Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету
Розглянуто міжнародні правові механізми протидії використанню можливостей Інтернету у деструктивних цілях, особливості їх застосування в Україні.
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63769 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 716-720. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63769 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637692014-06-07T03:01:16Z Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету Масич, В.В. Політичні науки Розглянуто міжнародні правові механізми протидії використанню можливостей Інтернету у деструктивних цілях, особливості їх застосування в Україні. Рассмотрены международные правовые механизмы противодействия использованию возможностей Интернета в деструктивных целях, особенности их использования в Украине. The international legal mechanisms of counteraction the usage Internet resources with destructive purposes and the peculiarities their implementation in Ukraine are considered. 2011 Article Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 716-720. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63769 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Масич, В.В. Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету Держава і право |
description |
Розглянуто міжнародні правові механізми протидії використанню можливостей Інтернету у деструктивних цілях, особливості їх застосування в Україні. |
format |
Article |
author |
Масич, В.В. |
author_facet |
Масич, В.В. |
author_sort |
Масич, В.В. |
title |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету |
title_short |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету |
title_full |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету |
title_fullStr |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету |
title_full_unstemmed |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету |
title_sort |
регулювання використання комунікативних можливостей інтернету |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63769 |
citation_txt |
Регулювання використання комунікативних можливостей Інтернету / В.В. Масич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 716-720. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT masičvv regulûvannâvikoristannâkomuníkativnihmožlivostejínternetu |
first_indexed |
2025-07-05T14:32:22Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:32:22Z |
_version_ |
1836817782543482880 |
fulltext |
716 Держава і право • Випуск 53
В. В. МАСИЧ. РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ
МОЖЛИВОСТЕЙ ІНТЕРНЕТУ
Роз г ля ну то міжна родні пра вові ме ханізми про тидії ви ко ри с тан ню мож ли во с тей
Інтер не ту у де с т рук тив них цілях, особ ли вості їх за сто су ван ня в Ук раїні.
Ключові слова: інфор маційно-ко мунікаційні тех но логії, кібер те ро ризм, сво бо да
сло ва, мо ва не на висті.
Рас смо тре ны меж ду на род ные пра во вые ме ха низ мы про ти во дей ст вия ис поль зо ва-
нию воз мож но с тей Ин тер не та в де с т рук тив ных це лях, осо бен но с ти их ис поль зо ва ния
в Ук ра и не.
Ключевые слова: ин фор ма ци он но-ком му ни ка ци он ные тех но ло гии, ки бер тер ро-
ризм, сво бо да сло ва, язык не на ви с ти.
The international legal mechanisms of counteraction the usage Internet resources with
destructive purposes and the peculiarities their implementation in Ukraine are considered.
Key word: information and communication technologies, cyber terrorism, freedom of
speech, hate speech.
ОстаннімчасомІнтернетвсечастішевикористовуєтьсяякефективнийінстру-
ментвстановленнянелишегоризонтальних(соціальних)зв’язківміжкористува-
чами, а й вертикальних – між виборцями та політиками, між громадянами та
органамивиконавчоївлади.Добезсумнівнихперевагтакогометодуспілкування
слідвіднестиоперативність(швидкерозповсюдженняінформаціїпродіяльність
абобездіяльністьвідповіднихорганів)тавідноснудоступність(длявстановлення
контактуслідматикомп’ютер,підключенийдоІнтернет,щонепередбачаєзатрат
наспілкуванняпоштовимиповідомленнями).
Однак досить часто можливості нових технологій використовуються для
реалізації з деструктивних цілей: організації екстремістської діяльності, розпа-
лювання ворожості, дестабілізації суспільства тощо. До переваг Інтернету, які
приваблюютьекстремісткиналаштованихосіб,слідвіднести:
–анонімністьдоступудобільшостіресурсів;
–можливістьмаксимальнооперативногодоступудо інформаціїубудь-який
часдобизбудь-якоїточкисвіту;
–наявністьнасайтахширокогопотокупроекстремістськоїінформації;
–широкийвибіраудіовізуальноїпродукції,якасприймаєтьсякраще,ніждру-
кованіметодипоширенняінформації;
–можливістьвикористаннярізноманітнихзвуковихефектів;
–популярністьІнтернетсередмолоді.
