Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63797 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637972014-06-09T03:02:00Z Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина Гаєва, Н.П. Конституційне право Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина. Рассмотрено право на свободу объединения в системе конституционных прав и свобод человека и гражданина, а также наиболее существенные взаимосвязи данного права с отдельными правами и свободами человека и гражданина. Considered the right to freedom of association in the system of constitutional rights and freedoms of individuals, as well as the most important relationships of the right to individual rights and freedoms of man and citizen. 2011 Article Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Гаєва, Н.П. Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина Держава і право |
description |
Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина. |
format |
Article |
author |
Гаєва, Н.П. |
author_facet |
Гаєва, Н.П. |
author_sort |
Гаєва, Н.П. |
title |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
title_short |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
title_full |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
title_fullStr |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
title_full_unstemmed |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
title_sort |
право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797 |
citation_txt |
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT gaêvanp pravonasvoboduobêdnannâvsistemíkonstitucíjnihpravísvobodlûdinitagromadânina |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:43Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:43Z |
_version_ |
1836817867584045056 |
fulltext |
Н. П. ГАЄВА
ПРАВОНАСВОБОДУОБ’ЄДНАННЯВСИСТЕМІ
КОНСТИТУЦІЙНИХПРАВІСВОБОДЛЮДИНИТАГРОМАДЯНИНА
Роз г ля ну то пра во на сво бо ду об’єднан ня в си с темі кон сти туційних прав та сво бод
лю ди ни і гро ма дя ни на, а та кож найбільш суттєві взаємозв’яз ки да но го пра ва з ок ре
ми ми пра ва ми та сво бо да ми лю ди ни і гро ма дя ни на.
Ключовіслова: пра во на сво бо ду об’єднан ня, політичні пра ва, осо бисті (або гро ма
дянські) пра ва, соціальні пра ва.
Рас смо т ре но пра во на сво бо ду объ е ди не ния в си с те ме кон сти ту ци он ных прав и
сво бод че ло ве ка и граж да ни на, а так же на и бо лее су ще ст вен ные вза и мо свя зи дан но го
пра ва с от дель ны ми пра ва ми и сво бо да ми че ло ве ка и граж да ни на.
Ключевыеслова: пра во на сво бо ду объ е ди не ния, по ли ти че с кие пра ва, лич ные (или
граж дан ские) пра ва, со ци аль ные пра ва.
Considered the right to freedom of association in the system of constitutional rights and
freedoms of individuals, as well as the most important relationships of the right to individual
rights and freedoms of man and citizen.
Keywords: right to freedom of association, political rights, private (or civil) rights, social
rights.
Важливемісцеусистеміконституційнихправісвободлюдинитагромадяни-
навУкраїнізаймаєправонасвободуоб’єднання.Відразузазначимо,щопробле-
матипологіїтакласифікаціїправтасвободлюдиниігромадянина,якувітчиз-
няній, так і зарубіжній правовій доктрині, залишається однією з найгостріших
проблем.Томуметоюданоїстаттієз’ясуванняправовоїприродитамісцяправа
насвободуоб’єднаннявсистеміконституційнихправтасвободлюдиниігрома-
дяниначерезпризмуїхкласифікації.
Нагадаємо,що за радянської доби в науці конституційного права панувала
думка,згіднозякоюправонасвободуоб’єднанняякюридичнакатегоріянадає
можливістьздійсненняособоюдій,щомаютьполітичнийзміст1.Підставоюцьо-
го твердження була ст. 51КонституціїСРСР 1977 р. (ст. 49КонституціїУРСР
1978 р.), яка проголошувала право громадян об’єднуватися в громадські орга-
нізації,якісприяютьрозвитковіполітичноїактивностіісамодіяльності,задово-
леннюїхрізноманітнихінтересів.
