Правова держава: формування нової цілісності

Правова держава: формування нової цілісності

Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Паращевіна, О.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63789
record_format dspace
spelling irk-123456789-637892014-06-09T03:01:20Z Правова держава: формування нової цілісності Паращевіна, О.А. Теорія держави і права Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів. Исследованы перспективы существования правового государства. В основу исследования были положены выводы, полученные И. Кантом в отношении развития правовой государственности. Проанализированы современные процессы преобразования суверенного государства, роль составных коллективных субъектов права в этой деятельности. The main purpose of the article is to study the role of the component collective legal subject socio-political type in a prospect of legal state (rule of law). Defined criteria for transformation of a sovereign state under the influence of regional and supranational processes. 2011 Article Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Паращевіна, О.А.
Правова держава: формування нової цілісності
Держава і право
description Досліджено роль складового колективного суб’єкта соціально-політичного типу в розвитку правової державності. Визначаються критерії трансформації суверенної держави під впливом регіональних та наднаціональних процесів.
format Article
author Паращевіна, О.А.
author_facet Паращевіна, О.А.
author_sort Паращевіна, О.А.
title Правова держава: формування нової цілісності
title_short Правова держава: формування нової цілісності
title_full Правова держава: формування нової цілісності
title_fullStr Правова держава: формування нової цілісності
title_full_unstemmed Правова держава: формування нової цілісності
title_sort правова держава: формування нової цілісності
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63789
citation_txt Правова держава: формування нової цілісності / О.А. Паращевіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 33-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT paraŝevínaoa pravovaderžavaformuvannânovoícílísností
first_indexed 2025-07-05T14:33:21Z
last_indexed 2025-07-05T14:33:21Z
_version_ 1836817844184023040
fulltext О. А. ПА РА ЩЕВІНА ПРА­ВО­ВА­ДЕР­ЖА­ВА:­ФОР­МУ­ВАН­НЯ­НО­ВОЇ­ЦІЛІСНОСТІ Досліджено роль скла до во го ко лек тив но го суб’єкта соціаль но­політич но го ти пу в роз вит ку пра во вої дер жав ності. Виз на ча ють ся кри терії транс фор мації су ве рен ної дер жа ви під впли вом регіональ них та над національ них про цесів. Клю­чові­ сло­ва: пра во ва дер жа ва; регіональ не пра во; гро ма дянсь ке суспільство; ко лек тивні суб’єкти пра ва; скла дові ко лек тивні суб’єкти пра ва; гло балізація; інте г­ рація. Ис сле до ва ны пер спек тивы су ще ст во ва ния пра во во го го су дар ст ва. В ос но ву ис сле­ до ва ния бы ли по ло же ны вы во ды, по лу чен ные И. Кан том в от но ше нии раз ви тия пра во­ вой го су дар ст вен но с ти. Про ана ли зи ро ва ны со вре мен ные про цес сы пре об ра зо ва ния су ве рен но го го су дар ст ва, роль со став ных кол лек тив ных субъ ек тов пра ва в этой де я­ тель но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: пра во вое го су дар ст во; ре ги о наль ное пра во; граж дан ское об ще­ ст во; кол лек тив ный субъ ект пра ва; со став