Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій

Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій

Аналізується проблема ускладнення міжнародних відносин у контексті глобальних трансформацій та формування багатополярного світу. Акцентується увага на необхідності вивчення культурного різномаїття для безконфліктного міжцивілізаційного спілкування....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Завгороднюк, М.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63773
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій / М.О. Завгороднюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 741-746. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63773
record_format dspace
spelling irk-123456789-637732014-06-07T03:01:10Z Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій Завгороднюк, М.О. Політичні науки Аналізується проблема ускладнення міжнародних відносин у контексті глобальних трансформацій та формування багатополярного світу. Акцентується увага на необхідності вивчення культурного різномаїття для безконфліктного міжцивілізаційного спілкування. Анализируется проблема усложнения международных отношений в контексте глобальных трансформаций и формирования многополярного мира. Акцентируется внимание на необходимости изучения культурного многообразия для бесконфликтного межцивилизационного общения. The article is dedicated to the problem of international relations complication in the context of global transformations and multipolar world formation. The attention is focused at the need to study cultural variety for conflict-free intercivilization communication. 2011 Article Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій / М.О. Завгороднюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 741-746. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63773 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Завгороднюк, М.О.
Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
Держава і право
description Аналізується проблема ускладнення міжнародних відносин у контексті глобальних трансформацій та формування багатополярного світу. Акцентується увага на необхідності вивчення культурного різномаїття для безконфліктного міжцивілізаційного спілкування.
format Article
author Завгороднюк, М.О.
author_facet Завгороднюк, М.О.
author_sort Завгороднюк, М.О.
title Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
title_short Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
title_full Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
title_fullStr Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
title_full_unstemmed Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
title_sort цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63773
citation_txt Цивілізаційна проблематика в умовах глобальних трансформацій / М.О. Завгороднюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 741-746. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT zavgorodnûkmo civílízacíjnaproblematikavumovahglobalʹnihtransformacíj
first_indexed 2025-07-05T14:32:32Z
last_indexed 2025-07-05T14:32:32Z
_version_ 1836817792819527680