Насьогоднівюридичнійлітературінемаєодностайностізприводувіднесен-
няправанасвободуоб’єднаннядогрупиполітичнихправіхарактеристикийого
яксуб’єктивногоправазполітичнимихарактеромізмістом2.Більшістьсучасних
вітчизнянихтазарубіжнихдослідниківвважають,щоправонасвободуоб’єднан-
няєполітичнимправом.Прицьомуодніавтори(І.А.Алєбастрова3,М.В.Баг-
лай4,В.О.Котюк5,В.В.Кравченко6,О.Ф.Скакун7,О.Ф.Фрицький8таін.)лише
констатуютьцейфакт.Іншагрупавченихконцептуальнообґрунтовуютьюридич-
нуприродуправанасвободуоб’єднанняякполітичногоправа.Так,вітчизняний
дослідникО.Пушкіна стверджує,що право на свободу об’єднання є одним із
основнихполітичнихправлюдиниігромадянина,оскількизавдякийомугрома-
дянидержавиотримуютьреальнуможливістьдляколективногозахистутаобсто-
ювання своїх законних інтересів. Водночас вона звертає увагу на те, що дане
правооб’єктивностворюєфундаментдлярозвиткувУкраїніповноцінногогрома-
146 Держава і право • Випуск 54
дянського суспільства, яке може на рівних вступати у відносини з державною
владою9.ПозиціяО.Пушкіноїнамуявляєтьсядещоспірною,такякнедостатньо
відображаєсутніснівластивостіполітичнихправ.Зокрема,реальнаможливість
захистутаобстоюваннязаконнихінтересівгромадяндержавинеєспецифічною
ознакоюполітичнихправтасвобод,якадаєзмогувиділитисяїмзпоміжінших
правтасвободлюдиниігромадянина.Аджебудь-якагромадськаорганізаціямає
право серед своїх статутних завдань визначатиправовий захист своїхчленів, а
такожправопредставлятиізахищатиїхзаконніінтереси.
ВартонавестийпозиціюросійськоговченогоВ.В.Лисенка,якийвважає,що
правона свободуоб’єднання єодним зосновнихполітичнихправособи,мета
якогозабезпечитиможливістьучастікожноговсуспільномуйполітичномужитті,
а також юридично встановити створення різного роду громадянських об’єд-
нань10.Однакдеяківченізтакимвисновкомпогоджуютьсялишевчастині,коли
йдеться про створення політичнихпартій та політичних рухів. Зокрема, інший
російськийвченийВ.В.Гущинсвоюдумкузцьогоприводумотивуєтим,щопра-
вонасвободуоб’єднанняпередбачаєствореннянетількиполітичнихпартійта
масових громадських об’єднань, що переслідують політичні цілі, але й інших
громадськихоб’єднаньдлязахистунестількиполітичних,скількисоціальнихта
економічнихінтересівїхчленів(громадськіоб’єднанняспоживачів,профспілкові
організаціїтощо)11.Данийвисновокавторобґрунтовуєпосиланнямнаенцикло-
педичний юридичний словник, де зазначено: «Право на об’єднання – одне з
основнихправлюдиниігромадянинатаоднезполітичнихправгромадян,якщо
мовайдепрооб’єднанняполітичногохарактеру(партії,політичнірухиіт.п.)12.
Зазначимо,що вюридичній літературі існує декілька класифікацій консти-
туційнихправтасвободлюдини і громадяниназарізнимикритеріями.Одна із
поширенихі,нанашпогляд,найбільшважливавтеоріїконституційногоправає
класифікація,якавідноситьправатасвободидотієїчиіншоїгрупизалежновід
сферижиттєдіяльностісуспільства(політичної,економічної,соціальної,культур-
ноїтаін.),життятадіяльностілюдиниігромадянина;змістусуб’єктивнихпотреб
таінтересів,щозумовлюютьхарактерніконституційно-правовівідносини.Саме
означена класифікація надає оптимальну характеристику права на свободу
об’єднаннявсистеміправтасвобод,дозволяєвичленитийоговційсистемі.Втім
заозначенимкритеріємвченірозподіляютьконституційніправатасвободилюди-
нитагромадянинанарізнукількістьгруп.Так,однівченівиділяютьтриосновні
групиправтасвобод:1)особистіабогромадянські;2)політичні;3)економічні,
соціальнітакультурні13.Деякіавториподіляютьтретюгрупунадві:соціально-
економічнітасоціально-культурніправатасвободи14.
Іншінауковцівсіправатасвободирозподіляютьначотиригрупи:1)соціаль-
но-економічні; 2) політичні; 3) особисті; 4) рівність прав громадян15. Деякі
дослідники виділяють соціально-економічні, політичні, особисті та соціально-
культурні (або культурні чи соціально-духовні) права та свободи16. Ширший
діапазонгрупправтасвободлюдинитагромадянинапропонувавЮ.М.Тодика.
