Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів

Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів

Аналізуються особливості змісту та значення державного суверенітету в сучасних глобалізаційних процесах. Підкреслюється, що, незважаючи на процеси глобалізації, державний суверенітет не зникає, а навпаки, оновлюється та збагачується новим змістом....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Балаклицький, А.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Теорія держави і права
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63790
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів / А.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 39-45. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63790
record_format dspace
spelling irk-123456789-637902014-06-09T03:01:22Z Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів Балаклицький, А.І. Теорія держави і права Аналізуються особливості змісту та значення державного суверенітету в сучасних глобалізаційних процесах. Підкреслюється, що, незважаючи на процеси глобалізації, державний суверенітет не зникає, а навпаки, оновлюється та збагачується новим змістом. Анализируются особенности содержания и значения государственного суверенитета в современных глобализационных процессах. Подчёркивается, что, несмотря на процессы глобализации, государственный суверенитет не исчезает, а наоборот, обновляется и обогащается новым содержанием. The article analyzes peculiarities of contents and meaning of state sovereignty in contemporary globalized processes. It is stressed that in spite of global processes state sovereignty does not disappear, but on the contrary, is being updated and enriched with new contents. 2011 Article Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів / А.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 39-45. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63790 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Балаклицький, А.І.
Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
Держава і право
description Аналізуються особливості змісту та значення державного суверенітету в сучасних глобалізаційних процесах. Підкреслюється, що, незважаючи на процеси глобалізації, державний суверенітет не зникає, а навпаки, оновлюється та збагачується новим змістом.
format Article
author Балаклицький, А.І.
author_facet Балаклицький, А.І.
author_sort Балаклицький, А.І.
title Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
title_short Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
title_full Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
title_fullStr Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
title_full_unstemmed Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
title_sort суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63790
citation_txt Суверенітет як сутнісна характеристика держави в контексті сучасних трансформаційних процесів / А.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 39-45. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT balaklicʹkijaí suverenítetâksutnísnaharakteristikaderžavivkontekstísučasnihtransformacíjnihprocesív
first_indexed 2025-07-05T14:33:24Z
last_indexed 2025-07-05T14:33:24Z
_version_ 1836817847263690752
