Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації
Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-63804 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-638042014-06-09T03:01:54Z Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації Бачинський, Т.В. Теорія держави і права Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння. Рассматриваются основные подходы к пониманию правосознания с позиций философии и теории права. Представлено авторское видение широкого подхода к правосознанию, сочетающего естественно-правовой и позитивистский подходы. Рассматривается соотношение понятий правосознания и правопонимания. The article deals with the problems of understanding of legal conscience, main approaches to legal conscience from the standpoint of philosophy, philosophy and theory of law. Thus, there is presented author’s vision of approaches to legal conscience which combines natural law and positivist approaches. 2011 Article Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Бачинський, Т.В. Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації Держава і право |
description |
Розглядаються основні підходи до розуміння правосвідомості з позицій філософії та теорії права. Надано авторське бачення широкого підходу до правосвідомості, який поєднує природно-правовий та позитивістський підходи. Розглядається співвідношення понять правосвідомості та праворозуміння. |
format |
Article |
author |
Бачинський, Т.В. |
author_facet |
Бачинський, Т.В. |
author_sort |
Бачинський, Т.В. |
title |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
title_short |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
title_full |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
title_fullStr |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
title_full_unstemmed |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
title_sort |
філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63804 |
citation_txt |
Філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти правосвідомості: деякі дискусійні інтерпретації / Т.В. Бачинський // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 72-77. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT bačinsʹkijtv fílosofsʹkopravovítazagalʹnoteoretičníaspektipravosvídomostídeâkídiskusíjníínterpretacíí |
first_indexed |
2025-07-05T14:34:03Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:34:03Z |
_version_ |
1836817888295518208 |
fulltext |
Т. В. БА ЧИНСЬ КИЙ
ФІЛОСОФСЬКОПРАВОВІТАЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИ
ПРАВОСВІДОМОСТІ:ДЕЯКІДИСКУСІЙНІІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Роз гля да ють ся ос новні підхо ди до ро зуміння пра восвідо мості з по зицій філо софії
та те орії пра ва. На да но ав торсь ке ба чен ня ши ро ко го підхо ду до пра восвідо мості, який
поєднує при род нопра во вий та по зи тивістський підхо ди. Роз гля дається співвідно шен
ня по нять пра восвідо мості та пра во ро зуміння.
Ключовіслова: свідомість, пра восвідомість, пра во ро зуміння.
Рас сма т ри ва ют ся ос нов ные под хо ды к по ни ма нию пра во со зна ния с по зи ций фи ло
со фии и те о рии пра ва. Пред став ле но ав тор ское ви де ние ши ро ко го под хо да к пра во со
зна нию, со че та ю ще го ес те ст вен нопра во вой и по зи ти вист ский под хо ды. Рас сма т ри
ва ет ся со от но ше ние по ня тий пра во со зна ния и пра во по ни ма ния.
Ключевыеслова:со зна ние,пра во со зна ние, пра во по ни ма ние.
The article deals with the problems of understanding of legal conscience, main approach
es to legal conscience from the standpoint of philosophy, philosophy and theory of law. Thus,
there is presented author’s vision of approaches to legal conscience which combines natural
law and positivist approaches.
Keywords: conscience, legal conscience, law understanding.
Неоднозначність інтерпретацій правосвідомості обумовлена відмінностями
методологічнихпідходівдослідниківрізнихшкілправознавства.Розумінняпра-
восвідомості більшістю науковців спирається на позитивістський підхід, у той
час,яксучаснітенденціїдослідженьвимагаютьдетальнішоїувагидоприродно-
правовогопідходу.Даєтьсявзнакитакожскладністьфеноменаправосвідомості,
який досліджується одночасно і правознавством, і філософією. Недостатнім є
опрацювання у науковій літературі співвідношення понять правосвідомості та
праворозуміння.
