Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина

Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина

Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Гаєва, Н.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Конституційне право
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63797
record_format dspace
spelling irk-123456789-637972014-06-09T03:02:00Z Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина Гаєва, Н.П. Конституційне право Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина. Рассмотрено право на свободу объединения в системе конституционных прав и свобод человека и гражданина, а также наиболее существенные взаимосвязи данного права с отдельными правами и свободами человека и гражданина. Considered the right to freedom of association in the system of constitutional rights and freedoms of individuals, as well as the most important relationships of the right to individual rights and freedoms of man and citizen. 2011 Article Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Гаєва, Н.П.
Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
Держава і право
description Розглянуто право на свободу об’єднання в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також найбільш суттєві взаємозв’язки даного права з окремими правами та свободами людини і громадянина.
format Article
author Гаєва, Н.П.
author_facet Гаєва, Н.П.
author_sort Гаєва, Н.П.
title Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
title_short Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
title_full Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
title_fullStr Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
title_full_unstemmed Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
title_sort право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63797
citation_txt Право на свободу об’єднання в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина / Н.П. Гаєва // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 146-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT gaêvanp pravonasvoboduobêdnannâvsistemíkonstitucíjnihpravísvobodlûdinitagromadânina
first_indexed 2025-07-05T14:33:43Z
last_indexed 2025-07-05T14:33:43Z
_version_ 1836817867584045056
fulltext Н. П. ГАЄВА ПРА­ВО­НА­СВО­БО­ДУ­ОБ’ЄДНАН­НЯ­В­СИ­С­ТЕМІ­­ КОН­СТИ­ТУЦІЙНИХ­ПРАВ­І­СВО­БОД­ЛЮ­ДИ­НИ­ТА­ГРО­МА­ДЯ­НИ­НА Роз г ля ну то пра во на сво бо ду об’єднан ня в си с темі кон сти туційних прав та сво бод лю ди ни і гро ма дя ни на, а та кож найбільш суттєві взаємозв’яз ки да но го пра ва з ок ре­ ми ми пра ва ми та сво бо да ми лю ди ни і гро ма дя ни на. Клю­чові­сло­ва: пра во на сво бо ду об’єднан ня, політичні пра ва, осо бисті (або гро ма­ дянські) пра ва, соціальні пра ва. Рас смо т ре но пра во на сво бо ду объ е ди не ния в си с те ме кон сти ту ци он ных прав и сво бод че ло ве ка и граж да ни на, а так же на и бо лее су ще ст вен ные вза и мо свя зи дан но го пра ва с от дель ны ми пра ва ми и сво бо да ми че ло ве ка и граж да ни на. Клю­че­вые­сло­ва: пра во на сво бо ду объ е ди не ния, по ли ти че с кие пра ва, лич ные (или граж дан ские) пра ва, со ци аль ные пра ва. Considered the right to freedom of association in the system of constitutional rights and freedoms of individuals, as well as the most important relationships of the right to individual rights and freedoms of man and citizen. Key­words: right to freedom of association, political rights, private (or civil) rights, social rights. Важ­ли­ве­місце­у­си­с­темі­кон­сти­туційних­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни- на­в­Ук­раїні­зай­має­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня.­Відра­зу­за­зна­чи­мо,­що­про­бле- ма­ти­по­логії­та­кла­сифікації­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на,­як­у­вітчиз- няній,­ так­ і­ за­рубіжній­ пра­вовій­ до­к­т­рині,­ за­ли­шається­ однією­ з­ най­гостріших­ про­блем.