Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації

Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації

Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Бачинський, Т.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-63804
record_format dspace
spelling irk-123456789-638042014-06-09T03:01:54Z Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації Бачинський, Т.В. Теорія держави і права Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння. Рассматриваются основные подходы к пониманию правосознания с позиций философии и теории права. Представлено авторское видение широкого подхода к правосознанию, сочетающего естественно-правовой и позитивистский подходы. Рассматривается соотношение понятий правосознания и правопонимания. The article deals with the problems of understanding of legal conscience, main approaches to legal conscience from the standpoint of philosophy, philosophy and theory of law. Thus, there is presented author’s vision of approaches to legal conscience which combines natural law and positivist approaches. 2011 Article Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Бачинський, Т.В.
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
Держава і право
description Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння.
format Article
author Бачинський, Т.В.
author_facet Бачинський, Т.В.
author_sort Бачинський, Т.В.
title Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
title_short Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
title_full Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
title_fullStr Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
title_full_unstemmed Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
title_sort філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804
citation_txt Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT bačinsʹkijtv fílosofsʹkopravovítazagalʹnoteoretičníaspektipravosvídomostídeâkídiskusíjníínterpretacíí
first_indexed 2025-07-05T14:34:03Z
last_indexed 2025-07-05T14:34:03Z
_version_ 1836817888295518208
fulltext Т. В. БА ЧИНСЬ КИЙ ФІЛО­СОФСЬ­КО­ПРА­ВОВІ­ТА­ЗА­ГАЛЬ­НО­ТЕ­О­РЕ­ТИЧНІ­АС­ПЕК­ТИ­­ ПРА­ВОСВІДО­МОСТІ:­ДЕЯКІ­ДИС­КУСІЙНІ­ІНТЕР­ПРЕ­ТАЦІЇ Роз гля да ють ся ос новні підхо ди до ро зуміння пра восвідо мості з по зицій філо софії та те орії пра ва. На да но ав торсь ке ба чен ня ши ро ко го підхо ду до пра восвідо мості, який поєднує при род но­пра во вий та по зи тивістський підхо ди. Роз гля дається співвідно шен­ ня по нять пра восвідо мості та пра во ро зуміння. Клю­чові­сло­ва: свідомість, пра восвідомість, пра во ро зуміння. Рас сма т ри ва ют ся ос нов ные под хо ды к по ни ма нию пра во со зна ния с по зи ций фи ло­ со фии и те о рии пра ва. Пред став ле но ав тор ское ви де ние ши ро ко го под хо да к пра во со­ зна нию, со че та ю ще го ес те ст вен но­пра во вой и по зи ти вист ский под хо ды. Рас сма т ри­ ва ет ся со от но ше ние по ня тий пра во со зна ния и пра во по ни ма ния. Клю­че­вые­сло­ва:­со