Він аналізував п’ять основних груп прав та свобод: 1) особисті (громадські);
2) політичні; 3) економічні; 4) соціальні і 5) культурні17. Окрім цього, дехто з
дослідниківвиокремлюєвякостіокремихвидівтакігрупиправтасвободлюдини
ігромадянина:1)природні(особисті)тагромадянські18;2)фізичні(життєві)та
особистісні19. Не вдаючись до аналізу різних поглядів щодо даного терміно-
логічногоспору,термін«особистіправатасвободи»уявляєтьсязначноточнішим,
147Юридичні і політичні науки
оскільки,якслушнозауважуєВ.М.Шаповал,вживаннятерміна«громадянські
права»можепризводитидоплутанини,колина ґрунтібуквальноготлумачення
відповідніправрозглядатимутьсяякправагромадянина20.Разомзтимособисті
праватасвободиузаконодавствіпереважноїбільшостідержав,якіпідписалита
ратифікували Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р.,
називаютьсягромадянськими,щозасвідчуєсприйняттялюдиниякчленагрома-
дянськогосуспільства.
Улітературі є і такийпідхід, коли система конституційнихправ та свобод,
враховуючи відкритість їх переліку (ст. 22КонституціїУкраїни), розглядається
значноширше.Так,О.В.Скрипнюкдляцьоговикористовуєтермін«іншіправаі
свободилюдини»21.Списокприхильників«широкого»перелікугрупправтасво-
бодлюдиниігромадянинаможнабулобпродовжити,однакбезперечнимфактом
залишається те,що в науковій літературі цілком слушно намітилася тенденція
щодовиділеннявїхсистеміяксамостійнихгруп:особистих(абогромадянських),
політичних, економічних, соціальних та культурних. Слід однак врахувати,що
будь-якакласифікаціяудостатнійміріумовна,оскількиокреміправатасвободи
містятьознаки,котрідозволяютьвідноситиїходночаснододвохабонавітьтрьох
груп.Неєвиключенняміправонасвободуоб’єднання.Зазначимоуцьомузв’яз-
ку,щонаявність«зіткнень»міжрізнимигрупамиправтасвободвідкриваєпер-
спективидляформуванняновоївидовоїгрупиумежахїхсистеми,дляпозначен-
няякоїдоцільновикористатиназву«змішані».Доречі,термін«змішані»увітчиз-
нянійнауковійлітературінеєновим.ЙогозапропонувавІ.О.Шумакдляпозна-
ченнягромадянськихправісвободлюдини,якіодночасномаютьознакиінших
групконституційнихправісвобод22.
Однимізпроявів«змішаних»правтасвободєправонасвободуоб’єднання,
яке,нанашудумку,можнаінтерпретуватиіякособисте(абогромадянське),іяк
політичне, і як соціальне право. Підтвердженням цього є: 1) коло суб’єктів
досліджуваногоправа;2)можливіваріантийогореалізації.Щодосуб’єктівправа
насвободуоб’єднання,тост.36КонституціїУкраїниносіївданогоправачітконе
окреслює.Більшетого,міститьсуперечливіположення.Якщоучастиніпершій
ст. 36 Конституції України встановлено,що тільки «громадяниУкраїни мають
правонасвободуоб’єднання»,тоучастинічетвертійцієїжстаттійдетьсяпроте,
що«ніхтонеможебутипримушенийдовступувбудь-якеоб’єднаннягромадян
чиобмеженийуправахзаналежністючиненалежністюдополітичнихпартійабо
громадських організацій». У даному випадку термін «ніхто» є рівнозначним
терміну«кожний»,тобтокожнаабожодналюдина(громадяниУкраїни,іноземці
та особи без громадянства). Наступним терміном, що потребує додаткового
осмисленняєтермін«громадяни»,якийзаконодавецьвживаєщодоправнаучасть
у професійних спілках (ч. 3 ст. 36). В силу того,що носієм права створювати
профспілкиівступатидонихдлязахистусвоїхінтересівуміжнароднихнорма-
тивно-правовихактах (ст.22Міжнародногопактупрогромадянські іполітичні
права, ст.8Міжнародногопактупроекономічні, соціальні такультуріправа23)
називають кожнулюдину, то і термін «громадяни»має асоціюватися з кожною
людиною,якаперебуваєнатериторіїУкраїни,незалежновідтого,євонагрома-
дяниномУкраїни, іноземцемабоособоюбез громадянства.Всеце єпідставою
длявиникненнядискусіїщодобезумовноговіднесенняправанасвободуоб’єднан-
нядогрупиполітичнихправ,аджест.36КонституціїУкраїнипередбачаєрізно-
плановийпідхід до визначення носіїв цього права.Прицьому відбувається, як
148 Держава і право • Випуск 54
справедливо зазначає В. І. Кафарський, поєднання загальнолюдських прав на
користьправ,притаманнихтількигромадянамУкраїни24.
