Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії
Цією статтею розпочато порівняльний історико-правовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях Австро-Угорської імперії. Показано співвіднош...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63784 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 91-99. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63784 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637842014-06-09T03:01:43Z Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії Кириченко, В.Є. Історія держави і права Цією статтею розпочато порівняльний історико-правовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях Австро-Угорської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ. Этой статьей начат сравнительный историко-правовой анализ системы ипотечного кредитования двух империй во второй половине ХІХ – начале ХХ в. Анализируется процесс возникновения и функционирования учреждений долгосрочного кредита на украинских землях Австро-Венгерской империи. Показано соотношение публичных и частных начал при формировании банковской системы, правовые условия учреждения и деятельности ипотечных кредитных учреждений. This article started a comparative historical and legal analysis of the mortgage lending system between two empires in the second half of XIX - early XX centuries. We analyzed the process of the emergence and operation of long-term credit facilities in the Ukrainian lands of the Austro-Hungarian Empire. We described the relationship between public and private beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of the mortgage lending institutions. 2011 Article Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 91-99. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63784 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Кириченко, В.Є. Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії Держава і право |
description |
Цією статтею розпочато порівняльний історико-правовий аналіз системи іпотечного кредитування двох імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Студіюється процес виникнення та функціонування установ довгострокового кредитування на українських землях Австро-Угорської імперії. Показано співвідношення публічних та приватних витоків при формуванні банківської системи, правові вимоги до заснування та діяльності іпотечних кредитних установ. |
format |
Article |
author |
Кириченко, В.Є. |
author_facet |
Кириченко, В.Є. |
author_sort |
Кириченко, В.Є. |
title |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії |
title_short |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії |
title_full |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії |
title_fullStr |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії |
title_full_unstemmed |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії |
title_sort |
довгострокове кредитування на українських землях австро-угорської імперії |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63784 |
citation_txt |
Довгострокове кредитування на Українських землях Австро-Угорської імперії / В.Є. Кириченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 91-99. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT kiričenkovê dovgostrokovekredituvannânaukraínsʹkihzemlâhavstrougorsʹkoíímperíí |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:04Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:04Z |
_version_ |
1836817826490351616 |
fulltext |
В. Є. КИ РИ ЧЕН КО
ДОВГОСТРОКОВЕКРЕДИТУВАННЯНАУКРАЇНСЬКИХЗЕМЛЯХ
АВСТРОУГОРСЬКОЇІМПЕРІЇ
Цією стат тею роз по ча то порівняль ний істо ри копра во вий аналіз си с те ми іпо теч
но го кре ди ту ван ня двох імперій в другій по ло вині ХІХ – на по чат ку ХХ ст. Студіюється
про цес ви ник нен ня та функціону ван ня ус та нов дов го ст ро ко во го кре ди ту ван ня на
ук раїнських зем лях Ав ст роУгорсь кої імперії. По ка за но співвідно шен ня публічних та
при ват них ви токів при фор му ванні банківської си с те ми, пра вові ви мо ги до за сну ван ня
та діяль ності іпо теч них кре дит них ус та нов.
Ключовіслова:кредитування, акціонерна компанія, банк, іпотека, організаційно
правова форма.
Этой ста ть ей на чат срав ни тель ный ис то ри копра во вой ана лиз си с те мы ипо теч
но го кре ди то ва ния двух им пе рий во вто рой по ло ви не ХІХ – на ча ле ХХ в. Ана ли зи ру ет ся
про цесс воз ник но ве ния и функ ци о ни ро ва ния уч реж де ний дол го сроч но го кре ди та на
ук ра ин ских зем лях Ав ст роВен гер ской им пе рии. По ка за но со от но ше ние пуб лич ных и
ча ст ных на чал при фор ми ро ва нии бан ков ской си с те мы, пра во вые ус ло вия уч реж де ния
и де я тель но с ти ипо теч ных кре дит ных уч реж де ний.
Ключевыеслова:кредитование, акционерная компания, банк, ипотека, органи за
ционноправовая форма
This article started a comparative historical and legal analysis of the mortgage lending
system between two empires in the second half of XIX early XX centuries. We analyzed the
process of the emergence and operation of longterm credit facilities in the Ukrainian lands of
the AustroHungarian Empire. We described the relationship between public and pri
vate beginnings by the formation of the banking system, legal institutions and the activities of
the mortgage lending institutions.
Key words: financing, joint stock company, bank, mortgage, organizational and legal
form.
Історія розвитку інституцій іпотечного кредитування в розвинутих країнах
нараховуєпонаддвастоліття.Зацейперіодусвітібулонапрацьованорізніпідхо-
ди, а відтак і розбудовано різні системи кредитування, які пройшли достатню
апробаціючасом.СучаснуУкраїнумайжестоліттявідокремлюєвідтогочасу,як
наїїземляхвідбуласярозбудоватапочалифункціонуватиустановидовгостроко-
вогокредитування.Десятиліттярадянськоїдобихочайзібралиукраїнськіземлі,
протевіддалилиїхвідпередовихдосягненьсвітовоїекономіки,зробилиіпотечні
інститути соціальноне затребуваними.Сьогоднінезалежнаукраїнськадержава
сталанашляхрозбудовивласноїсистемидовгостроковогокредитування,ізацих
умовдоводитьсяобирати,якумодельвзятизазразок.Неостаннємісцевцьому
виборіпосідаєівласнийдосвід,накопиченийускладідвохсвітовихімперій.
