на­на­шу­дум­ку,­обов’яз­ко­во­має­вклю­ча­ти­аналіз­філо­софсь­кої­ спад­щи­ни­М.­Бер­дяєва,­ ад­же­російський­мис­ли­тель­у­своїй­твор­чості­особ­ли­ву­ ува­гу­приділяв­роз­гля­ду­етич­них­пи­тань,­в­ос­нові­яко­го­ідея­сво­бо­ди­лю­ди­ни.­У­ су­часній­політичній­на­уці­особ­ли­ву­ува­гу­вирішен­ню­пи­тан­ня­про­співвідно­шен- ня­фе­но­менів­сво­бо­ди,­політич­ної­волі­та­відповідаль­ності­приділя­ють­пред­став- ни­ки­кон­трак­тивістсько­го­на­прям­ку­ро­зуміння­політи­ки.­При­хиль­ни­ки­на­зва­но­го­ на­прям­ку­пе­ре­ко­нані­у­то­му,­що,­оскільки­осо­ба­є­пер­вин­ним­суб’єктом­політи­ки,­ то,­відповідно,­політи­ка­не­мож­ли­ва­без­ак­тив­ної­взаємодії­лю­дей­як­суб’єктів­й­ ак­торів­соціаль­но-політич­них­дій.­Ви­хо­дя­чи­з­ви­ще­заз­на­че­но­го,­тріада­«сво­бо­да- во­ля-відповідальність»­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­крізь­приз­му­ре­алізації­та­ких­функцій­ політи­ки,­як­ціле­по­кла­дан­ня­і­ціле­до­сяг­нен­ня.­Са­ме­у­та­ко­му­кон­тексті­здійснив­ досліджен­ня­ політи­ки­ ав­то­ри­тет­ний­ політич­ний­ соціолог,­ фун­да­тор­ си­с­тем­но- функціональ­ної­ те­орії­ Т.­ Пар­сонс­ у­ праці­ «Соціологічна­ те­орія­ і­ су­час­не­ суспільство».­При­чо­му,­ на­уко­вець­ пе­ре­ко­на­ний,­що­ стійкість­ і­ постійність,­ так­ не­обхідні­у­політиці,­до­ся­га­ють­ся­тільки­тоді,­ко­ли­за­сто­со­вується­влад­ний­при- мус,­який­пе­ре­тво­рюється­в­уза­галь­не­ний­сим­вол­функціону­ван­ня.­Та­ки­ми­сим- во­ла­ми­ у­ політиці­ ста­ють­ ре­сур­си­ на­силь­ст­ва­ і­ виз­на­не­ у­ да­но­му­ кон­крет­но­му­ суспільстві­ пра­во­ їх­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти.­ Політи­ка,­ у­ свою­ чер­гу,­ яв­ляє­ со­бою­ своєрідну­фор­му­соціаль­ної­взаємодії.­«Си­ла­–­це­«спосіб»,­але­не­завжди­«засіб»­ за­до­по­мо­гою­яко­го­один­еле­мент­си­с­те­ми­соціаль­ної­взаємодії­(чи­то­індивід­або­ ко­лек­тив)­мо­же­впли­ва­ти­на­інший»,­–­пи­ше­Т.­Пар­сонс8.­ Як­ ба­чи­мо,­ вив­чен­ня­ про­бле­ма­ти­ки­ політич­ної­ волі­ не­роз­рив­но­ пов’яза­не­ з­ з’ясу­ван­ням­кра­то­логічних­ас­пектів­політи­ки,­на­пер­ше­місце­ се­ред­яких­ви­хо- дять­ пи­тан­ня­ мож­ливість­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ влад­но­го­ при­му­су­ («си­ли»)­ як­ ви­я­ву­ політич­ної­ волі­ та­ здат­ності­ не­сти­ за­ йо­го­ за­сто­су­ван­ня­ той­ чи­ інший­ ступінь­ політич­ної­(а­в­де­я­ких­ви­пад­ках­й­юри­дич­но-пра­во­вої)­відповідаль­ності.