Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії

Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії

У статті досліджуються основні аспекти і напрями державної політики Російської Федерації, пов’язані з особливостями формування принципів толерантності в складних і специфічних умовах мультикультурного співжиття....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Северинова, О.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63768
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії / О.Б. Северинова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 707-715. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63768
record_format dspace
spelling irk-123456789-637682014-06-07T03:01:22Z Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії Северинова, О.Б. Політичні науки У статті досліджуються основні аспекти і напрями державної політики Російської Федерації, пов’язані з особливостями формування принципів толерантності в складних і специфічних умовах мультикультурного співжиття. В статье исследуются основные аспекты и направления государственной политики Российской Федерации, связанные с особенностями формирования принципов толерантности в сложных и специфических условиях мультикультурного сосуществования. The article examines the main aspects and areas of public policy of the Russian Federation associated with peculiarities of the formation of the principles of tolerance in complex and specific terms of multicultural coexistence. 2011 Article Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії / О.Б. Северинова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 707-715. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63768 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Северинова, О.Б.
Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
Держава і право
description У статті досліджуються основні аспекти і напрями державної політики Російської Федерації, пов’язані з особливостями формування принципів толерантності в складних і специфічних умовах мультикультурного співжиття.
format Article
author Северинова, О.Б.
author_facet Северинова, О.Б.
author_sort Северинова, О.Б.
title Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
title_short Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
title_full Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
title_fullStr Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
title_full_unstemmed Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії
title_sort досвід та основні перспективи формування толерантності у росії
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63768
citation_txt Досвід та основні перспективи формування толерантності у Росії / О.Б. Северинова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 707-715. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT severinovaob dosvídtaosnovníperspektiviformuvannâtolerantnostíurosíí
first_indexed 2025-07-05T14:32:19Z
last_indexed 2025-07-05T14:32:19Z
_version_ 1836817779435503616
fulltext 707Юридичні і політичні науки О.Б. СЕВЕРИНОВА. ДОСВІД ТА ОСНОВНІ ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У РОСІЇ У статті досліджу ють ся ос новні ас пек ти і на пря ми дер жав ної політи ки Російської Фе де рації, пов’язані з особ ли во с тя ми фор му ван ня прин ципів то ле рант ності в склад них і спе цифічних умо вах муль ти куль тур но го співжит тя. Клю­чові­ сло­ва: то ле рантність, муль ти куль ту ралізм, нор ма тив но-пра во ва ба за, міграція. В ста тье ис сле ду ют ся ос нов ные ас пек ты и на прав ле ния го су дар ст вен ной по ли ти- ки Рос сий ской Фе де ра ции, свя зан ные с осо бен но с тя ми фор ми ро ва ния прин ци пов то ле- рант но с ти в слож ных и спе ци фи че с ких ус ло ви ях муль ти куль тур но го со су ще ст во ва ния. Клю­че­вые­ сло­ва: то ле рант ность, муль ти куль ту ра лизм, нор ма тив но-пра во вая ба за, ми г ра ция. The article examines the main aspects and areas of public policy of the Russian Federation associated with peculiarities of the formation of the principles of tolerance in comp lex and specific terms of multicultural coexistence. Key­words: tolerance, multiculturalism, legal framework, migration. У­політиці­більшості­пост­соціалістич­них­країн­прослідко­вується­не­од­но­знач- не­став­лен­ня­до­про­блем­то­ле­рант­ності­та­муль­ти­куль­ту­ралізму.­В­си­лу­істо­рич- них­особ­ли­во­с­тей­ці­країни,­ зо­к­ре­ма­по­ст­ра­дянські,­ вирішу­ють­ інші­про­бле­ми,­ пов’язані­з­полікуль­турністю,­зо­к­ре­ма­в­більшості­з­них­не­настільки­відчут­ний­ му­суль­мансь­кий­фак­тор­(Біло­русь,­Ук­раїна,­країни­Балтії­та­ін.).­А­у­де­я­ких­іслам­ є­або­доміну­ю­чою­релігією,­або­однією­з­най­чи­сельніших­кон­фесій­(Росія).