Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя
На основі аналізу категорії «механізм» розглядаються її пізнавальні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя. Розглядається співвідношення між механізмами та зв’язками, діями, методами, інститутами, нормами, системами та ін. категоріями і поняттями....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63764 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 679-685. — Бібліогр.: 49 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63764 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637642014-06-07T03:01:15Z Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя Рудницький, С.В. Політичні науки На основі аналізу категорії «механізм» розглядаються її пізнавальні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя. Розглядається співвідношення між механізмами та зв’язками, діями, методами, інститутами, нормами, системами та ін. категоріями і поняттями. На основе анализа категории «механизм» рассматриваются ее познавательные возможности для описания явлений и процессов общественно-политической жизни. Рассматривается соотношение между механизмами и связями, действиям, методами, институтами, нормами и системами и другими категориями і понятиями. Cognitive opportunities of the category «mechanism», which can describe phenomena and processes of social and political life, are analyzed in the article. In connection with this interpretation the author examines the relationship between mechanisms and relationships, actions, methods, institutions, norms, systems, and other categories and concepts. 2011 Article Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 679-685. — Бібліогр.: 49 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63764 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Рудницький, С.В. Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя Держава і право |
description |
На основі аналізу категорії «механізм» розглядаються її пізнавальні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя. Розглядається співвідношення між механізмами та зв’язками, діями, методами, інститутами, нормами, системами та ін. категоріями і поняттями. |
format |
Article |
author |
Рудницький, С.В. |
author_facet |
Рудницький, С.В. |
author_sort |
Рудницький, С.В. |
title |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
title_short |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
title_full |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
title_fullStr |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
title_full_unstemmed |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
title_sort |
категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63764 |
citation_txt |
Категорія «механізм» та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 679-685. — Бібліогр.: 49 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT rudnicʹkijsv kategoríâmehanízmtaíígnoseologíčnímožlivostídlâopisuâviŝíprocesívsuspílʹnopolítičnogožittâ |
first_indexed |
2025-07-05T14:32:10Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:32:10Z |
_version_ |
1836817769528557568 |
fulltext |
С. В. РУДНИЦЬКИЙ. КАТЕГОРІЯ «МЕХАНІЗМ» ТА ЇЇ ГНОСЕОЛОГІЧНІ
МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ОПИСУ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ СУСПІЛЬНО-
ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ
На ос нові аналізу ка те горії «ме ханізм» роз гля да ють ся її пізна вальні мож ли вості
для опи су явищ і про цесів суспільно-політич но го жит тя. Роз гля дається співвідно шен-
ня між ме ханізма ми та зв’яз ка ми, діями, ме то да ми, інсти ту та ми, нор ма ми, си с те ма-
ми та ін. ка те горіями і по нят тя ми.
Ключовіслова: ме то ди, інсти ту ти, нор ми, си с те ми.
На ос но ве ана ли за ка те го рии «ме ха низм» рас сма т ри ва ют ся ее по зна ва тель ные
воз мож но с ти для опи са ния яв ле ний и про цес сов об ще ст вен но-по ли ти че с кой жиз ни.
Рас сма т ри ва ет ся со от но ше ние меж ду ме ха низ ма ми и свя зя ми, дей ст ви ям, ме то да ми,
ин сти ту та ми, нор ма ми и си с те ма ми и дру ги ми ка те го ри я ми і по ня ти я ми.
Ключевыеслова: ме то ды, ин сти ту ты, нор мы, си с те мы.
Cognitive opportunities of the category «mechanism», which can describe phenomena
and processes of social and political life, are analyzed in the article. In connection with this
interpretation the author examines the relationship between mechanisms and relationships,
actions, methods, institutions, norms, systems, and other categories and concepts.
Keywords: methods, institutions, norms, systems.