Поняття«правосвідомість»можнарозглядати,виходячиізфілософськоїкате-
горії «свідомість». Існує чимало трактувань останньої, навіть у рамках самої
філософської науки. Тим не менше, найбільш поширеним є визначення свідо-
мості як найвищої форми опосередкованого відображення об’єктивної реаль-
ності1. Загальновідомо, що свідомість є властивістю людської особистості, є
усвідомленнямлюдиноюсамоїсебе,навколишньогосередовища,свогоставлення
донього.
Утойжечасінколиісередфілософівєприхильникипсихологічногонапряму
дослідженняпоняття«свідомість»,вякомувизначальнимвважаєтьсяпсихічний
станносіясвідомості.Так,однимізпредставниківтакогонапрямусвідомістьвиз-
начаєтьсяякстанпсихічногожиттяіндивіда.Такийстанвиражаєтьсяусуб’єктив-
нихпереживанняхподійзовнішньогосвітуіжиттясамогоіндивіда2.Прихильни-
ки«психологічно-філософського»напряму,виходячи зіщойнонаведеногофор-
мулюваннясвідомості,визначаютьправосвідомістьчерезстанпсихічногожиття
індивіда, що виражається в суб’єктивних переживаннях правових явищ, котрі
відбуваються як у всьому суспільстві, так і з індивідом особисто, та оцінці
індивідомтакихпереживань3.Нанашудумку, такийпідхіддоправосвідомості
зосереджується виключно на одному з компонентів індивідуальної свідомості
72 Держава і право • Випуск 54
(азгодоміправосвідомості)–психічнихпереживаннях,випускаючизувагиінші
їїелементи:знання,ставленнядопевноїінформації.
Іншіпредставникифілософськоїконцепціїправосвідомостіздебільшогозосе-
реджуються на розгляді єдності та протилежності інтелектуальної діяльності
індивідаідійсності4.
Урадянськійфілософськійнауцічималоученихдосліджувалисуспільнупра-
вовусвідомість ізпозиційконкретно-історичногосоціальногопідходу,тобтояк
специфічнуформусуспільноїсвідомості,підкреслюючиїї«надбудовний»харак-
тер5.Юристи-матеріалісти–такіяк,наприклад,С.С.Алексєєв,В.А.Бурмістров,
Д.А.Керімовбулиєдинівдумці,щовсистемісуспільноїнадбудовиважливуроль
відіграє її юридична складова, що виявляє свою сутність у вигляді складного
соціальногоявища,представленогоправом,правовимивідносинамиіправовою
свідомістю. Суспільну правосвідомість під таким кутом зору пов’язують із
соціальноюдійсністютапозитивнимправом(законами)6.
Крімтого,влітературівиділяютьщедвапідходидосуспільноїправосвідо-
мості. Згідногопершого, правосвідомістьрозглядається як ставлення людейдо
права, держави, правових явищ. Згідно ж другого, природу правосвідомості
точніше відображає он то логічна позиція, де природа правосвідомості розгля-
дається через її співвідношення із суспільним буттям. Так, суспільна пра-
восвідомість визначається як усвідомлення суспільного буття, врегульованого
нормами права. Перше визначення, як зазначається автором, занадто вузьке,
оскількиправові норми виникли як відображення суспільного буття, а відтак і
правосвідомістьєвідображеннямсуспільногобуття7.Безумовно,другевизначен-
няширшезаперше,але,нанашудумку,вономеншчіткохарактеризуєспецифіку
правосвідомості.
Напротивагуматеріалістичномупідходу,ідеалістичнерозумінняправосвідо-
мостірозглядаєпершопричиноюформуванняправосвідомостідух,ідеючибоже-
ство.Так,вважається,щопершоджереломправовоїсвідомостієідеїтацінності,
щоперебуваютьпозасуспільствоміначебимаютьсамодостатнєзначення8.