ной кол лек тив ный субъ ект пра ва; гло ба ли­ за ция; ин те г ра ция. The main purpose of the article is to study the role of the component collective legal subject socio­political type in a prospect of legal state (rule of law). Defined criteria for transformation of a sovereign state under the influence of regional and supranational pro­ cesses. Key­words: legal state (rule of law); regional law; civil society; collective legal subject; component collective legal subject; globalization; integration. Роз­ви­ток­по­треб­су­час­но­го­суспільства,­сти­му­лює­транс­фор­маційні­про­це­си­у­ сфері­дер­жа­ви­і­пра­ва.­Су­ве­рен­на­дер­жа­ва­втра­чає­свої­по­зиції­на­ко­ристь­но­вих­ інсти­туційних­ еле­ментів­ пра­во­вої­ ре­аль­ності.­ Новітніх­ скла­до­вих­ ко­лек­тив­них­ суб’єктів­пра­ва,­які­бу­дуть­здатні­ре­алізу­ва­ти­ідею­пра­во­вої­дер­жа­ви­відповідно­ за­ко­номірно­с­тей­пер­спек­тив­її­роз­вит­ку,­та­з­ура­ху­ван­ням­по­треб­гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства.­ Це­ зу­мов­лює­ ак­ту­альність­ вив­чен­ня­ взаємозв’яз­ку­ між­ пра­во­вою­ дер­жа­вою­і­скла­до­вим­ко­лек­тив­ним­суб’єктом­пра­ва. Ступінь­ роз­роб­ле­ності­ про­бле­ма­ти­ки­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ тра­диційно­ вва- жається­ над­зви­чай­но­ ви­со­ким.­ Як­ у­ ми­нулі­ ро­ки:­ Ци­це­рон,­Ш.-Л.­ Мон­теск’є,­­ Ж.-Ж.­Рус­со,­І.­Кант,­Г.­В.­Ф.­Ге­гель,­К.­Т.­Вель­кер,­Р.­фон­Моль,­П.­І.­Нов­го­род- цев,­Г.­Ф.­Шер­ше­не­вич,­так­і­су­часні­на­уковці,­зо­к­ре­ма­А.­П.­Заєць,­В.­В.­Копєйчи- ков,­М.­І.­Ко­зю­б­ра,­Ю.М.­Обо­ро­тов,­П.­М.­Рабіно­вич,­О.­Ф.­Ска­кун,­В.­Я.­Тацій­ та­ інші,­ зро­би­ли­ серй­оз­ний­ вне­сок­ у­ досліджен­ня­ по­нят­тя­ «пра­во­ва­ дер­жа­ва».­ Але­пи­тан­ням­роз­гля­ду­пер­спек­тив­пра­во­вої­дер­жа­ви­в­кон­тексті­її­транс­фор­мації­ і­існу­ван­ня­як­скла­до­во­го­ко­лек­тив­но­го­суб’єкта­пра­ва­не­бу­ло­при­свя­че­но­на­леж- ної­ува­ги. Пе­ред­кож­ним­суспільством­і­дер­жа­вою­завжди­сто­ять­певні­за­вдан­ня,­що­їх­ во­ни­ма­ють­вирішу­ва­ти­ за­леж­но­від­по­треб,­ інте­ресів,­цілей,­ба­жань,­мо­тивів­ і­ мож­ли­во­с­тей­ всьо­го­ суспільства,­ па­ну­ю­чо­го­ кла­су­ або­ всієї­ нації.­ На­ сьо- годнішній­день­ми­маємо­універ­саль­ну­кон­цепцію­по­бу­до­ви­та­ко­го­ус­т­рою­дер- жа­ви,­який­за­до­воль­няв­би­ інте­ре­си­суспільства­–­пра­во­ва­дер­жа­ва.­Роз­роб­ле­на­ ви­дат­ни­ми­вче­ни­ми,­філо­со­фа­ми,­юри­с­та­ми­те­орія­втілює­у­собі­віковічне­праг- нен­ня­ суспільства­ до­ кра­що­го­жит­тя,­ в­ яко­му­ па­ну­ють­ прин­ци­пи­ вер­хо­вен­ст­ва­ 33Юридичні і політичні науки пра­ва,­ рівності­ суб’єктів­ суспільних­ відно­син,­ ефек­тив­но­го­ ке­ру­ван­ня­ дер­жа­ви­ на­ро­дом­та­ інше.­Ідея­пра­во­вої­дер­жа­ви­фак­тич­но­пе­ред­ба­чає­не­стільки­підпо- ряд­ку­ван­ня­дер­жав­ної­вла­ди­пев­ним­над­кон­сти­туційним­нор­мам,­скільки­об­ме- жен­ня­ її­ все­мо­гут­ності­ в­ інте­ре­сах­ га­ран­ту­ван­ня­прав­ ок­ре­мо­го­ індивіда­пе­ред­ дер­жа­вою,­ а­ то­му­ її­ за­вдан­ням­ є­ по­ло­жен­ня,­ згідно­ з­ яким­ «сво­бо­да­ кож­но­го­ індивіда­уз­го­д­жується­зі­сво­бо­дою­всіх­на­підставі­за­галь­но­го­за­ко­ну»1. Те­орія­пра­во­вої­дер­жа­ви­–­це­син­тез­ідей­і­кон­цепцій­про­її­при­ро­ду,­сут­ності,­ оз­на­ки,­прин­ци­пи,­функції­ як­дер­жа­ви­де­мо­кра­тич­ної,­ соціаль­ної,­ в­ якій­у­всіх­ сфе­рах­суспільно­го­жит­тя­(і­публічно­го­і­при­ват­но­го)­па­нує­пра­во­і­юри­дич­ни­ми­ за­со­ба­ми­ре­аль­но­за­без­пе­че­но­мак­си­маль­не­здійснен­ня,­охо­ро­на­і­за­хист­ос­нов- них­ прав­ лю­ди­ни2.