Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії
Розглядаються геополітичні передумови розв’язання війни між Грузією та Росією у серпні 2008 року. Зроблено попередню оцінку можливих геополітичних наслідків як для регіону, так і для світу загалом. Розглянуто потенційні загрози та шляхи їх уникнення для національної безпеки України....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63765 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії / П.П. Черник // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 686-692. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63765 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637652014-06-07T03:01:20Z Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії Черник, П.П. Політичні науки Розглядаються геополітичні передумови розв’язання війни між Грузією та Росією у серпні 2008 року. Зроблено попередню оцінку можливих геополітичних наслідків як для регіону, так і для світу загалом. Розглянуто потенційні загрози та шляхи їх уникнення для національної безпеки України. Рассматриваются геополитические предпосылки развязывания войны между Грузией и Россией в августе 2008 года. Сделано предварительную оценку возможных геополитических последствий, как для региона, так и для мира в целом. Рассмотрены потенциальные угрозы и пути их избегания для национальной безопасности Украины. Geopolitical preconditions of solution of war between Georgia and Russia in August 2008 are examined in the article. The preliminary estimate of possible geopolitical consequences is done as for a region so for the world on the whole. Potential threats and ways of their avoidance are considered for Ukraine national security. 2011 Article Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії / П.П. Черник // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 686-692. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63765 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Черник, П.П. Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії Держава і право |
description |
Розглядаються геополітичні передумови розв’язання війни між Грузією та Росією у серпні 2008 року. Зроблено попередню оцінку можливих геополітичних наслідків як для регіону, так і для світу загалом. Розглянуто потенційні загрози та шляхи їх уникнення для національної безпеки України. |
format |
Article |
author |
Черник, П.П. |
author_facet |
Черник, П.П. |
author_sort |
Черник, П.П. |
title |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії |
title_short |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії |
title_full |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії |
title_fullStr |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії |
title_full_unstemmed |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії |
title_sort |
грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш росії |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63765 |
citation_txt |
Грузинсько-російська війна 2008 року – геополітичний реванш Росії / П.П. Черник // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 686-692. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT černikpp gruzinsʹkorosíjsʹkavíjna2008rokugeopolítičnijrevanšrosíí |
first_indexed |
2025-07-05T14:32:12Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:32:12Z |
_version_ |
1836817772101763072 |
fulltext |
П. П. ЧЕРНИК . ГРУЗИНСЬКО-РОСІЙСЬКА ВІЙНА 2008 РОКУ –
ГЕОПОЛІТИЧНИЙ РЕВАНШ РОСІЇ
Роз гля да ють ся ге о політичні пе ре ду мо ви розв’язан ня війни між Грузією та Росією
у серпні 2008 ро ку. Зроб ле но по пе ред ню оцінку мож ли вих ге о політич них наслідків як для
регіону, так і для світу за га лом. Роз г ля ну то по тенційні за гро зи та шля хи їх уник нен ня
для національ ної без пе ки Ук раїни.
Ключові слова: ге о політич не ста но ви ще, національ на без пе ка, військо ва аг ресія,
те ри торіаль на цілісність, дер жав ний ста тус.
Рас сма т ри ва ют ся ге о по ли ти че с кие пред по сыл ки раз вя зы ва ния вой ны меж ду Гру-
зи ей и Рос си ей в ав гу с те 2008 го да. Сде ла но пред ва ри тель ную оцен ку воз мож ных ге о-
по ли ти че с ких по след ст вий, как для ре ги о на, так и для ми ра в це лом. Рас смо т ре ны
по тен ци аль ные уг ро зы и пу ти их из бе га ния для на ци о наль ной бе зо пас но с ти Ук ра и ны.
Ключевые слова: ге о по ли ти че с кое по ло же ние, на ци о наль ная бе зо пас ность, во ен-
ная аг рес сия, тер ри то ри аль ная це ло ст ность, го су дар ст вен ный ста тус.