­Вод- но­час­у­країнах­ще­живі­ідеї­ко­муністич­но­го­ко­с­мо­політиз­му,­політи­ки­«пла­виль- но­го­ ка­за­на»­ та­ про­ле­тарсь­ко­го­ інтер­націоналізму,­ який­ пе­ре­бу­ває­ по­за­ національністю.­ Російські­дослідни­ки­приділя­ють­знач­ну­ува­гу­про­бле­мам­то­ле­рант­ності,­що­ зо­к­ре­ма­відо­б­ра­же­но­в­низці­досліджень­С.­Рас­та­туєвої,­О.­Се­лютіна,­Н.­Сте­па- но­вої,­ О.­ Шли­ко­вої,­ А.­ Аку­ло­вої,­ Н.­ Ва­га­бо­вої,­ О.­ Мар­ко­вої,­ М.­ Гулієва,­ С.­Ільїнської,­Г.­Олінічен­ко,­Є.­Родіоно­вої,­В.­Шаліна­та­ін.­ Вод­но­час­ досліджен­ню­ російсько­го­ досвіду­ ут­вер­д­жен­ня­ то­ле­рант­ності­ на­ за­са­дах­муль­ти­куль­ту­ралізму­в­ук­раїнській­політичній­на­уці­приділе­но­не­до­стат- ньо­ува­ги,­що­й­зу­мов­лює­ак­ту­альність­за­про­по­но­ва­но­го­досліджен­ня,­ме­та­яко­го­ -­ з’ясу­ван­ня­ спе­цифіки­ дер­жав­ної­ політи­ки­ Росії,­ пов’яза­ної­ з­ особ­ли­во­с­тя­ми­ муль­ти­куль­тур­но­го­співжит­тя. Підви­ще­на­ува­га­до­про­блем­то­ле­рант­ності­та­муль­ти­куль­ту­ралізму­в­по­ст­ра- дянсь­ких­країнах­на­сам­пе­ред­зу­мов­ле­на­роз­па­дом­СРСР,­що,­у­свою­чер­гу,­су­про- во­д­жу­ва­ло­ся,­ по-пер­ше,­ кра­хом­ ко­манд­но-адміністра­тив­ної­ си­с­те­ми­ та­ ко­муністич­ної­іде­о­логії,­си­с­те­ми­дер­жав­но­го­при­му­су,­що­га­ран­ту­ва­ла­«по­ря­док»­ у­ба­га­то­національній­дер­жаві;­по-дру­ге,­бан­крут­ст­вом­прин­ципів­про­ле­тарсь­ко­го­ інтер­націоналізму,­що­відігра­вав­об’єднав­чу­роль­у­ра­дянській­імперії;­по-третє,­ ут­вер­д­жен­ням­іде­о­логічно­го­плю­ралізму;­по-чет­вер­те,­по­явою­у­по­ст­ра­дянсь­ких­ країнах­ су­то­ національ­них­ еліт­ з­ вла­сним­ ро­зумінням­ істо­рич­ної­ пер­спек­ти­ви­ но­вих­дер­жав,­що­за­зви­чай­пе­ред­ба­ча­ло­ви­су­нен­ня­на­пер­ший­план­ет­но­куль­тур- них­ відмінно­с­тей­ на­ ос­нові­ еко­номічної­ і­ політич­ної­ не­за­леж­ності,­ виз­нан­ня­ пріори­тет­ним­роз­ви­ток­національ­ної­куль­ту­ри­та­мо­ви.­ ©­СЕ ВЕ РИ НО ВА Олек сан д ра Бо рисівна­–­аспірант­ка­Маріупольсь­ко­го­дер­жав­но­го­ універ­си­те­ту 708 Держава і право • Випуск 53 Про­су­пе­реч­ливість­і­не­од­но­значність­«ос­та­точ­но­го»­вирішен­ня­національ­но- го­пи­тан­ня­у­СРСР­на­пи­са­но­чи­ма­ло­досліджень.­Тут­вар­то­зга­да­ти­той­факт,­що­ ще­до­роз­па­ду­СРСР­Інсти­тут­соціологічних­досліджень­АН­СРСР­провів­опи­ту- ван­ня­12­тис.­осіб­у­різних­ре­с­публіках­та­об­ла­с­тях.­Досліджен­ня­по­ка­за­ло­знач­не­ по­ши­рен­ня­не­га­тив­но­го­став­лен­ня­до­пред­став­ників­інших­ет­носів­і­націй,­зо­к­ре- ма­в­Турк­меністані­у­54­%­опи­та­них,­у­Кир­гизії­–­56%,­в­Грузії­–­55,­у­Литві­–­ 64%1.­Ок­ре­мо­не­зу­пи­ня­ю­чись­на­фак­тах­ет­но­цен­т­риз­му,­зафіксо­ва­них­у­ра­дянські­ ча­си,­ вар­то­ на­га­да­ти,­ що­ нині­ по­ст­ра­дянські­ країни­ –­ це­ кон­гло­ме­рат­ ет­носів,­ більшість­з­яких­–­вихідці­з­ко­лиш­нь­о­го­СРСР.­ Так,­російський­дослідник­В.­Новічков­ви­о­кре­мив­низ­ку­чин­ників,­які­зу­мов- лю­ють­не­га­тив­не,­не­тер­пи­ме­став­лен­ня­до­особ­ли­во­с­тей­куль­ту­ри­пред­став­ників­ різних­етнічних­груп­у­Москві.­На­пер­шо­му­місці­се­ред­соціокуль­тур­них­ха­рак­те- ри­с­тик­сто­лиці­–­поліетнічність,­тут­жи­вуть­пред­став­ни­ки­по­над­120­ет­носів,­ а­ кількість­ іммігрантів­ і­ ви­му­ше­них­ пе­ре­се­ленців­ за­ ос­танні­ 5­ років­ знач­но­ збільши­ла­ся.­На­дру­го­му­місці­-­ба­га­то­кон­фесійність,­ши­ро­ка­ре­пре­зен­та­тивність­ усіх­світо­вих­релігій:­хри­с­ти­ян­ст­во,­іслам,­іудаїзм,­буд­дизм.­На­тре­ть­о­му­місці­-­ полікуль­турність,­ яка­ оз­на­чає­ не­ тільки­ поліетнічність­ і­ полікон­фесійність,­ а­ й­ різні­ал­го­рит­ми­діяль­ності­в­різних­сфе­рах­суспільно­го­жит­тя2. Та­ка­ етнічна­ роз­маїтість­ та­ до­сить­ не­га­тив­на­ си­ту­ація­ зі­ ста­ном­ то­ле­рант- ності,­про­що­свідчать­ос­танні­події­в­Росії,­по­чи­на­ю­чи­від­ре­гу­ляр­них­на­падів­і­ закінчу­ю­чи­вбив­ст­ва­ми­пред­став­ників­не­слов’янсь­кої­куль­ту­ри,­не­тільки­про­во- кує­ конфлікти,­ ек­с­т­ремізм,­ а­ й­ при­зво­дить­ до­ про­явів­ ру­со­фобії.­ Нині­ у­ Росії­ 119­млн­ етнічних­ росіян­ (з­ 140­ млн­ на­се­лен­ня),­ то­му­ як­що­ зу­пи­ни­ти­ про­цес­ їхньої­ етнічної­ са­мосвідо­мості,­ ма­ло­ ко­му­ за­ли­шить­ся­ ото­тож­ню­ва­ти­ се­бе­ з­ країною.