Дослідженнямцьогодосвідуцікавилосьбагатонауковців;так,мимаємознач-
ну історіографію, що висвітлює діяльність іпотечних установ у Російській
імперії,уявленняпроякуможнаотриматиізмонографії,присвяченоїустановам
довгостроковогокредитуРосійськоїімперіївУкраїнівдругійполовиніХІХ–на
початкуХХст.,вякійнаданоґрунтовнийаналізздобутківпопередників1.Узнач-
номеншомуобсязіприсутністудії,щовідтворюютьрозвитокбанківськоїсправи
вАвстро-Угорськійімперії.ВонибулизапочаткованіроботамипідегідоюКоміте-
91Юридичні і політичні науки
туЗ’їздівпредставниківустановруськогоземельногокредитутазасвоїмзмістом
залишаютьсянайбільшґрунтовнимидовідникамизцієїпроблематики2.Нажаль,
майжевідсутнінаукові дослідження,щопорівнюютьпрактику,напрацьованув
двохімперіях,доскладуякихвходилиукраїнськіземлі,підчасбурхливогороз-
виткукапіталістичнихвідносин.
УсерединіХІХст.якАвстро-Угорська,такіРосійськаімперіїперебувалив
стані трансформації суспільства від аграрної до індустріальної стадії еволюції,
яка супроводжувалась оновленням інституціональної структури, що зумовлює
змінусоціальногозмістутанормативноїформитрадиційнихінститутів.
Про початок суттєвої індустріально-капіталістичної і державно-правової
перебудови імперіїГабсбургівможна говоритилишез60-хроківХІХст., коли
унаслідокреволюційнихподій1848р.,апотімізвпливомнизкивоєннихпоразок
посталанагальнапотребавмодернізаціїімперії.ОскілкиАвстро-Угорщинабула
змушенаназдоганятирозвинутікраїнисвіту,їйдовелосьзапозичуватинайбільш
ефективніформиінститутівізпрогресивнихсистем.Зазразокбуловзятофран-
цузькумодельпобудови системи іпотечного кредитування, в основі якої лежав
іпотечнийбанк.
Проте поки урядовці вирішували, чий досвід кращий, приватна ініціатива
почала діяти. Не дивно, що прояв цієї ініціативи мав місце там, де потреба в
капіталі була найбільшою, – на західноукраїнських землях імперії.Саме тут, у
Львові,поміщикиГаличини,якімалипотребувгрошахдляведеннясвогогоспо-
дарства, скористалися досвідом прусського дворянства та заснували в 1841 р.
Галицькеземельнекредитнетовариство(GalizischerLandestдndigerCreditverband)*
зметоюнадання іпотечнихпозикпідзаставунерухомостітаземель.Характер-
ною особливістю прусської моделі було застосування як приватних, так і
публічно-правовихзасад.ПублічнізасадибулипредставленіГалицькимсеймом,
якийузявучастьякузаснуваннітанаділеннітовариствапервиннимкапіталоміз
публічнихфондів,таківподальшомуконтролізадіяльністютовариства3.Проте
знабраннямфінансовоїстабільностіпублічнаскладовавтовариствізначнозмен-
шилась.
Будучи проявом кооперативного руху та ставлячи собі замету задоволення
суспільнихпотреб,товариствосталозразкомтихфінансовихустановдовгостро-
ковогокредиту,якістворювалисьнезарадиотриманняприбутку,адлязабезпе-
ченняфінансовихпотребзасновників,–ценасампередпровінційнііпотечнібан-
ки,заснованінакоштимісцевогосамоврядування,тавідділеннядовгострокового
кредитуванняприощаднихкасах.
Хоча для розбудови системи іпотечного кредитування однієї приватної
ініціативибулозамало,державаневиявлялапрямогобажаннядолучитисядоіпо-
течної справи і вважала за доцільне діяти опосередковано. Прикладом такої
політикисталапояванедержавногоакціонерногопривілейованогоАвстрійського
національногобанку,якийбулозаснованодвомакайзерівськимициркулярамивід
1липня1816р.4Банкставпершимнелишевмережіакціонернихбанків,айуза-
галівавстрійськійбанківськійсистемі,якапочиналавідроджуватисьпіслянапо-
леонівськихвійн,ставширозрахунковимцентромкраїни.Привілейованістьбан-
ку насамперед полягала в тім, що недержавна акціонерна установа отримала
емісійнумонополіющодобанківськихбілетів,якімалипримусовийкурстаста-
новилиосновугрошовогообігуДунайськоїімперії.Зарівнемурядовогоконтро-
люіфінансовоїпідтримкибанкмайжеперетворивсянадержавний,протеюри-
дичновінзалишавсяприватним,хочавдеякихстудіяхйоговідвертоназивають
92 Держава і право • Випуск 54
державним5.ТомуколивсерединіХІХст.підтискомекономічнихпотребпочав
обговорюватися законопроект щодо заснування державної іпотечної установи,
австрійський уряд дійшов висновку про недоцільність такого кроку та поклав
виконанняцієїфункціїнаповністюпідконтрольниййомуАвстрійськийнаціональ-
нийбанк.Законом1855р.уструктурібанкубулоутвореноіпотечневідділення,
якевідповіднодосвогостатуту,затвердженого20березня1856р.,почалонадава-
типозикиземлевласникамімперії6.
