Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України

Проаналізовано деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України, її сучасний стан та перспективи.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Асланов, С.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63763
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України / С.А. Асланов // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 675-678. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63763
record_format dspace
spelling irk-123456789-637632014-06-07T03:01:20Z Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України Асланов, С.А. Політичні науки Проаналізовано деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України, її сучасний стан та перспективи. Проведен анализ некоторых особенностей реализации государственной этнонациональной политики в Украине, ее современное положение и перспективы. In this article analizes some specific realization of etnonational governmental policy of Ukraine, hality and perspectives. 2011 Article Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України / С.А. Асланов // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 675-678. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63763 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Асланов, С.А.
Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
Держава і право
description Проаналізовано деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України, її сучасний стан та перспективи.
format Article
author Асланов, С.А.
author_facet Асланов, С.А.
author_sort Асланов, С.А.
title Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
title_short Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
title_full Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
title_fullStr Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
title_full_unstemmed Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України
title_sort про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики україни
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63763
citation_txt Про деякі особливості реалізації державної етнонаціональної політики України / С.А. Асланов // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 675-678. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT aslanovsa prodeâkíosoblivostírealízacííderžavnoíetnonacíonalʹnoípolítikiukraíni
first_indexed 2025-07-05T14:32:07Z
last_indexed 2025-07-05T14:32:07Z
