Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації

В статті розкривається загальна характеристика основоположних принципів права. Підкреслюється, що ефективна реалізація принципів справедливості, свободи, рівності та гуманізму може досягатися лише за умови узгодження їх змісту з вимогами традиційної суспільної моралі, що має незмінні об’єктивні осно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Сунєгін, С.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Альманах права
Теми:	Загальна теорія принципів права
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63908
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації / С.О. Сунєгін // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 275-279. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-63908
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-639082014-06-10T03:02:32Z Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації Сунєгін, С.О. Загальна теорія принципів права В статті розкривається загальна характеристика основоположних принципів права. Підкреслюється, що ефективна реалізація принципів справедливості, свободи, рівності та гуманізму може досягатися лише за умови узгодження їх змісту з вимогами традиційної суспільної моралі, що має незмінні об’єктивні основи. В статье раскрывается общая характеристика основополагающих принципов права. Подчёркивается, что эффективная реализация принципов справедливости, свободы, равенства и гуманизма может достигаться только при условии согласования их содержания с требованиями традиционной общественной морали, которая имеет неизменные объективные основания. The article discovers a general characteristic of the main principles of law. The author concludes that history of philosophical-and-legal thoughts and also social practice demonstrates and proves continually that to contents of notions justice, liberty, equality and humanism people contribute different criteria that acquire sometimes absolutely opposite meanings. According to the author opinion it is necessary to determine contents above mentioned notions, by making concrete their meanings in context of moral measurement, and also to disclose reasons, that are based on wrong perception and comprehension of this principles. It should be noticed that in spite of different subjective treatments of the main principles of law, they all have objective foundations of their existence, among which necessity is first. As an example of such a wrong perception and comprehension of the main principles of law the author points at the Bill of Ukraine «about amendments to the acting laws (concerning providing equal human rights and opportunities to men and women in the field of labor)». With this Bill in particular it is offered to amend to the Code of laws about labour in Ukraine and some several legislative acts concerning the prohibition to discriminate in the field of labour with features of sexual orientation, without having in mind at all objective foundations and peculiarities of many jobs and appointments, that require, besides professional abilities and education, high level of moral qualities (for example, teacher or public official’s appointment). In this context it is necessary to notice, that traditionally for law in total its main principles acquire wrong meaning, as in this case they start contradicting to the fundamental customs of human existence, created by nature. Thus, objective foundations of moral measurement of the main principles of law should correct subjective perception and comprehension of their contents. By this, wrong perception and comprehension of the main principles of law, as a rule, is based on a selfish aspiration to satisfy own interests only. Positive law should take into account and secure above mentioned main principles of law, by coming out from their objective moral measurement, that is coordinated to the fundamental customs of human existence, created by nature. It is also stressed that effective realization of justice, liberty, equality and humanism may be achieved only by means of harmonization of their contents with demands of traditional social moral, that has objective unchangeable bases. 2012 Article Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації / С.О. Сунєгін // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 275-279. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0113 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63908 340.1 uk Альманах права Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальна теорія принципів права Загальна теорія принципів права
spellingShingle	Загальна теорія принципів права Загальна теорія принципів права Сунєгін, С.О. Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації Альманах права
description	В статті розкривається загальна характеристика основоположних принципів права. Підкреслюється, що ефективна реалізація принципів справедливості, свободи, рівності та гуманізму може досягатися лише за умови узгодження їх змісту з вимогами традиційної суспільної моралі, що має незмінні об’єктивні основи.
format	Article
author	Сунєгін, С.О.
author_facet	Сунєгін, С.О.
author_sort	Сунєгін, С.О.
