Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження
Досліджується феномен українського консерватизму в контексті державницької концепції В’ячеслава Липинського як фундатора консервативного напряму в українській державно-правовій думці. Здійснюється аналіз бачення мислителем передумов утворення української державності та підстав прогресивного розвитку...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63798 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження / В.Я. Слободян // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 46-51. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63798 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-637982014-06-09T03:01:47Z Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження Слободян, В.Я. Теорія держави і права Досліджується феномен українського консерватизму в контексті державницької концепції В’ячеслава Липинського як фундатора консервативного напряму в українській державно-правовій думці. Здійснюється аналіз бачення мислителем передумов утворення української державності та підстав прогресивного розвитку українського суспільства на шляху утвердження консервативних цінностей та ідеалів. Исследуется феномен украинского консерватизма в контексте концепции государственности Вячеслава Липинского как основателя консервативного направления в украинской государственно-правовой мысли. Осуществляется анализ видения мыслителем предпосылок образования украинской государственности и условий для прогрессивного развития украинского общества на пути утверждения консервативных ценностей и идеалов. The phenomenon of ukrainian conservatism in the contecst of the states conception of Vjacheslav Lipynsky as the founder of the conservative direction in the ukrainian public and legal science are researching in the article. The analysis of points of view of philosopher to the pre-conditions of ukrainian statehood and the basement of progressive development of Ukrainian society on the way of introduction the conservative values and ideals is carried out. 2011 Article Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження / В.Я. Слободян // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 46-51. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63798 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Слободян, В.Я. Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження Держава і право |
description |
Досліджується феномен українського консерватизму в контексті державницької концепції В’ячеслава Липинського як фундатора консервативного напряму в українській державно-правовій думці. Здійснюється аналіз бачення мислителем передумов утворення української державності та підстав прогресивного розвитку українського суспільства на шляху утвердження консервативних цінностей та ідеалів. |
format |
Article |
author |
Слободян, В.Я. |
author_facet |
Слободян, В.Я. |
author_sort |
Слободян, В.Я. |
title |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
title_short |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
title_full |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
title_fullStr |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
title_full_unstemmed |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
title_sort |
консервативна концепція державотворення в’ячеслава липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63798 |
citation_txt |
Консервативна концепція державотворення В’ячеслава Липинського: соціально-філософські та державницькі аспекти дослідження / В.Я. Слободян // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 46-51. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT slobodânvâ konservativnakoncepcíâderžavotvorennâvâčeslavalipinsʹkogosocíalʹnofílosofsʹkítaderžavnicʹkíaspektidoslídžennâ |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:46Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:46Z |
_version_ |
1836817870040858624 |
fulltext |
В. Я. СЛО БО ДЯН
КОНСЕРВАТИВНАКОНЦЕПЦІЯДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
В’ЯЧЕСЛАВАЛИПИНСЬКОГО:СОЦІАЛЬНОФІЛОСОФСЬКІ
ТАДЕРЖАВНИЦЬКІАСПЕКТИДОСЛІДЖЕННЯ
Досліджується фе но мен ук раїнсько го кон сер ва тиз му в кон тексті дер жав ниць кої
кон цепції В’яче сла ва Ли пинсь ко го як фун да то ра кон сер ва тив но го на пря му в ук раїн
ській дер жав нопра вовій думці. Здійснюється аналіз ба чен ня мис ли те лем пе ре ду мов
ут во рен ня ук раїнської дер жав ності та підстав про гре сив но го роз вит ку ук раїнсько го
суспільства на шля ху ут вер д жен ня кон сер ва тив них цінно с тей та іде алів.
Ключові слова: ук раїнський кон сер ва тизм, інсти тут ге ть ман ст ва, національ на
ари с то кратія, суспільна мо раль, національ на ідея.
Ис сле ду ет ся фе но мен ук ра ин ско го кон сер ва тиз ма в кон тек с те кон цеп ции го су дар
ст вен но с ти Вя че сла ва Ли пин ско го как ос но ва те ля кон сер ва тив но го на прав ле ния в
ук ра ин ской го су дар ст вен нопра во вой мыс ли. Осу ще ств ля ет ся ана лиз ви де ния мыс ли
те лем пред по сы лок об ра зо ва ния ук ра ин ской го су дар ст вен но с ти и ус ло вий для про грес
сив но го раз ви тия ук ра ин ско го об ще ст ва на пу ти ут верж де ния кон сер ва тив ных цен но
с тей и иде а лов.
