Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.)
Аналізуються праці вчених радянського періоду, у яких розглядалися окремі аспекти проблеми еволюції цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст. Особлива увага звертається на дослідження українських вчених-правознавців....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63791 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 107-113. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63791 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637912014-06-09T03:01:45Z Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) Мартинюк, О.В. Історія держави і права Аналізуються праці вчених радянського періоду, у яких розглядалися окремі аспекти проблеми еволюції цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст. Особлива увага звертається на дослідження українських вчених-правознавців. Анализируются труды ученных советского периода, в которых рассматривались некоторые аспекты проблемы эволюции гражданско-правового и уголовно-правового положения женщины в Украине (Х – первая половина ХVІІ вв.). Особенное внимание обращается на исследования украинских ученных-правоведов. This article is dedicated to the soviet historiography analysis of evolution of civil legal women status problem in Ukraine as well as criminal one (X – early of XVII century). Special attention pays research of native scientist. 2011 Article Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 107-113. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63791 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Мартинюк, О.В. Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) Держава і право |
description |
Аналізуються праці вчених радянського періоду, у яких розглядалися окремі аспекти проблеми еволюції цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст. Особлива увага звертається на дослідження українських вчених-правознавців. |
format |
Article |
author |
Мартинюк, О.В. |
author_facet |
Мартинюк, О.В. |
author_sort |
Мартинюк, О.В. |
title |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
title_short |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
title_full |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
title_fullStr |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
title_full_unstemmed |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) |
title_sort |
радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в україні (х – перша половина хvіі ст.) |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63791 |
citation_txt |
Радянська історіографія проблеми еволюції правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.) / О.В. Мартинюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 107-113. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT martinûkov radânsʹkaístoríografíâproblemievolûcíípravovogostanoviŝažínkivukraíníhperšapolovinahvííst |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:27Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:27Z |
_version_ |
1836817850355941376 |
fulltext |
О. В. МАР ТИ НЮК
РАДЯНСЬКАІСТОРІОГРАФІЯПРОБЛЕМИЕВОЛЮЦІЇ
ПРАВОВОГОСТАНОВИЩАЖІНКИВУКРАЇНІ
(Х–ПЕРШАПОЛОВИНАХVІІСТ.)
Аналізу ють ся праці вче них ра дянсь ко го періоду, у яких роз гля да ли ся ок ремі ас пек ти
про бле ми ево люції цивільнопра во во го та криміна ль нопра во во го ста но ви ща жінки в
Ук раїні у Х – першій по ло вині ХVІІ ст. Особ ли ва ува га звер тається на досліджен ня
ук раїнських вче нихпра во знавців.
Ключовіслова: ра дянсь ка історіог рафія, жінка, ста но ви ще жінки.
Ана ли зи ру ют ся тру ды учен ных со вет ско го пе ри о да, в ко то рых рас сма т ри ва лись
не ко то рые ас пек ты про бле мы эво лю ции граж дан скопра во во го и уго лов нопра во во го
по ло же ния жен щи ны в Ук ра и не (Х – пер вая по ло ви на ХVІІ вв.). Осо бен ное вни ма ние
об ра ща ет ся на ис сле до ва ния ук ра ин ских учен ныхп равоведов.
Ключевыеслова: со вет ская ис то ри о гра фия, жен щи на, по ло же ние жен щи ны.
This article is dedicated to the soviet historiography analysis of evolution of civil legal
women status problem in Ukraine as well as criminal one (X – early of XVII century).Special
attention pays research of native scientist.
Keywords: soviet historiography, woman, status of woman.
Актуальністьпроблем,пов’язанихізправовимстановищемжінкивУкраїні,
не викликає сумнівів, позаяк в умовах розбудови демократичної, правової,
соціальноїдержавижінкапосідаєособливемісцеусистемісуспільнихвідносин.
Зметоювтіленняужиттяпринципу ґендерноїрівностіВерховнаРадаУкраїни
схвалила ЗаконУкраїни від 8.09.2005 р.,№ 2866-ІV «Про забезпечення рівних
правтаможливостейжінокічоловіків».