Категорія«механізм»зоглядунасвоюспецифікушироковикористовуєтьсяу
науках,що досліджують різноманітні явища і процеси, пов’язані з соціальною
сферою–політології,соціології,філософії,економіці,правознавстві,науцідер-
жавного управління та ін. За її допомогою описують, зокрема, формування і
реалізаціюрізнихнапрямківдержавноїполітики,впливгрупінтересівнадержав-
нуполітику,соціальнідіїтареалізаціюправа,регулюваннятрудовихвідносині
трудовоїповедінки,самореалізаціюособистості,легітимаціюполітичнихінсти-
тутів,забезпеченняекономічноїбезпекикраїни,державнеуправліннярозвитком
курортів,регулюванняземельнихвідносинтабагатоіншого.
Використання категорії «механізм» у філософії, соціології, правознавстві,
політології і науці державного управління проаналізовано автором у окремих
статтях.Встановлено,щомеханізмипочалипривертатиувагувітчизнянихправо-
знавців з 60-х років ХХ ст.1, вказана категорія стала базовим елементом ряду
соціологічних шкіл2. Традиції механізменного підходу склалися у соціальній
філософії3,некажучивжепронаукудержавногоуправління,вякійсформували-
сяокреміпідходидоїївизначення4.Надумкуавтора,уполітологіїмеханізменний
підхідменшрозповсюджений, ніж інституціональний чи системний, хоча сама
категоріявикористовуєтьсячасто.Звертаєнасебеувагуфактрозбіжностейміж
галузяминаукіокремимиавторамиуїїзмістовномунаповненні,щовідповідно
викликає проблеми у встановленні співвідношення між нею і іншими кате-
горіями,зокрематакимиякнорми;методи,формиізасоби;інститутитаін.,що
ускладнюєпроблемузастосуваннямеханізменногопідходудляпоясненняявищі
процесів,щовідбуваютьсяусоціальнійіполітичнійсферах.
Віходячиіззазначеного,метоюданоїстатті єузагальненняпідходівдовизна-
ченняданоїкатегорії,авторськапропозиціяїїрозумінняі,відповідно,пропозиція
679Юридичні і політичні науки
©РУД НИЦЬ КИЙ Сергій Вла ди сла во вич–кандидатфілологічнихнаук,доцент,док-
торант кафедри політичних наук Інституту політології та праваНаціонального педа-
гогічногоуніверситетуіменіМ.П.Драгоманова
встановленняспіввідношеньміжнеютаіншимикатегоріямизоглядунаможли-
востіїїзастосуваннядляпоясненняявищсуспільно-політичногожиття.
Ключовимуданомувипадкуєпитанняпрозмістовненаповненнякатегорії.
Якщо узагальнити існуючі підходи, то під механізмом розуміють складний
пристрій,що включає певни елементи; дію або комплекс дій (процедуру змін,
послідовністьетапів);взаємодіюелементів;систему(комплекс)засобів.Внауці
державного управління відповідно склалися вже структурно-статичний (струк-
турно-організаційний) і функціонально-динамічний (структурно-функціональ-
ний) підходи до розуміння механізму, які можна назвати ще змістовним і
діяльнісним,або,використовуючиполітологічнийдискурс-системниміструк-
турно-функціональним.Існуютьтакожвизначення,якіпоєднуютьвищезазначені
розуміннямеханізму(так,заВ.Муляром,механізм–цеструктура,атакожсхема
рухуцієїструктури5).
Заглиблюючисьуданупроблематику,слідзвернутисядопервинногозначення
слова.Грецьке«mechane»означало«зброю»,«машину».Насьогодні«механізм»
означаєпристрійдляпередачііперетвореннярухів,щоявляєсобоюсистемутіл
(ланок),вякійруходногочидекількохтіл(провідних)викликаєпевнірухипев-
них тіл системи; внутрішній пристрій, система чогось, наприклад державний
механізм управління; сукупність станів і процесів, з яких складається якесь
фізичне,хімічне,фізіологічне,економічне,психологічнетаін.явище,наприклад,
механізммислення6.