Ключевыеслова: ук ра ин ский кон сер ва тизм, ин сти тут гет ман ст ва, на ци о наль ная
ари с то кра тия, об ще ст вен ная мо раль, на ци о наль ная идея.
The phenomenon of ukrainian conservatism in the contecst of the states conception of
Vjacheslav Lipynsky as the founder of the conservative direction in the ukrainian public and
legal science are researching in the article. The analysis of points of view of philosopher to
the preconditions of ukrainian statehood and the basement of progressive development of
Ukrainian society on the way of introduction the conservative values and ideals is carried out.
Keywords: ukrainian conservatism, the institution of hetman, national aristocracy, social
morality, the national idea.
Українаякєвропейськадержавазнаходитьсязаразнаважливомуісторичному
етапі свого розвитку, що характеризується багатогранними реформістськими
заходамиврізнихсферахжиттєдіяльностісуспільстватадержави.Нафоніпро-
веденнячисленнихреформякніколинабуваютьгостротиіактуальностіпитання,
щопов’язанізвиборомправовихмоделейорганізаціїтазакріпленнядержавної
влади,якібдозволилиефективноздійснюватиуправліннядержавнимапаратом,
державоювцілому,суспільствомзокрема.
Конституційнареформа,щозакріпилазмінуформиправліннязпарламентсь-
ко-президентської на президентсько-парламентську республіку, з одного боку,
засвідчилафактнаданняширокихвладнихповноваженьПрезиденту,азіншого
–вказаланате,щоУкраїнаідосі,такякізадобиВ.Липинського,знаходитьсяв
станіполітичноїнестабільностітапошукуоптимальнихваріантіворганізаціїта
взаємодіївладнихтасуспільнихінституцій.
Порядізвищезазначенимиконституційнимипроцесамиособливоївагинабу-
ваєсьогоднідискусіясередрізнихкілгромадськостіщодопроблемиполітичних
еліт як основної державотворчої та організуючої суспільство сили в сучасній
українськійсуспільно-політичнійдійсності.
Всилуокресленихсуспільствотворчихтадержавотворчихпроцесівпозитив-
нимікориснимєзверненнядодосвідуконсервативноїшколивукраїнськійдер-
46 Держава і право • Випуск 54
жавно-правовійдумці,фундаторомякоїбувВ’ячеславКазимировичЛипинський
(1882–1931р.р.).
ФілософськіпоглядиВ.Липинськогонеодноразовоприверталиувагуще за
життявченого,колиточиласьгостраполеміказприводупровідноїсилинаціональ-
но-державного розвитку України, перспектив української незалежності та
соціально-класовоїструктуриукраїнськогосуспільства.ДоприхильниківідейВ.
Липинського в цей час належали представники «гетьманського табору» та їх
однодумці(М.Кочубей,Д.Дорошенко,В.Кучабський,А.Монтрезор,О.Назарук,
О.Скоропис-Йолтуховський,П.Феденко,Є.Чикаленкотаін.).
Середсучаснихдослідників,щонамагалисяпроаналізуватитадослідитидер-
жавницько-філософськуспадщинуВ.ЛипинськоговиділимоІ.Лисяка-Рудниць-
кого,Я.Пеленського,В.Потульницького,С.Бондарук,Н.Авер’яновутаінших.
ДержавницькаконцепціяВ.Липинськогоєнайбільшнауковорозробленоюта
теоретичнообґрунтованою,середконцепційпредставниківконсервативноїдер-
жавно-правовоїшколи.
ПобудовуцивілізованогосуспільстванатеренахУкраїни,метоюрозвиткуяко-
го було б загальне благо, тобто добробут усіх громадян, вчений пов’язував із
утвердженнямвласноїнезалежноїукраїнськоїдержави.
В основі цього процесу державотворення мало стояти, як стверджував В.
Липинський, впровадження консервативної доктрини розвитку суспільства та
держави, утвердження правової культури широких народних мас, вироблення
всеохоплюючоїтавсеоб’єднуючоїсуспільствонаціональноїідеї.