­То­му­ме­тою­да­ної­статті­є­з’ясу­ван­ня­пра­во­вої­при­ро­ди­та­місця­пра­ва­ на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­в­си­с­темі­кон­сти­туційних­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма- дя­ни­на­че­рез­приз­му­їх­кла­сифікації. На­га­даємо,­що­ за­ ра­дянсь­кої­ до­би­ в­ на­уці­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва­ па­ну­ва­ла­ дум­ка,­згідно­з­якою­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­як­юри­дич­на­ка­те­горія­на­дає­ мож­ливість­здійснен­ня­осо­бою­дій,­що­ма­ють­політич­ний­зміст1.­Підста­вою­цьо- го­ твер­д­жен­ня­ бу­ла­ ст.­ 51­Кон­сти­туції­СРСР­ 1977­ р.­ (ст.­ 49­Кон­сти­туції­УРСР­ 1978­ р.),­ яка­ про­го­ло­шу­ва­ла­ пра­во­ гро­ма­дян­ об’єдну­ва­ти­ся­ в­ гро­мадські­ ор­га- нізації,­які­спри­я­ють­роз­вит­кові­політич­ної­ак­тив­ності­і­са­модіяль­ності,­за­до­во- лен­ню­їх­різно­манітних­інте­ресів. На­сьо­годні­в­юри­дичній­літе­ра­турі­не­має­од­но­стай­ності­з­при­во­ду­відне­сен- ня­пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­до­гру­пи­політич­них­прав­і­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­йо­го­ як­суб’єктив­но­го­пра­ва­з­політич­ни­ми­ха­рак­те­ром­і­змістом2.­Більшість­су­час­них­ вітчиз­ня­них­та­за­рубіжних­дослідників­вва­жа­ють,­що­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан- ня­є­політич­ним­пра­вом.­При­цьо­му­одні­ав­то­ри­(І.­А.­Алєба­с­т­ро­ва3,­М.­В.­Баг- лай4,­В.­О.­Ко­тюк5,­В.­В.­Крав­чен­ко6,­О.­Ф.­Ска­кун7,­О.­Ф.­Фриць­кий8­та­ін.)­ли­ше­ кон­ста­ту­ють­цей­факт.­Інша­гру­па­вче­них­кон­цеп­ту­аль­но­обґрун­то­ву­ють­юри­дич- ну­при­ро­ду­пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­як­політич­но­го­пра­ва.­Так,­вітчиз­ня­ний­ дослідник­О.­Пушкіна­ ствер­д­жує,­що­ пра­во­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ є­ од­ним­ із­ ос­нов­них­політич­них­прав­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на,­оскільки­за­вдя­ки­йо­му­гро­ма- дя­ни­дер­жа­ви­от­ри­му­ють­ре­аль­ну­мож­ливість­для­ко­лек­тив­но­го­за­хи­с­ту­та­об­сто- ю­ван­ня­ своїх­ за­кон­них­ інте­ресів.­ Вод­но­час­ во­на­ звер­тає­ ува­гу­ на­ те,­ що­ да­не­ пра­во­об’єктив­но­ство­рює­фун­да­мент­для­роз­вит­ку­в­Ук­раїні­по­вноцінно­го­гро­ма- 146 Держава і право • Випуск 54 дянсь­ко­го­ суспільства,­ яке­ мо­же­ на­ рівних­ всту­па­ти­ у­ відно­си­ни­ з­ дер­жав­ною­ вла­дою9.­По­зиція­О.­Пушкіної­нам­уяв­ляється­де­що­спірною,­так­як­не­до­стат­ньо­ відо­б­ра­жає­сутнісні­вла­с­ти­вості­політич­них­прав.­Зо­к­ре­ма,­ре­аль­на­мож­ливість­ за­хи­с­ту­та­об­сто­ю­ван­ня­за­кон­них­інте­ресів­гро­ма­дян­дер­жа­ви­не­є­спе­цифічною­ оз­на­кою­політич­них­прав­та­сво­бод,­яка­дає­змо­гу­виділи­ти­ся­їм­з­поміж­інших­ прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на.­Ад­же­будь-яка­гро­мадсь­ка­ор­ганізація­має­ пра­во­ се­ред­ своїх­ ста­тут­них­ за­вдань­ виз­на­ча­ти­пра­во­вий­ за­хист­ своїх­членів,­ а­ та­кож­пра­во­пред­став­ля­ти­і­за­хи­ща­ти­їх­за­конні­інте­ре­си.­ Вар­то­на­ве­с­ти­й­по­зицію­російсько­го­вче­но­го­В.­В.­Ли­сен­ка,­який­вва­жає,­що­ пра­во­на­ сво­бо­ду­об’єднан­ня­ є­од­ним­ з­ос­нов­них­політич­них­прав­осо­би,­ме­та­ яко­го­за­без­пе­чи­ти­мож­ливість­участі­кож­но­го­в­суспільно­му­й­політич­но­му­житті,­ а­ та­кож­ юри­дич­но­ вста­но­ви­ти­ ство­рен­ня­ різно­го­ ро­ду­ гро­ма­дянсь­ких­ об’єд- нань10.­Од­нак­де­які­вчені­з­та­ким­вис­нов­ком­по­го­д­жу­ють­ся­ли­ше­в­ча­с­тині,­ко­ли­ йдеться­ про­ ство­рен­ня­ політич­них­партій­ та­ політич­них­ рухів.­ Зо­к­ре­ма,­ інший­ російський­вче­ний­В.­В.­Гу­щин­свою­дум­ку­з­цьо­го­при­во­ду­мо­ти­вує­тим,­що­пра- во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­пе­ред­ба­чає­ство­рен­ня­не­тільки­політич­них­партій­та­ ма­со­вих­ гро­мадсь­ких­ об’єднань,­ що­ пе­ресліду­ють­ політичні­ цілі,­ але­ й­ інших­ гро­мадсь­ких­об’єднань­для­за­хи­с­ту­не­стільки­політич­них,­скільки­соціаль­них­та­ еко­номічних­інте­ресів­їх­членів­(гро­мадські­об’єднан­ня­спо­жи­вачів,­профспілкові­ ор­ганізації­то­що)11.­Да­ний­вис­но­вок­ав­тор­обґрун­то­вує­по­си­лан­ням­на­ен­цик­ло- пе­дич­ний­ юри­дич­ний­ слов­ник,­ де­ за­зна­че­но:­ «Пра­во­ на­ об’єднан­ня­ –­ од­не­ з­ ос­нов­них­прав­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­та­од­не­з­політич­них­прав­гро­ма­дян,­як­що­ мо­ва­йде­про­об’єднан­ня­політич­но­го­ха­рак­те­ру­(партії,­політичні­ру­хи­і­т.