зна ние,­пра во со зна ние, пра во по ни ма ние. The article deals with the problems of understanding of legal conscience, main approach­ es to legal conscience from the standpoint of philosophy, philosophy and theory of law. Thus, there is presented author’s vision of approaches to legal conscience which combines natural law and positivist approaches. Key­words: conscience, legal conscience, law understanding. Не­од­но­значність­ інтер­пре­тацій­ пра­восвідо­мості­ обу­мов­ле­на­ відмінно­с­тя­ми­ ме­то­до­логічних­підходів­дослідників­різних­шкіл­пра­во­знав­ст­ва.­Ро­зуміння­пра- восвідо­мості­ більшістю­ на­уковців­ спи­рається­ на­ по­зи­тивістський­ підхід,­ у­ той­ час,­як­су­часні­тен­денції­досліджень­ви­ма­га­ють­де­тальнішої­ува­ги­до­при­род­но- пра­во­во­го­підхо­ду.­Дається­взна­ки­та­кож­складність­фе­но­ме­на­пра­восвідо­мості,­ який­ досліджується­ од­но­час­но­ і­ пра­во­знав­ст­вом,­ і­ філо­софією.­ Не­до­статнім­ є­ оп­ра­цю­ван­ня­ у­ на­уковій­ літе­ра­турі­ співвідно­шен­ня­ по­нять­ пра­восвідо­мості­ та­ пра­во­ро­зуміння. По­нят­тя­«пра­восвідомість»­мож­на­роз­гля­да­ти,­ви­хо­дя­чи­із­філо­софсь­кої­ка­те- горії­ «свідомість».­ Існує­ чи­ма­ло­ трак­ту­вань­ ос­тан­ньої,­ навіть­ у­ рам­ках­ са­мої­ філо­софсь­кої­ на­уки.­ Тим­ не­ мен­ше,­ найбільш­ по­ши­ре­ним­ є­ виз­на­чен­ня­ свідо- мості­ як­ най­ви­щої­ фор­ми­ опо­се­ред­ко­ва­но­го­ відо­б­ра­жен­ня­ об’єктив­ної­ ре­аль- ності1.­ За­галь­новідо­мо,­ що­ свідомість­ є­ вла­с­тивістю­ людсь­кої­ осо­би­с­тості,­ є­ усвідо­млен­ням­лю­ди­ною­са­мої­се­бе,­на­вко­лиш­нь­о­го­се­ре­до­ви­ща,­сво­го­став­лен­ня­ до­ньо­го.­ У­той­же­час­інко­ли­і­се­ред­філо­софів­є­при­хиль­ни­ки­пси­хо­логічно­го­на­пря­му­ досліджен­ня­по­нят­тя­«свідомість»,­в­яко­му­виз­на­чаль­ним­вва­жається­психічний­ стан­носія­свідо­мості.­Так,­од­ним­із­пред­став­ників­та­ко­го­на­пря­му­свідомість­виз- на­чається­як­стан­психічно­го­жит­тя­індивіда.­Та­кий­стан­ви­ра­жається­у­суб’єктив- них­пе­ре­жи­ван­нях­подій­зовнішньо­го­світу­і­жит­тя­са­мо­го­індивіда2.­При­хиль­ни- ки­«пси­хо­логічно-філо­софсь­ко­го»­на­пря­му,­ви­хо­дя­чи­ зі­щой­но­на­ве­де­но­го­фор- му­лю­ван­ня­свідо­мості,­виз­на­ча­ють­пра­восвідомість­че­рез­стан­психічно­го­жит­тя­ індивіда,­ що­ ви­ра­жається­ в­ суб’єктив­них­ пе­ре­жи­ван­нях­ пра­во­вих­ явищ,­ котрі­ відбу­ва­ють­ся­ як­ у­ всьо­му­ суспільстві,­ так­ і­ з­ індивідом­ осо­би­с­то,­ та­ оцінці­ індивідом­та­ких­пе­ре­жи­вань3.­На­на­шу­дум­ку,­ та­кий­підхід­до­пра­восвідо­мості­ зо­се­ре­д­жується­ ви­ключ­но­ на­ од­но­му­ з­ ком­по­нентів­ індивіду­аль­ної­ свідо­мості­ 72 Держава і право • Випуск 54 (а­зго­дом­і­пра­восвідо­мості)­–­психічних­пе­ре­жи­ван­нях,­ви­пу­с­ка­ю­чи­з­ува­ги­інші­ її­еле­мен­ти:­знан­ня,­став­лен­ня­до­пев­ної­інфор­мації.­ Інші­пред­став­ни­ки­філо­софсь­кої­кон­цепції­пра­восвідо­мості­здебільшо­го­зо­се- ре­д­жу­ють­ся­ на­ роз­гляді­ єдності­ та­ про­ти­леж­ності­ інте­лек­ту­аль­ної­ діяль­ності­ індивіда­і­дійсності4.