Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)

Характеризується теорія функцій держави Бориса Чичеріна в аспекті його ліберального вчення про сутність держави і права. Визначаються основні елементи системи функцій держави Б.Чичеріна, описується їхня роль у розвитку суспільства, а також основні засоби їх правового забезпечення у ліберальній дер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Волинець, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Теорія держави і права
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64054
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження) / В.В Волинець // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 25-31. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64054
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-640542014-06-11T03:01:21Z Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження) Волинець, В.В. Теорія держави і права Характеризується теорія функцій держави Бориса Чичеріна в аспекті його ліберального вчення про сутність держави і права. Визначаються основні елементи системи функцій держави Б.Чичеріна, описується їхня роль у розвитку суспільства, а також основні засоби їх правового забезпечення у ліберальній державі. Досліджено зв’язок між функціями держави і головними напрямами державної політики. Характеризуется теория функций государства Бориса Чичерина в аспекте его либерального учения о сущности государства и права. Определяются основные элементы системы функций государства Б.Чичерина, описывает их роль в развитии общества, а также основные средства их правового обеспечения в либеральном государстве. Исследована связь между функциями государства и главными направлениями государственной политики. The article presents the characteristic of Boris Chicherin’s theory of state functions in the aspect of his liberal teaching as to the nature of state and law. The author defines basic elements of B.Chicherin’s state functions system, describes their role in society, as well as the main means of their legal support in the liberal state. The relation between state functions and the main directions of state policy is shown. 2012 Article Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження) / В.В Волинець // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 25-31. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64054 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теорія держави і права Теорія держави і права
spellingShingle	Теорія держави і права Теорія держави і права Волинець, В.В. Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження) Держава і право
description	Характеризується теорія функцій держави Бориса Чичеріна в аспекті його ліберального вчення про сутність держави і права. Визначаються основні елементи системи функцій держави Б.Чичеріна, описується їхня роль у розвитку суспільства, а також основні засоби їх правового забезпечення у ліберальній державі. Досліджено зв’язок між функціями держави і головними напрямами державної політики.
format	Article
author	Волинець, В.В.
author_facet	Волинець, В.В.
author_sort	Волинець, В.В.
title	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)
title_short	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)
title_full	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)
title_fullStr	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)
title_full_unstemmed	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)
title_sort	ліберально-правова теорія функцій держави б. чичеріна (до методології дослідження)
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Теорія держави і права
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64054
citation_txt	Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження) / В.В Волинець // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 25-31. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT volinecʹvv líberalʹnopravovateoríâfunkcíjderžavibčičerínadometodologíídoslídžennâ
first_indexed	2025-07-05T14:47:58Z
last_indexed	2025-07-05T14:47:58Z
_version_	1836818763947704320
