Правове життя як цілісність
Висвітлюється природа правового життя, її цілісність. Означена категорія поєднує в собі весь спектр суспільних відносин, які так чи інакше проходять крізь призму певного регулятора, яким постає право....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63800 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Правове життя як цілісність / О.М. Ноздрін // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 58-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63800 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-638002014-06-09T03:01:48Z Правове життя як цілісність Ноздрін, О.М. Теорія держави і права Висвітлюється природа правового життя, її цілісність. Означена категорія поєднує в собі весь спектр суспільних відносин, які так чи інакше проходять крізь призму певного регулятора, яким постає право. Освещается природа правовой жизни, её целостность. Обозначенная категория объединяет в себе весь спектр общественных отношений, которое так или иначе проходят сквозь призму определенного регулятора, которым выступает право. In article the nature of legal life, its integrity is shined. The designated category unites in itself all spectrum of public relations which anyhow take place through a prism of a certain regulator as which the right acts. 2011 Article Правове життя як цілісність / О.М. Ноздрін // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 58-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63800 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Ноздрін, О.М. Правове життя як цілісність Держава і право |
description |
Висвітлюється природа правового життя, її цілісність. Означена категорія поєднує в собі весь спектр суспільних відносин, які так чи інакше проходять крізь призму певного регулятора, яким постає право. |
format |
Article |
author |
Ноздрін, О.М. |
author_facet |
Ноздрін, О.М. |
author_sort |
Ноздрін, О.М. |
title |
Правове життя як цілісність |
title_short |
Правове життя як цілісність |
title_full |
Правове життя як цілісність |
title_fullStr |
Правове життя як цілісність |
title_full_unstemmed |
Правове життя як цілісність |
title_sort |
правове життя як цілісність |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63800 |
citation_txt |
Правове життя як цілісність / О.М. Ноздрін // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 58-64. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT nozdrínom pravovežittââkcílísnístʹ |
first_indexed |
2025-07-05T14:33:51Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:33:51Z |
_version_ |
1836817875703169024 |
fulltext |
О. М. НОЗДРІН
ПРАВОВЕЖИТТЯЯКЦІЛІСНІСТЬ
Висвітлюється при ро да пра во во го жит тя, її цілісність. Оз на че на ка те горія
поєднує в собі весь спектр суспільних відно син, які так чи інак ше про хо дять крізь приз
му пев но го ре гу ля то ра, яким по стає пра во.
Ключові слова: пра во, пра во ве жит тя, цілісність, не пра во, не га тив не пра во,
тіньо ве пра во.
Ос ве ща ет ся при ро да пра во вой жиз ни, её це ло ст ность. Обо зна чен ная ка те го рия
объ е ди ня ет в се бе весь спектр об ще ст вен ных от но ше ний, ко то рое так или ина че про
хо дят сквозь приз му оп ре де лен но го ре гу ля то ра, ко то рым вы сту па ет пра во.
Ключевыеслова: пра во, пра во вая жизнь, це ло ст ность, не пра во, не га тив ное пра во,
те не вое пра во.
In article the nature of legal life, its integrity is shined. The designated category unites in
itself all spectrum of public relations which anyhow take place through a prism of a certain
regulator as which the right acts.
Keywords: the right, legal life, integrity, wrongly, the negative right, the shadow right.
Категорія«правовежиття»набуваєвсебільшоїнауковоїтапрактичноїзначи-
мості.Самевонапокликанавідображатисуперечливуюридичнудійсність,нероз-
ривний зв’язок різноманітних правових явищ із усіма іншими сферамижиттє-
діяльностісуспільства–економічною,політичною,моральною,релігійноюйт.п.
Адже без глибокого дослідження категорії «правове життя» неможливо
повноюміроюзрозумітисамеправо,йогоджерела,причинистановлення,логіку
розвитку. Саме різнорідні юридичні реалії, що об’єктивно існують, вимагають
різнорідних юридичних приписів, правил, норм1. Дане поняття охоплює як
необхідні,таківипадковіфактори,якпозитивні,такінегативніправовіскладові.