fulltext 741Юридичні і політичні науки М. О. ЗАВГОРОДНЮК. ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ Аналізується про бле ма ус клад нен ня міжна род них відно син у кон тексті гло баль них транс фор мацій та фор му ван ня ба га то по ляр но го світу. Ак цен тується ува га на не обхідності вив чен ня куль тур но го різно маїття для без конфліктно го міжцивілізаційно- го спілку ван ня. Клю­чові­сло­ва: цивілізація, ба га то по лярність, си с те ма, гло балізація. Ана ли зи ру ет ся про бле ма ус лож не ния меж ду на род ных от но ше ний в кон тек с те гло- баль ных транс фор ма ций и фор ми ро ва ния мно го по ляр но го ми ра. Ак цен ти ру ет ся вни ма- ние на не об хо ди мо с ти изу че ния куль тур но го мно го об ра зия для бес кон ф ликт но го меж- ци ви ли за ци он но го об ще ния. Клю­че­вые­сло­ва:­ци ви ли за ция, мно го по ляр ность, си с те ма, гло ба ли за ция. The article is dedicated to the problem of international relations complication in the context of global transformations and multipolar world formation. The attention is focused at the need to study cultural variety for conflict-free intercivilization communication. Key­words:­civilization, multipolarity, system, globalization. Су­час­ний­світ­пе­ре­жи­ває­гло­баль­ну­транс­фор­мацію,­яка­ве­де­до­фор­му­ван­ня­ но­вої­істо­рич­ної­епо­хи.­Но­ва­ге­о­політич­на­архітек­ту­ра­–­си­с­те­ма,­що­ха­рак­те­ри- зується­постійним­дис­ба­лан­сом­і­ви­ник­нен­ням­нестійких­тим­ча­со­вих­груп­інте- ресів­різних­суб’єктів­міжна­род­них­відно­син. По­ру­шен­ня­ге­о­політич­ної­рівно­ва­ги,­вик­ли­ка­не­руй­ну­ван­ням­біпо­ляр­ної­си­с- те­ми­міжна­род­них­відно­син,­ є­умо­вою­підви­щен­ня­соціаль­ної­не­стабільності­ в­ світі­і­збільшує­ри­зик­ви­ник­нен­ня­цивілізаційних­конфліктів,­що­не­суть­не­пе­ред- ба­чу­вані­наслідки­для­світо­во­го­співто­ва­ри­ст­ва. «Те,­що­світ­вже­ніко­ли­не­бу­де­та­ким,­яким­він­був­або­зда­вав­ся­в­ми­ну­ло­му­ столітті,­стає­оче­вид­ним.­Нові­ор­ганізаційні­схе­ми­і­прин­ци­пи­уп­равління­підри- ва­ють­ ко­лишні­ соціокон­ст­рукціі,­ зміню­ю­чи­ звичні­ ко­ди­ вла­ди»,­ –­ кон­ста­тує­ російський­дослідник­А.­Не­клес­са1.­ То­му­ го­ло­вною­ме­тою­ у­ світовій­ політиці­ по­вин­на­ ста­ти­ внутрішньо­цівілі- заційна­кон­солідація­і­ви­роб­лен­ня­прин­ципів­міжцивілізаційно­го­співісну­ван­ня. Філо­софсь­ко-ме­то­до­логічні­ ас­пек­ти­досліджу­ва­них­про­цесів­роз­гля­да­ли­ся­ в­ пра­цях­Т.­Гоббса,­Р.­Да­рен­дор­фа,­Е.­Дюрк­гей­ма,­Т.­Пар­сон­са,­М.­Ве­бе­ра,­М.­Я.­ Да­ни­левсь­ко­го,­К.­Юн­га.­Пи­тан­ня­про­зміну­співвідно­шен­ня­по­люсів­гло­баль­но- го­про­ти­сто­ян­ня­у­світі­і­аналіз­ба­га­ть­ох­ас­пектів­ге­о­політич­них­і­цивілізаційних­ зру­шень­містять­ся­в­ро­бо­тах­У.­Бе­ка,­З.­Ба­у­ма­на,­І.­Вал­лер­стай­на,­Е.­Тоф­ф­ле­ра,­ С.­Хантінгто­на,­З.­Бже­зинсь­ко­го,­О.­Шпен­г­ле­ра,­Дж.­Л.­Джеддіса,­М.­Ка­с­тель­са,­ Х.­Шу­ма­на,­Ф.­Фу­ку­я­ми,­Дж.­Стігліца,­Д.­Хел­да,­Л.­Зіден­то­па,­Т.­де­Монбріаля,­ Дж.Со­ро­са,­А.­Л.­Стра­у­са,­А.­Не­клес­си­та­інших­дослідників.­Про­бле­ми­фор­му- ван­ня­гро­мадсь­ко­го­по­ряд­ку,­який­мінімізу­вав­би­наслідки­конфліктів­в­май­бут­нь- о­му,­роз­роб­ля­ли­ся­в­пра­цях­російських­філо­софів­Н.А.­Бер­дяєва,­В.­І.­Вер­надсь- ко­го,­B.C.Со­ло­вь­о­ва,­Н.­А.­Умо­ва­та­ін. Світо­устрій­ транс­фор­мується­ при­ско­ре­ни­ми­ тем­па­ми.­ Для­ об’єктив­но­го­ політо­логічно­го­ аналізу­ та­ про­гно­зу­ван­ня­ гло­баль­них­ про­цесів­ не­обхідна­ постійна­ува­га­вче­них­до­цих­тен­денцій.­Зо­к­ре­ма,­по­тре­бує­об­грун­ту­ван­ня­мож- ливість­ком­промісу­між­праг­нен­ням­до­мінімаль­ної­за­галь­ної­без­пе­ки­і­не­ми­ну- ©­ЗАВ ГО РОД НЮК Ма ри на Олексіївна­–­аспірант­ка­ка­фе­д­ри­політо­логії­Інсти­ту­ту­ соціаль­них­на­ук­Одесь­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­ім.­І.­І.­Меч­ни­ко­ва 742 Держава і право • Випуск 53 чим­ існу­ван­ням­міжна­род­ної­кон­ку­ренції­в­умо­вах­гло­балізації.