Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем

Визначено поняття технічної готовності складних технічних систем. Розглянута загальна формалізована постановка задачі оцінки технічного стану в процесі керування технічною готовністю, що дає можливість ефективного використання ресурсно–діагностичної моделі технічного стану об’єктів та їх елементів т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Машкіна, І.В., Тимашов, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2003
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6389
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем / І.В. Машкіна, О.О. Тимашов // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 119-125. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-6389
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-63892010-03-04T12:01:07Z Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем Машкіна, І.В. Тимашов, О.О. Визначено поняття технічної готовності складних технічних систем. Розглянута загальна формалізована постановка задачі оцінки технічного стану в процесі керування технічною готовністю, що дає можливість ефективного використання ресурсно–діагностичної моделі технічного стану об’єктів та їх елементів та підсистем. Запропонована комп’ютерно–орієнтована методика надає можливість проводити більш достовірну оцінку про виконання об’єктом призначених йому функцій і більш ефективно керувати процесом підтримки необхідної технічної готовності об’єкту та його підсистем. 2003 Article Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем / І.В. Машкіна, О.О. Тимашов // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 119-125. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1817-9908 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6389 681.3.06 uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Визначено поняття технічної готовності складних технічних систем. Розглянута загальна формалізована постановка задачі оцінки технічного стану в процесі керування технічною готовністю, що дає можливість ефективного використання ресурсно–діагностичної моделі технічного стану об’єктів та їх елементів та підсистем. Запропонована комп’ютерно–орієнтована методика надає можливість проводити більш достовірну оцінку про виконання об’єктом призначених йому функцій і більш ефективно керувати процесом підтримки необхідної технічної готовності об’єкту та його підсистем.
format	Article
author	Машкіна, І.В. Тимашов, О.О.
spellingShingle	Машкіна, І.В. Тимашов, О.О. Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
author_facet	Машкіна, І.В. Тимашов, О.О.
author_sort	Машкіна, І.В.
title	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
title_short	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
title_full	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
title_fullStr	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
title_full_unstemmed	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
title_sort	комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем
publisher	Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
publishDate	2003
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6389
citation_txt	Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем / І.В. Машкіна, О.О. Тимашов // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 119-125. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT maškínaív kompûternooríêntovanímetodikiorganízacíípídtrimkitehníčnoígotovnostískladnihtehníčnihsistem AT timašovoo kompûternooríêntovanímetodikiorganízacíípídtrimkitehníčnoígotovnostískladnihtehníčnihsistem
first_indexed	2025-07-02T09:17:48Z
last_indexed	2025-07-02T09:17:48Z
_version_	1836526200239947776
fulltext	Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 119 Визначено поняття технічної готовності складних технічних систем. Розглянута загальна фо- рмалізована постановка задачі оцінки технічного стану в процесі керування технічною готовніс- тю, що дає можливість ефекти- вного використання ресурсно– діагностичної моделі технічного стану об’єктів та їх елементів та підсистем. Запропонована ко- мп’ютерно–орієнтована мето- дика надає можливість прово- дити більш достовірну оцінку про виконання об’єктом призначених йому функцій і більш ефективно керувати процесом підтримки необхідної технічної готовності об’єкту та його підсистем.  ².Â. Ìàøê³íà, Î.