­ Во­на­ є­ за­ко­номірним­ ре­зуль­та­том­ цивілізо­ва­но­го­ роз­вит­ку­ вчен­ня­ про­ дер­жавність­ в­ ас­пекті­ людсь­ко­го­ виміру­ та­ суспільної­ спра­вед­ли- вості3.­ Ви­раз­«пра­во­ва­дер­жа­ва»­ (Der­Rechtsstaat)­ є­спе­цифічним,­чи­с­то­німець­ким­ сло­во­тво­ром.­ Мо­ви­ інших­ націй­ (крім­ російської­ та­ ук­раїнської)­ не­ ма­ють­ подібно­го­сло­во­спо­лу­чен­ня,­де­б­так­ємко­поєдну­ва­ли­ся­по­нят­тя­пра­ва­і­дер­жа­ви.­ Ра­зом­з­тим­мо­ви­інших­націй,­бе­зу­мов­но,­вклю­ча­ють­да­ний­інсти­тут.­Так,­в­ан­г- ло­сак­сонській­ пра­вовій­ сім’ї­ йо­му­ відповідає­ по­нят­тя­ «rule­ of­ law»­ (па­ну­ван­ня­ пра­ва),­ «the­ legal­ state­ або­ law-bounded»­ (пра­во­ва­ дер­жа­ва,­ але­ цей­ пе­ре­клад­ з­ німець­кої­ не­ увійшов­ у­ши­ро­кий­ суспільно-політич­ний­ обо­рот),­ у­фран­цузь­ко- му­–­«regne­de­la­lois»­(ца­рю­ван­ня­за­конів,­па­ну­ван­ня­за­конів)­або­«limitation­des­ gouvernants»­(об­ме­жен­ня­пра­ви­телів)4. Про­те­ всі­ ці­ сло­во­тво­рен­ня­ не­ є­ в­ по­вно­му­ об­сязі­ іден­тич­ни­ми­німець­ко­му­ терміну.­Мож­на­ли­ше­відзна­чи­ти­ ту,­що­ їх­ з’єднує­оз­на­ку,­що­ ідей­не­ба­гат­ст­во­ пра­во­вої­дер­жа­ви­своїм­корінням­ся­гає­в­за­галь­ноєвро­пейсь­ку­цивілізацію. По­нят­тя­пра­во­вої­дер­жа­ви,­як­про­гра­ма,­яка­об­ме­жує­дер­жа­ву­рам­ка­ми­кон- сти­туції­і­пра­во­вих­за­конів,­ви­да­них­на­її­ос­нові,­ви­ник­ло­на­ру­бежі­XVIII­і­XIX­ століть.­Ідея­ж­та­інсти­ту­ти­відно­сять­ся­до­істо­рич­них­верств­євро­пейсь­ко­го­роз- вит­ку­пра­ва­і­націлені­на­до­сяг­нен­ня­мир­но­го­по­ряд­ку,­га­ран­то­ва­но­го­дер­жа­вою­ за­до­по­мо­гою­пра­ва. За­вер­шаль­ним­ета­пом­в­роз­робці­цілісної­кон­ст­рукції­пра­во­вої­дер­жа­ви­слід­ вва­жа­ти­кон­цепцію­па­ну­ван­ня­пра­ва.­Тут­не­обхідно­розрізня­ти­дві­мо­делі­–­ан­г- ло-сак­сонсь­ку­(Rule­of­law)­і­німець­ку­(Der­Rechtsstaat).­На­жаль,­су­часні­вітчиз- няні­дослідни­ки,­як­пра­ви­ло,­виз­на­ю­чи­ці­мо­делі,­чо­мусь­не­роз­кри­ва­ють­їх­кар- ди­наль­ну­ відмінність.­ Суть­ обох­ мо­де­лей­ в­ на­ступ­но­му.­ Так,­ ан­г­ло­сак­сонсь­ка­ мо­дель­ кон­ста­тує,­ що­ правління­ по­вин­но­ здійсню­ва­ти­ся­ відповідно­ до­ за­ко­ну,­ прий­ня­то­го­з­до­три­ман­ням­усіх­відповідних­про­це­дур,­що­вста­нов­лює­пра­ва­та­ обов’яз­ки­гро­ма­дян,­їх­га­рантії.­Внаслідок­цьо­го­жод­на­осо­ба,­навіть­з­офіційним­ ста­ту­сом,­не­мо­же­уник­ну­ти­вста­нов­ле­ної­за­ко­ном­відповідаль­ності­у­разі­по­ру- шен­ня­ним­при­пи­са­них­пра­вил­по­ведінки5.­ Це­оз­на­чає,­що­не­має­ніко­го,­хто­б­був­ви­ще­за­ко­ну.­Про­те­в­да­но­му­ви­пад­ку­ мо­ва­ йде­ про­ фор­маль­ну­ пра­во­ву­ дер­жа­ву,­ фор­маль­ний­ за­кон.­ Німець­кий­ же­ варіант,­в­дусі­І.­Кан­та,­вста­нов­лює­па­ну­ван­ня­пра­ва­в­плані­розрізнен­ня­пра­ва­і­ за­ко­ну.­Щоб­за­кон­був­пра­во­вим,­він­по­ви­нен­грун­ту­ва­ти­ся­на­та­ких­еле­мен­тах­ пра­ва­як­сво­бо­да,­рівність,­спра­вед­ливість,­крім­то­го,­на­мо­раль­ності­і­гу­манізмі,­ з­ура­ху­ван­ням­ос­нов­них­прав­лю­ди­ни. Та­ким­ чи­ном,­ англійська­ мо­дель­ па­ну­ван­ня­ пра­ва­ не­ вра­хо­вує­ якісної­ суті,­ 34 Держава і право • Випуск 54 змісту­за­ко­ну.­Звідси­–­фор­маль­ний,­а­не­відповідний­пра­во­вий­за­кон,­і,­як­наслі- док,­-­не­ви­клю­че­но­юри­дич­ний­по­зи­тивізм.