Для цілей нашого дослідження прийнятним слід вважати матеріалістичний
підхід,оскількизрозуміло,щонаформуваннясвідомостінайбільшевпливаєото-
чуючесередовище,якейєпершопричиноюформуванняправосвідомості.Адже
приідеалістичномурозумінніправосвідомостідоситьскладновстановититіфак-
тори,якібезпосередньоїївизначають,оскількидоволіабсурднозаразстверджу-
вати,що,наприклад,нашаправосвідомістьсформованабезпосередньоВсесвітнім
Розумомчиякимосьбожеством.
Пра восвідомість та пра во ро зуміння.Виходячизкатегорійфілософіїправа,
стаєочевидним,щоправосвідомістьтіснопов’язанаізправорозумінням.Право-
розумінняєінтерпретацієютого,що,власне,відображаєпоняття«право»9.Іпра-
ворозуміння,іправосвідомістьєпроявамилюдськоїсвідомості.Аформамивідо-
браженнясвідомостіякуправосвідомості,такіуправорозумінніє,зодногобоку,
ідеї,теорії,думки,аздругого–почуттятаемоції.
Проводячи розмежування між поняттями «праворозуміння» та «правосві-
домість»,відзначають,щоінколидоправорозуміннявключаютьіправоінтерпре-
тацію;праворозумінняненаділенеаксіологічнимихарактеристикаминавідміну
від правосвідомості. Якщо праворозуміння є онтологічним зрізом свідомості
людини,топравосвідомістьвиражаєтьсячерезоцінкутачуттєвеставлення10.
Незважаючинарисисхожостітавідмінностіміжправосвідомістюіправоро-
73Юридичні і політичні науки
зумінням,говорячипроправосвідомість,слідрозуміти,щовона,безумовно,без-
посередньозалежитьвідправорозуміннялюдини;тобтоправосвідомістьіправо-
розуміннявзаємопов’язані.Праворозумінняєнеобхідним, іманентнимскладни-
ком правосвідомості: адже правосвідомості, «очищеної» від праворозуміння,
існуватинеможе.Причомуправорозуміння–цебазовий,стрижневийскладник
правосвідомості. Правосвідомість і праворозуміння співвідносяться як ціле та
частина.
Нанашудумку,правосвідомістьєсукупністюпонять,ідейіпочуттівщодояк
позитивногоправа,такіприродногоправа.Такетвердженняможевидатисядещо
суперечливим,оскількицедокоріннопротилежніпідходи,якізаперечуютьодне
одного.Тимнеменше,якщорозглядатиправосвідомістьіндивіда,тозрозуміло,
щойогопоглядиможутьформуватисяодночасноякстосовноприродногоправа
(основоположнихправлюдини),такіщодопозитивногоправа,оскількиціобид-
варізновидиправатакчиінакшеприсутніусуспільнійдіяльності.Іншаріч,що
питомавагаякогосьодного знихбудепереважати.Тимнеменше,цедозволяє
говорити не лише про природно-правовий та позитивістський підходи до пра-
восвідомості, ащейпро, такбимовити, комплексний за своїм змістомпідхід,
якийпоєднуєусобіобидваваріанти.
ДещонетрадиційноїдумкипритримуєтьсяО.Г.Щедрин, якийвирізняє такі
видиправосвідомості:при род нопра во ва(яка,найогодумку,єнайвищимїїпро-
явом);легістська(щоґрунтуєтьсявиключнонадержавно-правовомуавторитеті
позитивного права і можливості державного примусу); маргіна ль на (пра-
восвідомістьосіб,котріневірятьуцінністьправа);зло чин на(аленеукриміналь-
ному значенні, а в сенсі усвідомленого наміру порушення позитивного права);
анархістська (яка не визнає над собою влади позитивного права і держави)11.
Хочаназванівидиправосвідомостівирізненонетількинаосновіправорозуміння,
але,якбачимо,вонотутбезпосередньотежфігурує.