Î. Òèìàøîâ, 2003 ÓÄÊ 681.3.06 ².Â. ÌÀØÊ²ÍÀ, Î.Î. ÒÈÌÀØÎÂ ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍÎ – ÎÐ²ªÍÒÎÂÀÍ² ÌÅÒÎÄÈÊÈ ÎÐÃÀÍ²ÇÀÖ²¯ Ï²ÄÒÐÈÌÊÈ ÒÅÕÍ²×ÍÎ¯ ÃÎÒÎÂÍÎÑÒ² ÑÊËÀÄÍÈÕ ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ÑÈÑÒÅÌ Високий рівень концентрації промислових підприємств в Україні перебуває в супереч- ності з невисокою технологічною дис- ципліною виробництва, що створює об’єктивні передумови зростання техноген- них і техногенно–екологічних аварій, катаст- роф та інших надзвичайних ситуацій. Якщо врахувати, що на підприємствах країни склад промислового обладнання власне все, що ми будемо називати складними технічними сис- темами (СТС), потребує заміни в наслідок зносу та процесів старіння, стають зро- зумілими втрати у промисловості за останні роки, особливо в галузі атомної енергетики, авіації, морського флоту, хімічної індустрії, вугільної промисловості та в системах транс- портування нафти та газу. Актуальність проблеми життєздатності СТС в межах її життєвого циклу визначаєт- ься величезними фінансовими втратами в наслідок невірних, запізнілих або неопти- мальних дій в галузі експлуатації та технічного обслуговування обладнання. Теоретичним та практичним аспектом удосконалювання управління експлуатацією та ремонтом обладнання промислових підприємств приділяється велика увага у різних галузях діяльності людства [1,2]. Ра- зом з тим слід відмітити, що при розв’язанні задач підвищення ефективності функціонування СТС недостатній рівень фор- малізованого представлення залежностей ре- монтоздатності технічного стану (ТС),взаємозв’язку КОМП’ЮТЕРНІ ЗАСОБИ, МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ І.В. МАШКІНА, О.О. ТИМАШОВ 120 Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003,№2 ресурсів СТС. Розв’язання розглянутої комплексної проблеми потребує розроб- ки методологічних основ та систем і методів, які засновані на базі математичних моделей оцінки технічного стану та технічної готовності (ТГ) СТС. У даній ро- боті представлена методика організації підтримки технічної готовності складних технічних систем з застосуванням сучасних комп’ютерних засобів. Підтри- мування встановленого рівня ТГ складних технічних систем – найважливіший момент у безаварійній та ефективній експлуатації обладнання, воно пов’язано з витратами технічних ресурсів СТС і необхідністю їх поновлення. Часткове по- новлення рівня ТГ здійснюється в результаті проведення технічного обслугову- вання (ТО), яке проводиться за допомогою експлуатаційників та ремонтного персоналу СТС. Повні витрати ресурсу об’єкта призводять до необхідності його відновлення шляхом проведення ремонту з виводом його з експлуатації. Динамічна рівновага між процесами відновлення ТГ при технічному обслу- говуванні, ремонті та процесом його зниження в умовах експлуатації відповідає рівню ТГ СТС. В умовах сучасного розвитку та удосконалювання складних технічних об’єктів суттєво урізноманітнилися способи їх технічного обслугову- вання та ремонту (ТОР). Система ТОР представляє собою складний комплекс, функціонування якого об’єктивно пов’язано з розв’язанням великорозмірних та важкоформалізованих задач обліку та контролю, планування і оперативного ке- рування, координації розвитку і функціонування багаточислених ланок системи ТОР будь–якої галузі промисловості. Для підтримки технічного стану технічних складових об’єкта (ТСО) на рівні, який забезпечує ефективне виконання кола задач та організації робіт по попередженню аварійності, необхідно знання фак- тичного рівня ТГ–важливішого фактору, від якого залежить ефективне керуван- ня процесом підтримки необхідної ТГ об’єктів. Керування підтримки необхідного рівня ТГ представляє собою сукупність організаційних і технічних заходів, спрямованих на отримання своєчасної, пов- ної і цілком певної інформації з метою організації робіт по підтримці технічних складових об’єкта в належному степені готовності. Тому перш за все необхідно визначити поняття готовності технічних засобів або технічної готовності. Ви- значимо умови, в яких складна технічна система має необхідну готовність (мова також може йти про підсистеми, обладнання та окремі пристрої). Нехай на відрізку (0,T] виділені момент tρ та заданий відповідний режим пе- редбаченого використання ρ∈P, де Р–множина можливих режимів функціонування системи. Вважаємо, що система має потрібний рівень готов- ності, якщо у момент tρ режим ρ виконується без обмеження. У противному ви- падку рівень готовності вважається нульовим. Множина режимів складає структуру, тобто: P Pi i = ∪ , Pi i ∩ = ∅ , (1) де Pi –підмножина режимів, які відносяться до i–ї стадії життєвого циклу систе- ми (ЖЦС). КОМП’ЮТЕРНО - ОРІЄНТОВАНІ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДТРИМКИ... Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 121 На відрізку (0,T] можна задати значення Θρ< tρ, у якому визначається рівень ТГ з тим, щоб в момент часу tρ виконувати передбачений режим ρ по віднов- ленню ТГ. Можливість виконувати режим ρ визначається станом системи Sr(tρ), а це означає, що ρ=ρ(Sr(tρ)), де r–відносна готовність системи. Якщо задані Θρ, tρ і ρ(Sr(Θρ))>ρ(Sr(tρ)), а також задані ресурси (стан ресурсів, які використовуються при керуванні готовністю) V(Θρ), тоді виникають дві задачі. 1. Перевести систему з Sr(Θρ) у Sr(tρ) за час \|Θρ- tρ\|, якщо необхідні для цього ресурси V(Sr(Θρ); Sr(tρ); \|Θρ- tρ\|)≤V(Θρ). При цьому ресурси повинні бути викори- стані оптимальним чином, а поняття оптимальності визначається заздалегідь. 2. Нехай V(Sr(Θρ); Sr(tρ); \|Θρ– tρ\|)>V(Θρ). Тоді необхідно обрати режим, який належить до цієї ж стадії ЖЦС, найбільш близький до режиму, що вимагається. Незалежно від типу задачі в її розв’язку присутня умова наявності інформації про Sr(t), t∈(0,T]. Крім того, необхідно мати прогноз розвитку Sr(t), Θ=t<T, для того, щоб передбачити визначену реакцію на конкретний альтерна- тивний варіант розвитку стану, та необхідну інформацію про V(t), прогноз вит- рат ресурсів для кожного варіанту розвитку Sr(t), оскільки у будь-який момент можуть виконуватися або буде необхідне виконання визначених об’ємів робіт по підтримці готовності. Таким чином, готовність можна означити як стан, з якого система може з за- даною ймовірністю перейти до будь – якого режиму, який належить виділеній підмножині режимів при наявності визначеної кількості ресурсів. Приймаючи таке означення, можна виділити перелік проблем, які пов’язані з підтримкою готовності: − означення достовірності ідентифікації стану Sr(t); − означення дійсного стану (ресурсу) V(t); − означення досяжності Sr(tρ) з Sr(Θρ); − розрахунок необхідних для цього ресурсів V(Sr(Θρ); Sr(tρ); \|Θρ– tρ\|); − конструювання гіпотез про шляхи розвитку Sr(t), Θ=t<T; − розробка рішень про розподіл та призначення ресурсів; − розробка технологічного процесу реалізації розв’язків та використання ресурсів; − керування процесом переводу з Sr(Θρ) у Sr(tρ) ; − інформування керівництва про Sr(t). Готовність, таким чином, є функція часу, стану ЖЦС та ресурсів. Для кожного режиму функціонування системи характерно притягнення кон- кретної множини технічних засобів, які при їх використанні забезпечують або вхід у новий (наступний) режим, або знаходження у поточному (заданому) ре- жимі. Така множина технічних засобів складає цілісну структуру засобів з меха- нічними, енергетичними та інформаційними зв’язками. Тоді, готовність визна- чається знаннями про структури технічних засобів, їх характеристики тощо, ін- акше кажучи, знання про моделі технічних засобів системи та про значення всіх атрибутів. Ці знання можуть бути зафіксовані у кваліфікації персоналу або базі І.В.МАШКІНА, О.О.ТИМАШОВ Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 122 знань інформаційного забезпечення систем підтримки й прийняття рішень. Тех- нічна готовність системи визначає можливість досягнення мети, для якої ство- рювалась система, тобто для досягнення визначеного ефекту. Пониження рівня готовності понижує ефективність системи або призводить, у деяких випадках, до втрат, які перевищують не тільки вартість засобів підтримки готовності або са- мої системи, але й вартості об’єкта, на якому така система встановлюється. Рівень ТГ можна характеризувати залишковим призначеним ресурсом тех- нічних складових об’єкта, які представляють собою установки, агрегати, механі- зми та інше обладнання, що забезпечує працездатність СТС у відповідності з призначенням. Важливою умовою достовірності оцінки ТГ є виявлення законо- мірностей інтенсивності витрат ресурсу від умов і режимів експлуатації шляхом спеціальної організації ресурсних випробувань, цілеспрямованого збору і обро- бці дослідних даних про результати діагностичних операцій ТОР. В цьому випадку загальну формалізовану