І знову ми стикаємося з новими привілеями, наданими владою банку, які
полягали у виняткових умовах кредитування, закріплених у статуті відділення.
Національному банку було надано право позичати 5-відсотковими заставними
листамиздодатковоюсплатоюпозичальникомбанку1%збору,щовсукупності
перевищувало відсоток росту, дозволений австрійським законодавством, яке
боронилосуспільствовідлихварів.Аякщоврахуватизбитки,щовиникалипри
реалізаціїзакладнихлистів,курсякихколивавсявмежах90–95за100одиниць
номіналу,токредитнийвідсотокперетинав6%межу.Усвоючергуцеобумовило
відноснукороткостроковістьпозики,щонадаваласявідділеннямнапочаткуйого
діяльності,асаме5і10років.З1858р.банкувдалосязапровадитидійснодовго-
строковупозикунастрокдо32років,протевжезісплатою7%річних.Ілише
починаючиз1887р.підтискомконкуренції,якуіпотечномувідділеннюсклали
іншііпотечніустанови,строкпозикибулозбільшенодо50років,авідсотокросту
зменшенодо5,25%7.
Після приєднання Угорщини доАвстрії австрійським законом від 27 черв-
ня1878р.АвстрійськійнаціональнийбанкбулореорганізовановАвстро-Угорсь-
кийбанк**,якийзасвоїмновимстатутом,якісамаімперія,отримавдуалістичну
форму8.
Негаразди, що супроводжували перші роки роботи іпотечного відділення,
обумовили протекціоністське ставлення уряду до свого підопічного банку. Всі
клопотаннящодо відкриття нових акціонерних іпотечних банків уряд залишав
беззадоволення.Протеневдовзітакемонопольнестановищепродержавногобан-
ку, яке призвело до подорожчання кредитного ресурсу, в умовах економічного
піднесеннятарозвиткуринковихвідносинсталоневигіднимісамомууряду.
У1863р.поглядиурядовцівзазнализмінівімперіїпочавсязасновницький
бум щодо іпотечних банківських установ як на провінційному рівні, так і на
загальнодержавному.У1864р.заініціативоюфранцузькихінвесторівтаназра-
зокНаціонального іпотечногобанкуФранції (CréditFoncierdeFrance),якийза
своєюформоюстановивоб’єднаннякредиторів,засновуєтьсяпершийприватний
акціонернийземельнийбанк–Загальноавстрійськаземельнакредитнаустанова
(Allgemeine Österreichische Bodenсredit-Anstalt). Австро-прусський військовий
конфліктпризупинивзасновницькулихоманку,протевжеу1867р.всевіднови-
лось.МайжезадесятиліттявАвстріїрозпочалисвоїоперації29установіпотеч-
ногокредиту,23зякихбулозасновановакціонернійформі,кільказнихприпа-
далинаГаличину.ПершимтакимакціонернимбанкомставГалицькийгіпотеч-
ний банк (Galizischer Hypotheke Bank), зареєстрований в 1867 р. у Львові9.
Наступною,такожумістіЛева,в1868р.розпочаласвоїоперації,спрямованіна
підтримку дрібного землевласника, Галицька рустикальна кредитна установа
(Galizische Rusticalсredit-Anstalt), або, як ще її називали, селянський банк.
Нарешті третьою іпотечноюустановою,щовідкриласяуЛьвові в1873р.була
Галицька рільничо-кредитна установа для Галичини та Буковини (Galizische
Agriculturcredit-AnstaltfürGalizienundBukowina),відомащепідназвоюКрило-
93Юридичні і політичні науки
шанськийбанк,зтієюсамоюметою,щойРустикальнийбанк,тавтакійсамій
формі–товариствазповноюсолідарноювідповідальністювсіхйогоучасників.
Протеорганізаційно-правоваформацихтовариствнасправдібулалишефор-
мальністютазасвоєюсутністюмалочимрізниласявідакціонерної,боіснувало
достатньостійкерозмежуванняміжпайовикамтапозичальниками.Зазвичайпай-
овик товариства, як і акціонер банку, за допомогою придбання паю вдало
розміщувавсвійвільнийкапіталурістіневикористовувавсвогоправанаотри-
манняпозики.Щождопозичальника,товінабонебувпайщикомвзагалі,або
володівнеповнимпаєм і,сплачуючизначнівідсотки,неотримувавкомпенсації
віддивідендів.Враховуючите,щовслідзаіпотечнимивідділеннямиАвстрійсько-
го національного банку держава наділила привілеями не дотримуватись обме-
жень встановлених законодавством про лихварство й інші іпотечні установи,
значнакількістьєвреїв-лихварівскористаласятакоюможливістютасталавико-
ристовуватикредитнітоваристваусвоїхнебогоугоднихцілях10.