­п.)12. За­зна­чи­мо,­що­ в­юри­дичній­ літе­ра­турі­ існує­ декілька­ кла­сифікацій­ кон­сти- туційних­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на­за­різни­ми­кри­теріями.­Од­на­ із­ по­ши­ре­них­і,­на­наш­по­гляд,­найбільш­важ­ли­ва­в­те­орії­кон­сти­туційно­го­пра­ва­є­ кла­сифікація,­яка­відно­сить­пра­ва­та­сво­бо­ди­до­тієї­чи­іншої­гру­пи­за­леж­но­від­ сфе­ри­життєдіяль­ності­суспільства­(політич­ної,­еко­номічної,­соціаль­ної,­куль­тур- ної­та­ін.),­жит­тя­та­діяль­ності­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на;­змісту­суб’єктив­них­по­треб­ та­інте­ресів,­що­зу­мов­лю­ють­ха­рак­терні­кон­сти­туційно-пра­вові­відно­си­ни.­Са­ме­ оз­на­че­на­ кла­сифікація­ на­дає­ оп­ти­маль­ну­ ха­рак­те­ри­с­ти­ку­ пра­ва­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня­в­си­с­темі­прав­та­сво­бод,­доз­во­ляє­вич­ле­ни­ти­йо­го­в­цій­си­с­темі.­Втім­ за­оз­на­че­ним­кри­терієм­вчені­роз­поділя­ють­кон­сти­туційні­пра­ва­та­сво­бо­ди­лю­ди- ни­та­гро­ма­дя­ни­на­на­різну­кількість­груп.­Так,­одні­вчені­виділя­ють­три­ос­новні­ гру­пи­прав­та­сво­бод:­1)­осо­бисті­або­гро­ма­дянські;­2)­політичні;­3)­еко­номічні,­ соціальні­та­куль­турні13.­Де­які­ав­то­ри­поділя­ють­тре­тю­гру­пу­на­дві:­соціаль­но- еко­номічні­та­соціаль­но-куль­турні­пра­ва­та­сво­бо­ди14. Інші­на­уковці­всі­пра­ва­та­сво­бо­ди­роз­поділя­ють­на­чо­ти­ри­гру­пи:­1)­соціаль- но-еко­номічні;­ 2)­ політичні;­ 3)­ осо­бисті;­ 4)­ рівність­ прав­ гро­ма­дян15.­ Де­які­ дослідни­ки­ виділя­ють­ соціаль­но-еко­номічні,­ політичні,­ осо­бисті­ та­ соціаль­но- куль­турні­ (або­ куль­турні­ чи­ соціаль­но-ду­ховні)­ пра­ва­ та­ сво­бо­ди16.­ Шир­ший­ діапа­зон­груп­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни­на­про­по­ну­вав­Ю.­М.­То­ди­ка.­ Він­ аналізу­вав­ п’ять­ ос­нов­них­ груп­ прав­ та­ сво­бод:­ 1)­ осо­бисті­ (гро­мадські);­ 2)­ політичні;­ 3)­ еко­номічні;­ 4)­ соціальні­ і­ 5)­ куль­турні17.­ Окрім­ цьо­го,­ дех­то­ з­ дослідників­ви­о­крем­лює­в­якості­ок­ре­мих­видів­такі­гру­пи­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­ і­гро­ма­дя­ни­на:­1)­при­родні­(осо­бисті)­та­гро­ма­дянські18;­2)­фізичні­(життєві)­та­ осо­бистісні19.­ Не­ вда­ю­чись­ до­ аналізу­ різних­ по­глядів­ що­до­ да­но­го­ терміно- логічно­го­спо­ру,­термін­«осо­бисті­пра­ва­та­сво­бо­ди»­уяв­ляється­знач­но­точнішим,­ 147Юридичні і політичні науки оскільки,­як­слуш­но­за­ува­жує­В.­М.­Ша­по­вал,­вжи­ван­ня­терміна­«гро­ма­дянські­ пра­ва»­мо­же­при­зво­ди­ти­до­плу­та­ни­ни,­ко­ли­на­ ґрунті­бук­валь­но­го­тлу­ма­чен­ня­ відповідні­прав­роз­гля­да­ти­муть­ся­як­пра­ва­гро­ма­дя­ни­на20.­Ра­зом­з­тим­осо­бисті­ пра­ва­та­сво­бо­ди­у­за­ко­но­давстві­пе­ре­важ­ної­більшості­дер­жав,­які­підпи­са­ли­та­ ра­тифіку­ва­ли­ Міжна­род­ний­ пакт­ про­ гро­ма­дянські­ і­ політичні­ пра­ва­ 1966­ р.,­ на­зи­ва­ють­ся­гро­ма­дянсь­ки­ми,­що­засвідчує­сприй­нят­тя­лю­ди­ни­як­чле­на­гро­ма- дянсь­ко­го­суспільства. У­літе­ра­турі­ є­ і­ та­кий­підхід,­ ко­ли­ си­с­те­ма­ кон­сти­туційних­прав­ та­ сво­бод,­ вра­хо­ву­ю­чи­ відкритість­ їх­ пе­реліку­ (ст.­ 22­Кон­сти­туції­Ук­раїни),­ роз­гля­дається­ знач­но­шир­ше.­Так,­О.­В.­Скрип­нюк­для­цьо­го­ви­ко­ри­с­то­вує­термін­«інші­пра­ва­і­ сво­бо­ди­лю­ди­ни»21.­Спи­сок­при­хиль­ників­«ши­ро­ко­го»­пе­реліку­груп­прав­та­сво- бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­мож­на­бу­ло­б­про­дов­жи­ти,­од­нак­без­пе­реч­ним­фак­том­ за­ли­шається­ те,­що­ в­ на­уковій­ літе­ра­турі­ цілком­ слуш­но­ наміти­ла­ся­ тен­денція­ що­до­виділен­ня­в­їх­си­с­темі­як­са­мостійних­груп:­осо­би­с­тих­(або­гро­ма­дянсь­ких),­ політич­них,­ еко­номічних,­ соціаль­них­ та­ куль­тур­них.­ Слід­ од­нак­ вра­ху­ва­ти,­що­ будь-яка­кла­сифікація­у­до­статній­мірі­умов­на,­оскільки­ок­ремі­пра­ва­та­сво­бо­ди­ містять­оз­на­ки,­котрі­доз­во­ля­ють­відно­си­ти­їх­од­но­час­но­до­двох­або­навіть­трьох­ груп.