Усилутого,щонегативначастинаправовогожиття займаєдоситьпомітне
місцевнашомусуспільстві,цейпластюридичноїдійсностівимагаєдосебеособ-
ливоїуваги.Мовайдепрозростаннязлочинності,«тіньову»економіку,«тіньові»
виборчі технології,негативноспрямованілобістські тенденції, «тіньову»юсти-
цію(колиправовісуперечкивирішуютьсязадопомогоюзлочиннихугруповань),
«тіньове»виконанняпокарань(убивствназамовлення)іт.ін.2Недостатняувага
до«цієї»сторонижиттяправа,якаспостерігаєтьсясередправознавців,єсвідчен-
нямпевноїнеповнотиемпіричноїбазиїхправовихвисновківіузагальнень.
Удослідженніправовогожиттяякцілісностібулобдужеслушнимзвернути-
сядотакзваноїтеоріїгештальту.Гештальт(знім.Gestalt-образ,форма,структу-
ра).Сутністьгештальт-теоріїполягаєвнаступному.Зріласвідомістьлюдинимає
тенденціюсприйматиречіузавершеномувигляді,повноті,цілісності,іводночас
простоті.Гештальтиєцілісностями.Якщоіснуєцілісність,томаютьбутиічастки
цієїцілісності.Поняттяцілогоічасткиєосновнимипоняттямитеоріїгештальту3.
Якспіввідносятьсяміжсобоюцілеічастки?По-перше,усферілюдськоїсві-
домостіцілепередуєсвоїйчастці.Нецілевиникаєзчасток,ачастка ізцілого.
По-друге,ціломупритаманнівласнізакономірності,якіпринциповонезводяться
допростоїсумивластивостейчасток.Властивостіцілого–цеякісноновеутво-
рення. Підставою виникнення цілого є категорія мети, або цілепокладання.
58 Держава і право • Випуск 54
По-третє,якщоявищеєчасткоюцілого,товононабуваєіншихвластивостейабо
закономірностей,ніжколиіснуєвідокремлено(відцілого).Часткавизначається
цілим.
Зі сказаного випливає, що, по-перше, частку неможливо зрозуміти, не зро-
зумівшицілого,йоговластивостей,боціледієвкожнійзісвоїхчасток;по-друге,
частканевзмозівідрізнятисявідцілогопосуті,бо,знову-таки,ціледієвкожній
зісвоїхчасток.
Категорії«ціле»і«частина»дозволяютьцілісноподивитисьнатакеявище,як
правовежиттясуспільства,яке,включаючивсебеяк«світлу»,такі«темну»сто-
рони,являєсобоюєдинийорганізм,дезміниводніййогочастиніспричиняють,
якправило,дозмінівіншій.Наприклад,рістзлочинностіпов’язанийзнемину-
чою«напруженістю»уздоровомусегментіюридичногобуття.Інавпаки,реальне
посиленняборотьбизізлочинністюмінімізуєтіньовускладову.Тутможнапрове-
сти аналогію із сонцем: коли воно в зеніті, тіні зменшуються. Дезорганізація,
хаотичнасторонаправовогожиття-такийжеїїатрибут,якіорганізованачасти-
на.
Принципововажливодляадекватногосприйняттяправовогожиттяякнауко-
воїюридичноїкатегоріїусвідомити,щоє«неправо»–«негативнеправо»(нега-
тивне,алеправо)4або«те,щонеєправо»5.
Відомо,щокатегоріюнеправаактивновикористовувавГ.В.Ф.Гегельусвоїй
фундаментальнійпраці«Філософіяправа».Цимпоняттямвінвизначавособливу
волю,щодемонструєсвавілляйокремістьіндивідавідзагальноїволітазагаль-
ногоправа,підякимфілософрозумівприроднеправо.Відразужвідзначимо,що,
поГегелю,правойнеправоєкатегоріїодногопорядку–юридичного.Неправо–
цетежправо,тількинегативне.Такийвисновоквипливаєзнаступнихгегелівських
позиційпроформинеправа.