fulltext А. І. БА ЛАК ЛИЦЬ КИЙ СУ­ВЕ­РЕНІТЕТ­ЯК­СУТНІСНА­ХА­РАК­ТЕ­РИ­С­ТИ­КА­ДЕР­ЖА­ВИ­­ В­КОН­ТЕКСТІ­СУ­ЧАС­НИХ­ТРАНС­ФОР­МАЦІЙНИХ­ПРО­ЦЕСІВ Аналізу ють ся особ ли вості змісту та зна чен ня дер жав но го су ве реніте ту в су час­ них гло балізаційних про це сах. Підкрес люється, що, не зва жа ю чи на про це си гло­ балізації, дер жав ний су ве ренітет не зни кає, а на впа ки, онов люється та зба га чується но вим змістом. Клю­чові­ сло­ва: дер жав ний су ве ренітет, гло балізація, вла да, дер жа ва, су ве ренні пра ва. Ана ли зи ру ют ся осо бен но с ти со дер жа ния и зна че ния го су дар ст вен но го су ве ре ни­ те та в со вре мен ных гло ба ли за ци он ных про цес сах. Под чёр ки ва ет ся, что, не смо т ря на про цес сы гло ба ли за ции, го су дар ст вен ный су ве ре ни тет не ис че за ет, а на обо рот, об нов ля ет ся и обо га ща ет ся но вым со дер жа ни ем. Клю­че­вые­сло­ва: го су дар ст вен ный су ве ре ни тет, гло ба ли за ция, власть, го су дар ст­ во, су ве рен ные пра ва. The article analyzes peculiarities of contents and meaning of state sovereignty in contem­ porary globalized processes. It is stressed that in spite of global processes state sovereignty does not disappear, but on the contrary, is being updated and enriched with new contents. Key­words:­state sovereignty, globalization, state authority, state, sovereign rights. По­ча­ток­ XXI­ ст.­ оз­на­ме­ну­вав­ся­ стрімким­ роз­вит­ком­ інте­г­раційних­ та­ гло- балізаційних­ про­цесів­ між­ дер­жа­ва­ми,­що­ здійсню­ють­ся­ на­ різних­ рівнях­ та­ у­ різних­сфе­рах­життєдіяль­ності­суспільства.­За­зна­чені­транс­фор­маційні­про­це­си­ по­ста­ви­ли­ чи­ма­ло­ но­вих­ пи­тань,­ за­вдань­ та­ вик­ликів­ пе­ред­ люд­ст­вом,­ від­ вирішен­ня­яких­ба­га­то­в­чо­му­за­ле­жить­стабільний­та­про­гре­сив­ний­роз­ви­ток­як­ людсь­ко­го­суспільства­в­ціло­му,­так­і­ук­раїнської­дер­жа­ви­зо­к­ре­ма.­У­зв’яз­ку­із­ цим,­однією­з­найбільш­гос­трих­та­дис­кусійних­про­блем­су­час­ної­за­галь­но­те­о­ре- тич­ної­юри­дич­ної­на­уки­є­виз­на­чен­ня­місця,­ролі,­зна­чен­ня­та­тен­денцій­роз­вит­ку­ дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­в­умо­вах­гло­балізації,­оскільки­на­явність­су­ве­реніте­ту­є­ найістотнішою­оз­на­кою­будь-якої­дер­жа­ви,­без­якої­во­на­не­мо­же­існу­ва­ти­як­єди- не­ціле. За­галь­но­те­о­ре­тич­ним­про­бле­мам­сут­ності­та­змісту­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­ при­свя­чу­ють­свою­ува­гу­ба­га­то­вітчиз­ня­них­та­за­рубіжних­вче­них-пра­во­знавців,­ зо­к­ре­ма,­Ю.­П.­Би­тяк,­І.­М.­Го­ме­ров,­М.­М.­Мар­чен­ко,­Н.­М.­Оніщен­ко,­О.­В.­Пе­т- ри­шин,­О.­Ф.­Ска­кун,­О.­В.­Скрип­нюк,­В.­Є.­Чиркін,­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ко­та­інші­ на­уковці.­Вод­но­час­у­су­часній­на­уковій­літе­ра­турі­не­до­стат­ньо­приділяється­ува­га­ са­ме­ас­пек­там­роз­вит­ку­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­в­су­час­них­транс­фор­маційних­ умо­вах. У­ су­часній­ вітчиз­няній­ та­ за­рубіжній­юри­дичній­ літе­ра­турі­мож­на­ зустріти­ чи­ма­ло­ виз­на­чень­ по­нят­тя­ «дер­жав­ний­ су­ве­ренітет».­ Вод­но­час,­ за­галь­не­ ро­зуміння­ та­ зміст­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ в­ більшості­ ви­падків­ зво­дить­ся­ до­ то­го,­що­су­ве­ренітет­–­це,­з­однієї­сто­ро­ни,­вер­хо­вен­ст­во­дер­жав­ної­вла­ди­все­ре- дині­ відповідної­ країни­ по­ відно­шен­ню­ до­ будь-яких­ соціаль­них­ об’єднань­ та­ гро­ма­дян,­а,­ з­ іншої­–­це­не­за­лежність­дер­жав­ної­вла­ди­у­відно­си­нах­з­ інши­ми­ су­ве­рен­ни­ми­дер­жа­ва­ми,­що­оз­на­чає­по­вну­са­мостійність­дер­жа­ви­у­вирішенні­ 39Юридичні і політичні науки своїх­внутрішніх­та­зовнішніх­про­блем,­у­фор­му­ванні­та­здійсненні­своєї­влас­ної­ зовнішньої­політи­ки­то­що. Вер­хо­вен­ст­во­дер­жав­ної­вла­ди­як­скла­до­ва­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­оз­на­чає: 1)­її­бе­зу­мов­не­по­ши­рен­ня­на­на­се­лен­ня­та­всі­соціальні­струк­ту­ри­суспільства; 2)­мо­но­поль­ну­мож­ливість­за­сто­су­ван­ня­та­ких­за­собів­впли­ву,­яких­не­ма­ють­ інші­суб’єкти­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства­(на­при­клад,­дер­жав­ний­при­мус); 3)­здійснен­ня­влад­них­по­вно­ва­жень­у­спе­цифічних­фор­мах,­на­сам­пе­ред­юри- дич­них­(на­при­клад,­пра­во­творчість,­пра­во­за­с­то­су­ван­ня); 