Накористь«змішаного»характеруправанасвободуоб’єднанняузагальній
теоретичніймоделіправтасвободлюдиниігромадянина«працюють»йможливі
варіанти його реалізації. Згідно с т. 36 Конституції України – це створення
політичних партій та створення громадських організацій у самому широкому
розумінніцьогослова.КонституціяУкраїнипрямопронихнеговорить(виклю-
чення–професійніспілки),алеприпускає,розкриваючиопосередковано(напри-
клад,використовуючисловосполучення«будь-якеоб’єднаннягромадян»чи«усі
об’єднаннягромадян»).Інакшекажучи,врезультатіреалізаціїправанасвободу
об’єднання можуть створюватися не тільки об’єднання громадян, головною
функцієюкотрихєздійсненняполітичноїдіяльності(тобтополітичніпартії),ай
громадськіорганізації,які,надумкуавтора,неєелементамиполітичноїсистеми
суспільства і створюються з метою задоволення та захисту своїх законних
соціальних,економічних,творчих,вікових,гендерних,національно-культурних,
релігійних,спортивнихтаіншихспільнихінтересівякгромадянУкраїни,такй
іноземцівтаосіббезгромадянства,щозаконноперебуваютьнатериторіїУкраїни.
Цедаєпідставивважати,щовтакомувипадкуправонасвободуоб’єднаннявис-
тупаєнелишеякполітичнеправо.
Далі для правильного розкриття проблеми «змішаного» характеру права на
свободуоб’єднанняпотрібнозосередитиувагуназ’ясуванніпоняттяполітичних
прав, оскільки вюридичнійнауці існують різні підходи до їх визначення.Так,
однівченіпіднимирозуміютьможливостілюдинибратиучастьусуспільному
(державномуйгромадському)житті,впливатинадіяльністьрізноманітнихдер-
жавнихорганів,атакожгромадськихоб’єднаньнасампередполітичногоспряму-
вання25;другі–можливостігромадянинабратиучастьвуправліннідержавоюта
суспільному житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також
громадськихорганізацій26;треті–забезпеченулюдинізакономіпублічноювла-
доюможливістьучасті(якіндивідуально,такіколективно)всуспільно-політич-
номужиттідержавитаздійсненнідержавноївлади27.Дотогожряддослідників
взагалінедаютьбудь-якихдефінітивнихвизначеньполітичнихправ,обмежую-
чисьлишеїхконстатацією28.
Наведенесвідчитьпродостатнюскладністьвизначенняпоняттяполітичних
прав,такяккатегорії«суспільнежиття»,«суспільно-політичнежиття»,«політич-
нежиття»,«політичнежиттядержавиісуспільства»виходятьзамежізаконодав-
чогоопису,авнауковійлітературієдискусійнимиідотепернедостатньорозроб-
лені,щоведефактичнодонівелюваннятарозмиванняїхвідміннихознак.Якщо
ж зробити основний акцент на тому, що політичні права належать виключно
громадянам України і виражають міру можливої політичної поведінки особи,
насамперед,участіубезпосередньомународовладді,здійсненнідержавноївлади
імісцевогосамоврядування,вякихособавиступаєякучасниксуспільно-владних
відносин29,топравонасвободуоб’єднанняєполітичнимлишевтійчастині,де
йдетьсяпроправонасвободуоб’єднанняуполітичніпартії.Інакшекажучи,пра-
во на свободу об’єднання не є абсолютно політичним, оскільки є одночасно і
особистим(громадянським).Цезумовленотим,щодлягромадськихорганізацій
на відміну від політичних партій участь у здійсненні державної влади не є
змістомїхдіяльності.Вонипокликані,яквжебулосказановище,задовольнятита
захищати законні соціальні, економічні, творчі, національно-культурні та інші
149Юридичні і політичні науки
інтересисвоїхчленів.