Багатоманітністьтрактуваньпояснюєтьсяперенесеннямсловазмеханікидо
іншихнаук,зокремасуспільноорієнтованих.Вмеханіці,науціпрорухтіл,слово
механізмпозначаєпристрій,щопередаєіперетворюєрухіузв’язкузцимскла-
даєтьсязпевнихланок,причомуруходногочидекількохтілвикликаєрухрешти
тіл(ланок).На«вхід»механізмуподаютьенергіюодноговиду,руходноготипу,
коливанняоднієїприродиіт.п.,ана«виході»отримуютьенергіюіншоговиду,
рухіншоготипу,коливанняіншоїприроди,іншимисловами,механізмпереказує
іперетворює7.Існуєбагатопереносівпоняття«механізм»наіншісфери,оскільки
функціїпередачііперетворенняможназнайтиубагатьохзних8,утомучислі-на
сферувивченнясоціальнихявищ9.Однаквсіїхможнапредставитиякщось,що
має«вхід»,демимаємосправузчимосьодним,і«вихід»,депредставленещось
інше.
ВартопогодитисяздумкоюВ.Гуляєвапроте,щопоняттяфізичногосвітуне
можутьбеззастережнозастосовуватисядосоціальногосвіту,аленевартотакож
відкидатисутомеханістичногорозуміннямеханізму10.Керуючисьцимтверджен-
ням, автор пропонує при описі явищ суспільно-політичного життя виходити з
розуміннямеханізмуякскладногопристрою,щоявляєсобоюсистемуланок,в
якомуруходнієїчидекількохланоквикликаєпевнірухиіншихланокмеханізму.
Якщоприйнятиданеположеннязаоснову,тояктодівстановитиспіввідно-
шенняздіямиізв’язками,якічастотрактуютьсяяксаммеханізм?Надумкуавто-
ра,діїізв’язкиєконститутивноюознакоюмеханізму,аленеєсамиммеханізмом
–діятиіматизв’язкиможете,щомаєзмістовненаповнення,тобтосаммеханізм.
Трактуваннямеханізму як дій чи зв’язків становить не описмеханізму, а опис
зв’язків між його елементами або опис його діяльності, іншими словами, це
аспектийогоаналізу.Зіншогобоку,неврахуваннядійізв’язківпритвердженні,
чи щось є механізмом, або щось механізмом не є, буде мати методологічний
недолік-безздатностідіятиізв’язківміжскладовимизамістьмеханізмумибуде-
мо мати набір деталей, які не є механізмом. Слушною видається думка Т.
Заславської і Р. Ривкіної про те,щопри описімеханізмупотрібно враховувати
680 Держава і право • Випуск 53
вивченняокремихелементівмеханізмуімеханізмууцілому;окремихелементів
іїхвзаємозв’язків;окремихелементівіскладноїсистеми;станумеханізмуійого
динаміки;функційідисфункцій;дисфункційіїхніхпричин11.Уцьомумісцівар-
тозвернутиувагунадумкуМ.Паламарчукапроте,щоповторюваність(принци-
поваможливістьдлявідповідногоучасникачиучасниківздійснюватиподібнідії
умайбутньому)єконститутивноюознакоюмеханізму12.
Наступнимпитанням,щовимагаєрозгляду,єсуперечностістосовнотракту-
ваннямеханізмуяквузької(інколиїїназиваютьтерміном13абоширокої(слугує
для описуцілісного соціальногофеномену14) категорії.Уцьому випадку варто
погодитисяздумкоюТ.Заславськоїпроте,щочимскладнішийсоціальнийпро-
цес,тимскладнішимємеханізм,щойогорегулює15іувипадкуявищсуспільно-
політичногожиттяслідговоритипроширокийзмістданоїкатегорії.
Призначенняммеханізмуєперетвореннячогосьущось-правовоїматеріїв
узгодженудіяльністьлюдей,якізазнаютьвпливуправа16,правовихнормякдек-
ларативнихприписів–уреальнупрактикусуспільногожиття17;соціальноїдіїчи
ситуації-вновесоціальнеявище,новийсоціальнийпроцесчиновийстан18;нор-
мативностіправа-вупорядкованістьсуспільнихвідносин19таін.Зпризначення
механізму виникає така його особливість, як наявність входу і виходу: так, на
«вході» політичного механізму існують потреби суспільства, а на «виході» –
політичнийпроцес,покликанийїхзадовольнити20.