Підутвердженнямконсервативноїдоктринирозвиткусуспільстватадержави
В.Липинськийрозуміввпровадженнямонархічноїформиправлінняувидітра-
диційногодляУкраїнигетьманату.Натойчас,найогодумку,цебуланайбільш
вдала та ефективна форма організації державного життя країни. Гетьман як
уособлення справедливості та доброчесності, носійнеперервної державницької
традиції України мав виступати посередником між верхівкою тогочасного
суспільстватанародом,такимчиномоб’єднавшиміжсобоюрізнікласинаселен-
нязадлядосягненняспільноїзагальнокорисноїмети–українськоїдержавності1.
Через впровадження інституту гетьманства планувалося виховати у свідо-
мостінародувідчуттяєдностітаповагидовласноїкраїни,доїїкультуритатра-
дицій,зрештоюідовлади.
Верховнавладавкраїнімаларозподілятисьнаступнимчином:Верховнагеть-
манськавлада–повноваженнягетьманазводилисявпершучергудопредстав-
ницько-церемоніальнихфункцій глави держави,щоперсоніфікує і репрезентує
державу,єпредставникомаристократичноїдинастії,власневиходцемізстаровин-
ного козацько-шляхетськогороду.Такеположення гетьманапояснювалось тим,
що основною метою, яка ставилась при впровадженні інституту гетьманства,
було забезпеченняпроцесуформування свідомості державницької нації в того-
часномусуспільстві2.В.Липинськийхотів,щобгромадянствонавчилосябачити
в гетьмані живий символ української державної ідеї та найвищий політичний
авторитетнації.Узв’язкузцимгетьманвизнававсяджереломсуверенноївлади
тагарантомстабільностіудержавітасуспільствівсилусвогополітичногонейт-
ралітету.
В питанні визначення владно – управлінських повноважень гетьмана В.
ЛипинськийпосилаєтьсянаполітичнутрадиціюАнглії3.Виходячиізостанньої,
монархволодієвладнимипрерогативамилишеномінально,ацезначить,щовони
47Юридичні і політичні науки
можутьбутивикористанілишезазгодоюізглавоюуряду.Отжеіповноваження
гетьманаусферізовнішньоїівнутрішньоїполітикималибобмежуватисявладою
главиуряду.Ізсказаноговищеможемозробитивисновок,щоігетьмануновос-
творенійдержавімав«царствувати,анеуправляти».
Виконавча владапопроектуВ.Липинськогомала зосереджуватись в руках
гетьманської управи, хоча вищим органом виконавчої влади проголошувався
гетьманУкраїни,тавсежвиконавчавладаналежалагетьманськійуправі–уряду
начолізглавою,якогозатверджувавгетьман.
Всилутого,щопитаннярозподілуповноваженьміжвищимиорганамивлади
висвітленоВ.ЛипинськимврамкахпосиланнянаполітичнутрадиціюАнглії,то
можемоприпустити,щоглавоюурядумавбипризначатисялідерпартії,якапісля
виборівотрималабільшістьупарламенті.Передбачалося,щоновостворенийпар-
ламентбудематидвопалатнуструктуру.Аленавідмінувіддвопалатногопарла-
менту Великобританії, що складається із палати лордів і палати громад, яка в
своючергувважаєтьсяпроявомбританськогоконсерватизму,модельпарламенту
В.Липинськогонепередбачалаконсервативнихелементів.
Законодавчіпалати,вища–трудоватанижча–територіальна,малирепрезен-
тувативідповідноінтересиорганізаційпрацівниківіпрофесійнихспілоктаінте-
ресиокремихземельУкраїни.Нижняпалатамалаформуватисянаосновізагаль-
них,рівнихвиборівшляхомтаємногоголосуваннянабазімажоритарноївиборчої
системи. До складу вищої палати мали входити представники від трудових
організаційпершзавсепрофесійніспілки–селянсько-хліборобські,робітничі,
кооперативні,релігійні,науковітаінші4.Такийподілпарламентумавзабезпечити
узгодженняінтересіврізнихпрофесійнихгруптакласівнаселення.Зусьоговище
викладеного можемо зробити висновок, що модель гетьмансько-монархічного
устроюдержавивідповідалаознакамконституційно-обмеженоїмонархічноїфор-
ми правління. В силу того, що проект державного устрою розроблений В.