­ У­ра­дянській­філо­софській­на­уці­чи­ма­ло­уче­них­досліджу­ва­ли­суспільну­пра- во­ву­свідомість­ із­по­зицій­кон­крет­но-істо­рич­но­го­соціаль­но­го­підхо­ду,­тоб­то­як­ спе­цифічну­фор­му­суспільної­свідо­мості,­підкрес­лю­ю­чи­її­«над­бу­дов­ний»­ха­рак- тер5.­Юри­с­ти-ма­теріалісти­–­такі­як,­на­при­клад,­С.С.­Алексєєв,­В.А.­Бурмістров,­ Д.А.­Керімов­бу­ли­єдині­в­думці,­що­в­си­с­темі­суспільної­над­бу­до­ви­важ­ли­ву­роль­ відіграє­ її­ юри­дич­на­ скла­до­ва,­ що­ ви­яв­ляє­ свою­ сутність­ у­ ви­гляді­ склад­но­го­ соціаль­но­го­яви­ща,­пред­став­ле­но­го­пра­вом,­пра­во­ви­ми­відно­си­на­ми­і­пра­во­вою­ свідомістю.­ Суспільну­ пра­восвідомість­ під­ та­ким­ ку­том­ зо­ру­ пов’язу­ють­ із­ соціаль­ною­дійсністю­та­по­зи­тив­ним­пра­вом­(за­ко­на­ми)6. Крім­то­го,­в­літе­ра­турі­виділя­ють­ще­два­підхо­ди­до­суспільної­пра­восвідо- мості.­ Згідно­го­пер­шо­го,­ пра­восвідомість­роз­гля­дається­ як­ став­лен­ня­ лю­дей­до­ пра­ва,­ дер­жа­ви,­ пра­во­вих­ явищ.­ Згідно­ ж­ дру­го­го,­ при­ро­ду­ пра­восвідо­мості­ точніше­ відо­б­ра­жає­ он то логічна­ по­зиція,­ де­ при­ро­да­ пра­восвідо­мості­ роз­гля- дається­ че­рез­ її­ співвідно­шен­ня­ із­ суспільним­ бут­тям.­ Так,­ суспільна­ пра- восвідомість­ виз­на­чається­ як­ усвідо­млен­ня­ суспільно­го­ бут­тя,­ вре­гу­ль­о­ва­но­го­ нор­ма­ми­ пра­ва.­ Пер­ше­ виз­на­чен­ня,­ як­ за­зна­чається­ ав­то­ром,­ за­над­то­ вузь­ке,­ оскільки­пра­вові­ нор­ми­ ви­ник­ли­ як­ відо­б­ра­жен­ня­ суспільно­го­ бут­тя,­ а­ відтак­ і­ пра­восвідомість­є­відо­б­ра­жен­ням­суспільно­го­бут­тя7.­Бе­зу­мов­но,­дру­ге­виз­на­чен- ня­шир­ше­за­пер­ше,­але,­на­на­шу­дум­ку,­во­но­менш­чітко­ха­рак­те­ри­зує­спе­цифіку­ пра­восвідо­мості.­ На­про­ти­ва­гу­ма­теріалістич­но­му­підхо­ду,­іде­алістич­не­ро­зуміння­пра­восвідо- мості­роз­гля­дає­пер­шо­при­чи­ною­фор­му­ван­ня­пра­восвідо­мості­дух,­ідею­чи­бо­же- ст­во.­Так,­вва­жається,­що­пер­шо­д­же­ре­лом­пра­во­вої­свідо­мості­є­ідеї­та­цінності,­ що­пе­ре­бу­ва­ють­по­за­суспільством­і­на­че­би­ма­ють­са­мо­до­статнє­зна­чен­ня8.­ Для­ цілей­ на­шо­го­ досліджен­ня­ прий­нят­ним­ слід­ вва­жа­ти­ ма­теріалістич­ний­ підхід,­оскільки­зро­зуміло,­що­на­фор­му­ван­ня­свідо­мості­найбільше­впли­ває­ото- чу­ю­че­се­ре­до­ви­ще,­яке­й­є­пер­шо­при­чи­ною­фор­му­ван­ня­пра­восвідо­мості.­Ад­же­ при­іде­алістич­но­му­ро­зумінні­пра­восвідо­мості­до­сить­склад­но­вста­но­ви­ти­ті­фак- то­ри,­які­без­по­се­ред­ньо­її­виз­на­ча­ють,­оскільки­до­волі­аб­сурд­но­за­раз­ствер­д­жу- ва­ти,­що,­на­при­клад,­на­ша­пра­восвідомість­сфор­мо­ва­на­без­по­се­ред­ньо­Всесвітнім­ Ро­зу­мом­чи­яки­мось­бо­же­ст­вом.­ Пра восвідомість та пра во ро зуміння.­Ви­хо­дя­чи­з­ка­те­горій­філо­софії­пра­ва,­ стає­оче­вид­ним,­що­пра­восвідомість­тісно­пов’яза­на­із­пра­во­ро­зумінням.­Пра­во- ро­зуміння­є­інтер­пре­тацією­то­го,­що,­влас­не,­відо­б­ра­жає­по­нят­тя­«пра­во»9.­І­пра- во­ро­зуміння,­і­пра­восвідомість­є­про­ява­ми­людсь­кої­свідо­мості.