Представники доктрини при род но го пра ва вважають, що першоджерелом
правовоїсвідомостіє,зокрема:вищаморальнаідеясправедливості,якаобумов-
лює зміст та призначення чинного позитивного права і слугує критерієм його
оцінки;деякийсамобутнійівічнийдухнації;абстрактнаідеясоціальноїсолідар-
ності;вічніпринципизагальногорозуму;вічнійнезмінніпринципибожествен-
ногопорядкуВсесвіту12.
Однією із необхідних підвалин природного права є свобода особи. Так,
Б.І.Чичерін виводив означення суб’єктної правосвідомості на основі критеріїв
осо би с тої сво бо ди,якірозглядавукількохіпостасях:зовнішньої,внутрішньоїі
суспільної свободи. Зовнішня свобода – це право. Внутрішня свобода – це
моральністьякусвідомленавимогапоступатитак,щобдіїмоглистатиприкладом
для будь-якої розумної істоти. Суспільна свобода – це перехід суб’єктивної
моральностівсуспільнуіпоєднанняїїзправомусуспільнихсоюзах(сім’я,гро-
мадянськесуспільство,церква,держава).Уцьомусенсіправосвідомістьякідеал
демократичної та правової держави заснована на сво боді, тобто наможливості
реалізуватисвоїінтересизадопомогоюправа;рівності,якаполягаєводнаковому
нормативному підході до реалізації особистих інтересів; спра вед ли вості – зба-
лансованостінаданихтаодержанихсуспільнихблагнаосновінормправа13.Тут
слід зауважити, що автор під поняття свободи підводить широкий ряд інших
понять,що,можливонезовсімвірно.Алезіншогобоку,саметакийширокийряд
неформалізованих критеріїв і дає можливість говорити про правосвідомість з
74 Держава і право • Випуск 54
природно-правовихпозицій.
Інколиможназустрітинавітьототожненняправосвідомостісуб’єктазприрод-
ним правом, яке протиставляється законам та судовій практиці,що виражають
позитивнеправо14.Такаточказорувидаєтьсяцілкомслушною,якщорозглядати
правосвідомістьяксистемупонять,поглядів,уявленьіпочуттівстосовноприрод-
ногоправа.Хоча,зіншогобоку,природно-правовіідеїсвободичисправедливості
часто пристосовуються до позитивістського поняття правосвідомості: якщо
закон–демократичний,заснованийнапозиціяхморалі,рівності,справедливості,
товідповіднойсуб’єктивніставлення(почуття)дотакогозакону,яківходятьдо
складуправосвідомості,будутьрозглядатисятежзпозиційприродногоправа.
Тапоприцеслідвідзначити,щопереважнабільшістьвизначеньіподальша
диференціація правосвідомості подаються сучасними вченими з позиційпо зи
тивістсько гоправорозуміння.Уцьомуаспекті,видаєтьсяоригінальноюпозиція
Г.С.Остроумова,якийхарактеризувавправосвідомістьякуявлення,поняття,ідеї,
котрі виражають потреби в опосередкуванні поведінки людей державно-право-
вою волею. Він вважав, що виражати державну волю – означає закріпити
відповідніюридичніправайобов’язкизапевнимколомосіб.Ілишедотримання
особоююридичнихобов’язківвнаслідокїхусвідомленнядозволяєіснуватиюри-
дичним правам15. На нашу думку, дотримуватись певних суспільних (у тому
числійюридичних)обов’язківспонукаєнелишедержавно-правоваволя;авідтак
і правосвідомість не може формуватися лише на основі почуття виконання
обов’язку.
За галь на те орія по зи тив но го пра ватрадиційновизначаєправосвідомістьяк
систему понять, поглядів, уявлень і почуттів з приводу чинного або бажаного
юридичногоправа,атакождіяльності,пов’язаноїзцимправом16.Дозволимособі
підтримати таке визначення, оскільки воно відображає усі широко визнані
функціональніелементиправосвідомості,такіякінформаційнийчикогнітивний
(знаннязміступринципівінормпозитивногоправа),оціночнийабоаксіологічний
(ставленнядоправа) ірегулятивний (установка,орієнтаціянапевнуюридично
значимуповедінку).
