«Буттєвість» права та онтологія правоосмислення

«Буттєвість» права та онтологія правоосмислення

Аналізуються можливості та основні напрями дослідження онтологічних підвалин права та правосвідомості в сучасній юридичній науці.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Цимбалюк, М.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63783
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:«Буттєвість» права та онтологія правоосмислення / М.М. Цимбалюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 10-15. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63783
record_format dspace
spelling irk-123456789-637832014-06-09T03:02:02Z «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення Цимбалюк, М.М. Теорія держави і права Аналізуються можливості та основні напрями дослідження онтологічних підвалин права та правосвідомості в сучасній юридичній науці. Анализируются возможности и основные направления исследования онтологических оснований права и правосознания в современной юридической науке. The article is devoted to the analysis of the opportunities and the main directions of researching the ontological foundations of law and legal consciousness in contemporary juridical science. 2011 Article «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення / М.М. Цимбалюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 10-15. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63783 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Цимбалюк, М.М.
«Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
Держава і право
description Аналізуються можливості та основні напрями дослідження онтологічних підвалин права та правосвідомості в сучасній юридичній науці.
format Article
author Цимбалюк, М.М.
author_facet Цимбалюк, М.М.
author_sort Цимбалюк, М.М.
title «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
title_short «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
title_full «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
title_fullStr «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
title_full_unstemmed «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення
title_sort «буттєвість» права та онтологія правоосмислення
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63783
citation_txt «Буттєвість» права та онтологія правоосмислення / М.М. Цимбалюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 10-15. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT cimbalûkmm buttêvístʹpravataontologíâpravoosmislennâ
first_indexed 2025-07-05T14:33:02Z
last_indexed 2025-07-05T14:33:02Z
_version_ 1836817823616204800
fulltext М. М. ЦИМ БА ЛЮК «БУТТЄВІСТЬ»­ПРА­ВА­ТА­ОН­ТО­ЛОГІЯ­ПРА­ВО­ОС­МИС­ЛЕН­НЯ Аналізу ють ся мож ли вості та ос новні на пря ми досліджен ня он то логічних підва лин пра ва та пра восвідо мості в су часній юри дичній на уці. Клю­чові­сло­ва: фор ми бут тя пра ва, пра во ва он то логія, пра восвідомість, смис лові ос но ви пра ва. Ана ли зи ру ют ся воз мож но с ти и ос нов ные на прав ле ния ис сле до ва ния он то ло ги че с­ ких ос но ва ний пра ва и пра во со зна ния в со вре мен ной юри ди че с кой на уке. Клю­че­вые­сло­ва: фор мы бы тия пра ва, пра во вая он то ло гия, пра во со зна ние, смыс­ ло вые ос но вы пра ва. The article is devoted to the analysis of the opportunities and the main directions of researching the ontological foundations of law and legal consciousness in contemporary juridical science. Key­words: being forms of law, legal ontology, legal consciousness, semantic foundations of law. Ди­наміка­роз­вит­ку­су­час­но­го­світу­де­далі­пе­ре­кон­ливіше­свідчить­про­те,­що­ нор­ма­тив­ний­ зміст­ пра­ва­ не­ по­ви­нен­ виз­на­ча­ти­ся­ са­мою­ ли­ше­ суб’єктив­ною­ во­лею­ за­ко­но­дав­ця.­ Відповідно,­ ак­ту­алізується­ про­бле­ма­ по­шу­ку­ об’єктив­них­ чин­ників­да­но­го­змісту­у­ца­рині­ор­ганізаційних­ме­ханізмів­та­тен­денцій­при­род- но-суспільної­ре­аль­ності.­Ад­же,­як­що­не­тільки­уяв­лен­ня­ми­про­«ба­жа­ний»­стан­ ре­чей­ зу­мов­люється­ пра­во­ва­ нор­ма­тивність,­ то­ де­термінан­ти­ ос­тан­ньої­ ма­ють­ зна­хо­ди­тись­та­кож­се­ред­на­яв­них­та­по­тенційних­мо­дусів­пра во вої дійсності.­ Що­прав­да,­тут­вар­то,­ма­буть,­зга­да­ти­й­про­те,­що­да­ле­ко­не­всі­підхо­ди­до­ вив­чен­ня­фе­но­ме­ну­пра­ва­ як­ та­ко­го,­ і­ пра­восвідо­мості­ особ­ли­во,­ пе­ред­ба­ча­ють­ виз­нан­ня­ ко­рект­ності­ навіть­ по­ста­нов­ки­ зга­да­ної­ про­бле­ми.­ Скажімо,­ з­ точ­ки­ зору­нор­ма­тивістської­кон­цепції­Г.­Кель­зе­на,­що­по­кла­де­на­в­ос­но­ву­так­зва­но­го­ «чи­с­то­го­вчен­ня­про­пра­во»,­сфе­ру­дії­ос­тан­нь­о­го­мож­на­відне­с­ти­ви­ключ­но­до­ ца­ри­ни­«на­леж­но­го»,­а­не­«су­що­го»,­а­то­му­пред­ме­том­пра­во­знав­ст­ва­мо­же­бу­ти­ ли­ше­«фор­маль­ний»,­а­не­«сутнісний»­бік­пра­ва.­Відповідно,­прибічни­ки­цієї­кон- цепції­ вва­жа­ли­ за­ не­обхідне­ «очи­щен­ня»­ пра­во­вої­ на­уки­ від­ будь-яких­ іде­о- логічних,­ соціологічних,­ етич­них,­ пси­хо­логічних­ та­ он­то­логічних­ по­нять,­ оскільки­«при­му­со­ва­си­ла­пра­ва»­спря­мо­вується­ли­ше­в­за­леж­ності­від­ви­ра­же­ної­ в­ «ос­новній­ нормі»­ волі­ вер­хов­ної­ вла­ди­ та­ логічно­го­ об­грун­ту­ван­ня­ нею­ усіх­ інших­норм­та­ди­рек­тив. Про­ти­ та­ко­го­ підхо­ду­ не­од­но­ра­зо­во­ ви­с­ту­пав­ на­ сторінках­ своїх­ робіт­ Б.О.­Кістяківський,­особ­ли­во­за­ува­жу­ю­чи­на­по­мил­ко­вості­жор­ст­ко­го­про­ти­с­тав- лен­ня­су­що­го­та­на­леж­но­го­у­сфері­он­то­логії,­че­рез­те­що­пер­ма­нентні­транс­фор- мації­ емпірич­но­го­ бут­тя,­що­ ви­яв­ля­ють­ се­бе­ у­ тих­ чи­ інших­ своїх­ різно­ви­дах,­ ор­ганічно­поєдну­ють­у­собі­як­су­ще,­так­і­на­леж­не.­От­же,­«на­справді­бут­тя­од­на- ко­во­при­та­ман­не­як­яви­щам,­по­яс­ню­ва­ним­за­до­по­мо­гою­ка­те­горії­не­обхідності,­ так­ і­ яви­щам,­що­виз­на­ча­ють­ся­ка­те­горією­на­леж­но­го.­А­те,­що­пра­вові­ яви­ща­ Г.­Кель­зен­ при­чис­ляє­ до­ на­леж­но­го,­ мис­ли­мо­го­ у­ вста­нов­ле­но­му­ ним­ спе- цифічно­му­ро­зумінні,­то­вже­си­лою­цієї­висхідної­точ­ки­зо­ру­вся­йо­го­по­бу­до­ва­ по­стає­як­чи­с­тої­во­ди­фор­маль­но-логічна­кон­ст­рукція,­ко­т­ра­ніяк­не­сти­кається­з­ 10 Держава і право • Випуск 54 бут­тям­і­ре­альністю­пра­ва.