­Вирішен­ня­цієї­ про­бле­ми­пред­став­ляється­в­усвідо­мленні­єдності­ і­взаємо­за­леж­ності­світо­во­го,­ еко­номічно­го,­політич­но­го,­соціаль­но­го­та­цивілізаційно­го­про­сто­ру. Фак­тич­но­логіка­ба­га­то­по­ляр­ності­скла­ла­ся­за­дов­го­до­Пер­шої­світо­вої­війни­ і­виз­на­ча­ла­ся­ба­лан­сом­сил­ве­ли­ких­дер­жав­–­Бри­танії,­Німеч­чи­ни,­Франції,­Росії,­ США,­Ав­ст­ро-Угор­щи­ни,­Італії­та­Японії.­Од­нак­він­був­ду­же­нестійким­і­спри- чи­нив­ відомі­ трагічні­ події.­ Си­с­те­ма­ міжна­род­них­ відно­син­ ХХ­ ст.­ знач­но­ відрізня­ла­ся­ від­ су­час­ної­ мо­делі­ ба­га­то­по­ляр­ності,­ що­ фор­мується.­ Во­на­ бу­ла­ за­кри­тою­ і­ об­ме­жу­ва­ла­ся­ кілько­ма­ роз­ви­не­ни­ми­ дер­жа­ва­ми­ Євро­пи,­ США­ і­ Японією.­ Крім­ то­го,­ в­ той­ час­ війна­ все­ ще­ виз­на­ва­ла­ся­ легітим­ним­ за­со­бом­ вирішен­ня­міжна­род­них­конфліктів. Істот­ною­ відмінністю­ від­ су­час­ної­ мо­делі­ світо­у­с­т­рою­ бу­ла­ відсутність­ по­туж­но­го­фак­то­ру­стри­му­ван­ня,­яким­після­Дру­гої­світо­вої­війни­ста­ла­ядер­на­ зброя.­Слід­та­кож­ак­цен­ту­ва­ти­ува­гу­на­то­му,­що­су­час­ний­гло­баль­ний­світ­пе­ред- ба­чає­ міжцивілізаційне­ спілку­ван­ня­ не­ стільки­ ок­ре­мих­ країн,­ скільки­ цілих­ регіонів,­різних­рас,­релігій,­куль­тур­і­мо­де­лей­соціаль­но-еко­номічно­го­роз­вит­ку.­ Та­ка­па­ра­диг­ма­до­корінно­відрізняється­від­ба­га­то­по­ляр­ності­по­чат­ку­ХХ­ст. «Фун­да­мент­су­час­ної­гло­балізації­–­це­ре­во­люція­в­об­ласті­інфор­маційних­тех- но­логій.­Ос­танні­доз­во­ля­ють­вирішу­ва­ти­такі­за­галь­носвітові­про­бле­ми,­як­по­ши- рен­ня­зброї­ма­со­во­го­зни­щен­ня­або­відми­ван­ня­бруд­них­гро­шей.­Од­нак­бар’єром­ на­шля­ху­гло­балізації­ви­яв­ля­ють­ся­національні­по­чут­тя,­що­вик­ли­кає­зди­ву­ван­ня­ у­при­хиль­ників­лібе­раль­но­го­мис­лен­ня.­Як­що­го­во­ри­ти­більш­кон­крет­но,­то­не­має­ ніяких­шансів­ на­ те,­що­ з­ше­с­ти­ мільярдів­ на­ших­ су­час­ників­ з­ аме­ри­кансь­ким­ ба­чен­ням­ світу­ по­го­дить­ся­ хо­ча­ б­ віднос­но­ зна­чи­ма­ меншість.­ Но­ва­ ба­га­то­по- лярність­ге­те­ро­ген­на»,­–­ствер­д­жує­фран­цузь­кий­політо­лог­Тьєррі­де­Монбріаль2. Він­ за­зна­чає,­що­ не­ вар­то­ ди­ву­ва­ти­ся,­що­ західний­ ет­но­цен­т­ризм­ вик­ли­кає­ відторг­нен­ня­ в­ країнах,­ вплив­ яких­ зро­с­тає­ за­вдя­ки­ успіхам­ в­ еко­номіці,­ як,­ на­при­клад,­у­Ки­таї­чи­в­Індії.­Ще­ви­разніше­не­прий­нят­тя­західних­цінно­с­тей­про- яв­ляється­в­ара­бо-му­суль­мансь­ких­країнах. Суть­еко­номічної­су­час­ної­ре­аль­ності,­сфор­мо­ва­ної­гло­балізацією,­по­ля­гає­у­ фінан­совій­ сфері.­ Сво­бо­да­ пе­ре­су­ван­ня­ капіталів­ зро­с­та­ла­ з­ роз­вит­ком­ інфор- маційно-ко­мунікаційних­ тех­но­логій­ і­ до­ла­ла­ кор­до­ни,­ сти­ра­ю­чи­ од­но­час­но­ відмінності­ між­ фор­ма­ми­ вкла­ден­ня­ капіта­лу­ і­ при­ват­ної­ влас­ності.­ Т.­де­Монбріаль­підкрес­лює,­що­по­ки­подібні­про­це­си,­пов’язані­з­ру­хом­капіта­лу,­ не­ ви­хо­ди­ли­ за­ межі­ спільно­ти­ західних­ країн,­ во­ни­ ли­ше­ ча­ст­ко­во­ тор­ка­ли­ся­ національ­них­по­чуттів.­Та­ко­го­по­нят­тя,­як­«еко­номічний­патріотизм»,­не­існу­ва- ло,­але­з­ви­су­нен­ням­на­пер­ший­план­Росії,­Індії,­Ки­таю­си­ту­ація­мо­же­зміни­тися. Про­це­си­транс­фор­мації­політич­но­го­світо­у­с­т­рою­після­роз­па­ду­біпо­ляр­ності­ до­цих­пір­не­на­бу­ли­чітких­рис­настільки,­щоб­з­упев­неністю­мож­на­бу­ло­го­во- ри­ти­про­функціональ­ну­та­струк­тур­ну­стабілізацію­но­во­го­міжна­род­но­го­по­ряд- ку.