Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація

У статті досліджуються проблеми пов’язані із ґенезою, розумінням, класифікацією та реалізацією принципів права загалом та у процесі формування громадянського суспільства і правової держави в Україні, зокрема....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Колодій, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:	Альманах права
Schlagworte:	Принципи права: доктринальні підходи та виміри
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63807
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація / А.М. Колодій // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-63807
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-638072014-06-09T03:01:29Z Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація Колодій, А.М. Принципи права: доктринальні підходи та виміри У статті досліджуються проблеми пов’язані із ґенезою, розумінням, класифікацією та реалізацією принципів права загалом та у процесі формування громадянського суспільства і правової держави в Україні, зокрема. В статье исследуются проблемы связанные с генезисом, понятием, классификацией и реализацией принципов права, в целом, и в процессе формирования гражданского общества и правового государства в Украине, в частности. The article deals with genesis, comprehension, classification and realization of legal principles in general and in particular in respect of formation process of democratic society and law-bound state in Ukraine. It is shown in the following: 1) the sociality the main sources has been analyzed; 2) the most important features and identical definition are being formulated based on separated features; 3) the classification of legal principles, its criteria and types are being examined; 4) the realization of legal principles have been investigated in the process of development of native democratic society and law-bound state. 2012 Article Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація / А.М. Колодій // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0113 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63807 340.11 uk Альманах права Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Принципи права: доктринальні підходи та виміри Принципи права: доктринальні підходи та виміри
spellingShingle	Принципи права: доктринальні підходи та виміри Принципи права: доктринальні підходи та виміри Колодій, А.М. Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація Альманах права
description	У статті досліджуються проблеми пов’язані із ґенезою, розумінням, класифікацією та реалізацією принципів права загалом та у процесі формування громадянського суспільства і правової держави в Україні, зокрема.
format	Article
author	Колодій, А.М.
author_facet	Колодій, А.М.
author_sort	Колодій, А.М.
title	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
title_short	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
title_full	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
title_fullStr	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
title_full_unstemmed	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
title_sort	принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Принципи права: доктринальні підходи та виміри
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63807
citation_txt	Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація / А.М. Колодій // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 42-46. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Альманах права
work_keys_str_mv	AT kolodíjam principipravagenezaponâttâklasifíkacíâtarealízacíâ
first_indexed	2025-07-05T14:34:11Z
last_indexed	2025-07-05T14:34:11Z
_version_	1836817896568782848
fulltext	42 УДК 340.11 Анатолій Миколайович Колодій, начальник кафедри конституційного та міжнародного права Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор. член-кореспондент НАПрН України ПРИНЦИПИ ПРАВА: ГЕНЕЗА, ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ Принципи права постійно притягують до себе увагу вчених-правознавців, проте через їх мін- ливість, філософську сутність, абстрактність абсолютна більшість аспектів розуміння принципів права вимагає дослідження і доопрацювання. Одним із таких аспектів і є питання про генезу, по- няття, класифікацію та реалізацію принципів права у правовій системі України. Будь-які принципи, у тому числі і принципи права, є продуктом людської діяльності, ре- зультатом якої вони виступають й інтереси якої вони задовольняють. Принципи є соціальними явищами, як за джерелом виникнення, так і за змістом: їх виникнення зумовлюється