Дослідженняпитань,пов’язанихізпроблемоюеволюціїправовогостановища
жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст., продовжувалися і у порево-
люційний(радянський)період.Зоглядунацезауважимо,щоісторіяукраїнського
праваузазначенудобунадаліпродовжуваларозглядатисяпереважноюбільшістю
дослідників як невід’ємна і органічна частина права російського. Насамперед,
передрадянськимиісторикамиправаставилисязовсіміншізавдання,томуувка-
занийперіодспостерігалосяпевнепадінняінтересудопроблемиправовогоста-
новища жінки в українському суспільстві. За твердженнямН. П. Старченко, у
СРСРжінкиналежалидотієїсоціальноїгрупи,яканепідпадалапідкласовікри-
терії1.Незважаючинаце,окреміаспектиправовогостановищажінкивУкраїні
досліджувалисяінадалі.
У 1920 р. з’являється праця української дослідниці Н. Мірзи-Авакянц
«УкраїнськажінкавХVІ–ХVІІст.».Наосновіглибокогоаналізуактовихджерел
вченадослідиланормишлюбно-сімейноготаспадковогоправа,особистітамай-
нові права заміжньої жінки-шляхтянки. Підтримуючи загальні висновки О. І.
Левицького, дослідниця спробувала порівняти правове та соціальне становище
жінкивищихсуспільнихстаніввУкраїнітавМосковськійдержавіуХVІ–ХVІІ
ст.Відзначившивисокеправовестановищежінки-шляхтянкивУкраїні,дослідни-
ця зазначала, що «російська жінка була тип, а не окрема індивідуальність, бо
одноманітнежиття,відсутністьдіяльності,якаброзвинулаенергіюітіособливі
107Юридичні і політичні науки
риси,щобуливнатурічоловіка,робилижіноцтвоподібнимоднадоодного,поз-
бавлялийогояскравостійоригінальності»2.Відзначившидосягненнядослідниці,
зауважимо,щоН.Мірзою-Авакянцнебулопроведеноаналізкримінально-право-
вогостановищажінкиузазначенудобу.
У20-х–напочатку30-хрр.ХХст.з’являєтьсянизкаоригінальнихнаукових
дослідженьзісторіїукраїнськогоправа,щосталиможливимипісляповерненняу
1924 р. вУкраїнуМ.С. Грушевського.Під його керівництвом вАкадемії наук
досліджуваласянелишеісторіяукраїнськоїдержавності,айісторіяукраїнського
права.УцейжечасАкадемієюнаукбуластворенаКомісіязвивченнязахідно-
руського та українського права на чолі з академікомВУАНМ.П. Василенком.
Досліджуючиісторіюукраїнськогоправа,провіднінауковціКомісії–А.Е.Крис-
тер(«СпадкуваннязазвичаємуКролевецькомуповітінаЧернігівщині»,1925р.;
«ДухівниціXVI–XVIIвв.»,1927р.;«Допитаннядовиучуваннянародногоправа
України»,1928р.),І.Ю.Черкаський(«Поволаннянадтрупомзабитого»,1925р.,
«Громадський(копний)суднаУкраїні-РусіХVІ–ХVІІІст.»,1928р.),О.Добров
(«ПравонеобхідногоспадкуваннязаЛитовськимСтатутом»,1925р.),С.Борисе-
нок(«Карнийзміст«потока»РуськоїПравди»,1925р.;«ЗвичаєвеправоЛитовсь-
ко-руськоїдержавинапочаткуХVІст.»,1928р.),М.О.Максимейко(«Інтерпо-
ляції в текстові поширеної Руської Правди», 1929р.), М. М. Товстоліс («Суть
застави заЛитовськимСтатутом», 1929 р.) та інші не залишили поза увагою і
вивченняокремихаспектівправовогостановищажінкивУкраїніуХ–першій
половиніХVІІст.
Так,М.О.Максимейкозвернувувагунаступіньзахистуособистихтамайно-
вихправжінкиудобуУкраїни-Русі3.Іншийдослідник–С.Борисенок,досліджу-
ючи«потокіпограбування»,якодинізвидівпокаранняза«РуськоюПравдою»,
спробував визначити обсяг кримінальної відповідальності дружини за злочини
свогочоловіка4.ВідзначимотакождослідженняА.Е.Кристера.Проводячианаліз
норм вітчизняного звичаєвого права, вчений визначив обсяг прав жінки при
успадкуванні нею майна за звичаєм5. Подібне дослідження провів О. Добров,
якийдоситьґрунтовнопроаналізувавспадковіправажінкизгіднонормЛитовсь-
когоСтатуту6.ЗаслуговуєнаувагупрацяІ.Ю.Черкаськогозісторіїгромадського
(копного) судочинства вУкраїні уХVІ–ХVІІІ ст. Дослідник дав власну оцінку
участіжіноку копному судочинстві та з’ясував обсяг її процесуальної дієздат-
ності7.ВивчаючизаставнеправоХVІ–першоїполовиниХVІІст.,деякіаспекти
правовогостановищавдовирозглянувіМ.М.Товстоліс8.