­То­му­пе­ред­Росією,­на­пев­но,­більше,­ніж­пе­ред­будь-якою­іншою­по­ст- ра­дянсь­кою­дер­жа­вою,­стоїть­про­бле­ма,­ з­од­но­го­бо­ку,­ ефек­тив­ності­дер­жав­ної­ ет­но­національ­ної­ політи­ки,­ яка­ без­по­се­ред­ньо­ за­ле­жить­ від­ фор­му­ван­ня­ у­ суспільстві­ на­ста­нов­ на­ то­ле­рантність­ у­ відно­си­нах­ між­ гро­ма­дя­на­ми­ різно­го­ етнічно­го­ по­хо­д­жен­ня­ та­ різної­ куль­тур­но-релігійної­ тра­диції,­ а­ з­ іншо­го­ –­ російської­іден­тич­ності­як­го­ло­вно­го­чин­ни­ка­іден­тифікації­з­країною. Вчені­за­зна­ча­ють,­що­труд­нощі­у­фор­му­ванні­то­ле­рант­ності­у­Росії­зу­мов­лені­ низ­кою­об­ста­вин,­які­сфор­му­ва­ли­ся­ще­в­до­де­мо­кра­тичні­ча­си:­1)­не­га­тив­ни­ми­ істо­рич­ни­ми­тра­диціями,­ко­ли­пи­тан­ня­сво­бо­ди­совісті,­на­при­клад,­вирішу­ва­ли­ся­ на­ко­ристь­політич­них­інте­ресів­дер­жа­ви­та­партії;­2)­склад­ним­полікон­фесійним­ (близь­ко­ 70­ релігійних­ течій)­ та­ поліетнічним­ (по­над­ 150­ ет­носів,­ не­ ра­ху­ю­чи­ «ма­лих»­на­родів,­яких­по­над­200)­скла­дом­на­се­лен­ня;­3)­не­обхідністю­підтрим­ки­ зба­лан­со­ва­них­ взаємовідно­син­ між­ різни­ми­ релігіями,­ між­ тра­диційни­ми­ релігіями­і­но­ви­ми,­між­віру­ю­чи­ми­(45%­на­се­лен­ня)­та­невіру­ю­чи­ми;­4)­прак­ти- кою­ по­ру­шен­ня­ кон­сти­туційних­ норм­ по­са­до­ви­ми­ осо­ба­ми;­ 5)­ не­до­ско­налістю­ фе­де­раль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­та­не­мож­ливістю­по­до­ла­ти­се­па­ра­тистські­ус­та­нов­ки­ в­де­я­ких­суб’єктах­фе­де­рації;­5)­ак­тивізацією­уль­т­ра­пра­вих­ра­ди­каль­них­партій­і­ течій;­5)­про­ява­ми­се­ред­ок­ре­мих­груп­на­се­лен­ня­та­підтрим­кою,­особ­ли­во­се­ред­ мо­лоді,­ек­с­т­ремізму,­різних­форм­не­тер­пи­мості­то­що. У­ російській­ тра­диції­ до­сить­ по­ши­ре­не­ ро­зуміння­ то­ле­рант­ності­ як­ тер­пи- мості.­Навіть­Дек­ла­рація­прин­ципів­то­ле­рант­ності­російською­мо­вою­пе­ре­кла­де- на­ як­ Дек­ла­рація­ прин­ципів­ тер­пи­мості.­ У­ слов­ни­ку­ з­ російської­ мо­ви­ за­ ре­дакцією­Д.­Уша­ко­ва­то­ле­рантність­–­це­похідне­від­фран­цузь­ко­го­tolerant­–­тер- пи­мий3.­У­слов­ни­ку­В.­Да­ля­сло­во­«тер­пимість»­трак­тується­як­вла­с­тивість­або­ якість,­здатність­що-не­будь­або­ко­го-не­будь­терпіти­«тільки­з­ми­ло­сер­дя»4.­Ча­с­то­ у­ тлу­ма­ченні­ по­нят­тя­ то­ле­рантність­ при­сут­ня­ кон­фесійна­ скла­до­ва,­ зо­к­ре­ма­ в­ 709Юридичні і політичні науки слов­ни­ку­за­ре­дакцією­А.­Гу­сей­но­ва­і­І.­Ко­на:­«Тер­пимість­–­це­мо­раль­на­якість,­ яка­ха­рак­те­ри­зує­став­лен­ня­до­інте­ресів,­пе­ре­ко­нань,­віру­вань,­зви­чок­і­по­ведінки­ інших­лю­дей.­Ви­ра­жається­в­праг­ненні­до­сяг­ти­взаємно­го­по­ро­зуміння­і­при­ми- рен­ня­ різнорідних­ інте­ресів­ та­ то­чок­ зо­ру­ без­ за­сто­су­ван­ня­ ти­с­ку,­ пе­ре­важ­но­ ме­то­да­ми­ роз’яс­нен­ня­ й­ пе­ре­ко­нан­ня»5.­ Тут­ чітко­ прослідко­вується­ мо­раль­ний­ ас­пект­то­ле­рант­но­го­став­лен­ня­до­пред­став­ників­ інших­націй,­ет­носів­ і­релігій.­ Відтак­ у­ російській­ мові­ найбільш­ близь­ким­ за­ зна­чен­ням­ по­нят­тю­ «то­ле- рантність»­є­по­нят­тя­«тер­пимість»,­що­оз­на­чає­здатність,­вміння­терпіти,­ми­ри­ти- ся­із­чу­жою­дум­кою,­бу­ти­по­блаж­ли­вим­до­вчинків­інших.­ Тер­пимість­–­це,­дійсно,­на­сам­пе­ред­здатність­бу­ти­по­блаж­ли­вим­до­по­ведінки­ іншо­го.­Про­те­дослідни­ки­на­го­ло­шу­ють­не­на­па­сивній­тер­пи­мості,­а­на­ак­тивній­ життєвій­по­зиції,­яка­пе­ред­ба­чає­за­хист­прав­лю­ди­ни­і­став­лен­ня­до­різних­про- явів­не­тер­пи­мості­як­до­не­мож­ли­вих,­оскільки­нині­по­нят­тя­то­ле­рант­ності­де­далі­ ак­тивніше­ на­пов­нюється­ особ­ли­вим­ змістом­ (до­ речі,­ спільним­ для­ будь-якої­ мо­ви),­без­по­се­ред­ньо­пов’яза­ним­з­про­бле­ма­ми­ми­ру­та­без­пе­ки.­Ос­таннім­ча­сом­ Росія­до­стат­ньо­зміцніла,­щоб­відвер­то­за­кли­ка­ти­до­но­вої­архітек­ту­ри­без­пе­ки,­ змінюється­роз­ста­нов­ка­ос­нов­них­сил­у­світі,­що,­у­свою­чер­гу,­ви­ма­гає­від­країни­ фор­му­ван­ня­пев­них­век­торів­зовнішньо­політич­но­го­роз­вит­ку,­за­сно­ва­них­на­фор- му­ванні­ но­вої­ політи­ки­ співдруж­ності­ на­ прин­ци­пах­ плю­ралізму,­ тер­пи­мості,­ діало­гу,­ співробітництва­ куль­тур­ і­ цивілізацій,­ твор­цем­ якої­ мо­же­ ви­с­ту­пи­ти­ країна,­яка­зай­має­1/6­ча­с­ти­ну­Зем­ної­кулі. Вод­но­час­внутрішні­де­мо­кра­тичні­транс­фор­мації­в­Росії­відбу­ва­ють­ся­су­пе- реч­ли­во­ й­ не­ завжди­ бла­го­по­луч­но,­ ча­сом­на­бу­ва­ю­чи­ де­с­т­рук­тив­них­форм,­що­ за­ва­жає­зміцнен­ню­зла­го­ди­й­тер­пи­мості,­які,­як­відо­мо,­ба­га­то­в­чо­му­за­ле­жать­ від­ соціаль­них­ мож­ли­во­с­тей­ дер­жа­ви.­ При­ цьо­му­ у­ ви­пад­ку­ з­ полікуль­тур­ним­ кав­казь­ким­ регіоном­ не­обхідно­ ма­ти­ на­ увазі­ й­ низ­ку­ найбільш­ спе­цифічних­ і­ ха­рак­тер­них­са­ме­для­Росії­не­спри­ят­ли­вих­пе­ре­ду­мов.­ Не­зва­жа­ю­чи­на­до­сить­ве­ли­ке­чис­ло­суб’єктів­фе­де­рації­(89),­до­поліетнічно- го­та­полікон­фесійно­го­скла­ду­на­се­лен­ня­країни­вхо­дять­ і­ет­но­си,­які­не­ма­ють­ влас­ної­дер­жав­ності,­а­то­му­по­тре­бу­ють­спе­цифічних­підходів­до­вирішен­ня­їхніх­ про­блем.­Так,­у­країні­прий­ня­то­фе­де­ральні­за­ко­ни­«Про­га­рантії­прав­ма­ло­чис- лен­них­на­родів­РФ»,­«Про­за­гальні­прин­ци­пи­ор­ганізації­гро­мад­корінних­на­родів­ Півночі,­Сибіру­і­Да­ле­ко­го­Схо­ду­РФ»­та­ін.­У­Кон­сти­туціях­та­нор­ма­тив­но-пра- во­вих­ак­тах­де­я­ких­регіонів­закріпле­но­особ­ли­вий­пра­во­вий­ста­тус­тих­адміністра- тив­них­оди­ниць,­які­на­се­ля­ють­корінні­на­ро­ди.