­І.­Кант,­у­своїй­ро­боті­«Ідея­за­галь­ної­ історії­ у­ всесвітньо-гро­мадсь­ко­му­ плані»­ (1784­ р.)­ відзна­чає6,­ що­ «найбільша­ про­бле­ма­для­людсь­ко­го­ро­ду­...­до­сяг­нен­ня­за­галь­но­го­пра­во­во­го­гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства».­ В­ праці­ «Ме­тафізичні­ по­чат­ки­ вчен­ня­ про­ пра­во»­ (1797­ р.)­ Кант­ про­во­дить­дум­ку­про­зміну­правління­в­дер­жаві­так,­«щоб­во­но­по­своїй­дії­уз­го- д­жу­ва­ло­ся­з­єди­но-пра­вомірним­ла­дом,­а­са­ме­з­ла­дом­чи­с­тої­ре­с­публіки,­і­щоб­ старі­ емпіричні­ (­ струк­турні)­ фор­ми,­ які­ слу­жи­ли­ ли­ше­ то­му,­ щоб­ спри­я­ти­ покірності­на­ро­ду,­пе­ре­тво­ри­ли­ся­на­первісну­(раціональ­ну)­фор­му­–­єди­ну,­що­ ро­бить­сво­бо­ду­прин­ци­пом,­більш­то­го,­умо­вою­будь-яко­го­при­му­су,­яка­не­об­хід- на­для­пра­во­во­го­дер­жав­но­го­ла­ду­в­справжнь­о­му­сенсі­цьо­го­ла­ду­...­Це­єди­ний­ міцний­дер­жав­ний­лад,­при­яко­му­за­кон­не­за­ле­жить­ні­від­якої­ок­ре­мої­осо­би»7. Прак­тич­не­зна­чен­ня­кон­цепції­пра­во­вої­дер­жа­ви­зу­мов­люється­тим,­що­во­на­ кон­цен­т­рує,­ втілює­ про­гре­сивні­ здо­бут­ки­ люд­ст­ва­ у­ дер­жав­но-пра­вовій­ сфері.­ Вже­са­ме­по­нят­тя­пра­во­вої­дер­жа­ви­є­за­галь­но­цивілізаційним­над­бан­ням,­за­галь- но­людсь­кою­цінністю­політи­ко-юри­дич­ної­прак­ти­ки. До­цієї­кон­цепції­звер­та­ють­ся­нині­в­різних­життєвих­си­ту­аціях,­зо­к­ре­ма,­під­ час­ор­ганізації­політич­них­партій,­інших­гро­мадсь­ких­об’єднань,­фор­му­лю­ван­ня­ їхніх­політич­них­ви­мог,­роз­роб­ки­про­грам­них­до­ку­ментів,­про­ве­ден­ня­публічних­ політич­них­ акцій­ –­ ви­борів,­ мітингів,­ де­мон­ст­рацій,­ за­сну­ван­ня­ дру­ко­ва­них­ ор­ганів,­ви­дан­ня­та­за­сто­су­ван­ня­за­конів­то­що. Кон­цепція­пра­во­вої­дер­жа­ви­дає­відправні­гу­маністичні­орієнти­ри­для­вдо­с- ко­на­лен­ня­й­роз­вит­ку­су­час­ної­де­мо­кра­тич­ної­дер­жа­ви­(зо­к­ре­ма,­в­Ук­раїні),­спря- мо­вує­ у­ відповідний­ спосіб­ ос­новні­ на­пря­ми­ діяль­ності­ різних­ дер­жав­них­ ор­ганів.­Ця­кон­цепція­мо­же­слу­гу­ва­ти­гро­ма­дя­нам­як­іде­о­логічне­дже­ре­ло­їхніх­ очіку­вань­і­сподівань­сто­сов­но­дер­жа­ви,­для­обґрун­ту­ван­ня­по­ба­жань,­ре­ко­мен- дацій,­ви­мог­до­її­пра­во­вої­політи­ки­та­за­без­пе­чен­ня­ос­нов­них­прав­і­сво­бод8. І.­ Кант,­ обґрун­то­ву­ю­чи­ в­ XIX­ столітті­ ідею­ «вічно­го­ ми­ру»,­ пов’язу­вав­ її­ до­сяг­нен­ня­зі­ство­рен­ням­у­май­бут­нь­о­му­все­охоп­лю­ю­чої­фе­де­рації­са­мостійних­ рівно­прав­них­ дер­жав­ ре­с­публікансь­ко­го­ ти­пу.­ От­же,­ ство­рен­ня­ фе­де­ра­тив­но­го­ ко­с­мо­політич­но­го­со­ю­зу­дер­жав,­за­Кан­том,­не­ми­ну­че.­За­по­ру­кою­цьо­го­ма­ють­ ста­ти­торгівля,­освіта,­ви­хо­ван­ня­на­родів.­До­речі,­ко­с­мо­політич­не­гро­ма­дян­ст­во­ є­го­ло­вним­по­сту­ла­том­і­су­час­ної­ ідей­но-політич­ної­течії­–­ко­с­мо­політиз­му,­яка­ ут­вер­д­жує­ при­мат­ гро­ма­дя­ни­на­ світу­ над­ гро­ма­дя­ни­ном­ дер­жа­ви.­ Оз­на­чені­ по­гля­ди­гіпо­те­тич­но­підво­дять­до­дум­ки­про­мож­ливість­єди­ної­світо­вої­дер­жа­ви. Інсти­тут­світо­во­го­по­ряд­ку­в­Нью-Йор­ку­та­інші­на­укові­цен­т­ри­ствер­д­жу­ють,­ що­на­зламі­століть­відбу­ва­ти­меть­ся­відчут­не­збли­жен­ня­дер­жав-учас­ниць­міжна- род­но­го­то­ва­ри­ст­ва.­За­вдя­ки­цьо­му­в­ си­с­темі­міжна­род­них­відно­син­відбу­ва­ти- муть­ся­ра­ди­кальні­зміни,­аж­до­ви­роб­лен­ня­в­XXI­ст.