Geopolitical preconditions of solution of war between Georgia and Russia in August 2008
are examined in the article. The preliminary estimate of possible geopolitical consequences is
done as for a region so for the world on the whole. Potential threats and ways of their avoid-
ance are considered for Ukraine national security.
Keywords: geopolitical position, national security, military aggression, territorial integ-
rity, government status.
ХХІ століття демонструє небажання держав відмовитися від використання
силиуміжнароднійполітиці.ООНвженевідіграєтієїролі,яка їйвідводилася
ранішевепохубіполярногосвіту.Ситуаціяускладнюєтьсятим,щосвітвтратив
біполярність,аленеставбагатополярним,водночаснебудучивиключнооднопо-
лярним.Передсвітовоюспільнотоюстоїтьзавданнявіднайтиновідієвімеханізми
забезпеченнямирутастабільностінаміжнароднійарені.
Усучаснійполітицідержавою,щопрагнедосвітовоголідерства,єСША,на
противагуякійвиступаютьрозрізненотакіпотужнігравці,якРосія,Китай,Індія,
Бразилія, Ірантощо.Всівониконкуруютьміжсобоюзаконтрольнадринками
збуту,сировиннимибазами,рівнемвпливуоднанаоднутаслабшікраїни.
Наданийчас гарантомбезпекиокремо взятої країни є, по-перше, її власна
висока військова потужність, підкріплена сильною економікою, політичною
волеюелітитанаселення.Вагомимаргументомєнаявністьядерноїзброї.По-дру-
ге,членствовсистеміколективноїбезпеки.ЧиммогутнішимєАльянс,тимвва-
жаєтьсявищимрівеньбезпеки,хочавіннегарантуєзахистувідатактерористів,
економічного чи політичного тиску, однак уповні захищає від зовнішнього
військовоговтручаннязбокутретіхдержав1.
Як це не парадоксально, однак нейтральний статус держави не гарантує її
національноїбезпеки.Невиключено,щоувипадкуагресіїнанейтральнукраїну,
занеїніхтонезаступиться,щобнепсувативідносиниізагресоромтанесприяти
ескалаціїконфлікту.
Створенийу2008р.прецедентуКосововикликавланцюговуреакціювінших
регіонах,заякоюслідуваввоєннийконфліктміжРосієютаГрузією.Росіяпідтри-
мала державницькі прагнення населення регіонів Південної Осетії та Абхазії.
Самеуконтекстітакихміркуваньспробуємопроаналізуватиросійсько-грузинсь-
686 Держава і право • Випуск 53
©ЧЕР НИК Пе т ро Пе т ро вич– кандидатполітичнихнаук,доцент,начальниккафе-
дриіноземнихмовтавійськовогоперекладуАкадеміїсухопутнихвійськіменігетьмана
ПетраСагайдачного
ку війну 2008 р. та спрогнозувати її геополітичні наслідки як для кавказького
регіону,такідляУкраїнитасвітубезпосередньо.
Слідконстатувати,щоданедослідженняєоднієюізпершихспробдатинауко-
вовиваженуоцінкуподіямвійськовогопротистоянняРосіїтаГрузіїу2008р.та
йогогеополітичнимнаслідкам.
Сучасні геополітичні концепції Росії виходять з двох базових принципів,
сформульованих засновниками культурно-геополітичного руху євразійства.
Згіднозпершим,державатількитодієдержавою,коливонаможевідповідатина
виклики, поставлені її географічним положенням.Другий говорить про те,що
Росія–живийорганізм,якийвідповіднодосвоєїнаднаціональноїсутіірелігійної
цивілізаційноїмісії(об’єднаннястепууправослав’ї)прагнедопостійногорозши-
рення.ПіслярозпадуСРСРдодавсятретійпринцип:подоланнястисненняупро-
сторі, який«стискає»нинішнюРосіюу кордонах її попереднього становищай
оголошуєзоноюсвоїхінтересівпросториколишньогоСРСР.