­Хо­ча­на­прак­тиці­во­ни­не­завжди­ ефек­тив­но­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся.­ То­му­ для­ Росії­ про­бле­ми­ то­ле­рант­но­го­ співісну- ван­ня­на­бу­ва­ють­спе­цифічно­го­за­барв­лен­ня,­вик­ли­ка­но­го­внутрішніми­про­бле­ма- ми­країни,­яка­змо­же­існу­ва­ти­на­далі­ли­ше­в­умо­вах­про­ду­ма­ної­ет­но­національ­ної­ та­ соціаль­но-куль­тур­ної­ політи­ки,­ по­кли­ка­ної­ гар­монійно­ поєдну­ва­ти­ інте­ре­си­ єди­ної­країни­з­інте­ре­са­ми­її­регіонів.­ Відо­б­ра­жені­прин­ци­пи­то­ле­рант­ності­у­Кон­сти­туції­РФ.­Так,­Пре­зи­дент­Росії­ Д.­Мед­ведєв­ у­ відповідь­ на­ за­яви­ західних­ лідерів­ за­явив,­ що­ ос­таннім­ ча­сом­ де­далі­частіше­зву­чать­сло­ва­про­сум­ну­до­лю­муль­ти­куль­ту­ралізму­на­За­ході,­при­ цьо­му­ гас­ла­ західних­ ко­лег­ не­мо­жуть­ бу­ти­ за­сто­совні­ до­ Росії.­У­Кон­сти­туції­ Російської­Фе­де­рації­чітко­про­пи­са­но­існу­ван­ня­національ­них­ре­с­публік.­Відтак­ про­бле­ми,­ про­ які­ го­во­рять­ на­ За­ході,­ не­ ма­ють­ нічо­го­ спільно­го­ з­ ба­га­то- національ­ною­Росією.­Муль­ти­куль­ту­ралізм­пе­ред­ба­чає­пра­во­лю­ди­ни­на­влас­ну­ іден­тичність,­ яка­ є­ пред­ме­том­ вільно­го­ ви­бо­ру.­ То­му­муль­ти­куль­ту­ралізм­мо­же­ пе­ред­ба­ча­ти­не­од­ну,­а­декілька­іден­тич­но­с­тей,­ли­ше­тоді­релігійні­й­етнічні­особ- ли­вості­не­су­пе­ре­чи­ти­муть­гро­ма­дянсь­ким­обов’яз­кам­і­нор­мам­по­ведінки6.­ 710 Держава і право • Випуск 53 Клю­чові­ пра­вові­ по­зиції­Кон­сти­туції­ знай­ш­ли­ відо­б­ра­жені­ у­фе­де­раль­них­ і­ га­лу­зе­вих­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ак­тах,­які­фор­му­ють­до­стат­ню­за­ко­но­дав­чу­ба­зу­ для­ ре­алізації­ прин­ципів­ то­ле­рант­ності­ та­ ефек­тив­ної­ бо­роть­би­ з­ ра­сиз­мом­ та­ ра­со­вою­дис­кримінацією.­Так,­у­2001­р.­уря­дом­РФ­бу­ло­прий­ня­то­Про­гра­му­фор- му­ван­ня­то­ле­рант­ної­свідо­мості­в­суспільстві­та­бо­роть­би­з­ек­с­т­ремізмом.­Зго­дом,­ 25­ лип­ня­ 2002­ р.,­ був­ прий­ня­тий­ За­кон­ «Про­ про­тидію­ ек­с­т­ремістській­ діяль- ності».­ У­ країні­ діє­ Фе­де­раль­ний­ за­кон­ «Про­ сво­бо­ду­ совісті­ та­ релігійні­ об’єднан­ня».­ Всту­пив­ у­ дію­ 12-й­ про­то­кол­ Євро­пейсь­кої­ Кон­венції­ про­ за­хист­ прав­ лю­ди­ни­ і­ ос­но­во­по­лож­них­ сво­бод,­ який­ зо­бов’язує­ дер­жа­ви­ га­ран­ту­ва­ти­ будь-які­пра­ва­без­дис­кримінації­і­пе­ред­ба­чає­ме­ханізми­по­ка­ран­ня­за­їх­не­до­три- ман­ня.­Росія­підпи­са­ла­цей­про­то­кол­у­2000­р.,­але­не­ра­тифіку­ва­ла­йо­го­та­на­вряд­ чи­ зро­бить­ це­ най­б­лиж­чим­ ча­сом.­ Хо­ча­ пра­во­за­хис­ни­ки­ і­ на­го­ло­шу­ють­ на­ не­обхідності­вне­сен­ня­відповідних­змін­навіть­до­ за­ко­ну­«Про­дер­жав­ну­служ- бу»,­що­знач­но­по­си­ли­ло­б­відповідальність­за­не­пра­вомірні­дії.­ За­га­лом­ російське­ за­ко­но­дав­ст­во­ за­без­пе­чує­ рівність­ етнічних­ мен­шин­ та­ релігійних­об’єднань­пе­ред­за­ко­ном,­ви­клю­чає­дис­кримінацію­за­релігійни­ми­та­ етнічни­ми­ мо­ти­ва­ми,­ ство­рює­ умо­ви­ для­ об­ста­нов­ки­ тер­пи­мості,­ взаємно­го­ співробітництва.­ Ос­нов­ни­ми­ для­ ре­алізації­ прин­ципів­ та­ ме­ханізмів­ то­ле­рант- ності­та­за­хи­с­ту­від­про­явів­ра­сиз­му­є­ст.­136­Криміна­ль­но­го­Ко­дек­су­(По­ру­шен- ня­рівності­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни­на)­і­ст.­282­(Відповідальність­за­ дії,­ спря­мо­вані­ на­ роз­па­лен­ня­ національ­ної­ і­ ра­со­вої­ во­рож­нечі,­ при­ни­жен­ня­ національ­ної­гідності,­про­па­ган­ду­ви­нят­ко­вості­або­не­по­вноцінності­гро­ма­дян­за­ оз­на­кою­їх­національ­ної­або­ра­со­вої­на­леж­ності).­ Найбільшу­роль­у­за­хисті­прав­лю­ди­ни­і­фор­му­ванні­то­ле­рант­них­відно­син­в­ російсько­му­суспільстві­відігра­ють­дер­жавні­й­гро­мадські­пра­во­за­хисні­струк­ту- ри.­Се­ред­пер­ших­на­сам­пе­ред­апа­рат­Упов­но­ва­же­но­го­ з­прав­лю­ди­ни­в­РФ.­Не­ ос­таннє­місце­зай­ма­ють­си­с­те­ма­освіти,­за­кла­ди­куль­ту­ри,­ЗМІ,­фе­де­ральні­ор­га- ни,­релігійні­ор­ганізації.­ Комісія­з­прав­лю­ди­ни­при­Пре­зи­денті­РФ­ви­с­ту­пає­за­ство­рен­ня­дер­жав­но- гро­мадсь­ко­го­Фе­де­раль­но­го­цен­т­ру­інфор­мації­і­спри­ян­ня­на­вчан­ня­пра­вам­лю­ди- ни,­де­мо­кратії­ і­ куль­ту­ри­ми­ру­як­ за­галь­но­російсько­го­ко­ор­ди­наційно­го­цен­т­ру­ ор­ганізації­ефек­тив­но­го­по­ши­рен­ня­інфор­мації­про­пра­ва­лю­ди­ни,­роз­роб­ки­кон- цепцій­ і­ про­грам­підго­тов­ки­ та­пе­репідго­тов­ки­ з­прав­лю­ди­ни­для­різних­ка­те- горій­держ­служ­бовців­на­всіх­рівнях­на­вчан­ня.­ Про­важ­ливість­за­без­пе­чен­ня­то­ле­рант­но­го­співжит­тя­в­РФ­свідчить­ і­низ­ка­ за­ходів,­ ініційо­ва­них­ вла­дою­ країни.­ Се­ред­ них,­ зо­к­ре­ма,­Міжна­род­на­ кон­фе- ренція­ «Світ­ без­ на­циз­му­ –­ гло­баль­не­ за­вдан­ня­ всьо­го­ люд­ст­ва».,­ про­ве­де­на­ 17­груд­ня­ 2010­ р.