Звластивостімеханізмуперетворюватищосьнавходівщосьнавиходівини-
каєйоготрактуванняякзнаряддя(інструмента)длязмін.Вартопогодитисязцією
думкою,алепотрібнозвернутиувагунафакт,щоцеспецифічнезнаряддя–не
кожнезнаряддя(інструмент)ємеханізмом(знаряддямиєіпневматичниймолоток
іпростомолоток,алелишепершийємеханізмом).
Варто прийняти положення багатьох дослідників стосовно існування двох
типів механізмів у системах, здатних до самоорганізації – механізмів самоор-
ганізації,щовиниклиспонтанноімеханізміворганізації,щостворенісвідомо21,
причому механізми,щовиниклиспонтанно,поганопіддаютьсярегулюванню22,
первиннимиєсамоорганізаційнімеханізми23,хочадіїлишесамоорганізаційних
механізмів не здатні регулювати соціум і погодити існуючі у ньому супереч-
ності24.Історичнопершимиз’являютьсясамоорганізаційнімеханізми,авдемо-
кратичнихполітичнихрежимахпроцесиорганізаціївиступаютьякскладовіпро-
цесівсамоорганізації25.Вартотакожпідкреслити,щочерезскладністьпроцесів,
що відбуваються у самому соціумі, неможливо скласти вичерпний перелік
механізмівсоціальноїсамоорганізації26.
Важливимєпитанняпроспіввідношеннямеханізмівінорм.Багатодослідників
вважає,щонорми–целанкамеханізму27,одночаснозцимговоритьсяпроте,що
норми (закони) встановлюють механізми28. Є спроби підійти до трактування
норм і механізмів іншим шляхом. Так, О.Ф. Скакун називає норми права
зовнішнімичастинамимеханізмуправовоговиховання29абопогоджуєтьсязтим,
щонормаправа–цеелементінормативнаосновамеханізму(уданомувипадку
–правовогорегулювання)30.Надумкуавтора,якщомиговоримопронорми,що
встановлюютьмеханізм,товонизнаходятьсяназовнімеханізму,івідповідно,не
єйогоскладовою.Складнішимєпитанняпронорми,щоєскладовимисоціальних
інститутів(проспіввідношеннямеханізмівтаінститутівщебудейтимова).
З огляду на те, що часто в описі суспільно-політичної дійсності категорія
«механізм»заміщаєкатегорію«інститут»абонавпаки(механізмдіалогуйінсти-
тутдіалогу),варторозглянутиспіввідношенняміжмеханізмамитаінститутами.
Надумкусоціологів,кожнийповторюванийвиддіяльностіабосоціальнийпро-
681Юридичні і політичні науки
цесінституалізується31.Так,надумкуТ.Заславської,новасоціальнаповедінказ
початкунесприймається,алеузв’язкузтим,щовонаведедоуспіху,їїпочинають
засвоювати інші індивіди, нові практики починають домінувати і витісняють
старі,такимчиномзакінчуєтьсяперетвореннясоціальногоінституту32,проінсти-
туалізаціюякнаданнявзаємодіїстабільностізавдякивиробленнюїїнормписав
такожТ.Парсонс33.Отже,складовимимеханізмівможутьбутиісоціальніінсти-
тути,іінститутиполітичноїсистемивїхполітологічномурозумінні34.
Повертаючись до твердження про те, що механізм є широкою категорією,
потрібнорозглянутипитанняпроспіввідношеннякатегорій«механізм»і«систе-
ма».Слідпогодитисязтим,що«механізм»–цецілісна,збірнаісистемнакате-
горія35.А.М.КолодійтаА.Ю.Олійниквважають,щокожниймеханізм–цевисо-
коорганізованасистема,якахарактеризуєтьсяєдністюелементів,щоперебувають
у певних зв’язках і відносинахміж собою, характеризують сутність об’єкта як
ціле і відносно незалежне зовні явище36, причому ці компоненти мають
ієрархічний характер37. З іншого боку, варто пам’ятати про те, що механізми
можутьбутиусвоючергускладовимисистеми,вякійвонивиконуютьзогляду
насвоюспецифікупевнуфункцію38.Такимчином,механізмимаютьсистемний
характер,але,всвоючергу,можутьбутиелементамибільшскладноїсистеми.
