Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування
Зазначається, що прожитковий мінімум має застосовуватися не тільки як орієнтир рівня життя населення, держава зобов’язана забезпечити умови досягнення рівнів прожиткового мінімуму для відповідних груп населення. Вказується, що свобода від бідності є невід’ємною частиною прав людини...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64162 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування / О.В. Москаленко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 295-299. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64162 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-641622014-06-13T03:01:32Z Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування Москаленко, О.В. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Зазначається, що прожитковий мінімум має застосовуватися не тільки як орієнтир рівня життя населення, держава зобов’язана забезпечити умови досягнення рівнів прожиткового мінімуму для відповідних груп населення. Вказується, що свобода від бідності є невід’ємною частиною прав людини Указано, прожиточный минимум должен применяться не только как ориентир уровня жизни населения, государство обязано обеспечить условия достижения уровней прожиточного минимума для соответствующих групп населения. Указывается, що свобода от бедности является неотъемлемой частью прав человека A living wage should be used not only as a guide to living standards, the state must provide the conditions for achieving the minimum subsistence level for the respective groups, and especially for the least protected. Freedom from poverty is an integral part of human rights 2011 Article Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування / О.В. Москаленко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 295-299. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64162 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Москаленко, О.В. Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування Держава і право |
description |
Зазначається, що прожитковий мінімум має застосовуватися не тільки як орієнтир рівня життя населення, держава зобов’язана забезпечити умови досягнення рівнів прожиткового мінімуму для відповідних груп населення. Вказується, що свобода від бідності є невід’ємною частиною прав людини |
format |
Article |
author |
Москаленко, О.В. |
author_facet |
Москаленко, О.В. |
author_sort |
Москаленко, О.В. |
title |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
title_short |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
title_full |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
title_fullStr |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
title_full_unstemmed |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
title_sort |
забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64162 |
citation_txt |
Забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, як принцип загальнообов’язкового державного соціального страхування / О.В. Москаленко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 295-299. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT moskalenkoov zabezpečennârívnâžittânenižčogozaprožitkovijmínímumâkprincipzagalʹnoobovâzkovogoderžavnogosocíalʹnogostrahuvannâ |
first_indexed |
2025-07-05T14:52:10Z |
last_indexed |
2025-07-05T14:52:10Z |
_version_ |
1836819028396474368 |
fulltext |
О. В. МОС КА ЛЕН КО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯРІВНЯЖИТТЯ,НЕНИЖЧОГОЗАПРОЖИТКОВИЙ
МІНІМУМ,ЯКПРИНЦИПЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГОДЕРЖАВНОГО
СОЦІАЛЬНОГОСТРАХУВАННЯ
За зна чається, що про жит ко вий мінімум має за сто со ву ва ти ся не тільки як
орієнтир рівня жит тя на се лен ня, дер жа ва зо бов’яза на за без пе чи ти умо ви до сяг нен ня
рівнів про жит ко во го мініму му для відповідних груп на се лен ня. Вка зується, що сво бо да
від бідності є невід’ємною ча с ти ною прав лю ди ни
Ключовіслова:за галь но обов’яз ко ве дер жав не соціаль не стра ху ван ня, про жит ко
вий мінімум, рівень жит тя, соціаль ний бю д жет
Ука за но, про жи точ ный ми ни мум дол жен при ме нять ся не толь ко как ори ен тир
уров ня жиз ни на се ле ния, го су дар ст во обя за но обес пе чить ус ло вия до сти же ния уров
ней про жи точ но го ми ни му ма для со от вет ст ву ю щих групп на се ле ния. Ука зы ва ет ся,
що сво бо да от бед но с ти яв ля ет ся не отъ ем ле мой ча с тью прав че ло ве ка
Ключевые слова: об ще обя за тель ное го су дар ст вен ное со ци аль ное стра хо ва ние,
про жи точ ный ми ни мум, уро вень жиз ни, со ци аль ный бю д жет
A living wage should be used not only as a guide to living standards, the state must pro
vide the conditions for achieving the minimum subsistence level for the respective groups, and
especially for the least protected. Freedom from poverty is an integral part of human rights
Keywords: obligatory state social insurance, cost of living, quality of life, the social
budget
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є системою прав,
обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту й охоплює
матеріальнезабезпеченнягромадянуразіхвороби,повної,частковоїаботимча-
сової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від
нихобставин,атакожустаростітавіншихвипадках,передбаченихзаконом,за
рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків
власникомабоуповноваженимниморганом,громадянами,атакожбюджетнихта
іншихджерел,передбаченихзаконом.Залежновідстраховоговипадкувирізня-
ютьтакійоговиди:пенсійнестрахування; страхуванняу зв’язку з тимчасовою
втратоюпрацездатностітавитратами,зумовленимипохованням;медичнестраху-
вання;страхуваннявіднещасноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахво-
рювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок без-
робіття.