fulltext	25Юридичні і політичні науки В.В. ВОЛИНЕЦЬ ЛІБЕРАЛЬНО-ПРАВОВА ТЕОРІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ Б.ЧИЧЕРІНА (ДО МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ) Характеризується теорія функцій держави Бориса Чичеріна в аспекті його ліберального вчення про сутність держави і права. Визначаються основні елементи системи функцій дер- жави Б.Чичеріна, описується їхня роль у розвитку суспільства, а також основні засоби їх правового забезпечення у ліберальній державі. Досліджено зв’язок між функціями держави і головними напрямами державної політики. Ключові слова: функції держави, державна політика, права і свободи людини, соціально- економічне регулювання, правопорядок. Характеризуется теория функций государства Бориса Чичерина в аспекте его либераль- ного учения о сущности государства и права. Определяются основные элементы системы функций государства Б.Чичерина, описывает их роль в развитии общества, а также основные средства их правового обеспечения в либеральном государстве. Исследована связь между функциями государства и главными направлениями государственной политики. Ключевые слова: функции государства, государственная политика, права и свободы чело- века, социально-экономическое регулирование, правопорядок. The article presents the characteristic of Boris Chicherin’s theory of state functions in the aspect of his liberal teaching as to the nature of state and law. The author defines basic elements of B.Chicherin’s state functions system, describes their role in society, as well as the main means of their legal support in the liberal state. The relation between state functions and the main directions of state policy is shown. Key words: state functions, public policy, human rights and freedoms, socio-economic regulation, legal order. Звернення до проблем функціонування держави в аспекті розвитку сучасних фунда- ментальних теоретично-правових досліджень складає одну з найважливіших і актуальних частин юридичної науки. Справді, досліджуючи практично будь-які питання розвитку держави та суспільства, чи то з погляду конституційного, чи адміністративного права, чи науки державного управління, завжди постає потреба теоретичного обґрунтування понят- тя функцій держави як основних напрямів її діяльності, що виражають її сутність і соці- альне призначення в галузі управління справами суспільства1. Це надає особливої теоре- тичної та практичної ваги тим державно-правовим теоріям, які дають змогу не лише пояснити ґенезу і трансформації системи функцій держави, але й обґрунтувати конкретні моделі організації функціонування держави у тих чи інших конкретно-історичних умовах залежно від конституційно визначених цілей держави, а також взятих нею на себе зобов’язань. Актуальність дослідження ліберально-правової теорії функцій держави визначного російського юриста та державознавця, одного з найвизначніших представників ліберальної думки2 Бориса Миколайовича Чичеріна (1828 — 1904 рр.), зумовлюється наступними при- чинами. По-перше, спроба комплексного наукового осмислення поняття функцій перед- бачає не лише виявлення тих специфічних напрямів та видів діяльності, що реалізуються сучасною державою, але й звернення до того правового матеріалу, який можна знайти у численних теоріях функціонування держави, що було розроблено й обґрунтовано у працях юристів минулих часів. Подібна актуальність зумовлюється не тільки об’єктивною потре- бою заповнення тих прогалин, що нині існують у науковому знанні про розвиток теорій 26 Держава і право • Випуск 56 функцій держави, але й важливістю реконструкції тих базових ідей, які було запропоновано з метою цілісного тлумачення як організації держави, так і її функціонування. По-друге, варто наголосити на тому, що попри наявність певних консенсуально прийнятих теоретич- них положень щодо способів і цілей розробки загальної теорії функцій держави, можна засвідчити співіснування не просто різних, а подекуди — прямо протилежних підходів в осмисленні системи функцій держави. Більше того, слід визнати, що часто загальний спосіб науково-правової інтерпретації поняття функцій держави та його змісту безпосередньо залежить від того, в який спосіб визначається сутність держави та її соціальне призначення тим чи іншим конкретним дослідником. У цьому контексті часто говорять про ліберальну, консервативну, соціал-демократичну тощо теорії функцій держави. Тобто функції держави визначають залежно від того, яку саме ідеологію державного і правового розвитку сповідує той чи інший дослідник. Таким чином, звернення до джерел вітчизняної і російської лібе- рально-правової думки в частині визначення поняття функцій держави та їхньої