4)­ пре­ро­га­ти­ву­ дер­жа­ви­ відміня­ти­ та­ виз­на­ва­ти­ нікчем­ни­ми­ ак­ти­ інших­ суб’єктів­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства,­як­що­во­ни­не­відповіда­ють­при­пи­сам­ дер­жа­ви1. Не­за­лежність­дер­жав­ної­вла­ди­–­це­її­по­вна­са­мостійність­у­вирішенні­своїх­ внутрішніх­та­зовнішніх­про­блем,­у­фор­му­ванні­та­здійсненні­зовнішньої­політи- ки­дер­жа­ви,­у­вста­нов­ленні­та­роз­вит­ку­на­рівно­правній­ос­нові­відно­син­з­інши- ми­су­ве­рен­ни­ми­дер­жа­ва­ми2. Оз­на­ка­ми­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­є­йо­го­єдність,­не­подільність­та­невідчу- жу­ваність. Єдність­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­по­ля­гає­в­то­му,­що­в­дер­жаві­мо­же­бу­ти­од­на­ су­ве­рен­на­ вла­да,­ яку­ здійснює­ си­с­те­ма­ дер­жав­них­ ор­ганів.­ Са­ме­ то­му­ будь-які­ спро­би­ са­мо­про­го­ло­шен­ня­ су­ве­реніте­ту­ те­ри­торіями­ у­ ме­жах­ однієї­ дер­жа­ви­ є­ не­пра­вомірни­ми.­Не­подільність­дер­жа­ви­оз­на­чає,­що­дер­жавній­владі,­яка­діє­на­ відповідній­ те­ри­торії,­ на­ле­жить­ вся­ по­вно­та­ су­ве­реніте­ту.­ Дер­жав­на­ вла­да­ не­ мо­же­бу­ти­ли­ше­ча­ст­ко­во­су­ве­рен­ною.­Невідчу­жу­ваність­су­ве­реніте­ту­по­ля­гає­в­ то­му,­що­су­ве­ренітет­не­мо­же­бу­ти­ніко­му­пе­ре­да­ний­або­об­ме­же­ний.­При­цьо­му­ слід­вра­хо­ву­ва­ти,­що­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­не­має­аб­со­лют­но­го­ха­рак­те­ру.­Сфе- ра­здійснен­ня­ок­ре­мих­су­ве­рен­них­прав­з­тих­чи­інших­при­чин­мо­же­бу­ти­об­ме- же­на­або­зву­же­на,­але­ли­ше­тією­мірою,­яку­дер­жа­ва­вва­жає­для­се­бе­ко­рис­ною­ та­не­обхідною.­При­кла­дом­та­ко­го­об­ме­жен­ня­ є­ су­часні­ інте­г­раційні­про­це­си,­ в­ яких­ бе­ре­ участь­ і­ Ук­раїна­ і­ які­ про­яв­ля­ють­ся­ че­рез­ діяльність­ Ра­ди­ Євро­пи,­ ОБСЄ,­СНД­то­що3. Та­ким­чи­ном,­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­вклю­чає­такі­ос­но­во­по­ложні­прин­ци­пи,­ як­єдність­та­не­подільність­те­ри­торії,­не­до­тор­каність­те­ри­торіаль­них­меж­та­не­вт- ру­чан­ня­у­внутрішні­спра­ви­пев­ної­дер­жа­ви­то­що.­Як­що­будь-яка­іно­зем­на­дер- жа­ва­чи­ор­ганізація­по­ру­шує­межі­іншої­дер­жа­ви­або­при­му­шує­її­прий­ня­ти­те­чи­ інше­рішен­ня,­що­не­відповідає­національ­ним­інте­ре­сам­її­на­ро­ду,­то­має­місце­ по­ру­шен­ня­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту.­Це,­в­свою­чер­гу,­є­оз­на­кою­то­го,­що­дер­жа- ва­не­здат­на­по­вною­мірою­за­без­пе­чи­ти­влас­ний­су­ве­ренітет­та­національні­інте- ре­си. Су­ве­ренітет­будь-якої­дер­жа­ви­та­кож­вклю­чає­еко­номічні,­політичні­ та­пра- вові­ ас­пек­ти.­ Так,­ еко­номічною­ ос­но­вою­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ є­ те­ри­торія,­ власність,­куль­турні­над­бан­ня­то­що.­Політич­на­ос­но­ва­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­ –­ це,­ пе­ре­дусім,­ на­явність­ до­стат­ньо­ роз­ви­не­ної­ політич­ної­ ор­ганізації­ вла­ди.­ Пра­во­ва­ ос­но­ва­ су­ве­реніте­ту­ –­ це­ кон­сти­туція,­ за­ко­но­дав­ст­во,­ за­галь­но­виз­нані­ прин­ци­пи­міжна­род­но­го­пра­ва,­які­виз­на­ча­ють­рівність­дер­жав,­їх­те­ри­торіаль­ну­ цілісність­та­не­вт­ру­чан­ня­у­внутрішні­та­зовнішні­спра­ви4. Су­ве­рен­на­ рівність,­ не­за­лежність­ та­ рівно­правність­ дер­жав,­ як­ пра­ви­ло,­ за­кріп­люється­ відповідни­ми­ міжна­род­но-пра­во­ви­ми­ ак­та­ми.­ На­при­клад,­ Дек­ла- рація­про­прин­ци­пи­міжна­род­но­го­пра­ва­1970­ро­ку­вста­нов­лює,­що­всі­дер­жа­ви­ 40 Держава і право • Випуск 54 ко­ри­с­ту­ють­ся­ су­ве­рен­ною­рівністю.­Во­ни­ма­ють­ од­на­кові­ пра­ва­ та­ обов’яз­ки,­ є­ рівно­прав­ни­ми­чле­на­ми­міжна­род­но­го­співто­ва­ри­ст­ва­не­за­леж­но­від­відмінно­с­тей­ еко­номічно­го,­ соціаль­но­го,­ політич­но­го­ чи­ іншо­го­ ха­рак­те­ру.