Вієрархічнійіскладнійструктурімеханізмузазвичайвиділяютьголовнулан-
ку(головнийелемент,блок)чисерцемеханізму39ланкимеханізмуможутьмати
формальнийінеформальнийхарактер40,можутьбутипредставленізакордонними
і вітчизняними акторами41. Дія механізму має дискретний (перервний) харак-
тер42,соціальнімеханізмиінерційні43.
Повторюваністьідискретністьдіймеханізміввимагаєвстановленняспіввідно-
шенняміжмеханізмом, процесом, етапами (стадіями) і процедурами.У цьому
випадкутакожвартозвернутисядонапрацюваньіншихсуспільноорієнтованих
наук.Так,О.Ф.Скакунвважає,щовпроцесіправовогорегулюванняпершастадія
об’єктивуєтьсяувідповідномузаконі,другапочинаєтьсяпіслязверненнягрома-
дянина С. до відповідної установи з певним проханням, а наступна стадія
механізмуправовогорегулювання(застосуваннясанкційправовоїнорми)вини-
кає лише у випадках неправомірної поведінки суб’єкта44. Деякі представники
економічної науки, які трактують механізм як послідовність процесів і етапів,
вважають,щомеханізм(уданомувипадку–банкрутства)–цепослідовністьпро-
цесівіетапів,відповіднихпроцедуртаінструментів,причомупроцесскладається
зетапів,аетапивключаютьпевніпроцедури,кожназякихобумовлюєнаступний
етап45. Представники науки державного управління, зокрема Н. Нижник, Г.
ЛеліковіС.Мосоввважають,щопроцесрозпадаєтьсянаетапи,амеханізм–це
сукупністьдій,яказабезпечуєздійсненняетапів46.
Якщотрактуватимеханізмякпристрій,асамукатегоріювважатиширокою,
щоавторвважаєзадоцільнеприописіявищсуспільно-політичноїдійсності,то
неможнапогодитисяздеякимивищенаведенимитвердженнями.Алевартоспро-
бувативстановитиспіввідношенняміжмеханізмомівказанимикатегоріями.На
думкуавтора,механізммаєдіяльнісний,отже,процесуальнийхарактер,причому
можнаприйняти,щопроцес діїмеханізму розпадаєтьсяна етапи (стадії).Сис-
темністькатегоріїнаштовхуєнадумкупроте,щокоженетапдіїмеханізмуобу-
мовлюєнаступний,азточкизоруагрегатногоаспектуаналізу–приводитьврух
одну з наступних можливих складових механізму (підмеханізмів, ланок, еле-
ментів),щознаходятьсяумеханізмі,абонеприводитьжодної(такякувипадку
іззастосуваннямсанкційправовоїнорми).
Післярозглядуспіввідношеннямеханізмутаіншихкатегорійіпонятьварто
682 Держава і право • Випуск 53
звернутисядорозглядуспіввідношенняміжмеханізмамита методамиізасобами,
які дуже часто вважають складовими механізму.Метод як щось, що постійно
застосовуєтьсявпевнійситуації,можевходитиумеханізм,алевцьомувипадку
його краще називати інститутом у соціологічному розумінні цього слова.
Натомістьпри встановленні співвідношенняміжмеханізмами і засобами варто
наголоситинатому,щосаммеханізмєзнаряддям(інструментом),аотже,вширо-
комурозумінні–засобомдлязмін.Зіншогобоку,засоби,щовважаютьсяскладо-
вимимеханізму,кращеокреслитиякресурси–поняття,щомаєширокезастосу-
ванняуполітології.Наявністьабовідсутністьресурсівсуттєвовпливаєнаякість
функціонуваннямеханізмуабоспричиняєйогодисфункцію,але,надумкуавтора,
саміресурсиумеханізмневходять,таксамоякпальненеєчастиноюмеханізму
двигуна,хочапрацюватибезньогонеможе.