НевідставалавідавстрійськихінвесторівйУгорщина,затесамедесятиріччя
тут розпочали свої операції 9 іпотечних установ, 7 із яких існували в формі
акціонернихтовариств.
Проте коли з 1863р. в імперії запрацювалафранцузька система організації
іпотечногоринку,владанедоклалазусильдоїїзаконодавчогообмеженнятакон-
тролю, внаслідок чого іпотечні установи замість надання довгострокових кре-
дитівзосередилисьнабіржовихспекуляціяхзвласнимиакціямитанерухомістю.
Можливістьотриматиемісійнупремію,якасягала50%,аінколинавіть80%від
загальногообсягувипущенихакцій,спонукала засновниківдоактивнихспеку-
ляційнаринкуціннихпаперів.Цядолянеоминулайіпотечнібанкивгонитвіза
легкими грошима, яких держава не обмежила в обранні банківських операцій
лишеіпотечнимкредитуванням.Середнійприбутокіпотечнихбанківвідспекуля-
тивнихопераційв1872р.сягав37,5%відноснодоакціонерногокапіталу.Десять
роківтакоїдіяльності завершилиськрахом.Коликризав1873р.досягласвого
піку,з’ясувалося,щобільшачастинаактивівіпотечнихбанків,якібралиучастьу
біржових спекуляціях із ціннимипаперами, окрім зобов’язаньпо земельних та
комунальнихборгах,втратилабудь-якуціну.Фінансовакризаприбралаустанови
спекулятивногоцілеспрямуваннятазалишилалишеті,якідійсностворювались
задля іпотечного кредитування. Окрім іпотечних відділень Австрійського
національногобанку,з29австрійськихіпотечнихустановкризузмоглипережити
лишетривіденськихтап’ятьпровінційнихбанків.Згалицькихзалишивсялише
Гіпотечний банк, решта збанкрутіла на протязі 80-х років, проте вже не від
наслідківкризи.
Якзазначалосьвище,галицькіРустикальнийтаКрилошанськийбанкибули
заснованідлязадоволенняпотребдрібнихземлевласниківГаличинитаБуковини.
Формальновідсоток,якийстягувавсязанаданняпозикивцихкредитнихустано-
вах,сягавспочатку12%річних,азчасомбувзменшенийдо10%,протеякщо
врахуватиособливостіпроцедуринаданняпозики***,тофактичнопозичальнику
доводилосясплачуватидо25%річнихзареальноотриманийкапітал.Такіумови
кредитуванняажніякнеможнаназватиприйнятними,особливоякщоврахувати,
щотадрібназемельнавласність,підзаставуякоїнадаваласяпозика,немалаадек-
ватногорівняприбутковості.ЗцьогоприводуІ.Я.Франкописав,що«Банкрус-
тикальний,заложенийпервиннорусинамипідпроводомпокійногомитрополита
Литвиновича,поякімсьчасіперейшовупольськірукиіздобувсобівпослідніх
94 Держава і право • Випуск 54
рокахсвогосуществованнядужесумнуславу«закладудляобдиранняхлопських
шкір»11. Борги несправних позичальників почали множитися і банкам ставало
дедаліскладнішерозраховуватисязасвоїмизобов’язаннями.Угрудні1883р.в
касі Рустикального банку не залишилося готівки для погашення купонів від
заставних листів. Ліквідаційна процедура призвела до панічних настроїв у
суспільстві, зокрема серед учасників Крилошанського банку, які на початок
1884р.спустошиликасуостаннього12.
Урок1873р. змусиввладувідмовитисьвідліберальнихнормфранцузького
підходутазапровадитиз1876р.німецькийдосвід,якійпередбачавбільшжорст-
кийконтрользбокудержави.Формуваннясистемиіпотечногокредитуванняпро-
довжилось, але під більш пильним урядовим наглядом. Точніше, ще до еко-
номічноїкризи,у1872р.,уряд,усвідомлюючизгубністьтихумов,уякихопинив-
сяфінансовийринок,розпочавнизкуадміністративно-правовихзаходів,спрямо-
ваних на порятунок ситуації. Так, у березні цього ж року з’явилася заборона
акціонернимтовариствамщодовипускуновихемісійакцій,покинебудесформо-
ванийномінальний акціонернийкапіталуже випущених в обігціннихпаперів.
Було встановленомінімальний відсотокпершого внескуприоплаті емітованих
акцій – 40 % їхнього номіналу. Також урядовим комісарам, що здійснювали
нагляд за діяльністю кредитних установ, було наказано не допускати викупу
акціонерним товариством власних акцій, а також спекулятивних операцій із
ними.
НакінецьХІХст.вімперіївідзасновницькоїлихоманки60-хроківзалишило-
сялишеп’ятьавстрійськихакціонернихіпотечнихбанків.Тризнихбуливіденсь-
кими–загальноавстрійськими,адвакрайовими–ГіпотечнийуЛьвовітаБуко-
винськаземельнакредитнаустановауЧернівцях(BukowinaerBodencredit-Anstalt).