­ Зо­к­ре­ма,­ по­нят­тя­ су­ве­рен­ної­рівності­оз­на­чає,­що­дер­жа­ви­є­юри­дич­но­рівни­ми,­ко­ри­с­ту­ють­ся­пра- ва­ми,­при­та­ман­ни­ми­по­вно­му­су­ве­реніте­ту,­по­винні­по­ва­жа­ти­пра­во­суб’єктність­ інших­дер­жав,­ма­ють­пра­во­вільно­ви­би­ра­ти­та­роз­ви­ва­ти­свої­політичні,­соціальні,­ еко­номічні­та­куль­турні­си­с­те­ми,­по­винні­повністю­та­сумлінно­ви­ко­ну­ва­ти­свої­ міжна­родні­зо­бов’язан­ня­та­співісну­ва­ти­в­мирі­з­інши­ми­дер­жа­ва­ми­тощо5. На­дум­ку­російсько­го­пра­во­знав­ця­М.­Мар­чен­ка,­в­по­нятті­та­змісті­ка­те­горії­ «дер­жав­ний­ су­ве­ренітет»­ ме­то­до­логічно­ важ­ли­вим­ пред­став­ляється­ завжди­ виділя­ти­два­йо­го­ас­пек­ти­або­сто­ро­ни­–­фор­маль­но-юри­дич­ну­та­фак­тич­ну.­Фор- маль­но-юри­дич­ний­ас­пект­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­–­це­йо­го­своєрідна­політи­ко- пра­во­ва­ фор­ма,­ а­ фак­тич­ний­ ас­пект­ –­ це­ ма­теріаль­ний­ зміст­ дер­жав­но­го­ су­ве- реніте­ту6. Фор­маль­но-юри­дич­ний­ас­пект­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­має­важ­ли­ве,­а­в­де­я- ких­ви­пад­ках,­пов’яза­них,­на­при­клад,­з­бо­роть­бою­на­родів­за­свою­не­за­лежність,­ вирішаль­не­зна­чен­ня.­Вод­но­час,­в­про­цесі­по­всяк­ден­но­го­існу­ван­ня­та­діяль­ності­ дер­жа­ви­доміну­ю­чу­роль­в­змісті­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­відіграє­йо­го­ма­теріаль- ний­ ас­пект,­ втра­та­ яко­го­ фак­тич­но­ оз­на­чає,­що­ дер­жав­ний­ су­ве­ренітет­ втра­тив­ свою­прак­тич­ну­зна­чущість­та­пе­ре­тво­рив­ся­з­ре­аль­но­го­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­ в­фор­маль­ний.­Ра­зом­з­тим,­об­ме­жен­ня­або­навіть­по­вне­поз­бав­лен­ня­ма­теріаль- но­го­ ас­пек­ту­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ не­ оз­на­чає­ при­пи­нен­ня­ йо­го­ існу­ван­ня.­ Мо­ва­йде­ли­ше­про­ско­ро­чен­ня­ма­теріаль­них­та­інших­мож­ли­во­с­тей­йо­го­про­яву­ та­ здійснен­ня,­ але­не­про­ зник­нен­ня­або­фор­маль­но-юри­дич­не­об­ме­жен­ня­дер- жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ як­ та­ко­го.­При­цьо­му­фор­маль­но-юри­дич­ний­ ас­пект­ дер- жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ як­ ос­нов­на­ пе­ре­ду­мо­ва­ міжна­род­ної­ пра­во­суб’єктності­ дер­жав­ не­ тільки­ зберігається,­ але­ й­ при­ ви­ник­ненні­ відповідних­ умов­ зно­ву­ ак­тив­но­про­яв­ляється­та­укріплюється7. Рух­ливість­та­мінливість­ма­теріаль­но­го­ас­пек­ту­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­ком- пен­сується­ стабільністю­йо­го­фор­маль­но-юри­дич­ної­ сто­ро­ни,­ яка­ за­вдя­ки­фор- маль­но­виз­на­че­ним­пра­вам­і­обов’яз­кам­(на­при­клад,­пра­во­виз­на­ча­ти­свою­дер- жав­ну­ сим­воліку,­ пра­во­ ма­ти­ влас­ну­ гро­шо­ву­ оди­ни­цю,­ пра­во­ вста­нов­лю­ва­ти­ по­дат­ки­ то­що)­ та­ офіційно­му­ виз­нан­ню­ цілісності­ та­ не­по­руш­ності­ кор­донів­ кож­ної­дер­жа­ви­дає­мож­ливість­ут­ри­ма­ти­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­й­при­на­яв­ності­ об­ме­жен­ня­ чи­ навіть­ поз­бав­лен­ня­ не­обхідних­ ма­теріаль­них­ мож­ли­во­с­тей.­ Але­ ре­аль­ним­ та­ по­вноцінним­ су­ве­ренітет­ дер­жа­ви­ стає­ ли­ше­ тоді,­ ко­ли­ йо­го­ ма­теріаль­ний­ас­пект­до­пов­нює­фор­маль­но-юри­дич­ний8. От­же,­ су­ве­ренітет­ є­ най­важ­ливішою­умо­вою­ існу­ван­ня­дер­жа­ви­ як­ са­мо­до- стат­нь­о­го­і­не­за­леж­но­го­суб’єкта­міжна­род­но­го­пра­ва.­Про­те,­слід­за­зна­чи­ти,­що­ все­охоп­лю­ю­чий­роз­ви­ток­про­цесів­гло­балізації­в­усіх­вимірах­суспільно­го­жит­тя­ змінює­ ус­та­ле­ний­ світо­вий­ еко­номічний­ по­ря­док,­ ме­ханізм­ функціону­ван­ня­ міжна­род­ної­політи­ки­та­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­дер­жа­ви. У­су­часній­юри­дичній­літе­ра­турі­існує­два­ос­нов­них­підхо­ди­що­до­ха­рак­те­ру­ та­тен­денцій­роз­вит­ку­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­в­умо­вах­гло­балізації,­а­са­ме: 1.