_version_ 1836817766610370560
fulltext С. А. АСЛАНОВ. ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Про аналізо ва но де які особ ли вості ре алізації дер жав ної ет но національ ної політи ки Ук раїни, її су час ний стан та пер спек ти ви. Клю­чові­ сло­ва:­ ет но національ на політи ка, ет но національні відно си ни, ет но- національ на без пе ка, ет но політичні конфлікти. Про ве ден ана лиз не ко то рых осо бен но с тей ре а ли за ции го су дар ст вен ной эт но на ци- о наль ной по ли ти ки в Ук ра и не, ее со вре мен ное по ло же ние и пер спек ти вы. Клю­че­вые­ сло­ва: эт но на ци о наль ная по ли ти ка, эт но на ци о наль ные от но ше ния, бе зо пас ность в сфе ре эт но на ци о наль ной по ли ти ки, эт но по ли ти че с кие кон флик ты. In this article analizes some specific realization of etnonational governmental policy of Ukraine, hality and perspectives. Key­words: etnopolicy, etnonational relations, etnonational security, etnopolicy conflicts. Аналізу­ю­чи­ особ­ли­вості­ ет­но­національ­них­ політик­ не­за­леж­них­ країн,­ які­ ви­ник­ли­після­роз­па­ду­СРСР,­ вітчиз­ня­ний­ ет­но­політо­лог­К.Вітман­дійшов­вис- нов­ку­про­існу­ван­ня­пев­них­мо­де­лей­ет­но­національ­ної­політи­ки.­Ці­мо­делі­втілю- ють­ха­рак­терні­ри­си­ет­но­національ­ної­політи­ки­кож­ної­країни1.­Цією­те­о­ре­ти­ко- ме­то­до­логічною­ ос­но­вою­ мож­на­ ско­ри­с­та­ти­ся­ і­ під­ час­ аналізу­ особ­ли­во­с­тей,­ про­блем­та­вик­ликів­в­ук­раїнській­ет­но­національній­політиці.­Дослідник­помітив,­ що­в­ре­зуль­таті­роз­па­ду­СРСР­всі­країни­ус­пад­ку­ва­ли­низ­ку­міжетнічних­та­ет­но- політич­них­ про­блем,­ які­ гос­тро­ по­ста­ли­ вже­ у­ перші­ ро­ки­ їх­ не­за­леж­ності.­ Політич­ним­елітам­кож­ної­ країни­до­ве­ло­ся­ са­мостійно­відповіда­ти­ці­ вик­ли­ки,­ які­за­ли­шив­у­спа­док­СРСР­внаслідок­здійснен­ня­нез­ба­лан­со­ва­ної­ет­но­національ- ної­політи­ки. Як­ствер­д­жує­О.­Кри­виць­ка,­са­ме­національ­не­пи­тан­ня­зруй­ну­ва­ло­над­дер­жа- ву,­ад­же­її­керівництво­однією­ру­кою­ви­ро­щу­ва­ло­но­ву­істо­рич­ну­ет­носпільно­ту­ під­на­звою­ра­дянсь­кий­на­род,­а­ іншою­штуч­но­фор­му­ва­ло­соціалістичні­нації2.­ Офіційна­ дер­жав­на­ вла­да­ ре­алізо­ву­ва­ла­ унікаль­ну­ ет­но­національ­ну­ політи­ку­ куль­ти­ву­ван­ня­ ет­но­націоналізму.­ За­ ­ твер­д­жен­ням­ дослідниці,­ найбільшою­ по­мил­кою­ко­муністич­но­го­ре­жи­му­бу­ло­ство­рен­ня­те­ри­торіаль­них­адміністра­тив- них­оди­ниць­за­національ­ною­оз­на­кою­там,­де­їх­не­існу­ва­ло.