Щостосуєтьсятих,хтостворюєіпідтримуєподібнісайти,товоникористу-
ютьсянаступнимиперевагамиІнтернету:
–анонімністьствореннятапідтримкасайтів;
–приховування певної інформаціїшляхом обмеження доступу до неї через
введенняпаролю,жорсткихправилреєстраціїнасайті;
–створення інформаційних мереж і перехресних посилань на різноманітні
спорідненісайти,близькізаідеологією;
–швидкістьперенесенняінформаціїзодногодоменунаінший.Навітьякщо
сайтбуловиявленоізакритокомпетентнимиорганами,йогоконтентможналегко
©МА СИЧ Ва дим Ва си ль о вич–аспірантІнститутудержавиіправаім.В.М.Корецького
НАНУкраїни
717Юридичні і політичні науки
перенестинаіншийсайтзіншоюадресою;
–реєстраціясайтуневкраїніпроживанняосновноїаудиторії.Цеускладнює
процесконтролювладнихорганівнадзмістомісамимфактоміснуваннянебажа-
ногосайту,атакожутруднюєпритягненняавторівсайтудоадміністративноїабо
кримінальноївідповідальності1.
Основнурольсередєвропейськихкраїнуборотьбізекстремістськимисайта-
мивідіграютьпершзавсеНімеччинатаФранція,якісталиініціаторамирозробки
РадоюЄвропиКонвенціїпоборотьбі зкібертероризмом2, якабулапідписанау
Будапешті23листопада2001рокуівступилаусилу1липня2004року.Конвенція
єпершоюміжнародноюугодоюпрозлочини,щоздійснюютьсячерезІнтернетта
іншікомп’ютернімережі.Їїголовнезавданняполягаєвтому,щобздійснюватиу
пріоритетномупорядкуспільнуполітикуусферікримінальногоправа,спрямова-
нуназахистсуспільствавідкомп’ютернихзлочинів,втомучислішляхомприй-
няття відповідних нормативно-правових актів та зміцнення міжнародного
співробітництва. Цю конвенцію Україна ратифікувала 21 грудня 2006 року, а
вступиввінвсилуз1квітня2004року,асередкраїнРадиЄвропиКонвенціюне
підписалиінератифікувализАзербайджан,Грузія,Монако,Росія.
Конвенціявизначаєтаківидикомп’ютернихзлочинів,щодоякихкожнадер-
жаваповиннавжитизаходів:
1)злочинипротиконфіденційності,цілісностітадоступностікомп’ютерних
даних і систем (протизаконний доступ (ст. 2), неправомірний перехват (ст. 3),
впливнадані(ст.4),впливнафункціонуваннясистеми(ст.5),протизаконневико-
ристанняпристроїв(ст.6),
2)правопорушення,пов’язаніізвикористаннямкомп’ютернихзасобів(підлог
звикористаннямкомп’ютернихтехнологій(ст.7),шахрайствозвикористанням
комп’ютернихтехнологій(ст.8),
3)правопорушення,пов’язанізізмістомданих(дитячапорнографія(ст.9))
4)правопорушення, пов’язані з порушенням авторського права і суміжних
прав(ст.10).
Згідноположеньконвенції,міжкраїнами-учасникамиспрощуютьсяпроцеду-
ри видачі, направлення запиту, закладаються основи для взаємної допомоги у
зберіганніданих,щозберігаютьсяукомп’ютерінатериторії іншоїкраїни,роз-
криттіданихпропотоки інформації,удоступідоелектроннихданих,узборів
режиміреальногочасузмістуданихконкретнихповідомлень.