системи, дає змогу краще усвідомити теоретичне підґрунтя багатьох сучасних державно-правових теорій, які тією чи іншою мірою корелюють з процесом розвитку класичного лібералізму. По-третє, слід зауважити, що звернення до поглядів Б. Чичеріна на функції держави та їх правове обґрунтування, має істотну актуальність у світлі сучасних дискусій щодо обсягів і меж державного втручання у сферу суспільних відносин. Більше того, наголошуючи нині на потребі переосмислення ліберальних підходів до тлумачення функцій держави, необхідно не лише бути спроможним запропонувати певні альтернативні моделі функціонування дер- жави, але й знати суть ліберального підходу до визначення цього поняття, а також той зв’язок між сутнісними визначеннями держави та її функціями, який було описано у дослі- дженнях цілого ряду визначних вітчизняних і російських юристів, які належали і належать до цієї багатої державно-правової традиції. Отже, ставлячи за мету дослідження ліберально-правової теорії функцій держави Б. Чичеріна, ми повинні вирішити такі конкретні завдання: а) визначити специфіку тлу- мачення Б. Чичеріним сутності держави та її основних функцій в аспекті взаємодії держа- ви і суспільства, б) охарактеризувати систему функцій держави, а також розкрити зміст найважливіших із них, в) окреслити засоби забезпечення функцій держави, а також роль права у цьому процесі. На думку деяких сучасних дослідників, вчення про функції держави Б.Чичеріна (разом із теорією функціонування держави М. Коркунова) стало однією з перших науко- во-юридичних теорій, яка поклала початок вивченню цієї проблематики на теренах колишньої Російської імперії, а також заклала основи безпосереднього вивчення тих чи інших функцій держави3. І хоча зазначене твердження й може видаватися певним пере- більшенням, адже фактично ці питання до нього порушувались у дослідженнях М. Сперанського, К. Кавеліна, К. Неволіна та інших юристів, тим не менш, загальний внесок Б. Чичеріна у розробку поняття функцій держави, їх систематизації та розкриття змісту найважливіших функцій є безумовно значимим. Зокрема, про це пишуть такі авто- ри, як: О.Кудінов4, А.Захаров5 та інші. Утім, перш ніж переходити до висвітлення поняття функцій держави в державно-правовій теорії Б. Чичеріна, слід зазначити, яким чином цей юрист тлумачив саму державу і державну владу (доволі часто він описував її як верховну владу, а саму ознаку верховності вважав визначальною для конституювання і розвитку держави6), адже, насправді, процес функціонування держави розглядався ним як зовніш- ній вираз її сутності та соціального призначення7. Більше того, асоціюючи функції держа- ви з напрямами реалізованої державою політики (на основі чого він одним з перших обґрунтував доцільність диференціації всіх функцій держави на внутрішні та зовнішні), він доводив, що ці функції виникають і розвиваються не хаотично та спонтанно, а є лише проявом сутнісних властивостей тієї чи іншої держави. Фактично дослідженню цих питань Б. Чичеріним було присвячено декілька робіт: «Загальне державне право» (це час- тина перша «Курсу державної науки»), «Курс державної науки», «Філософія права», «Про 27Юридичні і політичні науки народне представництво» та частково «Власність і держава». На його думку, держава може бути визначена як «союз людей, що утворює єдине, постійне й самостійне ціле»8. Власне це становить сутність держави. Більше того, як уточнював Б. Чичерін, ідея держави перед- бачає не лише «союзність», але й верховність цього союзу, тобто належність йому верхо- вної влади9. Водночас держава як верховний союз формується і розвивається не випадко- во, а з необхідністю, що випливає з самої природи людського існування та взаємодії. Зазначений методологічний постулат Б.