1.Ненавмисненеправо(простодушне).Гегельрозглядаєйогоякявищеправо-
ве,щомаємісцесередсуб’єктівзнаївною,нерозвиненоюправосвідомістю,що
не вловлюють різниці між правом та його порушенням. Воля таких суб’єктів
повністюзалежнавідїхніхприватнихінтересів.Своїособистібажаннявонивва-
жаютьправом.Наслідкамицьогоєнасильствотадії,часомнайруйнівнітакри-
ваві,заякіїм,заїхжевласнимпереконанням,немаєпокарань.Подібніситуації
Гегельназиваєправовимиколізіями.
2.Обман.Це,згіднознавчаннямГегеля,ситуація,приякійоднісуб’єктиство-
рюютьвидимістьправадляінших.Теперішнєправопредставляєтьсяяксуб’єктив-
неітількигадане.Той,хтообманюється,ставитьсявтакіумови,коливінвірить,
щознимповодятьсявідповіднодоправа,хочанасправдіценетак.Прицьому
суб’єктиздатнізповагоюставитисядовимогвладноїнаднимипануючоїволі,
алезневажаютьімперативамизагального,природногоправа.Гегельзавершує,що
«заненавмисненеправонепередбачаєтьсяпокарання,оскількиятутнепрагнув
нічогосуперечливогоправу.Навпроти,обманспричиняєпокарання,томущотут
мовайдепропорушенняправа».Ітут,такимчином,мимаємосправуізправови-
миявищами,оскількиправопорушення–явищеправове.
3.Примусізлочин.Гегельпише,що«справжнєнеправоявляєсобоюзлочин,
уякомунешануютьсяніправовсобі,ніправо,якимвономеніздається,уякому,
отже,порушенообидві сторони, об’єктивна та суб’єктивна». Злочин, однак,не
перестаєбутиправовимявищем,уякому«самеправоякабсолютненеможебути
зняте,отже,проявзлочинумізернийвсобі, іцянезначністьєсуттюзлочинної
59Юридичні і політичні науки
дії»6.
Враховуючи викладене, спробуємо прояснити, де починається правовий
простірідевінзакінчується.
Усе правове починається там і тоді, де й коли з’являється право регулятор
суспільнихвідносинповедінкилюдей,якзахідюридичноїволі,якпоказникпра-
вомірноготанеправомірного,законногоінезаконного.
В.М.Кудрявцевтакожвідзначає,що«основнавідмінністьурамкахправової
поведінки–цевідмінністьміжповедінкоюправомірноюінеправомірною,проти-
правною».«Томущоправоваповедінкамаєдваполярнірізновиди,такожісама
відповідальністьскладаєтьсяіздвохаспектів:позитивноготанегативного»7.
Вченіневипадковоназиваютьпротиправнуповедінкуправовою(аленепра-
вомірною).Тутяскравовираженасутністьправаякрегулятораповедінкилюдей,
показникаюридичногохарактеруїхдіяльності.Чіткопроведенавідмінністьміж
правомяктакиміюридичнимбуттям(життямправаіправовимжиттямлюдей,
усіхсоціальнихсуб’єктів,суспільствавцілому),статичноютадинамічноюсто-
роноюправа,правомякстатичниммеханізмоміправомякдіючиммеханізмом,
щозабезпечуєфункціонуваннярізнихсфержиттєдіяльностісуспільства.Агро-
мадськежиттянеминучевключає,анайчастішеіпороджує,різнінегативніяви-
ща.