­ Но­во­с­тво­ре­ним­дер­жа­вам­до­ве­ло­ся­не­ ли­ше­ вирішу­ва­ти­про­бле­ми,­ які­ їм­ у­ спа­док­ за­ли­шив­ Ра­дянсь­кий­ Со­юз,­ а­ й­ відповіда­ти­ на­ нові­ вик­ли­ки.­ Ет­но- політичні­ су­пе­реч­ності­ на­кла­да­ли­ся­ на­ ти­пові­ про­бле­ми­ пе­рехідно­го­ періоду­ –­ еко­номічні­ кри­зи,­ ре­ци­ди­ви­ впро­ва­д­жен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ ре­форм,­ соціаль­ну­ на­пру­женість­та­по­шу­ки­вирішен­ня­про­блем­мен­шин­ни­ми­ет­носпільно­та­ми­шля- хом­ політи­зації­ етнічності3.­ Більшість­ по­ст­ра­дянсь­ких­ країн­ впро­ва­д­жу­ва­ли­ де­мо­кра­тичні­ме­ханізми­з­ну­ля,­ба­га­ть­ом­з­них­так­і­не­вда­ло­ся­відійти­від­ав­то- ри­тар­ної­ мо­делі­ уп­равління.­ Слід­ на­го­ло­си­ти,­що­ ет­но­національ­на­ політи­ка­ за­ ав­то­ри­тар­них­ре­жимів­суттєво­відрізняється­від­ет­но­національ­ної­політи­ки,­яка­ впро­ва­д­жується­ в­ країнах­ з­ де­мо­кра­тич­них­шля­хом­ роз­вит­ку.­Ок­ремі­ дер­жа­ви,­ зо­к­ре­ма­ балтійські­ вирішу­ва­ли­ ет­но­національні­ про­бле­ми­ не­де­мо­кра­тич­ни­ми­ ме­то­да­ми,­об­сто­ю­ю­чи­де­мо­кра­тич­них­шлях­роз­вит­ку­та­інте­г­рацію­країн­до­ЄС.­­ Од­нак­во­ни­взя­ли­швид­кий­курс­на­жорсткі­еко­номічні­ре­фор­ми,­ і­ в­ре­зуль­таті­ 675Юридичні і політичні науки ©­ АС ЛА НОВ Стел лас Ан ти по вич­ –­ кан­ди­дат­ політич­них­ на­ук,­ до­цент­ ка­фе­д­ри­ політо­логії­Уж­го­родсь­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­ інте­г­ру­ва­ли­ся­до­євроспільно­ти. Нерівно­прав­не­ста­но­ви­ще­російської­мен­ши­ни­у­них­ком­пен­су­ва­ло­ся­ви­со­ким­ рівнем­ роз­вит­ку­ та­ стан­дар­та­ми­ жит­тя,­ яке­ на­дає­ гро­ма­дя­нам­ член­ст­во­ в­ ЄС.­­ Од­нак,­як­пи­ше­К.Вітман,­за­сто­су­ван­ня­нез­ба­лан­со­ва­ної­мо­делі­ет­но­національ­ної­ політи­ки­ спри­чи­ни­ло­ по­яву­ інших­ про­блем,­ зо­к­ре­ма­ за­го­ст­рен­ня­ міжетнічної­ на­пру­ги,­ маргіналізацію­ національ­них­ мен­шин.­ ­ Дослідник,­ аналізу­ю­чи­ мо­делі­ ет­но­національ­них­політик­по­ст­ра­дянсь­ких­країн,­на­ос­нові­їх­особ­ли­во­с­тей­навіть­ дав­ кожній­ з­ ним­ ок­ре­му­ на­зву.­Мо­дель­ ет­но­національ­ної­ політи­ки­ балтійських­ країн­от­ри­ма­ла­на­зву­«мо­делі­ет­но­національ­но­го­са­мо­за­хи­с­ту»,­оскільки­в­її­ос­но- ву­бу­ло­по­кла­де­но­за­вдан­ня­віднов­лен­ня­до­волі­низь­кої­ча­с­ти­ти­туль­но­го­ет­но­су,­ що­вва­жа­ло­ся­го­ло­вною­за­гро­зою­ет­но­політичній­без­пеці­дер­жа­ви4.