Чичеріна має особливо важливу роль, оскільки з огляду на нього він доводив і необхідність виникнення певної системи функцій держави. Отже, у суспільстві завжди існують певні розрізнені інтереси, які доволі часто можуть бути такими, що є взаємовиключними. Функцію узгодження таких інтересів не може викону- вати ані церква (оскільки її воля не є обов’язковою і не має ознак примусовості), ані гро- мадянське суспільство (адже воно завжди є сукупністю розрізнених інтересів і не може синтезувати різноманітні інтереси у єдину загальну волю). Тому сама логіка суспільного розвитку передбачала постання такої форми союзу людей як держава, що забезпечила управління верховною владою. Щоправда, пишучи про державу, Б. Чичерін гостро крити- кував всі спроби представити її як єдину форму спільного існування людей. На його думку, держава як верховний союз не лише не заперечує існування інших союзів (сім’я, церква, громадянське суспільство), але й гарантує їхні права та свободи. Таким чином, від самого свого початку держава формується як союз під проводом верховної влади, яка діє у певних напрямах і задля досягнення чітко визначених цілей (процес планування та реалізації цієї діяльності Б. Чичерін описував поняттям державної політики). У цій діяльності, з одного боку — виражається сутність держави та її призна- чення, а з іншого — викристалізовуються її основні функції. Визначальною функцією будь-якої держави є функція підтримання та охорони правопорядку. Зокрема, у своєму «Курсі державної науки» він писав: «Держава встановлюється насамперед для запобігання внутрішній анархії, яка з необхідністю виникає там, де немає єдиної, пануючої над всіма влади, адже анархія полягає у тому, що один безкарно посягає на права інших. Встановити у суспільстві правомірний порядок та охороняти права громадян від порушень, ось най- перше завдання публічної влади»10. Пояснюючи роль цієї функції, Б. Чичерін писав, що як юридичний союз держава повинна встановлювати та охороняти норми права, які є обов’язковими для всіх (включаючи й самі органи державної влади, їхніх службових і посадових осіб) і значимими для всіх. Реалізація цієї функції включає у себе два види діяльності, якими є: законодавча діяльність і судова діяльність. Причому, на відміну від багатьох своїх сучасників і наступників, він вважав судову і законодавчу функцію тісно сполученими. Не випадково, що у праці «Загальне державне право» він навіть розглядав їх у межах окремої частини, яка мала назву «Законодавство і суд»11. Тісний зв’язок цих двох видів діяльності пояснюється тим, що вони є необхідними умовами й водночас засо- бами охорони права. Тобто право (а точніше — правові норми) має бути спочатку сформу- льоване — це відбувається шляхом реалізації законодавчої функції, яка може бути витлу- мачена як процес встановлення загальнообов’язкових і санкціонованих державою норм суспільного життя і взаємодії, а потім, у разі потреби — захищене (для цього формується система відповідних органів, якими є суди, чиїм головним завданням є здійснення право- суддя та охорона чинного права незалежно від особи потенційного правопорушника). Звісно, поряд із законодавчою і судовою функцією має існувати й виконавча функція. Утім, вона розглядалася Б. Чичеріним дещо відокремлено, адже причиною її виникнення він вважав не засадничу суспільну потребу в охороні права, а похідну потребу ефективно- го управління суспільними справами та реалізації положень конкретних законів та інших нормативно-правових актів. Наступною важливою функцією, на яку вказував Б. Чичерін, була функція убезпечен- ня суспільства та держави як від внутрішніх, так і від зовнішніх загроз. Об’єктивною мате- ріальною основою реалізації є те, що він описував поняттям «сукупної суспільної сили», 28 Держава і право • Випуск 56 яка може організовуватися державою і спрямовуватись як за внутрішнім, так і за зовніш- нім вектором. Щоправда, як уточнював цей юрист, поняття «безпеки» не слід сприймати лише як відсутність зовнішніх або внутрішніх загроз стабільності та правомочності сус- пільних відносин. Насправді, у внутрішньому плані безпека суспільства та індивіда вклю- чає у себе ще й матеріальні та духовні умови його розвитку та самовдосконалення. На цьому етапі, коли держава вже не просто встановлює правові норми, а починає безпосе- редньо діяти, щоб якомога краще та ефективніше організувати соціальну енергію та сус- пільні сили, конституюється зміст управлінської функції, яку Б. Чичерін характеризував як діяльність з суспільного управління. Однак такий спосіб визначення управлінської функції може нести у собі одну потенційну і дуже небезпечну загрозу. Справа у тому, що говорячи про управління, слід чітко усвідомлювати його межі. З одного боку, управлінська функція держави може обмежуватися лише тією сукупністю дій та заходів, які безпосеред- ньо передбачені правовими нормами, випливають з необхідності охорони та забезпечення певних прав (насамперед йдеться про особисті права людини12) і гарантують утвердження законного порядку13. З