СпершупротипідписанняцієїконвенціївиступалиСША,оскількивважали,
щовонасуперечитьПершійпоправцідоКонституціїСША,щодекларуєсвободу
слова.Однакзгодом,у2006роціїївсетакиратифікувалиівонанабулачинності
з1січня2007р.
У політичній та законодавчій практиці США розрізняють «екстремізм» та
«тероризм». Якщо останній справді сприймається як загроза, то до екст-
ремістськоїдіяльностіставленнябільшпоблажливе.Слідзазначити,щопозиція
США щодо інтернетівського екстремізму стала жорсткішою після терактів 11
вересня2001р.ЧерезмісяцьпісляцихподійДж.Бушпідписавзакон,щодавав
спецслужбам право вторгатися у комп’ютерні мережі та окремі персональні
комп’ютери, за наявності найменшихпідозрщодо причетності їх власників до
терористичноїдіяльності.
Американське законодавство забороняє публікацію низки текстів у мережі
Інтернет. До них відносяться тексти, які містять «загрози» і які мають «намір
завдатиіншомуфізичнічимайновізбиткиаботравмуватиіншимчиномшляхом
здійснення незаконного акту»3. Ці погрози, як правило, є різними варіаціями
расистськихлозунгів.Нимиможутьбутиелектроннийлистпотенційнійжертві
718 Держава і право • Випуск 53
абожвисловлюваннянаІнтернет-форумі.Однакдлятого,щобстатиреальною
основоюдляобвинувачення, висловлюванняповиннобути«правдивим», тобто
повинно сприйматися адресатом як реальна загроза застосування до нього
насильства.Крімтого,кожнапогрозаповиннаматисвогоіндивідуальногоадре-
сата.
Основоюдляобвинувачення також є агресивні висловлювання.Для виходу
з-підзахистуПершоїпоправкидоКонституціїСШАсуб’єктагресивнихвислов-
люваньповиненвисловитиїхпротиконкретноїособи.Якщоавтортакихтекстів
лишеговоритьпросвоюненавистьдопевноїрасової,етнічної,релігійноїгрупи,
тойогонеможливопритягнутидовідповідальності,навітьякщойогословатрав-
мують(моральночифізично)окремихпредставниківтакоїгрупи.Однаквокре-
михштатахкримінальнепереслідуванняможливе,якщоагресивнівисловлюван-
нямалимісце,наприклад,уПенсільванії,децезабороненозаконом.
До екстремістських висловлювань, що караються законом, відносяться і
«закликидонеминучогонасильства».СудовапрактикаСШАрозрізняєвислов-
лювання,«спрямованінате,щобпотягнути засобоюнеминученасильство, і з
високимступенемймовірностіпризводятьдотакогонасильства»4тависловлю-
вання, які не тягнуть за собоюнеминучих дій.До уваги береться також те, чи
«заклики»здійснюютьсяупроцесібезпосередньогоспілкування,тодіпокарання
можебутинакладене,хочаіутакомувипадкудовестинеминучістьнасильниць-
кихдійдоситьскладно.Якщожподібнізакликимістятьсяутекстіпоштовоїроз-
силкиабовІнтернеті,тошанснакримінальнепереслідуваннязацідіїмінімаль-
ний.
Останнімвидомекстремістськихвисловлюваньвважаютьсянаклепи.Доних
відносятьсяпромовитатексти,щоневідповідаютьдійсності,якіспрямованіна
збуренняненавистідорасових,релігійнихтаетнічнихгруп.Шансівнакриміна-
льнепереслідуваннясхожихвисловлюваньпрактичнонемає.Якщовониспрямо-
вані проти окремих осіб, то перспектива судового розгляду може стати реаль-
ністю, якщо ці особи є державними службовцями, які зможуть довести, що в
основівисловлюваньпротинихлежав«справдізлийнамір»5.Віншихвипадках
такінаклепинеможутьстатиосновоюдлязвинуваченняособи,щоїхрозповсю-
дила.