­А­фор­ма­ми­відо- б­ра­жен­ня­свідо­мості­як­у­пра­восвідо­мості,­так­і­у­пра­во­ро­зумінні­є,­з­од­но­го­бо­ку,­ ідеї,­те­орії,­дум­ки,­а­з­дру­го­го­–­по­чут­тя­та­емоції. Про­во­дя­чи­ роз­ме­жу­ван­ня­ між­ по­нят­тя­ми­ «пра­во­ро­зуміння»­ та­ «пра­во­сві- домість»,­відзна­ча­ють,­що­інко­ли­до­пра­во­ро­зуміння­вклю­ча­ють­і­пра­воінтер­пре- тацію;­пра­во­ро­зуміння­не­наділе­не­аксіологічни­ми­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­на­відміну­ від­ пра­восвідо­мості.­ Як­що­ пра­во­ро­зуміння­ є­ он­то­логічним­ зрізом­ свідо­мості­ лю­ди­ни,­то­пра­восвідомість­ви­ра­жається­че­рез­оцінку­та­чуттєве­став­лен­ня10.­ Не­зва­жа­ю­чи­на­ри­си­схо­жості­та­відмінності­між­пра­восвідомістю­і­пра­во­ро- 73Юридичні і політичні науки зумінням,­го­во­ря­чи­про­пра­восвідомість,­слід­ро­зуміти,­що­во­на,­бе­зу­мов­но,­без- по­се­ред­ньо­за­ле­жить­від­пра­во­ро­зуміння­лю­ди­ни;­тоб­то­пра­восвідомість­і­пра­во- ро­зуміння­взаємо­пов’язані.­Пра­во­ро­зуміння­є­не­обхідним,­ іма­нент­ним­склад­ни- ком­ пра­восвідо­мості:­ ад­же­ пра­восвідо­мості,­ «очи­ще­ної»­ від­ пра­во­ро­зуміння,­ існу­ва­ти­не­мо­же.­При­чо­му­пра­во­ро­зуміння­–­це­ба­зо­вий,­стриж­не­вий­склад­ник­ пра­восвідо­мості.­ Пра­восвідомість­ і­ пра­во­ро­зуміння­ співвідно­сять­ся­ як­ ціле­ та­ ча­с­ти­на. На­на­шу­дум­ку,­пра­восвідомість­є­су­купністю­по­нять,­ідей­і­по­чуттів­що­до­як­ по­зи­тив­но­го­пра­ва,­так­і­при­род­но­го­пра­ва.­Та­ке­твер­д­жен­ня­мо­же­ви­да­ти­ся­де­що­ су­пе­реч­ли­вим,­оскільки­це­до­корінно­про­ти­лежні­підхо­ди,­які­за­пе­ре­чу­ють­од­не­ од­но­го.­Тим­не­мен­ше,­як­що­роз­гля­да­ти­пра­восвідомість­індивіда,­то­зро­зуміло,­ що­йо­го­по­гля­ди­мо­жуть­фор­му­ва­ти­ся­од­но­час­но­як­сто­сов­но­при­род­но­го­пра­ва­ (ос­но­во­по­лож­них­прав­лю­ди­ни),­так­і­що­до­по­зи­тив­но­го­пра­ва,­оскільки­ці­обид- ва­різно­ви­ди­пра­ва­так­чи­інак­ше­при­сутні­у­суспільній­діяль­ності.­Інша­річ,­що­ пи­то­ма­ва­га­яко­гось­од­но­го­ з­них­бу­де­пе­ре­ва­жа­ти.­Тим­не­мен­ше,­це­доз­во­ляє­ го­во­ри­ти­ не­ ли­ше­ про­ при­род­но-пра­во­вий­ та­ по­зи­тивістський­ підхо­ди­ до­ пра- восвідо­мості,­ а­ще­й­про,­ так­би­мо­ви­ти,­ ком­плекс­ний­ за­ своїм­ змістом­підхід,­ який­поєднує­у­собі­обид­ва­варіан­ти.­ Де­що­не­тра­диційної­дум­ки­при­три­мується­О.Г.­Ще­д­рин,­ який­вирізняє­ такі­ ви­ди­пра­восвідо­мості:­при род но­пра во ва­(яка,­на­йо­го­дум­ку,­є­най­ви­щим­її­про- явом);­легістська­(що­ґрун­тується­ви­ключ­но­на­дер­жав­но-пра­во­во­му­ав­то­ри­теті­ по­зи­тив­но­го­ пра­ва­ і­ мож­ли­вості­ дер­жав­но­го­ при­му­су);­ маргіна ль на (пра- восвідомість­осіб,­котрі­не­вірять­у­цінність­пра­ва);­зло чин на­(але­не­у­криміна­ль- но­му­ зна­ченні,­ а­ в­ сенсі­ усвідо­мле­но­го­ наміру­ по­ру­шен­ня­ по­зи­тив­но­го­ пра­ва);­ анархістська­ (яка­ не­ виз­нає­ над­ со­бою­ вла­ди­ по­зи­тив­но­го­ пра­ва­ і­ дер­жа­ви)11.