другого боку, як писав Б. Чичерін, поступово розповсюджується інше тлумачення управлінської функції держави, яке, по суті, знімає всі межі щодо її реа- лізації, оскільки таким чином визначене управління, прикриваючись міркуваннями загального блага та практичної доцільності, може втручатись у всі сфери діяльності інди- відів, включаючи й приватну сферу. Така функція управління вже не є управлінням у точ- ному значенні цього поняття, а радше має описуватися поняттям державної опіки або ж як «функція опіки». Останній зі способів тлумачення управлінської функції Б. Чичерін вважав не лише хибним, але й вельми шкідливим для суспільного та державного розвитку. Його основну небезпеку він вбачав у поступовій нівеляції значущості індивідуальних прав та індивідуальної свободи при дедалі більшому посиленні держави, яка одного дня може взагалі забути про право і керуватись у своїй діяльності виключно міркуваннями доціль- ності або практичної необхідності. Тобто розширення сфери управління з елементами опіки може бути лише тимчасовим заходом, який застосовується в умовах, коли суспільно об’єктивно цього потребує. Але при цьому слід пам’ятати, що це лише тимчасовий і виму- шений різновид діяльності держави, який повинен не привчити громадян до державної опіки, а навпаки — сприяти формуванню у суспільстві начал свободи та самоорганізації. Звісно, як погоджувався Б. Чичерін, будь-які спроби апріорного встановлення меж управлінської функції держави є проблематичними, оскільки в процесі суспільного роз- витку можуть трапитися різні ситуації, які вимагатимуть державного втручання навіть за умови обмеження низки невід’ємних прав і свобод людини. Однак з цього жодним разом не можна робити висновок про те, що сама управлінська функція є безмежною. «З того, що неможна встановити точних меж державної діяльності, зовсім не випливає те, що вона повинна розповсюджуватись на все», — доводив Б. Чичерін14. Тому, якою б важливою і необхідною не видавалася потреба державного втручання (йдеться виключно про функ- цію управління), їй ніколи не можна приносити в жертву свободу і загальні для всіх права. З цього погляду Б. Чичерін доволі скептично ставився до поширення управлінської функ- ції держави на сферу духовних інтересів, науки, мистецтва та релігії. Тобто в процесі реа- лізації законодавчої функції держава створює належні правові умови (разом з ними нада- ються відповідні правові гарантії) для розвитку науки, мистецтва й духовної сфери в цілому. Більше того, з цією метою створюються спеціальні державні установи, напри- клад — установи народної освіти, покликані сприяти розвиткові освіти, науки, мистецтв тощо. Але після цього держава вже не може і не повинна впливати на ці відносини шляхом тих чи інших приписів, керуючись принципом доцільності. Однак, пов’язуючи конкретні функції держави з діяльністю як держави в цілому, так і з діяльністю окремих органів державної влади (якщо ця діяльність не відбувається, то тоді саме поняття «функцій держави» перетворюється на цілковиту абстракцію, яка немає жодного реального відношення до суспільства і суспільних відносин), Б. Чичерін ставив 29Юридичні і політичні науки принципове з погляду науки теорії держави і права питанням: що саме здатне зупинити неконтрольоване розширення сфери державної діяльності, якщо у цьому виникне потре- ба? Очевидно, що говорити про примус у такому випадку некоректно, оскільки держава за самим своїм визначенням є «верховним союзом», а отже, не підлягає жодному зовнішньо- му примусу. Тому єдиною сферою, де можна було б шукати подібні гарантії, є саме вла- штування державного союзу, яке включає у себе владу, закон, свободу та ціль. Причому основним серед щойно перелічених понять, яке має пряме відношення до будь-якої функції держави і до системи цих функцій в цілому, Б. Чичерін вважав поняття цілі дер- жави. Тобто, незважаючи на об’єктивні відмінності між функціями держави та її цілями, функції держави не можна розглядати й аналізувати поза контекстом цілей її існування та діяльності. Ціллю держави є «сукупність всіх індивідуальних цілей настільки, наскільки вони стосуються союзу як цілого»15. Власне заради цієї цілі постає й сама держава разом з усіма без винятку органами державної влади, кожен з яких має свою компетенцію і свою сферу діяльності. Подібне визначення сфер діяльності органів державної влади, яке вклю- чає у себе