Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії

Розглядається різноманітний арсенал дослідницьких інструментів методології правового дослідження представницького мандата як правової категорії. Автор обґрунтовує доцільність і результативність філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових принципів, підходів і методів теоретико-методологіч...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Юркевич, Х.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Теорія держави і права
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64315
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії / Х.І. Юркевич // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 90-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64315
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-643152014-06-15T03:01:49Z Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії Юркевич, Х.І. Теорія держави і права Розглядається різноманітний арсенал дослідницьких інструментів методології правового дослідження представницького мандата як правової категорії. Автор обґрунтовує доцільність і результативність філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових принципів, підходів і методів теоретико-методологічного дослідження представницького мандата. Рассматривается разнообразный арсенал исследовательских инструментов методологии правового исследования представительского мандата как правовой категории. Автор обосновывает целесообразность и результативность философских, общенаучных и спеціальнонаучных принципов, подходов и методов, теоретико-методологического исследования представительского мандата. In the article the various arsenal of research instruments of methodology of legal research of representative mandate is considered as a legal category. An author grounds expedience and effectiveness of philosophical, scientific and specially scientific principles, approaches and methods, teoretiko-methodological research of representative mandate. 2012 Article Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії / Х.І. Юркевич // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 90-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64315 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теорія держави і права Теорія держави і права
spellingShingle	Теорія держави і права Теорія держави і права Юркевич, Х.І. Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії Держава і право
description	Розглядається різноманітний арсенал дослідницьких інструментів методології правового дослідження представницького мандата як правової категорії. Автор обґрунтовує доцільність і результативність філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових принципів, підходів і методів теоретико-методологічного дослідження представницького мандата.
format	Article
author	Юркевич, Х.І.
author_facet	Юркевич, Х.І.
author_sort	Юркевич, Х.І.
title	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
title_short	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
title_full	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
title_fullStr	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
title_full_unstemmed	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
title_sort	методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Теорія держави і права
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64315
citation_txt	Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії / Х.І. Юркевич // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 90-95. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT ûrkevičhí metodologíčníaspektidoslídžennâpredstavnicʹkogomandataâkpravovoíkategoríí
first_indexed	2025-07-05T14:58:06Z
last_indexed	2025-07-05T14:58:06Z
_version_	1836819401222914048
fulltext	90 Держава і право • Випуск 56 Х.І. ЮРКЕВИЧ МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦЬКОГО МАНДАТА ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ Розглядається різноманітний арсенал дослідницьких інструментів методології правового дослідження представницького мандата як правової категорії. Автор обґрунтовує доціль- ність і результативність філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових принципів, підходів і методів теоретико-методологічного дослідження представницького мандата. Ключові слова: метод, методологія, концептуальний підхід, представницький мандат. Рассматривается разнообразный арсенал исследовательских инструментов методологии правового исследования представительского мандата как правовой категории. Автор обосновывает целесообразность и результативность философских, общенаучных и спеціально- научных принципов, подходов и методов, теоретико-методологического исследования пред- ставительского мандата. Ключевые слова: метод, методология, концептуальный подход, представительский ман- дат. In the article the various arsenal of research instruments of methodology of legal research of representative mandate is considered as a legal category. An author grounds expedience and effectiveness of philosophical, scientific and specially scientific principles, approaches and methods, teoretiko-methodological research of representative