постановку задачі оцінки та про- гнозування ТГ можна здійснити на основі ресурсно–діагностичної моделі техні- чного стану (РДМ ТС) наступним чином. Нехай існує функція зміни ТС об’єкта неперервного або дискретного параметра t, яка характеризується набором, або вектором ознак w, які належать деякому діагностичному простору ознак W. Припустимо, що існує деяке розв’язуюче правило екстраполяції результатів ви- міру w1,... wк в моменти t1,...tк, які утворюють множини Tк = {t1,...tк}, W(Tк) = {w1,... wк }. Позначимо w(t/Tк) процес, який можна спрогнозувати на відрізку (tк t к+1), отриманий за допомогою правила екстраполяції. Тоді при умові існування області Ωw у просторі , яка відповідає роботоздатним станам об’єкта, для всіх t ∈(tк tк+1), при яких w(t/Tк) = Ωw , ТС буде також відповідати роботоздатності об’єкта. Для оцінки впливу умов експлуатації позначимо вектор зовнішніх впли- вів g(t), а вектор параметрів об’єкта позначимо a. Домовимось також, що при оцінці вектора ознак W стає відомим вектор помилок вимірів n(t). Крім того, не- хай існує вектор параметрів системи вимірів W та об’єкту b, який забезпечує формування деякого вектора ТС об’єкту u(t) за допомогою функції w=G(u,n,b). Тоді зміни ТГ будуть характеризуватися диференціальним рівнянням: du/dt = f(u, g, a), яке розглядається у просторі ТС–U . Внаслідок цього існує область до- пустимих станів у просторі U, яка відповідає Ωw. Таким чином можна знайти і U(Tk), яке відповідає w(Tk), та провести екст- раполяцію процесу u(t) на відрізку (tk,tk+1]. Аналогічно можна стверджувати, що ТС на відрізку (tk,tk+1] не досягне граничного стану (ГС), якщо u(t)∈ Ωw при всіх t∈(tk,tk+1].Апостеріорна імовірність досягнення об’єктом ГС буде дорівнювати P(t/Tk) = P{u(τ)∈Ωw; τ∈( tk,t]/w(Tk)}. Оскільки задача розглядається стосовно до прогнозування працездатного ТС, межа Ωw повинна відповідати граничним ста- нам. Апостеріорна функція розподілу імовірності досягнення ГС, яка відповідає фіксованим значенням процесу U(Tk) на множині Tk, буде дорівнювати P[t/u(Tk)] = P{u(τ)∈Ωw; τ∈( tk,t]/u(Tk)}. Значить можна записати: КОМП’ЮТЕРНО - ОРІЄНТОВАНІ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДТРИМКИ... Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 123 P(t/Tk) = Ωω κ ∫ P[t/u(Tk)]P[u(Tk)/w(Tk)]du(Tk), (2) де к - число моментів часу t1,...tк, в яких відбувалися вимірювання процесу w(t). При значенні допустимої імовірності досягнення об’єктом ГС - Рдод. індиві- дуальний або залишковий ресурс tзал буде визначатися нерівністю P(tk+tзал/T)≥Pдод.. Гранично допустимий фактично залишковий ресурс можна знайти з рівності P(tk+tзал/T) = Pдод. Інформація, яка необхідна для оцінки ТГ зна- ходиться, головним чином, у результатах спостережень w(Tk), за значеннями яких визначаються оцінки вектора стану u T u uk k( ) ( , ...= 1 ), параметрів об’єктаa та системи вимірів b . В цьому випадку ідентифікація ТС здійснюєть- ся за допомогою співвідношення P(t/Tk)= P[t/ u (Tk)]. Така оцінка є більш грубою в порівнянні з оцінкою, в якій використовується функція розподілу імовірнос- тей. Функція розподілу залишкового ресурсу як показника ТС та ТГ буде мати вигляд: Fзал(tзал/Tк) = 1–P(tк+tзал/Tк) Розглянуті поняття та показники відображають конструктивно–технологічні особливості системи та їх елементів як ресурсоносіїв і залежать від пристосова- ності системи ТОР до виконання поновлювальних операцій. Аналізуючи процес експлуатації та ремонту технічних складових об’єкта можна виділити поняття поточної ТГ (ПТГ) та узагальненої ТГ (УТГ). Поточна ТГ розглядається в межах одного експлутаційно–ремонтного циклу (ЕРЦ) СТС–періоду, що повторюється, на протязі якого здійснюється у визначе- ній послідовності видів технічного обслуговування (ТО) та ремонту. Для прове- дення ремонту СТС періодично виводяться з експлуатації. Узагальнена ТГ оцінюється стосовно до періоду експлуатації та ремонту, (період може включати в себе декілька ЕРЦ). Взаємозв’язок понять ПТГ та УТГ полягає у наступному. У відповідності з структурою ЕРЦ технічних складових об’єкта у зазначені моменти часу прово- диться заміна або ремонт його окремих вузлів та деталей. Таким чином, на кож- ному з цих інтервалів буде стрибкоподібно зростати ПТГ у результаті віднов- лення ресурсів окремих елементів , але не до першопочаткового значення G0, а до деякого значення Gt, так як частина вузлів та деталей ТСО залишилася з не- повними ресурсами працездатності. Не порушивши загальності розсудів , при- пустимо, що зменшення ПТГ у межах кожного стану експлуатації відбувається за експоненціальним законом з параметром β, тобто G G e t= − 0 β , а відновлення відбувається до величини Gwt, яка характеризується степенем відновлення kb= =Gwt/G0; 0< kb<1. Величина поновлення ПТГ ∆G на кожному відрізку буде дорівнювати ∆G=G0(kb–e–βt). Відповідно, загальний опис процесу спадання та відновлення ПТГ можна представити у вигляді Gti = Gi–1 e–βiti ; ∆Gi = Gi–1(kbi–e–βiti). (3) І.