Наприкінці розгляду питання варто звернути увагу на те,що на діяльність
механізмувпливаєзовнішнєоточення(середовище,вякомувіндіє)–політичний
режимчиполітичнасистема,станполітичноїкультурисуспільства,економічна
ситуація і т.п. Крім цього, потрібно звернути увагу на проблеми, які можуть
виникнутипривстановленніскладумеханізму,зокреманапитанняпроте,який
механізмєпідмеханізмоммеханізму,аякийслідвважатиокремиммеханізмом.
Так, О.Ф.Скакунвважаємеханізмправовогорегулюванняскладовоючастиною
механізмусоціальногорегулювання47, аА.М.Колодій таА.Ю.Олійниквиділя-
ютьюридичний,психологічний ісоціальниймеханізмиреалізації суб’єктивних
прав48.Якщоговоритипроокремімеханізми,щодіютьупевнійсфері(абопідме-
ханізмимеханізмів),топотрібнозвернутиувагунадумкупрокомплексність їх
дій -недолікиодногозмеханізмівздатніпорушитинормальнефункціонування
інших49. У такому випадку можна говорити про дисфункцію механізму (його
номінальнийхарактер),яканетотожнавідсутностімеханізмуяктакого.
Отже,категорія«механізм»зоглядунасвоюспецифікумаєзначніпізнавальні
можливостідляописуявищіпроцесівсуспільно-політичногожиття.Їїзастосу-
вання ускладнює неоднозначне трактування у суспільно орієнтованих науках,
зокремаполітології,соціології,правовихнауках,науцідержавногоуправліннята
інших. Оскільки суспільно-політична дійсність є складним явищем, то при
механізменному підході до її опису автор пропонує трактувати «механізм» як
широку,системнуіціліснукатегорію.Ненехтуючинапрацюваньіншихавторіві
відповіднихпідходів,привстановленніїїзмісту,авторвважаєзадоцільневраху-
вати первиннемеханістичне розуміння цього слова і трактувати «механізм» як
складний пристрій, що являє собою систему ланок, в якому рух одного чи
декількохланоквикликаєпевнірухиіншихланокмеханізму,адіїізв’язкивважа-
тийогоконститутивноюознакою,причомуважливезначеннямаєповторюваність
дій(принциповаможливістьдлявідповідногоучасникачиучасниківздійснювати
подібнідіїумайбутньому).
Призначеннямеханізму полягає у перетворенні сигналів (потреб, інтересів,
соціальнихдій),щопоступаютьна«вхід»механізмуврезультатина«виході»(дії,
рішення, норми, інші соціальні дії).Механізми є складними (ієрархізованими)
знаряддямидлязмін,щовиникаютьсамостійноістворюютьсясвідомо,причому
уостанньомувипадкунорми,що їхвстановлюють,надумкуавтора,досамого
механізмуневходять,натомістьможутьвходитисоціальніінститутитаінститути
політичної системи.Узв’язку зі складністюй ієрархічностю,механізмимають
системнийхарактер,але,усвоючергу,можутьбутискладовимиіншоїсистеми.
Вмеханізмахіснуєголовнийелемент,вонихарактеризуютьсядискретністюдій,
якірозпадаютьсянаетапи,причомукоженетапдіїмеханізмуобумовлюєнаступ-
683Юридичні і політичні науки
684 Держава і право • Випуск 53
ний,вмикаючиоднузнаступнихможливихскладовихмеханізму.Авторпропонує
замінитиметодиякскладовімеханізму,щовикористовуютьсяпостійно,поняттям
«інститути», а засоби – поняттям «ресурси», які суттєво впливають на якість
функціонуваннямеханізмуабоспричиняютьйогодисфункцію(щонеєтотожним
наявностічивідсутностімеханізму),аленеєскладовоюмеханізмуяктакого.