також принципи їх взаємодії, відбувається завдяки законам, які Б. Чичерін описував як зв’язувальну основу державного союзу. У цьому сенсі наявність законів є необхідною умовою не лише будь-якої діяльності, але й існування самої держави. Тому саме закон, а разом з ним і закріплені у законах права і свободи людини та громадянина, є тією гарантією, яка регламентує функціонування держави, визначає як саму діяльність держави, так і її межі (наприклад, змістовний виклад меж та умов реалізації державної діяльності у соціально-економічній сфері Б. Чичерін подав у своєму дослідженні «Власність і держава»). Водночас, говорячи про функції держави, Б. Чичерін вважав, що до їх вивчення можна підходити й з інших методологічних позицій. Доволі часто ці функції виводяться з ідеї реалізації державної влади, коли виділяються три основні галузі функціонування дер- жави: законодавство, судочинство та урядування (причому у межах урядування Б. Чичерін виділяв дві відносно самостійні елементи — військову та адміністративну функції). Утім, цей підхід видавався йому доволі змістовно розробленим у юридичній науці. До того ж головним завданням цього способу тлумачення функцій держави він вважав опис і вивчення специфіки функціонування кожної окремо взятої гілки державної влади. Щоправда, досліджуючи систему функцій держави як її тлумачив Б. Чичерін, не можна не зазначити ще один принциповий аспект. Справа у тому, що всі вищеописані функції він відносин до розряду внутрішніх. Утім, поряд з ними існує ще одна сфера діяль- ності держави, яка, на його думку, мала винятково важливе значення. Це сфера зовнішніх відносин або зовнішня функція держави. На відміну від внутрішніх функцій, її реалізація пов’язана із зовнішньою політикою держави і відбувається у сфері міжнародних відно- син16. У ході діяльності держави у цій сфері Б. Чичерін визначав для держави два основні завдання. З одного боку — це дотримання міжнародних угод, які є невід’ємною частиною міжнародного розвитку: «Якщо держави за самою своєю природою є самостійними оди- ницями, то відносини між ними можуть визначатись лише добровільними угодами. Договір… становить природний і нормальний спосіб узгодження інтересів між незалеж- ними особами. Тому він застосовується у міжнародних відносинах, так само як і у при- ватних»17. При цьому Б. Чичерін писав про дедалі більшу роль міжнародних торговельних угод і договорів, які значною мірою визначають зовнішню політику держави і у деяких випадках можуть навіть виступати інструментом агресивної політики фінансово та еконо- мічно розвинених держав. З іншого боку — це функція оборони, яка актуалізується у разі порушення політичної рівноваги, коли міжнародні відносини стають хиткими і вже не можуть надати надійних гарантій безпеки для їхніх учасників. Зазначена оборонна функ- ція не завжди означає війну, але у разі виникнення такої ситуації, коли проведення вій- ськових дій є неминучим, держава повинна докласти максимальних зусиль шляхом кон- солідації всіх своїх сил та спроможностей, щоб забезпечити свій суверенітет і незалеж- 30 Держава і право • Випуск 56 ність. Щоправда, пишучи про війну, він зазначав, що в ідеалі оборонна функція має діяти як превентивна оборона. Для цього держава повинна, по-перше, всіляко утримуватися від ведення військових дій, якщо їхньою причиною є другорядні проблеми, які можуть бути вирішені шляхом переговорів. І по-друге, як доводив Б. Чичерін, в процесі реалізації зовнішньої функції кожна держава повинна піклуватися не лише про свій власний інтер- ес (посилення своїх міжнародних позицій, збільшення своєї власної могутності та впливу тощо), але й про встановлення загальної міжнародно-політичної рівноваги18. Останнє положення є особливо важливим з огляду на те, що у ньому Б. Чичерін фактично виклав своє бачення перспектив розвитку міжнародної співпраці, а також тих цілей, яких має прагнути кожна держава в процесі своєї зовнішньополітичної діяльності. Таким чином, узагальнюючи результати проведеного дослідження, можемо сформу- лювати наступні висновки. По-перше, розробляючи власну теорію держави і права, Б. Чичерін вважав вчення про функції держави її невід’ємною й обов’язковою частиною. Подібна роль поняття функцій держави зумовлювалася тим, що під ним він мав на увазі не випадкові та поточні дії тих чи інших органів державної влади (така редукція функцій держави до функцій окремих