­Пер­ший­ підхід­ зво­дить­ся­ до­ то­го,­ що­ про­цес­ гло­балізації­ різно­манітних­ сфер­ життєдіяль­ності­ суспільства­ і­ дер­жа­ви­ є­ не­сумісним­ з­ про­це­сом­ су­ве- ренізації­ дер­жав­ і­що­про­цес­по­сту­по­во­го­ ос­лаб­лен­ня­ та,­ в­ кінце­во­му­ра­хун­ку,­ зник­нен­ня­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­–­це­об’єктив­ний­та­про­гре­сив­ний­про­цес.­У­ 41Юридичні і політичні науки зв’яз­ку­із­цим,­на­при­клад,­Л.­Явич­обґрун­то­вує­до­пу­с­тимість,­а­в­пев­них­ви­пад- ках­і­не­обхідність­втру­чан­ня,­в­то­му­числі­військо­во­го,­«цивілізо­ва­них»­країн­у­ внутрішні­ спра­ви­ інших­ дер­жав­ з­ ме­тою­ «при­пи­нен­ня­ аг­ресії­ або­ зло­чин­ної­ діяль­ності­вла­ди­все­ре­дині­країни»9. Те­за­ про­ те,­що­ дер­жа­ва­ як­ ос­нов­ний­ суб’єкт­міжна­род­но­го­ пра­ва­ та­ носій­ су­ве­реніте­ту­ ус­ту­пає­ місце­ над­національ­ним­ ор­ганізаціям­ чи­ об’єднан­ням,­ є­ ха­рак­тер­ним­для­гло­балістсько­го­підхо­ду­до­світо­вої­політи­ки,­який­за­сно­вується­ на­іде­ях­лібе­ралізму.­Йо­го,­зо­к­ре­ма,­фор­му­лює­Р.­Ке­о­хейн:­«Дер­жа­ва,­за­ли­ша­ю- чись­найбільш­важ­ли­вим­ти­пом­ак­то­ру­в­світовій­політиці,­вже­не­відіграє­та­ку­ доміну­ю­чу­ роль,­ як­ це­ бу­ло­ в­ ми­ну­ло­му:­ зрос­ло­ зна­чен­ня­ транс­національ­них­ відно­син­на­про­ти­ва­гу­міждер­жав­ним.­Транс­національні­фор­ми­ко­мунікації­–­від­ віщан­ня­на­ко­рот­ких­хви­лях­та­су­пут­ників­зв’яз­ку­до­Інтер­не­ту­–­по­сла­би­ли­кон- троль­дер­жа­ви­над­інфор­маційним­по­то­ком­та­про­сто­ром.­Прямі­іно­земні­інве­с- тиції­оз­на­ча­ють­ак­тив­ну­при­сутність­транс­національ­них­кор­по­рацій­у­всіх­ку­точ- ках­світу.­Ви­ключ­не­ро­зуміння­су­ве­реніте­ту­як­кон­троль­над­на­се­лен­ням­на­чітко­ ок­рес­леній­ те­ри­торії­ по­став­ле­но­ під­ сумнів­ мож­ли­во­с­тя­ми­ впли­ву­ на­ дер­жа­ву­ ззовні­для­вирішен­ня­ши­ро­ко­го­ко­ла­про­блем­від­прав­лю­ди­ни­до­охо­ро­ни­на­вко- лиш­нь­о­го­се­ре­до­ви­ща»10. Слід­за­зна­чи­ти,­що­да­ний­підхід­су­пе­ре­чить­низці­ос­но­во­по­лож­них­міжна­род- но-пра­во­вих­до­ку­ментів,­що­в­свій­час­виз­на­чи­ли­су­час­ну­політи­ко-пра­во­ву­кар­ту­ світу.­Зо­к­ре­ма,­йдеть­ся­про­стат­тю­2­Ста­ту­ту­ООН­1945­ро­ку,­у­якій­за­зна­чається­ про­те,­що­ця­міжна­род­на­ор­ганізація­бу­дується­на­прин­ципі­су­ве­рен­ної­рівності­ її­ членів11,­ а­ та­кож­ про­ За­ключ­ний­ акт­ На­ра­ди­ з­ без­пе­ки­ і­ співробітництва­ в­ Європі­1975­ро­ку,­де­за­зна­чається­про­обов’язок­дер­жав-учас­ниць­На­ра­ди­по­ва- жа­ти­ су­ве­рен­ну­ рівність­ один­ од­но­го­ та­ пра­во­ кож­ної­ дер­жа­ви­ на­ юри­дич­ну­ рівність,­на­те­ри­торіаль­ну­цілісність­та­на­сво­бо­ду­і­політич­ну­неза­лежність12. 2.­Дру­гий­підхід­зво­дить­ся­до­то­го,­що­під­впли­вом­про­цесів­гло­балізації­дер- жав­ний­су­ве­ренітет­змінюється­відповідно­до­но­вих­умов­та­ре­алій­функціону- ван­ня­політич­ної,­пра­во­вої­та­всієї­соціаль­ної­си­с­те­ми­суспільства,­але­ця­зміна­ зовсім­ не­ оз­на­чає­ ос­лаб­лен­ня­ чи­ зник­нен­ня­ су­ве­реніте­ту,­ оскільки­ дер­жав­ний­ су­ве­ренітет­і­на­сьо­годні­за­ли­шається­чи­не­най­важ­ливішим­за­со­бом­за­без­пе­чен- ня­по­всяк­ден­ної­життєдіяль­ності­су­час­но­го­суспільства­та­дер­жа­ви.­Са­ме­з­цим­ підхо­дом,­ який­ не­безпідстав­но­ підтри­мує­ більшість­ су­час­них­ вче­них,­ на­ на­шу­ дум­ку,­вар­то­по­го­ди­ти­ся,­ви­хо­дя­чи­з­на­ступ­но­го. Ха­рак­тер­ною­оз­на­кою,­яка­найбільш­по­вно­відо­б­ра­жає­особ­ли­вості­су­час­но­го­ ста­ну­гло­балізації,­є­про­цес­«роз­ми­ван­ня»­дер­жав­них­кор­донів.­Наслідком­та­ко­го­ «роз­ми­ван­ня»­є­те,­що­су­часні­дер­жа­ви­ста­ють­більш­за­леж­ни­ми­од­на­від­од­ної.