title	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
title_short	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
title_full	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
title_fullStr	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
title_full_unstemmed	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
title_sort	основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Загальна теорія принципів права
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/63908
citation_txt	Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації / С.О. Сунєгін // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 275-279. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Альманах права
work_keys_str_mv	AT sunêgínso osnovopoložníprincipipravazagalʹnaharakteristikatadeâkíaspektirealízacíí
first_indexed	2025-07-05T14:38:37Z
last_indexed	2025-07-05T14:38:37Z
_version_	1836818176091881472
fulltext	275 УДК 340.1 Сергій Олександрович Сунєгін, молодший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ПРАВА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ Стрімкий розвиток різноманітних сфер людської життєдіяльності, глобалізація та технологіч- ний прогрес, завдяки яким поступово формується глобальне інформаційне суспільство, вимагає здійснення належного реагування зі сторони правової системи в цілому. При цьому важливою є проблема визначення сутності та змісту вихідних засад або принципів правового регулювання, які б забезпечили стійкість, злагодженість та ефективність цього процесу на сучасному етапі роз- витку суспільства. Отже, для того, щоб забезпечити належний результат правового регулювання, необхідно правильно визначити зміст, насамперед, таких основоположних принципів права, як справедливість, свобода, рівність та гуманізм. Методологічною основою цієї статті стали праці С. Алексєєва, А. Колодія, О. Малька, М. Мар- ченка, М. Матузова, Н. Оніщенко, С. Погребняка, О. Скакун, Ю. Шемшученка та інших відомих вчених, які сприяють осмисленню змісту, ролі та значення фундаментальних принципів права в сучасних трансформаційних умовах розвитку суспільства. Проте, як показує реальна практика суспільного життя, назріла нагальна потреба здійснення нових наукових пошуків вказаної про- блематики, яка, на нашу думку, пов’язана з осмисленням морального змісту основоположних принципів права та деяких аспектів їх реалізації в сучасних умовах. Виходячи з зазначеного, метою цієї статті є визначення у найбільш загальному значенні зміс- ту чотирьох основоположних принципів права (справедливості, свободи, рівності та гуманізму), які покликані забезпечити дійсно ефективний та прогресивний розвиток правового регулювання суспільних відносин на основі правильного сприйняття та розуміння моральної основи соціаль- ного розвитку. У сучасній загальнотеоретичній юридичній літературі під основоположним принципами пра- ва, як правило, розуміють систему найбільш загальних і стабільних імперативних вимог, вихідних ідей, засад, положень найвищого авторитету, закріплених у праві, які є концентрованим виразом найважливіших сутнісних рис та цінностей, що притаманні певній системі права, і визначають її характер і напрями подальшого розвитку [1, с. 37; 2, с. 237; 3, с. 127]. При цьому до основополож- них принципів права науковці, зазвичай, відносять справедливість, свободу, рівність та гуманізм, зазначаючи, що вони є базовими телеологічними цінностями права [4, с. 43]. Слід зауважити, що вказані принципи права знайшли своє безпосереднє закріплення в нор- мах чинного законодавства України і, зокрема, в Основному Законі нашої держави — Консти- туції України. Проте, на жаль, доводиться констатувати, що реалізація їх вимог на практиці здійснюється зовсім не так, як цього вимагає справжній суспільний прогрес. Внаслідок цього політико-правова ментальність багатьох членів українського суспільства характеризується на- явністю суттєвих вад, серед яких варто особливо виділити: низький рівень політичної та право- вої культури, втрата міцних традицій законослухняності, девальвація моральних та духовних цінностей, втрата довіри громадян до влади, розуміння свободи як вседозволеності, що не має жодних меж тощо. Однією з найважливіших причин такого кризового стану свідомості багатьох українців, на нашу думку, є ігнорування суб’єктами права об’єктивного морального змісту вказаних принципів або викривлене та однобічне сприйняття основних моральних постулатів, що засновується, як правило, на суто егоїстичному способі мислення. Отже, особливої актуальності в умовах сього- дення набуває проблема правильного розуміння сутності морального змісту справедливості, сво- боди, рівності та гуманізму як основоположних принципів права. 