­ Хо­ча­на­звані­ви­ди­пра­восвідо­мості­вирізне­но­не­тільки­на­ос­нові­пра­во­ро­зуміння,­ але,­як­ба­чи­мо,­во­но­тут­без­по­се­ред­ньо­теж­фігу­рує.­ Пред­став­ни­ки­ до­к­т­ри­ни­ при род но го пра ва­ вва­жа­ють,­ що­ пер­шо­д­же­ре­лом­ пра­во­вої­свідо­мості­є,­зо­к­ре­ма:­ви­ща­мо­раль­на­ідея­спра­вед­ли­вості,­яка­обу­мов- лює­ зміст­ та­ при­зна­чен­ня­ чин­но­го­ по­зи­тив­но­го­ пра­ва­ і­ слу­гує­ кри­терієм­ йо­го­ оцінки;­де­я­кий­са­мо­бутній­і­вічний­дух­нації;­аб­ст­ракт­на­ідея­соціаль­ної­солідар- ності;­вічні­прин­ци­пи­за­галь­но­го­ро­зу­му;­вічні­й­незмінні­прин­ци­пи­бо­же­ст­вен- но­го­по­ряд­ку­Всесвіту12.­ Однією­ із­ не­обхідних­ підва­лин­ при­род­но­го­ пра­ва­ є­ сво­бо­да­ осо­би.­ Так,­ Б.І.­Чи­черін­ ви­во­див­ оз­на­чен­ня­ суб’єктної­ пра­восвідо­мості­ на­ ос­нові­ кри­теріїв­ осо би с тої сво бо ди,­які­роз­гля­дав­у­кількох­іпо­ста­сях:­зовнішньої,­внутрішньої­і­ суспільної­ сво­бо­ди.­ Зовнішня­ сво­бо­да­ –­ це­ пра­во.­ Внутрішня­ сво­бо­да­ –­ це­ мо­ральність­як­усвідо­мле­на­ви­мо­га­по­сту­па­ти­так,­щоб­дії­мог­ли­ста­ти­при­кла­дом­ для­ будь-якої­ ро­зум­ної­ істо­ти.­ Суспільна­ сво­бо­да­ –­ це­ пе­рехід­ суб’єктив­ної­ мо­раль­ності­в­суспільну­і­поєднан­ня­її­з­пра­вом­у­суспільних­со­ю­зах­(сім’я,­гро- ма­дянсь­ке­суспільство,­церк­ва,­дер­жа­ва).­У­цьо­му­сенсі­пра­восвідомість­як­іде­ал­ де­мо­кра­тич­ної­ та­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ за­сно­ва­на­ на­ сво боді,­ тоб­то­ на­мож­ли­вості­ ре­алізу­ва­ти­свої­інте­ре­си­за­до­по­мо­гою­пра­ва;­рівності,­яка­по­ля­гає­в­од­на­ко­во­му­ нор­ма­тив­но­му­ підході­ до­ ре­алізації­ осо­би­с­тих­ інте­ресів;­ спра вед ли вості­ –­ зба- лан­со­ва­ності­на­да­них­та­одер­жа­них­суспільних­благ­на­ос­нові­норм­пра­ва13.­Тут­ слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ ав­тор­ під­ по­нят­тя­ сво­бо­ди­ підво­дить­ ши­ро­кий­ ряд­ інших­ по­нять,­що,­мож­ли­во­не­зовсім­вірно.­Але­з­іншо­го­бо­ку,­са­ме­та­кий­ши­ро­кий­ряд­ не­фор­малізо­ва­них­ кри­теріїв­ і­ дає­ мож­ливість­ го­во­ри­ти­ про­ пра­восвідомість­ з­ 74 Держава і право • Випуск 54 при­род­но-пра­во­вих­по­зицій. Інко­ли­мож­на­зустріти­навіть­ото­тож­нен­ня­пра­восвідо­мості­суб’єкта­з­при­род- ним­ пра­вом,­ яке­ про­ти­с­тав­ляється­ за­ко­нам­ та­ су­довій­ прак­тиці,­що­ ви­ра­жа­ють­ по­зи­тив­не­пра­во14.­Та­ка­точ­ка­зо­ру­ви­дається­цілком­слуш­ною,­як­що­роз­гля­да­ти­ пра­восвідомість­як­си­с­те­му­по­нять,­по­глядів,­уяв­лень­і­по­чуттів­сто­сов­но­при­род- но­го­пра­ва.­Хо­ча,­з­іншо­го­бо­ку,­при­род­но-пра­вові­ідеї­сво­бо­ди­чи­спра­вед­ли­вості­ ча­с­то­ при­сто­со­ву­ють­ся­ до­ по­зи­тивістсько­го­ по­нят­тя­ пра­восвідо­мості:­ як­що­ за­кон­–­де­мо­кра­тич­ний,­за­сно­ва­ний­на­по­зиціях­мо­ралі,­рівності,­спра­вед­ли­вості,­ то­відповідно­й­суб’єктивні­став­лен­ня­(по­чут­тя)­до­та­ко­го­за­ко­ну,­які­вхо­дять­до­ скла­ду­пра­восвідо­мості,­бу­дуть­роз­гля­да­ти­ся­теж­з­по­зицій­при­род­но­го­пра­ва. Та­по­при­це­слід­відзна­чи­ти,­що­пе­ре­важ­на­більшість­виз­на­чень­і­по­даль­ша­ ди­фе­ренціація­ пра­восвідо­мості­ по­да­ють­ся­ су­ча­сни­ми­ вче­ни­ми­ з­ по­зицій­по зи­ тивістсько го­пра­во­ро­зуміння.