­Її­суть­по­ля- га­ла­в­на­пра­цю­ванні­чітких­кри­теріїв­на­леж­ності­до­спільно­ти,­що­ото­тож­нюється­ з­ ти­туль­ним­ ет­но­сом­ і­ пе­ред­ба­чає­ фор­му­ван­ня­ дер­жа­ви­ однієї­ нації.­ Жор­ст­ка­ мо­дель­дис­кримінації­мен­шин­них­ет­носів,­ста­ла­ме­ханізмом­збе­ре­жен­ня­влас­ної­ іден­тич­ності,­са­мо­бут­ності,­мо­ви,­куль­ту­ри­і­швид­ко­го­відро­д­жен­ня­дер­жа­ви. Як­ствер­д­жує­К.­Вітман,­од­ра­зу­після­то­го,­як­доміну­ван­ня­ти­туль­но­го­ет­но­су­ у­ всіх­ сфе­рах­ жит­тя­ бу­ло­ віднов­ле­но,­ зник­ла­ по­тре­ба­ в­ жорсткій,­ не­де­мо­кра- тичній,­ без­ком­промісній­ мо­делі­ ет­но­національ­но­го­ са­мо­за­хи­с­ту,­ і­ балтійські­ країни­пе­рей­ш­ли­до­більш­де­мо­кра­тич­ної­мо­делі­інте­г­рації­мен­шин­у­суспільство.­ Тим­ не­ мен­ше­ за­сто­су­ван­ня­ не­де­мо­кра­тич­них­ ме­ханізмів­ вирішен­ня­ ет­но- національ­них­ про­блем­ при­зве­ло­ до­ по­яви­ но­вих­ вик­ликів­ –­ за­го­ст­рен­ня­ міжетнічної­на­пру­ги,­маргіналізації­національ­них­мен­шин.­ ­Ук­раїна,­як­не­за­леж­на­дер­жа­ва­об­ра­ла­більш­де­мо­кра­тич­ну­–­плю­ралістич­ну­ мо­дель.­ Про­го­ло­шен­ня­ в­ Ук­раїні­ на­ кон­сти­туційно­му­ рівні­ лю­ди­ни­ най­ви­щою­ соціаль­ною­цінністю,­суттєве­роз­ши­рен­ня­ко­ла­її­ос­нов­них­прав­і­сво­бод,­а­та­кож­ виз­нан­ня­ їх­ за­без­пе­чен­ня­ го­ло­вним­ обов’яз­ком­ дер­жа­ви­ обу­мо­ви­ли­ по­тре­бу­ ви­роб­лен­ня­ оп­ти­маль­ної­ мо­делі­ міжнаціональ­них­ відно­син­ і­ пра­во­вих­ за­сад­ ре­алізації­дер­жав­ної­ет­но­національ­ної­політи­ки5. Ук­раїна­ не­ мог­ла­ собі­ доз­во­ли­ти­ асимілю­ва­ти­ мен­ши­ни­ не­ ли­ше­ то­му,­ що­ об­ра­ла­де­мо­кра­тич­ний­век­тор­роз­вит­ку­в­то­му­числі­в­ет­но­національній­політиці,­ який­по­ля­гає­у­до­три­манні­прав­мен­шин­на­збе­ре­жен­ня­влас­ної­са­мо­бут­ності­та­ са­мо­роз­ви­ток,­а­й­з­ог­ля­ду­на­те,­що­сусідні­країни,­які­ма­ють­до­сить­впли­вові­ діас­по­ри­в­Ук­раїні,­по­ча­ли­ста­ви­ти­під­сумнів­на­лежність­її­те­ри­торій.­Зо­к­ре­ма,­ Російська­ Фе­де­рація­ до­сить­ дов­го­ не­ мог­ла­ зми­ри­ти­ся­ з­ втра­тою­ Кримсь­ко­го­ півос­тро­ва­після­ви­хо­ду­Ук­раїни­з­СРСР.­Сусідня­країна­не­од­но­ра­зо­во­підніма­ла­ пи­тан­ня­на­леж­ності­АРК­до­Ук­раїни,­в­то­му­числі­на­міжна­род­но­му­рівні.­Те­ри- торіальні­пре­тензії­має­до­Ук­раїни­і­сусідня­Ру­мунія,­на­не­офіційно­му­рівні­за­яв- ля­ю­чи,­ що­ ок­ремі­ регіони­ Ук­раїни­ ста­нов­лять­ ча­с­ти­ну­ ру­мунсь­кої­ те­ри­торії.­ Йдеть­ся­про­Північну­Бу­ко­ви­ну­та­Півден­ну­Бес­са­рабію,­які­пев­ний­час­вхо­ди­ли­ до­скла­ду­Ру­мунії.