ДослідженняісторіїукраїнськогоправапроводилисяіпозамежамиУкраїни.
Таківітчизнянівчені,якМ.Чубатий(«Оглядісторіїукраїнськогоправа.Історія
джерел та державного права», видання 1994 р.), Я. Падох («Ідея гуманності і
демократизму в карному праві Княжої України», 1948 р.; «Нарис історії
українськогокарногоправа»,1951р.;«Охороначестіісвободилюдинивкарному
правікняжоїУкраїни»,1956р.таін.),Р.Лащенко(«Лекціїпоісторіїукраїнського
права», видання 1998 р.),Н.Полонська-Василенко («ІсторіяУкраїни», видання
1992р.),А.Яковлів(«Впливистарочеськогоправанаправоукраїнськелитовської
добиХV–ХVІв.»,1929р.;«Українськеправо»,видання1993р.)таіншінаполя-
галина самостійномудослідженні історії українськогоправа,неототожнюючи
вітчизнянеправозіноземним.Так,наприклад,Я.Падохвивчавпитаннястосовно
таких характерних рис вітчизняного кримінального права княжої доби, як
відсутністьфізичних покарань, ставлення суспільства до залежного населення,
108 Держава і право • Випуск 54
жінки.ПодібнідослідженняпроводивіР.Лащенко,вивчаючинароднісимволиі
ритуали вітчизняного шлюбно-сімейного права, еволюцію інститутів посагу і
віна та ін.9 Зазначимо, що згаданими вченими досліджувалися певні аспекти
цивільно-правового та кримінально-правового становища жінки у контексті
загальноговивченняепохиУкраїни-Русітаперіоду,колиукраїнськіземліперебу-
валиускладіЛитовсько-РуськоїдержавитаРечіПосполитої.
Середзагальнихдослідженьз історіївітчизняногоправа,щопроводилисяу
радянськийперіод,відзначимопраціС.В.Юшкова(«Очеркипоисториифеода-
лизма в Киевской Руси», 1939 р.; «Общественно-политический строй и право
Киевскогогосударства»,1949р.;«РусскаяПравда:происхождение,источники,ее
значение», 1950 р. та ін.). Порівняно значну увагу вчений приділив вивченню
соціально-правового та сімейно-правового статусу жінки доби Київської Русі.
Дослідник довів взаємозв’язок між звичаєвим і шлюбно-сімейним правом та
неодноразово наголошував на високому рівні розвитку вітчизняного шлюбно-
сімейногоправа.Науковецьодинзпершихдослідивособистітамайновівідноси-
ниподружжяізврахуваннямсоціальногостатусучоловікатадружини10.
Дослідженням народних обрядів у галузі шлюбно-сімейного та спадкового
права,атакожнародногопобутудавньоруськогосуспільствазаймавсяБ.А.Рома-
нов(«ЛюдиинравыДревнейРуси»,1947р.).Відзначимо,щойогопрацямбув
притаманний описовий характер. Типологію давньоруської родини та ступінь
соціальної активності жінок у Київській Русі вивчав Б. Д. Греков («Київська
Русь»,1951р.; «КрестьяненаРусисдревнейшихвремендоХVІІв.», 1952р.;
«РусскаяПравда»иееславянскоеокружение»,1952р.таін.).Відзначимовиснов-
кидослідникастосовноджерелрабстватаправовогостановищазалежногонасе-
лення вУкраїні-Русі.Тлумачитиобсягправової дієздатностіжінкиуКиївській
Русі,дослідившист.88ПросторовоїПравди(«Ожене»),намагаласяЄ.Д.Рома-
нова(«СвободныйобщинниквРусскойПравде»,1961р.).Доситьсуперечливими
виглядаютьвисновкидослідницістосовно«пониженнойдееспособности»особи-
стовільноїжінки11.