­ Але­слід­по­го­ди­ти­ся­з­ти­ми­на­уков­ця­ми,­які­вва­жа­ють,­що,­не­зва­жа­ю­чи­на­про­це- си­ «роз­ми­ван­ня»­ дер­жав­них­ кор­донів,­ на­ сьо­годні­ пе­ред­час­но­ го­во­ри­ти­ про­ суттєве­юри­дич­не­ об­ме­жен­ня­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ в­ май­бут­нь­о­му­ чи­ йо­го­ по­сту­по­во­го­зник­нен­ня­вза­галі­внаслідок­гло­балізаційних­про­цесів.­Ар­гу­мен­том­ на­ко­ристь­цьо­го­фак­ту­є,­зо­к­ре­ма,­те,­що­будь-яка­дер­жа­ва­не­за­леж­но­від­рівня­ сво­го­еко­номічно­го­роз­вит­ку­має­су­ве­ренітет­нарівні­з­інши­ми­дер­жа­ва­ми,­і­це­є­ ре­зуль­тат­ба­га­товіко­вої­історії,­а­не­про­дукт­міжна­род­но­го­пра­ва­чи­йо­го­ок­ре­мих­ суб’єктів.­ Та­ким­ чи­ном,­ національ­на­ дер­жа­ва­ і­ на­далі­ зберіга­ти­ме­ цен­т­ральні­ по­зиції­і­пе­ре­ва­ги­у­вирішенні­та­ких­внутрішньо­дер­жав­них­за­вдань­як:­а)­на­дан- ня­ соціаль­них­ по­слуг;­ б)­за­без­пе­чен­ня­ внутрішньо­го­ по­ряд­ку­ й­ обо­ро­ноз­дат- ності;­в)­ре­гу­лю­ван­ня­рин­ку;­г)­підтрим­ка­транс­порт­ної­інфра­с­т­рук­ту­ри;­д)­ре­гу- 42 Держава і право • Випуск 54 лю­ван­ня­ про­це­су­ міграції;­ е)­ вирішен­ня­ внутрішніх­ етнічних­ про­блем;­ є)­ кон- троль­над­ви­до­бут­ком­при­род­них­ре­сурсів­то­що13. Крім­цьо­го,­слід­та­кож­по­го­ди­ти­ся­з­дум­кою­російсько­го­вче­но­го­М.­Мар­чен- ка,­який­вва­жає,­що­існує­чи­ма­ло­об’єктив­них­при­чин­як­те­о­ре­тич­но­го,­так­і­прак- тич­но­го­ха­рак­те­ру,­які­доз­во­ля­ють­зро­би­ти­вис­но­вок­про­те,­що­соціаль­на­роль­та­ зна­чимість­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ бу­де­ тільки­ зміцню­ва­ти­ся,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ гло­балізацію. Так,­по­за­дер­жав­ним­су­ве­реніте­том­як­політи­ко-пра­во­вим­яви­щем,­при­йо­го­ відсут­ності,­не­мож­ли­во­го­во­ри­ти­про­са­мостійність­та­са­мо­до­статність­дер­жа­ви,­ не­за­лежність­дер­жав­ної­вла­ди,­за­хи­щеність­на­ро­ду­відповідної­дер­жа­ви­від­еко- номічно­го,­політич­но­го,­військо­во­го­чи­іншо­го­впли­ву­ззовні.­Бу­ду­чи­фун­да­мен- таль­ною­ка­те­горією,­яка­ви­с­ту­пає­в­якості­од­но­го­ з­найбільш­важ­ли­вих­шляхів­ про­яву­сут­ності­та­змісту­дер­жа­ви,­ка­те­горія­«дер­жав­ний­су­ве­ренітет»­суб­ор­ди- нує­по­відно­шен­ню­до­се­бе­цілий­ряд­інших­політи­ко-пра­во­вих­по­нять­та­ка­те- горій.­Зо­к­ре­ма,­«дер­жав­ний­су­ве­ренітет»­є­вихідною­ка­те­горією­для­роз­роб­ки­ і­ опе­ру­ван­ня­та­ки­ми­по­нят­тя­ми­і­ка­те­горіями­як­«фор­ма­правління»,­«фор­ма­дер- жав­но­го­ ус­т­рою»,­ «дер­жав­ний­ ре­жим»,­ «дер­жав­на­ вла­да»,­ «апа­рат­ дер­жа­ви»,­ «функції­дер­жа­ви»­то­що.­От­же,­спро­би­роз­вит­ку­та­на­са­д­жен­ня­ідей­про­«істо- рич­ну­ ви­чер­паність»­ та­ «роз­ми­ван­ня»­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ в­ умо­вах­ гло- балізації­ об’єктив­но­ ве­дуть­ не­ тільки­ до­ підри­ву­ сфор­мо­ва­но­го­ та­ ус­та­ле­но­го­ про­тя­гом­ба­га­ть­ох­століть­та­ба­га­то­ра­зо­во­підтвер­д­же­но­го­суспільною­прак­ти­кою­ вчен­ня­про­су­ве­ренітет­та­йо­го­роль­у­функціону­ванні­суспільства­і­дер­жа­ви,­але­ й­до­роз­ми­ван­ня­всієї­ме­то­до­логічної­ос­но­ви­пізнан­ня­дер­жа­ви­і­пра­ва14. Що­до­прак­тич­но­го­ ас­пек­ту,­ то­не­обхідність­ та­ зна­чимість­дер­жав­но­го­ су­ве- реніте­ту­виз­на­чається­тим,­що­він­ство­рює­всі­не­обхідні­пе­ре­ду­мо­ви­для­без­пе- рерв­но­го­укріплен­ня,­роз­вит­ку­та­вдо­с­ко­на­лен­ня­дер­жав­но­го­ме­ханізму­в­ціло­му­ та­ йо­го­ ок­ре­мих­ скла­до­вих;­ для­ послідо­вно­го­ роз­вит­ку­ та­ вдо­с­ко­на­лен­ня­ національ­ної­ пра­во­вої­ си­с­те­ми;­ для­ успішно­го­ вирішен­ня­ по­став­ле­них­ пе­ред­ суспільством­і­дер­жа­вою­цілей­та­за­вдань;­для­за­без­пе­чен­ня­та­за­хи­с­ту­національ- ної­куль­ту­ри,­тра­дицій,­ду­хов­них­цінно­с­тей­та­інте­ресів­різних­на­родів15. Слід­ та­кож­ за­зна­чи­ти,­що­вступ­пев­ної­ дер­жа­ви­до­міжна­род­ної­ ор­ганізації­ або­до­ор­ганізації­над­дер­жав­но­го­ха­рак­те­ру,­підпи­сан­ня­міжна­род­но­го­до­го­во­ру­ що­до­член­ст­ва­в­такій­ор­ганізації­не­ве­де­до­ав­то­ма­тич­но­го­об­ме­жен­ня­дер­жав­но- го­су­ве­реніте­ту,­оскільки­дер­жа­ви­є­су­ве­рен­ни­ми­і­самі­за­своєю­во­лею­всту­па­ють­ у­міжна­родні­ор­ганізації,­свідо­мо­і­до­б­ровільно­пе­ре­да­ю­чи­їм­на­період­дії­міжна- род­но­го­до­го­во­ру­пра­во­ре­алізації­ча­с­ти­ни­своїх­функцій­і­прав,­а­точніше­–­за­лу- ча­ю­чи­ їх­ до­ спільної­ ре­алізації­ та­ких­функцій.