Надумкуокремихнауковцівправонасвободуоб’єднанняслідвідноситиідо
групи соціальних прав і свобод.Підставоюцього є ст. 23 Загальної декларації
правлюдини,якапередбачаєможливостікожноїлюдинивсферітрудовихвідно-
син і окремо закріплюєправо створюватипрофесійні спілки і входитидопро-
фесійнихспілокдлязахистусвоїх інтересів,навідмінувідст.20,якавизначає
правонасвободуасоціацій,уникаючибудь-якоїконкретики30.ЩодоУкраїни,то
правогромадяннаучастьупрофесійнихспілкахзметоюзахистусвоїхтрудових
ісоціально-економічнихправтаінтересівзафіксованоурамкахправанасвободу
об’єднання, відтворюючи положення Міжнародного пакту про громадські і
політичні права (ст. 22) таЄвропейської конвенції про захист прав і основних
свободлюдини(ст.111).
Не применшуючи важливості професійних спілок як одного із видів гро-
мадськихорганізацій,нанашпогляд,незовсімлогічнонаконституційномурівні
виділяти дану форму реалізації права на свободу об’єднання. Не заперечуючи
тогофакту,щопрофесійніспілкиєоднієюізсамихмасовихформреалізаціїпра-
ванасвободуоб’єднання,алезцьогонеповинновипливати,щоіншівидигро-
мадських організацій є менш важливими і тому не можуть бути включені до
Основного Закону. З огляду на той факт, що сучасна палітра громадських
організацій дужеширока, а демократичні процеси нашого суспільства можуть
привестиуподальшомудопоявиновихвидівгромадськихорганізацій,бажано
булобвзагаліуникнутизакріпленнянаконституційномурівніконкретнихформ
реалізації права на свободу об’єднання. Зрештою, фіксуючи в Конституції
Україниправонаучастьупрофесійнихспілках,законодавецьвноситьдодаткову
плутанинувібезтогоскладнепитаннярозуміннясутностітаправовоїприроди
праванасвободуоб’єднання.
Характеристикаправанасвободуоб’єднаннявсистеміконституційнихправі
свободбуденеповноюбезз’ясуваннянайбільшсуттєвихвзаємозв’язківданого
права з окремими правами та свободами людини і громадянина. Так, право на
свободуоб’єднанняможеповноціннореалізуватисялишеприповнійреалізації
праванасвободудумкиіслова,навільневираженнясвоїхпереконань(ст.34Кон-
ституціїУкраїни).Самецеправоєпідґрунтямдляюридичногофункціонування
праванасвободуоб’єднання.
Враховуючи те, що право на свободу об’єднання передбачає створення
політичнихпартійтагромадськихорганізацій,їхможнарозглядатиякпосеред-
ницькіструктури,черезякігромадяниУкраїни,іноземцітаособибезгромадян-
ствареалізуютьсвоїконституційніправатасвободи.Тимсамимправонасвободу
об’єднання опосередковано взаємодіє з іншими конституційними правами та
свободами. Адже об’єднання громадян згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про
об’єднаннягромадян»від16червня1992р.єдобровільнегромадськеформуван-
ня,створененаосновієдностіінтересівдляспільноїреалізаціїгромадянамисвоїх
правісвобод31.Зоглядунаце,рядконституційнихправтасвободлюдиниігро-
мадянина перебуває у тісних взаємообумовлених зв’язках з правами об’єднань
громадян,закріпленихвст.20названогоЗакону.Середних:1)правопроводити
масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо) пов’язане у своїх проявах з
правомгромадянзбиратисямирно,беззброїіпроводитизбори,мітинги,походи
і демонстрації (ст. 39 Конституції України); 2) право вносити пропозиції до
органів влади і управління– з правом громадянУкраїни, іноземців та осіб без
150 Держава і право • Випуск 54
громадянства направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до
органівдержавноївлади,місцевогосамоврядуваннятаїхпосадовихіслужбових
осіб(ст.40КонституціїУкраїни);3)правоодержувативідорганівдержавноївла-
диіуправліннятаорганівмісцевогосамоврядуванняінформацію,необхіднудля
реалізаціїсвоїхцілейізавдань–зправомлюдининаінформацію(ч.2ст.34Кон-
ституціїУкраїни);4)правобратиучастьуполітичнійдіяльності–зправомгро-
мадянУкраїнибратиучастьвуправліннідержавнимисправами,всеукраїнському
тамісцевихреферендумах,вільнообирати ібутиобраними (ст.38Конституції
України).