­ у­Москві­ Ра­дою­Фе­де­рації­ пар­ла­мен­ту­ Росії­ під­ па­тро­на­том­ С.­Ми­ро­но­ва.­ На­ступ­ним­ кро­ком­ ста­ла­ підтрим­ка­ постійним­ пред­став­ництвом­ Росії­при­ООН­ініціати­ви­міжна­род­но­го­пра­во­за­хис­но­го­ру­ху­«Світ­без­на­циз­му»­ та­Аме­ри­кансь­ко­го­Фо­ру­му­російсько­мов­но­го­єврей­ст­ва­про­про­ве­ден­ня­27­січня­ 2011­р.­у­Нью-Йор­ку­в­Міжна­род­ний­день­пам’яті­жертв­Го­ло­ко­с­ту­круг­ло­го­сто- лу­«Світ­без­на­циз­му­-­гло­баль­не­за­вдан­ня­всьо­го­люд­ст­ва­на­су­час­но­му­етапі­та­ 65-річчя­Нюрн­берзь­ко­го­про­це­су».­ Тра­диційно­для­суспільних­на­ст­роїв­країни­за­га­лом­ха­рак­терні­ло­яль­не­став- лен­ня­до­пред­став­ників­ інших­віру­вань­ і­пе­ре­ко­нань,­го­товність­до­тер­пи­мості,­ співробітництва.­Так,­більшість­на­се­лен­ня­(по­над­70%)­не­підтри­мує­ідею­ви­нят- ко­вості,­істин­ності­тієї­або­іншої­релігії­то­що.­При­цьо­му­де­далі­частіше­російські­ дослідни­ки­відзна­ча­ють­оз­лоб­леність­гро­ма­дян­про­ти­без­дар­ної­політи­ки­дер­жа- ви­в­усіх­сфе­рах­суспільно­го­жит­тя,­не­на­висть­до­ іно­земців,­ба­жан­ня­очи­с­ти­ти­ 711Юридичні і політичні науки Росію­від­«сквер­ни»,­ви­ко­ре­ни­ти­«не­тра­диційні­релігії»,­фун­да­мен­талістів-те­ро- ристів­то­що,­що­транс­фор­мується­в­різні­про­яви­не­тер­пи­мості­та­аг­ресії.­Про­це­ свідчать­де­далі­ак­тивніші­дії­націонал-фа­шистів,­скінхедів,­шовіністів­та­ін.­При­ цьо­му­близь­ко­80%­гро­ма­дян­Росії­різних­етнічних­і­кон­фесійних­груп­упев­нені,­ що­са­ме­на­пру­га­з­пи­тан­ня­ми­то­ле­рант­ності­мо­же­при­зве­с­ти­до­роз­па­ду­Росії­як­ дер­жа­ви.­ Про­во­кує­ не­га­тивні­ на­ст­рої,­ особ­ли­во­ що­до­ му­суль­ман,­ спе­цифічна­ по­ведінка­ ос­танніх.­ Так,­ у­ центрі­Моск­ви­ на­ честь­ свя­та­ Кур­бан-бай­рам­ во­ни­ ріжуть­ба­ранів.­У­Санкт-Пе­тер­бурзі­та­кий­ри­ту­ал­му­суль­ма­ни­про­во­дять­в­Ап­рак- синсь­ко­му­дворі. Ме­тод­се­ман­тич­но­го­ди­фе­ренціала­дав­змо­гу­російським­дослідни­кам­виз­на- чи­ти­дис­танцію,­яку­відчу­ва­ють­ре­с­пон­ден­ти­між­пред­став­ни­ка­ми­сво­го­й­інших­ ет­носів.­Що­до­ук­раїнців­опи­ту­ва­на­ау­ди­торія­розділи­ла­ся­так:­більшість­опи­та- них­вва­жа­ють,­що­дис­танція­між­росіяна­ми­й­ук­раїнця­ми­мінімаль­на­порівня­но­з­ дис­танцією­між­росіяна­ми­й­пред­став­ни­ка­ми­інших­ет­носів­(5,0<8,5);­на­дум­ку­ мен­шості,­між­аме­ри­кан­ця­ми­й­росіяна­ми­дис­танція­мен­ше,­ніж­між­ук­раїнця­ми­ й­росіяна­ми.­Найбільш­дис­танційо­ва­ни­ми­із­за­про­по­но­ва­них­для­оцінки­ет­носів­ (ук­раїнці,­аме­ри­канці,­че­ченці)­ре­с­пон­ден­ти-росіяни­вва­жа­ють­че­ченців.­По­каз- ник­дис­танції­D­між­по­нят­тя­ми­«росіянин»­і­«че­че­нець»­ко­ли­вається­від­11,5­до­ 16,97.­Такі­дані­свідчать­про­більш­то­ле­рант­не­став­лен­ня­до­пред­став­ників­іншої­ країни,­які­вод­но­час­є­ближ­чи­ми­росіянам­за­мен­таліте­том,­ніж­че­ченці­–­гро­ма- дя­ни­РФ. Що­сто­сується­міграційних­про­блем,­то­став­лен­ня­до­мігрантів­і­за­га­лом­до­ імміграції­ у­ Росії­ при­близ­но­ на­ рівні­ євро­пейсь­ких­ країн­ 70-90-х­ років­ХХ­ ст.­ Особ­ли­ве­зна­чен­ня­для­Росії­має­міграційний­по­тенціал­Цен­т­раль­ної­Азії,­який­на­ відміну­від­ук­раїно-російсько­го­на­прям­ку­(де­потік­іммігрантів­до­Росії­врівно­ва- жується­зустрічним­по­то­ком)­має­од­нобічний­ха­рак­тер.­ У­2006­р.­підпи­са­ний­Указ­Пре­зи­ден­та­РФ­про­спри­ян­ня­до­б­ровільно­му­пе­ре- се­лен­ню­на­батьківщи­ну­росіян.­Про­те,­як­по­ка­за­ла­прак­ти­ка,­він­не­дав­очіку­ва- но­го­ре­зуль­та­ту,­оскільки­не­пе­ред­ба­чає­ме­ханізму­об­ла­ш­ту­ван­ня­на­ істо­ричній­ батьківщині.­Крім­то­го,­в­указі­не­за­зна­че­но,­до­ко­го­са­ме­мо­жуть­бу­ти­за­сто­со- вані­пре­фе­ренції.­По­нят­тя­«співвітчиз­ник»­роз­ми­те,­що­оз­на­чає­вза­галі­всіх­гро- ма­дян­ ко­лиш­нь­о­го­ Ра­дянсь­ко­го­ Со­ю­зу.­ Умо­ви­ для­ спро­ще­но­го­ одер­жан­ня­ російсько­го­гро­ма­дян­ст­ва­росіяна­ми­і­ти­туль­ни­ми­ет­но­са­ми­Росії­за­ко­но­дав­ст­вом­ не­пе­ред­ба­ча­ють­ся. Вза­галі­про­бле­ма­на­дан­ня­гро­ма­дян­ст­ва­є­клю­чо­вою­для­політи­ки­будь-якої­ країни.­«Гро­ма­дян­ст­во­по­вин­но­ста­ти­не­фор­мою­ви­ба­чен­ня­пра­во­на­с­туп­ни­ка­за­ роз­пад­СРСР­пе­ред­ко­лишніми­співгро­ма­дя­на­ми,­не­тільки­фор­маль­ним­виз­нан- ням­ ло­яль­ності,­ а­ ме­жею­ між­ дво­ма­ на­бо­ра­ми­ прав­ і­ обов’язків.­ І­ ці­ на­бо­ри­ по­винні­бу­ти­такі,­що­для­кож­но­го­іммігран­та,­який­за­мис­люється­про­май­бутнє­ своїх­ дітей,­ вибір­ був­ би­ од­но­знач­ний»8,­ -­ за­зна­чає­ російський­ дослідник­ В.­ Му­ко­мель.­ Нині­у­Росії­скла­ла­ся­прин­ци­по­во­но­ва­си­ту­ація,­ко­ли­політичні­чин­ни­ки,­які­ виз­на­ча­ли­мас­штабність­зовнішніх­міграційних­по­токів­у­90-х­ро­ках,­по­сту­по­во­ втра­ча­ють­ свої­ по­зиції.­ Їх­ місце­ за­сту­па­ють­ соціаль­но-еко­номічні.­ Се­ред­ іммігрантів­стар­ше­16­років­у­1999­р.