­світо­во­го­кон­сен­су­су,­що­в­ пер­спек­тиві­має­при­ве­с­ти­до­спільної­дер­жав­ності.­ Про­ праг­нен­ня­ до­ єдності­ на­родів­ і­ дер­жав­ свідчать­ чис­ленні­ пер­спек­тивні­ тен­денції­ світо­во­го­ роз­вит­ку:­ міжна­род­на­ пра­во­ва­ діяльність,­ де­мо­кра­ти­зація­ дер­жав,­ фор­му­ван­ня­ об’єднань­ дер­жав­ і­ міжна­род­них­ ор­ганізацій­ то­що.­ Кон- солідації­ на­родів­ сприяє­ й­ но­ве­ політич­не­ та­ еко­номічне­ мис­лен­ня­ провідних­ дер­жав­світу.­ Су­ве­ре­на­ дер­жа­ва­ не­ бу­де­ існу­ва­ти­ вічно,­ оскільки­ про­дук­тивні­ си­ли­ вже­ пе­ре­сту­пи­ли­дер­жавні­кор­до­ни,­про­сте­жується­тен­денція­до­ство­рен­ня­світо­во­го­ гос­по­дар­ст­ва.­У­май­бут­нь­о­му,­діяльність­дер­жав­них­ор­ганів­на­бу­ва­ти­ме­не­полі- 35Юридичні і політичні науки тич­но­го­ха­рак­те­ру.­По­сту­по­во­зник­не­по­тре­ба­в­дер­жаві­як­особ­ли­во­му­політич- но­му­інсти­туті.­Ут­вер­дить­ся­не­політич­не­гро­мадсь­ке­са­мо­вря­ду­ван­ня,­де­ре­гу­ля- то­ра­ми­ суспільних­ відно­син­ бу­дуть­ ав­то­ри­тет,­ уп­равлінська­ куль­ту­ра,­ мо­раль,­ тра­диції,­ініціати­ва­то­що.­Фак­тич­но,­па­ра­диг­ма­існу­ван­ня­соціаль­но-політич­них­ відно­син­суспільства­має­роз­ви­ва­ти­ся,­че­рез­роз­ви­ток­інсти­тутів­гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­з­ура­ху­ван­ням­роз­ши­рен­ня­та­по­глиб­лен­ня­відно­син­між­дер­жа­ва­ми­ і­на­ро­да­ми­світу. Відповідно,­важ­ли­вим­ре­зер­вом­країн­та­їх­своєрідною­відповіддю­на­вик­ли- ки­гло­баль­но­го­світу­стає­регіональ­на­інте­г­рація.­Регіональні­со­ю­зи­доз­во­ля­ють­ за­хи­ща­ти­інте­ре­си­осо­би­с­тості­та­національні­інте­ре­си­кра­ще,­ніж­тра­диційний­ націоналізм9.­ Са­ме­ та­кої­ ме­ти­ і­ на­ма­га­ють­ся­ до­сяг­ну­ти­ уря­ди­ країн,­ що­ об’єдну­ють­ся­ в­ єдині­ регіональні­ спільно­ти.­ Го­ло­вне­ за­вдан­ня­ в­ ут­во­ренні­ та­ких­ спілок­ є­ їхня­ ко­рисність­ для­ дер­жав-учас­ниць.­ Тоб­то­ го­ло­вним­ мо­ти­вом­ для­ дер­жав­ у­ ство- ренні­ спілок­–­ є­ зміцнен­ня­ влас­ної­ еко­номічної,­ політич­ної,­ військо­вої­ без­пе­ки­ пе­ред­ли­цем­ре­аль­них­ та­ (або)­по­тенційних,­ за­гроз,­ а­ та­кож­до­сяг­нен­ня­пев­ної­ взаємно­ко­рис­ної­ме­ти.­ При­ро­да­спілок­та­ко­аліцій­–­од­не­з­най­важ­ливіших­пи­тань­су­час­них­політо- логічних­досліджень.­«Спілка»­або­«аль­янс»­–­в­ши­ро­ко­му­зна­ченні­–­фор­маль­не­ та/або­не­фор­маль­не­об’єднан­ня­дер­жав­(двох­чи­більше),­які­че­ка­ють­від­парт­не­ра­ пев­но­го­сту­пе­ню­ко­ор­ди­нації­дій­в­пев­них­умо­вах.­На­явність­фор­маль­но­підпи­са- ної­уго­ди­збільшує­вірогідність­ко­ор­ди­нації­дій,­од­нак­во­на­не­є­обов’яз­ко­вою10.­ З­ од­но­го­ бо­ку,­ до­ пре­ро­га­тив­ цен­т­ру­ тут­ відно­сять­ся­ ли­ше­ ті­ пи­тан­ня,­ які­ не­обхідно­вирішу­ва­ти­в­мас­шта­бах­всієї­дер­жа­ви­(до­три­ман­ня­прин­ци­пу­рівності­ гро­ма­дян­ пе­ред­ за­ко­ном,­ охо­ро­на­ кор­донів­ за­без­пе­чен­ня­ стабільності­ єди­ної­ ва­лю­ти­то­що),­спри­я­ю­чи­тим­са­мим­ак­тив­но­му­пе­ре­роз­поділу­по­вно­ва­жень­між­ цен­т­ром­та­пе­ри­ферією,­по­кла­да­ю­чи­на­те­ри­торіальні­ор­га­ни­(національні­дер­жа- ви)­ уп­равління­ відповідальність­ за­ прий­нят­тя­ кон­крет­них­ рішень­ з­ пи­тань­ ре­форм­в­кон­крет­них­країнах-чле­нах­регіону.