­Не­є­ви­клю­чен­ням­і­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня.­За­зна­чи­мо­у­цьо­му­зв’яз- ку,­що­на­явність­«зіткнень»­між­різни­ми­гру­па­ми­прав­та­сво­бод­відкри­ває­пер- спек­ти­ви­для­фор­му­ван­ня­но­вої­ви­до­вої­гру­пи­у­ме­жах­їх­си­с­те­ми,­для­по­зна­чен- ня­якої­доцільно­ви­ко­ри­с­та­ти­на­зву­«змішані».­До­речі,­термін­«змішані»­у­вітчиз- няній­на­уковій­літе­ра­турі­не­є­но­вим.­Йо­го­за­про­по­ну­вав­І.­О.­Шу­мак­для­по­зна- чен­ня­гро­ма­дянсь­ких­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни,­які­од­но­час­но­ма­ють­оз­на­ки­інших­ груп­кон­сти­туційних­прав­і­сво­бод22. Од­ним­із­про­явів­«зміша­них»­прав­та­сво­бод­є­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня,­ яке,­на­на­шу­дум­ку,­мож­на­інтер­пре­ту­ва­ти­і­як­осо­би­с­те­(або­гро­ма­дянсь­ке),­і­як­ політич­не,­ і­ як­ соціаль­не­ пра­во.­ Підтвер­д­жен­ням­ цьо­го­ є:­ 1)­ ко­ло­ суб’єктів­ досліджу­ва­но­го­пра­ва;­2)­мож­ливі­варіан­ти­йо­го­ре­алізації.­Що­до­суб’єктів­пра­ва­ на­сво­бо­ду­об’єднан­ня,­то­ст.­36­Кон­сти­туції­Ук­раїни­носіїв­да­но­го­пра­ва­чітко­не­ ок­рес­лює.­Більше­то­го,­містить­су­пе­реч­ливі­по­ло­жен­ня.­Як­що­у­ча­с­тині­першій­ ст.­ 36­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ вста­нов­ле­но,­що­ тільки­ «гро­ма­дя­ни­Ук­раїни­ ма­ють­ пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня»,­то­у­ча­с­тині­чет­вертій­цієї­ж­статті­йдеть­ся­про­те,­ що­«ніхто­не­мо­же­бу­ти­при­му­ше­ний­до­всту­пу­в­будь-яке­об’єднан­ня­гро­ма­дян­ чи­об­ме­же­ний­у­пра­вах­за­на­лежністю­чи­не­на­лежністю­до­політич­них­партій­або­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій».­ У­ да­но­му­ ви­пад­ку­ термін­ «ніхто»­ є­ рівноз­нач­ним­ терміну­«кож­ний»,­тоб­то­кож­на­або­жод­на­лю­ди­на­(гро­ма­дя­ни­Ук­раїни,­іно­земці­ та­ осо­би­ без­ гро­ма­дян­ст­ва).­ На­ступ­ним­ терміном,­ що­ по­тре­бує­ до­дат­ко­во­го­ ос­мис­лен­ня­є­термін­«гро­ма­дя­ни»,­який­за­ко­но­да­вець­вжи­ває­що­до­прав­на­участь­ у­ про­фесійних­ спілках­ (ч.­ 3­ ст.­ 36).­ В­ си­лу­ то­го,­що­ носієм­ пра­ва­ ство­рю­ва­ти­ профспілки­і­всту­па­ти­до­них­для­за­хи­с­ту­своїх­інте­ресів­у­міжна­род­них­нор­ма- тив­но-пра­во­вих­ак­тах­ (ст.­22­Міжна­род­но­го­пак­ту­про­гро­ма­дянські­ і­політичні­ пра­ва,­ ст.­8­Міжна­род­но­го­пак­ту­про­еко­номічні,­ соціальні­ та­куль­турі­пра­ва23)­ на­зи­ва­ють­ кож­ну­лю­ди­ну,­ то­ і­ термін­ «гро­ма­дя­ни»­має­ асоціюва­ти­ся­ з­ кож­ною­ лю­ди­ною,­яка­пе­ре­бу­ває­на­те­ри­торії­Ук­раїни,­не­за­леж­но­від­то­го,­є­во­на­гро­ма- дя­ни­ном­Ук­раїни,­ іно­зем­цем­або­осо­бою­без­ гро­ма­дян­ст­ва.­Все­це­ є­підста­вою­ для­ви­ник­нен­ня­дис­кусії­що­до­бе­зу­мов­но­го­відне­сен­ня­пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан- ня­до­гру­пи­політич­них­прав,­ад­же­ст.­36­Кон­сти­туції­Ук­раїни­пе­ред­ба­чає­різно- пла­но­вий­підхід­ до­ виз­на­чен­ня­ носіїв­ цьо­го­ пра­ва.­При­цьо­му­ відбу­вається,­ як­ 148 Держава і право • Випуск 54 спра­вед­ли­во­ за­зна­чає­ В.­ І.­ Ка­фарсь­кий,­ поєднан­ня­ за­галь­но­людсь­ких­ прав­ на­ ко­ристь­прав,­при­та­ман­них­тільки­гро­ма­дя­нам­Ук­раїни24. На­ко­ристь­«зміша­но­го»­ха­рак­те­ру­пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­у­за­гальній­ те­о­ре­тичній­мо­делі­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­«пра­цю­ють»­й­мож­ливі­ варіан­ти­ йо­го­ ре­алізації.­ Згідно­ с­ т.­ 36­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ –­ це­ ство­рен­ня­ політич­них­ партій­ та­ ство­рен­ня­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій­ у­ са­мо­му­ ши­ро­ко­му­ ро­зу­мінні­цьо­го­сло­ва.­Кон­сти­туція­Ук­раїни­пря­мо­про­них­не­го­во­рить­(ви­клю- чен­ня­–­про­фесійні­спілки),­але­при­пу­с­кає,­роз­кри­ва­ю­чи­опо­се­ред­ко­ва­но­(на­при- клад,­ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­сло­во­спо­лу­чен­ня­«будь-яке­об’єднан­ня­гро­ма­дян»­чи­«усі­ об’єднан­ня­гро­ма­дян»).