­ли­ше­10,4%­на­зва­ли­при­чи­ною­пе­ре­се­лен­ня­ до­Росії­за­го­ст­рен­ня­міжнаціональ­них­відно­син,­тоді­як­у­1991­р.­–­май­же­дві­тре- ти­ни. 80%­ іммігрантів­ не­ звер­та­ють­ся­ до­ міграційних­ служб,­ а­ об­ла­ш­то­ву­ють­ся­ самі.­ Це­ на­сам­пе­ред­ спро­во­ко­ва­но­ не­до­ско­налістю­ міграційної­ політи­ки­ та­ не­виріше­ни­ми­соціаль­но-еко­номічни­ми­про­бле­ма­ми­мігрантів.­ 712 Держава і право • Випуск 53 У­про­гно­зу­ванні­міграційно­го­ обміну­Росії,­ який­ впли­ва­ти­ме­ на­ ста­но­ви­ще­ всіх­країн­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру,­В.­Му­ко­мель­ак­цен­тує­ува­гу­на­та­ких­сце- наріях: інерційно­му,­що­при­пу­с­кає­зміцнен­ня­соціаль­но-політич­ної­стабільності­ на­по­ст­ра­дянсь­ко­му­про­сторі,­збе­ре­жен­ня­ди­фе­ренціації­еко­номічно­го­роз­вит­ку­ Росії­та­інших­но­вих­не­за­леж­них­дер­жав;­еко­номічно­го­бу­му,­що­при­пу­с­кає­зро- с­та­ю­чу­ди­фе­ренціацію­еко­номічно­го­роз­вит­ку­Росії­та­інших­країн­СНД­за­ра­ху- нок­ви­пе­ре­д­жаль­них­темпів­зро­с­тан­ня­російської­еко­номіки­в­умо­вах­соціаль­но- політич­ної­ стабільності­ на­ по­ст­ра­дянсь­ко­му­ про­сторі;­ ес­ка­лації­ політич­ної­ на­пру­же­ності­у­суб­регіоні­Цен­т­раль­ної­Азії,­що­при­пу­с­кає­зро­с­тан­ня­фун­да­мен- талістських­на­ст­роїв­ і­ по­си­лен­ня­ ісламсь­ко­го­ ек­с­т­ремізму­в­цен­т­раль­но­азіатсь- ких­дер­жа­вах­СНД,­спа­лах­зброй­них­конфліктів­у­цьо­му­регіоні;­пев­но­му­ви­пе­ре- д­женні­соціаль­но-еко­номічно­го­роз­вит­ку­Росії­порівня­но­з­інши­ми­но­ви­ми­не­за- леж­ни­ми­дер­жа­ва­ми. Нас­на­сам­пе­ред­ціка­вить­третій­варіант­про­гно­зу,­по­за­як­вик­ли­кає­найбільше­ за­не­по­коєння.­Йо­го­роз­ви­ток­пе­ред­ба­чає,­на­дум­ку­В.­Му­ко­мель,­та­кий­сце­нарій:­ зберігається­пев­не­ви­пе­ре­д­жен­ня­соціаль­но-еко­номічно­го­роз­вит­ку­Росії­порівня- но­з­інши­ми­но­ви­ми­не­за­леж­ни­ми­дер­жа­ва­ми,­ди­фе­ренціація­рівня­жит­тя­Росії­й­ інших­країн­СНД­зро­с­тає,­але­не­суттєво;­соціаль­но-еко­номічна­мо­ти­вація­пе­ре- се­лен­ня­домінує­в­міграційних­по­то­ках­євро­пейсь­кої­ча­с­ти­ни,­по­ча­с­ти­–­з­півночі­ Ка­зах­ста­ну­ й­Уз­бе­ки­с­та­ну;­ відзна­чається­ зро­с­тан­ня­фун­да­мен­талістських­ на­ст- роїв­ у­ ок­ре­мих­ цен­т­раль­но­азійських­ дер­жа­вах­ СНД;­ ісламські­ ек­с­т­ремісти,­ за­ підтрим­ки­ ззовні,­ про­во­ку­ють­ спа­лах­ зброй­но­го­ конфлікту­ в­ суб­регіоні.­ У­ конфлікт­ втя­гу­ють­ся­цен­т­раль­но­азійські­ дер­жа­ви­СНД,­ відбу­вається­йо­го­ ес­ка- лація;­відбу­вається­сплеск­зму­ше­них­міграцій­у­суб­регіоні­та­за­йо­го­межі,­по­ряд­ з­етнічни­ми­росіяна­ми­ак­тив­но­виїжджає­корінне­на­се­лен­ня­Цен­т­раль­ної­Азії.­ Найбільш­ серй­озні­ наслідки­ очіку­ють­ся­ в­ По­волжі­ й­ на­ Уралі,­ які­ ста­ли­ ос­нов­ним­аре­а­лом­роз­се­лен­ня­іммігрантів­із­Цен­т­раль­ної­Азії.­ За­ко­но­дав­ст­во­про­пра­во­ве­ста­но­ви­ще­іно­зем­них­гро­ма­дян­і­осіб­без­гро­ма- дян­ст­ва­на­те­ри­торії­Росії,­по­ря­док­за­лу­чен­ня­й­ви­ко­ри­с­тан­ня­іно­зем­ної­ро­бо­чої­ си­ли,­пра­вові­й­ор­ганізаційні­за­хо­ди­що­до­про­тидії­не­за­конній­міграції,­мож­ли­во,­ певні­за­ко­но­давчі­об­ме­жен­ня­сво­бо­ди­пе­ре­су­ван­ня­й­ви­бо­ру­місця­про­жи­ван­ня/ пе­ре­бу­ван­ня­для­осіб,­що­не­ма­ють­російсько­го­гро­ма­дян­ст­ва,­мо­жуть­ста­ти,­як­ за­зна­чає­В.­Му­ко­мель,­дійо­вим­інстру­мен­том­міграційної­політи­ки­Росії9.­ Вра­хо­ву­ю­чи­на­сам­пе­ред­мож­ливість­не­га­тив­но­го­сце­нарію­май­бут­нь­о­го­роз- вит­ку­міграції,­а­та­кож­внутрішні­про­во­ка­тивні­чин­ни­ки,­по­нят­тя­то­ле­рант­ності­у­ російсько­му­політич­но­му­дис­курсі­де­далі­частіше­ко­ре­люється­по­нят­тя­ми­ми­ру­і­ без­пе­ки,­ що­ пе­ред­ба­чає­ по­до­лан­ня­ будь-яких­ про­явів­ ра­сиз­му­ і­ ра­со­вої­ дис- кримінації.­Так,­Пре­зи­дент­Цен­т­ру­роз­вит­ку­де­мо­кратії­і­прав­лю­ди­ни­Ю.­Джиб- лад­зе­на­го­ло­шує,­що­у­дис­кримінації,­за­сно­ваній­на­оз­на­ках­ра­си,­ко­ль­о­ру­шкіри,­ національ­но­го­ чи­ етнічно­го­ по­хо­д­жен­ня,­ не­тер­пимість­ про­яв­ляється­ найбільш­ яс­к­ра­во.­ Гро­ма­дянсь­ко-політичні­ та­ еко­номічні­ пра­ва­ лю­ди­ни­ найбільш­ тісно­ пов’язані­ із­соціаль­ни­ми­ і­куль­тур­ни­ми,­то­му­дослідни­ки­на­го­ло­шу­ють,­що­так­ звані­візу­альні­відмінності­(візу­аль­на­мен­ши­на)­не­по­винні­ста­ва­ти­при­во­дом­для­ про­явів­інто­ле­рант­ності,­по­чи­на­ю­чи­від­па­с­порт­но­го­фейс-кон­тро­лю­в­мос­ковсь- ко­му­ме­т­ро­ для­ вихідців­ з­ Кав­ка­зу­ до­ без­при­чин­но­го­ по­бит­тя­ чор­ношкірих­ на­ ву­лиці.