­У­цьо­му­ас­пекті,­ви­дається­оригіна­ль­ною­по­зиція­ Г.С.­Ос­т­ро­умо­ва,­який­ха­рак­те­ри­зу­вав­пра­восвідомість­як­уяв­лен­ня,­по­нят­тя,­ідеї,­ котрі­ ви­ра­жа­ють­ по­тре­би­ в­ опо­се­ред­ку­ванні­ по­ведінки­ лю­дей­ дер­жав­но-пра­во- вою­ во­лею.­ Він­ вва­жав,­ що­ ви­ра­жа­ти­ дер­жав­ну­ во­лю­ –­ оз­на­чає­ закріпи­ти­ відповідні­юри­дичні­пра­ва­й­обов’яз­ки­за­пев­ним­ко­лом­осіб.­І­ли­ше­до­три­ман­ня­ осо­бою­юри­дич­них­обов’язків­внаслідок­їх­усвідо­млен­ня­доз­во­ляє­існу­ва­ти­юри- дич­ним­ пра­вам15.­ На­ на­шу­ дум­ку,­ до­три­му­ва­тись­ пев­них­ суспільних­ (у­ то­му­ числі­й­юри­дич­них)­обов’язків­спо­ну­кає­не­ли­ше­дер­жав­но-пра­во­ва­во­ля;­а­відтак­ і­ пра­восвідомість­ не­ мо­же­ фор­му­ва­ти­ся­ ли­ше­ на­ ос­нові­ по­чут­тя­ ви­ко­нан­ня­ обов’яз­ку.­ За галь на те орія по зи тив но го пра ва­тра­диційно­виз­на­чає­пра­восвідомість­як­ си­с­те­му­ по­нять,­ по­глядів,­ уяв­лень­ і­ по­чуттів­ з­ при­во­ду­ чин­но­го­ або­ ба­жа­но­го­ юри­дич­но­го­пра­ва,­а­та­кож­діяль­ності,­пов’яза­ної­з­цим­пра­вом16.­Доз­во­ли­мо­собі­ підтри­ма­ти­ та­ке­ виз­на­чен­ня,­ оскільки­ во­но­ відо­б­ра­жає­ усі­ ши­ро­ко­ виз­нані­ функціональні­еле­мен­ти­пра­восвідо­мості,­такі­як­інфор­маційний­чи­когнітив­ний­ (знан­ня­змісту­прин­ципів­і­норм­по­зи­тив­но­го­пра­ва),­оціноч­ний­або­аксіологічний­ (став­лен­ня­до­пра­ва)­ і­ре­гу­ля­тив­ний­ (ус­та­нов­ка,­орієнтація­на­пев­ну­юри­дич­но­ зна­чи­му­по­ведінку). Про­те,­ як­ відзна­чає­ О.В.­ Ко­са­ревсь­ка,­ у­ рам­ках­ і­ те­орії­ пра­ва­ мож­на­ ще­ виділи­ти­ певні­ на­пря­ми­ досліджен­ня­ «по­зи­тивістської»­ пра­восвідо­мості17.­ А­ са­ме:­її­роль­у­за­сто­су­ванні­пра­во­вих­норм­і­зміцненні­за­кон­ності18;­взаємозв’язок­ пра­во­вої­свідо­мості­з­пра­во­ви­ми­відно­си­на­ми­і­мо­ральністю19;­ви­яв­лен­ня­ха­рак- те­ру­ впли­ву­ пра­во­вої­ свідо­мості­ на­ по­ведінку­ і­ діяльність­ осо­би20;­ виз­на­чен­ня­ функціональ­ної­ ролі­ пра­во­вої­ свідо­мості­ в­ цілісній­ струк­турі­ осо­би­с­тості­ фахівця21;­ ви­яв­лен­ня­ співвідно­шен­ня­ фе­но­менів­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ і­ пра­во­вої­ свідо­мості­ різних­ ка­те­горій­ суб’єктів22;­ опи­сан­ня­ особ­ли­во­с­тей­ про­яву­ де­фор- мацій­пра­во­вої­свідо­мості­осо­би23.­ Про­аналізу­вав­ши­ ос­новні­ на­укові­ по­зиції­ сто­сов­но­ інтер­пре­тації­ фе­но­ме­на­ пра­восвідо­мості,­вва­жаємо,­що­для­на­шо­го­досліджен­ня­найбільш­прий­нят­ним­є­ так­ зва­ний­ ши­ро­кий­ (ком­плекс­ний)­ підхід,­ який­ поєднує­ в­ собі­ інтер­пре­тацію­ пра­восвідо­мості­як­си­с­те­му­по­нять,­по­глядів,­уяв­лень­і­по­чуттів­що­до­як­при­род- но­го­(ос­но­во­по­ложні­пра­ва­лю­ди­ни),­так­і­по­зи­тив­но­го­пра­ва. Сто­сов­но­ж­співвідно­шен­ня­пра­во­ро­зуміння­та­пра­восвідо­мості­мож­на­кон- ста­ту­ва­ти,­що­пра­во­ро­зуміння­є­іма­нент­ним,­при­род­ним­склад­ни­ком­пра­восвідо- мості,­ад­же­пра­восвідо­мості,­«очи­ще­ної»­від­пра­во­ро­зуміння,­існу­ва­ти­не­мо­же.