Липинськимузагальнихрисахздоволічастимипосиланняминаполітичнутра-
диціюАнглії,якалежитьвйогооснові,детальнез’ясуванняповноваженьвище-
зазначених органів верховної влади, процедурні питання їх взаємодії, склад,
структура,чисельністьявляєтьсяускладненим.Завершенняпроектудержавного
устрою, що розробляв В. Липинський, можливе лише у формі припущень,що
можуть бути зроблені сучасними дослідниками творчої спадщинифілософа на
основіполітичноїтрадиціїВеликоїБританії.
ПроявомконсерватизмувконцепціїВ.Липинськоготакожвиступаєідеяфор-
мування«національноїаристократії»–новогополітичногокласу,щопокликаний
статиносіємнаціональноїдержавницькоїтрадиціїтапредставникомнаціональ-
них інтересів, уособленням справедливості та етичних вартостей. Національна
аристократія мала відіграти консолідуючу суспільство роль, сприяти процесу
національного самоутвердження та самоусвідомлення української спільноти,
показатиприкладповагитапослухупередгетьманомвсієїУкраїни,прикладсвоєї
внутрішньоїполітичноїєдності–«однаковогомисленнятахотіння».
Самезцьогокласу,зазадумомВ.Липинського,маливиходитиособистості
–державнітаполітичнімужі,здатнітаздібнідодержавноготаполітичногожит-
тя.ОсновноювимогоюприналежностідоцьогокласуВ.Липинськийподібнодо
давньогрецькогофілософаАрістотеляставитьнаявністьвособидержавницької
доброчесності або чесноти5. Під останньою слід розуміти моральну здібність
особи до справедливого вирішення державних справ, в основі якого лежить
48 Держава і право • Випуск 54
загальносуспільнийінтерес.
Зауважимо,щотерміномаристократіявусічасиназивалилюдейдоброчес-
них,людей,щоспроможнікеруватикраїноюнайкращимчином(arista),томуіВ.
Липинський, вживаючи термін «національна аристократія» для позначення
провідноїверствикраїни,тимсамимвказуєнанеобхіднийрівеньморальногороз-
витку,якомувонаповиннавідповідати.
Вимога високих етичних вартостей від провідної верстви пояснюється
тодішнімтяжкимполітичнимстановищемУкраїнитамасовоюморальноюдегра-
дацією народних мас під впливом більшовицької пропаганди. За таких умов
людина,щоєморальноневизначенатанестійка,неспроможнабулабздійснювати
політичний провід у суспільстві. Тільки «національна аристократія», пишеВ .
Липинський,могласпричинитисядозміниіснуючогозагрозливогополітичного
становищаістативавангардіборотьбизановісуспільнітадержавніцінностіта
ідеали6.
Теорія нового політичного класу – «національної аристократії» грунтується
натакихосновнихположеннях:
–пропочатковуприроднунерівністьлюдей;
–проте,щосуспільство за своєюструктуроювключаєлюдейдвохтипів–
пасивних(їхбільшість)таактивних(їхменшість);
–про те, що активна меншість, черпає свою активність і силу із свого
внутрішньогодуховногопотенціалу,щоґрунтуєтьсянахристиянськомувіроспо-
відуваннютанаціональнійдержавницько-політичнійтрадиції.
СтанприродноїнерівностілюдейусуспільствіобґрунтовуєтьсяВ.Липинсь-
ким,виходячиізфілософськогоосмисленнязаконівприроди,уякійвсе,щоскла-
даєтьсяізчастин,утворюючитакимчиномоднеціле,знаходитьсяувідношенні
владитапідпорядкування.Поширючицейзагальнийзаконприродиналюдину,
мислительвідводитькожнійособісвоємісцеірольвжиттісуспільствазалежно
від природних та набутих здібностей та вмінь.А в суспільстві, в якому визна-
чається своє місце та міра кожного, непорушною умовоюмусить бути усвідо-
мленняйогоієрархічноїбудови,денижчестоїтьупідвалинахвищому,авище–
найвищому.
Поділ суспільства на активну та пасивну його частини випливає із стану
початковоїнерівностілюдей,деперші–активніучасникисуспільногожиттяв
силусвоєїактивностітаздібностейзнаходятьсяввищестоящомуположенніпо
відношенню до інших – пасивних народних мас, що знаходяться в положенні
нижчому7.Активнаменшістьабоіншимисловами«національнааристократія»за
В. Липинським постає як консервативна сила, об’єднання суспільно активних,
придатнихдополітичногожиттягромадянзусіхверствнаселення.