Відносини, що виникають за видами загальнообов’язкового державного
соціальногострахування,маютьрегулюватисяокремимизаконами,прийнятими
відповідно доОснов законодавства України про загальнообов’язкове державне
соціальнестрахування1,яківідповіднодоКонституціїУкраїнивизначаютьприн-
ципитазагальніправові,фінансовітаорганізаційнізасадизагальнообов’язкового
державногосоціальногострахуваннягромадянвУкраїні.Однакзаконпрозагаль-
нообов’язковедержавнемедичне страхуваннядоцьогочасу так інеприйнято.
НеобхідністьопрацюванняіприйняттятакогозаконузумовленадефіцитомДер-
жавного бюджету на потреби охорони здоров’я, адже ресурси медичної галузі
практичновичерпанійбезрішучогоздійсненняреформивтриматиконтрольза
295Юридичні і політичні науки
станом здоров’я населення буде не можливо. Його прийняття сприятиме:
збільшеннюобсягів ресурсівна розвитокохорони здоров’я; забезпеченнюкон-
тролюзаформуваннямівикористаннямкоштів,необхіднихдляфункціонування
цієї системи; перебудові організаційної структури й управління галуззю
відповідно до сучасних вимог; запобіганню надмірній комерціалізації охорони
здоров’я,атакожзабезпеченнюпідвищенняефективностііякостімедичноїдопо-
моги,їїдоступностідлярізнихверствнаселення.
Одним із головних принципів загальнообов’язкового державного соціальне
страхуваннягромадянУкраїниєзабезпеченнярівняжиття,ненижчогозапрожит-
ковий мінімум, визначений законом, шляхом надання пенсій, інших видів
соціальнихвиплаттадопомоги,якієосновнимджереломіснування.
Критеріємвизначеннярозмірусоціальнихдопомогзарадянськихчасіввважа-
лася заробітна плата працівника і саме на неї орієнтувалась держава у своїй
соціальній політиці. В.С. Андрєєв, зокрема, писав: «Розмір винагороди за
соціальним забезпеченням може бути співрозмірним із заробітною платою
працівника,аподекудиізїїчастиною.Аленавітьтоді,колидопомоганадаєтьсяу
розмірічастинизаробіткупрацівника,цьоговистачаєдляпокриттяматеріальних
і духовних потреб працівника»2. У час, коли заробітна плата працівника була
головнимджереломіснуваннятагарантувалалюдинімінімальнийрівеньзадово-
лення її потреб, така ідеямала об’єктивне підґрунтя.Однак, з проголошенням
незалежностіреальнийзаробітокзменшивсяу4рази.Цепризвелодотого,що
заробітна плата вже не гарантує особі споживання матеріальних благ на рівні,
достатньому для розширеного відтворення її фізичної та інтелектуальної здат-
ностідопраці3,ібільшетого,спричинюєйогопогіршення.
Однимізконституційнихпринципівпобудовисоціальноїдержавиєзабезпе-
ченнякожномугромадянинурівняжиття,ненижчоговідпрожитковогомінімуму,
встановленого законом. Це положення – яскравий приклад упровадження в
національнуправовусистемуміжнароднихстандартівуцариніправлюдини.Так,
згідност.25Загальноїдеклараціїправлюдини4кожналюдинамаєправонатакий
життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне
соціальнеобслуговування,якийєнеобхіднимдляпідтриманняздоров’яідобро-
буту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби,
інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування
черезнезалежнівіднеїобставини.Стаття11Міжнародногопактупроекономічні,
соціальніікультурніправа5проголошує,щодержави,якіберутьучастьуньому,
визначаютьправокожногонадостатнійжиттєвийрівеньдлянього ійогосім’ї,
що включає достатнє харчування, одяг і житло. Держави зобов’язані вжити
належнихзаходівщодозабезпеченняздійсненняцьогоправа,визнаючиважливе
значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на
вільній згоді. Країни, визнаючи основне право кожної людини на свободу від
голоду,повиннівживатинеобхіднихзаходівіндивідуальноівпорядкуміжнарод-
ногоспівробітництва,якібвключалипроведенняконкретнихпрограмдлятого,
щоб:а)поліпшитиметодивиробництва,зберіганняірозподілупродуктівхарчу-
ванняшляхомширокого використання технічних і наукових знань, поширення
знаньпропринципихарчування івдосконаленняабореформиаграрнихсистем
так, щоб досягти найбільш ефективного освоєння та використання природних
ресурсів;б) забезпечитисправедливийрозподілсвітовихзапасівпродовольства
відповіднодопотребізурахуваннямпроблемкраїн,якімпортуючих,такіекс-
296 Держава і право • Випуск 54
портуючихпродукти.
Відповіднодост.1ЗаконуУкраїни«Пропрожитковиймінімум»6прожитко-
вий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального
функціонуванняорганізмулюдини,збереженняйогоздоров’янаборупродуктів
харчування,атакожмінімальногонаборунепродовольчихтоварівтамінімально-
гонаборупослуг,необхіднихдлязадоволенняосновнихсоціальнихікультурних
потреб особистості. Він застосовується для: загальної оцінки рівня життя в
Україні,щоєосновоюдляреалізаціїсоціальноїполітикитарозробленняокремих
державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної
платитамінімальноїпенсії завіком,визначеннярозмірів соціальноїдопомоги,
допомогисім’ямздітьми,допомогипобезробіттю,атакожстипендійтаінших
соціальнихвиплатвиходячизвимогКонституціїУкраїнитазаконівУкраїни;виз-
начення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних
соціальнихгарантійістандартівобслуговуваннятазабезпеченнявгалузяхохоро-
низдоров’я,освіти,соціальногообслуговуваннятаінших;встановленнявеличи-
ни неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного
бюджетуУкраїнитамісцевихбюджетів.
ВУкраїніпрожитковиймінімумвстановлюєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни
післяпроведеннянауково-громадськоїекспертизисформованихнаборупродуктів
харчування,наборунепродовольчихтоварівінаборупослуг.Основнимипринци-
памиформуваннянаборупослугє:задоволеннямінімальноїпотребигромадяну
житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у
підтриманнізв’язкузнавколишнімсередовищем;задоволенняпотребигромадян
у користуванні закладами освіти, охорони здоров’я; визначенняжитлово-кому-
нальнихпослуг (поводопостачанню,теплопостачанню,газопостачанню,елект-
ропостачанню,водовідведенню,утриманнютаексплуатаціїжитлатаприбудин-
кових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної
нормижитлатанормативівспоживаннязазначенихпослуг;урахуванняособливо-
стейпотребосіб,якіналежатьдорізнихсоціальнихідемографічнихгрупнасе-
лення.
Методикаобчисленняпрожитковогомінімуму,якоюкористуєтьсяЄвропейсь-
кастатистичнакомісія,ґрунтуєтьсянавизначеннімінімальногодоходугромадян
країн-учасницьЄвропейськогоСоюзу,якийвизначаєтьсяякполовинатакзваного
медіанногодоходу.Євростатрозумієпідмедіаннимдоходомсереднійдохідгро-
мадянЄС.Отож,зарозглядуваноюметодикоювартіснувеличинупрожиткового
мінімуму встановлюють на рівні половини середнього доходу громадян країн-
учасницьЄС7. Погодимось ізВ.Стрепко в тому,що вУкраїні цяметодика не
може бути застосована, адже середній рівень життя у нашій державі є значно
нижчимвідзахідноєвропейськогоіфактичноналежитьдонайнижчихнаконти-
ненті.Томуполовинамедіанногодоходуукраїнськихгромадяннегарантуватиме
їмзбереженняжиттєдіяльностінавітьнамінімальнодопустимомурівні8.
Враховуючи численні звернення громадян, громадських і профспілкових
організаційщодопорушенняконституційногоправамільйонівнашихспіввітчиз-
никівтаїхдітейнадостатнійжиттєвийрівеньунаслідокневідповідностівстанов-
леногоЗакономУкраїнипроДержавнийбюджетУкраїнипоказникапрожитково-
гомінімумуйогофактичномурозміру,Уповноваженийзправлюдинищеужовтні
2009 р. зверталася до Прем’єр-міністра України з поданням стосовно вжиття
заходівдлявстановленняпоказникапрожитковогомінімумузурахуванняміндек-
297Юридичні і політичні науки
суінфляції,атакожпереглянутогонаборупродуктівхарчування,непродовольчих
товарівтапослуг,якийвраховувавбисучасніпотребилюдинивнайнеобхідніших
витратах.У відповідіМіністерства праці та соціальної політикиУкраїнина це
поданнязазначається:«ЗгідноЗаконуУкраїни«Пропрожитковиймінімум»про-
житковиймінімумзатверджуєтьсяВерховноюРадоюУкраїнизакономпроДер-
жавнийбюджетУкраїнинавідповіднийрік.Економічнонеобґрунтованепідви-
щенняосновнихсоціальнихгарантій,зокремарізкепідвищеннярозмірумінімаль-
ноїзаробітноїплати,можепризвестидозначногозбільшеннявартостіпродукції,
зростанняспоживчихціні,якнаслідок,спричинитьзменшенняреальнихдоходів
громадянтапогіршення їхньогожиттєвогорівня.Тому,враховуючифінансово-
економічнийстанкраїни,доцільновизначитигарантованийтафінансовозабезпе-
ченийрозмірпрожитковогомінімуму».
Слід зауважити, що попри підвищення розмірів прожиткового мінімуму у
2010і2011роках,йогофактичнийрозмір,якіраніше,перевищуєзатверджений.
Посадовіособи,винніупорушеннізаконодавствапропрожитковиймінімум,
маютьнестивідповідальністьзгіднозчиннимзаконодавством.Цезнайшловідо-
браженняуст.6ЗаконуУкраїни«Пропрожитковиймінімум».Однак,покищовся
відповідальністьзажиттялягаєнаплечіпересічногогромадянина,якийнеотри-
мує навіть повноцінного харчування. Головне – потерпають діти, хворі, люди
похилоговіку,організмякихвимагаєзбалансованогохарчуваннядляактивного
соціального та фізичного розвитку. Що вже тоді говорити про задоволення
мінімальнихпотребгромадянужитлі,організаціїпобуту,користуваннітранспор-
том,закладамикультури,освіти,охорониздоров’ятощо.
ВУкраїні укорінялася практика встановлення завищених норм споживання
газу,води,тепла,нормвитратівтрат.Зростаючіобсягивитратвідповідноїгалузі
перекладаютьсянаспоживача,необхіднароботадлявирішенняпитаньстосовно
їх зменшення не проводиться.Формування тарифів здійснюється не на основі
техніко-економічнихрозрахунків,анаосновіфактичнихвитратминулихперіодів,
розмірякихєнедостатньообґрунтованим.Намійпогляд,передачаповноважень
щодовстановленнятарифівнаводо-,теплопостачання,водовідведення,утриман-
няжитламісцевимиорганамивлади, призвела допорушення ст. 3Конституції
України,заякоюутвердженняізабезпеченняправісвободлюдинитаїхгарантії
визначаютьзмістіспрямованістьдіяльностідержави.
Отже,вимогист.46КонституціїУкраїнистосовнотого,що«пенсії,іншівиди
соціальнихвиплаттадопомоги,щоєосновнимджереломіснування,маютьзабез-
печувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого
законом»,унашійдержавіналежнимчиномневиконуються.Уційситуаціїне
слід забувати, що прожитковий мінімум є вартісною величиною, достатньою
лише для забезпечення нормальногофункціонування організму людини, збере-
ження її здоров’я. Це набір продуктів харчування, а також мінімальний набір
непродовольчихтоварівімінімальнийнабірпослуг,необхіднихдлязадоволення
основнихсоціальнихікультурнихпотреб.
Притримуємось позиції, що прожитковий мінімум має застосовуватися не
тількиякорієнтиррівняжиттянаселення,державазобов’язаназабезпечитиумо-
видосягненнярівнівпрожитковогомінімумудлявідповіднихгрупнаселення і
передусімдлянайменш захищених із них.Свобода від бідності є невід’ємною
частиноюправлюдини.Злидніздатніпровокуватитапідживлюватинасильство,
поглиблювати обмеження соціальних, економічних і політичних прав. Забезпе-
298 Держава і право • Випуск 54
ченнюправ людей, які в них перебувають, сприяло б прискорення розробки й
ефективнездійсненняпрограмиборотьбизбідністю.
Необхідно вирішити питання уніфікації всіх видів допомог незахищеним
категоріямнаселення, визначенняпідстав їхнадання таджерелафінансування,
встановленняконтролюзацільовимвикористаннямкоштів.Маютьбутирозроб-
лені механізми доплат малозабезпеченим громадянам, якщо середньомісячний
сукупний дохід на особу менший від прожиткового мінімуму сім’ї. Важливим
кроком у виконанні соціальних програм може стати формування соціального
бюджетудержави,урозробціякогонеобхідновикористатирекомендаціїМіжна-
родноїорганізаціїпраці.
1. Ос но ви законодавстваУкраїнипрозагальнообов’язковедержавнесоціальнестра-
хування:ЗаконУкраїнивід14.01.1998р.,№16/98-ВР//ВВРУкраїни.–1998.–№23.–
Ст.121.2. Ан д ре ев В. С.ПравосоциальногообеспечениявСССР:Учебник.–2-еизд.с
изм.идоп.–М.:Юрид.лит.,1980.–С.65.3. Єза пен ко В.Адреснадопомогамалозабез-
печенимсім’ям//Вісн.Федераціїпроф.спілокУкраїни.–2001.–№3.–С.27.4. За галь
на деклараціяправлюдини:прийнятарезолюцією217А(ІІІ)ГАООНвід10.12.1948р.
//ДокументиООНАRES217А:Права людини.Міжнародні договориУкраїни, декла-
рації,документи/упоряд.Ю.К.Качуренко.–2-евид.–К.:Юрінформ,1992.–С.18–24.
5. Міжна род ний пакт про економічні, соціальні і культурні права: пакт ООН від
16.12.1966р.//ВісникКСУкраїни.–2006.–№4.6. Про про жит ко виймінімум:Закон
України від 15.07.1999 р., №966-XIV // ВВР України. – 1999. – №38. – Ст. 348. 7.
Зи нин В.Г., Но ви ков А.И.Опрожиточномминимумеирасчетахпрожиточногоминиму-
ма//Обществоиэкономика.–1994.–№5-6.–С.116.8.Стреп ко В.Забезпеченнядопо-
могамижиттєвогорівняненижчезапрожитковиймінімум//Вісн.Львів.ун-ту.–Серія
юрид.–2008.–Вип.47.–С.140.
299Юридичні і політичні науки
|