­ Більше­ то­го,­ пра­во­ро­зуміння­ ста­но­вить­ ба­зо­вий,­ стриж­не­вий­ склад­ник­ пра- 75Юридичні і політичні науки восвідо­мості. 1.­Фи ло соф ский­сло­варь­/­Под­ред.­И.Т.­Фро­ло­ва.­–­4-е­изд.­–­М.:­По­ли­тиз­дат,­1981.­–­ 445­с.;­Фи ло соф ский­эн­цик­ло­пе­ди­че­с­кий­сло­варь.­–­М.:­Со­вет­ская­эн­цик­ло­пе­дия,­1989;­ Ки кель П.­ Крат­кий­фи­ло­соф­ский­ сло­варь­ //­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://terme.ru/dictionary/176/word/%D1%EE%E7%ED%E0%ED%E8%E5.­2.­Но вая­фи­ло- соф­ская­эн­цик­ло­пе­дия:­В­4-х­т.­/­Ин­сти­тут­фи­ло­со­фии­РАН,­под­ред.­B.C.­Сте­пи­на.­–­М.,­ Л.:­Мысль,­2000.­–­Т.­3.­–­С.­589.­3.­Ще д рин О.Г.­Эт­ни­че­с­кие­осо­бен­но­с­ти­рус­ско­го­пра- во­со­зна­ния:­Дис.­...­канд.­юрид.­на­ук­–­Рос­тов-на-До­ну,­2004.­–­С.­13.­4.­Де ми чев В.А.­ Об­ще­ст­вен­ное­ со­зна­ние­ и­ ду­хов­ная­ де­я­тель­ность­ об­ще­ст­ва.­ –­ Ки­ши­нев:­ Шти­ин­ца,­ 1972.­–­375­с.;­Кел ле В.Ж., Ко валь зон М.Я. Фор­мы­об­ще­ст­вен­но­го­со­зна­ния.­–­М.:­По­ли- тиз­дат,­1959.­–­287­с.­5.­Кел ле В.Ж., Ко валь зон М.Я. Цит.­ра­бо­та;­Жу рав лев В.В.­Об­ще- ствен­ное­и­ин­ди­ви­ду­аль­ное­со­зна­ние.­–­М.:­Зна­ние,­1963.­–­65­с.;­Об ще ст вен ное­со­зна- ние­и­его­фор­мы.­–­М.:­По­ли­тиз­дат,­1986.­–­376­с.;­Се ров Ю.М.­Об­ще­ст­вен­ное­и­ин­ди- ви­ду­аль­ное­ со­зна­ние.­ –­М.:­Мысль,­ 1964.­ –­ 264­ с. 6.­Бур ми с т ров В.А.­Ме­с­то­ и­ роль­ пра­во­вой­ куль­ту­ры­ в­ ста­нов­ле­нии­ пра­во­во­го­ го­су­дар­ст­ва.­ –­ Сим­фе­ро­поль:­ Та­в­ри­да,­ 1996.­–­190­с.;­Бур ми с т ров В.А.­Роль­пра­во­вой­куль­ту­ры­в­фор­ми­ро­ва­нии­со­ци­а­ли­с­ти- че­с­ко­го­пра­во­во­го­го­су­дар­ст­ва:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­Х.,­1991.­–­17­с.;­ Ке ри мов Д.А.­Пра­во­со­зна­ние­и­ми­ро­воз­зре­ние­//­Сов.­го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1975.­–­№­ 7.­–­С.­38–47;­Ко са ревсь ка О.В.­Фор­му­ван­ня­про­фесійної­пра­во­вої­свідо­мості­кур­сантів­ на­ по­чат­ко­во­му­ етапі­ на­вчан­ня­ у­ ви­щих­ на­вчаль­них­ за­кла­дах­МВС­Ук­раїни:­ Дис.­ ...­ канд.­пед.­на­ук­ /­Півден­но­ук­раїнський­держ.­пе­да­гогічний­ун-т­ ім.­К.Д.Ушинсь­ко­го.­–­ Оде­са,­2002.­–­253­с.­7.­Мус лу мо ва Т.В.­Пра­во­вая­куль­ту­ра­под­ра­с­та­ю­ще­го­по­ко­ле­ния:­ со­ци­аль­но-фи­ло­соф­ский­ана­лиз:­Дис.­...­д-ра­фи­лос.­на­ук.­–­Уфа,­2004.­–­С.­116-117.­8.­ Ко са ревсь ка О.В.­Цит.­ пра­ця.­ –­С.­ 18.­9.­Рабіно вич П. М.­Сутність­ пра­во­ро­зуміння­ //­ Пра­во­ Ук­раїни.­ –­ 2007.­ –­ №­ 9.­ –­ С.­ 4.­ 10.­ Стов ба О.В.­ Пра­во­ро­зуміння­ vs.­ пра- восвідомість:­про­бле­ми­і­пер­спек­ти­ви­//­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http:// www.info-pressa.com/article-324.html­11.­Ще д рин О.Г.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­47–55.­12.­Пе те­ ри З. О­не­ко­то­рых­чер­тах­до­к­т­ри­ны­«воз­рож­ден­но­го»­ес­те­ст­вен­но­го­пра­ва­ //­Кри­ти­ка­ со­вре­мен­ной­бур­жу­аз­ной­те­о­рии­пра­ва.