­Інак­ше­ка­жу­чи,­в­ре­зуль­таті­ре­алізації­пра­ва­на­сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ мо­жуть­ ство­рю­ва­ти­ся­ не­ тільки­ об’єднан­ня­ гро­ма­дян,­ го­ло­вною­ функцією­ко­т­рих­є­здійснен­ня­політич­ної­діяль­ності­(тоб­то­політичні­партії),­а­й­ гро­мадські­ор­ганізації,­які,­на­дум­ку­ав­то­ра,­не­є­еле­мен­та­ми­політич­ної­си­с­те­ми­ суспільства­ і­ ство­рю­ють­ся­ з­ ме­тою­ за­до­во­лен­ня­ та­ за­хи­с­ту­ своїх­ за­кон­них­ соціаль­них,­еко­номічних,­твор­чих,­віко­вих,­ген­дер­них,­національ­но-куль­тур­них,­ релігійних,­спор­тив­них­та­інших­спільних­інте­ресів­як­гро­ма­дян­Ук­раїни,­так­й­ іно­земців­та­осіб­без­гро­ма­дян­ст­ва,­що­за­кон­но­пе­ре­бу­ва­ють­на­те­ри­торії­Ук­раїни.­ Це­дає­підста­ви­вва­жа­ти,­що­в­та­ко­му­ви­пад­ку­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­ви­с- ту­пає­не­ли­ше­як­політич­не­пра­во. Далі­ для­ пра­виль­но­го­ роз­крит­тя­ про­бле­ми­ «зміша­но­го»­ ха­рак­те­ру­ пра­ва­ на­ сво­бо­ду­об’єднан­ня­потрібно­зо­се­ре­ди­ти­ува­гу­на­з’ясу­ванні­по­нят­тя­політич­них­ прав,­ оскільки­ в­юри­дичній­на­уці­ існу­ють­ різні­ підхо­ди­ до­ їх­ виз­на­чен­ня.­Так,­ одні­вчені­під­ни­ми­ро­зуміють­мож­ли­вості­лю­ди­ни­бра­ти­участь­у­суспільно­му­ (дер­жав­но­му­й­гро­мадсь­ко­му)­житті,­впли­ва­ти­на­діяльність­різно­манітних­дер- жав­них­ор­ганів,­а­та­кож­гро­мадсь­ких­об’єднань­на­сам­пе­ред­політич­но­го­спря­му- ван­ня25;­другі­–­мож­ли­вості­гро­ма­дя­ни­на­бра­ти­участь­в­уп­равлінні­дер­жа­вою­та­ суспільно­му­ житті,­ впли­ва­ти­ на­ діяльність­ різних­ дер­жав­них­ ор­ганів,­ а­ та­кож­ гро­мадсь­ких­ор­ганізацій26;­треті­–­за­без­пе­че­ну­лю­дині­за­ко­ном­і­публічною­вла- дою­мож­ливість­участі­(як­індивіду­аль­но,­так­і­ко­лек­тив­но)­в­суспільно-політич- но­му­житті­дер­жа­ви­та­здійсненні­дер­жав­ної­вла­ди27.­До­то­го­ж­ряд­дослідників­ вза­галі­не­да­ють­будь-яких­дефінітив­них­виз­на­чень­політич­них­прав,­об­ме­жу­ю- чись­ли­ше­їх­кон­ста­тацією28. На­ве­де­не­свідчить­про­до­стат­ню­складність­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­політич­них­ прав,­так­як­ка­те­горії­«суспільне­жит­тя»,­«суспільно-політич­не­жит­тя»,­«політич- не­жит­тя»,­«політич­не­жит­тя­дер­жа­ви­і­суспільства»­ви­хо­дять­за­межі­за­ко­но­дав- чо­го­опи­су,­а­в­на­уковій­літе­ра­турі­є­дис­кусійни­ми­і­до­те­пер­не­до­стат­ньо­роз­роб- лені,­що­ве­де­фак­тич­но­до­ніве­лю­ван­ня­та­роз­ми­ван­ня­їх­відмінних­оз­нак.­Як­що­ ж­ зро­би­ти­ ос­нов­ний­ ак­цент­ на­ то­му,­ що­ політичні­ пра­ва­ на­ле­жать­ ви­ключ­но­ гро­ма­дя­нам­ Ук­раїни­ і­ ви­ра­жа­ють­ міру­ мож­ли­вої­ політич­ної­ по­ведінки­ осо­би,­ на­сам­пе­ред,­участі­у­без­по­се­ред­нь­о­му­на­ро­до­владді,­здійсненні­дер­жав­ної­вла­ди­ і­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­в­яких­осо­ба­ви­с­ту­пає­як­учас­ник­суспільно-влад­них­ відно­син29,­то­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­є­політич­ним­ли­ше­в­тій­ча­с­тині,­де­ йдеть­ся­про­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­у­політичні­партії.­Інак­ше­ка­жу­чи,­пра- во­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ не­ є­ аб­со­лют­но­ політич­ним,­ оскільки­ є­ од­но­час­но­ і­ осо­би­с­тим­(гро­ма­дянсь­ким).­Це­зу­мов­ле­но­тим,­що­для­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій­ на­ відміну­ від­ політич­них­ партій­ участь­ у­ здійсненні­ дер­жав­ної­ вла­ди­ не­ є­ змістом­їх­діяль­ності.­Во­ни­по­кли­кані,­як­вже­бу­ло­ска­за­но­ви­ще,­за­до­воль­ня­ти­та­ за­хи­ща­ти­ за­конні­ соціальні,­ еко­номічні,­ творчі,­ національ­но-куль­турні­ та­ інші­ 149Юридичні і політичні науки інте­ре­си­своїх­членів. На­дум­ку­ок­ре­мих­на­уковців­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­слід­відно­си­ти­і­до­ гру­пи­ соціаль­них­ прав­ і­ сво­бод.­Підста­вою­цьо­го­ є­ ст.­ 23­ За­галь­ної­ дек­ла­рації­ прав­лю­ди­ни,­яка­пе­ред­ба­чає­мож­ли­вості­кож­ної­лю­ди­ни­в­сфері­тру­до­вих­відно- син­ і­ ок­ре­мо­ закріплює­пра­во­ ство­рю­ва­ти­про­фесійні­ спілки­ і­ вхо­ди­ти­до­про- фесійних­спілок­для­за­хи­с­ту­своїх­ інте­ресів,­на­відміну­від­ст.­20,­яка­виз­на­чає­ пра­во­на­сво­бо­ду­асоціацій,­уни­ка­ю­чи­будь-якої­кон­кре­ти­ки30.