У 1960 р. виходить друком «Статут Великого княжества Литовского 1529
года»заред.К.І.Яблонскіса.Упередмовідовиданнязаслуговуєнаувагустаття
В.І. Пічети «Литовский Статут 1529 г. и его источники», в якій автор досить
детально аналізує історичні джерелаправа,що стали основоюпершої редакції
Литовського Статуту. Значне місце у розвідці В. І. Пічети відведено Руській
ПравдіякосновномуджерелуправаСтатуту.Відзначимотакожспробувчених-
упорядниківСтатутудатиюридичнетлумаченнятермінів«віно»,«посаг»,«мате-
ризна»таін.12
ПевнувагумаєневеликазаобсягомпрацяО.В.Сурілова«Общественно-по-
литический строй и право Великого княжества Литовского» (1961 р.). У ній
дослідник спробував у загальних рисах охарактеризувати основні інститути
цивільноготакримінальногоправаперіоду,колиукраїнськіземліперебувалиу
складі Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої. Певну увагу дослідник
приділивмайновиміспадковимправамжінки,атакожокремимаспектамкримі-
нально-правовогостановищажінкиузазначенудобу13.
ЗаслуговуєнаувагупрацяА.П.Ткача«Історіякодифікаціїдореволюційного
праваУкраїни»(1968р.).Дослідникпровівґрунтовнийаналізправовихджерел,
основних інститутів вітчизняного цивільного та кримінального права, а також
визначив коло правовідносин, які регулювалися нормами звичаєвого права в
109Юридичні і політичні науки
Україні у Х – першій половині ХVІІ ст. Зазначимо,що дослідник ставив інші
завдання,атомувисновкистосовноправовогостановищажінкиузазначенудобу
набувализагальногохарактеру14.
Питання, пов’язані із проблемоюправового становищажінки уЛитовсько-
РуськійдержавітаРечіПосполитій,урадянськудобудосліджувалисяілитовсь-
кими вченими – І.К.Лукшайте («Об обычае двойного выкупа заженщину по
Литовскомуправу»,1968р.),В.І.Андрюлісом(«Правовоерегулированиесемей-
ных отношений по Литовскому Статуту 1588 года», 1975 р.), І. М. Валіконіте
(«Социально-экономическоеиправовоеположениеженщинвВеликомкняжест-
веЛитовском(конецХV–перваяполовинаХІVвв.)иегоотражениевПервом
ЛитовскомСтатуте», 1978р.; «ПервыйЛитовскийСтатут–одиниз важнейших
источниковисторииположенияженщинвВеликомкняжествеЛитовском»,1982
р.;успівавторствізІ.Яксебогайте–«ВыкупзаженщинупоЛитовскомуСтату-
ту», 1989 р.) та ін. Так, предметом дослідження І. К. Лукшайте стали норми
ЛитовськогоСтатуту,уякихйшлосяпросплатуподвійноївинагородизавбивство
абонанесенняобразижінці.Дослідницязвернулаувагунапоходженняцихнорм,
порівнялаїхізаналогічниминормамиправаіншихнародів.ЛукшайтеІ.К.слуш-
нозазначала,щопоявауСтатутінормпроподвійнувинагородупов’язувалася,
першзавсе,зособливоюроллюжінкиужиттітогочасногосуспільства15.
ДосліджуючиправоверегулюваннясімейнихвідносинзаЛитовськимСтату-
том1588р.,В.І.Андрюліснезалишивпозаувагоюіокреміаспектицивільно-
правового становища жінки наприкінці ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Так,
вчений дослідив розвиток правових інститутів шлюбно-сімейного права, дав
власнетлумаченняпоняттям«посаг»та«віно»,дослідивособистеімайновеста-
новищезаміжньоїжінкитавдови.Одночаснозцим,дослідникрозглядав,перш
завсе,цивільно-правовестановищелитовськоїжінки16.Отже,висновки,зроблені
В.І.Андрюлісом, набували загального характеру. Інша дослідниця –
І.М.Валіконіте,проводячианалізЛитовськогоСтатутууредакції1529р.,особ-
ливу увагу звертала на соціально-економічне становище жінки. Дослідниця
небезпідставнозазначала,щостановищежінкиуродинірегулювалосянормами
звичаєвого права, Литовським Статутом, а також нормами моралі тодішнього
суспільства.Порядзцим,І.М.Валіконітеприділиланедостатнюувагувивченню
актовихджерел,аналізякихдозволивбиповнішедослідитиреальнестановище
жінкиузазначенудобу17.