­Вод­но- час­од­ним­з­найбільш­дис­ку­сив­них­у­цьо­му­кон­тексті­за­ли­ша­ють­ся­пи­тан­ня­про­ мож­ливі­ і­не­обхідні­об­ся­ги­об­ме­жен­ня­сво­бо­ди­ок­ре­мих­осіб­або­суспільства­в­ ціло­му­ за­ та­ких­ умов.­ Подібні­ пи­тан­ня­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ в­ якості­ своєрідних­ «гордієвих­ вузлів»­ функціону­ван­ня­ політич­ної­ вла­ди­ на­ політи­ко-при­клад­но­му­ рівні­та­ви­о­крем­лен­ня­ка­те­горіаль­но­го­бло­ку­вла­ди­на­рівні­те­о­ре­ти­ко-пізна­валь- но­му. Ав­то­ри­тет­ний­ російський­ політо­лог­ А.­ Дег­тя­рь­ов­ про­по­нує­ виділя­ти­ для­ аналізу­ такі­ ба­зові­ ком­по­нен­ти­ струк­ту­ри­ ко­мунікації­ у­ ме­жах­ дер­жав­но- 670 Держава і право • Випуск 53 публічної­ вла­ди:­ 1)­ аген­ти;­ 2)­ цінності;­ 3)­ спо­со­би­ (інстру­мен­таль­но-інсти- туційні);­4)­ре­сур­си.­Як­пи­ше­дослідник:­«Взаємодія­між­ни­ми­і­виз­на­чає,­на­наш­ по­гляд,­ усю­ палітру­ відно­син,­ що­ ви­ра­жа­ють­ся­ у­ російській­ мові­ по­нят­тя­ми­ «па­ну­ван­ня»­та­«підпо­ряд­ку­ван­ня»,­«во­ля»­та­«си­ла»,­«кон­троль»­та­«роз­поділ»,­ «керівництво»­ та­ «лідер­ст­во»,­ «уп­равління»­ та­ «тиск»,­ «вла­да­рю­ван­ня»­ та­ «вплив»,­«ав­то­ри­тет»­та­«на­силь­ст­во»­то­що»9.­Як­ба­чи­мо,­російський­на­уко­вець­ про­во­дить­ пря­му­ взаємо­за­лежність­ і­ взаємо­о­бу­мов­леність­ між­ фе­но­ме­на­ми­ політич­ної­вла­ди­та­політич­ної­волі,­знач­но­роз­ши­рю­ю­чи,­до­то­го­ж,­пред­мет­не­ по­ле­досліджень,­вклю­ча­ю­чи­у­ньо­го­нові­ка­те­горії.­При­цьо­му­А.­Дег­тя­рь­ов­спи- рається­на­«во­льові»­та­«си­лові»­те­о­ре­тичні­кон­ст­рукції­у­тлу­ма­ченні­політич­ної­ вла­ди­ та­ її­ вла­с­ти­во­с­тей,­ які­ (тоб­то­ кон­ст­рукції­ –­ авт.)­ за­ли­ша­ють­ся­ найбільш­ по­ши­ре­ни­ми­і­за­тре­бу­ва­ни­ми­у­су­часній­політичній­на­уці. Ціка­вою,­з­ог­ля­ду­на­оз­на­че­ну­у­пред­став­леній­статті­про­бле­ма­ти­ку,­є­за­про- по­но­ва­на­ А.