Консерватизмновогополітичногокласупокликанийвідігратирольдуховного
імпульсувпроцесіперетвореньтарозбудовиукраїнськоїдержави.Вінвключаєв
себебезперервнийзв’язоктарістдержавно-правовоїтрадиціїУкраїниосвячений
християнськоюрелігією.Виступаючиосновоюформуваннясвітоглядупровідної
верстви,вінпередбачає:
–погляднадержавуякнанайціннішезагальносуспільненадбаннятаблаго;
–розглядсуспільстваякісторичновитвореноїієрархічноїструктури,декожна
верствазаймаєсвоєприроднемісцеівиконуєсвоїфункції;
–плеканнянаціональноїкультуритатрадицій;
–вихованняхристиянськихетичнихякостей;
49Юридичні і політичні науки
–упевненістьунеобхідностіпануваннязаконуякформиіндивідуальноїсво-
боди;
–визнанняприроднихправлюдиниігромадянинатаінше.
Наступнимпунктомпроцесудержавотворенняєутвердженняправовоїкуль-
туривсерединіширокихнароднихмас,такимчиномформуючи,правосвідомість
українськогосуспільства.
Восновіцьогопроцесустоїть«теократичнийпринцип»,щопередбачаєдосяг-
неннявисокогорівнязаконослухняностічерезутвердженняхристиянськоюцерк-
воюморально-етичнихвартостей.
Розглядаючи такі регулятори суспільних відносин, як мораль, що підтри-
мується церквою та право,що твориться державою,В.Липинський проводить
чіткулініюрозподілуюрисдикційміжцимивладнимиінституціями.Церкві,що
традиційно виступає моральним регулятором відносин між віруючими, відво-
дитьсярольповихованнюдоброчесностівлюдяхнаосновіЗаконуБожого.Дер-
жава,виступаючивособіорганіввладитаправосуддя,покликаназабезпечувати
правопорядок та законність в суспільстві на основі справедливих законів, що
творятьсязаконодавцями.
Розглядаючихристиянствояк«духовнийелемент»впроцесіправовоговихо-
вання,В.Липинськийвизнає занимвирішальнуроль,характеризуючийогояк
чинник, що опертий на найвищім «Божім авторитеті, що опановує людські
інстинкти,якідовелибдоморальноїісоціальноїанархії»8.
Мислитель виділяє дві необхідні умови, що повинні забезпечити христи-
янськійрелігіїможливістьвідігратисвоюправовиховнуроль–ценезалежність
тавідокремленняцерковноївладивіддержавної.В.Липинськийкритикуєсисте-
муправління,приякійвлададержавнаіцерковназливаєтьсяводнеціле,таким
чиномроблячиз«релігіїполітику,азполітикирелігію».
Отже,християнськійцерквіуконцепціїВ.Липинськоговідводитьсяважлива
роль по підтримуванню необхідного морально-етичного рівня розвитку грома-
дянства,що повинно слугувати виробленню високоморального правового мен-
талітету.
Довершитипроцесдержавотворення,законцепцієюВ.Липинського,покли-
канавсеохоплюючатавсеоб’єднуючасуспільствонаціональнаідея.Наголошую-
чинацьому,мислительговорив,що«тількиколиіснуєоб’єднуючаспільнаідея
українськоїдержавності,можемоговоритипроіснуванняукраїнськоїнації»9.
Виступаючи явищем багатогранним, українська національна ідея, за В.
Липинським,полягалавпершучергуврозбудовібагатокласовогоукраїнського
суспільстванапротивагупанівнчимтодімоністичнимтеоріям,яківиключалиіз
соціальноїструктурисуспільствавеликічастининаселенняУкраїни.Мислитель
обстоювавточкузору,щоУкраїнаповиннарозвинутидиференційованукласову
структурусуспільства,якабохоплювалаусіверствинаселення,щозабезпечувало
бформуванняповнокласовогосуспільства.
Модельповнокласовогосуспільствапередбачаласпівпрацюміжрізнимикла-
сами: класом хліборобів, промисловців, інтелігенцією та політичною елітою
задлядосягненняспільноїмети–формуваннязрілоїнаціїтасамостійноїдержави
якзагальносуспільногоблага.Узгодженняінтересівміжкласамималовідбувати-
сянапідставісправедливихзаконів.