­От­же,­назріла­не­обхідність­звер­ну­ти­ся­до­ме­то­до­логічних­підходів­до­аналізу­ суспільно-істо­рич­но­го­про­це­су. Цивілізаційний­підхід­до­та­ко­го­аналізу­ба­зується­на­кон­цепції­поділу­світо­вої­ історії­ на­ періоди­ існу­ван­ня­ ло­каль­них­ цивілізацій,­ що­ но­сять­ са­мо­до­статній­ ха­рак­тер­і­ма­ють­са­мостійну­ди­наміку­роз­вит­ку.­Відповідно,­цивілізаційний­під- хід­ви­ма­гає­при­вив­ченні­політич­ної­ор­ганізації­пев­но­го­суспільства­роз­гля­да­ти­в­ пер­шу­чер­гу­цивілізаційну,­національ­но-куль­тур­ну­спе­цифіку­політич­но­го­жит­тя. Найбільший­розквіт­ те­орія­цивілізацій­от­ри­ма­ла­ в­XX­столітті.­По­чат­ко­вий­ імпульс­роз­вит­ку­цивілізаційно­го­підхо­ду­да­ла­кни­га­О.­Шпен­г­ле­ра­«Захід­Євро- пи»,­Серй­оз­ний­вне­сок­у­роз­ви­ток­цивілізаційно­го­підхо­ду­зро­би­ли­Ф.­Фу­ку­я­ма,­ А.­Тойнбі,­К.­Яс­перс,­М.­Бер­дяєв,­П.­Со­рокін­та­ін. 743Юридичні і політичні науки Один­ з­ ос­нов­них­ роз­роб­ників­ цивілізаційно­го­ підхо­ду­ А.­ Тойнбі­ за­зна­чав:­ «Всі­ок­ремі­еле­мен­ти­куль­тур­но­го­про­сто­ру­ма­ють­гли­бин­ний­внутрішній­зв’язок­ між­со­бою,­так­що,­відки­да­ю­чи­ста­ру­ і­ звич­ну­тех­но­логію­ і­опа­но­ву­ю­чи­но­ву­ і­ чу­жу,­не­мож­на­ут­ри­ма­ти­зміни­на­чи­с­то­тех­но­логічно­му­рівні,­во­ни­по­сту­по­во­ бу­дуть­ про­ни­ка­ти­ все­ глиб­ше,­ підто­чу­ю­чи­ спо­конвічну­ куль­тур­ну­ тра­дицію­ і­ за­вой­о­ву­ю­чи­ все­ нові­ і­ нові­ про­сто­ри­ для­ прий­деш­ньої­ куль­ту­ри,­ яка­ про­су- вається­крок­за­кро­ком,­про­ник­нув­ши­кли­ном­техніки»3.­Особ­ли­во­це­по­ло­жен­ня­ ак­ту­аль­но­ в­ су­час­но­му­ гло­балізо­ва­но­му­ світі,­ де­ за­ до­по­мо­гою­ інфор­маційних­ тех­но­логій­впро­ва­д­жу­ють­ся­цінності­інших­куль­тур. Цивілізаційно­го­підхо­ду­та­кож­до­три­мується­аме­ри­кансь­кий­політо­лог­Се­мю- ель­Хантінгтон.­У­своїй­відомій­ро­боті­«Зіткнен­ня­цвілізацій«­він­ствер­д­жує,­що­ найбільш­зна­чущі­конфлікти­гло­баль­ної­політи­ки­роз­гор­та­ти­муть­ся­між­націями­ і­гру­па­ми,­що­на­ле­жать­до­різних­цивілізацій.­За­С.­Хантінгто­ном,­цивілізація­–­ це­куль­тур­на­спільно­та­як­са­мий­ши­ро­кий­рівень­іден­тич­ності­лю­дей,­що­виз­на- чається­ на­явністю­ спільних­ рис­ об’єктив­но­го­ по­ряд­ку,­ а­ та­кож­ суб’єктив­ною­ са­моіден­тифікацією­лю­дей. На­дум­ку­С.­Хантінгто­на,­май­бутній­конфлікт­між­цивілізаціями­–­за­вер­шаль- на­фа­за­ево­люції­гло­баль­них­конфліктів­у­су­час­но­му­світі.­Він­про­по­нує­гру­пу­ва- ти­ країни,­ спи­ра­ю­чись­ не­ на­ їх­ політичні­ чи­ еко­номічні­ си­с­те­ми,­ а­ ви­хо­дя­чи­ з­ куль­тур­них­і­цивілізаційних­кри­теріїв.­Іден­тичність­на­рівні­цивілізації­бу­де­ста- ва­ти­все­більш­важ­ли­вою,­і­світо­устрій­бу­де­знач­ною­мірою­фор­му­ва­ти­ся­в­ході­ взаємодії­ се­ми-вось­ми­ ве­ли­ких­ цивілізацій.­ До­ них­ він­ відно­сить­ західну,­ кон- фуціансь­ку,­японсь­ку,­ ісламсь­ку,­ індуїстську,­пра­во­слав­но-слов’янсь­ку,­ла­ти­но­а- ме­ри­кансь­ку­та,­мож­ли­во,­аф­ри­кансь­ку­цивілізації.­При­цьо­му­західна­цивілізація­ існує­ в­ двох­ ос­нов­них­ варіан­тах:­ євро­пейсь­ко­му­ і­ північно­а­ме­ри­кансь­ко­му,­ а­ ісламсь­ка­ підрозділяється­ на­ арабсь­ку,­ ту­рець­ку­ та­ ма­лайсь­ку.­ Найз­начніші­ конфлікти­май­бут­нь­о­го,­за­йо­го­про­гно­за­ми,­роз­гор­нуть­ся­вздовж­ліній­роз­ло­му­ між­цивілізаціями4.­ При­чи­на­ми­конфліктів­С.­Хантінгтон­вба­чає­ відмінності­між­цивілізаціями,­ оскільки­взаємодія­між­на­ро­да­ми­різних­цивілізацій­по­си­люється,­що­ве­де­до­зро- с­тан­ня­цивілізаційної­са­мосвідо­мості.