­При­цьо­му­дер­жа­ви­ са­мостійно­ роз­роб­ля­ють­ і­ ук­ла­да­ють­ між­ со­бою­ такі­ до­го­во­ри,­ а­ то­му­ їх­ підпи­сан­ня­ або­ приєднан­ня­до­них­юри­дич­но­не­при­зво­дить­до­поз­бав­лен­ня­дер­жа­ви­пе­ре­да­них­ за­ до­го­во­ром­ прав­ ре­алізації­ ок­ре­мих­ су­ве­рен­них­ по­вно­ва­жень.­ Та­ку­ пе­ре­да­чу­ влас­но­го­пра­ва­здійснен­ня­функцій­і­ком­пе­тенції­слід­вва­жа­ти­од­ним­із­спо­собів­ ре­алізації­дер­жа­вою­своїх­су­ве­рен­них­прав­у­формі­до­б­ровільно­го­са­мо­об­ме­жен- ня­влас­ної­юри­с­дикції16. Крім­ цьо­го,­ слід­ та­кож­ за­ува­жи­ти,­що­ стат­тею­ 54­Віденсь­кої­ кон­венції­ про­ пра­во­міжна­род­них­до­го­ворів­пе­ред­ба­че­но­су­ве­рен­не­пра­во­дер­жав­од­но­сто­рон- нь­о­го­ви­хо­ду­(де­нон­сації)­з­міжна­род­но­го­до­го­во­ру,­що­ре­алізується­відповідно­ до­виз­на­че­ної­про­це­ду­ри.­Пра­вомірність­де­нон­сації­ба­зується­на­то­му,­що­пра­во­ на­ неї­ має­ бу­ти­ пе­ред­ба­че­но­ в­ са­мо­му­ до­го­ворі­ або­ в­ угоді,­ що­ до­дається­ до­ 43Юридичні і політичні науки нього17. Та­ким­чи­ном,­не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­ви­ник­нен­ня­міждер­жав­них­ор­ганізацій­ нерідко­дик­тує­не­обхідність­ство­рен­ня­над­національ­них­ інсти­тутів,­по­кли­ка­них­ ре­алізо­ву­ва­ти­ цілі­ й­ за­вдан­ня­ цих­ ор­ганізацій,­ взаємозв’язок­ над­національ­них­ (над­дер­жав­них)­ об’єднань­ по­ви­нен­ роз­гля­да­ти­ся­ не­ як­ ліквідація­ дер­жав­но­го­ суве­реніте­ту,­а­як­по­шук­ро­зум­но­го­ком­промісу­між­дер­жа­вою­та­міжна­род­ни­ми­ інсти­туціями,­як­своєрідний­пе­рехід­від­тра­диційної­си­ло­вої­кон­цепції­дер­жав­но- го­ су­ве­реніте­ту­ до­ су­час­ної­ де­мо­кра­тич­ної­ кон­цепції­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту.­ Пе­ре­да­ча­ дер­жа­вою­ де­я­ких­ своїх­ функцій­ і­ су­ве­рен­них­ прав­ над­національ­ним­ об’єднан­ням­і­струк­ту­рам­оз­на­чає­не­об­ме­жен­ня­їх­су­ве­реніте­ту,­а­тільки­од­ну­із­ форм­здійснен­ня­ни­ми­своїх­по­вно­ва­жень­в­рам­ках­пра­во­вої­кон­цепції­дер­жав­но- го­су­ве­реніте­ту.­При­цьо­му­та­ка­пе­ре­да­ча­ча­с­ти­ни­су­ве­рен­них­прав­оз­на­чає,­що­ці­ об’єднан­ня,­у­свою­чер­гу,­прий­ма­ють­на­се­бе­певні­зо­бов’язан­ня­по­відно­шен­ню­ до­відповідної­дер­жа­ви.­От­же,­йдеть­ся­не­про­ліквідацію­дер­жав­но­го­су­ве­реніте- ту,­а­про­взаємо­за­лежність,­взаємовплив­су­ве­реніте­ту­дер­жав­і­по­вно­ва­жень­над- національ­них­(над­дер­жав­них)­об’єднань­та­ор­ганізацій18. От­же,­ гло­балізація­не­ска­со­вує­ і­не­ліквідує­дер­жав­ний­су­ве­ренітет,­ а­ли­ше­ транс­фор­мує­йо­го­роль,­зна­чен­ня­та­функції,­оскільки­будь-яка­дер­жа­ва,­не­за­леж- но­ від­ рівня­ сво­го­ соціаль­но-еко­номічно­го­ роз­вит­ку,­ має­ су­ве­ренітет­ нарівні­ з­ інши­ми­дер­жа­ва­ми,­а­го­во­ри­ти­про­по­вну­втра­ту­чи­ліквідацію­дер­жав­но­го­су­ве- реніте­ту­оз­на­чає­виз­на­ти­зник­нен­ня­са­мої­дер­жа­ви­як­та­кої.­При­цьо­му­зміст­дер- жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ за­вдя­ки­ про­це­сам­ гло­балізації­ суттєво­ зба­га­чується­ та­ онов­люється. Вра­хо­ву­ю­чи­ все­ ви­ще­на­ве­де­не,­ мож­на­ зро­би­ти­ вис­но­вок,­що­ про­бле­ма­ти­ка­ дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­в­су­час­них­транс­фор­маційних­умо­вах­роз­вит­ку­люд­ст- ва,­ що­ вик­ли­кані­ на­сам­пе­ред­ про­це­са­ми­ гло­балізації­ та­ фор­му­ван­ня­ над- національ­них­ ор­ганізацій,­ є­ склад­ною­ та­ не­од­но­знач­ною,­ а­ то­му­ ви­ма­гає­ здійснен­ня­ ком­плекс­них­ на­уко­вих­ досліджень­ з­ ура­ху­ван­ням­ пе­ре­ос­мис­лен­ня­ йо­го­ролі­та­зна­чен­ня. 1.