З огляду на це грузинсько-російський військовий конфлікт улітку 2008 р.
навколоАбхазіїтаПівденноїОсетіїєнічиміншим,якспробоюРосіївідновити
статусдержависвітовогозначення.Такожважливододати,щодестабілізаціяста-
новищавГрузіїпокликанавирішитийіншізавдання:недопуститивступуГрузії
до НАТО та унеможливити побудову «неросійських» шляхів транспортування
енергоносіїв.ВійнапротиГрузіїцілкомлогічновписуєтьсяуцюгеостратегію.
РосіядалекоглядноготуваласядовійнипротиГрузії.Щенапочатку90-хрр.
вона активно сприяла сепаратистам з Абхазії та Південної Осетії грошима та
зброєю.ВиступівБатумітаЦхінвалінебулоббезнегласноїпідтримкиМоскви.
Застосувавши свій міжнародний вплив, Росія досягла виключних прав на
здійсненнямиротворчоїопераціїнатериторіїГрузії.Давновідомо,щобільшість
жителів Абхазії та Південної Осетії мають російські паспорти. Паспортизація
проводиласязметоюотриманняправовогоприводудляпочаткувійни.
Заповідомленнямиукраїнських,грузинськихтазахіднихЗМІ,Росіяактивно
використовуєтанковуармію,літакитакорабліЧорноморськогофлоту.Диплома-
тичними заходами Росія намагалася схилити міжнародну громадськість до
російської версії подій. Згідно з цією версією, Грузія порушила домовленості
гарантуватимир,почалаштурмосетинськихтериторійівчинилаетнічнічистки.
Росіяжлишевиконувалавзятінасебеміжнароднізобов’язаннямиротворця.
РосійськаФедераціяпередпочаткомагресивнихдійпосилилаантигрузинську
пропаганду. Прикладом тому є економічна блокада Грузії, зокрема пов’язана з
забороною ввозу низки грузинських товарів у Росію, перебої з постачанням
російськогогазу,формуванняобразу«Грузії–агресора»увласнихЗМІтощо.
ВійнауГрузіїунеможливлюєпродовженняпереговорівТбілісіпроприєднан-
няйогодоПланудійщодочленства(ПДЧ)уНАТО.Цепитання,очевидно,буде
знятозпорядкуденного.СправанетількиувимогахНАТОдокраїн-кандидатів
немати«гарячихточок»навласнійтериторії.ПриєднаннядоПДЧГрузіїознача-
тимевтратуРосієюстратегічногодлянеїкавказькогорегіону.
ЩодоУкраїнитокавказький«вузол»безпосередньостосуєтьсянашоїдержа-
ви.ІнтересиУкраїни–узбереженніцілісностіГрузіїівведеннянаїїтериторію
міжнародного миротворчого контингенту. Обидві держави є членами ГУАМ –
альтернативногоСНДполітико-економічногооб’єднання.УдарпоГрузії –удар
по тодішніх намірах України створити альтернативну Росії коаліцію держав.
Україна завжди була у зоні особливої уваги Росії. Сумніви щодо належності
скажімо,КримудоУкраїниРосіявисувалапостійно.Російсько-грузинськавійна
свідчить,щозадлядосягненнявласнихгеополітичнихцілейРосіяготовавикори-
687Юридичні і політичні науки
стовувативоєннусилу2.
Наголосимонатому,щоцякороткотривалавійнаєзнаковоюдлявсьогосвіту,
оскількимовайдепроспробузмінитисвітовийбаланссил.Росіяостаточнодала
знатипередусімСША,щовонаповністювийшла,впершучергузідеологічної
кризидоякоїпризвіврозвалСРСР.РосіяпоказуєСША,щовониніякнеможуть
вплинутинате,щовідбуваєтьсянестількиуГрузії (ібудевідбуватисяповсій
периферії РосійськоїФедерації включно зУкраїною), але,що головне, у самій
Росії.