­ З­ іншо­го­ бо­ку,­ та­ка­ ре­ор­ганізація­ вла­ди­ по­вин­на­ зберіга­ти­ вер­ти­каль­ну­ відповідальність­ниж­че­сто­я­щих­ор­ганів­уп­равління,­не­до­пу­с­ка­ти­ їх­аб­со­лют­ну­ ав­то­номізацію­ та­ за­без­пе­чу­ва­ти­ ефек­тивні­ фор­ми­ кон­тро­лю­ за­ діяльністю­ всіх­ струк­тур,­що­задіяні­в­прий­нятті­та­здійсненні­рішень,­за­вдя­ки­чо­му­мож­на­бу­де­ не­тільки­збе­рег­ти­не­обхідну­суспільству­цен­т­ралізацію­уп­равління,­за­без­пе­чи­ти­ за­лежність­дер­жа­ви­від­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­але­й­виріши­ти­більш­за­галь- не­за­вдан­ня­–­збе­рег­ти­національ­ну­іден­тичність­країн-членів­регіону.­ Са­ме­ця­особ­ливість­регіональ­них­спільнот­і­яв­ляється­над­зви­чай­но­цінною­її­ якістю,­ад­же­роз­ви­ток­та­зміцнен­ня­будь-якої­дер­жа­ви­в­склад­них­умо­вах­сьо­го- ден­ня­не­мож­ливі,­з­од­но­го­бо­ку,­без­на­робітку­і­впро­ва­д­жен­ня­в­сфе­ру­соціаль­но- го­жит­тя­єди­ної­кон­соліду­ю­чої­дер­жав­ної­ідеї,­яка­б­виз­на­ча­ла­ос­новні­на­пря­ми­ соціаль­них­пе­ре­тво­рень­на­ос­нові­фор­му­ван­ня­за­галь­но­го­май­бут­тя­своїх­гро­ма- дян,­ а­ з­ іншо­го,­ вкрай­ не­обхідним­ уяв­ляється­ вве­ден­ня­ ефек­тив­ної­ си­с­те­ми­ за­побіган­ня­уніфікації­жит­тя­національ­них­дер­жав,­що­ за­гро­жує­ втра­тою­ни­ми­ своєї­національ­ної­са­мо­бут­ності. Тут­знов­доцільно­зга­да­ти­роз­роб­лені­І.­Кан­том­по­ло­жен­ня,­пов’язані­з­пра­вом­ війни­і­ми­ру­та­міжна­род­но­го­пра­ва.­Він­спра­вед­ли­во­відзна­чив,­що­«...вся­ке­пра­во­ на­родів­і­все­зовнішнє­моє­і­твоє­дер­жав,­що­ку­пується­війною,­ли­ше­тим­ча­сові­і­ тільки­в­за­галь­но­му­со­юзі­дер­жав­(ана­логічно­му­со­ю­зу,­за­вдя­ки­яко­му­народ­ста- 36 Держава і право • Випуск 54 вав­дер­жа­вою)­це­пра­во­мо­же­ста­ти­ос­та­точ­но­дійсним­і­щи­рим­ста­ном­ми­ру»11. Хо­ча­вічний­мир­(кінце­ва­ме­та­всьо­го­міжна­род­но­го­пра­ва)­ідея­нездійснен­на,­ але­політичні­прин­ци­пи,­згідно­Кан­ту,­по­винні­слу­жи­ти­постійно­му­на­бли­жен­ню­ до­ста­ну­вічно­го­ми­ру­і­во­ни­цілком­здійсненні.­ Він­підкрес­лю­вав­ту­об­ста­ви­ну,­що­ідея­мир­ної­спільності­всіх­на­родів­землі­ -­зовсім­не­етич­на,­лю­ди­но­люб­на­ідея,­а­пра­во­вий­прин­цип,­що­кож­на­лю­ди­на­має­ пра­во­всту­па­ти­в­та­ке­спілку­ван­ня,­він­йо­го­на­звав­пра­вом­гро­ма­дя­ни­на­світу;­що­ вста­нов­лен­ня­ за­галь­но­го­ і­ постійно­го­ ми­ру­ скла­дає­ не­ про­сто­ ча­с­ти­ну,­ а­ всю­ кінце­ву­ме­ту­на­вчан­ня­про­пра­во12.­ С.С.­Алексєєв,­аналізуя­кантівське­пра­во­ве­суспільство,­при­хо­дить­до­вис­нов- ку­про­те,­що­в­зовнішніх­спра­вах­по­ви­нен­бу­ти­вста­нов­ле­ний­по­ря­док­за­ко­но­со- об­раз­но­го­між­дер­жа­ва­ми,­тоб­то­в­прин­ципі­та­кий,­який­по­ви­нен­па­ну­ва­ти­і­все- ре­дині­суспільства13.­ А.Н.­ Со­ко­лов,­ аналізу­ю­чи­ пер­спек­ти­ви­ пра­во­вої­ дер­жа­ви,­ ро­бить­ на­ступні­ вис­нов­ки:­по-пер­ше,­пра­во­ва­дер­жа­ва­не­об­ме­жується­те­ри­торіаль­ни­ми­ме­жа­ми­ існу­ю­чих­ дер­жав,­ ідея­ пра­во­вої­ дер­жа­ви,­ її­ прин­ци­пи­ по­ши­рю­ють­ся­ та­кож­ на­ сфе­ру­міжна­род­но-пра­во­вих­відно­син;­по-дру­ге,­во­ни­обу­мов­лю­ють­фор­му­ван­ня­ со­ю­зу­дер­жав­подібно­го­дер­жав­но­му­(пра­во­во­го­дер­жав­но­го­со­ю­зу­–­скла­до­во­го­ ко­лек­тив­но­го­ субєкта);­ по-третє,­ учас­ни­ка­ми­ пра­вовідно­син,­ пра­во­во­го­ спілку- ван­ня­в­цьо­му­со­юзі­ви­с­ту­па­ють­не­тільки­самі­дер­жа­ви,­а­й­ок­ремі­осо­би­-­гро- ма­дя­ни­ світу,­що­пра­во­на­ та­ке­ спілку­ван­ня­ на­ле­жить­ кожній­ лю­дині,­що­ са­ме­ во­на­ви­с­ту­пає­пер­вин­ним­суб’єктом­цьо­го­спілку­ван­ня14.