­Крім­то­го,­про­це­си­еко­номічної­мо­дерні- зації­ та­ соціаль­них­ змін­ в­ усь­о­му­ світі­ роз­ми­ва­ють­ тра­диційну­ іден­тифікацію­ лю­дей­з­місцем­про­жи­ван­ня,­од­но­час­но­слаб­шає­і­роль­нації-дер­жа­ви­як­дже­ре­ла­ іден­тифікації. Зро­с­тан­ня­цивілізаційної­са­мосвідо­мості,­вва­жає­дослідник,­дик­тується­розд- воєнням­ролі­За­хо­ду.­ З­од­но­го­бо­ку,­ Захід­ зна­хо­дить­ся­на­вер­шині­ своєї­мо­гут- ності,­а­з­іншо­го,­і­мож­ли­во­са­ме­то­му,­се­ред­не­західних­цивілізацій­відбу­вається­ по­вер­нен­ня­до­влас­но­го­коріння.­Він­та­кож­за­зна­чає,­що­куль­турні­особ­ли­вості­і­ відмінності­мен­ше­схильні­до­змін,­ніж­еко­номічні­і­політичні,­і­внаслідок­цьо­го­ їх­складніше­виріши­ти­або­зве­с­ти­до­ком­промісу.­Релігія­розділяє­лю­дей­ще­більш­ різко,­ніж­етнічна­при­на­лежність.­Еко­номічний­регіоналізм­при­цьо­му­мо­же­бу­ти­ успішним,­тільки­як­що­він­ко­ре­нить­ся­в­спільності­цивілізації,­а­спільність­куль- ту­ри­сприяє­стрімко­му­зро­с­тан­ню­еко­номічних­зв’язків. С.­Хантінгтон­кон­ста­тує,­що­кінець­іде­о­логізо­ва­них­дер­жав­у­Східній­Європі­ та­ на­ те­ри­торії­ ко­лиш­нь­о­го­ СРСР­ доз­во­лив­ ви­су­ну­ти­ся­ на­ пе­редній­ план­ тра- диційним­фор­мам­етнічної­іден­тич­ності.­ Згідно­цивілізаційної­па­ра­диг­ми,­відмінності­в­куль­турі­і­релігії­по­ро­д­жу­ють­ розбіжності­ з­ ши­ро­ко­го­ ко­ла­ політич­них­ пи­тань,­ будь­ то­ пра­ва­ лю­ди­ни­ або­ еміграція,­ ко­мерція­ чи­ еко­логія.­ Уря­дам­ і­ політич­ним­ уг­ру­пу­ван­ням­ все­ рідше­ вдається­мобілізу­ва­ти­на­се­лен­ня­і­сфор­му­ва­ти­ко­аліцію­на­базі­іде­о­логій,­і­во­ни­ все­частіше­на­ма­га­ють­ся­до­мог­ти­ся­підтрим­ки,­апе­лю­ю­чи­до­спільності­релігії­і­ 744 Держава і право • Випуск 53 цивілізації.­ Конфлікти­ і­ на­силь­ст­во­ мож­ливі­ і­ між­ країна­ми,­ які­ на­ле­жать­ до­ однієї­цивілізації,­а­та­кож­все­ре­дині­цих­країн.­Але­во­ни,­як­пра­ви­ло,­не­настільки­ інтен­сивні­і­все­охоп­лю­ючі,­як­конфлікти­між­цивілізаціями. Так,­у­1991–1992­ро­ках­ба­га­то­хто­був­стур­бо­ва­ний­мож­ливістю­військо­во­го­ зіткнен­ня­між­Росією­і­Ук­раїною­че­рез­те­ри­торіальні­інте­ре­си­–­в­пер­шу­чер­гу,­ Крим­ –­ а­ та­кож­ Чор­но­морсь­кий­ флот,­ ядерні­ ар­се­на­ли­ і­ еко­номічні­ про­бле­ми.­ «Але­як­що­при­на­лежність­до­однієї­цивілізації­щось­оз­на­чає,­ймовірність­зброй- но­го­ конфлікту­ між­ Росією­ і­ Ук­раїною­ не­ ду­же­ ве­ли­ка.­ Це­ два­ слов’янсь­ких,­ здебільшо­го­пра­во­слав­них­на­ро­ди,­які­про­тя­гом­століть­ма­ли­тісні­зв’яз­ки.­І­то­му­ на­ по­чат­ку­ 1993­ ро­ку,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ всі­ при­чи­ни­ для­ конфлікту,­ ліде­ри­ обох­ країн­ успішно­ ве­ли­ пе­ре­го­во­ри,­ усу­ва­ю­чи­ розбіжності.­ У­ цей­ час­ на­ те­ри­торії­ ко­лиш­нь­о­го­Ра­дянсь­ко­го­Со­ю­зу­йшли­серй­озні­бої­між­му­суль­ма­на­ми­і­хри­с­ти­я- на­ми;­на­пру­женість,­яка­до­хо­ди­ла­до­пря­мих­зіткнень,­виз­на­ча­ла­відно­си­ни­між­ західни­ми­ і­ пра­во­слав­ни­ми­ хри­с­ти­я­на­ми­ в­ При­бал­тиці;­ –­ але­ між­ росіяна­ми­ і­ ук­раїнця­ми­до­на­силь­ст­ва­не­дійшло»,­–­підкрес­лює­С.­Хантінгтон5. У­своїй­ро­боті­він­ро­бить­вис­нов­ки­про­те,­що­су­пе­реч­ності­між­цивілізаціями­ важ­ливі­ і­ ре­альні,­ а­ цивілізаційна­ са­мосвідомість­ зро­с­тає.­ Він­ про­гно­зує,­ що­ конфлікт­ між­ цивілізаціями­ прий­де­ на­ зміну­ іде­о­логічним­ та­ іншим­ фор­мам­ конфліктів­в­якості­го­ло­вної­фор­ми­гло­баль­но­го­конфлікту.­Міжна­родні­відно­си- ни,­які­істо­рич­но­бу­ли­грою­в­ме­жах­західної­цивілізації,­бу­дуть­пе­ре­тво­рю­ва­ти­ся­ в­ гру,­ де­ не­західні­ цивілізації­ ста­нуть­ ви­с­ту­па­ти­ не­ як­ па­сивні­ об’єкти,­ а­ як­ ак­тивні­діючі­осо­би.