mandate. Key words: method, methodology, conceptual approach, representative mandate. Сучасний період розвитку правових поглядів на поняття та сутність представницького мандата відзначається необхідністю переходу від системного осмислення накопиченого досвіду та теоретичних уявлень до побудови цілісної теорії як системи знань про представ- ницький мандат. У зв’язку з цим всебічне наукове дослідження представницького мандата передбачає окреслення методології дослідження зазначених проблем. Сучасна юридична наука має дієвий теоретико-методологічний апарат для вивчення різноманітних правових категорій, явищ, процесів. Наше завдання полягає у тому, щоб з усієї сукупності цих засо- бів виокремити та обгрунтувати найдоцільніші та адекватні щодо досліджуваної нами категорії. З огляду на це слід зазначити, що питанню представництва, статусу народних представників та їхнього мандату присвячено чимало праць вчених-конституціоналістів і теоретиків: С.С. Алексєєва, М.В. Баглая, А.О. Безуглова, Б.Н. Габричидзе, Д.А. Керімова, О.Е. Кутафіна, В.О. Лучіна, А.В. Малька, Б.А. Страшуна, та інших. Однак, незважаючи на широку популярність проблематики представницького мандата, питання методології його дослідження досі залишається поза увагою вчених. Загальній методології правових досліджень присвячені роботи І.І. Кального, М.С. Кельмана, Д.А. Керімова, В.А. Коз- лова, Л.А. Луць, В.С. Нерсесянца, П.М. Рабіновича, Н.Н. Тарасова та ін. Відтак, науковий синтез наявного вихідного матеріалу робить можливим здійснити спробу самостійного дослідження методології вивчення представницького мандата. Вивчення проблем методології дослідження представницького мандата потребує насамперед розуміння змісту поняття самої методології права. Загалом, у науковій літера- турі під методологією права прийнято розуміти загальнонауковий феномен, який об’єднує всю сукупність принципів, засобів і методів пізнання (світогляд, діалектичні методи піз- нання і вчення про них, загально і спеціальнонаукові поняття та методи), вироблених усіма суспільними науками, в тому числі й комплексом юридичних наук, які застосову- 91Юридичні і політичні науки ються у процесі пізнання специфіки правової дійсності, її практичного перетворення1. Методологія виконує три функції: отримання і створення нових знань; набуття знання у вигляді нових понять, категорій, законів, гіпотез, ідей, теорій; організація використання нових знань у практичній діяльності2. Звідси, дослідження представницького мандата як правової категорії повинно ґрунту- ватися насамперед на певних принципах і відбуватися з позицій і у межах певних наукових підходів. Так, базовими і визначальними принципами для цього дослідження можна вва- жати принципи об’єктивності, історизму, всебічності, комплексності та обгрунтованості дослідження. Комплексне використання зазначених принципів сприяє виявленню різно- аспектних характеристик представницького мандата, робить можливим залучення до дослідження знань з різних галузей юридичної науки. Що ж стосується підходів, то варто зазначити, що для теоретико-методологічного дослідження представницького мандата одним із найбільш важливіших за ступенем зна- чимості є визначення підходу, у межах якого буде відбуватися дослідження, оскільки залежно від сутності підходу, на якому базуватиметься правове дослідження представ- ницького мандата, здійснюється не тільки наукове пізнання цієї правової категорії, а й практичне втілення її у життя. Однак, як підкреслює Н.Н. Тарасов, якщо поняття методів наукового дослідження у науці обговорюється достатньо грунтовно, то розуміння підходу досі залишається практично на рівні змістів. Спеціальних досліджень, присвячених як категоризації підходу, так і його методологічним характеристикам, в юридичній літературі немає. Звідси вказівка на певний підхід може контекстуально означати й розгляд питання з певної точки зору, і оцінку з певних позицій, і аналіз із залученням категорій і понять певної науки або метанаукової сфери, і претензію на застосування певного наукового методу і просто залучення деяких неюридичних понять. Відтак для теорії права у сучасних умовах переосмислення власних методологічних засобів дуже важливо визначитися, у тому числі з поняттям «підхід»3. Так, на думку В.А. Козлова, підхід визначає основний шлях, стратегію вирішення поставленого завдання, окреслюючи основний ракурс дослі- дження об’єкта, він визначає лише загальну особливість того чи іншого методу4. Натомість метод розглядається як філософсько-виправданий та науково обґрунтований засіб пізнавальної діяльності, що виражається в певних правилах і процедурах, забезпечує наукове пізнання і науковий характер отриманого знання5. Одним із найрезультативніших для вивчення представницького мандата видається діалектичний підхід. Такі парні категорії діалектики, як причина і наслідок, форма і зміст, частина і ціле, сутність і явище, абстрактне й конкретне, кількість і якість, необхідність і випадковість, можливість і дійсність дають змогу всебічно дослідити представницький мандат і дійти обґрунтованих висновків щодо його правової природи. Безперечно важли- вим здобутком цього підходу є визначення діалектичних взаємозв’язків етапів становлен- ня та розвитку представницького мандата, а також зміни поглядів на його правову при- роду та сутність. Досить складною є діалектика внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку представницького мандата як правової категорії. Дослідження представницького мандата з позицій діалектичного підходу збагачує пошук співвідношення національного та між- народного у традиціях державно-правового розвитку, дає змогу розглянути вплив транс- формаційних процесів у вітчизняній та зарубіжній політико-правовій думці минулого і сучасності на розуміння змісту представницького мандата. Варто зазначити, що з’ясування сутнісних характеристик представницького мандата є неможливим без аналізу розмаїття діалектичних взаємозв’язків між його елементами. Оперуючи такими діалектичними категоріями як «частина» і «ціле», можна прослідкувати взаємозв’язки між представниць- ким мандатом як цілим і його елементами (накази виборців, підзвітність і відкликання представника) як частинами цілого, взаємозв’язок частин цілого між собою, а також мож- ливість існування цілого без якогось з елементів чи можливість існування частин цілого як самостійних правових категорій чи інститутів. 92 Держава і право • Випуск 56 Суттєво розширює можливості дослідження представницького мандата історичний підхід. Застосування історичного підходу дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток категорії представницького мандата у хронологічній послідовності з метою виявлення його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, передумов, закономірностей та супереч- ностей становлення і розвитку. У цьому сенсі особливого значення набувають вивчення історичного досвіду, аналіз та оцінювання історичних подій, фактів, теорій у контексті їх виникнення, становлення та розвитку. Використання історичного підходу дає змогу дослідити еволюцію підходів до поняття «представницький мандат» у контексті різних концепцій праворозуміння та обґрунтувати його сучасне тлумачення. З точки зору цього підходу представницький мандат вивчається в його історико-правовому розвитку на загальному тлі розвитку суспільства. Антропологічний, «персоналістичний» чи «людиномірний» підхід6 передбачає вивчення представницького мандата з точки зору визнання людини як «мірила всіх речей», пріоритету загальнолюдських цінностей, забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, гуманізації змісту та сутності відносин представництва. Основою для розкриття сутнісних ознак представницького мандата у контексті цьогопідходу є принцип визнання людини найвищою соціальною цінністю, а зміст і спрямованість діяльності дер- жави визначаються ступенем утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Людина є основною складовою, більше того, причиною розвитку громадянського суспільства та відповідної правової держави, яка (людина), по суті, визначає врешті-решт функції, повноваженння і відповідальність існуючих гілок державної влади7. «Важливим системо- утворюючим чинником українського суспільства, — наголошують професори Ю.С. Шемшу ченко і В.Д. Бабкін, — є людина як найвища соціальна цінність...»8. З цієї точки зору, загальнонародне представництво розглядається як неодмінна передумова та атрибут правової держави з розвиненим громадянським суспільством. Застосування феноменологічного підходу в дослідженні представницького мандата дає змогу уявити представницький мандат у вигляді певного правового феномена. Так, за визначенням І. Канта, феномен — це будь-яке явище, яке може бути пізнане на основі досвіду9. У цьому сенсі представницький мандат розглядається як особлива, незвичайна правова категорія, єдина у своєму роді, взята в цілісності та єдності з її сутністю та зміс- том. Водночас, розглядаючи представницький мандат як правовий феномен, важливою умовою дослідження є максимальне уникнення містифікації наукових уявлень про дану правову категорію, пошук раціонального пояснення, обгрунтування тих чи інших її характеристик. Як стверджував Г. Гегель, історія людства розвивається від несвободи до свободи, тобто від неправового стану до правового10. Іншими словами, людська цивілізація постій- но еволюціонує. З огляду на це провідним у державно-правових дослідженнях є цивіліза- ційний підхід, який дає змогу визначити правову природу, особливості, зміст, сутність та ефективність представницького мандата в різних правових системах. На думку Ю.М. Оборотова, цивілізаційний підхід дає змогу визнати природним розмаїття правових культур і державних інститутів як мозаїку світу, що розвивається, зберегти власну унікаль- ність, використовувати досягнення різних цивілізацій, вести з ними культурний діалог, знаходити спільні правові рішення й організаційні засоби їх здійснення при взаємодії з іншими правовими системами і державами11. Застосування цивілізаційного підходу від- криває величезну перспективу для продовження історико-правових досліджень генези правового життя суспільства, різноманітних вимірів історії розвитку представницького мандата в часі і просторі, його еволюції від минулого до сьогодення. Надзвичайно важливим є вивчення представницького мандата з позицій ціннісного підходу. Адже, як стверджує фахівець з проблематики політичних цінностей П. Сліпець, «цінності справляють істотний, а подекуди й вирішальний вплив на весь життєвий діапа- зон суспільно-політичної сфери…»12. Так, універсальними цінностями, на думку 93Юридичні і політичні науки Ю.Д. Древаля, у науковій літературі вважаються лібералізм і демократія13. Сукупністю демократичних цінностей, згідно з визначенням індійського дослідника А. Сена, є: по-перше, самодостатня важливість у житті людини свобод та участі в політичному житті; по-друге, допоміжна цінність політичних стимулів, які спонукають уряд до відповідаль- ності та підзвітності; по-третє, конструктивна роль демократії у формуванні цінностей і розумінні потреб, прав і обов’язків14. Таким чином, крізь призму ціннісного підходу у процесі дослідження відкривається можливість побачити істинну природу та сутність представницького мандата, спробувати створити ідеальну модель відносин представни- цтва чи навіть спрогнозувати їхні можливі тенденції розвитку в світлі переосмислення цінностей. Зазначені принципи і концептуальні підходи до дослідження представницького ман- дата реалізовуються за допомогою низки загальнонаукових і спеціально-наукових (філо- софсько-правових) методів. Серед загальнонаукових методів дослідження представницького мандата слід виділи- ти насамперед методи загальної логіки, такі як аналіз і синтез, дедукція та індукція, абстрагування, класифікація тощо. Так, використання методів аналізу і синтезу дає змогу поділити категорію представницького мандата на складові частини для виявлення її структурних елементів і зв’язків між ними, і навпаки, об’єднати вказані частини для вивчення представницького мандата як єдиного цілого. Дедукція та індукція застосову- ються при формулюванні поняття «представницький мандат» і наукових пропозицій щодо вдосконалення правових поглядів на природу представницького мандата. Метод абстрагування використовується для виділення основних сутнісних ознак і властивостей представницького мандата як правової категорії. У ході дослідження ефективним також є застосування класифікації при визначенні типів представницького мандата. Зазначений метод полягає у здійсненні поділу представницького мандата на типи на підставі загальної ознаки за приципами співмірності, єдності критерію, взаємовиключності членів поділу та його неперервності. Класифікація представницького мандата дає змогу виділити два основні його типи: вільний та імперативний, які можна умовного поділити на певні під- типи. До загальнонаукової методології слід також віднести системний та структурно-функ- ціональний методи, застосування яких потребує кожен об’єкт дослідження. Не винятком є і категорія представницького мандата. Зазначимо, однак, що нерідко системний метод трактують більшою мірою як підхід, у межах якого застосовується структурно-функціо- нальний метод15. Зазначені методи спираються на категорії «елемент», «система», «струк- тура», «функція» та використовуються у частині дослідження представницького мандата як цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин, встановлення його еле- ментів, складових частин, їхніх властивостей, функціональності, взаємодії та можливості зміни елементів, а також виявлення нових властивостей цілого. Системну спрямованість наукового дослідження представницького мандата забезпечують принципи: цілісності об’єкта, примату цілого над складовими частинами, ієрархічності системи, структурності внутрішньої будови, самоорганізації системи, її взаємозв’язку із зовнішнім середовищем. Водночас дослідження представницького мандата, як і будь-яке теоретичне дослі- дження, потребує опису, аналізу та уточнення понятійно-категорійного апарату. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу. Він передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, втановлення їх взаємозв’язку та місця в понятійному апараті теорії, на базі якої здійсню- ється дослідження. Цей метод застосовується для з’ясування змісту та співвідношення термінів «представництво», «представницький мандат» і «депутатський мандат», історич- ної зміни їхнього лексичного значення, з’ясування загальної семантики понять і катего- рій, які можуть бути використані у дослідженні представницького мандата. 94 Держава і право • Випуск 56 Важливе значення у дослідженні представницького мандата має метод статистичного аналізу («вірогіднісно статистичний» метод), який допомагає виявити ефективність дії того чи іншого типу представницького мандата, визначити ступінь їхнього впливу на сус- пільні процеси. Що стосується спеціально-наукових, спеціально-юридичних чи, як їх ще називають, філософсько-правових методів16, то найдоцільнішими для дослідження представницько- го мандата видаються порівняльно-правовий (компаративний) та герменевтичний (гер- меневтико-правовий) методи. Зокрема порівняльно-правовий (компаративний) метод дає змогу виявити схожість і різницю між явищами, визначити їхні зв’язки між собою та з іншими явищами, загальне й особливе в їхньому розвитку, сприяє встановленню закономірностей шляхом порівнян- ня об’єктів у різний час, порівняння їхніх властивостей у минулому з тими самими влас- тивостями у нинішньому стані для встановлення змін чи тенденцій розвитку17. Отже, використання порівняльно-правового методу є необхідним при вивченні світового досві- ду форм і моделей організації та функціонування системи представнцтва інтересів народу, пізнання представницького мандата в контексті існуючих концепцій праворозуміння. Надзвичайно важливим для дослідження представницького мандата є застосування герменевтичного методу, що становить сукупність прийомів і засобів тлумачення змісту правових категорій, понять, явищ. Юридичною наукою напрацьовано чимало способів інтерпретації (тлумачення) змісту правових явищ. Однак слід пам’ятати, що дослідження будь-якого правового явища (в тому числі й представницького мандата), повинно здій- снюватися за принципом «герменевтичного кола», відповідно до якого для розуміння цілого необхідно мати знання про його частини, а для розуміння частин необхідно розу- міти зміст цілого. Таким чином, юридична герменевтика, як мистецтво розуміння та осмислення сутності і змісту явища, забезпечує тлумачення змісту представництва та представницького мандата як особливої правової категорії. Підбиваючи підсумки вищезазначеному, вважаємо за можливе зробити висновок про те, що в сукупності усі названі принципи, підходи та методи наукового пізнання дають нам змогу здійснити комплексне теоретико-методологічне дослідження представницько- го мандата як правової категорії. Варто додати, що вибір і використання зазначених під- ходів і методів має подекуди комбінований характер залежно від вирішення конкретних завдань дослідження. Водночас, слід погодитися з думкою П.М. Рабіновича, відповідно до якої дослідження повинне грунтуватися на трьох методологічних постулатах: по-перше, об’єктивної зумовленості обраних методів дослідження його продметом; по-друге, необ- хідності установлення єдиної істини, що перевіряється об’єктивним критерієм; по-третє, евристичними можливостями використовуваних підходів і методів18. Тому вважаємо за необхідне відмовитися від протиставлення одних підходів і методів іншим, здійснюючи дослідження представницького мандата з позицій комплексного підходу, шляхом поєд- нання усіх позитивних рис вищезазначених підходів і методів пізнання, акцентуючи при цьому увагу на діалектичному, антропологічно-ціннісному підходах із використанням системного, структурно-функціонального та герменевтичного методів. Таким чином, проблема теоретико-методологічних засад дослідження представниць- кого мандата на сучасному етапі потребує нового методологічного обґрунтування, за умови врахування набутого досвіду щодо утверджених та апробованих практикою методів дослідження представницького мандата. 1. Керимов Д.А. Философские основания политико-правових исследований // М.: Наука, 1980. — С. 39. 2. Папковская П.Я. Методология научных исследований: курс лек- цій. — 2-е изд. — Минск: «Информпресс», 2006. — С. 12. 3. Тарасов Н.Н. Методологические проблеми юридической науки. Издательство гуманитарного университета. — Екатеринбург, 2001. — С. 217-218. 4. Козлов В.А. Проблеми предмета и методологии общей 95Юридичні і політичні науки теории права. — Л.: Наука. 1989. — С. 87-88. 5. Тарасов Н.Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. — 2001. — № 1. — C. 38. 6. Рабінович П.М. Наука філософії права: до характеристики предмета й методології. Проблеми філософії права. — 2003. — Т. 1. — С. 24. 7. Селіванов В.М. До питання про методологічне забезпечення вітчизняного правознавства і юридичної прак- тики (аналіз положень підручника німецького професора Циппеліуса Райнгольда. Юридична методологія. Переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів Р. Корнути. — К.: Реферат, 2004. — 176 с.). Проблеми філософії права. — 2008-2009. — Том VІ-VІІ. — C. 256. 8. Шемшученко Ю.С., Бабкін В.Д. Юридична наука України на сучасному етапі // Правова держава. Випуск 16. — К.: 2005. — С. 7. 9. Кант И. Сочинения в двух томах 1747-1777 гг.; Под общ. ред. Б. Ю. Сливкера. Пер. Б. А. Фохта; Т. 2. 1759-1777 гг. М., Сопэкгиз, 1940. — 526 c. 10. Гегель Г. Философия права. Пер. с нем. — М., 2001. — 575 с. 11. Оборотов Ю.М. Філософія права і методологія юриспруденції. Проблеми філософії права. — 2003. — Т. 1. — С. 42. 12. Сліпець П.П. Політичні цінності: теорія і методологія пізнання та реалізації: Монографія. — К.: Знання України, 2009. — С. 8. 13. Древаль Ю.Д. Ціннісний аспект парламентаризму. Актуаль ні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. — Х.: Вид-во ХарІ НАДУ «Магістр», 2011. — № 1 (39). — 436 с. 14. Сен А. Демократія як універсальна цінність // Демократія. Антологія; упоряд. О. Проценко. — К., 2005. — С. 128. 15. Тарасов Н.Н. Методологические проблеми юридической науки. Издательство гуманитарного университета. — Екатеринбург, 2001. — С. 217. 16. Рабіно- вич П.М. Наука філософії права: до характеристики предмета й методології. Проблеми філософії права. — 2003. — Том 1. — С. 24. 17. Тилле А.А., Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. — М., 1978. — С. 11-12. 18. Оборотов Ю.М. Філософія права і методологія юриспруденції. Проблеми філософії права. — 2003. — Т. 1. — С. 41.

Методологічні аспекти дослідження представницького мандата як правової категорії

Репозитарії

Схожі ресурси