потребами суспільного розвитку і в них відображаються закономірності суспільного життя. Головними дже- релами цих принципів є політика, економіка, мораль, ідеологія, соціальне життя. Безумовно, розглядаючи проблему генези принципів права, необхідно підкреслити особливу роль і місце в їх створенні моралі. Це зумовлюється тим, що моральні норми орієнтовані на такі категорії, як добро, честь, совість, гідність, справедливість тощо. А вони виступають критеріями оцінки поведінки людей в усіх сферах їх діяльності. Звідси — загальний, тісний взаємозв’язок норм і принципів права з нормами і принципами моралі. Важливим джерелом формування прин- ципів права є політична сфера. Щоб переконатися в цьому, можна звернутися як до політичної практики, так і до політичної теорії. Економічні фактори формування права проглядаються, на- самперед, через принцип приватної власності, який поступово стає найважливішою ідеєю пра- ва. Власність оголошується природним правом людини, джерелом його волі і рівності з іншими людьми. Ідеологія також є витоком принципів права, оскільки будь-які розумні дії людини пере- слідують певну мету, а ідеологія — це вербальна модель, що передбачає мету і, виходячи з цього, оцінку діянь людини, держави, інших соціальних суб’єктів з точки зору загальносуспільних ін- тересів. Саме звідси беруть початок такі принципи: не вбий свого; піклуйся про дітей; поважай старших та ін. Отже, можна стверджувати, що спочатку зміст принципів права намічається самим життям, спонтанно, у суспільних соціальних відносинах, що складаються у реальному житті та отриму- ють пізніше регламентацію і захист з боку держави у комплексах суб’єктивних прав учасників правовідносин. Виникнення принципів права, як загальносоціальних, є необхідною умовою наступного їх закріплення у вигляді юридичних принципів і норм, тому що свідчить про акту- альність їх для суспільства і необхідність їх юридичного оформлення. Саме так у надрах гро- мадянського суспільства, в межах правоутворення, за допомогою юридичної практики заро- джуються нові юридичні принципи, що еволюційно відміняють дію застарілих, не актуальних принципів. У вітчизняній юридичній літературі, що дісталася нам у спадок, існує багато різних дефініцій принципів права. Безумовно, це зумовлюється тим, що принципи права — неодноманітне і нео- днозначне явище, до дослідження якого можна і треба підходити з різних боків. Проте, на мою думку, бажано внести в поняття і визначення принципів, що діють у правовій сфері, якусь одно- манітність, у тій мірі, в якій загалом вона можлива в юридичній науці. Отже, з гносеологічної точки зору важливо підкреслити те, що категорія «принцип» тісно пов’язана з категоріями «закономірність» і «сутність». Однопорядковий характер цих понять дає підстави визначати правові принципи через закономірності розвитку суспільства (загальносоці- альні принципи) і права (юридичні принципи), а також через сутність і основний зміст останньо- 43 го. Слід також підкреслити, що термін «принцип» походить від латинського слова «principium», яке означає основні, найзагальніші, вихідні положення, засоби, правила, що визначають природу і соціальну сутність явища, його спрямованість і найсуттєвіші властивості. Виходячи з цього можна стверджувати, що до найсуттєвіших ознак принципів права треба віднести, насамперед, їх регулятивність. Нормативно-регулятивний характер принципів пра- ва вбачається у тому, що принципи, зафіксовані у праві, набувають значення загальних правил поведінки, які мають загальнообов’язковий, владний характер. При цьому, такий характер стає притаманним як безпосередньо нормам-принципам, так і принципам, які виводяться з норм. Під об’єктивною зумовленістю принципів права слід розуміти їх відповідність характеру суспіль- них відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, які відбуваються в суспільстві. Принципи права — ідеологічна категорія, а це означає, що вони, як і право загалом, є формою суспільної свідомості, яка здійснює ідейний, інформаційно-виховний вплив загального характе- ру, тобто виконує функцію загального закріплення суспільних відносин, що і дає можливість роз- глядати їх з позиції певних ідей, керівних засад. Важливою ознакою принципів права є спосіб їх матеріалізації у праві. Загальновідомо, що розрізняють два способи вираження принципів права: безпосереднє формулювання їх у нормах права (текстуальне закріплення) і виведення принципів права зі змісту нормативно-правових актів (змістовне закріплення). Проблема формування гро- мадянського суспільства і правової держави настійно вимагає, щоб загальноправові принципи текстуально виражались у Конституції України, міжгалузеві і галузеві, а також відповідні прин- ципи структури права — в кодифікаційних і інкорпораційних актах та принципи юридичного ін- ституту — в актах, що стосуються цього інституту. Другим способом вираження принципів права є їх змістовне закріплення, тобто виведення принципів із змісту норм права. Такі принципи більш абстрактні, за їх допомогою можна врегульовувати найбільш загальні суспільні відносини. Проте, ні в якому випадку не можна принижувати їх ролі. Наступною ознакою принципів права є те, що принципи всіх, у тому числі і правових, явищ — історичні. Це означає, що історичні умови роз- витку суспільства і держави висувають відповідні принципи: вони такі, якими є епоха, люди й їх потреби, спосіб життя, суспільні відносини. Таким чином, ми дійшли висновку, що категорія «принципи права» повинна використовува- тися в усіх випадках, коли йдеться про відправні ідеї і положення, що належать до юриспруден- ції. Термін «принципи» може лише уточнюватись і деталізуватись залежно від того, якою є сфера його існування і функціональна спрямованість. Таким чином, принципи права — це такі відправ- ні ідеї його буття, які виражають найважливіші закономірності, підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими із сутністю права та утворюють його основні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальнозначимістю, відповідають об’єктивній необ- хідності побудови та зміцнення певного суспільного ладу. Принципи права спрямовують і нада- ють синхронності всьому механізмові правового регулювання суспільних відносин, досконаліше інших розкривають місце права в суспільному житті і його розвиткові. Саме принципи права є критерієм законності та правомірності дії громадян і посадових осіб, адміністративного апарату і органів юстиції та за відомих умов мають велике значення для зростання правосвідомості на- селення, його культури й освіти. Утворюючи головний зміст права, юридичні принципи перебирають на себе всі його влас- тивості і функції. А це означає, що: а) вони нормативно-регулятивні, всезагальні, обов’язкові, об’єктивно-зумовлені, історичні й ідейно-політичні категорії; б) їх соціальною функцією є ре- гулювання й охорона суспільних відносин; в) вони є самостійною юридичною категорією, тобто мають відокремлюючі ознаки від усіх інших. Так, від юридичних норм їх відокремлює їх імпе- ративність і безумовність, концентроване відображення у них найважливіших закономірностей даного суспільства. Принципи права вносять одноманітність у всю систему юридичних норм і забезпечують єдність правового регулювання суспільних відносин, цементують усі компоненти юридичної надбудови. Принципи права мають також самостійний вплив на суспільні відносини. Розглядаючи питання про класифікацію принципів права, її критерії та види слід зазначити, що, по-перше, загальноправові принципи права, що мають всезагальний характер, знаходять своє більш конкретне втілення у принципах кожної галузі. По-друге, основні принципи права 44 отримують специфічну модифікацію у галузях права і у сферах правоутворення, правореалізації і правоохорони. А тому в сфері правоутворення можна вести мову про відносно автономні прин- ципи правотворчості, а серед них і законотворчості, у правореалізації — передусім про принци- пи правозастосування, у правоохороні — про принципи правосуддя, юридичної відповідальності тощо. По-третє, саме основні принципи диференціюються на загальносоціальні і спеціально- юридичні (системні і структурні), а серед загальносоціальних досить чітко виділяються політичні, економічні, соціальні, ідеологічні, моральні основи права. Звідси можна стверджувати, що слід виділяти: 1) принципи правосвідомості; 2) принципи пра- воутворення; 3) принципи правотворчості, а серед них законотворчості і нормотворчості; 4) прин- ципи системи права: а) загальноправові (основні); б) міжгалузеві; в) галузеві; г) принципи інсти- тутів права; 5) принципи структури права: а) загальносоціального і юридичного; б) публічного і приватного; в) регулятивного й охоронного; г) матеріального і процесуального; д) об’єктивного і суб’єктивного; 6) принципи правореалізації, а серед них принципи правозастосування; 7) право- охороні принципи, а серед них, особливо, принципи правосуддя й юридичної відповідальності. Принципи системи і структури права, що змінюються у принципи правоутворення, правореалі- зації і правоохороні, можна назвати принципами правового регулювання, визнаючи при цьому особливу роль загальноправових (основних) принципів. Розглядаючи проблему реалізації принципів права найбільш