­­ Ук­раїнські­ політи­ки­ воліли­ і­ воліють­ не­ поміча­ти­ цих­ вик­ликів.­ Однією­ з­ особ­ли­во­с­тей­мо­делі­ет­но­національ­ної­політи­ки­Ук­раїни­є­те,­що­во­на­повністю­ ігно­рує­подібні­за­гро­зи­ет­но­політичній­без­пеці­країни.­Відповідно­до­те­орії­ет­но- політо­логії,­ет­но­національ­на­політи­ка­дер­жа­ви,­зацікав­ле­ної­у­збе­ре­жен­ня­своєї­ те­ри­торіаль­ної­цілісності,­міжетнічної­зла­го­ди­в­країні,­уник­нен­ня­міжетнічних­ та­ет­но­політич­них­конфліктів­має­бу­ти­в­пер­шу­чер­гу­націле­на­на­ней­т­ралізацію­ найбільш­за­гроз­ли­вих­вик­ликів­за­уча­с­тю­етнічно­го­фак­то­ру.­Об’єкта­ми­підви­ще- ної­ува­ги­ет­но­національ­ної­політи­ки­ма­ють­бу­ти­по­тенційні­при­чи­ни­міжетнічних­ та­ ет­но­політич­них­ конфліктів,­ ет­но­те­ри­торіальні­ пре­тензії­ сусідніх­ дер­жа­ви,­ їх­ політи­ка­на­те­ри­торії­країни,­зо­к­ре­ма­спро­би­ви­ко­ри­с­тан­ня­мен­ши­ни­для­ти­с­ку­ 676 Держава і право • Випуск 53 на­ внутрішній­ та­ зовнішній­ політич­ний­ курс­ дер­жа­ви6.­ За­ на­яв­ності­ подібних­ за­гроз,­ ре­гу­лю­ван­ня­ міграційних­ та­ де­мо­графічних­ про­цесів,­ ет­но­куль­тур­них­ відно­син,­фор­му­ван­ня­єди­ної­нації,­мов­на­політи­ка­втра­ча­ють­пріори­тет­не­ зна- чен­ня.­ До­стат­ньо­на­ве­с­ти­три­при­кла­ди,­які­де­мон­ст­ру­ють­недієздатність,­то­таль­ну­ за­старілість­ та­ по­тре­бу­ мо­дернізації­ за­ко­но­дав­чої­ ба­зи,­ яка­ об­слу­го­вує­ ет­но- національ­ну­політи­ку­Ук­раїни. При­клад­№­1­–­відсутність­про­це­ду­ри­на­бут­тя­гро­ма­дя­на­ми,­які­ іден­тифіку- ють­се­бе­як­пред­став­ників­національ­ної­мен­ши­ни,­цьо­го­ста­ту­су.­На­яв­ну­про­бле- му­найв­даліше­ілю­с­т­рує­ру­синсь­ке­праг­нен­ня­до­са­мо­виз­на­чен­ня.­Офіційно­ру­си- ни­на­ле­жать­до­ет­но­графічних­груп,­котрі­є­ча­с­ти­ною­ук­раїнсько­го­ет­но­су,­тоб­то­ ук­раїнця­ми,­які,­внаслідок­особ­ли­во­с­тей­істо­рич­но­го­роз­вит­ку­та­ге­о­графічно­го­ роз­се­лен­ня,­ різнять­ся­ пев­ни­ми­ ри­са­ми­ тра­диційно-по­бу­то­вої­ куль­ту­ри.­ Відповідно,­на­них­не­по­ши­рюється­ма­сив­національ­но­го­та­міжна­род­но­го­за­ко- но­дав­ст­ва,­який­за­хи­щає­пра­ва­національ­них­мен­шин.­Од­нак,­ру­си­ни­на­по­ля­га- ють­на­то­му,­що­во­ни­є­національ­ною­мен­ши­ною.­Пред­став­ни­ки­ет­носпільно­ти­ ствер­д­жу­ють,­що­вла­да­по­ру­шує­ст.1­За­ко­ну­Ук­раїни­«Про­національні­мен­ши­ни­ в­Ук­раїні». Од­нак­ук­раїнським­за­ко­но­дав­ст­вом­не­вре­гу­ль­о­ва­но­по­ря­док­виз­на­чен­ня­мен- шин.