ЗгодомконвенціябуладоповненаДодатковимпротоколомщодокримінально-
го покарання за висловлювання расистського та ксенофобського характеру,що
поширюютьсячерезкомп’ютернісистеми6.Вінбуввідкритийдляпідписання28
січня2003рокуівступиввсилу1березня2006року.Йогоосновнавимогаполя-
гаєувстановленнікраїнами-учасницямикримінальноївідповідальностізапоши-
рення расистських чи ксенофобських матеріалів через комп’ютерні мережі, а
такожзааналогічнівисловлюваннятапогрози.Ст.6Протоколупередбачаєвста-
новленняпокараннязазаперечення,виправданнячисхваленняфактівгеноциду
чизлочинівпротилюдяності.
Продовженнямміжнароднихзусильщодоборотьбизпрояваминенавистіста-
ло рішення7 Ради міністрів Організації з безпеки та співробітництва від 2009
року,якезакликалодержави-члени:
1) збирати, зберігати і обнародувати достовірні відомості і досить детальні
статистичніданіпрозлочининаґрунтіненавистіінасильницькихпроявахнетер-
пимості, включаючи кількість випадків, доведених до відома правоохоронних
органів,числопорушенихсправівироків;
2)прийматиувипадкунеобхідностіконкретнеіцілеспрямованезаконодавст-
воуборотьбізізлочинаминаґрунтіненависті,щопередбачаєефективнізаходи
719Юридичні і політичні науки
покарання,якібвраховуваливажкістьтакихзлочинів;
3)вживативідповіднихзаходівдлязаохоченняжертвповідомлятипрозлочи-
нинаґрунтіненависті,звизнаннямтого,щоприховуваннявідомостейпроних
перешкоджаєдержавамрозробціефективноїполітики;
4)запроваджуватиабоудосконалюватизаходищодопрофесійноїпідготовкиі
створення потенціалу, орієнтовані на посадових осіб правоохоронних, проку-
рорськихісудовихструктур,щозаймаютьсязлочинаминаґрунтіненависті.
Напрактиціреалізуватипринципкримінальноївідповідальностізакоментарі
вІнтернетівдалосявідноснонедавно.Судовісправизанетерпимівисловлювання
умережіужерозглядалисяуАвстраліїтаСША,однаклишенедавноуВеликій
Британіїкористувачотримав18тижнівтюремногоув’язненнязажорстокікомен-
таріусоціальнихмережах8.
Додатковий протокол до Конвенції по боротьбі з кібертероризмом Україна
ратифікувала21грудня2006року,якийвступиввсилуз1квітня2007р.Однак
насьогоднінизкакраїндоньогонеприєдналася,цетакічлениРадиЄвропияк:
Болгарія,Великобританія,Ісландія,Іспанія,Італія,Словаччина,Туреччина,Угор-
щинатаЧехія.
Слідзазначити,щоякщоположенняконвенціїзнайшлисвоєвідображенняу
Розділі 16 Особливої частини Кримінального кодексу України9 (визначено
відповідальністьзанесанкціонованевтручаннявроботукомп’ютерів,автомати-
зованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (ст. 361),
несанкціонованідіїзінформацією,якаоброблюєтьсявкомп’ютерах,автоматизо-
ванихсистемах,комп’ютернихмережахабозберігаєтьсянаносіяхтакої інфор-
мації,вчиненіособою,якамаєправодоступудонеї(ст.362),порушенняправил
експлуатації комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи
мережелектрозв’язкуабопорядкучиправилзахистуінформації,якавнихоброб-
люється(ст.363)),тоположенняДодатковогопротоколуувітчизняномузаконо-
давствінепрописані.Вітчизнянійсудовійпрактиціневідомівипадкипокарання
зарозпалюванняворожнечівІнтернеті.