­ Відтак­се­ред­ос­нов­них­про­блем,­які­нині­по­винні­вирішу­ва­ти­і­гро­мадські,­й­ владні­ струк­ту­ри­ в­ країні,­ дослідни­ки­ ви­о­крем­лю­ють­ на­сам­пе­ред­ вве­ден­ня­ до­ освітніх­стан­дартів­знань­про­пра­ва­і­сво­бо­ди­лю­ди­ни;­прий­нят­тя­і­про­па­гу­ван­ня­ 713Юридичні і політичні науки нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ актів,­ які­ об­ме­жу­ють­ і­ за­бо­ро­ня­ють­ про­яви­ інто­ле­рант- ності­(ек­с­т­ремізму,­шовінізму,­ксе­но­фобії­то­що);­ство­рен­ня­то­ле­рант­но­го­кліма­ту­ в­регіонах,­зо­к­ре­ма­в­мо­лодіжно-сту­дентсь­ко­му­се­ре­до­вищі. У­ низці­ регіонів­ уже­ існу­ють­ Цільові­ про­гра­ми­ розв’язан­ня­ цих­ за­вдань.­ На­при­клад,­За­кон­Пермсь­кої­об­ласті­про­«Цільо­ву­про­гра­му­роз­вит­ку­політич­ної­ і­пра­во­вої­куль­ту­ри­на­се­лен­ня­Пермсь­кої­об­ласті­на­2002-2006­рр.»­містить­розділ­ «Си­с­те­ма­за­ходів­про­тидії­політич­но­му­ек­с­т­ремізму,­фор­му­ван­ня­в­регіоні­си­ту- ації­політич­ної­то­ле­рант­ності». Дер­жав­ну­по­зицію­країна­ви­ра­зи­ла­в­роз­робці­Фе­де­раль­ної­цільо­вої­про­гра­ми­ «Фор­му­ван­ня­ ус­та­но­вок­ то­ле­рант­ної­ свідо­мості­ й­ профілак­ти­ка­ ек­с­т­ремізму­ в­ російсько­му­суспільстві».­Дер­жав­ним­за­мов­ни­ком­за­до­ру­чен­ням­В.­Путіна­ста­ло­ Міністер­ст­во­освіти­РФ.­У­цій­про­грамі­по­нят­тя­«то­ле­рантність»­по­да­но­у­трак- товці­ Дек­ла­рації­ прин­ципів­ тер­пи­мості.­ За­вдан­ня­ до­ку­мен­та­ –­ роз­роб­ка­ і­ ре­алізація­ефек­тив­ної­дер­жав­ної­політи­ки­ з­фор­му­ван­ня­ус­та­но­вок­то­ле­рант­ної­ по­ведінки,­фор­му­ван­ня­ме­тодів­і­ор­ганізаційних­ме­ханізмів­моніто­рин­гу,­діаг­но- с­ти­ки­і­про­гно­зу­ван­ня­суспільно-політич­ної­си­ту­ації,­роз­роб­ка­си­с­те­ми­на­вчаль- них­ про­грам­ і­ тренінгів­ як­ ос­но­ви­ гро­ма­дянсь­кої­ зла­го­ди­ у­ де­мо­кра­тич­но­му­ суспільстві. На­пер­шо­му­етапі­пе­ред­ба­ча­ла­ся­роз­роб­ка­на­уко­во-ме­то­дич­них­ос­нов,­а­зго- дом­-­прак­тич­на­ре­алізація­ме­ханізмів­на­та­ких­рівнях:­1)­«Осо­бистість»­вклю­чає­ роз­роб­ку­ і­ вклю­чен­ня­ у­ си­с­те­му­ освіти­ всіх­ рівнів­ про­грам­ і­ на­вчаль­них­ ма­теріалів,­які­ви­хо­ву­ють­підро­с­та­ю­че­по­коління­у­дусі­то­ле­рант­ності;­роз­ви­ток­ ме­ханізмів­стра­ху­ван­ня­як­соціаль­но­го­інсти­ту­ту­кон­ст­ру­ю­ван­ня­мо­ти­вації­без­пе- ки­по­ведінки;­2)­«Сім'я»­вклю­чає­роз­роб­ку­і­ре­алізацію­ком­плек­су­за­ходів­з­підви- щен­ня­ соціаль­ної­ ролі­ сім'ї­ у­ ви­хо­ванні­ у­ мо­ло­до­го­ по­коління­ то­ле­рант­ності;­ 3)­«Суспільство»­вклю­чає­роз­роб­ку­і­ре­алізацію­ком­плек­су­за­ходів­з­про­па­ган­ди­ не­на­силь­ст­ва,­за­побіган­ня­етнічним,­релігійним­конфліктам;­4)­«Дер­жа­ва»­вклю- чає­ком­плекс­за­ходів­з­підви­щен­ня­ефек­тив­ності­дер­жав­ної­політи­ки­що­до­зни- жен­ня­ соціаль­но-пси­хо­логічної­ на­пру­ги­ у­ суспільстві;­ 5)­ «Ор­ганізаційне­ та­ інфор­маційне­за­без­пе­чен­ня»­вклю­чає­роз­роб­ку­і­ре­алізацію­ком­плек­су­за­ходів­з­ підви­щен­ня­ ефек­тив­ності­ ре­алізації­ Про­гра­ми,­ вклю­ча­ю­чи­ міжна­род­не­ співробітництво10.­ У­Москві­раз­на­рік,­відповідно­до­про­гра­ми,­у­шко­лах­про­хо­див­«День­то­ле- рант­ності».­ Ак­тивісти­ на­го­ло­шу­ва­ли­ на­ не­обхідності­ про­ве­ден­ня­ та­ких­ днів­ у­ шко­лах­всіх­регіонів.­У­щорічно­му­кон­курсі­на­кра­щу­шко­лу­вве­де­но­номінацію­ «Шко­ла­ з­ ет­но­куль­тур­ним­ ком­по­нен­том».­ У­ Яро­славській­ об­ласті­ роз­роб­ле­но­ куль­тур­но-освітній­ про­ект­ «Шко­ла­ друж­би­ на­родів».­ У­ 2007­ р.­ У­ Псковській­ об­ласті­гро­мадсь­ка­ор­ганізація­за­сну­ва­ла­ди­тя­чий­табір­«Літня­шко­ла­то­ле­рант- ності­і­прав­лю­ди­ни»… То­ле­рант­не­ви­хо­ван­ня­–­ба­га­то­г­ран­ний­про­цес,­який,­зо­к­ре­ма,­при­пу­с­кає­точ- не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ назв­ ет­носів­ і­ дер­жав­но-те­ри­торіаль­них­ ут­во­рень­ (на­при­клад,­ Та­тар­стан,­а­не­Та­тарія,­Баш­кор­то­с­тан,­а­не­Баш­кирія),­ви­клю­чен­ня­упе­ре­д­жень­ про­ти­будь-яко­го­ет­но­су,­ар­гу­мен­то­ва­ну­кри­ти­ку­де­я­ких­сте­рео­типів,­за­бо­бонів­і­ міфів,­навіть­не­ко­рект­них­тлу­ма­чень­термінів,­на­при­клад,­та­ких,­як­«етнічна­зло- чинність».­ Розвінчан­ня­ подібних­ міфів,­ ро­зуміння­ то­го,­ що­ за­зви­чай­ зло­чинні­ уг­ру­по­ван­ня­ ком­плек­ту­ють­ся­ із­ пред­став­ників­ різних­ етнічних­ груп­ -­ важ­ли­ва­ пе­ре­ду­мо­ва­ви­хо­ван­ня­то­ле­рант­ності11. До­подібних­міфів­на­ле­жить­і­за­гро­за­«ісламсь­ко­го­ек­с­т­ремізму».­По-пер­ше,­ праг­нен­ня­при­кри­ти­ся­релігійни­ми­іде­я­ми­для­ви­прав­дан­ня­своїх­про­ти­прав­них­ 714 Держава і право • Випуск 53 дій­спо­с­терігається­в­ба­га­ть­ох­країнах,­де­по­ши­рені­різні­релігії.­Іслам­як­релігія­ не­мо­же­бу­ти­ек­с­т­ремістською.­Інша­спра­ва­–­по­ши­рен­ня­ра­ди­калізму,­особ­ли­во­ се­ред­му­суль­мансь­кої­мо­лоді­Росії,­став­ка­се­па­ра­тистів­на­ви­ко­ри­с­тан­ня­ ісла­му­ для­ви­прав­дан­ня­те­ро­риз­му.­Од­нак­при­чи­ни­по­ши­рен­ня­цих­ідей­се­ред­мо­ло­дих­ лю­дей­кри­ють­ся­не­в­ісламі,­а­в­умо­вах­жит­тя­ос­танніх.