­Не­має­й­легітимізо­ва­но­го­ка­на­лу,­який­має­прой­ти­ет­нос­для­то­го,­щоб­бу­ти­ вне­се­ним­ до­ пе­реліку­ національ­них­ мен­шин.­ При­ цьо­му­ повністю­ ігно­рується­ той­ факт,­ що­ ет­носпільно­ти­ пе­ре­бу­ва­ють­ у­ без­пе­рерв­но­му­ про­цесі­ ет­но­ге­не­зу.­ Більше­ то­го,­ в­Ук­раїні­ не­ існує­ ор­га­ну­ дер­жав­ної­ вла­ди­ до­ по­вно­ва­жень­ яко­го­ на­ле­жить­ «офіційне­ виз­нан­ня­ національ­них­ мен­шин».­ За­ко­но­дав­ст­вом­Ук­раїни­ та­кож­ не­ пе­ред­ба­че­но­ ве­ден­ня­ реєстру­ національ­них­ мен­шин­ і­ не­має­ жод­но­го­ нор­ма­тив­но-пра­во­во­го­ак­та,­який­містив­би­офіційний­пе­релік­виз­на­них­в­Ук­раїні­ національ­них­мен­шин. При­клад­№­2­–­недієздатність­ок­ре­мих­інсти­тутів­за­хи­с­ту­прав­національ­них­ мен­шин,­пе­ред­ба­че­них­ук­раїнським­за­ко­но­дав­ст­вом.­Більшість­ук­раїнських­ет­но- політо­логів­пе­ре­ко­нані,­що­го­ло­вна­про­бле­ма­по­ля­гає­у­то­му,­що­жод­на­мен­ши­на­ не­ мо­же­ ско­ри­с­та­ти­ся­ пра­вом­ на­ національ­но-куль­тур­ну­ ав­то­номію­ че­рез­ відсутність­про­пи­са­ної­у­за­ко­но­давстві­про­це­ду­ри­її­фор­му­ван­ня.­НКА­спра­вед- ли­во­ за­ра­хо­ву­ють­ до­ політи­ко-пра­во­вих­ інсти­тутів,­ які­ фігу­ру­ють­ у­ за­ко­но- давстві,­ але­ не­ пра­цю­ють­ на­ прак­тиці­ че­рез­ не­до­ско­налість­ за­ко­но­дав­чої­ ба­зи.­ Бе­зу­мов­но,­по­зиція­що­до­то­го,­що­за­ко­но­дав­че­фор­му­лю­ван­ня­пра­ва­національ- них­мен­шин­на­національ­но-куль­тур­ну­ав­то­номію­по­тре­бує­якісно­го­онов­лен­ня,­ слуш­на.­Най­б­лиж­чим­ча­сом­за­ко­но­давці­ма­ли­б­вре­гу­лю­ва­ти­про­це­ду­ру­за­про­ва- д­жен­ня­ та­ прин­ци­пи­ функціону­ван­ня­ національ­но-куль­тур­них­ ав­то­номій­ національ­них­мен­шин.­В­Ук­раїні­про­жи­ває­близь­ко­130­мен­шин­них­ет­носпільнот,­ більшість­з­яких­роз­се­лені­дис­перс­но­і­НКА­або­ек­с­те­ри­торіаль­на­ав­то­номія,­яка­ діє­на­те­ри­торії­всієї­дер­жа­ви,­іде­аль­но­відповіда­ла­б­за­до­во­лен­ню­їх­ет­но­куль- тур­них­про­блем. При­клад­ №3­ не­спро­можність­ чин­ної­ за­ко­но­дав­чої­ ба­зи­ за­побігти­ про­явам­ не­то­ле­рант­ності­ та­ ксе­но­фобії.­ Міжна­родні­ інсти­туції­ не­од­но­ра­зо­во­ звер­та­ли­ ува­гу­на­цю­про­бле­му,­про­по­ну­ю­чи­Ук­раїні­по­си­ли­ти­відповідальність­за­зло­чи­ни­ на­ґрунті­етнічної,­національ­ної,­ра­со­вої­во­рож­нечі.­В­ЄС­стур­бо­вані­ди­намікою­ зро­с­тан­ня­інци­дентів­в­Ук­раїні­з­на­сил­лям­над­іно­зем­ця­ми,­що­мо­жуть­кваліфіку- ва­ти­ся­як­ра­со­ва­не­тер­пимість­чи­ксе­но­фобія.