1. Алек сан д ров Н.Г.Правоизаконностьвпериодразвернутогостроительстваком-
мунизма.–М.:Госюриздат,1961.–271с.2. За слав ская Т.И.Современноероссийское
общество:Социальныймеханизмтрансформации:Учеб.пособие.–М.:Дело,2004.–
С.199.3. Му ляр В.І.Самореалізацяособистостіяксоціальнапроблема (філософсько-
культурологічний аналіз). –Житомир:ЖІТІ. – 1997. –С. 107-108.4. Фед чи шин С.А.
МеханізмуправліннязакордоннимисправамиУкраїни(довизначенняпоняття)//Дер-
жавнеуправліннятамісцевесамоврядування:ТезиХМіжнар.наук.конгресу,26берез-
ня2010р.–Х.:Вид-воХарРІНАДУ«Магістр»,2010.–С.144-145.5. Му ляр В.І.Цит.
праця.–С.107.6. По зняк Д.В.Рефлексивнімеханізмисвідомостівиборцівяксуб’єктів
політичної взаємодії: Дис. … канд. псих. наук. – К., 2004. – 259 с.; Ниж ник Н.,
Леліков Г., Мо сов С. Проспіввідношеннякатегорій«процес»і«механізм»таїхвикори-
станнявуправлінськійдіяльностіорганіввиконавчоївлади//Вісникдержавноїслужби
України–2001.–№3[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.guds.gov.ua/
control/uk/7. Гу ля ев В.В.Социальныемеханизмыпредупрежденияиразрешениясоци-
ально-трудовихконфликтов:Дис.…канд.соц.наук.–К.,2004.–С.57.8. Тамже.–С.
57-58.9. Не сте рен ко Г.О.Самовідтворенняукраїнськоїполітичноїнації:принципита
механізми:Дис.…докт.філос.наук.–К.,2008.–С.147.10. Гу ля ев В.В.Цит.работа.–С.
66-67. 11. За слав ская Т.И., Рыв ки на Р.В. Экономическая социология: исторические
предпосылки и объект изучения. // Экономическая социология– перестройка. – М.:
Прогресс, 1989. – С. 30; Гаєвський Б.А., Реб ка ло В.А., Ту лен ков М.В. Політичне
управління:Навч.посіб.–К.:Вид-воУАДУ,2001.–С.96.12.Па ла мар чук М.О.Ефек-
тивність механізмів народовладдя як основа внутрішньополітичної безпеки України:
Дис.…канд.політ.наук.–К.,2007.–С.28.13. Жу ке вич В.Механізмвзаємодіїявнихі
неявних принципів права // Держава і право: Зб. наук. праць.Юридичні і політичні
науки.–Вип.47.–К.:Ін-тдержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни,2010.–С.
66-71;Єщук О.Механізмадміністративно-правовогорегулюванняохоронноїдіяльності
//Держава іправо:Зб.наук.праць:Юридичні іполітичнінауки.–Вип.47.–К.: Ін-т
державиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни,2010.–С.255-258.14. За слав ская
Т.И. Цит. работа. – С. 199. 15. Тамже. – С. 200. 16. Ор зих М.Ф. Право и личность:
Вопросытеорииправовоговоздействияналичностьсоциалистическогообщества.–К.–
Одесса:Вищашкола,1978.–С.67.17. Во лин ка К.Г.Механізмзабезпеченняправісво-
бодособи:питаннятеоріїіпрактики:Дис.…канд.юрид.наук.–К.,2000.–С.21.18.
Гу ля ев В.В.Цит. работа. –С. 73.19. Ме ханізм правового регулювання /СкакунО.Ф.
Теоріядержавиіправа:Підручник/Пер.зрос.–Х.:Консум,2001.–656с.[Електрон-
ний ресурс]. –Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-1751.html 20. Че ка но ва
Т.Д.Взаємодіяадміністративнихтаполітичнихмеханізмівусистеміуправлінняохоро-
ноюздоров’я:Дис....канд.наукздерж.управління.–Одеса,2008.–С.136.21. Ко салс
Л.Я.Социальныймеханизминовационныхпроцессов.–Новосибирск:Наука.Сиб.отд-
ние,1989.–С.154;Пи ли пен ко В.Е.Социальнаярегуляциятрудовогоповедения(социо-
логическийаспект).–К.,1993.–С.22;Не сте рен ко Г.О.Цит.прая.–С.147.22. Пи ли-
пен ко В.Е. Пи ли пен ко В.Е. Цит.работа.–С.22.23.За слав ская Т.И.Цит.работа.–С.200.