Проте, як відзначає О.В. Косаревська, у рамках і теорії права можна ще
виділити певні напрями дослідження «позитивістської» правосвідомості17. А
саме:їїрольузастосуванніправовихнормізміцненнізаконності18;взаємозв’язок
правовоїсвідомостізправовимивідносинамиіморальністю19;виявленняхарак-
теру впливу правової свідомості на поведінку і діяльність особи20; визначення
функціональної ролі правової свідомості в цілісній структурі особистості
фахівця21; виявлення співвідношення феноменів правової культури і правової
свідомості різних категорій суб’єктів22; описання особливостей прояву дефор-
маційправовоїсвідомостіособи23.
Проаналізувавши основні наукові позиції стосовно інтерпретації феномена
правосвідомості,вважаємо,щодлянашогодослідженнянайбільшприйнятнимє
так званий широкий (комплексний) підхід, який поєднує в собі інтерпретацію
правосвідомостіяксистемупонять,поглядів,уявленьіпочуттівщодоякприрод-
ного(основоположніправалюдини),такіпозитивногоправа.
Стосовножспіввідношенняправорозуміннятаправосвідомостіможнакон-
статувати,щоправорозумінняєіманентним,природнимскладникомправосвідо-
мості,аджеправосвідомості,«очищеної»відправорозуміння,існуватинеможе.
Більше того, праворозуміння становить базовий, стрижневий складник пра-
75Юридичні і політичні науки
восвідомості.
1.Фи ло соф скийсловарь/Подред.И.Т.Фролова.–4-еизд.–М.:Политиздат,1981.–
445с.;Фи ло соф скийэнциклопедическийсловарь.–М.:Советскаяэнциклопедия,1989;
Ки кель П. Краткийфилософский словарь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://terme.ru/dictionary/176/word/%D1%EE%E7%ED%E0%ED%E8%E5.2.Но ваяфило-
софскаяэнциклопедия:В4-хт./ИнститутфилософииРАН,подред.B.C.Степина.–М.,
Л.:Мысль,2000.–Т.3.–С.589.3.Ще д рин О.Г.Этническиеособенностирусскогопра-
восознания:Дис....канд.юрид.наук–Ростов-на-Дону,2004.–С.13.4.Де ми чев В.А.
Общественное сознание и духовная деятельность общества. – Кишинев: Штиинца,
1972.–375с.;Кел ле В.Ж., Ко валь зон М.Я. Формыобщественногосознания.–М.:Поли-
тиздат,1959.–287с.5.Кел ле В.Ж., Ко валь зон М.Я. Цит.работа;Жу рав лев В.В.Обще-
ственноеииндивидуальноесознание.–М.:Знание,1963.–65с.;Об ще ст вен ноесозна-
ниеиегоформы.–М.:Политиздат,1986.–376с.;Се ров Ю.М.Общественноеиинди-
видуальное сознание. –М.:Мысль, 1964. – 264 с. 6.Бур ми с т ров В.А.Место и роль
правовой культуры в становлении правового государства. – Симферополь: Таврида,
1996.–190с.;Бур ми с т ров В.А.Рольправовойкультурывформированиисоциалисти-
ческогоправовогогосударства:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–Х.,1991.–17с.;
Ке ри мов Д.А.Правосознаниеимировоззрение//Сов.государствоиправо.–1975.–№
7.–С.38–47;Ко са ревсь ка О.В.Формуванняпрофесійноїправовоїсвідомостікурсантів
на початковому етапі навчання у вищих навчальних закладахМВСУкраїни: Дис. ...
канд.пед.наук /Південноукраїнськийдерж.педагогічнийун-т ім.К.Д.Ушинського.–
Одеса,2002.–253с.7.Мус лу мо ва Т.В.Правоваякультураподрастающегопоколения:
социально-философскийанализ:Дис....д-рафилос.наук.–Уфа,2004.–С.116-117.8.