­Що­до­Ук­раїни,­то­ пра­во­гро­ма­дян­на­участь­у­про­фесійних­спілках­з­ме­тою­за­хи­с­ту­своїх­тру­до­вих­ і­соціаль­но-еко­номічних­прав­та­інте­ресів­зафіксо­ва­но­у­рам­ках­пра­ва­на­сво­бо­ду­ об’єднан­ня,­ відтво­рю­ю­чи­ по­ло­жен­ня­ Міжна­род­но­го­ пак­ту­ про­ гро­мадські­ і­ політичні­ пра­ва­ (ст.­ 22)­ та­Євро­пейсь­кої­ кон­венції­ про­ за­хист­ прав­ і­ ос­нов­них­ сво­бод­лю­ди­ни­(ст.­111).­ Не­ при­мен­шу­ю­чи­ важ­ли­вості­ про­фесійних­ спілок­ як­ од­но­го­ із­ видів­ гро- мадсь­ких­ор­ганізацій,­на­наш­по­гляд,­не­зовсім­логічно­на­кон­сти­туційно­му­рівні­ виділя­ти­ да­ну­ фор­му­ ре­алізації­ пра­ва­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня.­ Не­ за­пе­ре­чу­ю­чи­ то­го­фак­ту,­що­про­фесійні­спілки­є­однією­із­са­мих­ма­со­вих­форм­ре­алізації­пра- ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня,­але­з­цьо­го­не­по­вин­но­вип­ли­ва­ти,­що­інші­ви­ди­гро- мадсь­ких­ ор­ганізацій­ є­ менш­ важ­ли­ви­ми­ і­ то­му­ не­ мо­жуть­ бу­ти­ вклю­чені­ до­ Ос­нов­но­го­ За­ко­ну.­ З­ ог­ля­ду­ на­ той­ факт,­ що­ су­час­на­ палітра­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій­ ду­же­ши­ро­ка,­ а­ де­мо­кра­тичні­ про­це­си­ на­шо­го­ суспільства­ мо­жуть­ при­ве­с­ти­у­по­даль­шо­му­до­по­яви­но­вих­видів­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій,­ба­жа­но­ бу­ло­б­вза­галі­уник­ну­ти­закріплен­ня­на­кон­сти­туційно­му­рівні­кон­крет­них­форм­ ре­алізації­ пра­ва­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня.­ Зре­ш­тою,­ фіксу­ю­чи­ в­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­пра­во­на­участь­у­про­фесійних­спілках,­за­ко­но­да­вець­вно­сить­до­дат­ко­ву­ плу­та­ни­ну­в­і­без­то­го­склад­не­пи­тан­ня­ро­зуміння­сут­ності­та­пра­во­вої­при­ро­ди­ пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня. Ха­рак­те­ри­с­ти­ка­пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­в­си­с­темі­кон­сти­туційних­прав­і­ сво­бод­бу­де­не­по­вною­без­з’ясу­ван­ня­найбільш­суттєвих­взаємозв’язків­да­но­го­ пра­ва­ з­ ок­ре­ми­ми­ пра­ва­ми­ та­ сво­бо­да­ми­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на.­ Так,­ пра­во­ на­ сво­бо­ду­об’єднан­ня­мо­же­по­вноцінно­ре­алізу­ва­ти­ся­ли­ше­при­повній­ре­алізації­ пра­ва­на­сво­бо­ду­дум­ки­і­сло­ва,­на­вільне­ви­ра­жен­ня­своїх­пе­ре­ко­нань­(ст.­34­Кон- сти­туції­Ук­раїни).­Са­ме­це­пра­во­є­підґрун­тям­для­юри­дич­но­го­функціону­ван­ня­ пра­ва­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня. Вра­хо­ву­ю­чи­ те,­ що­ пра­во­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ пе­ред­ба­чає­ ство­рен­ня­ політич­них­партій­та­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій,­їх­мож­на­роз­гля­да­ти­як­по­се­ред- ницькі­струк­ту­ри,­че­рез­які­гро­ма­дя­ни­Ук­раїни,­іно­земці­та­осо­би­без­гро­ма­дян- ст­ва­ре­алізу­ють­свої­кон­сти­туційні­пра­ва­та­сво­бо­ди.­Тим­са­мим­пра­во­на­сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ опо­се­ред­ко­ва­но­ взаємодіє­ з­ інши­ми­ кон­сти­туційни­ми­ пра­ва­ми­ та­ сво­бо­да­ми.­ Ад­же­ об’єднан­ня­ гро­ма­дян­ згідно­ ч.­ 1­ ст.­ 1­ За­ко­ну­ Ук­раїни­ «Про­ об’єднан­ня­гро­ма­дян»­від­16­черв­ня­1992­р.­є­до­б­ровільне­гро­мадсь­ке­фор­му­ван- ня,­ство­ре­не­на­ос­нові­єдності­інте­ресів­для­спільної­ре­алізації­гро­ма­дя­на­ми­своїх­ прав­і­сво­бод31.­З­ог­ля­ду­на­це,­ряд­кон­сти­туційних­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро- ма­дя­ни­на­ пе­ре­бу­ває­ у­ тісних­ взаємо­о­бу­мов­ле­них­ зв’яз­ках­ з­ пра­ва­ми­ об’єднань­ гро­ма­дян,­закріпле­них­в­ст.­20­на­зва­но­го­За­ко­ну.­Се­ред­них:­1)­пра­во­про­во­ди­ти­ ма­сові­ за­хо­ди­ (збо­ри,­ мітин­ги,­ де­мон­ст­рації­ то­що)­ пов’яза­не­ у­ своїх­ про­явах­ з­ пра­вом­гро­ма­дян­зби­ра­ти­ся­мир­но,­без­зброї­і­про­во­ди­ти­збо­ри,­мітин­ги,­по­хо­ди­ і­ де­мон­ст­рації­ (ст.