Урядовізаходихочайзмінилиправовіумовидіяльностібанківськихустанов,
протерадикальностівцьомупитаннідосягнутонебуло.Іпотечнібанкиімперіїне
булиобмеженілишеопераціямизнаданнядовгостроковихпозик,як,скажімо,це
маломісцевРосійській імперії.Банкипродовжувалинадаватикороткострокові
кредитипідмайновезабезпечення.Третімвидомоперацій,якімоглиздійснювати
іпотечнібанки,окрімГіпотечногобанку,булонаданнянезабезпеченихпозикгро-
мадам,провінціям,землеробнимтовариствамівзагаліюридичнимособамзпра-
вомемісіїспеціальнихобщиннихоблігацій.
Окрім цих основних видів діяльності, у межах короткострокових операцій
банкималитакожправо:обліковувативласнізаставнілиститастроковізобов’язан-
ня;здійснюватиопераціїпоточногорахункутапереказніоперації;використову-
вативільнийкапіталзадлянаданняавансівпідцінніпаперирізнихвидів,наоблік
векселівтаназдійсненнякомісійнихоперацій;надаватимеліоративнийкредит;
задля придбання обігових коштів приймати відсоткові вклади під касові кви-
танції.Окрім цього, Гіпотечний та Буковинський земельний банкимали право
надавитипозикипідзабезпеченнярухомиммайномтапродуктамиземлеробства,
длязбереженняякихвонимоглибудуватимагазинитакомори.НарештіГіпотеч-
ний банк мав право брати участь у заснуванні комерційних, промислових та
іншихсуспільнихпідприємств13.
Щождопопитунаосновнийпродукт–довгостроковупозику,то74%опе-
раційвсіхавстрійськихакціонерних іпотечнихбанківприпадалинанайбідніші
провінціїімперіїГабсбургів–ГаличинутаБуковину.
Усіавстрійськіакціонернііпотечнібанкималиправовипускувласнихзастав-
95Юридичні і політичні науки
нихлистівнелишевавстрійськійвалюті,утакзванихбанкнотах,алейумета-
левій валюті – сріблі та золоті.Як до кризи 1873 р., так і особливопіслянеї у
потенційногоінвесторабуломалодовіридоіпотечнихпаперів,емітованихупапе-
ровійвалюті.Більшимпопитомкористалисьощаднікаситадержавніпозики.За
цихумовреалізаціязаставнихлистівстикаласяіззначнимитруднощами–курсо-
вимизбитками.Статиконкурентоздатнимизаставнілистимоглилишезаумовиїх
випускувметалевійвалюті,ісамедоцьогозаходувдалисямайжевсіакціонерні
іпотечнібанки.Попервахцебуловигідновсімінавітьпозичальникам,якіотриму-
валипозикуузакладнихлистах,щомаликурс107,75–104за100одиницьноміна-
лу.Протевжепочинаючиз80-хроківзростанняціниназолотопочалозбільшува-
тинавантаженнянапозичальників,чиїприбуткивідземельноївласностіневсти-
гализатакимтемпом,щозмусилобанкиповернутисядопаперовоївалюти.
Ті умови довгострокового кредиту, які пропонували існуючі іпотечні
акціонерні банки, не кажучи вже про Рустикальний банк, важко було визнати
доступнимидлядрібних землевласників.Так, середнійплатіж за користування
позикою,якийдоводилосьсплачуватипозичальникув1885–1889рр.уГіпотечно-
мубанку, дорівнював7,012%, уБуковинській земельнійустанові – 6,627%14.
Тому питання влаштування іпотечного кредиту для селянства турбувало і
підприємців,іполітиків,ігромадськість.
Напочатку80-хроківпитаннявлаштуваннявГаличиніщеодногобанкуна
крайовихзасадахнабулопрактичноговирішення.І.Я.Франкодостатньодеталь-
нозупинивсянаполітичнійборотьбі,щосупроводжувалазаснуванняЗемельного
банку королівстваГаличини іВолодимирії з великим князівствомКраківським
(Landesbank des Königreichs Galizien und Lodomerien mit dem Grossherzogtume
Krakau),якедобіглосвогокінцяу1882р.15Галицькийкрайовийбанкналежавдо
мережірегіональнихбанків,щовиникливімперіїзініціативиорганівмісцевого
самоврядування, на їх кошти та під їх гарантії. На початок 90-х років в
австрійськійчастині імперії8такихкрайовихбанківздійснювалиіпотечніопе-
рації, зорієнтовані на дрібну нерухомість, створюючи конкурентне середовище
дляакціонернихіпотечнихбанківтаощаднихкас.Зразкомдлямережіцихіпотеч-
нихустановслугувавГіпотечнийбанккоролівстваБогемії (Hypothekenbankdes
KönigreichsBöhmen), заснованийуПразі в 1865р.Проте самеКрайовийбанк
Галичинисуттєворізнивсявідеталонноїустановитаїїклонів,бозасвоїмстату-
том складався з трьох відділів: іпотечного, общинного (або комунального) та
банківського.Точніше,попервахнаміриГалицькогосеймуневиходилизамежі
іпотечногокредитуігарантіїбулонаданолишенацейвидкредитування,проте
швидкоз’ясувалось,щовкраїіснуютьйіншіфінансовіпотреби.Тому,окрімдов-
гостроковихоперацій,банкставзайматисяобщиннимкредитуваннямтанадан-
нямкороткостроковихпозикізасвоєюдіяльністюмалочимрізнивсявідіпотеч-
нихакціонернихбанків.Цейбанкдійснобувзорієнтованийнадрібнихвласників,
борозмірмінімальноїпозики, якуможнабулоотримативідбанка, дорівнював
100гульденів.Уіншихрегіонахімперіїцясумасягала і200, інавіть500гуль-
денів,якуБогемії16.Алевраховуючи,щоівГаличині,івБуковинідомінувало
велике землеволодіння, то саме під його забезпечення переважно позичалися
гроші.