­–­М.:­Про­гресс,­1969.­–­С.128.­13.­Чи че рин Б. И.­ Фи­ло­со­фия­пра­ва.­–­М.,­1900.­–­С.­99.­14.­Иш киль ди на Г.Р.­Пра­во­со­зна­ние­мо­ло­де­жи­ (Про­бле­мы­ста­нов­ле­ния­и­эво­лю­ции­в­со­вре­мен­ных­ус­ло­ви­ях):­Дис.­...­канд.­юрид.­на­ук.­ –­Уфа,­2002.­–­С.­10.­15.­Ос т ро умов Г.С.­Пра­во­вое­осо­зна­ние­дей­ст­ви­тель­но­с­ти.­–­М.:­ Изд.­«На­ука»,­1969.­–­С.­43-46.­16.­Рабіно вич П.М.­Ос­но­ви­за­галь­ної­те­орії­пра­ва­та­дер- жа­ви:­Навч.­посібник.­–­Вид.­10-е,­доп.­–­Львів:­Край,­2008.­–­С.­108;­Луць Л.А.­За­галь- на­ те­орія­ дер­жа­ви­ та­ пра­ва:­ На­вчаль­но-ме­тод.­ посіб.­ (за­ кре­дит­но-мо­дуль­ною­ си­с­те- мою).­–­К.:­Атіка,­2008.­–­С.­134;­Юри дич ний слов­ник-довідник­/­За­ред.­Ю.­С.­Шем­шу- чен­ка.­ –­ К.:­ Феміда,­ 1996.­ –­ С.­ 514.­ 17.­Ко са ревсь ка О.В.­ Цит.­ пра­ця.­ С.­ 22–23.­ 18.­ Лу ка ше ва Е.А.­Пра­во­со­зна­ние,­пра­во­вое­вос­пи­та­ние­и­пра­во­вая­куль­ту­ра­//­Сов.­го­су- дар­ст­во­и­пра­во.­–­М.,­1976.­–­№1.­–­С.18–25;­Нед бай ло П.Е.­На­уч­ные­ос­но­вы­про­па­ган- ды­пра­во­вых­зна­ний­//­Рад.­пра­во.­–­1972.­–­№­1.­–­С.­10–19;­Рейс нер М.А.­Пра­во.­На­ше­ пра­во.­Чу­жое­пра­во.­Об­щее­пра­во.­–­М.-Л.,­1925.­–­240­с.­19.­Ряб ко И.Ф.­Пра­во­со­зна­ние­ и­пра­во­вое­вос­пи­та­ние­масс­в­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ком­об­ще­ст­ве.­–­Рос­тов­на­До­ну,­1969.­–­ 250­с.;­Яку ба Е.А.­Пра­во­и­нрав­ст­вен­ность­как­ре­гу­ля­то­ры­об­ще­ст­вен­ных­от­но­ше­ний­ при­со­ци­а­лиз­ме.­–­М.:­Мысль,­1989.­–­180­с.­20.­Ко но ва ло ва Е.В.­Пра­во­вая­пси­хо­ло­гия.­ –­Х.,­1990.­–­198­с.­21.­Бу ра Н.А.­Функ­ции­об­ще­ст­вен­но­го­пра­во­со­зна­ния­в­ус­ло­ви­ях­ раз­ви­то­го­со­ци­а­лиз­ма:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­1985.­–­18­с.;­Тем чен ко В.І.­ Фор­му­ван­ня­ про­фесійної­ пра­восвідо­мості­ працівників­ міліції:­ Ав­то­реф.­ дис.­ ...­ канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­1993.­–­16­с.­22.­Бур ми с т ров В.А.­Пра­во­вая­куль­ту­ра­и­пе­ре­ст- рой­ка.­–­К.,­1989.­–­233­с.;­Ра би но вич П.М.­Пра­во­вое­со­зна­ние­сту­ден­тов:­Опыт­ис­сле- до­ва­ния­//­Про­бле­мы­пра­во­ве­де­ния.­–­К.:­Ви­ща­шк.,­1982.­–­№­43.­–­С.­93–100;­Слив ка С.С.­Про­фесійна­куль­ту­ра­працівни­ка­міліції.­–­Львів:­Вільна­Ук­раїна,­1995.­–­157­с.;­ Фе дик Є.І.­Фор­му­ван­ня­пра­во­вої­куль­ту­ри­сту­дентів-юристів:­те­о­ре­тичні­та­при­кладні­ 76 Держава і право • Випуск 54 ас­пек­ти­ (на­ ма­теріалах­ діяль­ності­ на­вчаль­них­ за­кладів­ з­ підго­тов­ки­ мо­лод­ших­ спеціалістів):­Дис.­...­канд.­юрид.­на­ук:­–­Львів,­1996.­–­197­с.­23.­Мед ведєв В.С.­Про­бле- ми­ про­фесійної­ де­фор­мації­ співробітників­ ор­ганів­ внутрішніх­ справ­ (те­о­ре­тичні­ та­ при­кладні­ас­пек­ти).­–­К.:­НА­ВСУ,­1996.­–­270­с.;­Мед ве дев В.С.­Пси­хо­ло­гия­про­фес­си- о­наль­ной­де­фор­ма­ции­со­труд­ни­ков­ор­га­нов­вну­т­рен­них­дел.­–­К.,­1999.­–­412­с. 77Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси