Правова держава: формування нової цілісності
Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63789 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637892014-06-09T03:01:20Z Правова держава: формування нової цілісності Паращевіна, О.А. Теорія держави і права Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів. Исследованы перспективы существования правового государства. В основу исследования были положены выводы, полученные И. Кантом в отношении развития правовой государственности. Проанализированы современные процессы преобразования суверенного государства, роль составных коллективных субъектов права в этой деятельности. The main purpose of the article is to study the role of the component collective legal subject socio-political type in a prospect of legal state (rule of law). Defined criteria for transformation of a sovereign state under the influence of regional and supranational processes. 2011 Article Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Паращевіна, О.А. Правова держава: формування нової цілісності Держава і право |
description |
Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів. |
format |
Article |
author |
Паращевіна, О.А. |
author_facet |
Паращевіна, О.А. |
author_sort |
Паращевіна, О.А. |
title |
Правова держава: формування нової цілісності |
title_short |
Правова держава: формування нової цілісності |
title_full |
Правова держава: формування нової цілісності |
title_fullStr |
Правова держава: формування нової цілісності |
title_full_unstemmed |
Правова держава: формування нової цілісності |
title_sort |
правова держава: формування нової цілісності |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789 |
citation_txt |
Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT paraŝevínaoa pravovaderžavaformuvannânovoícílísností |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:21Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:21Z |
_version_ |
1836817844184023040 |
fulltext |
О. А. ПА РА ЩЕВІНА
ПРАВОВАДЕРЖАВА:ФОРМУВАННЯНОВОЇЦІЛІСНОСТІ
Досліджено роль скла до во го ко лек тив но го суб’єкта соціаль нополітич но го ти пу в
роз вит ку пра во вої дер жав ності. Виз на ча ють ся кри терії транс фор мації су ве рен ної
дер жа ви під впли вом регіональ них та над національ них про цесів.
Ключові слова: пра во ва дер жа ва; регіональ не пра во; гро ма дянсь ке суспільство;
ко лек тивні суб’єкти пра ва; скла дові ко лек тивні суб’єкти пра ва; гло балізація; інте г
рація.
Ис сле до ва ны пер спек тивы су ще ст во ва ния пра во во го го су дар ст ва. В ос но ву ис сле
до ва ния бы ли по ло же ны вы во ды, по лу чен ные И. Кан том в от но ше нии раз ви тия пра во
вой го су дар ст вен но с ти. Про ана ли зи ро ва ны со вре мен ные про цес сы пре об ра зо ва ния
су ве рен но го го су дар ст ва, роль со став ных кол лек тив ных субъ ек тов пра ва в этой де я
тель но с ти.
Ключевыеслова: пра во вое го су дар ст во; ре ги о наль ное пра во; граж дан ское об ще
ст во; кол лек тив ный субъ ект пра ва; со став ной кол лек тив ный субъ ект пра ва; гло ба ли
за ция; ин те г ра ция.
The main purpose of the article is to study the role of the component collective legal
subject sociopolitical type in a prospect of legal state (rule of law). Defined criteria for
transformation of a sovereign state under the influence of regional and supranational pro
cesses.
Keywords: legal state (rule of law); regional law; civil society; collective legal subject;
component collective legal subject; globalization; integration.
Розвитокпотребсучасногосуспільства,стимулюєтрансформаційніпроцесиу
сферідержавиіправа.Сувереннадержававтрачаєсвоїпозиціїнакористьнових
інституційних елементів правової реальності. Новітніх складових колективних
суб’єктівправа,якібудутьздатніреалізуватиідеюправовоїдержавивідповідно
закономірностейперспективїїрозвитку,тазурахуваннямпотребгромадянського
суспільства. Це зумовлює актуальність вивчення взаємозв’язку між правовою
державоюіскладовимколективнимсуб’єктомправа.
Ступінь розробленості проблематики правової держави традиційно вва-
жається надзвичайно високим. Як у минулі роки: Цицерон,Ш.-Л. Монтеск’є,
Ж.-Ж.Руссо,І.Кант,Г.В.Ф.Гегель,К.Т.Велькер,Р.фонМоль,П.І.Новгород-
цев,Г.Ф.Шершеневич,такісучаснінауковці,зокремаА.П.Заєць,В.В.Копєйчи-
ков,М.І.Козюбра,Ю.М.Оборотов,П.М.Рабінович,О.Ф.Скакун,В.Я.Тацій
та інші, зробили серйозний внесок у дослідження поняття «правова держава».
Алепитаннямрозглядуперспективправовоїдержавивконтекстіїїтрансформації
ііснуванняякскладовогоколективногосуб’єктаправанебулоприсвяченоналеж-
ноїуваги.
Передкожнимсуспільствомідержавоюзавждистоятьпевнізавдання,щоїх
вонимаютьвирішувати залежновідпотреб, інтересів,цілей,бажань,мотивів і
можливостей всього суспільства, пануючого класу або всієї нації. На сьо-
годнішнійденьмимаємоуніверсальнуконцепціюпобудовитакогоустроюдер-
жави,якийзадовольнявби інтересисуспільства–правовадержава.Розроблена
видатнимивченими,філософами,юристамитеоріявтілюєусобівіковічнепраг-
нення суспільства до кращогожиття, в якому панують принципи верховенства
33Юридичні і політичні науки
права, рівності суб’єктів суспільних відносин, ефективного керування держави
народомта інше.Ідеяправовоїдержавифактичнопередбачаєнестількипідпо-
рядкуваннядержавноївладипевнимнадконституційнимнормам,скількиобме-
ження її всемогутності в інтересах гарантуванняправ окремого індивідаперед
державою, а тому її завданням є положення, згідно з яким «свобода кожного
індивідаузгоджуєтьсязісвободоювсіхнапідставізагальногозакону»1.
Теоріяправовоїдержави–цесинтезідейіконцепційпроїїприроду,сутності,
ознаки,принципи,функції якдержавидемократичної, соціальної, в якійувсіх
сферахсуспільногожиття(іпублічногоіприватного)пануєправоіюридичними
засобамиреальнозабезпеченомаксимальнездійснення,охоронаізахистоснов-
них прав людини2. Вона є закономірним результатом цивілізованого розвитку
вчення про державність в аспекті людського виміру та суспільної справедли-
вості3.
Вираз«правовадержава» (DerRechtsstaat) єспецифічним,чистонімецьким
словотвором. Мови інших націй (крім російської та української) не мають
подібногословосполучення,дебтакємкопоєднувалисяпоняттяправаідержави.
Разомзтиммовиіншихнацій,безумовно,включаютьданийінститут.Так,ванг-
лосаксонській правовій сім’ї йому відповідає поняття «rule of law» (панування
права), «the legal state або law-bounded» (правова держава, але цей переклад з
німецької не увійшов уширокий суспільно-політичний оборот), уфранцузько-
му–«regnedelalois»(царюваннязаконів,пануваннязаконів)або«limitationdes
gouvernants»(обмеженняправителів)4.
Проте всі ці словотворення не є в повному обсязі ідентичниминімецькому
терміну.Можналишевідзначити ту,що їх з’єднуєознаку,що ідейнебагатство
правовоїдержависвоїмкоріннямсягаєвзагальноєвропейськуцивілізацію.
Поняттяправовоїдержави,якпрограма,якаобмежуєдержавурамкамикон-
ституціїіправовихзаконів,виданихнаїїоснові,виниклонарубежіXVIIIіXIX
століть.Ідеяжтаінститутивідносятьсядоісторичнихверствєвропейськогороз-
виткуправаінаціленінадосягненнямирногопорядку,гарантованогодержавою
задопомогоюправа.
Завершальниметапомврозробціцілісноїконструкціїправовоїдержавислід
вважатиконцепціюпануванняправа.Тутнеобхіднорозрізнятидвімоделі–анг-
ло-саксонську(Ruleoflaw)інімецьку(DerRechtsstaat).Нажаль,сучаснівітчиз-
нянідослідники,якправило,визнаючицімоделі,чомусьнерозкриваютьїхкар-
динальну відмінність. Суть обох моделей в наступному. Так, англосаксонська
модель констатує, що правління повинно здійснюватися відповідно до закону,
прийнятогоздотриманнямусіхвідповіднихпроцедур,щовстановлюєправата
обов’язкигромадян,їхгарантії.Внаслідокцьогожоднаособа,навітьзофіційним
статусом,неможеуникнутивстановленоїзакономвідповідальностіуразіпору-
шеннянимприписанихправилповедінки5.
Цеозначає,щонемаєнікого,хтоббуввищезакону.Протевданомувипадку
мова йде про формальну правову державу, формальний закон. Німецький же
варіант,вдусіІ.Канта,встановлюєпануванняправавпланірозрізненняправаі
закону.Щобзаконбувправовим,вінповиненгрунтуватисянатакихелементах
праваяксвобода,рівність,справедливість,крімтого,наморальностіігуманізмі,
зурахуваннямосновнихправлюдини.
Таким чином, англійська модель панування права не враховує якісної суті,
34 Держава і право • Випуск 54
змістузакону.Звідси–формальний,аневідповіднийправовийзакон,і,якнаслі-
док,-невиключеноюридичнийпозитивізм.І.Кант,усвоїйроботі«Ідеязагальної
історії у всесвітньо-громадському плані» (1784 р.) відзначає6, що «найбільша
проблемадлялюдськогороду...досягненнязагальногоправовогогромадянського
суспільства». В праці «Метафізичні початки вчення про право» (1797 р.) Кант
проводитьдумкупрозмінуправліннявдержавітак,«щобвонопосвоїйдіїузго-
джувалосязєдино-правомірнимладом,асамезладомчистоїреспубліки,іщоб
старі емпіричні ( структурні) форми, які служили лише тому, щоб сприяти
покірностінароду,перетворилисянапервісну(раціональну)форму–єдину,що
робитьсвободупринципом,більштого,умовоюбудь-якогопримусу,яканеобхід-
надляправовогодержавноголадувсправжньомусенсіцьоголаду...Цеєдиний
міцнийдержавнийлад,приякомузаконнезалежитьнівідякоїокремоїособи»7.
Практичнезначенняконцепціїправовоїдержавизумовлюєтьсятим,щовона
концентрує, втілює прогресивні здобутки людства у державно-правовій сфері.
Вжесамепоняттяправовоїдержавиєзагальноцивілізаційнимнадбанням,загаль-
нолюдськоюцінністюполітико-юридичноїпрактики.
Доцієїконцепціїзвертаютьсяниніврізнихжиттєвихситуаціях,зокрема,під
часорганізаціїполітичнихпартій,іншихгромадськихоб’єднань,формулювання
їхніхполітичнихвимог,розробкипрограмнихдокументів,проведенняпублічних
політичних акцій – виборів, мітингів, демонстрацій, заснування друкованих
органів,виданнятазастосуваннязаконівтощо.
Концепціяправовоїдержавидаєвідправнігуманістичніорієнтиридлявдос-
коналенняйрозвиткусучасноїдемократичноїдержави(зокрема,вУкраїні),спря-
мовує у відповідний спосіб основні напрями діяльності різних державних
органів.Цяконцепціяможеслугуватигромадянамякідеологічнеджерелоїхніх
очікуваньісподіваньстосовнодержави,дляобґрунтуванняпобажань,рекомен-
дацій,вимогдоїїправовоїполітикитазабезпеченняосновнихправісвобод8.
І. Кант, обґрунтовуючи в XIX столітті ідею «вічного миру», пов’язував її
досягненнязіствореннямумайбутньомувсеохоплюючоїфедераціїсамостійних
рівноправних держав республіканського типу. Отже, створення федеративного
космополітичногосоюзудержав,заКантом,неминуче.Запорукоюцьогомають
статиторгівля,освіта,вихованнянародів.Доречі,космополітичнегромадянство
єголовнимпостулатомісучасної ідейно-політичноїтечії–космополітизму,яка
утверджує примат громадянина світу над громадянином держави. Означені
поглядигіпотетичнопідводятьдодумкипроможливістьєдиноїсвітовоїдержави.
ІнститутсвітовогопорядкувНью-Йоркутаіншінауковіцентристверджують,
щоназламістолітьвідбуватиметьсявідчутнезближеннядержав-учасницьміжна-
родноготовариства.Завдякицьомув системіміжнароднихвідносинвідбувати-
мутьсярадикальнізміни,аждовиробленнявXXIст.світовогоконсенсусу,щов
перспективімаєпривестидоспільноїдержавності.
Про прагнення до єдності народів і держав свідчать численні перспективні
тенденції світового розвитку: міжнародна правова діяльність, демократизація
держав, формування об’єднань держав і міжнародних організацій тощо. Кон-
солідації народів сприяє й нове політичне та економічне мислення провідних
державсвіту.
Суверена держава не буде існувати вічно, оскільки продуктивні сили вже
переступилидержавнікордони,простежуєтьсятенденціядоствореннясвітового
господарства.Умайбутньому,діяльністьдержавнихорганівнабуватименеполі-
35Юридичні і політичні науки
тичногохарактеру.Поступовозникнепотребавдержавіякособливомуполітич-
номуінституті.Утвердитьсянеполітичнегромадськесамоврядування,дерегуля-
торами суспільних відносин будуть авторитет, управлінська культура, мораль,
традиції,ініціативатощо.Фактично,парадигмаіснуваннясоціально-політичних
відносинсуспільствамаєрозвиватися,черезрозвитокінститутівгромадянського
суспільства,зурахуваннямрозширеннятапоглибленнявідносинміждержавами
інародамисвіту.
Відповідно,важливимрезервомкраїнтаїхсвоєрідноювідповіддюнавикли-
киглобальногосвітустаєрегіональнаінтеграція.Регіональнісоюзидозволяють
захищатиінтересиособистостітанаціональніінтересикраще,ніжтрадиційний
націоналізм9.
Саме такої мети і намагаються досягнути уряди країн, що об’єднуються в
єдині регіональні спільноти. Головне завдання в утворенні таких спілок є їхня
корисність для держав-учасниць. Тобто головним мотивом для держав у ство-
ренні спілок– є зміцнення власної економічної, політичної, військової безпеки
передлицемреальних та (або)потенційних, загроз, а такождосягненняпевної
взаємнокорисноїмети.
Природаспілоктакоаліцій–однезнайважливішихпитаньсучаснихполіто-
логічнихдосліджень.«Спілка»або«альянс»–вширокомузначенні–формальне
та/абонеформальнеоб’єднаннядержав(двохчибільше),якічекаютьвідпартнера
певногоступенюкоординаціїдійвпевнихумовах.Наявністьформальнопідписа-
ноїугодизбільшуєвірогідністькоординаціїдій,однаквонанеєобов’язковою10.
З одного боку, до прерогатив центру тут відносяться лише ті питання, які
необхідновирішувативмасштабахвсієїдержави(дотриманняпринципурівності
громадян перед законом, охорона кордонів забезпечення стабільності єдиної
валютитощо),сприяючитимсамимактивномуперерозподілуповноваженьміж
центромтапериферією,покладаючинатериторіальніоргани(національнідержа-
ви) управління відповідальність за прийняття конкретних рішень з питань
реформвконкретнихкраїнах-членахрегіону.
З іншого боку, така реорганізація влади повинна зберігати вертикальну
відповідальністьнижчестоящихорганівуправління,недопускати їхабсолютну
автономізацію та забезпечувати ефективні форми контролю за діяльністю всіх
структур,щозадіянівприйняттітаздійсненнірішень,завдякичомуможнабуде
нетількизберегтинеобхіднусуспільствуцентралізаціюуправління,забезпечити
залежністьдержавивідгромадянськогосуспільства,алейвирішитибільшзагаль-
незавдання–зберегтинаціональнуідентичністькраїн-членіврегіону.
Самецяособливістьрегіональнихспільнотіявляєтьсянадзвичайноцінноюїї
якістю,аджерозвитоктазміцненнябудь-якоїдержавивскладнихумовахсього-
деннянеможливі,зодногобоку,безнаробіткуівпровадженнявсферусоціально-
гожиттяєдиноїконсолідуючоїдержавноїідеї,якабвизначалаосновнінапрями
соціальнихперетвореньнаосновіформуваннязагальногомайбуттясвоїхгрома-
дян, а з іншого, вкрай необхідним уявляється введення ефективної системи
запобіганняуніфікаціїжиттянаціональнихдержав,що загрожує втратоюними
своєїнаціональноїсамобутності.
ТутзновдоцільнозгадатирозробленіІ.Кантомположення,пов’язанізправом
війниімирутаміжнародногоправа.Вінсправедливовідзначив,що«...всякеправо
народівівсезовнішнємоєітвоєдержав,щокупуєтьсявійною,лишетимчасовіі
тількивзагальномусоюзідержав(аналогічномусоюзу,завдякиякомународста-
36 Держава і право • Випуск 54
вавдержавою)цеправоможестатиостаточнодійсниміщиримстаноммиру»11.
Хочавічниймир(кінцеваметавсьогоміжнародногоправа)ідеянездійсненна,
алеполітичніпринципи,згідноКанту,повинніслужитипостійномунаближенню
достанувічногомируівоницілкомздійсненні.
Вінпідкреслювавтуобставину,щоідеямирноїспільностівсіхнародівземлі
-зовсімнеетична,людинолюбнаідея,аправовийпринцип,щокожналюдинамає
правовступативтакеспілкування,вінйогоназвавправомгромадянинасвіту;що
встановлення загального і постійного миру складає не просто частину, а всю
кінцевуметунавчанняпроправо12.
С.С.Алексєєв,аналізуякантівськеправовесуспільство,приходитьдовиснов-
купроте,щовзовнішніхсправахповиненбутивстановленийпорядокзаконосо-
образногоміждержавами,тобтовпринципітакий,якийповиненпануватиівсе-
рединісуспільства13.
А.Н. Соколов, аналізуючи перспективи правової держави, робить наступні
висновки:по-перше,правовадержаванеобмежуєтьсятериторіальнимимежами
існуючих держав, ідея правової держави, її принципи поширюються також на
сферуміжнародно-правовихвідносин;по-друге,вониобумовлюютьформування
союзудержавподібногодержавному(правовогодержавногосоюзу–складового
колективного субєкта); по-третє, учасниками правовідносин, правового спілку-
ваннявцьомусоюзівиступаютьнетількисамідержави,айокреміособи-гро-
мадяни світу,щоправона таке спілкування належить кожній людині,що саме
вонавиступаєпервиннимсуб’єктомцьогоспілкування14.
Такимчином,вінцемправовоїдержави,їїзавершальнимрівнемповиненста-
типравосуб’єктнийсоюздержав(складовийколективнийсуб’єктправа),щомає
грунтуватисянатихжеправовихпринципах,щойіншіелементи,ланкиправової
державності.
Якприкладподібногоскладовогоколективногосуб’єктаправа,доцільнороз-
глядати Європейський Союз. Попри те, що Євросоюз стрімко розвивається як
черезпоглибленняінтеграції,такізавдякийогорозширенню,питаннящодойого
правовоїприродидосі залишаєтьсядискусійним.Політикиобережнопідходять
довизначенняправовогостатусуЄС,аюридичнудоктринупереповненорізно-
манітнимитеоріями.Союзпорівнюють зфедеративноюдержавою,федерацією
держав-націй,конфедерацією,зміжнародноюорганізацією,згадуєтьсяйтермін
асоціаціїдержав15.
У50-х рокахХХст.. сформувалися двапідходидо європейської інтеграції:
федералістськийтаконфедеративний.Прихильникипершогонамагалисяпобуду-
ватинаднаціональнуєвропейськуфедерацію.Іншийжепідхідпередбачавчастко-
вуінтеграціюзізбереженнямсуверенітетудержав-учасниць16.
Длятого,щобзрозуміти,вчомуполягаєсутністьтакогооб’єднаннядержавяк
Євросоюз,слідз’ясувати,щотакенаднаціональність.
НадумкуЄ.О.Шибаєвої,специфікаволінаднаціональнихміжнароднихміжу-
рядовихорганізаційполягаєвїхбільшійавтономностіпорівняноізволеюіншим
міжнароднихорганізацій17.
М.М. Бирюков вважає, що поняття наднаціональності характеризує якість
міжнародноїорганізації,зумовленуїїцілями,функціямитаповноваженнями,що
переданіїйдержавами-учасницями.Середосновнихрисцьогоявища,слідвказа-
ти на певну незалежність такої організації та її органів від держав-учасниць,
повноваження приймати обов’язкові для учасників рішення, що мають пряму
37Юридичні і політичні науки
дію,автономністьвладитакоїорганізації,орієнтаціянадосягненнязагальновиз-
наченихцілей,відсутністьправавиходузнаднаціональноїорганізаціїтапозбав-
ленняправаїїрозпуску18.
Узахіднійдоктриніпіднаднаціональністюрозуміютьфункціональнийприн-
цип об’єднання держав, відповідно до якого суверенні права у певних сферах
передаютьсядержавамипевномунаднаціональномуоргану,прицьомуосновна
кількістьрішеньприймаєтьсянамажоритарнійоснові,аненаконсенсусу19.