У контексті поставлених завдань вагоме наукове значення мають праці
Я.М.Щапова («Брак и семья вДревней Руси», 1970 р.; «Княжеские уставы и
церковь вДревней Руси», 1972 р., «Византийское июжнославянское правовое
наследиенаРусивХІ–ХІІІвв.»,1978р.;«ГосударствоицерковьДревнейРуси
Х–ХІІІвв.»,1989р.таін.).Так,вченийґрунтовнодослідивпитаннящодовпливу
візантійськогоправанацерковнеправоКиївськоїРусі у серединіХІ–ХІІ ст. та
довіввідмінністьцерковногоправаУкраїни-РусійВізантії.Відзначимовисновки
дослідникастосовнодеякихаспектівцивільно-правового(наприклад,обсягправ
жінкипривзяттішлюбу,прирозлученнітаін.)такримінально-правового(напри-
клад,обсягкримінальноївідповідальностіжінкизаЦерковнимиСтатутамитаін.)
становищажінкиудобуКиївськоїРусі18.
Наукове значення мають праці білоруського вченого І. О.Юхо («Правовое
положениенаселенияБелоруссиивХVІв.»,1978р.;«Основныечертысудоуст-
ройства и судопроизводства по Статуту Великого княжества Литовского 1529
110 Держава і право • Випуск 54
года»,1982р.таін.).Науковецьпроаналізувавдеякіаспектицивільно-правового
та кримінально-правового становищажінки уХVІ ст.Дослідник неодноразово
звертав увагу на гуманізм норм тогочасного права, вивчив процесуальну
дієздатністьжінкирізнихсуспільнихстанів,атакожвизначивзагальніпринципи
призначення покарань для осіб, що вчинили злочини. На наш погляд, досить
суперечливими виглядають висновки вченого стосовно практики застосування
санкційартикулівЛитовськогоСтатуту19.
ВідзначимопраціІ.П.Старостіної(«СудебникКазимира1468г.оличнойи
семейной ответственности при уголовных преступлениях», 1978 р.) та
М.Б.Свердлова(«СемьяиобщинавДревнейРуси»,1981р.;«ОтзаконаРусско-
го к Русской Правде», 1988 р. та ін.). Так, І. П. Старостіна вивчала питання
кримінальної відповідальність особи та сім’ї згідно нормСудебникаКазимира
1468р.тавідзначилапрогресупоглядахзаконодавцянафактсімейноївідповідаль-
ностіпорівнянозепохоюРуськоїПравди.ПредметомдослідженняМ.Б.Сверд-
лова стали сім’я та громада епохиКиївської Русі. Науковець звернув увагу на
процеси генезисуформ та типів давньоруської сім’ї, вивчив основні принципи
успадкуваннямайна,атакожпевніаспектиправовогостановищавдовиутогочас-
номусуспільстві.Разомзцим,визначенняформтаправовогостановищадавньо-
руської родини вивчалися дослідником у контексті розвитку феодальної фор-
мації20.
У80-хрр.ХХст.з’являєтьсябагатотомневидання«Российскоезаконодатель-
ствоХ-ХХвеков»зазагальноюредакцієюО.І.Чистякова,першийтомякоїпри-
свяченоправуКиївськоїРусі(1984р.).Упрацімістятьсякоментарідослідників
тапроводитьсяпостатейнийаналізнормКороткоїтаПросторовоїредакційРусь-
коїПравди, Статутів князів ВолодимираСвятославовича та ЯрославаМудрого
про церковні суди. Одночасно із здобутками вчених, відзначимо відсутність
аналізуправовихнорм,щомістятьсяуДоговорахРусізВізантією21.
СередспеціальнихдослідженьрадянськоїдобивідзначимопраціН.Л.Пуш-
карьової («Правовоеположениеженщиныв средневековойРуси: вопросыпре-
ступления и наказания», 1985 р.; «Женщины Древней Руси», 1989 р. та ін.).
Дослідниця,використовуючикомплекснийтасистемнийпідхіддоаналізуправо-
вих,літописних,фольклорних,церковних,археологічнихтаіншихджерел,спро-
бувала змалювати загальну картину «історії давньоруської жінки» Х–ХV ст.