­Найбільший­по­див­у­західних­країн­ вик­ли­кає­ бай­ду­жа­ ре­акція­ на­ подібні­ зло­чи­ни­ з­ бо­ку­ пра­во­охо­рон­них­ ор­ганів­ Ук­раїни.­Пра­во­охо­ронні­ор­га­ни­і­досі­воліють­уни­ка­ти­ра­со­во­го­або­національ­но- 677Юридичні і політичні науки го­фак­то­ру­навіть­там,­де­їх­до­ве­ден­ня­не­по­тре­бує­до­казів.­Го­ло­вним­інстру­мен- том­бо­роть­би­зі­зло­чи­на­ми­на­ґрунті­етнічної­або­ра­со­вої­во­рож­нечі­за­ли­шається­ ст.­161­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­Ук­раїни,­яка­прак­тич­но­не­за­сто­со­вується­су­да­ми­ з­ог­ля­ду­на­не­спро­можність­до­ве­с­ти­умисність­дій­пра­во­по­руш­ни­ка.­Євро­пейсь­ка­ комісія­ про­ти­ ра­сиз­му­ й­ не­тер­пи­мості­ Ра­ди­ Євро­пи­ не­од­но­ра­зо­во­ за­кли­ка­ла­ ук­раїнську­ вла­ду­ вдо­с­ко­на­ли­ти­ за­хист­ від­ дис­кримінації­ лю­дей­ не­ук­раїнсько­го­ по­хо­д­жен­ня,­ які­ про­жи­ва­ють­ в­ Ук­раїні.­ Зо­к­ре­ма,­ Комісія­ ре­ко­мен­ду­ва­ла­ ук­раїнській­ владі­ вне­сти­ по­прав­ки­ до­Криміна­ль­но­го­ ко­дек­су,­ які­ спри­я­ти­муть­ пе­ресліду­ван­ню­за­за­кли­ки­до­ра­со­вої­во­рож­нечі­та­ксе­но­фобії.­Од­нак­ук­раїнські­ за­ко­но­давці­ не­ змог­ли­ навіть­ зня­ти­ оче­видні­ су­пе­реч­ності,­ які­ пе­ре­шко­д­жа­ють­ за­сто­су­ван­ню­цієї­статті­в­су­до­чинстві,­такі­як­не­обхідність­до­ве­ден­ня­умис­ності­ дій­та­зорієнто­ваність­на­за­хист­ли­ше­гро­ма­дян­Ук­раїни.­У­2009­році­вно­си­ли­ся­ зміни­до­ви­щез­га­да­ної­статті,­але­ви­ключ­но­у­ча­с­тині­по­си­лен­ня­відповідаль­ності­ –­збільшен­ня­штрафів­та­років­ув’яз­нен­ня7. Роз­гля­да­ю­чи­мо­дель­ет­но­національ­ної­політи­ки­Ук­раїни,­не­мож­ли­во­оми­ну­ти­ надмірну­політи­зацію­всьо­го­жит­тя­ країни,­ вклю­ча­ю­чи­ ет­но­національ­ну­ сфе­ру.­ Вирішен­ня­будь-яких­про­блем­пе­ре­тво­рюється­на­засіб­бо­роть­би­за­вла­ду,­по­ля- ри­зацію­елек­то­ра­ту,­що­за­вер­шується­чер­го­вим­роз­ко­лом­ук­раїнсько­го­суспільства.­ Це­ли­ше­галь­мує­при­ве­ден­ня­мо­делі­ет­но­національ­ної­політи­ки­у­відповідність­ до­ ви­мог­ актів­ міжна­род­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва,­ зго­ду­ на­ обов’яз­ковість­ яких­ да­ла­ Ук­раїна­та­ре­алій­ет­но­національ­но­го­роз­вит­ку.­Підтвер­д­жен­ням­політич­ної­по­ля- ри­зації­ є­ ска­су­ван­ня­ по­пе­редніх­ та­ за­про­ва­д­жен­ня­ но­вих­ ор­ганів­ вла­ди,­ відповідаль­них­ за­ фор­му­ван­ня­ ет­но­націонаціональ­ної­ політи­ки­ політич­ни­ми­ си­ла­ми­під­час­ро­тації­вла­ди.