276 Необхідно зазначити, що історія філософсько-правової думки, а також суспільна практика, постійно демонструють і тим самим доводять, що в зміст понять «справедливість», «свобода», «рівність» та «гуманізм» люди вкладають різні критерії, які іноді набувають абсолютно проти- лежного характеру та змісту. У зв’язку із цим, на нашу думку, потрібно визначитися зі змістом вказаних понять, конкретизувавши їх значення в контексті морального виміру, а також виявити ті причини, які лежать в основі їх викривленого сприйняття та розуміння. Відомий американський філософ Д. Ролз зазначав, що «справедливість є щонайпершою чес- нотою суспільних інституцій» [5, с. 26]. Так, у загальному розумінні ідея справедливості може бути представлена у вигляді рівноваги між діянням та його наслідками для того суб’єкта, який його здійснив, тобто між протиправним діянням і покаранням за нього, між правомірним і сус- пільно корисним вчинком та винагородою за нього. Рівність, повага до людини та її прав, ро- зумність, добросовісність, врахування особистих, суспільних та державних інтересів, наявність ієрархії в регулювання, охороні та захисті суспільних відносин, відповідність правових норм за- гальнолюдській моралі виступають критеріями принципу справедливості [3, с. 127]. Виходячи з цього, принцип справедливості — це складне та багатоаспектне поняття, що має об’єктивно- суб’єктивний рівень свого прояву, певним чином пронизує всі інші основоположні принципи права та дуже тісно взаємопов’язаний з ними. Поряд із справедливістю, поняття свободи — це також одне з найбільш складних та багато- аспектних понять. Це пов’язано насамперед з тим, що існують різноманітні аспекти свободи — економічний, політичний, юридичний, моральний тощо. У зв’язку із цим, у науковій літературі можна зустріти різноманітні концепції та визначення свободи, які нерідко залежать від певних суб’єктивних уявлень того чи іншого науковця, який вбачає в свободі те, що бажає побачити. Водночас, як вже зазначалося, це зовсім не означає відсутність об’єктивних основ або підвалин свободи, серед яких на першому місці стоїть необхідність. Розглядаючи аспекти взаємозв’язку права та свободи, слід зауважити, що розгляд цієї пробле- ми завжди буде упиратися з одного боку в закон, який є єдиним формально визначеним масш- табом людської діяльності, а з іншого, безумовно, в мораль, оскільки у протилежному випадку свобода перетворюється у вседозволеність, свавілля та анархію. Саме так розуміли свободу відомі філософи та мислителі минулого: Т. Гоббс, І. Кант, Ш. Монтеск’є, Дж. Локк та ін. Ідею права вони розглядали як ідею свободи, а свободу завжди пов’язували з законом (правом), мораллю та само- обмеженням [6, с. 40-41]. З принципом справедливості та свободи дуже тісно пов’язаний принцип рівності, який, закрі- плюючись та формалізуючись у правових нормах, стає необхідним способом соціального буття свободи. З цього приводу В. Нерсесянц зазначав, що «будь-якої іншої ефективної форми буття та виразу свободи в соціальній взаємодії людей, окрім правової, людство до сих пір не виробило» [7, с. 39]. Принцип рівності, що знайшов своє закріплення насамперед в статтях 21 та 24 Конституції України, означає рівну міру у вирішенні питань про права, свободи, обов’язки та відповідаль- ність всіх суб’єктів, які належать до визначеної в законі категорії громадян. При цьому таке за- кріплення зовсім не означає фактичну рівність громадян та рівність їх соціального статусу, які взагалі є недосяжними в силу природних та об’єктивних законів людського існування. Зокрема, історично обумовлений розподіл праці передбачає відмінності в соціальних функціях, а отже, і в соціальному статусі осіб, які виконують ці функції. Навіть в первісному суспільстві розподіл праці обумовлював нерівність статусу чоловіків, жінок та дітей в межах родової та общинної організації суспільного життя. Таким чином, формальна рівність є формулою, що виражає справедливість реально діючого правопорядку, оскільки позитивне право повинно враховувати об’єктивні природні та соціальні відмінності між людьми. При цьому, як зазначають В. Нерсесянц та інші представники лібертар- но-юридичної концепції права, таке тлумачення справедливості позбавлене елементів довільно- сті, оскільки воно передбачає впорядкування суспільних відносин на основі визнання за кожною людиною формально рівної можливості реалізації свободи як своєї сутнісної властивості, що ви- значає природу людини та в рівній мірі належить всім людям. Заперечення ж правового характеру 277 та значення справедливості призводить до того, що справедливість починає розумітися як будь- яке неправове начало, тобто вимога «зрівнялівки» або привілеїв, ті чи інші особисті економіч- ні, політичні, національні, соціальні, естетичні та інші інтереси або вимоги. Тим самим правове значення справедливості підмінюється індивідуальним, груповим або класовим інтересом та, у зв’язку із цим, довільним змістом та партикулярними вимогами [7, с. 46; 4, с. 45, 58]. Окрім зазначених вище основоположних принципів права, важливого значення в сучасних умовах також набуває принцип гуманізму, який передбачає насамперед визнання людини як особистості, її прав на вільний розвиток, утвердження блага людини як критерію оцінки сус- пільних відносин. Гуманізм втілює в собі моральну позицію суспільства, що виражає визна- ння цінності людської особистості, повагу до її гідності, прагнення до її благополуччя як мети суспільного розвитку тощо. При цьому гуманізм передбачає шанобливе ставлення до суб’єктів права, незалежно від того, якою була їх поведінка — правомірною чи неправомірною. Так, в нормативних актах сучасних демократичних держав закріплюється заборона катувань, а також жорстоких, нелюдських або таких, що принижують людську гідність, покарань. З морально- етичної точки зору ці аспекти гуманізму полягають у прощенні, милосерді