­ Та­ким­чи­ном,­вінцем­пра­во­вої­дер­жа­ви,­її­за­вер­шаль­ним­рівнем­по­ви­нен­ста- ти­пра­во­суб’єктний­со­юз­дер­жав­(скла­до­вий­ко­лек­тив­ний­суб’єкт­пра­ва),­що­має­ грун­ту­ва­ти­ся­на­тих­же­пра­во­вих­прин­ци­пах,­що­й­інші­еле­мен­ти,­лан­ки­пра­во­вої­ дер­жав­ності. Як­при­клад­подібно­го­скла­до­во­го­ко­лек­тив­но­го­суб’єкта­пра­ва,­доцільно­роз- гля­да­ти­ Євро­пейсь­кий­ Со­юз.­ По­при­ те,­ що­ Євро­со­юз­ стрімко­ роз­ви­вається­ як­ че­рез­по­глиб­лен­ня­інте­г­рації,­так­і­за­вдя­ки­йо­го­роз­ши­рен­ню,­пи­тан­ня­що­до­йо­го­ пра­во­вої­при­ро­ди­досі­ за­ли­шається­дис­кусійним.­Політи­ки­обе­реж­но­підхо­дять­ до­виз­на­чен­ня­пра­во­во­го­ста­ту­су­ЄС,­а­юри­дич­ну­до­к­т­ри­ну­пе­ре­пов­не­но­різно- манітни­ми­те­оріями.­Со­юз­порівню­ють­ з­фе­де­ра­тив­ною­дер­жа­вою,­фе­де­рацією­ дер­жав-націй,­кон­фе­де­рацією,­з­міжна­род­ною­ор­ганізацією,­зга­дується­й­термін­ асоціації­дер­жав15.­ У­50-х­ ро­ках­ХХ­ст..­ сфор­му­ва­ли­ся­ два­підхо­ди­до­ євро­пейсь­кої­ інте­г­рації:­ фе­де­ралістський­та­кон­фе­де­ра­тив­ний.­При­хиль­ни­ки­пер­шо­го­на­ма­га­ли­ся­по­бу­ду- ва­ти­над­національ­ну­євро­пейсь­ку­фе­де­рацію.­Інший­же­підхід­пе­ред­ба­чав­ча­ст­ко- ву­інте­г­рацію­зі­збе­ре­жен­ням­су­ве­реніте­ту­дер­жав-учас­ниць16.­ Для­то­го,­щоб­зро­зуміти,­в­чо­му­по­ля­гає­сутність­та­ко­го­об’єднан­ня­дер­жав­як­ Євро­со­юз,­слід­з’ясу­ва­ти,­що­та­ке­над­національність. На­дум­ку­Є.О.­Ши­баєвої,­спе­цифіка­волі­над­національ­них­міжна­род­них­міжу- ря­до­вих­ор­ганізацій­по­ля­гає­в­їх­більшій­ав­то­ном­ності­порівня­но­із­во­лею­іншим­ міжна­род­них­ор­ганізацій17.­ М.М.­ Би­рю­ков­ вва­жає,­ що­ по­нят­тя­ над­національ­ності­ ха­рак­те­ри­зує­ якість­ міжна­род­ної­ор­ганізації,­зу­мов­ле­ну­її­ціля­ми,­функціями­та­по­вно­ва­жен­ня­ми,­що­ пе­ре­дані­їй­дер­жа­ва­ми-учас­ни­ця­ми.­Се­ред­ос­нов­них­рис­цьо­го­яви­ща,­слід­вка­за- ти­ на­ пев­ну­ не­за­лежність­ та­кої­ ор­ганізації­ та­ її­ ор­ганів­ від­ дер­жав-учас­ниць,­ по­вно­ва­жен­ня­ прий­ма­ти­ обов’яз­кові­ для­ учас­ників­ рішен­ня,­ що­ ма­ють­ пря­му­ 37Юридичні і політичні науки дію,­ав­то­номність­вла­ди­та­кої­ор­ганізації,­орієнтація­на­до­сяг­нен­ня­за­галь­но­виз- на­че­них­цілей,­відсутність­пра­ва­ви­хо­ду­з­над­національ­ної­ор­ганізації­та­поз­бав- лен­ня­пра­ва­її­роз­пу­с­ку18.­ У­західній­до­к­т­рині­під­над­національністю­ро­зуміють­функціональ­ний­прин- цип­ об’єднан­ня­ дер­жав,­ відповідно­ до­ яко­го­ су­ве­ренні­ пра­ва­ у­ пев­них­ сфе­рах­ пе­ре­да­ють­ся­дер­жа­ва­ми­пев­но­му­над­національ­но­му­ор­га­ну,­при­цьо­му­ос­нов­на­ кількість­рішень­прий­мається­на­ма­жо­ри­тарній­ос­нові,­а­не­на­кон­сен­су­су19.­ В­кон­тексті­да­но­го­досліджен­ня,­під­Євро­пейсь­ким­Со­ю­зом­ро­зуміється­скла- до­вий­ко­лек­тив­ний­суб’єкт­пра­ва,­ор­ганізо­ва­ний­у­ви­гляді­інте­г­раційно­го­ут­во­рен- ня­над­дер­жав­но­го­та­над­національ­но­го­ха­рак­те­ру,­в­яко­му­дер­жа­ви-учас­ниці­по­го- д­жу­ють­ся­пе­ре­да­ти­ча­с­ти­ну­своїх­су­ве­рен­них­прав­на­ко­ристь­цьо­го­ут­во­рення. По­ряд­ із­ тим,­ що­ те­о­ре­тичні­ спо­ри­ на­вко­ло­ виз­на­чен­ня­ пра­во­во­го­ ста­ту­су­ Євро­со­ю­зу­ще­три­ва­ють,­вба­чається,­що­Євро­пейсь­кий­Со­юз­є­скла­до­вим­ко­лек- тив­ним­суб’єктом­пра­ва. Відповідно,­роль­скла­до­вих­ко­лек­тив­них­суб’єктів­пра­ва­у­гло­баль­но­му­світо- во­му­ роз­вит­ку­ пра­во­вої­ дер­жав­ності,­ є­ оче­вид­ною.