Правонасвободуоб’єднаннящільнопов’язанезправомнасвободувіроспо-
відання (ст. 35 Конституції України), так як релігійні організації, зокрема
релігійнігромадизасвоїмхарактером,вповніймірівідносятьсядогромадських
організацій,інапорядокїхорганізаціїтадіяльностівповнійміріпоширюються
загальні конституційні вимогищодоправана свободуоб’єднанняв громадські
організації.Втім,напревеликийжаль,правонасвободуоб’єднаннявКонституції
Українирозписановельмисвоєрідно,упевніймірісуперечливо,щоспричинило
різнідумкиіпідходисереддослідниківпривизначенніпоняттяоб’єднаньгрома-
дянтаїхвидів.
Отже,можнастверджувати,щозпозиційкласифікаціїправтасвободлюдини
ігромадянина,залежновідсферижиттєдіяльностісуспільства,правонасвободу
об’єднання є змішаним, так як містить ознаки, які дозволяють відносити його
одночасно до політичних, особистих (або громадянських) та соціальних прав.
Будучиелементомсистемиконституційнихправтасвободлюдинитагромадяни-
на, право на свободу об’єднання займає своє означене місце в цій системі та
взаємодієзіншимиконституційнимиправамитасвободами.Прицьомуважливо
недопуститибудь-якогозвуженнязмістучиобсягуіснуючихправісвобод(тобто
не порушувати ч. 3 ст. 22 Конституції України) та врахувати загальні та спе-
цифічніїхознаки.
1. Об ще ст вен ные организации, право и личность / Отв. ред. Ц. А. Ямпольская,
А.И.Щиглик. –М.:Наука, 1981. –С. 81;Па тю лин В. А. Государство и личность в
СССР.–М.:Наука,1974.–С.158;Кон сти ту ци он ныйстатусличностивСССР/Ред.
кол.:Н.В.Витрукидр.–М.:Юрид.лит.,1980.–С.149,164,165.2. Чир кин В. Е.Кон-
ституционное право зарубежных стран. – М.: Юристъ, 2001 – С.78. 3. Але ба с т ро
ва И. А. Конституционное право зарубежных стран:Учеб. пособие. –М.:Юрайт-М,
2001. –С.87.4. Кон си ту ци он ное право зарубежных стран:Учебник для вузов /Под
общ.ред.М.В.Баглая,Ю.И.Лейбо,Л.М.Энтина.–2-еизд.,перераб.–М.:Нора,2005.
–С.130.5. Ко тюк В. О.Основидержавиіправа:Навч.посіб.––К.:Атіка,2001.–С.97.
6. Крав чен ко В. В.КонституцйнеправоУкраїни:Навч.посібник.–К.:Атика,2002.–
С.126.7. Ска кун О. Ф.Теоріядержави іправа:Підручник /Пер. зрос. –Х.:Консул,
2001. – С.179. 8. Фриць кий О. Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.:
ЮрінкомІнтер,2002.–С.169.9. Пушкіна О.Правонасвободуоб’єднаннятайогоюри-
дичнігарантіїучинномузаконодавствіУкраїни//ЮридичнаУкраїна.–2005.–№5.–
С.10.10. Лы сен ко В. В.Общественныеобъединениякакформареализацииконституци-
онногоправанаобъединениевРоссийскойФедерации:Автореф.дис.…канд.юрид.