Якщо визнати,що правове поле закінчується там, де «простирається інше,
неправове життя, у тому числі протиправне, антиправове»8, де починаються
порушення,кримінал,суспільнозасуджуванадіяльністьіт.п.,товиникаєпривід
замислитися:аякеголовнесоціальнепризначенняправа,навіщопотрібнінорми
права, закони й усі інші правові акти, у чому їх соціальний,юридичний зміст,
суспільна цінність?Хіба тільки в тому,щоб регулювати схвалені суспільством
відносини?Очевидно,щоценетак.Правостворюєтаківідносини?Тежні.Пра-
во визначає, фіксує, які відносини в суспільстві корисні, припустимі, терпимі,
бажані(істимулюєїхнійрозвиток),аякінебажані,шкідливі,небезпечні(іобме-
жує їх, бореться з ними, сприяє усуненню їх із соціальногожиття в цілому та
правовогозокрема).
Виходячиізцихміркувань,доходимовисновкупроте,щозлюдськихвідно-
синєправове,що–неправове(негативно-правове),ащо–позаправове.
Правове–цевсетевсуспільстві,щонебайдужеправу.Уцеполе,простір
входять:а)позитивніпроцеситавідносини;б)негативніпрояви,щофіксуються
правомякнегативні,суспільношкідливіабонебезпечні;вонитежправові,алезі
знакоммінус;цейблокправовихявищможнаназиватинеправовим(діючитак,ти
неправий,оскількицідіїзабороненіправом,тебебудепритягнутодовідповідаль-
ності),акращетазрозуміліше–негативно-правовим.Тіжявищавсуспільстві,
якінемаютьвзаємозв’язокзправом,неврегульованіним,байдужійому,–поза-
правові,оскількиневключенівсферуправа,існуютьірозвиваютьсяпозаправо-
гожиття.
Головнатеоретико-методологічнаперешкоданашляхуадекватногорозуміння
сутностітаструктуриправовогожиття–ідентифікаціяправовогоізправильним,
схваленим.Такапозиціядоситьпоширенавправознавстві.Подолатиїїважкоще
йтому,щовонаненова,підкріпленафілософсько-правовимитрадиціями.
С.І.Максимов,посилаючисьнаФомуАквінськогопише,щоусвоїйсутності
правоозначає,насамперед«власнесправедливусправу»9.
Упринципі,унаведенихвисловленняхусевірно.Праводійснеєсправедлива
60 Держава і право • Випуск 54
справа.Однакприхильникирозглянутоїпозиції, здається,маютьнаувазілише
однузісторінправовоїреальності–позитивну,правомірно-позитивнуїїчастину.
Аледіюче,працюючеправовключаєусвоюорбітунетількипозитивнісуспільні
явища,алейнегативні,протиправні,поширюючиінанихсвійвплив,свійінстру-
ментарій.
Категорія«правовежиття»уцьомусенсімаєбезсумнівнуспецифікуяквюри-
дичній науці, так і в повсякденній практиці, що формується між учасниками
різнихправовідносинзадопомогоюправовихактів.
Усвідомитизмістрозглянутоїкатегоріїбезправильногорозумінняїїспіввідно-
шенняздержавою,правом,правовоюполітикоюнеможливо.Особливозначимеє
вивчення найбільш важливих аспектів взаємодії, взаємозалежності правового
життя та права. Різні підходи до розуміння права не тільки свідчать про його
зв’язкизжиттямідіяльністюіндивідів,усьогосуспільства,алейпереконуютьу
тому,щобезчіткоготрактуваннясутітакоївзаємодіїнеможливоправильновиз-
начитисутностіаніправа,аніправовогожиття.
Якщожиттясамепособієкатегорієюсоціологічною,психологічною,філо-
софською,топравовежиття,усилусвоєїопосередкованостіправом,–категорія
вжесугубоправова,щовідображаєсферу,повністюохопленувпливомюридич-
нихнорм.
Найголовніша,відправнапозиціядляправильногорозуміннясутностіправо-
вогожиттяполягаєвтому,щоцюсутністьнеможнапрямовиводитизтієїабо
іншоїдефініціїправа.Правой«правове»(простір,сфера,життя,активністьіт.п.)