Вконтекстіданогодослідження,підЄвропейськимСоюзомрозумієтьсяскла-
довийколективнийсуб’єктправа,організованийувиглядіінтеграційногоутворен-
нянаддержавноготанаднаціональногохарактеру,вякомудержави-учасниціпого-
джуютьсяпередатичастинусвоїхсувереннихправнакористьцьогоутворення.
Поряд із тим, що теоретичні спори навколо визначення правового статусу
Євросоюзущетривають,вбачається,щоЄвропейськийСоюзєскладовимколек-
тивнимсуб’єктомправа.
Відповідно,рольскладовихколективнихсуб’єктівправауглобальномусвіто-
вому розвитку правової державності, є очевидною.У зв’язку з цим, необхідно
приділятиактивнуувагудослідженнюправовоїприродитамеханізмівфункціону-
ванняцихінституційнихелементівправовоїреальності.
1.Те орія державиіправа:Навч.посіб./А.М.Колодій,В.В.Копейчиков,С.Л.Лисен-
ковта ін.:Заред.С.Л.Лисенкова,В.В.Копейчикова.–К.:ЮрінкомІнтер,2003.–С.
358-364.2. Ба ра нов П.П., Со ко лов А.Н. Теориягосударстваиправа:Учеб.пос.–Ростов-
на-Дону:РостовскийюридическийинститутМВДРоссии,2007.–С.230.3. Со ко лов
А.Н. Бо ча ров В.М.ЭволюцияюстицииГермании:оторудияклассовогоправосудиядо
гаранта правового государства (историко-правовой анализ):Монография. –Калинин-
град:КлЮИМВДРоссии,2007.4. Со ко лов А.Н.ПравовоегосударствовРоссии:состо-
яние,проблемыиперспективыразвития//Правовоегосударство:теорияипрактика.–
2011.–№2.5. Нер се сянц В.С.Историяидейправовойгосударственности.–М.,1993.
6. Кант И.Собраниепочинений:В6т.–М.:Мысль,1963-1966.–Т.6.–С.12.7. Там
же.–Т.4.–Ч.2.–С.267.8. Рабіно вич П.М.Основизагальноїтеоріїправатадержави:
Навч.посіб.–Х.:Консум,2002.–160c.;Рабіно вич П.М.Громадянськесуспільство і
правовадержава(загальнотеоретичніміркування)//Українськеправо.–1996.–№3.–
С.30–34.9. Рац М.В.Какмывидиммир,вкоторомживем.Ометодологическихпробле-
махинтерпретациипостиндустриальногомира //Полис.Политическиеисследования.
–2000.–№3(56).–С.170-180.10. Філо софія політики:Хрестоматія:У4-хт. /Ред.
А.В.Толстоухов.–К.:ЗнанняУкраїни,2003.–Т.4.–С.29-79.11. Кант И.Цит.праця.
– Т. 4. – Ч. 2. –С. 277-278. 12. Нов го род цев П.И. История новой философии права
(НемецкиеученияXIXвека):екции.–М.,1898.–С.18.13. Алек се ев С.С.Право:азбука
–теория–философия:Опыткомплексногоисследования.–М.1999.–С.659.14. Со ко
лов А.Н.Цит.праця.15. Гри цаєнко Л.ЄвропейськийСоюзякорганізаціяsuigeneris//
Публічнеправо.–2011.–№1.–С.82-87.16. Ко но ва лен ко І.Проблемаспіввідношення
наднаціональностітасуверенітетувосновнихконцепціяхзахідноєвропейської інтег-
рації//Науковізаписки.–Т.12:Політологія/Національнийуніверситет«Києво-Моги-
лянська академія». –К.:К.М.«Academia», 1999. –С. 48-55.17. Ши ба е ва Е.А.Право
международных организаций: вопросы теории. – М.: Международные отношения,
1986.–160с.18. Би рю ков М.М.СовременноеразвитиеЕвропейскогоСоюза:междуна-
родно-правовойподход:Дис....д-раюриднаук:12.00.10.–М.,2004.–334с.19. Хох
лов И.И.Наднациональность вполитикеЕвропейскогоСоюза. –М.:Международные
отношения,2007.–160с.
38 Держава і право • Випуск 54
|