­ Дег­тя­рь­о­вим­ ав­торсь­ка­ ба­га­то­вимірна­ те­о­ре­ти­ко-логічна­ мо­дель­ влад­но­го­спілку­ван­ня­(публічної­вла­ди­як­ре­гу­ля­тив­но­го­ме­ханізму­соціаль­но­го­ спілку­ван­ня)­–­«Політо­логічний­ромб»: «А­(s)»­–­агент­у­ролі­ко­лек­тив­но­го­вла­да­рю­ю­чо­го­(уп­рав­ля­ю­чо­го)­«суб’єкта»­ (дер­жа­ва); «А­(о)»­–­агент­у­ролі­су­куп­но­го­підвлад­но­го­(то­го,­ким­уп­рав­ля­ють)­«об’єкту»­ (гро­ма­дянсь­ке­суспільство); «К­(s,o)»­–­цінності,­тра­диції­доміну­ю­чої­куль­ту­ри; «R­(о)»­–­ре­сур­си­суспільства; «І­(s)»­–­інсти­туційні­фор­ми­підтрим­ки­по­ряд­ку­та­інстру­мен­тальні­спо­со­би­ взаємодії­агентів; 671Юридичні і політичні науки А­(s)­­­­­­­­­­­­­­­І­(s)­–­прий­нят­тя­уп­равлінсько­го­рішен­ня­як­ви­ра­жен­ня­й­аку- му­ляція­«за­галь­ної­публічної­волі»; І­(s)­­­­­­­­­­­­­­­­А­(о)­–­здійснен­ня­уп­равлінсько­го­впли­ву­че­рез­за­сто­су­ван­ня­ «си­ло­вих»­ме­тодів­й­інстру­ментів­дер­жав­но­го­уп­равління; А­(о)­­­­­­­­­­­­­­­­І­(s)­–­гро­ма­дянсь­кий­тиск­(політич­на­участь); І­(s)­­­­­­­­­­­­­­­­А­(s)­–­гро­ма­дянсь­ке­во­ле­ви­яв­лен­ня­і­пред­став­ництво­інте­ресів­ у­про­цесі­ви­роб­лен­ня­і­ко­ре­гу­ван­ня­публічних­рішень; А­(s)­­­­­­­­­­­­­­­­R­(o)­–­ор­ганізо­ва­ний­кон­троль­«зго­ри»­(здатність­ре­гу­лю­ван­ня); R­(o)­­­­­­­­­­­­­­­­A­(o)­–­цен­т­ралізо­ва­ний­роз­поділ; А­(о)­­­­­­­­­­­­­­­­R­(о)­–­соціаль­ний­вплив­(здатність­мобілізації)­та­бо­роть­ба­за­ пе­ре­роз­поділ; R­(о)­­­­­­­­­­­­­­­­А­(s)­–­соціаль­на­підтрим­ка­та­кон­троль­над­вла­дою­«зни­зу»; А­(s)­­­­­­­­­­­­­­­А­(о)­–­легітим­не­па­ну­ван­ня­(по­ря­док­ста­тутів­та­віддачі­на­казів); А­(о)­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­А­(s)­–­легітим­не­підпо­ряд­ку­ван­ня­(виз­нан­ня­та­ви­ко­нан­ня­ на­казів); А­(о)­К­(s,o)­A­(s)­–­нор­ми­та­пра­ви­ла­гри; І­(s)­K­(s,o)­R­(o)­–­кри­терії­оцінки10. «Політо­логічний­ромб»­А.­Дег­тя­рь­о­ва­де­мон­ст­рує,­по-пер­ше,­місце­і­зна­чен­ня­ во­льо­вої­ца­ри­ни­ (політич­ної­волі)­у­струк­турі­функціону­ван­ня­публічної­ (пе­ре- дусім­ дер­жав­ної)­ вла­ди;­ по-дру­ге,­ взаємодію­ і­ взаємо­о­бу­мов­леність­ політич­ної­ волі­ з­ інши­ми­ важ­ли­ви­ми­ скла­до­ви­ми­ публічно­го­ по­ля­ політи­ки;­ по-третє,­ дає­ відповідь­на­пи­тан­ня­про­мож­ливі­і­не­обхідні­об­ся­ги­об­ме­жен­ня­сво­бо­ди­ок­ре­мих­ осіб­або­суспільства­в­ціло­му­з­бо­ку­влад­них­осіб­й­інсти­тутів.