нетесаме.Правоможебутивизначенеяксистемасанкціонованихіохоронюва-
нихдержавоюнорм,щовиражаютьсуспільну,класовуволю(конкретніінтереси
суспільства, класів і т.п.) і спрямованих на регулювання поведінки людей
відповіднодоприйнятихуданомусуспільствізасадсоціально-політичного,еко-
номічноготадуховногожиття.
Сутністьіцінністьправавбачаєтьсявйоговнутрішньому,«природному»при-
значенні–служитилюдям,бутизасобомдлязадоволенняпотребіокремихгро-
мадян,ісуспільствавцілому.Якщопрямо,сутомеханічноз’єднатитаке,найпо-
ширенішерозумінняправазжиттямсуспільства,топриродновийде,щоправове
життя, правова діяльність (активність) – це завжди правомірна поведінка10,
діяльність,можливалишеврамкахзаконності,щовиражаєтьсявготовностідо
практичної діяльності на основі поважного відношення до права, внутрішньої
солідарностізйогопринципами.
Однактакеоднобічнетрактуваннянецілкомоб’єктивнеінезавждиадекватне
реаліямправовогожиттясуспільства,носитьтрохиобмеженийхарактер.Причи-
нами,щообумовлюютьданийоднобічнийпідхіддорозумінняправовогожиття,
слугуєнаступне.
1.Помилковерозумінняправовогожиттясуспільстваяксферипроявутільки
правомірноїдіяльностігромадян,ототожненнянерівнозначнихпозміступонять
(«правове»і«правомірне»)приоцінціправовогохарактерупроцесів,щопротіка-
ють у суспільстві, виставлення всього правового винятково як правомірного,
суспільнокорисного,позитивного.
2.Нецілкомадекватнереаліямрозумінняцінностіправа,цільовоїспрямова-
ностіправовихнорм,якінібитомаютьсвоєюметоютількипозитивнуповедінку.
Цедійснотак,якщоневраховуватитого,щовеличезнакількістьправовихнорм
адресовананетимсуб’єктам,якідіютьправомірно,атим,якіпорушуютьзакон,
61Юридичні і політичні науки
скоюютьзлочини.Іцільданихнормневтому,щобперетворитиправопорушника
вактивногоучасникаправотворчоїдіяльності,автому,щобвінпереставскоюва-
тизлочиниіщобіншісуб’єкти,схильнідотакоїповедінки,одумалисятавідмо-
вилисявідсуспільнонебезпечнихнамірів.Єпотрібнісуспільствупроявиправо-
вогожиттяінепотрібні,шкідливітанавітьнебезпечнідлянього.
Принципововажливорозуміти,щоправовийхарактермаютьінеправомірні
дії, що не менш важливою й конкретною формою буття права є мінімізація
корупції,організованоїзлочинностій іншихзлочиннихпроявів,подоланнязло-
вживаньправом.Потрібнопам’ятати,щойусамомуправімаємісцевідвертий
негатив: неконституційні норми законів, підзаконних і правозастосовних актів.
Усеце«включається»управовежиття.
«Простий» негатив, негатив «моральної, політичної й іншої властивості» є
позаправові дії, оскільки вони байдужі праву. І правове життя зовсім не тому
називаєтьсяправовим,щоміститьтількиправомірні,законослухняні,відповідні
доюридичнихнормявища,атому,щовоновключаєвеськомплекссуспільних
відносин,процесів,якінебайдужіправуйізцієїзмістоутворюючоїпозиціївре-
гульовані,підпорядкованіправовимнормам.