­Од­нак­у­цій­відсто­ро­не­ності­від­уся­ко­го­бут­тя­й­ре­аль- ності­Г.­Кель­зен­і­ба­чить­влас­не­сутність­юри­с­пру­денції­та­юри­дич­но­го­ме­то­ду»,­ тоді­як­«од­нобічна­нор­ма­тив­но-логічна­по­бу­до­ва…­не­при­дат­на­навіть­для­вузь­кої­ сфе­ри­юри­дич­ної­дог­ма­ти­ки»1.­Ад­же­ос­тан­ня­са­ма­ви­яв­ляється­істо­рич­ною,­праг- ну­чою­ ре­ле­вант­ності­ кон­крет­но­му­ соціокуль­тур­но­му­ кон­тек­с­тові,­ оскільки­ ди­намізм­ суспільно-пра­во­вої­ ре­аль­ності­ скла­дає­ суттєву­ про­тидію­ будь-яким­ спро­бам­«іде­аль­ної­фор­малізації»­та­«ос­та­точ­ної­стабілізації»­пра­ва.­Ра­зом­з­тим,­ як­вже­за­зна­ча­ло­ся,­дог­ма­тич­на­юри­с­пру­денція­з­цілком­зро­зумілих­при­чин­зму- ше­на­роз­гля­да­ти­уся­ке­чин­не­пра­во­як­за­мк­не­ну­та­«са­мо­до­стат­ню»­си­с­те­му,­за­ мож­ливістю­поз­бав­ле­ною­про­га­лин­ (як­ ви­явів­ її­ логічної­ не­по­вно­ти)­ та­ колізій­ (що­свідчи­ли­б­про­її­логічну­не­послідовність­та­су­пе­реч­ливість),­а­то­му­ха­рак­те- ри­зо­ва­ну­її­струк­тур­но-функціональ­ною­стабільністю­й­за­вер­шеністю.­У­той­же­ час,­за­галь­на­те­орія­пра­ва,­що­охоп­лює­своїм­пред­ме­том­на­сам­пе­ред­са­му­па­ра- диг­му­пра­во­ро­зуміння,­аналізу­ю­чи­не­ли­ше­струк­ту­ру,­функції­та­фор­ми­ре­алізації­ пра­ва,­ але­ й­ ви­то­ки­ пра­во­вої­ на­леж­ності­ як­ та­кої,­ по­вин­на­ вра­хо­ву­ва­ти­ й­ ту­ суттєву­ об­ста­ви­ну,­що­ пра­во­ є­ куль­тур­но-істо­рич­ним­ яви­щем,­ яке­ фор­мується,­ функціонує­ та­ змінюється­ невідрив­но­ від­ ди­намічно­го­ кон­тек­с­ту­ ево­люції­ суспільних­відно­син. До­ то­го­ ж,­ як­що­ упо­ряд­ко­ваність­ при­ро­ди­ ре­алізується­ за­вдя­ки­ її,­ так­ би­ мо­ви­ти,­ «внутрішньо­ор­ганізаційно­му­ унор­му­ван­ню»,­ то­ суспільний­ по­ря­док­ ре­гу­люється­здебільшо­го­«транс­цен­до­ва­ною»­(ви­не­се­ною­за­межі­бес­по­се­редніх­ людсь­ких­ дій)­ нор­ма­тивністю.­ Тим­ са­мим,­ до­ речі,­ й­ ство­рюється­ мож­ливість­ розірва­ності­су­що­го­та­на­леж­но­го.­Од­нак­вже­хо­ча­б­че­рез­те,­що­ос­таннє­є­про- екцією­ба­жа­но­го­на­по­тенційне­бут­тя,­пра­во­ву­на­лежність­не­вар­то­про­ти­с­тав­ля- ти­он­то­логії­дійсно­го,­з­яко­го­ви­ро­с­тає­май­бутнє.­Тим­більше,­що­са­ме­в­над­рах­ суспільно­го­бут­тя­ге­не­рується­здатність­до­свідо­мо­го­оціню­ван­ня­ре­аль­ності­та­ нор­ма­тив­но-смис­ло­во­го­ її­ упо­ряд­ку­ван­ня.­ «Суспільство,­ –­ як­ за­зна­чає­ Р.Цип- пеліус,­–­є­струк­ту­рою­смис­ло­орієнто­ва­них­дій:­струк­ту­рою,­при­ви­ник­ненні­якої­ нор­ми­відігра­ють­клю­чо­ву­роль»2,­оскільки­ли­ше­та­ким­чи­ном­піддається­вре­гу- лю­ван­ню­усвідо­мле­на­сво­бо­да­суспільної­по­ведінки­індивідів,­ко­т­ра­вже­не­впи- сується­в­мас­штаб­при­род­но-інстинк­тив­ної­ке­ро­ва­ності.­Відповідно,­в­кон­тексті­ бу­до­ви­ суспільних­ відно­син,­ чин­ників­ їхньої­ стабільності­ та­ ди­наміки­ вар­то,­ ма­буть,­шу­ка­ти­он­то­логічні­ме­ханізми,­що­бу­ли­б­при­дат­ни­ми­для­об­грун­ту­ван­ня­ соціокуль­тур­ної­ своєчас­ності­ та­ до­реч­ності­ ос­но­во­по­лож­них­ смис­ло­вих­ орієнтирів­пра­ва. Зга­даємо,­що­на­явність­та­зна­чущість­та­ких­ме­ханізмів­для­пра­восвідо­мості­ виз­нається­аж­ніяк­не­усіма­те­о­ре­ти­ка­ми­пра­ва.­На­при­клад,­такі­відомі­дослідни- ки,­ як­ Г.­ Харт­ та­ Ф.­ Фон­ Хай­єк­ цілко­ви­то­ за­пе­ре­чу­ють­ будь-яку­ «зовнішню»­ де­термінацію­пра­ва­навіть­з­по­зиції­тих­«ви­щих­цілей»,­що­за­да­ють­ся­ба­зо­ви­ми­ пра­во­ви­ми­цінно­с­тя­ми3.­Од­нак,­як­до­реч­но,­га­дається,­вис­ло­вив­ся­з­цьо­го­при­во- ду­Л.­Фул­лер,­«як­що­ви­на­ле­жи­те­до­по­коління,­яке­звик­ло­го­во­ри­ти­й­ду­ма­ти,­що­ «за­кон­ є­ за­кон»,­ єди­ним­ спо­со­бом­ вря­ту­ва­ти­ся­ від­ од­но­го­ за­ко­ну­ для­ вас­ бу­де­ вста­но­ви­ти­інший­за­кон,­спря­мо­ва­ний­про­ти­ньо­го,­і­він­так­чи­інак­ше­по­ви­нен­ ста­ти­«ви­щим­за­ко­ном».­А­зна­чить­ці­по­нят­тя­про­«ви­щий­за­кон»,­котрі­є­до­стой- ним­ при­во­дом­ для­ стур­бо­ва­ності,­ самі­ мо­жуть­ ви­я­ви­ти­ся­ запізнілим­ пло­дом…­ юри­дич­но­го­по­зи­тивізму»4.­Тоб­то­зве­ден­ня­пра­ва­ви­ключ­но­до­за­ко­но­дав­чої­нор- ма­тив­ності,­ врешті-решт,­при­зво­дить­до­ су­пе­реч­но­с­тей­при­ зіткненні­ з­про­бле- мою­пре­фе­ренцій­між­взаємо­про­ти­леж­ни­ми­ви­мо­га­ми­за­ко­ну­та­ме­та­юри­дич­них­ 11Юридичні і політичні науки кри­теріїв­її­вирішен­ня.­При­цьо­му­ос­нов­на­при­чи­на,­з­якої­послідовні­пред­став- ни­ки­ по­зи­тивістської­ пра­во­вої­ шко­ли­ усіля­ко­ на­ма­га­ють­ся­ уни­ка­ти­ будь-яких­ «ціле­с­пря­мо­ва­них»­ інтер­пре­тацій­пра­ва,­по­ля­гає­не­стільки­у­то­му,­що­подібне­ пра­во­ро­зуміння­мо­же­при­зве­с­ти­ до­ анархії­ (че­рез­ гра­нич­ну­не­од­но­значність­ та­ ре­ля­тивізацію­са­мих­по­нять­«доцільності»­й­«спра­вед­ли­вості­за­ко­ну»),­скільки­у­ то­му,­ що­ во­но­ «здат­не­ за­ве­с­ти­ нас­ над­то­ да­ле­ко­ у­ про­ти­леж­но­му­ на­прям­ку.­ В­ціле­по­кла­деній­інтер­пре­тації,­роз­ви­неній­без­усіля­кої­міри,­по­зи­тивізм­вба­чає­ за­гро­зу­сво­боді­й­гідності­лю­ди­ни»5. Ве­ду­чи­мо­ву­про­он­то­логію­фор­му­ван­ня­ре­гу­ля­тив­них­цінно­с­тей­пра­восвідо- мості,­вар­то­ди­фе­ренціюва­ти,­з­од­но­го­бо­ку,­он­то­ге­не­тич­ний­та­філо­ге­не­тич­ний­ ас­пек­ти­смис­ло­у­тво­рен­ня,­а­з­іншо­го­–­пси­хо­логічний­та­іде­о­логічний­рівні­відно- шен­ня­до­пра­во­вої­ре­аль­ності,­оскільки­прин­ци­пи­взаємодії­цих­пло­щин­пра­во- усвідо­млен­ня­є­клю­чо­ви­ми­у­по­шу­ку­ме­ханізмів­буттєвої­зу­мов­ле­ності­ос­тан­нь­о- го.­ Ад­же­ філо­ге­не­тич­но,­ тоб­то­ як­ пра­восвідомість­ «транс­цен­ден­таль­но­го­ суб’єкта»,­ що­ втілює­ в­ собі­ «усуспільнені»­ (національні­ та­ за­галь­но­людські)­ пра­вові­цінності,­ос­мис­лен­ня­пра­ва­мож­ли­ве­ли­ше­че­рез­інте­рак­тивність­індивіду- аль­них­йо­го­«век­торів»,­котрі­за­кла­да­ють­ся­в­он­то­ге­незі­кож­ної­лю­ди­ни.­І,­на­впа- ки,­фор­му­ван­ня­індивіду­аль­ної­пра­восвідо­мості­завжди­відбу­вається­в­смис­ло­во- му­ полі­ пев­но­го­ соціуму,­що­ в­ тій­ чи­ іншій­ мірі­ ре­алізує­ «пра­во­ву­ аксіологію­ люд­ст­ва».­ Так­ са­мо­ й­ пра­во­ва­ іде­о­логія­ (як­ осо­бо­ва,­ так­ і­ суспільна)­ кри­с- талізується­че­рез­«інтер­фе­ренцію»­по­чуттів­та­емоцій,­що­су­про­во­д­жу­ють­про­це- си­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ міжлюдсь­ких­ відно­син,­ тоді­ як­ самі­ пси­хо­логічні­ ре­акції­у­даній­ца­рині­здебільшо­го­за­зна­ють­ва­го­мо­го­впли­ву­з­бо­ку­доміну­ю­чих­ або­ж­по­пу­ля­ри­зо­ва­них­у­суспільстві­па­ра­диг­маль­них­за­сад­пра­во­вої­іде­о­логії.­ Інак­ше­ка­жу­чи,­фор­му­ван­ня­пра­во­вих­смислів­здійснюється­у­ви­гляді­он­то- логічно­ зу­мов­ле­но­го­ циклічно­го­ про­це­су,­ що­ пуль­сує­ між­ «оди­ничністю»­ та­ «за­гальністю»­людсь­ко­го­бут­тя,­ праг­ну­чи­до­ гар­монізації­ ос­танніх.­Во­но­по­чи- нається­вже­на­рівні­без­по­се­ред­ньої­міжлюдсь­кої­інте­ракції,­ос­но­ви­якої­за­кла­да- ють­ся­ще­ на­ до­соціаль­но­му­ –­ біологічно-при­род­но­му­ рівні.­ Скажімо,­ інстинкт­ са­моз­бе­ре­жен­ня­нерідко­ви­с­ту­пає­у­ролі­стри­му­ю­чо­го,­са­мо­об­ме­жу­ю­чо­го­на­ча­ла­ не­ ли­ше­ у­ людсь­ких,­ але­ й­ у­ тва­рин­них­ взаємовідно­си­нах;­ в­ ме­жах­ ос­танніх­ та­кож­мож­на­віднай­ти­хо­ча­й­ інстинк­тивні,­але­все­ж­та­ки­ос­но­ви­нор­ма­тив­ної­ по­ведінки­(на­при­клад,­«ри­ту­альні­танці»­тва­рин,­мітка­те­ри­торії­«аре­а­лу­ек­с­клю- зив­ної­ індивіду­аль­ної­ сво­бо­ди»­ то­що).­ Навіть­ під­ час­ ви­яв­лен­ня,­ зда­ва­ло­ся­ б,­ нічим­не­стри­му­ва­ної­аг­ресії­при­смер­тель­них­су­тич­ках­з­вой­ов­ни­чи­ми­су­про­тив- ни­ка­ми,­тва­ри­ни­до­волі­ча­с­то­до­три­му­ють­ся­пев­них­«пра­вил­ве­ден­ня­війни».­Як­ за­зна­чає­що­до­цієї­об­ста­ви­ни­Ж.­Пікте,­«су­часні­на­ту­ралісти,­вив­ча­ю­чи­низь­ко- роз­ви­не­ний­інте­лект­тва­рин­но­го­світу,­ви­я­ви­ли­примітивні­пра­ви­ла­війни.­Се­ред­ пред­став­ників­од­но­го­ви­ду­тва­рин,­на­при­клад,­інстинкт­аг­ресії­за­зви­чай­не­до­во- дить­ до­ вбив­ст­ва­ су­про­тив­ни­ка.­ Поєди­нок­ ре­гу­люється­ пев­ни­ми­ пра­ви­ла­ми:­ олені­ б’ють­ся­ ли­ше­ за­ до­по­мо­гою­рогів,­ а­ в­ су­тичці­між­ во­вка­ми­ чи­ со­ба­ка­ми­ слаб­ший­ здається,­ підстав­ля­ю­чи­ іноді­ при­ цьо­му­ гор­лян­ку­ пе­ре­мож­цю,­ ко­т­рий­ ут­ри­мується­від­смер­тель­ної­хват­ки»6. Прав­да,­на­відміну­від­су­то­при­род­ної­«про­то­нор­ма­тив­ності»,­як­вже­зга­ду­ва- ло­ся,­унор­му­ван­ня­людсь­ко­го­співжит­тя­здійснюється­не­стільки­че­рез­інстинк- тивні­ка­на­ли­зв’яз­ку­із­при­род­но-суспільним­се­ре­до­ви­щем,­скільки­че­рез­усвідо- млен­ня­форм­на­леж­ної­по­ведінки.­Ос­танні­виз­на­ча­ють­ся­шля­хом­співвідне­сен­ня­ ре­зуль­татів­суспільних­дій­лю­ди­ни­з­ти­ми­ста­на­ми­ре­чей,­що­пов’язані­із­соціаль- 12 Держава і право • Випуск 54 ним­ схва­лен­ням­ чи,­ на­впа­ки,­ за­су­д­жен­ням.­ Відповідно,­ як­що­ упо­ряд­ку­ван­ня­ явищ­за­за­ко­на­ми­при­ро­ди­чи­інстинк­тив­на­по­ведінка­тва­рин­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ до­сить­ жор­ст­кою­ зу­мов­леністю,­ то­ свідо­ма­ по­ведінка­ лю­ди­ни,­ ко­т­ра­ відзна- чається­на­явністю­ос­мис­ле­ної­ сво­бо­ди­дій­ та­ро­зумінням­ їхніх­наслідків,­ ре­гу- люється­пе­ре­важ­но­че­рез­фак­тор­мо­раль­ної­та­пра­во­вої­відповідаль­ності.­При­чо- му­цей­фак­тор­по­ши­рюється­не­ли­ше­на­без­по­се­редні­дії­з­по­зиції­прий­ня­тих­у­ суспільстві­ норм,­ але­ й­ самі­ нор­ми­ є­ пред­ме­том­ суспільної­ відповідаль­ності,­ бу­ду­чи­ ре­зуль­та­та­ми­ ви­яв­лен­ня­ людсь­кої­ сво­бо­ди.­Ад­же­ «нор­ми­ та­нор­ма­тивні­ за­ко­ни­мо­жуть­бу­ти­ство­рю­ва­ни­ми­та­зміню­ва­ни­ми­людь­ми,­або,­точніше­ка­жу- чи,­рішен­ням­чи­зго­дою­до­три­му­ва­тись­ їх­або­ж­зміни­ти­ їх,­а,­ зна­чить,­лю­ди­на­ не­се­за­них­мо­раль­ну­відповідальність;­мож­ли­во,­не­за­нор­ми,­котрі­во­на­ви­я­ви­ла­ в­ суспільстві,­ ко­ли­ впер­ше­ по­ча­ла­ за­мис­лю­ва­ти­ся­ над­ ни­ми,­ а­ за­ нор­ми,­ котрі­ во­на­ схиль­на­ терпіти,­ оскільки­ з’ясо­вується,­що­ во­на­мо­же­ зро­би­ти­що-не­будь­ для­їх­зміни.­Нор­ми­є­ру­котвірни­ми­у­то­му­ро­зумінні,­що­нам­не­має­ко­го­зви­ну- ва­чу­ва­ти­за­них,­окрім­са­мих­се­бе­–­ні­при­ро­ду,­ані­Бо­га»7.­ Пер­вин­не­кон­сти­ту­ю­ван­ня­ос­нов­свідо­мої­нор­ма­тив­ності­спо­с­терігається­на­ індивіду­аль­но-пси­хо­логічно­му­ рівні,­ ко­ли­ суб’єкт,­ праг­ну­чи­ ре­алізу­ва­ти­ свою­ суспільно­буттєву­сво­бо­ду,­свою­«он­то­логічну­ав­то­номію»,­відчу­ває,­ра­зом­з­тим,­ не­обхідність­виз­на­чен­ня­її­гра­ниць,­до­три­ман­ня­яких­має­ста­ти­обов’яз­ко­вим­для­ всіх,­ щоб­ га­ран­ту­ва­ти­ відповідну­ пра­во­ву­ сво­бо­ду­ кож­но­го­ (особ­ли­во­ у­ тих­ ви­пад­ках,­ котрі­ пе­ред­ба­ча­ють­ пе­ре­хре­щу­ван­ня­ індивіду­аль­них­ пре­тензій­ на­ по­ши­рен­ня­ своєї­ сво­бо­ди).­ Вже­ сам­ «факт­ вста­нов­лен­ня­ особ­ли­вих­ за­конів­ оцінки­або­норм­свідчить­про­ав­то­номію­лю­ди­ни,­ав­то­номія­ж­ця,­бе­зу­мов­но,­вка- зує­на­сво­бо­ду­лю­ди­ни­вза­галі,­тим­більше­людсь­кої­осо­би­с­тості.­Далі,­з­фак­ту­ са­мостійної­оцінки­та­ав­то­номії­вип­ли­ває­прин­цип­са­моцінності­людсь­кої­осо­би- с­тості­та­рівноцінності­осо­би­с­то­с­тей­між­со­бою.­На­решті,­спи­ра­ю­чись­на­свою­ ав­то­номію­і­сво­бо­ду,­лю­ди­на­ство­рює­собі­іде­а­ли­та­ви­ма­гає­їхньо­го­здійснен­ня­в­ ре­аль­ності»8.­ При­ цьо­му,­ як­ підкрес­лю­вав­ ще­ Г.­ Єллінек,­ «суттєвою­ оз­на­кою­ по­нят­тя­пра­ва­є,­та­ким­чи­ном,­не­при­мус,­а­га­рантія,­од­ним­з­різно­видів­якої­слу- гує­при­мус.­Пра­вові­нор­ми­суть­не­стільки­при­му­сові,­ скільки­га­ран­ту­ючі­нор- ми»9.­ От­же,­відчу­ва­ю­чи­та­усвідо­млю­ю­чи­ту­об­ста­ви­ну,­що­он­то­логічним­га­ран­том­ при­наймні­не­обхідної­міри­влас­ної­сво­бо­ди­є­нор­ма­тив­не­виз­нан­ня­та­ство­рен­ня­ умов­ ре­алізації­ ана­логічної­ сво­бо­ди­ іншо­го,­ кож­ний­ ок­ре­мий­ індивід­ у­ своєму­ он­то­ге­незі­ви­во­дить­для­се­бе­певні­осо­бисті­міри­ла­людсь­кої­гідності­та­пра­во- здат­ності­ як­ та­ких.­ То­му­ «в­ ос­нові­ будь-яко­го­ пра­во­по­ряд­ку­ і­ дер­жа­ви­ ле­жить­ обопільне­ду­хов­не­виз­нан­ня­лю­дей­–­по­ва­га­та­довіра­їх­один­до­од­но­го»10.­Зга- дані­ пра­во­смис­лові­ міри­ла­ пе­ред­ба­ча­ють­ на­сам­пе­ред­ виз­нан­ня­ пра­ва­ як­ оно­ви­ міжлюдсь­ких­сто­сунків,­на­підставі­чо­го­кон­сти­ту­ю­ють­ся­за­пи­ти­що­до­по­ва­ги­до­ влас­ної­гідності,­сво­бо­ди­та­ав­то­номії­кож­но­го­з­суб’єктів­пра­вовідно­син,­а­та­кож­ виз­нан­ня­за­інши­ми­суб’єкта­ми­та­ких­са­мих­прав.­Тоб­то­в­самій­своїй­ідеї­пра­во­ спря­мо­ва­не­на­«вирівню­ван­ня»­суспільних­мож ли во с тей­індивідів,­оскільки­сво- бо­да­ без­ «рівності­ шансів»­ є­ не­сумісною­ з­ по­кла­де­ною­ в­ ос­но­ву­ пра­ва­ ідеєю­ спра­вед­ли­вості.­Тут­мо­ва­йде­са­ме­про­«суспільні­мож­ли­вості»,­оскільки­«ак­ту- аль­на­зрівнялівка»,­як­відо­мо,­є­настільки­ж­не­спра­вед­ли­вою­(а,­от­же,­й­«не­пра- во­вою»),­як­і­пра­во­ва­нерівність.­Як­відзна­чав­П.І.­Нов­го­род­цев,­«бе­зу­мов­не­зна- чен­ня­лю­ди­ни­пе­ред­ба­чає­сво­бо­ду­як­при­род­не­та­не­обхідне­ви­ра­жен­ня­її­мо­раль- но­го­єства:­без­сво­бо­ди­ми­не­мис­ли­мо­осо­би­с­тості.­З­іншо­го­бо­ку,­так­як­у­кожній­ 13Юридичні і політичні науки лю­дині­ ми­ маємо­ виз­на­ти­ цю­ най­ви­щу­ мо­раль­ну­ сутність,­ ми­ ви­ма­гаємо­ по­ відно­шен­ню­до­всіх­лю­дей­рівності.­Уя­ви­ти­собі­суспільний­про­грес­без­праг­нен- ня­до­здійснен­ня­цих­на­чал­–­рівності­та­сво­бо­ди­–­не­мис­ли­мо;­і­не­див­но,­як­що­ здав­на,­з­часів­грець­кої­філо­софії,­у­цьо­му­вба­ча­лись­ос­новні­ви­мо­ги­при­род­но­го­ пра­ва»11.­ Але­ж,­пев­на­річ,­в­си­лу­розбіжно­с­тей­(а­по­де­ку­ди­до­сить­відчут­них)­в­ан­т­ро- по­логічних­ха­рак­те­ри­с­ти­ках­індивідів,­а­та­кож­куль­тур­но-буттєвих­умов­їхньо­го­ суспільно­го­ ста­нов­лен­ня­ й­ існу­ван­ня,­ суб’єктивні­ уяв­лен­ня­ кож­но­го­ з­ них­ про­ не­обхідну­ і­ до­стат­ню­ пра­во­ву­ сво­бо­ду­ є,­ за­зви­чай,­ істот­но­ відмінни­ми.­ Ці­ відмінності­нерідко­при­зво­дять­до­цілком­зро­зумілих­конфліктних­си­ту­ацій­при­ зіткнен­нях­ неспівмірних­ індивіду­аль­но-нор­ма­тив­них­ орієнтирів­ на­леж­ності.­ Про­те,­мірою­ інте­рак­тив­ної­єдності­соціуму,­в­ме­жах­яко­го­відбу­вається­ге­не­за­ пра­во­вої­ре­гу­ляції­та­її­ос­мис­лен­ня,­по­сту­по­во­фор­му­ють­ся­ті­«ре­зуль­ту­ючі»­пра- вові­ смис­ли,­що­ доз­во­ля­ють­ ве­с­ти­мо­ву­ не­ ли­ше­ про­ індивіду­аль­ну,­ але­ й­ про­ суспільну пра восвідомість.­Са­ме­в­ре­зуль­таті­та­кої­«інтер­фе­ренції»­індивіду­аль- них­мо­дусів­пра­во­ос­мис­лен­ня­ здійснюється­ кон­сти­ту­ю­ван­ня­ інтер­суб’єктив­них­ пра­во­вих­ цінно­с­тей,­ що­ скла­да­ють­ кри­теріаль­не­ яд­ро­ при­род­ності­ й­ лю­ди- номірності­са­мо­го­фе­но­ме­на­пра­ва.­Як­слуш­но­за­ува­жив­К.­Яс­перс,­«в­при­род­но- му­ праві­ з­ давніх­ пір­ ро­би­ли­ся­ спро­би­ ви­я­ви­ти­ ці­ за­гальні­ вла­с­ти­вості,­ що­ пов’язу­ють­усіх­лю­дей.­При­род­не­пра­во­вста­нов­лює­пра­ва­лю­ди­ни,­праг­не­ство- ри­ти­все­ре­дині­світо­во­го­по­ряд­ку­інстанцію,­ко­т­ра­за­хи­ща­ла­б­ок­ре­му­лю­ди­ну­від­ на­силь­ниць­ких­ дій­ з­ бо­ку­ дер­жа­ви­ че­рез­ по­се­ред­ництво­ дієвих­ пра­во­вих­ про- цесів­під­егідою­су­ве­реніте­ту­усь­о­го­люд­ст­ва…­Йо­го­кінце­ва­ме­та­завжди­віднос- на­–­це­ме­та­без­по­се­ред­нь­о­го­існу­ван­ня,­але­ви­ро­с­тає­во­на­з­аб­со­лют­ної­кінце­вої­ ме­ти­дійсно­го­та­по­вно­го­людсь­ко­го­бут­тя­у­світі»12. За­вдя­ки­са­ме­такій­спря­мо­ва­ності­на­транс­цен­ду­ван­ня­ре­гу­ля­тив­них­смислів­ пра­ва­до­рівня­за­галь­но­людсь­ких­іде­алів­(що­он­то­логічно­сти­му­люється­про­це­са- ми­ кон­солідації­ люд­ст­ва­ в­ єди­ну­ куль­тур­но­буттєву­ світо­ву­ си­с­те­му)­ роз­ви­ток­ пра­восвідо­мості­ от­ри­мує­ свій­ філо­ге­не­тич­ний­ ста­тус,­ до­ла­ю­чи­ об­ме­женість­ національ­них­ си­с­тем­ пра­во­вої­ нор­ма­тив­ності.