­Се­ред­них­Ра­да­з­пи­тань­ет­но­національ­ної­політи­ки­ при­Пре­зи­ден­тові.­­ Аналіз­ за­ко­но­дав­ст­ва­ та­ ре­алій­ ет­но­на­цоіна­ль­них­ відно­син­ засвідчив,­ що­ ук­раїнську­мо­дель­ет­но­національ­ної­політи­ки­мож­на­виз­на­чи­ти­як­де­мо­кра­тич­ну,­ про­те­політич­но­по­ля­ри­зо­ва­ну,­фраг­мен­тар­ну­(та­ку,­що­не­дає­відповіді­на­вик­ли- ки­ ет­но­національ­них­ відно­син,­ за­гро­зи­ ет­но­політичній­ без­пеці),­ не­виз­на­че­ну­ що­до­век­то­ра­ет­но­національ­но­го­та­ет­но­політич­но­го­роз­вит­ку. Най­го­ловнішим­пріори­те­том­ет­но­національ­ної­політи­ки­Ук­раїни­за­раз­по­стає­ її­кон­цеп­ту­алізація,­си­с­тем­не­на­пра­цю­ван­ня­та­за­ко­но­дав­че­оформ­лен­ня­в­пра­во- вих­до­ку­мен­тах.­Ад­же­не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­Ук­раїна­спро­мо­гла­ся­за­кла­с­ти­підва- ли­ни­ де­мо­кра­тич­ної­ ет­но­національ­ної­ політи­ки,­ з­ ог­ля­ду­ на­ брак­ політич­но­го­ кон­сен­су­су­та­за­ко­но­дав­чої­ба­зи,­во­на­не­спро­мож­на­да­ти­відповідь­на­більшість­ вик­ликів,­які­пе­ред­нею­ста­вить­су­час­ний­етап­роз­вит­ку­ет­но­національ­них­відно- син. 1.­Вітман К.М.­Ет­но­національ­на­політи­ка­пост­соціалістич­них­країн:­мо­делі,­особ- ли­вості,­про­бле­ми:­Мо­но­графія.­–­К.:­Ло­гос,­2007.­–­­С.­7.­2. Кри виць ка О.­Конфліктність­ по­ст­ра­дянсь­кої­етнічної­іден­тифікації­//­Політич­ний­ме­недж­мент.­–­2003.­–­№­3.­–­С.­46.­­ 3. Ач ка сов В.А.­Эт­но­по­ли­ти­че­с­кая­мо­би­ли­за­ция:­струк­ту­ра­ре­сур­сов­и­про­цесс­раз­вер- ты­ва­ния­ //­Вестн.­Моск.­ун–та.­–­Сер.­–­12.­–­1998.­–­№­4,­–­С.­56.­ ­4. Вітман К. М.­ Ет­но­національ­на­ політи­ка­ пост­соціалістич­них­ країн:­ мо­делі,­ особ­ли­вості,­ про­бле­ми:­ Мо­но­графія.­–­К.:­Ло­гос,­2007.­–­­С.­52.­5. Аб ду ла ти пов Р.Г.­Эт­но­по­ли­то­ло­гия.­–­СПб.,­ 2004.­–­­С.­47.­6. Кіссе А.І.­Етнічний­конфлікт:­те­орія­і­прак­ти­ка­уп­равління.­Політо­ло- гічний­аналіз:­Мо­но­графія.­–­К.­:­Ло­гос,­2006.­–­­С.­187.­7. Вис но вок­на­про­ект­За­ко­ну­ Ук­раїни­«Про­вне­сен­ня­змін­до­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­Ук­раїни­(що­до­відповідаль­ності­ за­зло­чи­ни­з­мо­тивів­ра­со­вої,­національ­ної­чи­релігійної­не­тер­пи­мості)»­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc41?id=&pf3511­ =32154. 678 Держава і право • Випуск 53 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ С. А. Асланов. Про деЯкІ особливостІ реалІзацІЇ державноЇ етнонацІональноЇ полІтики УкраЇни