Ко са ревсь ка О.В.Цит. праця. –С. 18.9.Рабіно вич П. М.Сутність праворозуміння //
Право України. – 2007. – № 9. – С. 4. 10. Стов ба О.В. Праворозуміння vs. пра-
восвідомість:проблемиіперспективи//[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
www.info-pressa.com/article-324.html11.Ще д рин О.Г.Цит.работа.–С.47–55.12.Пе те
ри З. Онекоторыхчертахдоктрины«возрожденного»естественногоправа //Критика
современнойбуржуазнойтеорииправа.–М.:Прогресс,1969.–С.128.13.Чи че рин Б. И.
Философияправа.–М.,1900.–С.99.14.Иш киль ди на Г.Р.Правосознаниемолодежи
(Проблемыстановленияиэволюциивсовременныхусловиях):Дис....канд.юрид.наук.
–Уфа,2002.–С.10.15.Ос т ро умов Г.С.Правовоеосознаниедействительности.–М.:
Изд.«Наука»,1969.–С.43-46.16.Рабіно вич П.М.Основизагальноїтеоріїправатадер-
жави:Навч.посібник.–Вид.10-е,доп.–Львів:Край,2008.–С.108;Луць Л.А.Загаль-
на теорія держави та права: Навчально-метод. посіб. (за кредитно-модульною систе-
мою).–К.:Атіка,2008.–С.134;Юри дич ний словник-довідник/Заред.Ю.С.Шемшу-
ченка. – К.: Феміда, 1996. – С. 514. 17.Ко са ревсь ка О.В. Цит. праця. С. 22–23. 18.
Лу ка ше ва Е.А.Правосознание,правовоевоспитаниеиправоваякультура//Сов.госу-
дарствоиправо.–М.,1976.–№1.–С.18–25;Нед бай ло П.Е.Научныеосновыпропаган-
дыправовыхзнаний//Рад.право.–1972.–№1.–С.10–19;Рейс нер М.А.Право.Наше
право.Чужоеправо.Общееправо.–М.-Л.,1925.–240с.19.Ряб ко И.Ф.Правосознание
иправовоевоспитаниемассвсоциалистическомобществе.–РостовнаДону,1969.–
250с.;Яку ба Е.А.Правоинравственностькакрегуляторыобщественныхотношений
присоциализме.–М.:Мысль,1989.–180с.20.Ко но ва ло ва Е.В.Правоваяпсихология.
–Х.,1990.–198с.21.Бу ра Н.А.Функцииобщественногоправосознаниявусловиях
развитогосоциализма:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–К.,1985.–18с.;Тем чен ко
В.І. Формування професійної правосвідомості працівників міліції: Автореф. дис. ...
канд.юрид.наук.–К.,1993.–16с.22.Бур ми с т ров В.А.Правоваякультураиперест-
ройка.–К.,1989.–233с.;Ра би но вич П.М.Правовоесознаниестудентов:Опытиссле-
дования//Проблемыправоведения.–К.:Вищашк.,1982.–№43.–С.93–100;Слив ка
С.С.Професійнакультурапрацівникаміліції.–Львів:ВільнаУкраїна,1995.–157с.;
Фе дик Є.І.Формуванняправовоїкультуристудентів-юристів:теоретичнітаприкладні
76 Держава і право • Випуск 54
аспекти (на матеріалах діяльності навчальних закладів з підготовки молодших
спеціалістів):Дис....канд.юрид.наук:–Львів,1996.–197с.23.Мед ведєв В.С.Пробле-
ми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та
прикладніаспекти).–К.:НАВСУ,1996.–270с.;Мед ве дев В.С.Психологияпрофесси-
ональнойдеформациисотрудниковоргановвнутреннихдел.–К.,1999.–412с.
77Юридичні і політичні науки
|