Причиноюцьогоєізагальнийрозвитокгеополітичноїситуаціїусвіті,інизка
помилок,якихприпустилисяСША,зокремавизнаннянезалежностіКосово.Зро-
зуміло, що після цього світовий «status quo» був серйозно модифікований.
Щоправда,іпоприКосово,Росіявсеоднопішлабнацючиіншугеополітичну
гру.ПростоРосіяпредметновідчула,щоЗахідвжерозколотий,учомунеостанню
роль зіграли і провідні країни Європи. Так, Німеччина також може вважатися
країною,котраспровокуваланападРосіїнаГрузію,заблокувавшиїїзближенняіз
НАТО,таксамо,якіпросуванняУкраїнидоНАТО.Загострилисяекономічніпро-
тиріччяміжЄСтаСША.РазомзтимСШАніякнеможутьостаточнорозв’язати
іракськупроблему(чинехочутьїїрозв’язувати,аджетакестановищедлявидо-
буткуіракськоїнафтичиненайкращезусіхможливих).Доцьогододаласяпро-
блемаІранутайогоатомноїзброї.Крімтогомаєправонаіснуваннятвердження,
щоСШАрозмінялималенькуГрузіюна «мовчання»Росії стосовно іранського
питання.
Однак повернемося до конкретних зовнішньополітичних виграшівМоскви.
Росіяперевіряє,наскількидалекоможназайти,порушуючинормиміжнародного
права.ПіслягеноцидувЧечні,якийЗахід,впринципі,проігнорував,воротадо
експансіїнаКавказідляРосіїзагаломвідчинені.Західненадтоактивнореагуєна
бомбардуванняТбілісітаведеннявійнизУкраїни,якплацдармудляросійського
Чорноморськогофлоту.Отже,Українавимушенобереучастьувоєннійкампанії
протиГрузії.ТобтоРосіїуцьомуконфліктівдалосяпросунутисянетількиугру-
зинськомунапрямку,айвукраїнськомутакож.
РосіїважливовипередитиСШАінедативступитиГрузії(Україні)підбезпе-
кову «парасольку» НАТО. В цьому Росії допомогли німецькі очільники
зовнішньоюполітикою,котрімаютьпрямийстосунокдонафтогазовоготранзиту
зРосіїуЄвропу.Післяцієївійниочікуватипозитивноговирішенняпитаннящодо
надання Грузії (Україні) «зеленого світла» у приєднанні до ПДЧ практично
неможливо.Міжнароднеправоперебуваєукризі,міжнародніінституціїбезсилі.
Світзновуповернувсядоприматусили3.
Чималоросійськихвисокопосадовцівіекспертіврізногорівнянамагаються
надати конфлікту етнічного характеру. На наш погляд, грузино-осетинський
конфліктбуветнічним(точніше,етнополітичним)лишедоранку8серпня2008
р., коли через Рокський тунель розпочалось масове вторгнення регулярної
російськоїарміїнасувереннутериторіюГрузії.Зцьогомоментуконфліктнабув
виключногеополітичногохарактеру,якелементдалекоглядногопланущодоісто-
ричногореваншуРосіїза«геополітичнеприниження»пострадянськогоперіоду.
Удовгостроковійперспективі,непідкріпленатверезимпоглядомнапроцеси,що
відбуваються у світі, стратегія реваншуймовірнопризведе до краху російської
державностіуїїнинішньомувигляді,алепокицестанеться,вонаможерозпалити
численнілокальнізбройніконфлікти,якіможутьзнищитизародкинезалежного
демократичногорозвиткусусідніх ізРосієюкраїн.Подібнідумкивисловлюють
не лише західні експерти, як, скажімо, РобертХантер (американський посол в
688 Держава і право • Випуск 53
НАТОчасівпрезидентаКлінтона4,айдеякінечисленніросійськіексперти5.