державних органів часто ставала предметом критики цього юриста), а необхідні, зумовлені самою сутністю «державного союзу верховної влади» напрями діяльності держави, через які виражається її соціальне призначення, реалізують- ся основні цілі та завдання держави. Фактично це дало змогу. Б. Чичеріну сполучити в одному комплексі державно-правових досліджень і продемонструвати зв’язок між такими поняттями, як сутність держави, її призначення, цілі державної діяльності та функції дер- жави. По-друге, слід наголосити, що визначальною функцією держави Б. Чичерін вважав охорону права. Ця функція реалізується завдяки двом специфічним видам діяльності дер- жави: законодавчій та судовій діяльності. Адже право спочатку встановлюється засобом реалізації законодавчої функції, яка описується як процес встановлення загально- обов’язкових і санкціонованих державою норм суспільного життя і взаємодії, а потім, у разі потреби — захищається завдяки системі судових органів, головним завданням яких є здійснення правосуддя. По-третє, обґрунтовуючи загальний розподіл всіх функцій на внутрішні та зовнішні, Б.Чичерін приділяв чималу увагу й вивченню тих, які реалізуються у зовнішньополітичній діяльності держави. Зазначені функції держави він тлумачив у аспекті досягнення двох цілей: а) підтримання міжнародної політичної рівноваги (шля- хом виконання всіх прийнятих на себе окремими державами міжнародних зобов’язань у частині дотримання міжнародних угод і договорів); б) оборона держави від зовнішніх агресивних дій. При цьому він вказував на два принципові моменти, які, на нашу думку, не втратили актуальність до нині. З одного боку, він вказував на прямий зв’язок між вну- трішніми та зовнішніми функціями держави, доводячи, що часто саме внутрішня сила держави є причиною і основою тієї чи іншої міжнародної політики. З іншого боку, він вважав очевидним і те, що успішна реалізація зовнішньої функції сприяє внутрішній ста- більності та підвищенню добробуту громадян і держави в цілому (як приклад, Б. Чичерін наводив сферу торгівлі, які успішна міжнародна політика є однією з найнадійніших запо- рук внутрішнього добробуту). Наразі нами було досліджено лише основні аспекти теорії функцій держави Б. Чичеріна. Утім, навіть на цій основі можна зробити обґрунтований висновок про його незаперечний внесок у розвиток загальної науки держави і права, а також про актуаль- ність і значущість його науково-юридичних досліджень для сьогодення. 1. Загальна теорія держави і права: підручник / За ред. М. В. Цвіка, О. В. Пет- ришина. — Х.: Право, 2009. — С. 89. 2. Российский либерализм: идеи и люди / Под общ. Ред. А. А. Кара-Мурзы. — М.: Новое издательство, 2004. — С. 96-108. 3. Корнев В. Н. Проблемы теории государства в либеральной правовой мысли России конца ХІХ — нача- ла ХХ века: Монография. — М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2005. — С. 159. 4. Кудинов О. А. 31Юридичні і політичні науки Б. Н. Чичерин — выдающийся российский конституционалист // Юридическое образо- вание и наука. — 2002. — № 2. — С. 34-35. 5. Захаров А. В. Б. Н. Чичерин о соотношении права, нравственности и политики // Правовая политика и правовая жизнь. — 2003. — № 4. — С.187. 6. Чичерин Б. Н. Верховная власть // Закон. — 2010. — № 5. — С. 160. 7. Зорькин В. Д. Из истории буржуазно-либеральной политической мысли России второй половины ХІХ — начала ХХ века. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. — С. 69-75. 8. Чичерин Б.Н. Философия права. — СПб.: Наука, 1998. — С. 233. 9. Чичерин Б. Н. Общее государственное право. — М.: Зерцало, 2006. — С. 1-10. 10. Чичерин Б. Н. Курс государ- ственной науки. Часть третья: Политика. — М.: Типо-литограф. Т-ва Кушнеров и Ко, 1898. — С. 18. 11. Чичерин Б. Н. Общее государственное право. Там само. — С. 313-354. 12. Прокопов Д. Є. Поняття особистих прав людини та їх обґрунтування в правовій теорії Б. Чичерина // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 11. — С. 31-41. 13. Чичерин Б. Н. Курс государственной науки. — С. 400-415. 14. Чичерин Б. Н. Философия права. — С. 236. 15. Чичерин Б. Н. Философия права. — С. 237. 16. Чичерин Б. Н. Философия права. — С. 250. 17. Чичерин Б. Н. Философия права. Там само. — С. 252-253. 18. Чичерин Б. Н. Философия права. — С. 257-258.

Ліберально-правова теорія функцій держави Б. Чичеріна (до методології дослідження)

Репозитарії

Схожі ресурси