­При­цьо­му­ефек­тивні­міжна­родні­інсти­ту­ти­в­сфері­політи- ки,­ еко­номіки­та­без­пе­ки­бу­дуть­скла­да­ти­ся­швид­ше­все­ре­дині­цивілізацій,­ніж­ між­ни­ми. От­же,­го­ло­вни­ми­віся­ми­міжна­род­ної­політи­ки­ста­нуть­відно­си­ни­між­За­хо- дом­і­ре­ш­тою­світу,­політичні­еліти­де­я­ких­роз­ко­ло­тих­не­західних­країн­на­ма­га- ти­муть­ся­вклю­чи­ти­їх­до­чис­ла­західних,­але­в­більшості­ви­падків­їм­до­ве­деть­ся­ зіткну­ти­ся­із­серй­оз­ни­ми­пе­ре­шко­да­ми.­Та­ким­чи­ном,­за­про­гно­за­ми­С.­Хантінгто- на,­ос­нов­ним­осе­ред­ком­конфліктів­бу­дуть­взаєми­ни­між­За­хо­дом­і­ісламсь­ко-кон- фуціансь­ки­ми­країна­ми.­Уник­ну­ти­гло­баль­ної­війни­цивілізацій­мож­на­ли­ше­тоді,­ пе­ре­ко­на­ний­ ав­тор,­ ко­ли­ світові­ ліде­ри­ опа­ну­ють­ поліцівілізаціон­ний­ ха­рак­тер­ гло­баль­ної­політи­ки­і­ста­нуть­співпра­цю­ва­ти­для­йо­го­підтрим­ки6. Соціаль­ну­ ево­люцію­ си­с­те­ми­ суспільств­ досліджує­ та­кож­ світ-си­с­тем­ний­ підхід,­ який­ зо­се­ре­д­жується­ на­ вив­ченні­ не­ ок­ре­мих­ соціумів,­ на­ відміну­ від­ по­пе­редніх­соціологічних­підходів,­а­звер­тається­до­та­ких­си­с­тем,­які­охоп­лю­ють­ більше­однієї­цивілізації­або­навіть­всі­цивілізації­світу.­Цей­підхід­був­роз­роб­ле- ний­ А.­ Г.­ Фран­ком,­ І.­ Вал­лер­стай­ном,­ С.­ Аміном,­ Дж.­ Арріго­ і­ Т.­ Сан­ту­сом.­ В­якості­най­важ­ливішо­го­по­пе­ред­ни­ка­світ-си­с­тем­но­го­підхо­ду,­який­за­клав­йо­го­ ос­но­ви,­за­зви­чай­роз­гля­дається­Ф.­Бро­дель.­ Ф.­ Бро­дель­ підкрес­лю­вав,­ що­ умо­вою­ ви­жи­ван­ня­ цивілізацій­ є­ по­ши­рен­ня­ їхніх­цінно­с­тей.­Він­досліджу­вав­еко­номіку­як­простір­взаємодії­цивілізацій,­при­ цьо­му­особ­ли­ву­ува­гу­приділяв­циклічності­і­взаємодії­різних­видів­та­ких­циклів.­ Ф.­Бро­дель­ звер­тав­ ува­гу­ і­ на­ тен­денцію­ ско­ро­чен­ня­ три­ва­лості­ циклів:­ «Ці­ нескінченні­гли­бинні­хвилі­ви­яв­ля­ють­тен­денцію­до­то­го,­щоб­ско­ро­чу­ва­ти­ся»7.­ Ра­зом­з­тим,­він­відзна­чав­і­життєздатність,­стійкість­цивілізацій­про­тя­гом­три­ва- ло­го­періоду­ча­су:­«...­цивілізації­є­сут­но­с­тя­ми,­яким­вла­с­ти­ва­ду­же­три­ва­ла­тим- ча­со­ва­до­вжи­на»8. Але­найбільш­по­ши­ре­на­версія­світ-си­с­тем­но­го­аналізу­роз­роб­ле­на­І.­Вал­лер- стай­ном.­В­ос­нові­йо­го­ аналізу­ле­жать­ істо­ричні­ си­с­те­ми.­Во­ни­віднос­но­ ав­то- номні,­ тоб­то­ па­ра­ме­т­ри­ їх­функціону­ван­ня­ виз­на­ча­ють­ся­ дією­ внутрішніх­ про- 745Юридичні і політичні науки цесів,­ ма­ють­ тим­ча­сові­ та­ про­сто­рові­ межі,­ які­ мо­жуть­ зміню­ва­ти­ся­ в­ ході­ їх­ істо­рич­но­го­існу­ван­ня9. На­ відміну­ від­ тра­диційної­ соціаль­ної­ на­уки­ XIX­ століття­ І.­ Вал­лер­стайн­ відмов­ляється­від­по­нят­тя­лінійної­ево­люції­та­ідеї­«про­гре­су».­По­нят­тя­про­гре­су­ пе­ред­ба­чає­постійну­та­од­но­знач­ну­спря­мо­ваність­змін,­тоді­як­ істо­ричні­фак­ти­ свідчать,­ що­ соціальні­ про­це­си­ мо­жуть­ роз­гор­та­ти­ся­ на­зад,­ сповільню­ва­ти­ся­ і­ зу­пи­ня­ти­ся.­На­дум­ку­І.­Вал­лер­стай­на,­істо­рич­на­ево­люція­як­що­і­є­де­терміно­ва- ною­ логікою­ си­с­тем­но­го­ роз­вит­ку,­ то­ інтен­сивність­ цієї­ де­термінації­ ду­же­ нерівномірна. Оригінальність­ підхо­ду­ І.­ Вал­лер­стай­на­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ він­ про­по­нує­ прин­ци­по­во­ но­ву­ дослідниць­ку­ пер­спек­ти­ву­ аналізу­ соціаль­них,­ еко­номічних­ і­ політич­них­про­цесів,­–­світ-си­с­тем­ну­пер­спек­ти­ву,­в­якій­світ­ви­с­ту­пає­як­пев­не­ си­с­тем­не­ і­ струк­тур­не­ ціле,­ за­ко­ни­ роз­вит­ку­ яко­го­ виз­на­ча­ють­ траєкторії­ ру­ху­ всіх­ок­ре­мих­національ­них­суспільств­і­дер­жав. Ос­нов­ною­ оди­ни­цею­ геоісто­рич­но­го­ аналізу­ у­ І.