­Та­ким­чи­ном,­мож- на­ствер­д­жу­ва­ти,­що­по­нят­тя­«політич­на­во­ля»­є­од­ним­з­клю­чо­вих­для­аналізу­ усіх­важ­ли­вих­про­цесів­публічної­політи­ки,­перш­за­все­тих,­які­пов’язані­з­відно- си­на­ми­вла­да­рю­ван­ня-підпо­ряд­ку­ван­ня. Не­роз­рив­ний­ зв’язок­фе­но­менів­політич­ної­ волі­ та­ політич­ної­ вла­ди­мож­на­ про­сте­жи­ти­у­декількох­ас­пек­тах.­Скажімо,­ча­с­ти­на­дослідників­пов’язує­по­нят­тя­ «вла­да»,­ви­хо­дя­чи­з­се­ман­тич­них­по­зицій,­ зі­ сло­вом­«во­ля».­Російські­на­уковці­ М.­ Ільїн­ та­ А.­ Мельвіль­ за­зна­ча­ють:­ «Сам­ ви­раз­ во­лодіння­ вла­дою­ є­ тав­то- логічним,­вка­зує­на­вихідну­не­подільність­во­лодіння…,­вла­ди­ і­волі,­які­так­чи­ інак­ше­ пов’язані­ з­ уяв­лен­ня­ми­ про­ по­ро­д­жу­ю­чу­ при­чи­ну­ ціле­до­сяг­нен­ня.­ Індоєвро­пейсь­кий­корінь­*uel,­який­ле­жить­в­ос­нові­волі­як­сво­бо­ди­і­волі­як­праг- нен­ня­до­дії­…­при­хо­ва­ний­у­сло­вах­вла­да­(рос.­«власть»­–­авт.),­во­лодіння­(рос.­ «вла­де­ние»­–­авт.),­вла­ди­ка­то­що»11.­От­же,­мож­на­ви­бу­ду­ва­ти­на­ступ­ний­логічний­ лан­цю­жок:­вільною­є­та­лю­ди­на,­яка­має­вла­ду,­а­зна­чить­–­здат­на­за­своєю­влас- ною­во­лею­ вчи­ня­ти­ так­ чи­ інак­ше,­ бу­ти­ са­мостійною.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ навіть­ еле­мен­тар­на­ політич­на­ сво­бо­да­ пов’яза­на­ з­ індивіду­аль­ним­ або­ ко­лек­тив­ним­ во­лодінням­ре­сур­са­ми­політич­ної­вла­ди­та­ре­аль­ни­ми­мож­ли­во­с­тя­ми­ре­алізу­ва­ти­ свою­політич­ну­во­лю.­ Втім,­ це­ ли­ше­ од­нобічне­ і­ до­сить­ примітив­не­ тлу­ма­чен­ня­ взаємозв’яз­ку­ політич­ної­ сво­бо­ди,­ політич­ної­ вла­ди­ та­ політич­ної­ волі,­ то­му­ що­ во­но­ спи- рається­на­роз­гляд­не­га­тивістської­«сво­бо­ди­від»­(freedom).­Більш­ши­ро­ке,­су­час- не­ тлу­ма­чен­ня­ сво­бо­ди­ ґрун­тується­ на­ її­ роз­гляді­ в­ якості­ по­зи­тивістсько­го­ політич­но­го­ фе­но­ме­ну­ –­ «сво­бо­ди­ для»­ (liberty).­ По­зи­тивістське­ трак­ту­ван­ня­ сво­бо­ди­пе­ред­ба­чає­мож­ливість­і­здатність­тих­чи­інших­суб’єктів­вста­нов­лю­ва­ти­ функціональні­ зв’яз­ки­ за­ своєю­ влас­ною­ во­лею­ за­ до­по­мо­гою­ при­лу­чен­ня­ до­ політич­ної­(дер­жав­ної,­публічної)­вла­ди.