Поставившипередсобоюзавданняцілісногодослідженняпроблеми,Н.Л.Пуш-
карьова вивчила та проаналізувала особисті та майнові права давньоруської
жінки, а також визначила ступінь їх захисту тогочасним законодавством.
Дослідницяслушнозазначалапровисокеправовеісоціальнестановищежінкиу
тогочасному суспільстві та небезпідставно наголошувала на значній майновій
самостійностіжінокузазначенудобу.Втойсамийчас,придослідженнізазначе-
них аспектів проблеми дослідниця застосовувала виключно марксистсько-
ленінську методологію, державно-правові явища вивчалися на основі фор-
маційного підходу. Зазначимо, що поза увагою вченої залишився вплив інших
чинників (не тількисоціально-економічних)на еволюціюправового становища
давньоруськоїжінкиуХ–ХVст.,авпливіноземногоправанаокремі інститути
вітчизняногоправадещоперебільшувався22.
Подібні методологічні помилки допустив і Р. Л. Хачатуров, який прагнув
дослідити причини та основні моменти становлення давньоруського права
(«Некоторые методологические и теоретические вопросы становления древне-
111Юридичні і політичні науки
русскогоправа»,1974р.;«Становлениеправа»,1988р.).Нанашпогляд,вчений
виклав дещо суперечливі висновки стосовно розвитку окремих інститутів
цивільного (наприклад, порядокуспадкуваннямайна смерда) та кримінального
(наприклад, тлумачення змісту «потоку і пограбування») права доби Київської
Русі23.
Напідставіпроведеногоаналізурадянської історіографіїпроблемиеволюції
цивільно-правовоготакримінально-правовогостановищажінкивУкраїніуХ–
першійполовиніХVІІст.можназробитинаступнівисновки.
По-перше,урадянськудобуісторіяукраїнськогоправаінадаліпродовжувала
розглядатисяпереважноюбільшістюдослідниківякневід’ємначастинаросійсько-
гоправа.Передусім,передрадянськимиісторикамиправаставилисязовсімінші
завдання,томуузазначенудобуспостерігалосяпевнепадіння інтересудопро-
блемиправовогостановищажінкивукраїнськомусуспільстві.
По-друге,відзначимозагальніпраціукраїнськихвчених,уякихбільшоючи
меншоюміроюрозглядалисяокреміаспектиправовогостановищажінкивУкраї-
ні у Х – першій половині ХVІІ ст. Вітчизняні вчені досить чітко розрізняли
українське право та право інших народів, і наголошували на самостійному
дослідженніісторіїукраїнськогоправа,неототожнюючивітчизнянеправозіно-
земним.Разомзцим,ниминебулопроведенодослідження,якебохоплювалоусі
проблемніпитанняеволюціїцивільно-правовоготакримінально-правовогоста-
новищажінкивУкраїніузазначенудобу.
1.Стар чен ко Н. П.Становищежінки-шляхтянкинаВолинідругоїполовиниХVІ
– початкуХVІІ ст.: майновий та правовий аспекти:Автореф. дис.… канд. іст. наук:
спец.07.00.01.–Львів,2002.–С.5.2.МірзаАва кянц Н.УкраїнськажінкавХVІ–ХVІІ
ст.–Полтава:Друкарня«Печатнеділо»,1920.–С.6.3.Мак си мей ко М. О.Інтерполяції
втекстовіпоширеноїРуськоїПравди// ПраціКомісіїдлявиучуванняісторіїзахідньо-
руськоготаукраїнськогоправа.–1929.–Вип.6.–С.1-34.4.Бо ри се нок С.Звичаєве
правоЛитовсько-руської державинапочаткуXVI ст. //Праці комісії для виучування
звичаєвогоправаУкраїни.–1928.–Вип.3.–С.61–98.5.Кри с тер А.Спадкуванняза
звичаємуКролевецькомуповітінаЧернігівщині//ПраціКомісіїдлявиучуваннязви-
чаєвогоправаУкраїни/Заред.проф.А.Е.Кристера.–К.:ЗдрукарніУкраїнськоїАка-
деміїНаук,1925.–С.13-17.6.До б ров О.ПравонеобхідногоспадкуваннязаЛитовським
Статутом//Працікомісіїдлявиучуванняісторіїзахідньо-руськоготавкраїнськогопра-
ва.–1925.–Вип.1.–С.82-89.7.Чер кась кий І.Громадський(копний)суднаУкраїні-
Русі ХVІ – ХVІІІ ст. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та
вкраїнськогоправа.Вип.4/Заред.акад.Н.П.Василенка.–К.:ДрукарняУкраїнської
АкадеміїНаук,1928.–714с.;Чер кась кий І.Поволаннянадтрупомзабитого//Праці
комісіїдлявиучуванняісторіїзахідньо-руськоготавкраїнськогоправа.–1925.–Вип.1.