­ Вал­лер­стай­на­ є­ істо­ричні­ си­с­те­ми,­які­мо­жуть­існу­ва­ти­у­двох­ос­нов­них­фор­мах:­міні-си­с­те­ми­і­світ-си­с­те- ми,­ос­танні­ди­фе­ренціюють­ся­на­світ-імперії­і­світ-еко­номіки. На­йо­го­дум­ку,­для­ро­зуміння­сен­су­соціаль­них­ змін­потрібно­ звер­та­ти­ся­до­ гло­баль­но­го­кон­тек­с­ту­роз­вит­ку­кож­но­го­суспільства­чи­дер­жа­ви.­«Мар­но­аналізу- ­ва­ти­про­це­си­суспільно­го­роз­вит­ку­на­ших­різно­манітних­національ­них­суспільств­ так,­ як­ як­що­ б­ во­ни­ ав­то­ном­но­ внутрішньо­ роз­ви­ва­ли­ся,­ у­ той­ час­ як­ во­ни­ є­ і­ завжди­бу­ли­в­пер­шу­чер­гу­струк­ту­ра­ми,­ство­ре­ни­ми­всесвітніми­про­це­са­ми­і­зна- хо­дить­свою­фор­му­в­якості­ре­акції­на­ці­про­це­си»,­–­за­зна­чає­І.­Вал­лер­стайн10.­ Особ­ли­вості­роз­вит­ку­су­час­ної­світ-си­с­те­ми,­на­дум­ку­І.­Вал­лер­стай­на,­при­ве- дуть­до­зни­жен­ня­ефек­тив­ності­ інсти­туцій­дер­жав­ності­та­підне­сен­ню­зна­чен­ня­ різних­ форм­ пар­ти­ку­ляр­ної,­ гру­по­вої­ іден­тич­ності­ (етнічної,­ релігійно-мов­ної,­ ро­до­вої­та­ін.)­Ав­тор­до­пу­с­кає,­що­во­ни­мо­жуть­ста­ти­своєрідною­аль­тер­на­ти­вою­ «за­галь­но­г­ро­ма­дянсь­кої»­са­моіден­тифікації­в­національній­дер­жаві,­що­бу­дується­ на­ їх­об’єднанні­та­ інте­г­рації­в­єди­не­ціле.­Такі­гру­пи­в­май­бут­нь­о­му,­мож­ли­во,­ навіть­бу­дуть­за­без­пе­чу­ва­ти­за­хист,­без­пе­ку­і­до­б­ро­бут­ок­ре­мо­го­індивіда. У­ціло­му,­про­гноз­ І.­Вал­лер­стай­на­по­ля­гає­в­то­му,­що­по­сту­по­во­«морсь­ка»­ Японія­пе­ре­тво­рить­США­у­сво­го­мо­лод­шо­го­парт­не­ра­(як­Ве­ли­ко­бри­танія­сво­го­ ча­су­ зро­би­ла­ це­ з­ Гол­ландією,­ а­ США,­ у­ свою­ чер­гу,­ з­ Ве­ли­ко­бри­танією)­ і­ об’єдна­ний­ япо­но-аме­ри­кансь­кий­ кон­домініум­ ра­но­ чи­ пізно­ зійдеть­ся­ в­ новій­ ве­ли­ко­мас­штаб­ної­світовій­війні­з­кон­ти­нен­таль­ним­ЄС11. Інші­ регіони­ при­ цьо­му­ бу­дуть­ роз­поділені­ між­ ци­ми­ дво­ма­ аль­ян­са­ми:­ Північна­ та­Півден­на­Аме­ри­ка,­Ки­тай,­Півден­но-Східна­Азія­ і­Ти­хо­оке­ансь­кий­ регіон­увійдуть­до­япо­но-аме­ри­кансь­ку­зо­ну,­Цен­т­раль­на­і­Східна­Євро­па,­Росія,­ Близь­кий­Схід,­Аф­ри­ка­та­Індія­–­в­зо­ну­євро­пейсь­ку.­Най­важ­ливішою­про­бле­ма­ роз­вит­ку­та­кон­солідації­цих­двох­зон,­за­І.­Вал­лер­стай­на,­бу­де­по­ля­га­ти­у­ви­борі­ оп­ти­маль­них­ме­тодів­інте­г­рації,­перш­за­все,­двох­гігантів­–­Ки­таю­та­Росії.­Для­ успішної­інте­г­рації­як­Росія,­так­і­Ки­тай­по­винні­до­сяг­ти­і­підтри­му­ва­ти­пев­ний­ рівень­внутрішньої­стабільності­та­легітим­ності. По­ суті,­ вал­лер­стай­новскій­ про­гноз­ про­ роз­поділ­ но­во­му­ турі­ бо­роть­би­ за­ ге­ге­монію­про­ти­леж­ний­сце­нарію­«зіткнен­ня­цивілізацій»­С.­Хантінгто­на,­який­ пе­ред­ба­чає­бо­роть­бу­євро­ат­лан­тич­но­го­аль­ян­су­(США–ЄС)­в­со­юзі­з­Росією­про- ти­япо­но-ки­тайсь­ко­го­об’єднан­ня,­до­яко­го­мо­же­приєдна­ти­ся­ісламсь­кий­блок. У­ зв’яз­ку­ з­ цим­ російський­ дослідник­ Б.­ Єра­сов­ кон­ста­тує:­ «гло­балістське­ ба­чен­ня­ су­час­но­го­люд­ст­ва,­ ро­зуміння­йо­го­ як­взаємо­пов’яза­ної­ спільності,­що­ фор­мується­че­рез­взаємодію­різних­гос­по­дарсь­ких­та­політич­них­струк­тур,­відо- 746 Держава і право • Випуск 53 крем­лює­світо­си­с­тем­но­го­підхід­від­цивілізаційно­го,­в­яко­му­ува­гу­дослідників­ най­частіше­ак­цен­тується­на­са­мо­бут­ності­мас­штаб­них­куль­тур­них­си­с­тем­люд­ст- ва.