­Вла­да­у­цьо­му­ви­пад­ку­мо­же­роз­гля­да- ти­ся­в­ якості­фе­но­ме­ну­вла­ди-функції.­Це­оз­на­чає,­ у­ свою­чер­гу,­що­політич­на­ сво­бо­да­ пе­ре­тво­рюється­ в­ усвідо­мле­ну­ не­обхідність­ здійсню­ва­ти­ пев­ну,­ чітко­ 672 Держава і право • Випуск 53 виз­на­че­ну­політич­ну­функцію.­Спи­ра­ю­чись­на­та­ке­ро­зуміння­сво­бо­ди,­М.­Ільїн­ та­А.­Мельвіль­пи­шуть:­«Чим­більш­усвідо­мле­но­і­чітко­лю­ди­на­(лю­ди)­здійсню- ють­ відповідну­ функцію,­ тим­ більше­ во­на­ (во­ни)­ ви­яв­ля­ють­ся­ за­лу­че­ни­ми­ до­ вла­ди,­тим­більша­у­неї­сво­бо­да­для­політич­них­дій,­що­відповіда­ють­струк­тур­но- функціональній­логіці­по­ряд­ку»12.­Та­ким­чи­ном,­са­ме­по­зи­тивістське­тлу­ма­чен­ня­ сво­бо­ди­ обу­мов­лює­ мак­си­маль­но­ най­повнішу­ ре­алізацію­ політич­ної­ волі­ індивіду­аль­них­або­ко­лек­тив­них­суб’єктів­політич­них­і­соціаль­них­відно­син.­ Ще­ од­ним,­ не­менш­ важ­ли­вим­ ас­пек­том­ досліджен­ня­фе­но­ме­ну­ політич­ної­ волі.­на­на­шу­дум­ку,­є­аналіз­цієї­ка­те­горії­з­по­зицій­ди­хо­томії­«раціональність- ірраціональність».­Ад­же­са­ме­ці­два­по­нят­тя­є­клю­чо­ви­ми­«політич­ни­ми­сен­са- ми»­ політи­ки,­ політич­но­го­жит­тя­ в­ ціло­му­ й­ ок­ре­мих­ йо­го­ скла­до­вих.­От­же,­ і­ політич­ну­ во­лю­ вар­то­ вив­ча­ти,­ ви­хо­дя­чи­ з­ по­зицій­ як­ раціональ­ності,­ так­ й­ ірраціональ­ності.­Раціональність­у­політиці­–­це,­на­сам­пе­ред,­спря­мо­ваність­на­ от­ри­ман­ня­ ко­ристі,­ зи­с­ку­ (осо­би­с­то­го,­ ко­лек­тив­но­го­ або­ за­галь­но­суспільно­го).­ Ірраціональ­ною­ політи­ка­ стає­ внаслідок­ то­го,­ що­ во­на­ пов’яза­на­ з­ діяльністю­ кон­крет­них­ лю­дей­ з­ їх­ емоційно-пси­хо­логічни­ми­ особ­ли­во­с­тя­ми.­ «Раціональ- ність»­у­політиці­пов’яза­на­з­по­нят­тям­«політич­ний­ре­алізм»­у­те­орії­політи­ки­та­ зі­ сфе­рою­ ре­алізації­ стра­тегічних­ інте­ресів­ у­ ца­рині­ прак­тич­ної­ політи­ки.­ На­ пе­ре­ко­нан­ня­ російсько­го­ політо­ло­га­ Б.­ Ка­пустіна,­ «раціональність»­ є­ ба­зо­вою­ вла­с­тивістю­та­ка­те­горією­політи­ки.­Російський­на­уко­вець­підкрес­лює,­що­«…усі­ політичні­ак­то­ри­діють­або­праг­нуть­діяти­стра­тегічно­–­у­відповідності­з­логікою­ мак­симізації­або­оп­тимізації­своїх­так­чи­інак­ше­зро­зумілих­інте­ресів.