Популярностікредитукрайовихбанківдодавалаівідноснадешевизнапослуг,
щонадавалися;так,збірнауправлінняпозикоюстановивлише0,25%відпози-
ченоїсуми.Такимчином, загальнавартістьпозики,якупропонувавГалицький
96 Держава і право • Випуск 54
крайовийбанкнапочатку90-хроків,сягала4,82%попозиках,щонадавалися
безпосередньобанком,та5,32%попозиках,щовидавалисязапосередництвом
місцевих установ, що на 0,5 % дешевше, ніж позика в іпотечному відділенні
Австро-Угорського банку, та значно дешевше, ніж у будь-якому акціонерному
іпотечномубанку17.
Враховуючитакийрозбігціннаіпотечнийкредит,уряднамагавсяправовим
шляхомзнизитизагальнийвідсотокросту.Так,закономвід14червня1888р.було
дозволенозамінуіпотечноїпозикиодногобанкунаіпотечнупозикуіншого,вразі
якщо відсоток за новим кредитомменше відсотку за боргом,що підлягає кон-
версії.Азакономвід9березня1889р.всіконверсійніоперації звільнялисявід
будь-якихзборівнакористьказни,окрімпростогогербовогозбору.Цізаконодавчі
заходи,хочайнепрямо,аопосередковано,сприялипоступовійконверсіїзастав-
нихлистів5-відсотковихна4-відсоткові.
Останньою інституцією,якакористаласьправомнадавати іпотечнікредити,
булиощаднікаси.Протехочаумовиїхкредитуванняйвідповідалиознакаміпо-
теки, однак у них була повністю відсутня така складова, як довгостроковість.
Іпотечніпозикибулиабокороткостроковими,абобезстроковими,якіповертались
завимогоюкасивпродовжвідтрьохдошестимісяців.Звісно,щоумовитакого
кредитування не могли скласти конкуренцію іпотечним банкам. Тому з метою
підвищенняконкурентоспроможностітриавстрійськихощаднихкасизаснували
спеціальнівідділеннядовгостроковогоіпотечногокредиту.Середостанніхбулай
Буковинська ощадна каса в м. Чернівці, де відділення було створене в 1882 р.
(BukowinaerPfandbriefanstaltderSparkasse).Умовинаданняпозикбулизвичайни-
мидляіпотечнихустанов,протезаставнілиститапозикиощаднихкаснеодмінно
користалисявисокоюдовіроюнаселення.Розвитокопераційіпотечнихвідділень
відбувавсядоти,докипопитнаіпотечніпозикиперевищувавнадходженнякапіта-
лувощаднікаси.Однакупіслякризовічасицеспіввідношеннязмінилось,висо-
кий рівень довіри забезпечив численні надходження вільних коштів, які важко
буловигіднорозміщувати.Такийдисбалансзмусивкерівництвокасвідмовитись
відпрактикинаданняіпотечнихкредитів.
Розвитоккапіталістичнихвідносинусільськомугосподарствіімперіївимагав
зміни структури земельної власності. Саме з цією метою в 1890 р. поляки за
ініціативи д-ра Я. Дескура та за підтримки і безпосередньої участі Австро-
УгорськогойодинадцятикрайовихбанківзаснувалиЛьвівськийпарцеляційний
банк18. Банк розпочав парцеляцію великих фільварків, реалізуючи селянам
земельні ділянки, одночасно забезпечуючи їх кредитом. Проте вартість моргу
землі вПарцеляційному банку коштувала удвічі, а то й утричі дорожче, ніж в
іншихрегіонахімперії,іселянинубуланепокишені.
Сподвигнутигаличандозаснуваннявласногопарцеляційногобанкунамагав-
сяаматорпарцеляційноїсправивГаличині–громадськийдіяч,священикТ.Вой-
наровський19, але, як він сам писав, «не міг знайти кільканадцять свідомих
людей,якібщироприсвятилисятійважкійроботі»20.
Проте попри нещадний спротив, який чинили поляки Т. Войнаровському,
йомувдалосяв1907р.заснуватипарцеляційнетовариство«Земля».Підтиском
польської влади товариство проіснувало до кінця Першої світової війни, коли
йогопозбавилиправазайматисяпарцеляцією.