Стосовносутополітичноїтактики,тоРосіяактивновикористовуєстратегію
«спонукання до миру», яка вже неодноразово застосовувалась як за «холодної
війни»,такіостаннімчасом,ібулавідшліфованапідчасчеченськихвоєн.
Сьогодні міжнародно-правова позиція Російської Федерації свідомо копіює
стратегіїСШАтаЗахідноїЄвропиітомуважкопіддаєтьсякритицізїхбоку.До
тогож,наперекірздоровомуглузду,самеГрузіятлумачитьсяросійськимиЗМІяк
агресор.Нагадаємо,щовРезолюції3314ГенеральноїАсамблеїООНвід14груд-
ня1974р.,яка,власне,визначаєпоняттяагресії,сказано:«Агресія–цезастосу-
вання військової силидержавоюпроти суверенітету, територіальної недоторка-
ностіабополітичноїнезалежностііншоїдержави».Устаттіпідкреслюється,що
«жодніміркуванняполітичного,економічного,військовогоабоіншогохарактеру
неможутьслугувативиправданнямагресії».
Цявійнавнеслакоректививіншийгеополітичний«кавказькийвузол»–азер-
байджано-вірменський.НоваситуаціяурегіоніпозбавилаРосіюперевагивазер-
байджансько-вірменськомуврегулюванні.Росіяготовапогодитисязтимкомпро-
міснимрішенням,доякогосамостійноприйдутьБакуіЄреван.Парадоксальність
ситуаціїполягаєвтому,щорішенняРосіївизнатиАбхазіютаПівденнуОсетію
знизилошансинаміжнародневизнанняНагірногоКарабаху.Та,схоже,нинітон
уможливомуазербайджансько-вірменськомудіалозізадаватимеБаку,якийдома-
гається вирішення конфлікту на основі збереження територіальної цілісності
країни інаданняКарабахумаксимальноширокоїавтономії.Вашингтонготовий
зробитиставкунаБакувреалізації своїхнаціональних інтересів імасштабних
трансконтинентальнихенергетичнихпроектів.АвумовахконфліктузРосією і
новимзагостреннямвідносинзІраномотриматитакогосоюзниканаКавказістає
дляамериканськоїдипломатіїнайважливішимстратегічнимзавданням6.
Крім суто геополітичного, існує й інший вимір конфлікту – енергетичний,
якийзачіпаєінтересибагатьохгравціврегіонутамаєнаслідкидляУкраїни,якає
іпрагнезалишатисьважливимпотенційнимтранзитеромкаспійськихіцентраль-
ноазійськихенергоносіївдоЄвропейськогоСоюзу.
Прагненням Росії є не тільки постачати власні енергоносії переважно до
Європитаконтролюватишляхиїхпоставок,азначитьотримуватиприбуткиівід
транзиту,алейвзятинасеберольєдиногопосередникаупоставкахгазутанафти
з країнКаспію іЦентральноїАзії.Проте розвиток власних транспортних про-
ектів не задовольняв Росію. Все більшу занепокоєність викликали обхідні й
неконтрольованінеюшляхипоставокенергоносіїв,починаючивід газопроводу
«Баку–Тбілісі–Ерзурум»інафтопроводу«Баку–Тбілісі–Джейран»допер-
спективствореннягазопроводу«Набукко»йвикористаннянафтопроводу«Одеса-
Броди»інафтопроводівГрузіїдлязбільшенняобсягівтранспортуваннякаспійської
нафтидоЄвропи.
Не слід виділяти енергетичний чинник як головну причину поведінки
РосійськоїФедераціїуконфліктідовколаПівденноїОсетіїіАбхазії,алейвідки-
датийогоякдругоряднийнеможна.Цейчинникнайбільшевплинувна«енерге-
тичнихтигрів»регіону–Туркменістан,КазахстаніАзербайджан,якіпродовжу-
ють активношукати новішляхи експорту зростаючих обсягів власних енерго-
носіїввобхідтрадиційнихросійськихкоридорів.