­Ігно­ру­ю­чи­ цю­логіку,­ми­опи­ни­мо­ся­у­по­лоні­най­фан­та­с­тичніших­уяв­лень­про­політи­ку»13.­ Та­ким­чи­ном,­при­аналізі­фе­но­ме­ну­політич­ної­волі­вкрай­не­обхідним­ви­с­ту­пає­ вра­ху­ван­ня­фак­торів­«раціональ­ності»­та­«політич­но­го­ре­алізму». Ви­хо­дя­чи­з­си­с­тем­них­по­зицій­на­уко­во­го­досліджен­ня­фе­но­ме­ну­волі,­по­го­д- жу­ю­чись­з­тим,­що­оз­на­че­на­ка­те­горія­є­полідис­циплінар­ною­(її­вив­чен­ню­при- свя­чені­ро­бо­ти­у­ца­рині­філо­софії,­пси­хо­логії,­політо­логії),­роз­гляд­про­бле­ма­ти­ки­ політич­ної­волі,­з­од­но­го­бо­ку,­спро­щується,­а­з­іншо­го­–­до­волі­ус­клад­нюється.­ Так,­у­рам­ках­су­час­но­го­соціаль­но-гу­манітар­но­го­знан­ня­три­ва­ють­дис­кусії­з­при- во­ду­ то­го,­ що­ вва­жа­ти­ ос­но­вою­ волі,­ у­ то­му­ числі­ й­ політич­ної,­ –­ ро­зум­ або­ по­чут­тя.­До­то­го­ж,­навіть­за­умов­кар­ди­наль­них­цивілізаційних­змін­сьо­го­ден­ня­ на­уковці­ ви­я­ви­ли­ся­ не­спро­мож­ни­ми­ віднай­ти­ новітні­ за­са­ди­ во­льо­вих­ ас­пектів­ людсь­кої­ діяль­ності­ у­ публічних­ сфе­рах­ функціону­ван­ня­ суспільства.­ То­му­ по­дальші­досліджен­ня­про­бле­ма­ти­ки­політич­ної­волі­по­тре­бу­ють,­на­на­ше­пе­ре- ко­нан­ня,­пе­ре­орієнтації­ме­то­до­логічної­ба­зи­на­уко­во-аналітич­ної­ро­бо­ти.­ До­сяг­нен­ню­цьо­го­ев­ри­с­тич­но­го­за­вдан­ня­має­спри­я­ти­за­про­по­но­ва­ний­зна- ни­ми­ російськи­ми­ на­уков­ця­ми­Є.­ Раш­ковсь­ким­ та­ В.­Хо­ро­сом­ме­то­до­логічний­ підхід,­ сфор­му­ль­о­ва­ний­ни­ми­по­чат­ко­во­ з­ме­тою­ аналізу­фе­но­ме­ну­цивілізації.­ Про­те,­на­на­шу­дум­ку,­до­реч­ним­уяв­ляється­за­сто­су­ван­ня­оз­на­че­но­го­підхо­ду­для­ вив­чен­ня­фе­но­ме­ну­політич­ної­волі­у­по­даль­ших­досліджен­нях.­От­же,­російські­ вчені­ при­ здійсненні­ досліджен­ня­ цивілізації­ виділи­ли­ її­ «яд­ро»­ –­ цен­т­раль­ну­ си­с­те­му­цінно­с­тей­та­інсти­туцій,­які­виз­на­ча­ють­клю­чові­сфе­ри­цивілізаційно­го­ роз­вит­ку.­У­на­зва­не­ни­ми­«яд­ро»­цивілізації­вклю­чені­ такі­«вуз­ли­ ідей­ і­ відно- син»:­«Лю­ди­на­–­Свя­ти­ня,­Лю­ди­на­–­при­ро­да,­Лю­ди­на­–­суспільство,­тип­вла­ди,­ ек­зи­с­тенціаль­на­ сфе­ра»14.