­ 39­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни);­ 2)­ пра­во­ вно­си­ти­ про­по­зиції­ до­ ор­ганів­ вла­ди­ і­ уп­равління­–­ з­ пра­вом­ гро­ма­дян­Ук­раїни,­ іно­земців­ та­ осіб­ без­ 150 Держава і право • Випуск 54 гро­ма­дян­ст­ва­ на­прав­ля­ти­ індивіду­альні­ чи­ ко­лек­тивні­ пись­мові­ звер­нен­ня­ до­ ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди,­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­їх­по­са­до­вих­і­служ­бо­вих­ осіб­(ст.­40­Кон­сти­туції­Ук­раїни);­3)­пра­во­одер­жу­ва­ти­від­ор­ганів­дер­жав­ної­вла- ди­і­уп­равління­та­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­інфор­мацію,­не­обхідну­для­ ре­алізації­своїх­цілей­і­за­вдань­–­з­пра­вом­лю­ди­ни­на­інфор­мацію­(ч.­2­ст.­34­Кон- сти­туції­Ук­раїни);­4)­пра­во­бра­ти­участь­у­політичній­діяль­ності­–­з­пра­вом­гро- ма­дян­Ук­раїни­бра­ти­участь­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми,­все­ук­раїнсько­му­ та­місце­вих­ре­фе­рен­ду­мах,­вільно­оби­ра­ти­ і­бу­ти­об­ра­ни­ми­ (ст.­38­Кон­сти­туції­ Ук­раїни). Пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­щільно­пов’яза­не­з­пра­вом­на­сво­бо­ду­віроспо- відан­ня­ (ст.­ 35­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни),­ так­ як­ релігійні­ ор­ганізації,­ зо­к­ре­ма­ релігійні­гро­ма­ди­за­своїм­ха­рак­те­ром,­в­повній­мірі­відно­сять­ся­до­гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій,­і­на­по­ря­док­їх­ор­ганізації­та­діяль­ності­в­повній­мірі­по­ши­рю­ють­ся­ за­гальні­ кон­сти­туційні­ ви­мо­ги­що­до­пра­ва­на­ сво­бо­ду­об’єднан­ня­в­ гро­мадські­ ор­ганізації.­Втім,­на­пре­ве­ли­кий­жаль,­пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­в­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­роз­пи­са­но­вель­ми­своєрідно,­у­певній­мірі­су­пе­реч­ли­во,­що­спри­чи­ни­ло­ різні­дум­ки­і­підхо­ди­се­ред­дослідників­при­виз­на­ченні­по­нят­тя­об’єднань­гро­ма- дян­та­їх­видів. От­же,­мож­на­ствер­д­жу­ва­ти,­що­з­по­зицій­кла­сифікації­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­ і­гро­ма­дя­ни­на,­за­леж­но­від­сфе­ри­життєдіяль­ності­суспільства,­пра­во­на­сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ є­ зміша­ним,­ так­ як­ містить­ оз­на­ки,­ які­ доз­во­ля­ють­ відно­си­ти­ йо­го­ од­но­час­но­ до­ політич­них,­ осо­би­с­тих­ (або­ гро­ма­дянсь­ких)­ та­ соціаль­них­ прав.­ Бу­ду­чи­еле­мен­том­си­с­те­ми­кон­сти­туційних­прав­та­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни- на,­ пра­во­ на­ сво­бо­ду­ об’єднан­ня­ зай­має­ своє­ оз­на­че­не­ місце­ в­ цій­ си­с­темі­ та­ взаємо­діє­з­інши­ми­кон­сти­туційни­ми­пра­ва­ми­та­сво­бо­да­ми.­При­цьо­му­важ­ли­во­ не­до­пу­с­ти­ти­будь-яко­го­зву­жен­ня­змісту­чи­об­ся­гу­існу­ю­чих­прав­і­сво­бод­(тоб­то­ не­ по­ру­шу­ва­ти­ ч.­ 3­ ст.­ 22­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни)­ та­ вра­ху­ва­ти­ за­гальні­ та­ спе- цифічні­їх­оз­на­ки.­ 1.­ Об ще ст вен ные ор­га­ни­за­ции,­ пра­во­ и­ лич­ность­ /­ Отв.­ ред.­ Ц.­ А.­ Ям­поль­ская,­ А.­И.­Щиг­лик.­ –­М.:­На­ука,­ 1981.­ –­С.­ 81;­Па тю лин В. А.­ Го­су­дар­ст­во­ и­ лич­ность­ в­ СССР.­–­М.:­На­ука,­1974.­–­С.­158;­Кон сти ту ци он ный­ста­тус­лич­но­с­ти­в­СССР­/­Ред.­ кол.:­Н.­В.­Ви­т­рук­и­др.­–­М.:­Юрид.­лит.,­1980.­–­С.149,­164,­165.­2. Чир кин В. Е.­Кон- сти­ту­ци­он­ное­ пра­во­ за­ру­беж­ных­ стран.­ –­ М.:­ Юристъ,­ 2001­ –­ С.78.­ 3. Але ба с т ро­ ва И. А.­ Кон­сти­ту­ци­он­ное­ пра­во­ за­ру­беж­ных­ стран:­Учеб.­ по­со­бие.­ –­М.:­Юрайт-М,­ 2001.­ –­С.­87.­4. Кон си ту ци он ное пра­во­ за­ру­беж­ных­ стран:­Учеб­ник­ для­ ву­зов­ /­Под­ общ.­ред.­М.­В.­Баг­лая,­Ю.­И.­Лей­бо,­Л.­М.­Эн­ти­на.­–­2-е­изд.,­пе­ре­раб.­–­М.:­Но­ра,­2005.­ –­С.­130.­5. Ко тюк В. О.­Ос­но­ви­дер­жа­ви­і­пра­ва:­Навч.­посіб.­––­К.:­Атіка,­2001.­–­С.97.­ 6. Крав чен ко В. В.­Кон­сти­туцй­не­пра­во­Ук­раїни:­Навч.­посібник.­–­К.:­Ати­ка,­2002.­–­ С.126.­7. Ска кун О. Ф.­Те­орія­дер­жа­ви­ і­пра­ва:­Підруч­ник­ /­Пер.­ з­рос.­ –­Х.:­Кон­сул,­ 2001.­ –­ С.179.­ 8. Фриць кий О. Ф.­ Кон­сти­туційне­ пра­во­ Ук­раїни:­ Підруч­ник.­ –­ К.:­ Юрінком­Інтер,­2002.­–­С.169.­9. Пушкіна О.­Пра­во­на­сво­бо­ду­об’єднан­ня­та­йо­го­юри- дичні­гарантії­у­чин­но­му­за­ко­но­давстві­Ук­раїни­//­Юри­дич­на­Ук­раїна.