­У­ зв’яз­ку­ з­ цим,­ не­обхідно­ приділя­ти­ак­тив­ну­ува­гу­досліджен­ню­пра­во­вої­при­ро­ди­та­ме­ханізмів­функціону- ван­ня­цих­інсти­туційних­еле­ментів­пра­во­вої­ре­аль­ності. 1.­Те орія дер­жа­ви­і­пра­ва:­Навч.­посіб.­/­А.М.­Ко­лодій,­В.В.­Ко­пей­чи­ков,­С.Л.­Ли­сен- ков­та­ ін.:­За­ред.­С.Л.­Ли­сен­ко­ва,­В.В.­Ко­пей­чи­ко­ва.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2003.­–­С.­ 358-364.­2. Ба ра нов П.П., Со ко лов А.Н. Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.­пос.­–­Рос­тов- на-До­ну:­Рос­тов­ский­юри­ди­че­с­кий­ин­сти­тут­МВД­Рос­сии,­2007.­–­С.­230.­3. Со ко лов А.Н. Бо ча ров В.М.­Эво­лю­ция­юс­ти­ции­Гер­ма­нии:­от­ору­дия­клас­со­во­го­пра­во­су­дия­до­ га­ран­та­ пра­во­во­го­ го­су­дар­ст­ва­ (ис­то­ри­ко-пра­во­вой­ ана­лиз):­Мо­но­гра­фия.­ –­Ка­ли­нин- град:­КлЮИ­МВД­Рос­сии,­2007.­4. Со ко лов А.Н.­Пра­во­вое­го­су­дар­ст­во­в­Рос­сии:­со­сто- я­ние,­про­бле­мы­и­пер­спек­ти­вы­раз­ви­тия­//­Пра­во­вое­го­су­дар­ст­во:­те­о­рия­и­прак­ти­ка.­–­ 2011.­–­№­2.­5. Нер се сянц В.С.­Ис­то­рия­идей­пра­во­вой­го­су­дар­ст­вен­но­с­ти.­–­М.,­1993. 6. Кант И.­Со­бра­ние­по­чи­не­ний:­В­6­т.­–­М.:­Мысль,­1963-1966.–­Т.­6.­–­С.­12.­7. Там­ же.­–­Т.­4.­–­Ч.­2.­–­С.­267.­8. Рабіно вич П.М.­Ос­но­ви­за­галь­ної­те­орії­пра­ва­та­дер­жа­ви:­ Навч.­посіб.­–­Х.:­Кон­сум,­2002.­–­160­c.;­Рабіно вич П.М.­Гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ і­ пра­во­ва­дер­жа­ва­(за­галь­но­те­о­ре­тичні­мірку­ван­ня)­//­Ук­раїнське­пра­во.­–­1996.­–­№­3.­–­ С.­30–34.­9. Рац М.В.­Как­мы­ви­дим­мир,­в­ко­то­ром­жи­вем.­О­ме­то­до­ло­ги­че­с­ких­про­бле- мах­ин­тер­пре­та­ции­пост­ин­ду­с­т­ри­аль­но­го­ми­ра­ //­По­лис.­По­ли­ти­че­с­кие­ис­сле­до­ва­ния.­ –­2000.­–­№­3­(56).­–­С.­170-180.­10. Філо софія політи­ки:­Хре­с­то­матія:­У­4-х­т.­ /­Ред.­ А.В.­Тол­сто­ухов.­–­К.:­Знан­ня­Ук­раїни,­2003.­–­Т.4.­–­С.­29-79.­11. Кант И.­Цит.­пра­ця.­ –­ Т.­ 4.­ –­ Ч.­ 2.­ –С.­ 277-278.­ 12. Нов го род цев П.И.­ Ис­то­рия­ но­вой­ фи­ло­со­фии­ пра­ва­ (Не­мец­кие­уче­ния­XIX­ве­ка):­ек­ции.­–­М.,­1898.­–­С.18.­13. Алек се ев С.С.­Пра­во:­аз­бу­ка­ –­те­о­рия­–­фи­ло­со­фия:­Опыт­ком­плекс­но­го­ис­сле­до­ва­ния.­–­М.­1999.­–­С.­659.­14. Со ко­ лов А.Н.­Цит.­пра­ця.­15. Гри цаєнко Л.­Євро­пейсь­кий­Со­юз­як­ор­ганізація­sui­generis­//­ Публічне­пра­во.­–­2011.­–­№­1.­–­С.­82-87.­16. Ко но ва лен ко І.­Про­бле­ма­співвідно­шен­ня­ над­національ­ності­та­су­ве­реніте­ту­в­ос­нов­них­кон­цепціях­західноєвро­пейсь­кої­ інте­г- рації­//­На­укові­за­пи­с­ки.­–­Т.­12:­Політо­логія­/­Національ­ний­універ­си­тет­«Києво-Мо­ги- лянсь­ка­ ака­демія».­ –­К.:­К.М.­«Academia»,­ 1999.­ –­С.­ 48-55.­17. Ши ба е ва Е.А.­Пра­во­ меж­ду­на­род­ных­ ор­га­ни­за­ций:­ во­про­сы­ те­о­рии.­ –­ М.:­ Меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния,­ 1986.­–­160­с.­18. Би рю ков М.М.­Со­вре­мен­ное­раз­ви­тие­Ев­ро­пей­ско­го­Со­ю­за:­меж­ду­на- род­но-пра­во­вой­под­ход:­Дис.­...­д-ра­юрид­на­ук:­12.00.10.­–­М.,­2004.­–­334­с.­19. Хох­ лов И.И.­Над­на­ци­о­наль­ность­ в­по­ли­ти­ке­Ев­ро­пей­ско­го­Со­ю­за.­ –­М.:­Меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния,­2007.­–­160­с. 38 Держава і право • Випуск 54

Схожі ресурси