­ Та­ким­ чи­ном,­ спи­ра­ю­чись­ на­ за­зна­чені­ ев­ри­с­тичні­ по­зиції,­ до­реч­но­ бу­ло­ б­ роз­ши­ри­ти­ дослідниць­ку­ ба­зу­ роз­гля­ду­ фе­но­ме­ну­ політич­ної­волі. 1.­Гу ре вич П.С.­Сво­бо­ден­ли­че­ло­век?­//­О­сво­бо­де­че­ло­ве­че­с­кой­во­ли­(А.­Шо­пен­га- у­эр,­Е.­и­Н.­Ре­ри­хи).­–­Се­рия:­Фи­ло­со­фия­и­жизнь.­–­1991.­–­№­10.­–­М.:­Зна­ния,­1991.­–­ 673Юридичні і політичні науки С.­12.­2.­Шо пен га у эр А.­Сво­бо­да­во­ли­и­нрав­ст­вен­ность.­Пер.­с­нем.­–­М.:­Изд-во­«Ре­с- пуб­ли­ка»,­1992.­–­С.­120,­121.­3.­Юри дич на ен­цик­ло­педія:­В­6­т.­/­Ред­кол.:­Ю.С.­Шем- шу­чен­ко­та­ін.­–­К.:­Ук­раїнська­ен­цик­ло­педія,­2003.­–­Т.­5:­П-С.­–­С.­441.­4. Бер дя ев Н.А.­ О­раб­ст­ве­и­сво­бо­де­че­ло­ве­ка.­Опыт­пер­со­на­ли­с­ти­че­с­кой­фи­ло­со­фии.­–­Па­риж:­YMCA- Press,­s.d.,­1939.­–­С.­65.­5. Ко жа ри на Л.А.­Про­бле­ма­во­ли­в­ме­та­фи­зи­ке­Н.­Бер­дя­е­ва­//­ Ме­та­мор­фо­зи­ сво­бо­ди:­ спад­щи­на­Бер­дяєва­ в­ су­час­но­му­ дис­курсі­ (до­ 125-річчя­ з­ дня­ на­ро­д­жен­ня­М.О.­Бер­дяєва):­Ук­раїнський­ча­со­пис­російської­філо­софії.­[Вісник­То­ва­ри- ст­ва­російської­філо­софії­при­Ук­раїнсько­му­філо­софсь­ко­му­фонді;­Ви­пуск­1.]­–­К.:­Вид- во­ПА­РА­ПАН,­2003.­–­С.­506.­6. Там­са­мо.­–­С.­507.­7. Бер дя ев Н.А.­О­на­зна­че­нии­че­ло- ве­ка.­–­М.:­Изд-во­«Ре­с­пуб­ли­ка»,­1993.­–­С.­25,­161.­8. Ки ри люк Ф.М.­Новітня­політо­ло- гія:­ На­вчаль­ний­ посібник.­ –­ К.:­ Центр­ уч­бо­вої­ літе­ра­ту­ри,­ 2009.­ –­ С.­ 292.­ 9. Дег тя- рев А.А.­ По­ли­ти­че­с­кая­ власть­ как­ ре­гу­ля­тив­ный­ ме­ха­низм­ со­ци­аль­но­го­ об­ще­ния­ //­ По­лис.­–­1996.­–­№­3.­–­С.­115.­10. Там­же.­–­С.­116-117.­11.­Иль ин­М.В., Мель виль А.Ю.­ Власть­//­По­лис.­–­1997.­–­№­6.­–­С.­162.­12.­Там­же.­13. Ка пу с тин Б.Г.­Те­зи­сы­о­по­ли- ти­че­с­кой­фи­ло­со­фии­//­По­лис.­–­2010.­–­№­2.­–­С.­23.­14. Раш ков ский Е., Хо рос В.­Ми­ро- вые­ци­ви­ли­за­ции­и­со­вре­мен­ность­(К­ме­то­до­ло­гии­ана­ли­за)­//­МЭ­и­МО.­–­2001.­–­№­12.­ –­С.­33-41. 674 Держава і право • Випуск 53 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ В. О. СмІрнова. ДеЯкІ особливостІ фІлософських та кратологІЧних дослІджень проблематики полІтиЧноЇ волІ

Схожі ресурси