Такимчином,основнішляхипоставкиенергоносіївзКаспійськогорегіонуі
ЦентральноїАзіївобхідРосіїпролягаютьчерезтериторіюАзербайджану.Скла-
даєтьсяситуація,заякоїРосіявтрачаєконтрольнадтранзитомкаспійськихіцен-
тральноазійськихенергоносіїв,аАзербайджанразомзГрузієюстаютьголовними
689Юридичні і політичні науки
країнамиїхтранзитудоважливихспоживачівенергоресурсівнаЗаході.
ВибухзамороженихконфліктівуПівденнійОсетіїівАбхазіївніскорективи
до поставок каспійських енергоносіїв. Вже через декілька днів після початку
конфліктувПівденнійОсетіїКазахстанпризупинивекспортнафтичерезГрузію.
Убудь-якомувипадкуконфліктнаКавказіпородивсприятливінаслідкидляенер-
гетичнихінтересівРосіїуцьомурегіоні.МаєвінсвоїнаслідкиідляУкраїни.У
сфері нафти гіпотетична відсутність перспектив збільшення обсягів поставки
казахської нафти через Кавказ автоматично зменшує шанси перспективного
заповненняцієюсировиноюнафтопроводу«Одеса-Броди»дляйоговикористан-
няваверсномунапрямкунаповнупотужність.Апродемонстрованавибухонебез-
печністьінестабільністьКавказуставитьпідсумнівнадійністьЄвроазіатського
нафтотранспортногокоридорузагалом7.
Повертаючисьдопроблемврегулюванняконфлікту,зазначимо,щоміжнарод-
на спільнота не припиняє спроб урегулювати конфлікт наПівденномуКавказі.
ОднієюізнихсталаміжнароднадискусіящодостабільностіібезпекивАбхазіїта
ПівденнійОсетії,якавідбуласявЖеневівосени2008р.заучастіпосередниківіз
ООН,ОБСЄіЄС.АлепереговоривЖеневі,проведенізазачиненимидверима,
закінчилисяневдачею.Аджесторони,якінепорозумілисячерезпроцедурукон-
ференції, навіть не змогли обговорити пріоритетних на сьогодні питань – про
російську військову присутність у Південній Осетії й Абхазії, допуск спос-
терігачівЄвросоюзунелишеузонибезпекинагрузинськійтериторії,айнатери-
торіїцихдвохреспублік,проблемубіженцівівимушенихпереселенців.Сьогодні,
очевидно, проблемні питання вирішуватимуться між Росією і Євросоюзом за
мінімальної участі Тбілісі, Цхінвалі та Сухумі8. Також означені, президентами
РосіїтаФранціїшістьпринципівурегулюваннягрузино-осетинськогоконфлікту
вповномуобсязінеспрацювали9.
ЩодобезпосередньоУкраїни,тоїїпозиціявросійсько-грузинськомуконфлікті
дуженезручна,аджевінтересахУкраїни–зберегтидобросусідськівідносиниіз
Грузією, і зРосією. ІдеальноюстратегієюдляУкраїнивтакійситуаціїмоглаб
стати участь в організації миротворчої місії. Але Росія своїми превентивними
заявами про постачання зброї Грузії практично відмовила Україні у виконанні
функції посередника – вона наперед нейтралізувала миротворчий потенціал
України,найбільшийресурс,якиммиволоділиуцьомуконфлікті.Саметакадип-
ломатична стратегія Росії недвозначно свідчить про те, що метою кавказького
вторгненняєнелишеГрузія,алейУкраїна.Зрештою,Україна(якірештасвіту)
вжесталажертвоюінформаційноївійни,якуведутьросійськіЗМІ10.ТакожГрузія
й надалі залишається стратегічним партнером України у низці питань – від
військово-технічногоспівробітництвадоспільнихзусильучастинієвроатлантич-
ноїінтеграції11.