наук:спец.12.00.02.–М.,2001.–С.16.11. Гу щин В. З.Понятиеконституционныхправ
граждан на объединение как категории международной и внутригосдуарственной //
Юрист.–1998.–№7.–С.41.12. Ру мян цев О.Г.,До до нов В.Н.Юридическийэнциклопе-
дический словарь. – М.: Библиотека словарей «ИНФРА-М», 1997. – С.301. 13. Баг
лай М.В., Га б ри чид зе Б.Н. Конституционное право Российской Федерации. – М.:
151Юридичні і політичні науки
«ИНФРА-М»,1996.–С.162;Ен ги ба рян Р. В., Та де во сян Э. В.Конституционноеправо.
–М.:Юристъ,2000.–С.145-146;Кон сти ту ци он ное (государственное)правозарубеж-
ныхстран:Учебник:В4т./Отв.ред.Б.А.Страшун.–М.:Изд-воБЕК,1993–2000.–
Т.1.–1993.–С.124.14. Ли сен ков С. Л.КонституціяУкраїни:Матеріалидовивчення.
–К.:Либідь,1997.–С.55.15. Бо с тан С. К., Тим чен ко С. М.Державнеправозарубіжних
країн:Навч.посібник.–К.:Центрнавч.літ.,2005.–С.389;Срав ни тель ноеконституци-
онноеправо:Учеб.пособие/Отв.ред.В.Е.Чиркин.–М.:Междунар.отношения,2002.
–С.143.16. Кон сти ту ци он ное (государственное)право зарубежныхстран /Подред.
А.С.Автономова.–М.:Юриспруденция,2001.–С.68-69;Чхик вад зе В. М.Социалис-
тический гуманизмиправачеловека. –М.:Наука, 1978. –С.220.17. Кон сти туційне
право України: Підручник для студ. вищих навч. закладів / За ред. Ю. М. Тодики,
В. С.Журавського. – К.: Видавничий Дім «ІнЮре», 2002. – С.142-157. 18. Фриць
кий О. Ф.КонституційнеправоУкраїни:Підручник.–К.:ЮрінкомІнтер,2002.–С.164-
168.19. Рабіно вич П. М., Ха в ри нюк М.І.Правалюдиниігромадянина:Навч.посібник.
– К.: Атіка, 2004. – С.9. 20. Ша по вал В. М. Конституційне право зарубіжних країн.
Академічнийкурс:Підручник.–К.:ЮрінкомІетер,2008.–С.199.21. Скрип нюк О. В.
КурссучасногоконституційногоправаУкраїни:Академічневидання.–Х.:Право,2009.
–С.216.22. Шу мак І. О.ГромадянськіправісвободилюдинизаКонституцієюУкраїни:
Автореф.дис.…канд.юрид.наук:спец.12.00.02.–К.,2000.–С.13.23. Міжна род ний
пактпро економічні, соціальні і культурніправа від 16 грудня1966 //Права людини
(основиміжнародно-правовідокументи):Зб.документів/Упоряд.Ю.К.Качуренко.–
К.:Науковадумка,1989.–С.19.24. Ка фарсь кий В. І.ПолітичніпартіїУкраїни:консти-
туційно-правоверегулюванняорганізаціїтадіяльності:Монографія.–К.:Логос,2008.
–С.180.25. Рабіно вич П.М., Ха в ро нюк М.І. Цит.праця.–С.11.26. Кон сти туційне пра-
воУкраїни / За ред. БисагаЮ.М., БисагаЮ.Ю., Бєлов Д.М., Решетар І.В, Палінчак
М.М.таін.–Ужгород:Ліра,2007.–С.78.27. Пра ва человека:Учебникдлявузов/Отв.
ред.Е.А.Лукашева.–М.:ИздательскагруппаНОРМА–МНФРА,1999.–С.151.28.
Кон сти туційнеправоУкраїни/Заред.В.Я.Тація,В.Ф.Погорілка,Ю.М.Тодики.–К.:
Українськийцентрправничихстудій,1999.–С.127.29. Кон сти туційне правоУкраїни:
Підручник/Зазаг.ред.В.Ф.Погорілко.–К.:Науковадумка;Прецедент,2006.–С.131.
30. Пра ва человека:Учебникдлявузов/Отв.ред.Е.А.Лукашева.–М.:Издательская
группаНОРМА–ИНФРА,1999.–С.17.31. За конУкраїни«Прооб’єднаннягромадян»
від16червня1992р.№2460-ХІІ//ВВРУкраїни.–1992.–№34.–Ст.504.
152 Держава і право • Випуск 54
|