Щеоднимаспектомнаціональноїідеїєпринцип«територіальногопатріотиз-
му».Останній передбачав, за словамиВ.Липинського, «свідомість своєї тери-
50 Держава і право • Випуск 54
торії,любовдосвоєїземлі,довсіхбезвийняткуїїмешканців»10.Іншимислова-
ми, передбачалося пробудження «громадянського інстинкту» та «любові до
матеріУкраїни»якдоспільногомісцяпроживанняміжусімапостійнимимеш-
канцямиукраїнськоїземлібезувагинаїхсоціальнепоходження,майновийстан,
расові,політичні,релігійнітаіншівідмінності11.ПрикладомдляУкраїнимоглиб
слугувати США, де на грунті територіального патріотизму та об’єднуючої
політичноїсвідомостіпосталаодна,єдинаамериканськанація.
Реалізаціявищезазначеногопринципувжиттямаласлугуватипоштовхомна
шляхуформуваннятаоб’єднанняукраїнськоїспільнотивмодернуєвропейську
націю.Окрімцього,данийпринцип,передбачаючипробудженняпочуттясолідар-
ностіміжусіма громадянами,мав виступати засобомдоутвердження загально
визнанихтогочаснихправтасвобод.
Підсумовуючи все вищесказане, зазначимо,що державницька концепція В.
Липинськогопопримонархічніелементи,щоявляютьсянасьогоднізточкизору
практичногозастосуваннянеможливимитанедоцільними,заслуговуєнадеталь-
невивченняяктака,щосталаневід’ємнимкомпонентомдержавно-правовоїдум-
киУкраїниХХст.тадаєкорисніпорадитавідповідінахвилюючісьогоднішню
Українупитаннядержавницько-політичногохарактеру.Загаломконцепціядержа-
вотворенняВ.Липинськогоспрямовананастановленняукраїнськоїдержавності
через утвердження у суспільстві консервативних, національних, культурних та
політичних цінностей та ідеалів; пробудження суспільної та індивідуальної
моралітаформуваннявисокоїправосвідомостітазаконослухняностіврезультаті
активної суспільстворозвиваючої політики церковних та державних владних
інституцій;формування«національноїаристократії»–новогополітичногокласу
з числа тих, хто вирізняється високими моральними якостями та політичними
здібностями; вироблення всеохоплюючої та всеоб’єднуючої суспільство
національної ідеї української державності через формування повнокласового
суспільства та пробудження «любові до матеріУкраїни» серед усіх мешканців
українськоїземлі.
1. Ли сякРуд ниць кий І. Історичніесе:В2т.–К.:Основи,1994.–С.166.2. Пе ленсь
кий Я.СпадщинаВ’ячеславаЛипинськогоісучаснаУкраїна//В’ячеславЛипинський.
Історико-політична спадщина і сучасна Україна. – Київ; Філадельфія, 1994. – Т.1. –
С.140.3. Ли с ти ОсипаНазарукадоВ’ячеславаЛипинського//В.Липинський.Архів.
–Т.7.–Філадельфі:СЄДІ,1976.–С.105.4. По туль ниць кий В.А.Нарисизукраїнської
політології (1819-1991).–К.:Либідь,1994.–С.147-148.5. Ари с то тель.Политика //
Сочинения.–Т.4.–М.:Мысль,1983.–С.46.6. Ли пинсь кий В.Листидобратів-хлібо-
робів:Проідеюіорганізаціюукраїнськогомонархізму(Писані1919-1920рр.):2-евид.
–Нью-Йорк:Булава,1954.–С.131.7. Бон да рук С.Д.Рольелітияксуб’єктасоціального
поступувісторіофілософіїВячеславаЛипинського:Автореф.…канд.філос.наук.–К.,
1997.– С. 8. 8. Ли пинсь кий В. Релігія і церква в історії України. – Львів: Дружина,
1933.– С. 85. 9. Ли пинсь кий В. Листи до братів-хліборобів: Про ідею і організацію
українського монархізму (Писані 1919-1920 рр.): 2-е вид. – С. 4. 10. Там само. – С.
40-41. 11. Авер’яно ва Н.УкраїнськанаціональнаідеяутворчостіВ.Липинськоготаїї
рольвсучасномудержавотворенні//Українознавство:ВісникКНУім.Т.Шевченка.–
2004.–С.40-41.
51Юридичні і політичні науки
|