Як Україні уникнути ролі потенційного об’єкту російської геополітичної
агресії? Існують два способи. Перший: вступ доНАТО у найкоротші можливі
терміни,щопрактичноунеможливитьзовнішнійзбройнийнапад.Незважаючина
ослабленняЗаходуівтратунимпасіонарностівоборонівласнихцінностей,всеж
системаколективноїбезпеки,заснованана5-йстаттіВашінгтонськогоДоговору,
щеєдостатньоюгарантієюпротиспокусизбройноговтручанняззовні.Цютезу
доводитьдосвідБалтійськихкраїн,які,навідмінувідГрузіїтаУкраїни,зуміли
своєчасноінтегруватисявцюсистему.Нарощенняобороноздатностітакожєпра-
вильним напрямком і проблеми тут є цілком реальними. Наявний військовий
бюджетУкраїнитількивдвічібільшийзавійськовийбюджетГрузії(акраїна–в
10разівбільша).Грузіявитрачаєвп’ятеробільшекоштівнаодноговійськового,
690 Держава і право • Випуск 53
ніж істотно заможнішаУкраїна.Грузіяпротягомостанніхроківпридбаласотні
одиниць нової військової техніки, Україна – майже нічого. Але досвід Грузії
свідчить і про інше.Навіть збільшившивійськовийбюджет за 4 рокимайжеу
30разів,підготувавшигенераціюпрофесійнихівідданихвійськовиків,закупив-
шидостатньотехнікиізгуртувавшинацію,всежнеможливотривалийчаспро-
тистоятинарівнихзначнопереважаючійвійськовіймашинівеликоїдержави-аг-
ресора.Томупокращенняобороноздатності–вкрайпотрібно.
Разомзтимоптимізмувцьомунапрямкудужемало.Виявилося,щобюдже-
том2008рокунаукраїнськуарміювиділено9,9мільярдівгривень,щоскладає
1,03%відВВП.Ценайнижчийпоказникзарокинезалежності.Дляпорівняння:
Росіявіддаєнаармію7%ВВП;Туреччина–4,9%;Польща–1,95%;Румунія–
2,2%12.Другийспосібуникнутиагресії –політичнакапітуляціяпередРосією і
відмовавідсамостійноїсуб’єктностіувнутрішнійтазовнішнійполітиці13.Після
«Харківськихугод»2011р.схоженате,щотеперішніукраїнськіполітичніеліти
обралисамедругийшлях.
ПодіїнавколоГрузії2008р.,матимутьнезворотнінаслідкидлявсієїсистеми
міжнароднихвідносин.Вонибудутьтакимижглобальними,якті,щобулипісля
терактів11вересня2001р.уСША.РосійськевторгненняуЗакавказзяможевик-
ликатилишепереформатуванняміжнароднихвідносин.Поверненнявпрактику
міжнародноїполітикиприматусиливедедовідновленняатмосферитапринципів
«холодноївійни»,коливеликідержавинезважаютьнасуверенітетмалихкраїн.
Грузія,відповідаючинавикликМоскві,позиціонуваласебеякпронатовський
аванпостнапівденномукордоніРосії,якдемократичниймаршруттрубопроводу
до нафтових родовищ,ЦентральноїАзії та як третій за величиною військовий
контингентвІраку.Такапозиціянелишиласьнепоміченою–Грузіяотримуєдру-
гузавеличиноюпісляІзраїлюдопомогувідСШАнадушунаселення14,однакі
ценевбереглоїївідагресії.
Попривсе,дозволимовисловитипевнийоптимізм.Адженайголовнішоїмети
–поваленнярежимуМ.СаакашвілітаповнеповерненняГрузіїусвоєгеополітич-
нелоно–Росіядосягнутинезмогла.Заостаннірокигрузинськомукерівництву
вдалосядосягнутинайголовнішого–згуртуваннянації15,щообов’язково,раночи
пізно, дасть позитивні наслідки. Теперішнє керівництво Грузії не спроможне
відмовитисьвідАбхазіїіПівденноїОсетії,однакнаступнігенераціїгрузинських
політиків, виховані цілком в новому дусі, такий крок можуть здійснити, і тоді
КавказдляРосіїбудевтраченийостаточноібезповоротно.