Усежтакив1908р.«кільканадцятьсвідомихлюдей»длязаснуваннянової
інституції – Земельного банку гіпотечного, спілки акційної у Львові (Agrar
97Юридичні і політичні науки
HypothekenBankAktiengesellschaftinLemberg)–знайтивдалося21.ОкрімТ.Вой-
наровського,докомітетузасновниківувійшлитаківідомідіячіГаличини,якмит-
рополитА.Шептицький,єпископиК.ЧеховичтаГ.Хомишин,послидоГалиць-
когосеймуМ.Василько,К.Левицькийтаіншіпредставникирелігійних,ділових
тагромадськихкіл.Самескладініціативноїгрупи,нанашпогляд,дозволяєокре-
мимдослідникамназиватийогопершимукраїнськиміпотечнимбанком22.
1квітня1910р.банкрозпочавсвоїопераціїпідпроводомпершогодиректора
д-ра праваЛьвівського університетуО.Кульчицького.Упродовж 29 років банк
демонструвавстабільнутавиваженукредитнуполітику,забезпечуючизахідноук-
раїнськихгосподарівдоступнимфінансовимресурсом.
Австро-Угорщина пізніше за інші провідні європейські держави розпочала
індустріально-капіталістичнуперебудову;компенсуватицевідставанняприроз-
будові власної системи довгострокового кредиту імперія могла, скориставшись
досвідом економічно розвинутих попередників. Обравши французьку модель,
держававіддалаіпотечнусправунавідкуппідприємницькійініціативі,скоротив-
шидомінімумупублічнускладову.Попервахурядусежтакинамагавсяпроводи-
типротекціоністськуполітикущодоіпотечнихвідділеньАвстрійськогонаціональ-
ногобанку, якапризвеладо здороженнякредитногоресурсу танеефективності
діяльності відділень. Урядова опіка спочатку відділень національного банку, а
потімірештиіпотечнихустановмаладостатньодивнийхарактер;вонадозволяла
банкамнедотримуватисьобмеженьщодорозмірувідсотківросту,встановлених
антилихварськимзаконодавством.
Зайва ліберальність банківського законодавства дозволила інвесторам не
лише зосередитись на довгостроковому кредитуванні, а й прийняти активну
участьвакціонерномубумітабіржовихспекуляціях60-хрр.ХІХст.Самееко-
номічні закони, а не правові поклали край розгулу засновницької лихоманки.
Проте навіть наслідки економічної кризи не змусили владу упорядкувати
діяльністьіпотечнихустановшляхомобмеженняколаїхопераційтазосереджен-
няїхдіяльностівиключнонадовгостроковомукредитуванні.
Розбудова системи установ іпотечного кредитування зусиллями приватного
капіталупоступовосформувалаконкурентнесередовище,щофункціонувалоза
жорсткимиринковимизаконами,якіпризводилидобанкрутстванелишесхиль-
нихдозайвихризиківінвесторів,алейбезвиннихпозичальників.
Саме ліберальне відсторонення держави від організації та функціонування
іпотечногокредитуванняєхарактерноюособливістюАвстро-Угорськоїімперіїна
відмінувідросійськогопідходу,дляякогопритаманнапублічнаскладоваусправі
довгостроковогокредитування,щостанепредметомрозглядунаступноїстатті.
1.Ки ри чен ко В. Є.УстановидовгостроковогокредитуРосійськоїімперіївУкраїні
(другаполовинаХІХ–початокХХст.):історико-правоведослідження:Монографія.–
Х.: Контраст, 2010. – C. 10–33. 2. Ипо теч ный кредит в Австро-Венгрии / Сост.
В.О.Малецкий;Подред.А.К.Голубева[КомитетСъездовпредставителейучреждений
русскогоземельногокредита].–СПб.:Тип.Киршбаума,1896;Си лин Н.Австро-Венгер-
скийбанк:Исследованиеповопросуоботношенияхмеждуцентральнымэмиссионным
банкомигосударством//Учен.зап.Императ.Москов.Ун-та.Отделюрид.–Вып.43.–
М.:Универ.тип.,1913.–651c.;Фран ко I. Я.Банккрайовий//Зб.творів:У50т.–К.:
Наук.думка,1986.–Т.44.–Кн.1.–С.163–180;Він же.РеорганізаціябанкуКрайового,
тамсамо.–С.273–280;Він же.Катастрофабанкуселянського,тамже.–С.295–314;
Творид ло М.ЗемельнийБанкГіпотечний.–Л.,1935.–88с.;Стар ков О. Ю.Эволюция
98 Держава і право • Випуск 54
итрансплантацияинститутоврынкаипотечногокредита//Экономикаиматематичес-
киеметоды.–2004.–Т.40.–№3.–С.33–50;Ру мян це ва С.Іпотечнекредитуванняв
Західній Україні (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.) // Цінні папери України. –
№20(360).–19трав.2005;Швець В.ПершийукраїнськийіпотечнийбанкуЛьвові//
Львівськінумізматичнізаписки.–2004.–№4.–С.46–50;Швець В.Доісторіїстворен-
ня і розвитку першого українського іпотечного банку // Грошовий обіг і банківська
справавУкраїні:минулетасучасність:Матеріалиміжнар.наук.конф. (14–15травня
2004р.). –Л.:ЛНУ ім. І.Франка,2005.–С.405–413;Швець В.Досвідемісіїцінних
паперів українськими інституціями міста Львова у першій половині ХХ століття //
ВісникЛьвів.ун-ту.Серіяекон.–2008.–Вип.39.–С.556–560;Шев чик І.Р.Західноук-
раїнські банки та кредитні кооперативи у 1848–1939 роках // Науковий вісник
Національного лісотехнічного університету України: Зб. наук.-техн. праць. – 2010. –
Вип.20.9.–С.328–341.3.Ипо теч ныйкредитвАвстро-Венгрии/Сост.В.О.Малецкий;
Подред.А.К.Голубева[КомитетСъездовпредставителейучрежденийрусскогоземель-
ногокредита].–С.112.4. Ка уф ман И.И.БумажныеденьгивАвстрии.1792–1911гг.–
СПб.: Тип. Б.М.Вольфа, 1913. –С. 15;Лек сис В. Кредит и банки /Пер. с нем. Р. и
Ф.Михалевских–М.:Перспектива, 1993. –С. 90–93.5.Еко номічна історіяУкраїни:
історико-економічнедослідження:В2т./Ред.рада:В.М.Литвин(голова),Г.В.Боряк,
В.М.Геєцьтаін.;відп.ред.В.А.Смолій;авт.кол.:Т.А.Балабушевич,В.Д.Баран,В.К.