по відношенню до правопорушника. Однак, варто зауважити, що принцип гуманізму, так само як і інші осново- положні принципи права, повинен також одночасно проявлятися і до іншої сторони у певно- му правовідношенні (наприклад, потерпілої сторони у правопорушенні) [3, с. 130], оскільки, у протилежному випадку, буде мати викривлене та однобічне тлумачення цього принципу, яке одночасно тягне за собою порушення щонайменше ще двох основоположних принципів пра- ва — справедливості та рівності. Так, на нашу думку, яскравим сучасним прикладом порушення одночасно всіх розглядуваних нами основоположних принципів права, є проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці) [8]. Цим законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та деяких інших законодавчих актів щодо заборони дискримінації у сфері праці за ознакою сексу- альної орієнтації, зовсім не враховуючи при цьому об’єктивних основ та особливостей багатьох професій та посад, які вимагають, окрім професійних здібностей та освіти, високого рівня мо- ральних якостей (наприклад, професія вчителя або посада державного службовця). У цьому контексті потрібно зауважити, що традиційні для права в цілому його основоположні принципи свободи, справедливості, рівності та гуманізму набувають свого викривленого (спо- твореного), аморального значення, оскільки вони в цьому разі починають суперечити фундамен- тальним законам людського співіснування, що встановлені самою природою, а саме: 1) принцип свободи в цьому випадку вже поступово починає переростати у принцип вседоз- воленості, оскільки починає розмиватися об’єктивний критерій її обмеження, моральна сутність якого полягає в тому, що свобода однієї людини обмежується свободою іншої в тій мірі, в якій це необхідно для рівного забезпечення та захисту свободи всіх членів суспільства; 2) порушення принципу справедливості вбачається, насамперед, у тому, що поступова зако- нодавча легітимація на державному рівні та, у зв’язку із цим, офіційне визнання та закріплення прав і свобод так званих «сексуальних меншин» немає під собою об’єктивних та визнаних в укра- їнському суспільстві морально-етичних засад, тобто це суперечить прагненням більшості членів українського суспільства; 3) принцип формальної рівності в цьому випадку порушується у зв’язку із тим, що законо- давцем не враховуються природні та всіма визнані статеві відмінності між чоловіком та жінкою, а також морально-правовий статус сім’ї як союзу чоловіка та жінки, який має місце практично у всьому світі. Зазначені фактори як раз і лежать в основі принципу формальної рівності, оскільки саме формальність правового регулювання гарантує розмаїття фактичного, тобто природну різ- номанітність соціального життя; 4) порушення принципу гуманізму, який в контексті правотворчості передбачає, що зміст пра- вових актів, які приймаються уповноваженими державними органами, має бути спрямованим на захист прав і свобод громадян, задоволення їх законних інтересів [9, с. 13], також набуває свого викривленого значення, оскільки він спрямований в цьому випадку на забезпечення шанобливо- 278 го ставлення лише до окремої незначної категорії громадян, не враховуючи при цьому інтересів інших осіб і, особливо, дітей. Слід зазначити, що, на нашу думку, так звана «лібералізація» на законодавчому рівні одно- статевих стосунків в окремих країнах Європи та Америки — це один із етапів, який свідчить про поступову загальну моральну деградацію людської особистості, що може призвести до непередба- чуваних наслідків в майбутньому, розповсюджуючись в різноманітних формах на більшість сфер суспільного життя. Підсумовуючи все вищенаведене, варто зауважити, що: 1) по-перше, основоположні принципи права проявляються насамперед у їх моральному зміс- ті, який має об’єктивні основи, що повинні коригувати суб’єктивне сприйняття їх змісту. Одно- бічне, викривлене суб’єктивне сприйняття та розуміння ідей справедливості, рівності, свободи та гуманізму, як правило, засновується на егоїстичному прагненні задоволення лише особистих (приватних) інтересів певної особи; 2) по-друге, позитивне право повинно враховувати та закріплювати вказані основоположні принципи, виходячи зі змісту їх об’єктивного морального виміру, що узгоджується з фундамен- тальними законами природного людського співіснування; 3) по-третє, основоположні принципи права тільки тоді матимуть високий позитивний ефект при їх реалізації у відповідній юридичній, правозастосовній діяльностях та правовідносинах, коли вони будуть наповнені традиційним моральним змістом, тобто будуть узгоджуватися з ви- могами та принципами панівної моралі у суспільстві. Саме моральний вимір основоположних принципів права забезпечує їх належну реалізацію, а також спрямовує використання, виконання, дотримання та застосування правових приписів на досягнення суспільного блага, а не приватних та, нерідко, аморальних інтересів окремої особи чи осіб, які, на нашу думку, лежать в основі їх викривленого суб’єктивного сприйняття та розуміння. Використана література: 1. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): [монографія] / С. П. Погребняк. — Х.: Право, 2008. — 240 с. 2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: [підручник] / О. Ф. Скакун. — [2-ге вид.]