ЩождоУкраїни,тонашадержавадійсноєзоноюособливоїувагиРосійської
Федерації сусіда, сумніви до її суб’єктності Росія висувала постійно. Зміна
військово-політичногокерівництваУкраїнив2010році,ставитьпідсумнівмож-
ливістьзбройноговтручанняРосіїурозв’язанні«больовихточок»двосторонніх
взаємин.Діючаукраїнськаполітичнаеліта,наразі,взялапроросійськийкурс.Чи
виявиться цей курс дійсно відповідним стратегічним національним інтересам
покажечас.
ХХІ століття – не є століттяммиру.Міжнародне право – засібманіпуляцій
сильних держав. Примат сили все більше набуває актуальності. Навіть такі
«миролюбні»країни,якНорвегія,ШвеціятаФінляндіявсерйоззадумуютьсяпро
своюсучаснувійськовубезпеку16.Аподіївесни2011р.уПівнічнійАфриціта
Лівіїпідтверджуютьтезущовійнаякпродовженняполітикистосуєтьсяусіхкраїн
безвиняткуйУкраїнивтомучислі.Національнабезпекамаєбутипершимрядком
порядкуденногоукраїнськоїполітики.
1. Мик ла щук І. Уроки Грузії – чи світитьУкраїніПДЧ? [Електронний ресурс]. –
691Юридичні і політичні науки
Режим доступу: www.pravda.com.ua. 2. Ноєвий Ю. Росія проти Грузії: відновлення
Імперії[Електроннийресурс].–Режимдоступу:www.pravda.com.ua.3. Воз няк Т.Гру-
зинськакриза і її українськінаслідки [Електроннийресурс]. –Режимдоступу:www.
pravda.com.ua. 4.Пу тин разворошил осиное гнездо // Council on Foreign relations.–
2008.–10сентября.–С.7.5. Фель ген га у эр П.Россияможетрухнутьнамногобыстрее
СССР//Новаягазета.–2008.–25августа.–С.11.6. Ко валь О.Грузинськімотивина
Азербайджанський лад // Дзеркало тижня. – 2008. –№ 35. – С. 5. 7. Мар ти нюк В.
Російсько-грузинськийконфлікт:змінатенденційпоставокенергоносіївзкаспійського
регіону [Електроннийресурс]. –Режимдоступу:www.pravda.com.ua.8. Крав чен ко В.
Женевськіпроцедури//Дзеркалотижня.–2008.–№39.–С.5.9. Са а кашвіліприйняв
мирний план Саркозі та Медведєва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
pravda.com.ua. 10. Сем чинсь кий К. Визвольна війна [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.pravda.com.ua. 11. Ге о політи ка. Військово-політичні аспекти: Навч.
посіб.–Львів:ЛІСВ,2008.–343с.12. Чер вак Б.Ціназрад [Електроннийресурс].–
Режимдоступу:www.pravda.com.ua.13. Суш ко С.Україна–наступна? [Електронний
ресурс].–Режимдоступу:www.pravda.com.ua.14. Gorgia’stroubledhistory//Theweek.
–2008.–16 august. –P. 13.15. Гри цак Я.Життя, смерть та іншінеприємності. –К.:
Грані-Т,2008.–С.202-213.16. Кри мо ва О.Однанатрьох:проспільнускандинавську
армію,яквідповідьнаподіївГрузії//Експрес.–2008.–№138.–С.3.
692 Держава і право • Випуск 53
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
П. П. ЧЕРНИК . ГРУЗИНСЬКО-РОСІЙСЬКА ВІЙНА 2008 РОКУ – ГЕОПОЛІТИЧНИЙ РЕВАНШ РОСІЇ
|