­За­да­ни­ми­досліджень,­ са­ме­се­ред­му­суль­мансь­кої­мо­лоді­ви­щий­рівень­без­робіття,­ниж­чий­рівень­жит- тя,­во­ни­ма­ють­більші­труд­нощі­в­адап­тації­до­су­час­них­ре­алій,­у­то­му­числі­че­рез­ па­тер­налістські­му­суль­манські­тра­диції.­ Зва­жа­ю­чи­на­ве­ли­ку­кількість­суб’єктів­фе­де­рації,­де­сповідується­пе­ре­важ­но­ іслам,­роль­ос­тан­нь­о­го­для­Росії­ду­же­ва­го­ма.­Про­військові­про­ти­сто­ян­ня­на­пи- са­но­ чи­ма­ло­ на­уко­вих­ досліджень,­ як­ і­ публікацій­ у­ пресі.­ У­ ме­жах­ на­шо­го­ досліджен­ня­на­більшу­ува­гу­за­слу­го­вує­про­бле­ма­фор­му­ван­ня­до­б­ро­сусідських­ сто­сунків­усе­ре­дині­країни,­за­сно­ва­них­на­політиці­зла­го­ди­та­не­на­силь­ст­ва.­Так,­ у­Нижнєго­родській­об­ласті­РФ­навіть­відкри­то­кур­си­для­підви­щен­ня­кваліфікації­ імамів.­На­кур­сах­роз­повідається­про­ті­течії­в­ісламі,­які­виз­на­но­ек­с­т­ремістськи- ми,­а­та­кож­про­пра­ви­ла­по­ведінки­з­те­ро­ри­с­та­ми. Ос­таннім­ча­сом­на­Північно­му­Кав­казі­дослідни­ки­відзна­ча­ють­вста­нов­лен­ня­ дружніх­сто­сунків­між­му­суль­ма­на­ми­та­пра­во­слав­ни­ми.­На­дум­ку­дослідників,­ фор­му­ван­ня­ кон­сер­ва­тив­но-де­мо­кра­тич­но­го­ со­ю­зу­ пра­во­слав­них­ і­ му­суль­ман­ ста­ло­ мож­ли­вим­ за­вдя­ки­ «євро­пеїзації»­ су­час­но­го­ та­тарсь­ко­го­ ісла­му­ ана- логічний­про­цес­у­місцевій­пра­во­славній­гро­маді,­пе­ре­тво­рю­ю­чись­на­«ев­роіслам»­ і­«євро­пра­во­слав’я»­відповідно12. Фор­му­ван­ня­євроісла­му­кон­ста­тує­і­російський­дослідник­М.­Га­д­жи­мир­заєв­у­ ди­сер­тації­«Ет­но­кон­фесійна­то­ле­рантність­як­фак­тор­за­без­пе­чен­ня­ми­ру­і­без­пе­ки­ на­Північно­му­Кав­казі»:­ «євроіслам»­ стає­ соціаль­ною­ до­к­т­ри­ною,­що­ вклю­чає­ такі­по­ло­жен­ня:­не­вт­ру­чан­ня­в­дер­жавні­спра­ви;­су­во­ре­до­дер­жан­ня­Кон­сти­туції;­ за­охо­чен­ня­твор­чості­та­індивіду­алізму;­ро­зуміння­суспільної­діяль­ності­як­бо­го- угод­ної­то­що.­Це­іде­о­логія,­яка­син­те­зує­ос­новні­цінності­ісла­му­з­лібе­раль­но-де- мо­кра­тич­ни­ми­ іде­я­ми13.­Про­те­ дослідни­ки­не­ певні,­ чи­ одер­жить­ та­кий­ досвід­ по­ши­рен­ня­в­ме­жах­всієї­країни.­ За­га­лом­ російська­ політи­ка­ муль­ти­куль­ту­ралізму­ пе­ред­ба­чає­ інте­г­рацію,­ ісламсь­кий­ чин­ник­ у­ країні­ –­ суттєвий,­ став­лен­ня­ корінно­го­ на­се­лен­ня­ мож­на­ оха­рак­те­ри­зу­ва­ти­як­співісну­ван­ня,­став­лен­ня­іммігрантів­-­як­вклю­чен­ня.­То­му­ найбільша­ува­га­в­Росії­приділяється­ви­хо­ван­ню­мо­лоді­на­за­са­дах­то­ле­рант­ності,­ що­пе­ред­ба­чає­на­сам­пе­ред­вне­сен­ня­відповідних­змін­у­свідомість­на­ос­нові­фор- му­ван­ня­ус­та­но­вок­на­прав­ди­во-раціональ­не­тлу­ма­чен­ня­відмінно­с­тей,­виз­нан­ня­ ект­но­куль­тур­но­го­роз­маїття,­що­ви­ма­гає­пев­них­знань­та­вміння­ве­с­ти­цивілізо­ва- ний­діалог.­ 1.­Ива нов В.­В­зер­ка­ле­со­ци­о­ло­гии­//­Со­вет­ская­куль­ту­ра.­–­1989.­–­19­сен­тя­б­ря.­–­ С.­9.­2. Но вич ков В.Б.­Сто­лич­ный­ме­га­по­лис­как­по­ли­эт­ни­че­с­кая­и­по­ли­куль­тур­ная­сре- да­//­Пе­да­го­ги­ка.­–­1997.­–­№­4.­–­С.­83-84.­3. Тол ко вый сло­варь­рус­ско­го­язы­ка:­в­4­т.;­ Под­ред.­Д.Н.­Уша­ко­ва.­–­Т.­4:­С.­—­М.:­Гос.­изд-во­иностр.­и­нац.­слов.,­1940.­—­С.­726.­ 4. Даль В.­Тол­ко­вый­сло­варь­жи­во­го­ве­ли­ко­рус­ско­го­язы­ка­.­–­М.,­1994.­–­Т.­IV.­–­315­с.­ 5. Сло варь по­эти­ке­/­Под­ред.­А.А.­Гу­сей­но­ва,­И.С.­Ко­на.­-­М.­По­ли­тиз­дат,­1989.­–­С.­18.­ 6. Ви но гра дов Б., Са ве ль ев А.­Муль­ти­куль­ту­ра­лизм­не­прой­дет­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс].­–­ Ре­жим­до­сту­па:­http://www.apn.ru/publications/article23654.htm.­7. Ше с то пал Е.Б.­По­ли- ти­че­с­кая­пси­хо­ло­гия:­Учеб­ник.­–­М.,­2007.­–­427­с.­8. Му ко мель В.­Им­ми­г­ра­ция­с­«но­во- го­ за­ру­бе­жья»:­ че­го­ ожи­дать?­ [Эле­к­трон­ный­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­па:­ http://www. antropotok.archipelag.ru/text/a051.htm.­ 9. Там­ же.­ 10. Фе де раль ная це­ле­вая­ про­грам­ма­ «Фор­ми­ро­ва­ние­ус­та­но­вок­то­ле­рант­но­го­со­зна­ния­и­про­фи­лак­ти­ка­экс­тре­миз­ма­в­рос- 715Юридичні і політичні науки сий­ском­об­ще­ст­ве­(2001­–­2005­гг.)»­/­Ут­вер.­По­ста­нов­ле­ни­ем­Пра­ви­тель­ст­ва­РФ­от­25­ ав­гу­с­та­2001.­–­№­629.­11. То ле рант ность /­Общ.­pед.­М.П.­Мче­до­ва.­-­М.:­Ре­с­пуб­ли­ка,­ 2004.­–­С.­42-45.­12. Ше мя кин Я.Г.­От­ли­чи­тель­ные­осо­бен­но­с­ти­«по­гра­нич­них»­ци­ви- ли­за­ций:­ (Ла­тин­ская­ Аме­ри­ка­ и­ Рос­сия­ в­ срав­нит.-ист.­ ос­ве­ще­нии)­ //­ Об­ще­ст­вен­ные­ на­уки­и­со­вре­мен­ность.­–­2000.­–­№­3.­–С.­96-114.­13. Га д жи мир за ев М.М.­Эт­но­кон­фес- си­о­наль­ная­то­ле­рант­ность­как­фак­тор­обес­пе­че­ния­ми­ра­и­бе­зо­пас­но­с­ти­на­Се­вер­ном­ Кав­ка­зе­//­Дисс.­...­канд.­по­лит.­на­ук.­–­Ста­в­ро­поль,­2003.­–­202­с. Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ О.Б. СЕверинова. ДосвІд та основнІ перспективи формуваннЯ толерантностІ у РосІЇ

Ähnliche Einträge