­–­2005.­–­№­5.­–­ С.­10.­10. Лы сен ко В. В.­Об­ще­ст­вен­ные­объ­е­ди­не­ния­как­фор­ма­ре­а­ли­за­ции­кон­сти­ту­ци- он­но­го­пра­ва­на­объ­е­ди­не­ние­в­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­ на­ук:­спец.­12.00.02.­–­М.,­2001.­–­С.16.­11. Гу щин В. З.­По­ня­тие­кон­сти­ту­ци­он­ных­прав­ граж­дан­ на­ объ­е­ди­не­ние­ как­ ка­те­го­рии­ меж­ду­на­род­ной­ и­ вну­т­ри­го­с­ду­ар­ст­вен­ной­ //­ Юрист.­–­1998.­–­№7.­–­С.41.­12. Ру мян цев О.Г.,­До до нов В.Н.­Юри­ди­че­с­кий­эн­цик­ло­пе- ди­че­с­кий­ сло­варь.­ –­ М.:­ Биб­ли­о­те­ка­ сло­ва­рей­ «ИН­ФРА-М»,­ 1997.­ –­ С.301.­ 13. Баг­ лай М.В.,­ Га б ри чид зе Б.Н.­ Кон­сти­ту­ци­он­ное­ пра­во­ Рос­сий­ской­ Фе­де­ра­ции.­ –­ М.:­ 151Юридичні і політичні науки «ИН­ФРА-М»,­1996.­–­С.­162;­Ен ги ба рян Р. В., Та де во сян Э. В.­Кон­сти­ту­ци­он­ное­пра­во.­ –­М.­:­Юристъ,­2000.­–­С.­145-146;­Кон сти ту ци он ное (го­су­дар­ст­вен­ное)­пра­во­за­ру­беж- ных­стран:­Учеб­ник:­В­4­т.­/­Отв.­ред.­Б.­А.­Стра­шун.­–­М.:­Изд-во­БЕК,­1993–2000.­–­ Т.­1.­–­1993.­–­С.­124.­14. Ли сен ков С. Л.­Кон­сти­туція­Ук­раїни:­Ма­теріали­до­вив­чен­ня.­ –­К.:­Либідь,­1997.­–­С.­55.­15. Бо с тан С. К., Тим чен ко С. М.­Дер­жав­не­пра­во­за­рубіжних­ країн:­Навч.­посібник.­–­К.:­Центр­навч.­літ.,­2005.­–­С.­389;­Срав ни тель ное­кон­сти­ту­ци- он­ное­пра­во:­Учеб.­по­со­бие­/­Отв.­ред.­В.­Е.­Чир­кин.­–­М.:­Меж­ду­нар.­от­но­ше­ния,­2002.­ –­С.­143.­16. Кон сти ту ци он ное (го­су­дар­ст­вен­ное)­пра­во­ за­ру­беж­ных­стран­ /­Под­ред.­ А.­С.­Ав­то­но­мо­ва.­–­М.:­Юри­с­пру­ден­ция,­2001.­–­С.­68-69;­Чхик вад зе В. М.­Со­ци­а­ли­с- ти­че­с­кий­ гу­ма­низм­и­пра­ва­че­ло­ве­ка.­ –­М.:­На­ука,­ 1978.­ –­С.220.­17. Кон сти туційне пра­во­ Ук­раїни:­ Підруч­ник­ для­ студ.­ ви­щих­ навч.­ за­кладів­ /­ За­ ред.­ Ю.­ М.­ То­ди­ки,­ В.­ С.­Жу­равсь­ко­го.­ –­ К.:­ Ви­дав­ни­чий­ Дім­ «Ін­Юре»,­ 2002.­ –­ С.­142-157.­ 18. Фриць­ кий О. Ф.­Кон­сти­туційне­пра­во­Ук­раїни:­Підруч­ник.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2002.­–­С.­164- 168.­19. Рабіно вич П. М., Ха в ри нюк М.І.­Пра­ва­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на:­Навч.­посібник.­ –­ К.:­ Атіка,­ 2004.­ –­ С.­9.­ 20. Ша по вал В. М.­ Кон­сти­туційне­ пра­во­ за­рубіжних­ країн.­ Ака­демічний­курс:­Підруч­ник.­–­К.:­Юрінком­Іетер,­2008.­–­С.­199.­21. Скрип нюк О. В.­ Курс­су­час­но­го­кон­сти­туційно­го­пра­ва­Ук­раїни:­Ака­демічне­ви­дан­ня.­–­Х.:­Пра­во,­2009.­ –­С.216.­22. Шу мак І. О.­Гро­ма­дянські­прав­і­сво­бо­ди­лю­ди­ни­за­Кон­сти­туцією­Ук­раїни:­ Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­спец.­12.00.02.­–­К.,­2000.­–­С.­13.­23. Міжна род ний пакт­про­ еко­номічні,­ соціальні­ і­ куль­турні­пра­ва­ від­ 16­ груд­ня­1966­ //­Пра­ва­ лю­ди­ни­ (ос­но­ви­міжна­род­но-пра­вові­до­ку­мен­ти):­Зб.­до­ку­ментів­/­Упо­ряд.­Ю.­К.­Ка­чу­рен­ко.­–­ К.:­На­уко­ва­дум­ка,­1989.­–­С.­19.­24. Ка фарсь кий В. І.­Політичні­партії­Ук­раїни:­кон­сти- туційно-пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­ор­ганізації­та­діяль­ності:­Мо­но­графія.­–­К.:­Ло­гос,­2008.­ –­С.­180.­25. Рабіно вич П.М., Ха в ро нюк М.І. Цит.­праця.­–­С.11.­26. Кон сти туційне пра- во­Ук­раїни­ /­ За­ ред.­ Би­са­га­Ю.М.,­ Би­са­га­Ю.Ю.,­ Бєлов­ Д.М.,­ Ре­ше­тар­ І.В,­ Палінчак­ М.М.­та­ін.­–­Уж­го­род:­Ліра,­2007.­–­С.­78.­27. Пра ва че­ло­ве­ка:­Учеб­ник­для­ву­зов­/­Отв.­ ред.­Е.А.­Лу­ка­ше­ва.­–­М.:­Из­да­тель­ска­груп­па­НОР­МА­–­МНФРА,­1999.­–­С.­151.­28. Кон сти туційне­пра­во­Ук­раїни­/­За­ред.­В.Я.­Тація,­В.Ф.­По­горілка,­Ю.М.­То­ди­ки.­–­К.:­ Ук­раїнський­центр­прав­ни­чих­студій,­1999.­–­С.­127.­29. Кон сти туційне пра­во­Ук­раїни:­ Підруч­ник­/­За­заг.­ред.­В.Ф.­По­го­рілко.­–­К.:­На­уко­ва­дум­ка;­Пре­це­дент,­2006.­–­С.­131.­ 30. Пра ва че­ло­ве­ка:­Учеб­ник­для­ву­зов­/­Отв.­ред.­Е.­А.­Лу­ка­ше­ва.­–­М.:­Из­да­тель­ская­ груп­па­НОРМА­–­ИН­ФРА,­1999.­–­С.­17.­31. За кон­Ук­раїни­«Про­об’єднан­ня­гро­ма­дян»­ від­16­черв­ня­1992­р.­№­2460-ХІІ­//­ВВР­Ук­раїни.­–­1992.­–­№­34.­–­Ст.­504. 152 Держава і право • Випуск 54

Ähnliche Einträge