ТомуважкопогодитисязА.І.Демідовимутому,що«злочинець,кинувшивик-
ликсуспільству,йогопостановам,бачитьсенссвогожиттяувиключеннісебез
коларегульованих закономвідносин,у їхньомупорушенні»11.Так, зловмисник
виключаєсебезісферилегітимногопорядку.Алеякбивінненамагався,вінне
можевиключитисебезколарегульованихзакономвідносин,опинитисяпозапра-
вом,позазаконом,томущойогодіяльністьнебайдужаправу,вона–об’єктпра-
вовогоінтересу,уваги.
Принципововажливозрозуміти,щопокаранняпризначаєтьсянестількизате,
щонебезпечнийдлясуспільствасуб’єктвийшовзарамкиприпустимогоправом,
скількизате,щовінвторгсявтуправовусферу,деякголовнідіютьнайбільш
суворіправовізасоби.Нестимули,асуворітанавітьжорсткі,алеслушнізаходи
відповідальності.Злочинецьнеможе,такимчином,засвоїмбажаннямвийтиіз
правовогожиття,відокремитисебевіднього.Цеможназробититількиздозволу,
допущенняправа.Правотакулаштоване,щосамевтримуєусвоїх«межах»пра-
вопорушника,навітьякщоостаннійуспішноховаєтьсявід«спілкування»зним.
Доситьзгадатипротакіюридичніфеномени,якстрокидавнини,принципнеми-
нучостіпокараннятаін.Можнасховатися,алевиявитисяпозаувагоюзаконута
правоохороннихорганівдержави,натериторіїякогозробленопротиправнедіян-
ня,завласнимбажаннямправопорушниканеможливо.
Діяльністьдержавийіншихсоціальнихсуб’єктівунегативномусегментіпра-
вовогожиття,спрямовананамінімізаціюпротизаконнихдій,єфактичнобороть-
бою за право.Це боротьба за здійснення ідеї права, яка часто розвертається в
несприятливих умовах, вимагає багато чого. Дуже важливо розуміти дійсну
сутність права, його соціальне призначення. Сутність і цінність права прояв-
ляється не тільки в правомірнихфеноменах, але й у неправі, заперечуючи яке
правозатверджуєсебеяксамоцінністьувластивомуйому,якунікальномуфено-
менуспоконвічному,загальномузмісті.ЯкписавГегель,задопомогоюборотьби
знеправом«правоодержуєвизначенняміцногоідієвого»,«воно... існуєтамає
силузадопомогоюсвоєїнеобхідності»12.
Томунеможнапогодитисязтими,хтовизначаєправовежиттятількизпози-
тивнихпозицій.«Правовежиттявключає...ітакзване«тіньовеправо»,ірізного
62 Держава і право • Випуск 54
родуправовіаномалії.Правовапатологіявцьомузмістітакожчастинаправового
життя,їїінгредієнт»13.
Подібноекономічномужиттю,якескладаєтьсянетількизпозитивних,алей
негативнихзасад(тіньоваекономіка), іправовежиттяточнотаксамоміститьу
собірізніполюсижиттєвихпроцесів,різнуюридичнуреальність.
Будь-якежиття,незалежновідйогоформи,неможемістититількиконструк-
тивні, позитивні засади, томущо воно містить у собі всі можливі прояви, усі
наявнітенденціїйвидиповедінкизусімайогоперевагамитанедоліками14.
Життянеукладаєтьсявсистемуправил,навітьнезанадтожорстких;дотого
жправиламаютьвластивістьконкретизуватися(гілкуватися)відповіднодонових
вимогіобставин,спотворюватися,залежновідспособутлумаченнятасоціальної
потребидіятитак,анеінакше.Урезультатівиникаєфеноменненормативності,
щоспівіснуєзнормою,алереалізуєсебеяквиклик,якте,щовідбуваєтьсяпроти
встановленогойприйнятогоправилаабовсуперечньому.Наприклад,електораль-
нийпроцесможерегламентуватисязакономпровибори,алеміститивсобівико-
ристаннянепідконтрольнихджерелпоповненнявиборчихфондів, застосування
«адміністративного ресурсу», «чорний піар» і т.д. Ненормативний, наприклад,
бюрократизм, що відіграє важливу роль у політичних відносинах, але не
фіксуєтьсяніякимиформальнимиправилами...»15.
Таким чином, правове життя містить комплекс усіх юридичних явищ, що
включає якпозитивні, так і негативні складові.Якщодопершихслідвіднести
самеправо,щовідбиваєідеїсправедливості,гуманізму,волійт.п.;правовусис-
темувцілому;механізмправовогорегулювання;законніправовіакти(правомірні
дії, їх результати,юридичнідокументи);юридичні вчинкийподії якюридичні
факти;правовірежимита їхскладовіпервинніюридичнізасоби(пільги,заохо-
чення,дозволи,заборони,покарання,обов’язкийт.п.);правовідносиниіюридич-
ну практику; правосвідомість і правову культуру; законність і правопорядок;
юридичну науку та освіту; то до інших – в основному негативні, протиправні
явища(злочиннітаіншіправопорушення;їхніхсуб’єктівікримінальніструкту-
ри;корупцію,зловживання,деформаціїправосвідомості,щовиражаються,зокре-
ма,управовомунігілізмі,ідеалізмі,популізмітадилетантизмі;помилкивправій
іншіперешкоджаючіпозитивнійюридичнійдіяльностіфактори).
Наведенещераздоводить,щоправовежиттяєцілісністю,такоюкатегорією,
якаузагальнюєгетерогеннуюридичнудійсністьтабеззаперечноздатназбагатити
понятійно-категоріальнийапаратюриспруденції.
1.Маль ко А.В.Правоваяжизнь: основы теории //Право и государство: теория и
практика.–2006.–№11.–С.5-6.2.За тон ский В.А.Правоваяактивностькакспособ
правовойжизнииобъектправовойполитики:позитивинегатив//Правоваяполитикаи
правоваяжизнь.–2005.–№2.–С.33.3. Дуд чен ко В.В.Основнацінністьправа//Акту-
альніпроблемидержавиіправа.–2008.–Вип.43.–С.281.4. Ба чи нин В.А.Неправо
(негативноеправо)каккатегорияисоциальнаярелигия//Государствоиправо.–2001.–
№ 5. 5. Са ми гул лин В.К. Право и неправо // Государство и право. – 2002. –№ 3. 6.
Ге гель Г.В.Ф.Философияправа/Пер.снем.;ред.исост.Д.А.Керимов,В.С.Нерсесянц.
–М.1990.–С.139.7. Ку д ряв цев В.Н.Правовоеповедение:нормаипатология.–М.,
1982.– С. 3, 231-232. 8. Ма ту зов Н.И. Методология исследования правовой жизни.
Выступление//Право,правоваяполитикаиправоваяжизнь.–2003.–№1.–C.203.9.
Мак си мов С.И.Правоваяреальность:опытфилософскогоосмысления.–Х.,2002.–С.
184.10. Теп ля шин И.В.Становлениероссийскойправовойгосударственностииправо-
63Юридичні і політичні науки
ваяактивностьграждан//Журналроссийскогоправа.–2002.–№I.–С.39.11. Де ми дов
А. И.Политико-правоваяжизнь:ненормативныйаспект//Правоваяполитикаиправо-
ваяжизнь.–2002.–№3.–С.23.12. Ге гель Г. В. Ф.Философияправа.–С.138,152.13.
Гой манКа нин ский И.В., Ива нец Г.И., Чер во нюк В И. Элементарныеначалаобщейтео-
рииправа.–М.,2003.–С.39514. Маль ко А.В.Категория«правоваяжизнь»:проблемы
становления//Государствоиправо.–2001.–№5.–С.7.15. Де ми дов А. И.Категория
«политическаяжизнь»какинструментчеловеческогоизмеренияполитики//Полис.–
2002.–№3.–С.158.
64 Держава і право • Випуск 54
|