наочним та зрозумілим є її аналіз стосовно реалізації принципів права у процесі розбудови вітчизняного громадянського суспіль- ства і правової держави. Шеститомна «Юридична енциклопедія» та «Великий енциклопедичний юридичний словник» стверджують, що «Громадянське суспільство — суспільство з розвиненими економічними, політичними, духовними та іншими відносинами і зв’язками, яке взаємодіє з дер- жавою та функціонує на засадах демократії і права» [1, с. 646; 2, с. 143]. Аналізуючи вищевикла- дене та інші визначення громадянського суспільства, можна узагальнити принципи на яких воно ґрунтується та звести їх до трьох найбільш важливих, а саме стверджувати, що громадянське сус- пільство характеризується, по-перше, демократичністю, по-друге, соціальною спрямованістю, і, по-третє, урегульованістю соціально-справедливим правом. Отже, з приводу демократичності хотілося б зазначити, що «... демократія — форма організа- ції суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципу рівності і свободи людей, їх реальної участі в управлінні справами держави і суспільства» [3, с. 61]. Є загальновідомим та загальноприйнятим, що влада за демократії цілком має належати народові. Він здійснює її безпосередньо або через обраних ним представників. Разом з тим, за умови відсутності сучасних та таких, що відповідають світовим стан- дартам, законодавчих актів про всеукраїнський та місцеві референдуми, всенародні опитування (плебісцити), демонстрації, мітинги, вуличні походи та збори громадян, серйозно вести мову про наявність в Україні демократії або ж нормативних основ для її розвитку, є безпідставним. А якщо додати до цього абсолютну відсутність в українській державно-правовій теорії і практиці інституту народної ініціативи (насамперед, законодавчої), надзвичайну складність або навіть неможливість, проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, надмірну, таку, що заслоняє представництво інтересів народу або його певної частини, політизацію представницьких органів держави та місцевого самоврядування, дискредитацію Конституційного Суду України, то стає зро- зумілим, що до побудови дійсно та стабільно демократичного суспільства нам ще дуже далеко. Якщо оцінювати громадянське суспільство з точки зору його соціальності то, насамперед, вар- то зазначити, що у ньому здійснюється активний вплив на соціальну сферу, воно здатне здійсню- вати послідовно ефективну соціальну політику в інтересах найширших верств населення. Навіть загального погляду на сучасну соціально-економічну ситуацію в Україні достатньо, щоб пере- конатися у відсутності в ній ознак соціального громадянського суспільства. Навпаки, в сучасній Україні відсутня послідовна та виважена державна програма (концепція) соціального розвитку, соціальної політики, довгострокова та незалежна від будь-якої влади, політичних сил, що нею володіють. Напевно саме тому за період незалежності відбувається постійне скорочення кількості населення, зростання безробіття, поляризація суспільства, тобто надмірне збагачення невеликої частини суспільства (декількох родів) та зубожіння абсолютної більшості, люмпенізація суспіль- 45 ства, зменшення «середнього» прошарку населення, середньостатистичного віку життя людей, «старіння нації» тощо. Стосовно урегульованості вітчизняного суспільства соціально-справедливим правом хотілося б зазначити, що найбільш істотною його проблемою є відпрацювання моделі соціально-справедливого права, тобто типу праворозуміння, яке відповідає уявленням більшості людей про соціальну спра- ведливість. Разом з тим, хотілося б констатувати невизначеність сучасного праворозуміння. Йдеть- ся про те, що в силу трансформаційних процесів та необхідності зміни методології правознавства, вітчизняна юридична наука проголосила про свою відмову від нормативного розуміння права та пе- рехід до нових видів праворозуміння (природнього, соціологічного, комунікативного). Проте, зда- ється, що та поспішність із якою це було зроблено, призвела не до прогресу в розвитку права та його розумінні, а до хаосу в сфері його дослідження, формування і функціонування. Тобто, ми маємо добре засвоїти, що зміна методології праворозуміння зумовлює зміну методології правоутворення, правореалізації та правоохорони. А тому необхідно надзвичайно обережно та осмислено відноси- тися до цього процесу. Наочною та болючою ознакою сучасного вітчизняного права є домінування у його середовищі правового нігілізму, який зумовлюється низьким рівнем правової свідомості та правової культури, а інколи і правовою безграмотністю [4, с. 42]. Загальновідомо, що «правова держава — ідеальний тип