­Ку ла пов В. Л., Маль ко А.В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник.­–­М.:­Нор­ма,­ 2008.­–­С.­48.­2. Мар чен ко М. Н.­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во­в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции.­–­М.:­ Про­спект,­2008.­–­С.­64.­3. За галь на те­орія­дер­жа­ви­ і­пра­ва:­Підруч­ник­для­сту­дентів­ ви­щих­на­вчаль­них­за­кладів­/­М.­В.­Цвік,­О.­В.­Пе­т­ри­шин,­Л.­В.­Ав­ра­мен­ко­та­ін.;­За­ред.­ д-ра­юрид.­на­ук,­проф.,­акад.­АПрН­Ук­раїни­М.­В.­Цвіка,­д-ра­юрид.­на­ук,­проф.,­акад.­ АПрН­Ук­раїни­О.­В.­Пе­т­ри­ши­на.­–­Х.:­Пра­во,­2010.­–­С.­81-82.­4. Ку ла пов В. Л., Маль ко А.В. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­48–49.­5. Го ме ров И. Н.­Го­су­дар­ст­во­и­го­су­дар­ст­вен­ная­власть:­ Пред­по­сыл­ки,­осо­бен­но­с­ти,­струк­ту­ра.­–­М.:­Изд.­«ЮКЭА»,­2002.­–­С.­463-464.­6. Мар­ чен ко М.Н.­Го­су­дар­ст­вен­ный­су­ве­ре­ни­тет:­про­бле­мы­оп­ре­де­ле­ния­по­ня­тия­и­со­дер­жа- ния­ //­Пра­во­ве­де­ние.­–­2003.­–­№­1.­–­С.­187.­7. Там­са­мо.­–­С.­196.­8. Ска кун О. Ф.­ Пра­во­ і­дер­жа­ва:­співвідно­шен­ня­«вер­хо­венств»­ //­Ор­ганізаційні­та­пра­вові­про­бле­ми­ за­без­пе­чен­ня­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту:­ Ма­теріали­ Міжнар.­ на­ук.-практ.­ конф.­ в­ м.­ Харків,­27­бе­рез­ня­2009­р.­/­Ред­кол.­Ю.­П.­Би­тяк,­І.­В.­Яко­вюк,­Г.­В.­Ча­па­ла.­–­Х.:­Ви­да- вець­ФОП­Вап­няр­чук­Н.­М.,­2009.­–­С.­49.­9. Явич Л. С.­О­фи­ло­со­фии­пра­ва­на­XXI­век­ //­Пра­во­ве­де­ние.­ 2000.­ –­№­4.­ –­С.­ 13.­10. Ке о хейн Р.О.­Меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния:­ вче­ра­и­се­го­дня­//­По­ли­ти­че­с­кая­на­ука:­но­вые­на­прав­ле­ния­/­Под­ред.­Р.­Го­ди­на­и­Х.-Д.­ Клин­ге­ман­на.­–­М.:­Ве­че,­1999.­–­С.­438.­11. Ста тут Ор­ганізації­Об’єдна­них­Націй­та­ Ста­тут­Міжна­род­но­го­Су­ду.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://zakon1.rada. gov.ua/­ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_010&p=1309936688182142­ 12. За ключ ний­ акт­ На­ра­ди­з­без­пе­ки­та­співробітництва­в­Європі.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­ 44 Держава і право • Випуск 54 http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_055&p=1309936688182142.­ 13. Співак В.М.­ Політи­ко-пра­во­вий­ та­ соціокуль­тур­ний­ виміри­ гло­балізації:­ Мо­но- графія.­–­К.:­Ло­гос,­2011.­–­С.­168.­14. Мар чен ко М.Н.­Про­бле­мы­об­щей­те­о­рии­го­су­дар- ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.:­в­2­т.­–­Т.­1.­Го­су­дар­ст­во.­–­2-е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­М.:­ТК­Вел­би,­ Изд-во­Про­спект,­2008.­–­С.­482-483.­15. Там­са­мо.­–­С.­483.­16. Дер жав ний су­ве­ренітет:­ те­о­ре­ти­ко-пра­вові­про­бле­ми:­Мо­но­графія­ /­За­ред.­Ю.­П.­Би­тя­ка,­ І.­В.­Яко­вю­ка.­–­Х.:­ Пра­во,­2010.­–­С.­131-132.­17. Віденсь ка кон­венція­про­пра­во­міжна­род­них­дого­ворів­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/­laws/main.cgi? nreg=995_118&p=1309936688182142.­ 18. Да ни ль ян О.Г.­ Де­які­ про­бле­ми­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ в­ умо­вах­ гло­балізації­ та­ фор­му­ван­ня­ над­національ­них­ ор­ганізацій­ //­ Ор­ганізаційні­ та­пра­вові­про­бле­ми­ за­без­пе­чен­ня­дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту:­Ма­теріали­ Міжнар.­на­ук.-практ.­конф.­в­м.­Хар­ків,­27­бе­рез­ня­2009­р.­ /­Ред­кол.:­Ю.П.­Битяк,­І.В.­ Яко­вюк,­Г.В.­Ча­па­ла.­–­Х.:­Ви­да­вець­ФОП­Вап­няр­чук­Н.М.,­2009.­–­С.­13-14. 45Юридичні і політичні науки

Ähnliche Einträge