. — К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. — 520 с. 3. Теория государства и права: [учебник] / [кол. авт.]; [отв. ред. А. В. Малько]. — М.: КНОРУС, 2006. — 400 с. 4. Варламова Н. В. Понимание свободы, равенства и справедливости в контексте либертатной кон- цепции права / Н. В. Варламова // Российский ежегодник теории права. № 1. 2008 / [под ред. д-ра юрид. наук А. В. Полякова]. — СПб.: ООО «Университетский издательский консорциум «Юридическая кни- га», 2009. — С. 43-66. 5. Ролз Дж. Теорія справедливості / Дж. Ролз / [пер. з англ. О. Мокровольський]. — К.: Вид-во Со- ломії Павличко «Основи», 2001. — 822 с. 6. Матузов Н. И. Актуальные проблемы теории права / Н. И. Матузов. — Саратов: Изд-во Саратов- ской государственной академии права, 2004. — 512 с. 7. Нерсесянц В. С. Философия права: [учебник] / В. С. Нерсесянца. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — М.: Норма, 2006. — 848 с. 8. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рів- них прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці)». [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40344. 9. Концепція правового забезпечення підзаконної правотворчості Кабінету Міністрів України / [кол. авторів Ю. С. Шемшученко, Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко та ін.]. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. — 128 с. Сунєгін С. О. Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації. В статті розкривається загальна характеристика основоположних принципів права. Підкреслюється, що ефективна реалізація принципів справедливості, свободи, рівності та гуманізму може досягатися лише за умови узгодження їх змісту з вимогами традиційної суспільної моралі, що має незмінні об’єктивні основи. Ключові слова: основоположні принципи права, справедливість, свобода, формальна рівність, гуманізм, мораль, право. 279 Сунегин С. А. Основополагающие принципы права: общая характеристика и некоторые аспекты реализа- ции. В статье раскрывается общая характеристика основополагающих принципов права. Подчёркивается, что эффективная реализация принципов справедливости, свободы, равенства и гуманизма может дости- гаться только при условии согласования их содержания с требованиями традиционной общественной мо- рали, которая имеет неизменные объективные основания. Ключевые слова: основополагающие принципы права, справедливость, свобода, формальное равенство, гуманизм, мораль, право. Sunegin S. The Main Principles of Law: General Characteristic and Some Aspects of its Realization. The article discovers a general characteristic of the main principles of law. The author concludes that history of philosophical-and-legal thoughts and also social practice demonstrates and proves continually that to contents of notions justice, liberty, equality and humanism people contribute different criteria that acquire sometimes absolutely opposite meanings. According to the author opinion it is necessary to determine contents above mentioned notions, by making concrete their meanings in context of moral measurement, and also to disclose reasons, that are based on wrong perception and comprehension of this principles. It should be noticed that in spite of different subjective treatments of the main principles of law, they all have objective foundations of their existence, among which necessity is first. As an example of such a wrong perception and comprehension of the main principles of law the author points at the Bill of Ukraine «about amendments to the acting laws (concerning providing equal human rights and opportunities to men and women in the field of labor)». With this Bill in particular it is offered to amend to the Code of laws about labour in Ukraine and some several legislative acts concerning the prohibition to discriminate in the field of labour with features of sexual orientation, without having in mind at all objective foundations and peculiarities of many jobs and appointments, that require, besides professional abilities and education, high level of moral qualities (for example, teacher or public official’s appointment). In this context it is necessary to notice, that traditionally for law in total its main principles acquire wrong meaning, as in this case they start contradicting to the fundamental customs of human existence, created by nature. Thus, objective foundations of moral measurement of the main principles of law should correct subjective perception and comprehension of their contents. By this, wrong perception and comprehension of the main principles of law, as a rule, is based on a selfish aspiration to satisfy own interests only. Positive law should take into account and secure above mentioned main principles of law, by coming out from their objective moral measurement, that is coordinated to the fundamental customs of human existence, created by nature. It is also stressed that effective realization of justice, liberty, equality and humanism may be achieved only by means of harmonization of their contents with demands of traditional social moral, that has objective unchangeable bases. Key words: the main principles of law, justice, liberty, formal equality, humanism, moral, law.

Основоположні принципи права: загальна характеристика та деякі аспекти реалізації

Репозитарії

Схожі ресурси