держави, вся діяльність якої підпоряд- кована праву. Головне призначення правової держави — максимально повно забезпечити юри- дичними засобами охорону та захист прав людини і громадянина» [4, с. 36]. До класичних сутніс- них принципів правової держави відносять: верховенство права; розподіл влад; гарантованість прав, свобод та обов’язків людини і громадянина та ін. Оскільки це так, то і розбудову правової держави необхідно здійснювати реалізуючи (фактич- но втілюючи) ці принципи. Разом з тим, беззаперечно, що останні події демонструють верховен- ство політики та політичних інтересів та ігнорування принципу верховенства права. Державна влада, не зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка прямо передбачає, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», не бажає обмежувати себе законодавчими актами. Саме тому до цього часу відсутні Закони Украї- ни про: всеукраїнський та місцеві референдуми; збори, мітинги, походи і демонстрації; тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України; парламентську більшість та парламентську опозицію; територіальний устрій України; нормативно-правові акти; закони та законодавчу ді- яльність. Безнадійно застаріли та вже давно вимагають модифікації закони України про: Прези- дента України; статус народного депутата України, Рахункову палату, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, місцеві державні адміністрації тощо. Є проблеми й у сфері функціонування принципу розподілу влад, особливо, що стосується визна- ння нетрадиційних гілок державної влади (президентської, контрольно-наглядової), забезпечення дійсної незалежності судової влади, її здатності неупереджено здійснювати правосуддя, захищати права, свободи та обов’язки людини і громадянина від зазіхань органів та посадових осіб держави та місцевого самоврядування і тим самим забезпечувати реалізацію принципу розподілу влад. Якщо згадувати про такий принцип правової держави як гарантованість прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, то необхідно вести мову про створення єдиної Концепції за- безпечення прав, свобод, обов’язків та законних інтересів людини і громадянина і таким чином забезпечення послідовності, системності та комплексності вирішення даного завдання. А у пер- спективі створення і прийняття Соціального кодексу України, хоча, як видається, це дуже відда- лена перспектива вітчизняного розвитку. Використана література: 1. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998-2004. — Т. 1: А-Г. — 1998. — 672 с. 2. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. — К.: ТОВ «Ви- давництво «Юридична думка», 2007. — 992 с. 46 3. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998-2004. — Т. 2: Д-Й. — 1999. — 744 с. 4. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998-2004. — Т. 5: П-С. — 2003. — 736 с. Колодій А. М. Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація. У статті досліджуються проблеми пов’язані із ґенезою, розумінням, класифікацією та реалізацією принципів права загалом та у процесі формування громадянського суспільства і правової держави в Укра- їні, зокрема. Ключові слова: ґенеза принципів права, розуміння принципів права, класифікація принципів права, ре- алізація принципів права. Колодий А. Н. Принципы права: генезис, понятие, классификация и реализация. В статье исследуются проблемы связанные с генезисом, понятием, классификацией и реализацией принципов права, в целом, и в процессе формирования гражданского общества и правового государства в Украине, в частности. Ключевые слова: генезис принципов права, понимание принципов права, классификация принципов права, реализация принципов права. Kolodiy A. Principles of Law: Genesis, Concept, Classification аnd Practice. The article deals with genesis, comprehension, classification and realization of legal principles in general and in particular in respect of formation process of democratic society and law-bound state in Ukraine. It is shown in the following: 1) the sociality the main sources has been analyzed; 2) the most important features and identical definition are being formulated based on separated features; 3) the classification of legal principles, its criteria and types are being examined; 4) the realization of legal principles have been investigated in the process of development of native democratic society and law-bound state. Key words: genesis of legal principles, comprehension of legal principles, classification of legal principles, realization of legal principles.

Принципи права: генеза, поняття, класифікація та реалізація

Institution

Ähnliche Einträge