Барантаін.;НАНУкраїни,Ін-тісторіїУкраїни.–К.:Ніка-Центр,2011.–Т.1.–С.676.
6. Си лин Н.Австро-Венгерскийбанк:Исследованиеповопросуоботношенияхмежду
центральнымэмиссионнымбанкомигосударством//УченыезапискиИмперат.Москов.
Ун-та.Отделюрид.–Вып.43.–М.:Универ.тип.,1913.–С.84–86.7. Ипо теч ныйкредит
вАвстро-Венгрии / Сост. В.О.Малецкий;Под ред.А.К. Голубева [КомитетСъездов
представителей учреждений русского земельного кредита]. –СПб.: Тип.Киршбаума,
1896. –С.17–18.8. Си лин Н.Австро-Венгерский банк:Исследование по вопросу об
отношенияхмеждуцентральнымэмиссионнымбанкомигосударством//Ученыезапи-
скиИмперат.Москов. ун-та. Отделюрид. – Вып. 43. –М.: Универ. тип., 1913. – С.
201–212.9. Тво рид ло М. ЗемельнийБанкГіпотечний. –Л., 1935. –88 с.10. Ге лей С.
Економіка//ІсторіяЛьвова:У3т.–Т.2:1772–жовтень1918р./[НАНУкраїни,Ін-т
українознавстваім.І.Крип’якевичаНАНУкраїни/Ред.Я.Ісаєвичтаін.].–Л.:Центр
Європи,2007.–С.206;Ге лей С.Д.,То ма шик Л.С.КостьЛевицький–визначнийдіяч
українськоїкредитноїкоопераціївГаличинівкінціХІХ–першійполовиніХХстоліття
// Вісн.Львів.комерц.акад.–Л.:Вид-воЛьвів.комерц.акад.,2009.–Серія«Гуманітарні
науки».–Вип.8.–С.75.11. Фран ко I.Я.Катастрофабанкуселянського//Зб.творів:У
50т.–К.:Наук.думка,1986.–Т.44.–Кн.1.–С.295.12. Тамсамо. –С.295–314.13.
Ипо теч ныйкредитвАвстро-Венгрии.–С.66.14. Тамсамо.–С.85.15. Фран ко I.Я.
Банк крайовий.–С.163–180.16. Ипо теч ный кредит вАвстро-Венгрии. –С. 104.17.
Там само. – С.109. 18. Ле виць кий К. Iсторiя політичної думки галицьких українців
1848–1914.Напідставіспоминів.–Л.:Друкарняоо.ВасиліянуЖовкві,1926.–С.315.
19. Шев чен ко О.УчастьТитаВойнаровськогоупарцеляціїземельСхідноїГаличини//
Українськийісторичнийзбірник.–Вип.11.–2008.–С.152–158.20. Вой на ровсь кий Т.
Справа парцеляційна // Діло. – 12листоп. – 1901. – Ч. 254. – С. 3. 21. Ле виць
кий К.Iсторiяполітичноїдумкигалицькихукраїнців1848–1914.Напідставіспоминів.
–Л.:Друкарняоо.ВасиліянуЖовкві,1926.–С.497.22. Швець В.Першийукраїнський
іпотечнийбанкуЛьвові//Львівськінумізматичнізаписки.–2004.–№1.–С.46–50;
Швець В.Доісторіїстворенняірозвиткупершогоукраїнськогоіпотечногобанку//Гро-
шовийобігібанківськасправавУкраїні:минулетасучасність:Матеріалиміжнар.наук.
конф.(14-15травня2004р.).–Л.:ЛНУім.І.Франка,2005.–С.405–413.
99Юридичні і політичні науки
|