Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління

Розглянуто особливості застосування різних підходів до оцінки ефективності публічного управління на міжнародному рівні (Індекс людського розвитку, Управлінські індикатори, SIGMA, CAF), перспективи їх подальшого удосконалення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Береза, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64394
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тивності публічно­го уп­равління / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 633-637. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64394
record_format dspace
spelling irk-123456789-643942014-06-16T03:01:50Z Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління Береза, А.В. Політичні науки Розглянуто особливості застосування різних підходів до оцінки ефективності публічного управління на міжнародному рівні (Індекс людського розвитку, Управлінські індикатори, SIGMA, CAF), перспективи їх подальшого удосконалення. Рассмотрены особенности применения разных подходов к оценке эффективности публичного управления на международном уровне (Индекс людского развития, Управленческие индикаторы, SIGMA, CAF) и перспективы их дальнейшего усовершенствования. The peculiarities of application the different approaches to assessment of public administration efficiency (Human Development Index, Governance Indicators, SIGMA, CAF) are considered. The perspectives of their improvement are defined. 2011 Article Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тивності публічно­го уп­равління / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 633-637. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64394 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Береза, А.В.
Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
Держава і право
description Розглянуто особливості застосування різних підходів до оцінки ефективності публічного управління на міжнародному рівні (Індекс людського розвитку, Управлінські індикатори, SIGMA, CAF), перспективи їх подальшого удосконалення.
format Article
author Береза, А.В.
author_facet Береза, А.В.
author_sort Береза, А.В.
title Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
title_short Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
title_full Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
title_fullStr Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
title_full_unstemmed Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
title_sort підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тив­ності публічно­го уп­равління
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64394
citation_txt Підхо­ди міжна­род­них ор­ганізацій до оцінки ефек­тивності публічно­го уп­равління / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 633-637. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT berezaav pídhodimížnarodnihorganízacíjdoocínkiefektivnostípublíčnogoupravlínnâ
first_indexed 2025-07-05T15:04:26Z
last_indexed 2025-07-05T15:04:26Z
_version_ 1836819799209934848
fulltext А. В. БЕ РЕ ЗА ПІДХО­ДИ­МІЖНА­РОД­НИХ­ОР­ГАНІЗАЦІЙ­ДО­ОЦІНКИ­ЕФЕК­ТИВ­ НОСТІ­ПУБЛІЧНО­ГО­УП­РАВЛІННЯ Роз г ля ну то особ ли вості за сто су ван ня різних підходів до оцінки ефек тив ності публічно го уп равління на міжна род но му рівні (Індекс людсь ко го роз вит ку, Уп равлінські інди ка то ри, SIGMA, CAF), пер спек ти ви їх по даль шо го удо с ко на лен ня. Клю­чові­сло­ва: ефек тивність, публічне уп равління, роз ви ток, підзвітність, якість. Рас смо т ре ны осо бен но с ти при ме не ния раз ных под хо дов к оцен ке эф фек тив но с ти пуб лич но го уп рав ле ния на меж ду на род ном уров не (Ин декс люд ско го раз ви тия, Уп рав­ лен че с кие ин ди ка то ры, SIGMA, CAF) и пер спек ти вы их даль ней ше го усо вер шен ст во ва­ ния. Клю­че­вые­ сло­ва: эф фек тив ность, пуб лич ное уп рав ле ние, раз ви тие, по дот чет­ ность, ка че ст во. The peculiarities of application the different approaches to assessment of public adminis­ tration efficiency (Human Development Index, Governance Indicators, SIGMA, CAF) are considered. The perspectives of their improvement are defined. Key­words: efficiency, public administration, development, quality. Про­бле­ма­ефек­тив­ності­діяль­ності­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­у­су­час­но­му­гло- балізо­ва­но­му­світі­уже­вий­ш­ла­ за­рам­ки­національ­них­дер­жав­ і­ ста­ла­об’єктом­ ува­ги­міжна­род­но­го­співто­ва­ри­ст­ва­та­регіональ­них­ор­ганізацій.­З­од­но­го­бо­ку,­це­ зу­мо­ви­ло­по­яву­ме­то­до­логічних­су­пе­ре­чок­що­до­пе­реліку­кри­теріїв­її­виз­на­чен­ня,­ спо­собів­ їх­ виз­на­чен­ня,­ «пер­шо­го»­ та­ «дру­го­го»­ по­коління­ по­каз­ників­ у­ цих­ досліджен­нях.­А­з­іншо­го­–­сти­му­лює­уря­ди­до­по­шу­ку­но­вих­інстру­ментів­підви- щен­ня­ре­зуль­та­тив­ності­своєї­діяль­ності­та­адап­тації­за­рубіжно­го­досвіду.­ За­галь­но­виз­на­ним­ міжна­род­ним­ по­каз­ни­ком­ якості­ уп­равління­ дер­жа­вою­ є­ Індекс­людсь­ко­го­роз­вит­ку­(ІЛР,­Human­Development­Index),­роз­роб­ле­но­го­ООН.­ Він­ став­ пер­шою­ спро­бою­ гло­баль­но­ оціню­ва­ти­ якість­ уп­равлінських­ ор­ганів­ кон­крет­ної­дер­жа­ви­з­точ­ки­зо­ру­до­б­ро­бу­ту­її­гро­ма­дян.­З­1990­р.­ООН­зби­рає­і­ щорічно­публікує­ста­ти­с­тичні­дані,­от­ри­мані­від­дер­жав,­на­ос­нові­яких­об­ра­хо- вує­індекс­очіку­ва­ної­три­ва­лості­жит­тя,­індекс­освіти­(вра­хо­вує­рівень­пи­сем­ності­ до­рос­ло­го­на­се­лен­ня­і­су­куп­ний­ко­ефіцієнт­тих,­хто­по­сту­пив­у­по­чат­кові,­се­редні­ та­вищі­уч­бові­за­кла­ди),­ча­ст­ку­ре­аль­но­го­ВВП­на­ду­шу­на­се­лен­ня­(індекс­ВВП­ на­ду­шу­на­се­лен­ня­при­па­ри­теті­ купівель­ної­ спро­мож­ності).­У­2011­р.­Ук­раїна­ ввійшла­ до­ гру­пи­ країн­ з­ ви­со­ким­ рівнем­ людсь­ко­го­ роз­вит­ку­ на­ 76­місці1.­ За­ період­з­1990­до­2011­рр.­зна­чен­ня­ІЛР­Ук­раїни­зрос­ло­з­0,707­до­0,729,­або­на­3%­ чи­ в­ се­ред­нь­о­му­ при­близ­но­ на­ 0,1%­ за­ рік.­ З­ ко­лишніх­ ра­дянсь­ких­ ре­с­публік­ на­ши­ми­сусіда­ми­по­рей­тин­гу,­які­ма­ють­порівня­ну­з­Ук­раїною­чи­сельність­на­се- лен­ня,­ є­ Ка­зах­стан­ і­ Російська­ Фе­де­рація,­ що­ посіли­ вищі­ місця­ –­ 68­ і­ 66­ відповідно.­З­цьо­го­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок­про­не­до­стат­ню­ефек­тивність­діяль- ності­дер­жав­них­ор­ганів­Ук­раїни,­не­зва­жа­ю­чи­на­по­зи­тив­ну­ди­наміку­ос­танніх­ років.­ Вра­хо­ву­ю­чи­зро­с­та­ю­чу­складність­суспільних­відно­син,­зміну­ролі­дер­жа­ви­у­ су­час­но­му­світі,­ООН­виріши­ла­удо­с­ко­на­ли­ти­свою­си­с­те­му­оцінки­і­за­пу­с­ти­ло­ 633Юридичні і політичні науки спеціаль­ний­ сайт­ –­Пор­тал­ оцінки­ уп­равління,­ на­ яко­му­містить­ся­ме­то­до­логія­ оцінки­си­ту­ації­в­та­ких­сфе­рах­як:­гро­ма­дянсь­ке­суспільство,­конфлікти,­ко­рупція,­ де­мо­кратія,­ еле­к­трон­не­ уря­ду­ван­ня,­ ви­борчі­ си­с­те­ми,­ уп­равління­ і­ ген­дерні­ пи­тан­ня,­ уп­равління­ і­ Цілі­ роз­вит­ку­ ти­ся­чоліття,­ пра­ва­ лю­ди­ни,­ пра­во­суд­дя,­ уп­равління­зем­лею,­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­де­цен­т­ралізація,­ за­со­би­ма­со­вої­ інфор­мації,­політичні­партії­та­влас­не­дер­жав­не­уп­равління.­Та­кий­ком­плекс­ний­ підхід­мо­же­ста­ти­ос­но­вою­для­роз­роб­ки­більш­до­с­ко­на­лих­ме­тодів­оцінки,­що­ вра­хо­ву­ва­ти­муть­ ши­ро­кий­ спектр­ сфер­ суспільної­ ак­тив­ності,­ на­ які­ дер­жа­ва­ мо­же­ма­ти­по­зи­тив­ний­вплив.­ Дру­гим­ за­ впли­вовістю­ міжна­род­ним­ інстру­мен­том­ оціню­ван­ня­ якості­ публічно­го­уп­равління­є­інте­г­раль­ний­по­каз­ник­дер­жав­но­го­уп­равління,­роз­роб- ле­ний­Світо­вим­бан­ком­у­1996­р.­Відтоді­кож­них­два­ро­ки­йо­го­ек­с­пер­ти­на­ос­нові­ декількох­со­тень­змінних,­от­ри­ма­них­з­різних­дже­рел­(ста­ти­с­тичні­дані­національ- них­інсти­тутів­і­міжна­род­них­ор­ганізацій,­ре­зуль­та­ти­досліджень,­здійсню­ва­них­ на­ ре­гу­лярній­ ос­нові­ міжна­род­ни­ми­ і­ не­уря­до­ви­ми­ ор­ганізаціями)­ оціню­ють­ ефек­тивність­діяль­ності­ор­ганів­публічної­вла­ди­більшості­країн­світу.­ У­ ме­то­до­логії­ досліджен­ня­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­ шість­ індексів­ (Worldwide­ Governance­Indicators),­що­відо­б­ра­жа­ють­різні­па­ра­ме­т­ри­дер­жав­но­го­уп­равління.­ Во­ни­ бу­ли­ виділені­ на­ ос­нові­ за­галь­но­го­ виз­на­чен­ня,­ згідно­ яко­му­ публічне­ уп­равління­ро­зуміється­як­су­купність­тра­дицій­та­інсти­тутів,­за­до­по­мо­гою­яких­ дер­жавні­ ор­га­ни­ вла­ди­ уп­рав­ля­ють­ країною.­ До­ них­ на­ле­жать2:­ 1)­ вра­ху­ван­ня­ дум­ки­на­се­лен­ня­ і­підзвітність­дер­жав­них­ор­ганів­–­ індекс­вклю­чає­по­каз­ни­ки,­ що­ вимірю­ють­ різні­ ас­пек­ти­ політич­них­ про­цесів,­ гро­ма­дянсь­ких­ сво­бод­ і­ політич­них­прав.­По­каз­ни­ки­цієї­ка­те­горії­вимірю­ють­ступінь­мож­ли­вості­участі­ гро­ма­дян­ у­ ви­борі­ уря­ду­ та­ інших­ ор­ганів­ вла­ди,­ ступінь­ не­за­леж­ності­ пре­си,­ оцінку­ рівня­ сво­бо­ди­ сло­ва,­ сво­бо­ди­ об’єднань,­ інших­ гро­мадсь­ких­ сво­бод;­ 2)­політич­на­ стабільність­ і­ відсутність­ на­силь­ст­ва­ –­ індекс­ вклю­чає­ по­каз­ни­ки,­ що­вимірю­ють­стабільність­дер­жав­них­інсти­тутів,­вірогідність­різких­змін,­зміну­ політич­но­го­кур­су,­де­с­табілізації­і­по­ва­лен­ня­уря­ду­не­кон­сти­туційни­ми­ме­то­да­ми­ або­із­за­сто­су­ван­ням­на­силь­ст­ва;­3)­ефек­тивність­ро­бо­ти­уря­ду­–­індекс­вклю­чає­ по­каз­ни­ки,­що­вимірю­ють­якість­дер­жав­них­по­слуг,­якість­роз­роб­ки­і­ре­алізації­ внутрішньої­дер­жав­ної­політи­ки,­рівень­довіри­до­внутрішньої­політи­ки,­що­про- во­дить­ся­уря­дом,­якість­функціону­ван­ня­дер­жав­но­го­апа­ра­ту­і­ро­бо­ти­дер­жав­них­ служ­бовців,­їх­ком­пе­тенцію,­ступінь­їх­не­за­леж­ності­від­політич­но­го­ти­с­ку­то­що;­ 4)­якість­за­ко­но­дав­ст­ва­–­індекс­вклю­чає­по­каз­ни­ки,­що­вимірю­ють­здатність­уря- ду­фор­му­лю­ва­ти­і­ре­алізо­ву­ва­ти­раціональ­ну­політи­ку­і­пра­вові­ак­ти,­які­до­пу­с- ка­ють­роз­ви­ток­при­ват­но­го­сек­то­ра­і­спри­я­ють­йо­го­роз­вит­ку.­З­йо­го­до­по­мо­гою­ фіксу­ють­ся­за­хо­ди,­що­су­пе­ре­чать­рин­ковій­еко­номіці,­такі­як­не­адек­ват­ний­кон- троль­рівня­цін­і­банківської­сфе­ри,­надмірне­ре­гу­лю­ван­ня­роз­вит­ку­бізне­су,­тор- го­вих­відно­син;­5)­вер­хо­вен­ст­во­пра­ва­–­індекс­вклю­чає­по­каз­ни­ки,­що­вимірю- ють­ступінь­упев­не­ності­різних­суб’єктів­у­вста­нов­ле­них­за­ко­но­дав­чих­нор­мах,­а­ та­кож­до­три­ман­ня­ни­ми­цих­норм,­зо­к­ре­ма,­ефек­тивність­і­про­гно­зо­ваність­за­ко- но­дав­чої­си­с­те­ми,­рівень­зло­чин­ності­і­став­лен­ня­гро­ма­дян­до­зло­чи­ну,­ви­ко­нан­ня­ кон­тракт­них­зо­бов'язань,­ефек­тивність­ро­бо­ти­ор­ганів­пра­во­по­ряд­ку,­судів­то­що;­ 6)­ про­тидія­ ко­рупції­ –­ індекс­ вклю­чає­ по­каз­ни­ки,­ що­ вимірю­ють­ сприй­нят­тя­ ко­рупції­в­суспільстві­(ко­рупція­ро­зуміється­як­ви­ко­ри­с­тан­ня­публічної­по­са­ди­з­ ме­тою­ три­ман­ня­ при­ват­ної­ ви­го­ди),­ ступінь­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ ко­рис­ли­вих­цілях,­існу­ван­ня­ко­рупції­на­ви­щих­щаб­лях­політич­ної­вла­ди,­ступінь­ 634 Держава і право • Випуск 54 участі­еліт­в­ко­рупції,­вплив­ко­рупції­на­роз­ви­ток­еко­номіки. Ко­жен­із­ше­с­ти­по­каз­ників­якості­дер­жав­но­го­уп­равління­оцінюється­рей­тин- го­вою­ оцінкою­ від­ 0­ до­ 100,­ що­ вка­зує­ місце­ країни­ се­ред­ інших­ дер­жав.­ Відповідно,­ чим­ ниж­чий­ рей­тинг,­ тим­ гірша­ си­ту­ація­ у­ сфері,­ що­ оцінюється­ інди­ка­то­ром.­Зміни­в­ефек­тив­ності­публічно­го­уп­равління­Ук­раїни­пред­став­лені­ у­табл. 1.­ США­та­Німеч­чи­на­за­більшістю­по­каз­ників­(окрім­політич­ної­стабільності)­ вхо­дить­ у­ пер­шу­ гру­пу­ (90-100%),­Франція,­ Ес­тонія,­ до­ 2­ (75-90%),­Поль­ща­ –­ пе­ре­важ­но­до­3­(50-75%),­Росія,­як­і­Ук­раїна,­ба­лан­сує­між­4­та­5­гру­пою,­пе­ре- важ­но­у­6­групі­пе­ре­бу­ва­ють­такі­країни,­як­Уз­бе­ки­с­тан,­Зімбаб­ве.­ Роз­г­ля­нуті­ви­ще­інте­г­ральні­по­каз­ни­ки­ефек­тив­ності­публічно­го­уп­равління,­ що­об­ра­хо­ву­ють­ся­ООН­та­Світо­вим­бан­ком,­да­ють­ли­ше­за­галь­не­уяв­лен­ня­про­ за­галь­ний­стан­функціону­ван­ня­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­у­кон­кретній­країні,­поз- бав­ля­ю­чи­мож­ли­вості­дізна­ти­ся­де­талі­по­кон­крет­них­сфе­рах­уп­равління.­До­ їх­ не­доліків­ мож­на­ відне­с­ти­ на­ступні­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки:­ за­лежність­ від­ ек­с­перт­них­ оцінок,­в­ре­зуль­таті­чо­го­навіть­за­лу­чен­ня­різно­манітних­дже­рел­не­дає­змо­ги­поз- бу­ти­ся­ де­я­кої­ суб’єктив­ності­ ре­зуль­татів;­ порівняль­ний­ ха­рак­тер­ по­каз­ників.­ Відповідно,­як­що­про­грес­в­певній­сфері­публічно­го­уп­равління­у­низці­країн­є­ схо­жим,­то­кон­крет­ний­індекс­для­цих­країн­мо­же­не­зміню­ва­ти­ся.­Але­у­ви­пад­ку­ знач­но­го­погіршен­ня­си­ту­ації­у­ значній­групі­країн,­ зна­чен­ня­да­но­го­по­каз­ни­ка­ для­тре­тьої­країни­мо­же­не­обґрун­то­ва­но­зро­с­ти;­зміна­кількості­країн,­охоп­ле­них­ досліджен­ням,­що­мо­же­впли­ну­ти­на­рей­тинг­країни­без­прив’яз­ки­до­кон­крет­них­ за­ходів­що­до­удо­с­ко­на­лен­ня­уп­равлінської­сфе­ри,­вжи­тих­в­даній­країні;­спо­ра- дичність­досліджен­ня,­яке­мо­же­про­во­ди­ти­ся­не­на­ре­гу­лярній­ос­нові.­ То­му­ для­ де­тальнішо­го­ аналізу­ ста­ту­су­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ низ­ка­ дослідників­роз­по­ча­ла­ро­бо­ту­по­роз­робці­по­каз­ників­«дру­го­го­по­коління».­До­їх­ особ­ли­во­с­тей­мож­на­відне­с­ти­те,­що­во­ни:­да­ють­змо­гу­здійсню­ва­ти­моніто­ринг­ і­ оцінку­ ста­ну­ си­с­те­ми­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ без­ «прив’яз­ки»­ до­ пев­ної­ про- грам­ної­ме­ти­ре­форм;­орієнто­вані­на­моніто­ринг­ефек­тив­ності­діяль­ності­ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ але­ мо­жуть­ та­кож­ за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ для­ інших­ гілок­ вла­ди;­ да­ють­змо­гу­здійсню­ва­ти­порівнян­ня­різних­дер­жав;­поєдну­ють­якісні­і­кількісні­ по­каз­ни­ки­ефек­тив­ності;­пов’язані­із­стра­тегічни­ми­ціля­ми­роз­вит­ку. 635Юридичні і політичні науки Таблиця 1 Кри­терій Рік Ре­зю­ме 1996 2000 2004 2008 2010 Го­лос­і­підзвітність­ 36.5 32.7 27.9 49.0 44.1 4­гру­па­(25-50%) Політич­на­стабільність­ 39.4 29.3 27.9 45.2 42.0 4­гру­па­(25-50% Уря­до­ва­ефек­тивність 23.4 23.4 32.7 26.2 24.9 4­гру­па­(25-50%) Ре­гу­ля­тор­на­якість 38.2 28.9 40.2 33.0 32.5 4­гру­па­(25-50%) Правління­за­ко­ну­ 19.6 14.4 27.3 24.5 25.1 5­гру­па­(10-25%) Кон­троль­ко­рупції­ 13.2 7.8 20.0 22.8 17.2 5­гру­па­(10-25%) Си­с­те­ма­по­каз­ників­ «дру­го­го­по­коління»­ ви­хо­дить­ з­ при­пу­щен­ня,­що­ ви­ко- нав­ча­ вла­да­ функціонує­ в­ си­с­темі­ пев­них­ зовнішніх­ і­ внутрішніх­ об­ме­жень­ і­ во­лодіє­ пев­ни­ми­ мож­ли­во­с­тя­ми­ для­ здійснен­ня­ своєї­ діяль­ності,­ по­каз­ни­ка­ми­ про­це­су,­що­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся,­і­по­каз­ни­ка­ми­ре­зуль­та­тив­ності.­ При­кла­да­ми­по­каз­ників­дер­жав­но­го­уп­равління­«дру­го­го­по­коління»,­що­сто- су­ють­ся­об­ме­жен­ня­ви­ко­нав­чої­вла­ди­мо­жуть­бу­ти3:­ 1)­ фор­мальні­ по­ го­ри­зон­талі:­ підзвітність­ пе­ред­ за­ко­но­дав­чою­ вла­дою­ (своєчасність­і­по­вно­тою­ау­ди­торсь­ких­звітів,­що­пред­став­ля­ють­ся­в­за­ко­но­давчі­ ор­га­ни,,­сту­пе­нем­ви­ко­нан­ня­за­твер­д­же­но­го­за­ко­но­дав­цем­бю­д­же­ту­або­по­каз­ни- ка­ми­ вимірю­ван­ня­ «ве­ли­кої»­ ко­рупції­ вклю­ча­ю­чи­ «куп­ле­не»­ за­ко­но­дав­ст­во);­ підзвітність­пе­ред­су­до­вою­вла­дою­(відсо­ток­гро­ма­дян,­що­су­ди­ли­ся­з­ор­га­на­ми­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ (вклю­ча­ю­чи­ор­га­ни­пра­во­по­ряд­ку)­про­тя­гом­ос­танніх­кількох­ років,­відсо­ток­учас­ників­су­до­вих­про­цесів,­що­повідо­ми­ли­про­своєчас­ний­роз- гляд­їх­спра­ви­в­суді); 2)­ не­фор­мальні­ по­ го­ри­зон­талі:­ сво­бо­да­ за­собів­ ма­со­вої­ інфор­мації;­ про- фесіоналізм­дер­жав­ної­цивільної­служ­би,­кількість­політич­них­при­зна­ченців­на­ дер­жавній­службі,­по­каз­ни­ки­вимірю­ван­ня­заміщен­ня­по­сад­за­прин­ци­пом­ме­ри- то­кратії);­ кон­ку­ренція­ в­ при­ват­но­му­ сек­торі­ (на­при­клад,­ кон­цен­т­рація­ вла­ди),­ внутрідер­жав­ний­вер­ти­каль­ний­аналіз;­бю­д­жет­на­ав­то­номія­ор­ганів­регіональ­но- го­і­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­(ви­т­ра­ти,­до­хо­ди,­по­дат­кові­над­хо­д­жен­ня),­вер­ти- каль­ний­кон­троль­з­бо­ку­ви­борців;­освіта­і­пись­менність;­розмір­по­дат­ко­вої­ба­зи; 3)­внутрішні­вер­ти­кальні­(ча­ст­ка­ви­т­рат­регіональ­них­і­місце­вих­бю­д­жетів­в­ за­гальній­ струк­турі­ ви­т­рат­ кон­солідо­ва­но­го­ бю­д­же­ту;­ до­хо­ди­ регіональ­них­ і­ місце­вих­бю­д­жетів­у­%­до­ВВП); 4)­зовнішні­вер­ти­кальні­(рівень­пись­мен­ності­на­се­лен­ня). Не­обхідно­ відзна­чи­ти,­ що­ по­каз­ни­ки­ публічно­го­ уп­равління­ «дру­го­го­ по­коління»­з­ча­сом­мо­жуть­істот­но­зміню­ва­ти­ся,­як­що­ефект­ре­форм­стає­оче­вид- ним.­На­рівні­кон­крет­них­країн­по­каз­ни­ки­ефек­тив­ності­публічно­го­уп­равління,­ як­пра­ви­ло,­но­сять­«цільо­вий­ха­рак­тер»­і­прив’язані­до­до­сяг­нен­ня­національ­них­ пріори­тетів­у­сфері­на­дан­ня­пев­них­дер­жав­них­по­слуг­або­вдо­с­ко­на­лен­ня­про­це- дур­і­про­цесів­діяль­ності­дер­жав­них­ор­ганів.­ Оче­вид­но,­ що­ по­каз­ни­ки­ дру­го­го­ по­коління­ об’єктивніші­ й­ мо­жуть­ да­ти­ ре­аль­ну­кар­ти­ну,­за­однієї­умо­ви:­що­бу­дуть­відповідним­чи­ном­ско­ри­го­вані­ме­то- ди­їх­оцінки,­а­са­ма­оцінка­здійсню­ва­ти­меть­ся­із­за­лу­чен­ням­ек­с­пертів,­що­пред- став­ля­ють­весь­пе­релік­оціню­ва­них­країн.­Ад­же­спра­ва­не­ тільки­в­ са­мих­кри- 636 Держава і право • Випуск 54 Таблиця 2 Рушії­ Ре­зуль­та­ти­ Лідер­ст­во Лю­ди­ Клю­чові­­ ре­зуль­та­ти­ діяль­ності Ре­зуль­та­ти­лю­дей­ Клю­чові­­ ре­зуль­та­ти­ діяль­ності Стра­тегія­і­пла­ну­ван­ня­ Ре­зуль­та­ти­для­спо­жи- вачів­ Парт­нер­ст­во­і­ре­сур­си­ Ре­зуль­та­ти­для­ суспільства­ Інно­вації­та­на­вчан­ня теріях,­але­і­в­спо­собі­їх­роз­робці­та­тлу­ма­чен­ня.­ При­роз­робці­по­каз­ників­«дру­гої­хвилі»­не­обхідно­більшою­мірою­ви­ко­ри­с­то- ву­ва­ти­підхо­ди,­роз­роб­лені­в­рам­ках­про­гра­ми­SIGMA­(Support­for­Improvement­in­ Governance­ and­ Management)­ та­ Спільну­ схе­му­ оцінки­ (Common­ Assessment­ Framework).­ Про­гра­ма­ SIGMA­ бу­ла­ за­по­чат­ко­ва­на­ Ор­ганізацією­ еко­номічно­го­ співробітництва­і­роз­вит­ку,­бра­ла­ак­тив­ну­участь­в­підго­товці­та­оцінці­країн-кан- ди­датів­на­член­ст­во­в­ЄС­зі­Східної­Євро­пи,­ а­ з­2008­р.­ за­лу­че­на­до­ре­алізації­ Євро­пейсь­ко­го­ інстру­мен­ту­ сусідства­ та­ парт­нер­ст­ва,­ роз­роб­ле­но­го­ЄС,­ в­ то­му­ числі,­ для­Ук­раїни.­ Роз­роб­ле­ний­ в­ її­ рам­ках­ підхід­ по­ля­гає­ в­ оцінці­ си­ту­ації­ у­ та­ких­сфе­рах,­як:­дер­жав­на­служ­ба;­уп­равління­роз­роб­кою­і­ре­алізацією­політи- ки;­уп­равління­дер­жав­ни­ми­ви­т­ра­та­ми;­кон­троль­за­міжна­род­ни­ми­фінан­со­ви­ми­ опе­раціями;­зовнішній­ау­дит­та­дер­жавні­за­купівлі. Інший­інстру­мент­для­оціню­ван­ня­якості­та­ефек­тив­ності­діяль­ності­публічно- го­сек­то­ра­був­роз­роб­ле­ний­у­ЄС­з­ог­ля­ду­на­знач­ну­різно­манітність­уп­равлінських­ прак­тик­у­країнах-чле­нах­ і­не­обхідність­до­пев­ної­міри­стан­дар­ти­зу­ва­ти­оцінку­ ефек­тив­ності­ дер­жав­них­ ор­ганів.­ Під­ на­звою­ Common­ Assessment­ Framework­ (CAF)­він­був­пред­став­ле­ний­у­2000­р.­Йо­го­особ­ливість­по­ля­гає­у­ви­ко­ри­с­танні­ інстру­ментів­ «за­галь­но­го­ уп­равління­ якістю»­ (total­ quality­ management)­ для­ оцінки­і­по­кра­щен­ня­діяль­ності­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди.­Цей­підхід­ви­хо­дить­з­ при­пу­щен­ня,­що­най­кращі­ре­зуль­та­ти­діяль­ності­дер­жав­но­го­уп­равління­до­ся­га- ють­ся­за­вдя­ки­лідер­ст­ву­із­стра­тегію­та­пла­ну­ван­ням,­лю­дям,­парт­нер­ст­ву,­ре­сур- сам­та­про­це­сам­(див.­табл. 2).­Во­на­роз­гля­дає­ор­ганізацію­з­різних­то­чок­зо­ру­ од­но­час­но,­про­по­ну­ю­чи­цілісний­підхід­до­оцінки­її­ро­бо­ти.­ Серй­оз­ний­ не­долік­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ кри­теріїв­ (по­каз­ників)­ дру­го­го­ по­коління­ по­ля­гає­у­відсут­ності­кон­сен­су­су­се­ред­дослідників­що­до­їх­струк­ту­ри­та­за­сто- су­ван­ню,­з­при­во­ду­чо­го­все­ще­три­ва­ють­дис­кусії­та­не­сфор­мо­вані­вихідні­кри- терії­для­вимірю­ван­ня­ефек­тив­ності­публічно­го­уп­равління.­У­більшості­ви­падків­ да­на­си­ту­ація­по­яс­нюється­відсутністю­об­шир­них­і­надійних­да­них­по­до­стат­ньо­ ве­ликій­вибірці­країн.­ От­же,­нині­все­ще­доміну­ють­по­каз­ни­ки­«пер­шо­го­по­коління»­оцінки­ефек- тив­ності­публічно­го­уп­равління,­пред­став­лені­Індек­сом­людсь­ко­го­роз­вит­ку­ООН­ та­Уп­равлінські­ інди­ка­то­ри­Світо­во­го­ бан­ку.­Ус­клад­нен­ня­ суспільних­про­цесів,­ швидкі­ тем­пи­ гло­балізації,­ транс­фор­мація­ ролі­ дер­жа­ви­ у­ су­час­них­ умо­вах­ та­ по­ява­ но­вих­ інфор­маційно-ко­мунікаційних­ тех­но­логій­ ви­ма­га­ють­ пе­ре­хо­ду­ до­ по­каз­ників­«дру­го­го­по­коління»,­здат­них­вра­хо­ву­ва­ти­ком­плексність­та­на­да­ва­ти­ де­таль­ну­ інфор­мацію­ з­ ок­ре­мих­ пи­тань.­ Од­нак,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ певні­ ме­то­до- логічні­не­доліки,­міжна­родні­оцінки­ефек­тив­ності­публічно­го­уп­равління­да­ють­ змо­гу­ гро­ма­дя­нам­ оціню­ва­ти­ діяльність­ керівних­ ор­ганів­ дер­жа­ви­ не­ тільки­ у­ вузь­ко­му­ кон­тексті­ (ви­ко­нан­ня­ взя­тих­ зо­бов’язань,­ підви­щен­ня­ рівня­ за­до­во­ле- ності­ по­слу­га­ми,­ що­ на­да­ють­ся­ дер­жа­вою,­ вра­ху­ван­ня­ по­треб­ на­се­лен­ня),­ а­ й­ більш­ гло­баль­но­му­ –­ співстав­ля­ю­чи­ си­ту­ацію­ у­ різних­ країнах,­ сти­му­лю­ю­чи­ та­ким­чи­ном­національні­уря­ди­пе­рей­ма­ти­кращі­прак­ти­ки­уп­равління.­ 1.­Sustainability­and­Equity:­A­Better­Future­for­All.­–­N.Y.:­United­Nations­Development­ Programme,­ 2011.­ 2. Kaufmann D., Kraay А., Mastruzzi М.­ The­Worldwide­ Governance­ Indicators:­ Methodology­ and­ Analytical­ Issues­ //­ World­ Bank­ Policy­ Research­ Working­ Paper.­–­2010.­–­№­5430.­–­Р.­10-15.­3.­Knack S., Kugler M., Manning N.­Second-generation­ Governance­ Indicators­ //­ International­ Review­ of­ Administrative­ Sciences.­ –­ 2003.­ –­ Vol.­69.­–­Р.­345-364. 637Юридичні і політичні науки