­ Ра­зом­ з­ тим­ між­ дво­ма­ за­зна­че­ни­ми­ підхо­да­ми­ існує­ чи­ма­ло­ спільних­ аналітич­них­об­ла­с­тей,­що­знай­ш­ло­ви­яв­у­са­мо­му­факті­на­ро­д­жен­ня­світо­си­с­тем- но­го­па­ра­диг­ми­аналізу­з­цивілізаційної»12. ­Мож­на­підсу­му­ва­ти,­що­соціаль­но-філо­софські­особ­ли­вості­гло­баль­них­явищ­ не­мо­жуть­бу­ти­про­аналізо­вані­без­ура­ху­ван­ня­сут­ності­різних­типів­суспільств,­ оскільки­са­ме­ин­ди­ви­ду­а­лист­ские­суспільство,­яке­сповідує­прин­ци­пи­сво­бо­ди,­ де­па­нує­культ­спо­жи­ван­ня­і­не­до­оцінки­«не­західних­цінно­с­тей»,­по­всюд­но­про- во­кує­по­тенційні­ге­о­політичні­конфлікти. Для­ оп­ти­маль­но­го­ уп­равління­ світо­вим­ співто­ва­ри­ст­вом,­ що­ ви­клю­чає­ конфліктні­си­ту­ації,­важ­ли­во­вра­хо­ву­ва­ти,­що­са­ме­всебічний­аналіз­гло­баль­них­ транс­фор­мацій­на­дає­мож­ливість­ося­га­ти­суть­су­час­них­ге­о­політич­них­про­цесів­ мак­си­маль­но­об’єктив­но. На­ро­с­та­ю­чий­тиск­з­бо­ку­провідних­суб’єктів­гло­балізації­при­зво­дить­до­то­го,­ що­ ло­кальні­ і­ регіональні­ конфлікти­ на­бу­ва­ють­ інших­мас­штабів­ і­ за­гро­жу­ють­ пе­ре­ро­с­ти­в­ ге­о­політичні.­На­да­но­му­пе­рехідно­му­етапі,­ який­ха­рак­те­ри­зується­ син­те­зом­ ге­о­політич­но­го­мис­лен­ня­ і­ гло­балістсько­го­ ба­чен­ня­ світу,­мож­ливість­ за­побіган­ня­ цивілізаційних­ зіткнень­ ус­клад­не­на­ відсутністю­ чіткої­ ме­то­до- логічної­ба­зи­досліджен­ня­ви­токів­та­наслідків­ге­о­політич­них­конфліктів. У­ су­час­но­му­ взаємо­за­леж­но­му­ світі­ ефек­тив­не­ міжна­род­не­ і­ міжкуль­тур­не­ співробітництво­ по­тре­бує­ но­вої­ гло­баль­ної­ ети­ки.­ Фор­му­лю­ван­ня­ пла­не­тар­ної­ ети­ки­по­вин­не­от­ри­ма­ти­адек­ват­не­міжна­род­не­інсти­туційне­оформ­лен­ня,­од­нак­ у­су­час­них­умо­вах­в­цьо­му­на­прям­ку­роб­лять­ся­ли­ше­перші­кро­ки. 1. Не клес са А.­ Гло­ба­ли­за­ция­ и­ но­вое­ ге­о­эко­но­ми­че­с­кое­ми­ро­ус­т­рой­ст­во // [Еле­к- трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.perspektivy.info/oykumena/vector/ globalization_i_novoe.htm.­2.­Мон бри аль Т.­Мно­го­по­ляр­ность­и­мно­го­об­ра­зие­//­Рос­сия­в­ гло­баль­ной­по­ли­ти­ке.­–­2007.­–­№­6­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www. globalaffairs.ru/number/n_9956.­3. Тойн би А. Дж.­Ци­ви­ли­за­ция­пе­ред­су­дом­ис­то­рии.­–­ М.:­Про­гресс,­Куль­ту­ра,­СПб.:­Ювен­та,­1998.­–­127.­4. Хан тинг тон С.­Столк­но­ве­ние­ ци­ви­ли­за­ций.­–­М.:­ООО­«Из­да­тель­ст­во­АСТ»,­2003.­–­С.­184.­5. Хан тинг тон С.­Столк- но­ве­ние­ци­ви­ли­за­ций­//­По­лис.­–­1994.­–­№­1.­–­С.­43.­6. Хан тинг тон С.­Столк­но­ве­ние­ ци­ви­ли­за­ций.­–­С.­217.­7. Бро дель Ф.­Ма­те­ри­аль­ная­ци­ви­ли­за­ция,­эко­но­ми­ка,­ка­пи­та- лизм.­XV-XVIII­вв.­Т.3:­Вре­мя­ми­ра.­–­М.:­Про­гресс,­1992.­–­С.­73.­8. Бро дель Ф.­Сре­ди- зем­ное­мо­ре­и­сре­ди­зем­но­мор­ский­мир­в­эпо­ху­Фи­лип­па­II:­В­3­ч.­Ч.­1:­Роль­сре­ды­/­Пер.­ с­фр.­М.­А.­Юси­ма.­–­М.:­Язы­ки­сла­вян­ской­куль­ту­ры,­2002.­–­С.­229.­9. Вал лер стайн И.­ Ис­то­ри­че­с­кие­си­с­те­мы­как­слож­ные­си­с­те­мы­//­Ве­ст­ник­ХГУ.­Фи­ло­соф­ские­пе­ри­пе­тии.­ –­ 1998.­ –­№­ 409.­ –­С.198.­10. Уол лер стайн И.­Об­ще­ст­вен­ное­ раз­ви­тие­ или­ раз­ви­тие­ ми­ро­вой­си­с­те­мы?­//­Во­про­сы­со­ци­о­ло­гии.­–­1992.­–­№­2.­–­С.­86.­11. Wallerstein I.­The­ Essential­Wallerstein.­–­New­York:­The­New­Press,­2000.­–­Р.­439.­12. Срав ни тель ное­изу- че­ние­ ци­ви­ли­за­ций:­ Хре­с­то­ма­тия:­ Учеб.­ по­со­бие­ для­ сту­ден­тов­ ву­зов­ /­ Сост.,­ ред.­ и­ вступ.­ст.­Б.С.­Ера­сов.­–­М.:­Ас­пект­Пресс,­1998.­–­С.­521. Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ М. О. Завгороднюк. ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Схожі ресурси