­ У­ пло­щині­ філо­софсь­ко-ка­те- горіаль­но­го­ аналізу­ це­ оз­на­чає­ схо­д­жен­ня­ пра­во­вих­ смислів­ від­ оди­нич­но­го­ та­ особ­ли­во­го­ до­ все­за­галь­но­го,­ орієнти­ри­ яко­го­ зна­хо­дять­ свою­ об’єкти­вацію­ у­ нор­мах­міжна­род­но­го­пра­ва­та­все­глиб­ше­про­ни­ка­ють­до­ма­терії­національ­но­го­ пра­ва­ок­ре­мих­країн.­Тим­са­мим­ут­вер­д­жу­ють­ся­пра­вові­ко­ор­ди­на­ти­лю­дя­ності,­ гу­манізму­як­сутнісної­якості­люд­ст­ва,­що­ви­с­ту­пає­в­ролі­«транс­цен­ден­таль­но­го­ суб’єкта».­Го­во­ря­чи­про­зга­да­ну­якість­сло­ва­ми­С.Н.­Бул­га­ко­ва,­«ця­спо­конвічна,­ ме­тафізич­на­єдність­люд­ст­ва,­ця­лю­дяність­є­тією­по­зи­тив­ною­ду­хов­ною­си­лою,­ що­діє­у­світі,­йо­го­поєдну­ю­чим­на­ча­лом»13. Тож,­оскільки­пра­во­не­є­са­моцільним,­во­но­ви­ро­с­тає­з­людсь­кої­буттєвості­як­ чин­ник­її­са­мо­ор­ганізації­та­спря­мо­вується­у­ца­ри­ну­суспільно­го­бут­тя­з­ме­тою­ йо­го­ унор­му­ван­ня­ згідно­ з­ ак­ту­аль­ни­ми­ куль­тур­но-ціннісни­ми­ орієнти­ра­ми,­ то­ не­обхідною­умо­вою­дієвості­пра­во­вих­норм­є­їхня­ско­ре­ль­о­ваність­з­ти­ми­он­то- логічни­ми­підва­ли­на­ми,­в­кон­тексті­яких,­влас­не,­й­виз­на­чається­міра­їх­об’єктив- ності. 1. Кістяківський Б.О.­Ви­б­ра­не.­–­К.:­Аб­рис,­1996.­–­С.­401-402.­2. Цип пеліус Р.­Філо- софія­пра­ва.­–­К.:­Тан­дем,­2000.­–­С.­192.­3. Харт Г.Л.А. По­зи­ти­визм­и­раз­гра­ни­че­ние­ пра­ва­и­мо­ра­ли­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­2005.­–­№5.­–­С.112;­Хай ек Ф.А. фон.­Па­губ­ная­са­мо- 14 Держава і право • Випуск 54 на­де­ян­ность.­Ошиб­ки­со­ци­а­лиз­ма.­–­М.:­Про­гресс,­1992.­–­С.­19.­4. Фул лер Л.­По­зи­ти- визм­и­вер­ность­пра­ву.­От­вет­про­фес­со­ру­Хар­ту­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­2005.­–­№­6.­–­С.­149.­ 5. Там­же.­–­С.­158.­6. Пик те Ж.­Раз­ви­тие­и­прин­ци­пы­меж­ду­на­род­но­го­гу­ма­ни­тар­но­го­ пра­ва.­–­Меж­ду­на­род­ный­Ко­ми­тет­Крас­но­го­Кре­с­та,­1993.­–­С.­76.­7. Поп пер К.­Відкри- те­суспільство­та­йо­го­во­ро­ги.­–­Т.1.­–­К.:­Ос­но­ви,­2000.­–­С.­76.­8. Кістяківський Б.О.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­35-36.­9. Ел ли нек Г.­Об­щее­уче­ние­о­го­су­дар­ст­ве.­–­СПб.:­Об­ще­ст­вен- ная­поль­за,­1905.­–­С.­246.­10. Иль ин И.А.­О­сущ­но­с­ти­пра­во­со­зна­ния.­–­М.:­Ра­горть,­ 1993.­–­С.­267.­11. Нов го род цев П.И.­Об­об­ще­ст­вен­ном­иде­а­ле.­–­М.:­Прав­да,­1991.­–­ С.­110-111.­12. Яс перс К.­Смысл­и­на­зна­че­ние­ис­то­рии.­–­М.:­По­ли­тиз­дат,­1991.­–­С.­210.­ 13. Бул га ков С.Н.­Фи­ло­со­фия­ха­зяй­ст­ва.­–­М.:­По­ли­тиз­дат,­1990.­–­С.­107. 15Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси