Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві

Розкривається поняття і зміст юридичного факту та доказування, досліджуються процесуальні юридичні факти в адміністративному судочинстві.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Гордєєв, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64335
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві / В.В. Гордєєв // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 193-197. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64335
record_format dspace
spelling irk-123456789-643352014-06-15T03:01:45Z Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві Гордєєв, В.В. Адміністративне право Розкривається поняття і зміст юридичного факту та доказування, досліджуються процесуальні юридичні факти в адміністративному судочинстві. Раскрывается понятие и содержание юридического факта и доказательства, исследуются процессуальные юридические факты в административном судопроизводстве. The article discloses the notion and the content of jural fact and proving, researches the adjective jural facts in administrative justice. 2012 Article Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві / В.В. Гордєєв // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 193-197. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64335 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Адміністративне право
Адміністративне право
spellingShingle Адміністративне право
Адміністративне право
Гордєєв, В.В.
Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
Держава і право
description Розкривається поняття і зміст юридичного факту та доказування, досліджуються процесуальні юридичні факти в адміністративному судочинстві.
format Article
author Гордєєв, В.В.
author_facet Гордєєв, В.В.
author_sort Гордєєв, В.В.
title Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
title_short Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
title_full Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
title_fullStr Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
title_full_unstemmed Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
title_sort доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Адміністративне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64335
citation_txt Доказування юридичних фактів у адміністративному судочинстві / В.В. Гордєєв // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 193-197. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT gordêêvvv dokazuvannâûridičnihfaktívuadmínístrativnomusudočinství
first_indexed 2025-07-05T14:58:59Z
last_indexed 2025-07-05T14:58:59Z
_version_ 1836819457048051712
fulltext Розділ 4 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО В.В. ГОРДЄЄВ ДОКАЗУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ Розкривається поняття і зміст юридичного факту та доказування, досліджуються про- цесуальні юридичні факти в адміністративному судочинстві. Ключові слова: доказування, пізнання, юридичний факт. Раскрывается понятие и содержание юридического факта и доказательства, исследу- ются процессуальные юридические факты в административном судопроизводстве. Ключевые слова: доказательства, познание, юридический факт. The article discloses the notion and the content of jural fact and proving, researches the adjective jural facts in administrative justice. Key wards: proving, perception, jural fact. Теорія доказування юридичних фактів не належить до новітніх інститутів права. Її проблеми почали досліджуватися ще в буржуазній науці права, достатню увагу приділено їм у радянському та сучасному правознавстві, у галузевих науках, в адміністративному судочинстві. Однак робота в даному напрямі є незавершеною, а тому потребує подальшо- го дослідження. Дослідженню доказування юридичних фактів приділялась увага таких вчених, як В.Б. Авер’янов, С.С. Алєксєєв, І.П. Голосніченко, Р.А. Калюжний, Г.В. Кікоть, В.К. Колпаков, О.А. Красавчіков, О.В. Кузьменко, П.С. Пацурківський, М.А. Рожкова, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, Л.В. Солодовник, Г.М. Чувакова та ін. Перш ніж перейти до розкриття теми дослідження, з’ясуємо понятійний апарат дока- зування та юридичних фактів. Юридичний факт — це конкретні життєві обставини у формі дії чи події, з якими норми права пов’язують юридичні наслідки, тобто виникнення, зміну чи припинення правовідносин, набуття певних прав і обов’язків1. Зауважимо, в юридичній літературі сукупність юридичних фактів, необхідних і достатніх для настання передбачених законом юридичних наслідків, прийнято називати фактичним складом2. Доказування в адміністративному судочинстві — це пізнавальна, розумова (логічна) діяльність, яка здійснюються у межах процесуальних правових норм, регламентованих КАС України, судом та особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, пред- ставники сторін і третіх осіб), тобто суб’єктами доказування з метою встановлення всіх обставин справи для визначення юридичних фактів, якими буде правильно вирішено публічно-правовий спір3. Доказування — це збір і подання для аналізу суду інформації про певні події, дії або стан (юридичні обставини), яку надають суб’єкти адміністративного процесу, чи витребу- 194 Держава і право • Випуск 56 вання судом такої інформації за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за влас- ною ініціативою для її дослідження та подальшої оцінки4. Сукупність юридичних фактів, які необхідно встановити шляхом опосередкованого пізнання, довести суб’єктом доказування, називається предметом доказування. Деякі автори не включають процесуальні юридичні факти в предмет доказування5. Так, С.В. Ку рилєв обґрунтовував свою позицію тим, що процесуальні юридичні факти носять службовий характер, не впливають на матеріально-правові наслідки обставин справи6. Водночас низка вчених наголошує на необхідності включення процесуальних юридичних фактів у предмет доказування7. Існує також думка, що процесуальні юридичні факти включаються не в предмет доказування, а у межі доказування по справі8. Поряд з включенням процесуальних юридичних фактів до загального предмета дока- зування у справі, встановлення наявності конкретної групи процесуальних фактів може входити до локального предмета доказування при здійсненні будь-яких дій судом. Таким чином, сукупність процесуальних юридичних фактів залежно від їхніх право- вих наслідків, тобто наявності впливу на вирішення справи судом, можуть або входити в якості самостійного елемента в основний предмет доказування у справі поряд з матеріаль- но-правовими фактами, або ж утворювати самостійний предмет доказування9. Безпосереднє та опосередковане пізнання процесуальних юридичних фактів тісно переплітаються. Так, для застосування санкцій (приводу) до осіб, які беруть участь у спра- ві, недостатньо безпосередньо переконатися у факті неявки особи. Для притягнення до процесуальної відповідальності необхідно доказати факти, що свідчать про неповажну неявку, адже кожному виду державного примусу притаманні свої особливості як стосовно кола осіб, до яких цей примус застосовується, так і щодо заходів, що характерні для різних видів правового примусу10. Так, ч. 1 ст. 272 КАС України встановлено, що до належно викликаної особи, особис- ту участь якої визнано судом обов’язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Суб’єктами доказування процесуальних юридичних фактів є не тільки особи, що беруть участь у справі, але й інші суб’єкти, наприклад, суд або суддя. Ч. 4, 5 ст. 11 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребу- вання доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі). Зазначений принцип реалізовується також нормами ст. 71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та запе- речення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на від- повідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, при- йняте за наслідками розгляду справи. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у спра- ві. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. 196 Держава і право • Випуск 56 Правову позицію з приводу даного питання розкрито у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27 травня 2008 р., ухвалену у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма 1» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі — ДПІ) про визна- ння недійсним податкового повідомлення-рішення. Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд України зазначив, що на думку колегії суддів, перелік доказів, на які посилається касаційний суд в оскаржуваній ухвалі, є обов’язковим, але не вичерпним. Виходячи із сутності заперечень проти позову, суд повинен був витребувати від ДПІ докази, які підтверджують її доводи. Якщо ДПІ таких доказів не надала або надані докази були недостатніми, суд, керуючись ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України, зобов’язаний був з власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Суд не вимагав від відповідача надати такі докази, не створив стороні у справі необ- хідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Верховний Суд України також зазначив, що при новому розгляді справи суду слід вра- хувати, що згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, або які мають інше значення для вирі- шення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі18. Отже, сукупність процесуальних юридичних фактів у залежності від їхніх правових наслідків, тобто впливу на вирішення справи судом, можуть або входити в якості само- стійного елемента в основний предмет доказування у справі поряд з матеріально-право- вими фактами, або ж утворювати самостійний предмет доказування. Пізнання фактичних обставин справи, як елемент доказування, відбувається безпосереднім або опосередкува- ним шляхом. В основному, процесуальні юридичні факти встановлюються судом безпо- середньо, в залі судового засідання. 1. Гордєєв В.В. Юридичні факти: Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т.. — К.: Атіка, 2011. — Т. 7. — 2011. — С. 1071. 2. Гордєєв В.В. Поняття і зміст фактичного складу // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. — Вип. 597: Правознавст- во. — Чернівці: ЧНУ, 2011. — С. 48. 3. Мацелик М.О., Мельник М.П. Ознаки процесу дока- зування в адміністративному судочинстві України // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). — 2009. — №4 (47) — С. 153. 4. Докази та доказування в адміністративному судочинстві: Монографія / В.К. Колпаков, В.В. Гор- дєєв. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. — С. 26; Колпаков В.К., Гордєєв В.В. Теорія і практика адміністративного судочинства: Монографія. — Чернівці: Місто, 2011. — С. 67. 5. Лилуашвили Т.А. Предмет и бремя доказывания в советском гражданском процессе. — Тбилиси: Техника да шрома, 1957. — С. 7; Штутин Л.Я. Предмет доказывания в граждан- ском процессе. — М.: Юриздат. — 1963. –С. 48-50; Ванеева Л.А. Проблемы теории судебных доказательств // Актуальные проблемы теории и практики гражданского про- цесса. — Л., 1979 — С. 129. 6. Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском право- суди. — Мн., 1969. — С. 39, 79. 7. Комиссаров К.И. Задачи судебного надзора в сфере граж- данского судопроизводства. — Свердловск, 1970. — С. 67-69; Дудкина С.Л. Особенности рассмотрения судами споров, возникающих из трудовых отношений. — Свердловск, 1988. — С. 34. 8. Треушников М.К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе. — М.: Изд-во Моск. ун-та — 1982. — С. 35. 9. Ярков В.В. Юридические факты в механизме реализации норм гражданского процессуального права: Дис. … докт. юрид. наук. — Екатеринбург, 1992. — С. 139. 10. Процесуальний примус в адміністративній відпо- відальності: Монографія / В.К. Колпаков, В.В. Гордєєв, І.М. Сопіллко та ін. — Х.: Харків юридичний, 2011. — С. 230. 11. Бойко В.Ф. Проблеми правосуддя в Україні i шляхи їх вирiшення // Право України. — 2002. — № 3. — С. 3–7. 12. Гордєєв В.В. Офіційне 197Юридичні і політичні науки з’ясування всіх обставин в адміністративній справі // Вісник Вищого адміністративного суду України. — 2010. — № 4. — С. 35. 13. Колпаков В.К., Гордєєв В.В. Настільна книга про- фесійного судді при розгляді адміністративних справ: Наук.-практ. посіб. для судді. — Х.: Харків юридичний, 2011. — С. 93. 14. Гордєєв В.В. Звернення до суду та відкриття прова- дження в адміністративній справі: Методичні рекомендації. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. — 2010. — С. 27. 15. Круглов О.М. Доказування і докази у справах про адміністра- тивні правопорушення посадових осіб: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Х., 2003. — С. 8. 16. Штих О.В. Аналіз значення доказування у справах про адміністративні правопо- рушення // Юридична наука і практика. — 2011. – № 2 — С. 76. 17. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. — К.: Вища школа, 1979. — С. 183-184. 18. Постанова Верховного Суду України від 27 травня 2008 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма 1» до ДПІ про визнання недій- сним податкового повідомлення-рішення // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ www.reyestr.court.gov.ua.