–С.90-107.8. То в століс М.СпільнавласністьзазвичаєвимправомУкраїни.–К.:Дру-
карняУАН,1928.–24с.9.Ла щен ко Р.Зісторіїукраїнськогоправа//Хроніка2000.–
1998. – Вип. 27-28. – С. 27-46.;Ла щен ко Р. М. Право власності в Руській Правді //
Антологіяукраїнськоїюридичноїдумки.В6т./Редкол.:Ю.С.Шемшученко(голова)
таін.–К.:ВидавничийДім«Юридичнакнига»,2002.–Том2:Історіядержавиіправа
України:РуськаПравда.–2002.–С.444-448.;Ла щен ко Р.Пам’яткизвичаєвогоправа//
Українськийсвіт.–1996.–№1-3.–С.34-36.10.Юш ков С. В.Общественно-политиче-
скийстройиправоКиевскогогосударства.–М.:Государственноеиздательствоюриди-
ческойлитературы,1949.–543с.11.Ро ма но ва Е. Д. СвободныйобщинниквРусской
Правде //ИсторияСССР.–1961.–№4.–С.76-90.12.Ста тутВеликогокняжества
Литовского1529года/Подред.К.И.Яблонскиса.–Минск:Изд.АНБССР,1960.–264
с. 13.Су ри лов А. В. Общественно-политический строй и право Великого княжества
112 Держава і право • Випуск 54
Литовского.ЛекциядлястудентовюридическогофакультетаКГУ.–Кишинев,1961.–
22с.14.Ткач А. П.ІсторіякодифікаціїдореволюційногоправаУкраїни.–К.:Київський
університетіменіТарасаШевченка,1968.–166с.15.Лук шай те И. К.Обобычаедвой-
ноговыкупазаженщинупоЛитовскомуправу//Советскаяэтнография.–1968.–№2.
– С. 114-120. 16. Ан д рю лис В. И. Правовое регулирование семейных отношений по
ЛитовскомуСтатуту 1588 года:Автореф. дис.… канд.юрид. наук: спец. 12.00.01. –
Вильнюс,1975.–34с.17.Ва ли ко ни те И.ПервыйЛитовскийСтатут–одинизважней-
шихисточниковисторииположенияженщинвВеликомкняжествеЛитовском//Пер-
выйЛитовскийСтатут1529года:Материалыреспубликанскойнаучнойконференции,
посвященной450-летиюПервогоСтатута(Вильнюс,27-28ноября1979г.).–Вильнюс:
МинвузЛитовскойССР,1982.–С.38-46.18.Ща пов Я. Н.Византийскоеиюжнославян-
скоеправовоенаследиенаРусивХІ-ХІІІвв.–М.:Наука,1978.–291с.;Ща пов Я. Н.
БракисемьявДревнейРуси//Вопросыистории.–1970.–№10.–С.216–220.;Ща пов
Я. Н. ГосударствоицерковьДревнейРусиХ–ХІІІвв.–М.:Наука,1989.–232с.19.
Юхо И. А.ПравовоеположениенаселенияБелоруссиивХVІв.–Минск:Изд.БГУиме-
ниВ.И.Ленина,1978.–144с.20.Сверд лов М. Б.СемьяиобщинавДревнейРуси//
ИсторияСССР. – 1981. -№ 3. –С.97-108.21.Рос сий ское законодательствоХ –ХХ
веков.В9т./Подобщ.ред.О.И.Чистякова.–М.:Юридическаялитература,1984.–Т.
1:ЗаконодательствоДревнейРуси.–1984.–432с.22.Пуш ка ре ва Н. Л.ЖенщиныДрев-
нейРуси.–М.:Мысль,1989.–286с.23.Ха ча ту ров Р. Л.Некоторыеметодологические
и теоретические вопросы становления древнерусского права. – Иркутск: Иркутский
государственныйуниверситетимениА.А.Жданова,1974.–186с.
113Юридичні і політичні науки
|