Водночас, як свідчать соціологічні дослідження, проблема недотримання
принципу толерантності в ході Інтернет-спілкування є досить актуальною для
України.так,згіднозрезультатамидослідження,проведеногоКиївськимміжна-
родним інститутом соціології в українському сегменті Інтернету нараховується
близько12млн. користувачів,що агресивно і ворожевисловлюютьсяна адресу
представників різних політичних сил, національностей10. Загалом близько 60%
вітчизняних користувачів Інтернету регулярно відвідують суспільно-політичні
сайти.Зних86%періодичночитаютькоментарідостатейтановин,третиназяких
вступаєвІнтернет-дискусії.Щостосуєтьсязмістуцихдискусій,то71%містить
образи,погрозитапроявиагресії.Прицьому9з10користувачівхочабразстика-
лисяізподібнимипроявами.Найчастішепричиноюнетерпимоїповедінкивході
такихдискусій є конкретні політики (88,7%). Значноменше агресії викликають
іншіполітичніпогляди(14,5%),особистіякостілюдини(6,5%),регіонпроживання
танаціональність(по3,2%)тасоціально-економічнийстатус(1,6%).
ВодночасуРосії,яканеприєдналасядоконвенціїтадодатковогопротоколу
ст.282КримінальногокодексуРФпередбачаєпокаранняза«дії, спрямованіна
збудженняненавистіабоворожості,атакожнаприниженнядостоїнствалюдини
абогрупиособізаознакоюстаті,раси,національності,мови,походження,став-
леннядорелігії,атакожприналежностідобудь-якоїсоціальноїгрупи,здійснені
публічноабозвикористаннямзасобівмасовоїінформації».Увересні2011року
Рада по Інтернету та новим ЗМІ при Міністерстві зв’язку підготувала проект
720 Держава і право • Випуск 53
щодостворенняінформаційноїсистеми,задопомогоюякоїкористувачізможуть
скаржитисянаекстремістськікоментаріумережі.
Отже,проблематолерантногоспілкуваннявІнтернетстаєвсебільшактуаль-
ноюдляусіхкраїніУкраїнизокрема.НенавистьвукраїнськомусегментіІнтер-
нет має яскраво виражену політичну забарвленість і різко зростає у періоди
політичних протистоянь. Відсутність законодавчих механізмів боротьби з цим
явищемсприяєзростаннюрівняненавистісередІнтернет-користувачівтаможе
статипричиноюреальнихконфліктів,щодестабілізуютьсуспільство.
1.Тур кин С., Уль я но ва Е.Зарубежныйопытпротиводействияэкстремистскимтен-
денциям в Интернете // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. –
2003.–№3.–С.2-7.2.The ConventiononCybercrime(ETS185)[Електроннийресурс].–
Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/QueVoulezVous.asp?NT=
185&CM=8&DF=&CL=ENG3.United Statesv.Watts,394U.S.707(1969);R.A.V.v.St.
Paul,505U.S.377(1992). 4.Brandenburgv.Ohio.395U.S.444(1969).5. New YorkTimes
v.Sullivan,376U.S.254(1964).6.AdditionalProtocoltotheConventiononcybercrime,
concerningthecriminalisationofactsofaracistandxenophobicnaturecommittedthrough
computersystems,CETS№189/[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://conven-
tions.coe.int/Treaty/Commun/QueVoulezVous.asp?NT=189&CM=8&DF=&CL=ENG7.
Combating hate crimes. Decision№ 9/09. Organization for Security and Co-operation in
Europe,MinisterialCouncil,2December2009/[Електроннийресурс].–Режимдоступу:
http://www.osce.org/cio/40695.8.Morris S.Internettrolljailedaftermockingdeathsofteen-
agers / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.guardian.co.uk/uk/2011/
sep/13/internet-troll-jailed-mocking-teenagers. 9. Криміна ль ний кодекс України, Закон
України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Голос України. – 2001. – 19 червня. – № 107.
10.Фельд ман О.Кибер-ненавистьпо-украински:кого,сколькоизачто?.../[Електрон-
нийресурс].–Режимдоступу:http://www.pravda.com.ua/columns/2011/06/21/6314335/.
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. В. МасиЧ. РегулюваннЯ використаннЯ комунІкативних можливостей Інтернету
|