24.Ту лен ков М.В.Організаційнавзаємодіявсоціальномууправлінні:Дис.…докт.соц.
наук.–К.,2009.–С.277,304-305.25. Не сте рен ко Г.О.Цит.праця.–С.147-150.26. Там
само.–С.153.27. Пу га чев В.П., Со ло вь ев А.С.Введениевполитологию:Учебникдля
студентоввузов.–М.:АспектПресс,2004.–С.106;Шлях тун П.П.Політологія(теорія
та історіяполітичноїдумки):Підручник.–К.,2002.–С.167.28. Шлях тун П.П. Цит.
праця. –С. 300.29. Си с те ма імеханізмправового виховання.Правова вихованість /
СкакунО.Ф.Теоріядержавиіправа:Підручник/Пер.зрос.–Х.:Консум,2001.–656
с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/ pages-cat-51.html
30. Ме ханізмправовогорегулювання/СкакунО.Ф.Теоріядержавиіправа:Підручник.
31.Гу ля ев В.В.Цит.работа.–С.82.32. За слав ская Т.И. Цит.работа.–С.201-202.33.
Тер нер Дж.Структурасоциологическойтеории.–М.:Прогресс,1985.–С.67-71.34.
Че ка но ва Т.Д. Цит.праця.–С.137. 35. Му ляр В.І.Цит.праця.–С.110;Во лин ка К.Г.Цит.
праця.–С.22.36. Ко лодій А.М., Олійник А.Ю. ПравалюдиниігромадянинавУкраїні:
Навч.посібник.–К.:ЮрінкомІнтер,2003.–С.219.37. Ме ханізм держави/СкакунО.Ф.
Теоріядержави іправа:Підручник /Пер. зрос. [Електроннийресурс].–Х.:Консум,
2001.–656с.–Режимдоступу:http://politics.ellib.org.ua/pages-1570.html38.Гу ля ев В.В.
Цит.работа.–С.63.39. Най ман О.Я.Механізмпідтриманняміжнаціональногомирута
протидіїшовінізму в Україні // За міжнаціональну злагоду протишовінізму та екст-
ремізму:Матеріалинауково-практичноїконференції.Київ,8-9жовтня1993.–К.,1995.
–С.28;За славсь ка Т.И.Цит.работа.–С.203-204.40. Дег тя рев А.А.Основыполитиче-
скойтеории:Учеб.пособие/Ин-т«Открытоео-во».–М.:Высш.шк.,1998.[Електрон-
нийресурс].–Режимдоступуhttp://politics.ellib.org.ua/pages-38.html41. За славсь ка Т.И.
Цит.работа.–С.210.42. Шлях тун П.П. Цит.праця.–С.244.43. За славсь ка Т.И.Цит.
работа.–С.200.44. Стадіїмеханізмуправовогорегулювання/СкакунО.Ф.Теоріядер-
жави і права:Підручник /Пер. з рос. –Х.:Консум, 2001. – [Електроннийресурс]. –
Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-1754.html 45. Мо чер ний С.В., Ларіна
Я.С., Ус тен ко О.А., Юрій С.І. Економічнийенциклопедичнийсловник:У2т.–Т.1/За
ред.С.В.Мочерного.–Львів:Світ,2005.–С.495.46. Ниж ник Н., Леліко ва Г., Мо сов С.
Цит.праця.47. Ме ханізмправовогорегулювання.48.Ко лодій А.М., Олійник А.Ю.Цит.
праця.49.Па ла мар чук М.О.Цит.праця.–С.30.
685Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
С. В. Рудницький. КатегорІЯ «механІзм» та ЇЇ гносеологІЧнІ можливостІ длЯ опису Явищ І процесІв суспІльно-полІтиЧного життЯ
|