В.МАШКІНА, О.О.ТИМАШОВ Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 124 Поточна технічна готовність після i–го відновлення буде характеризуватися Gwti=Gi–1kbi. В цілому СТЗ як елемент системи буде функціонувати до досягнення ГС, при якому Gwt=Gпр. Узагальнений процес втрати першопочаткового рівня ТГ можна характеризувати пилоподібною залежністю A=F(βi,∆Gi.). Математичне сподівання часу перетину процесу A із Gгр буде представляти собою функцію: )...,,,( 1р0 впв•г kkAGGT Φ= . (4) Нехай загальне зниження УТГ описується також експонентою. Тоді можна записати: Gпр = G0e−θn mpT . (5) Так як Gпр/ G0 = e−θn mpT ,то після логарифмування отримуємо : ln(Gпр/ G0) = − θn mpT Тому з (5) випливає, що T G Gmp n p n= (ln( / )) /0 θ . (6) Оскільки розглянутий процес являється багатофакторним, то як показано в (4), можна вважати, що Tmp розподіляється за нормальним законом. Враховую- чи, що процес втрати першопочаткового рівня ТГ описується експоненціальни- ми залежностями, а залежність рівня ТГ системи з урахуванням запланованих робіт по відновленню ТГ має вигляд пилоподібної функції, то при таких припу- щеннях справедливі наступні співвідношення: G(t)=G0e–βt, Gi t Gi e i t ti( ) ( ) = − − − −1 1α , Gi–1=G(ti–1), ti–1≤t≤ti, (7) G t dt Tmp G t dt t G t dt t t Gn t dt tn tn ( ) ( ) ( ) ... ( ) ,=∫ +∫ +∫ + − ∫ 0 1 0 1 2 1 2 1 (8) G e tdt Tmp G e tdt t G e t t dt t t Gne n t tn dt tn tn 0 0 0 1 0 1 1 2 1 1 2 1 1 − =∫ − +∫ − − +∫ + − − − − ∫ β α α α( ) ... ( ) , (9) G e Tmp G e t Gn n e n tn0 1 0 1 1 1 1 1 1 β β α α α α( ) ( ) ... ( )− − = − − + + − − − , (10) 1 1 1 1 1 1 1 2 2 1 2 2 1 β β α α α α α α( ) ( ) ( ) ... ( )− − = − − + − − + + − −e Tmp e t Kb e t Kbn n e ntn ,(11) КОМП’ЮТЕРНО - ОРІЄНТОВАНІ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДТРИМКИ... Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 125 P Tmp KtTmp e T Tmp Kt Tmp ( )= − 1 2 2 2 2 π . (12) Можна встановити, що для кожного об’єкта існує міжремонтний ресурс, на- роботка якого потребує ремонту для всіх його елементів. Тому, УТГ буде харак- теризуватися періодом використання, накопиченими витратами на відновлення ПТГ, прогнозованими витратами на залишковий міжремонтний ресурс Tmp або їх співвідношеннями. Таким чином розглянута загальна формалізована постано- вка задачі оцінки допустимого рівня технічного стану в процесі управління тех- нічною готовністю обумовлює можливість ефективного використання ресурсно– діагностичної моделі технічного стану об’єктів та їх елементів і підсистем при наявності кількісної оцінки впливу умов та режимів експлуатації на інтенсив- ність витрат назначеного ресурсу і оцінки фактичних залишкових ресурсів. Ви- користання таких формалізованих методик та моделей опису технічного стану об’єктів у створенні спеціальних комп’ютерно–орієнтованих програмових засо- бів дають можливість розробникам та експлуатаційному персоналу проводити більш достовірну оцінку про виконання об’єктом призначених йому функцій і більш ефективно керувати процесом підтримки необхідної технічної готовності об’єкта та його підсистем. Наступним кроком розгляду цієї проблеми є виділення та обґрунтування критеріїв технічної готовності складних технічних систем на різних етапах її експлуатації. 1. Абрамов О.В. Обеспечение безотказности систем ответственного назначения // Инфор- мационные технологии в проектировании и производстве, 2000 − №4 − С. 14 −16. 2. Богатырев В.А. К оценке надежности систем из многофункциональных модулей // Авто- матизация и современные технологии, 2001. −№6 − С − 12 − 15. 3. Корн Г. ,Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров. М.:Наука, 1984 − 832 с. Одержано12.03 2003

Комп’ютерно-орієнтовані методики організації підтримки технічної готовності складних технічних систем

Institution

Ähnliche Einträge