Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН
Досліджено політологічні та правові аспекти організації та діяльності спеціалізованих установ ООН, їх роль у вирішенні глобальних проблем людства, модернізації міжнародних політичних інститутів....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64401 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН / М.М. Юрлов // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 681-687. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64401 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-644012014-06-16T03:01:54Z Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН Юрлов, М.М. Політичні науки Досліджено політологічні та правові аспекти організації та діяльності спеціалізованих установ ООН, їх роль у вирішенні глобальних проблем людства, модернізації міжнародних політичних інститутів. Исследованы политологические и правовые аспекты организации и деятельности специализированных учреждений ООН, их роль в решении глобальных проблем человечества, модернизации отдельных международных политических институтов. The article deals with political scientists and legal aspects of theorganization and activities of UN specialized agencies, their rolein the contemporary world and global problems of mankind, the modernization of certain international political institutions in needof general reform of the UN at the present stage. 2011 Article Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН / М.М. Юрлов // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 681-687. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64401 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Юрлов, М.М. Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН Держава і право |
description |
Досліджено політологічні та правові аспекти організації та діяльності спеціалізованих установ ООН, їх роль у вирішенні глобальних проблем людства, модернізації міжнародних політичних інститутів. |
format |
Article |
author |
Юрлов, М.М. |
author_facet |
Юрлов, М.М. |
author_sort |
Юрлов, М.М. |
title |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН |
title_short |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН |
title_full |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН |
title_fullStr |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН |
title_full_unstemmed |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН |
title_sort |
політико-правовий статус спеціалізованих установ оон |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64401 |
citation_txt |
Політико-правовий статус спеціалізованих установ ООН / М.М. Юрлов // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 681-687. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ûrlovmm polítikopravovijstatusspecíalízovanihustanovoon |
first_indexed |
2025-07-05T15:04:43Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:04:43Z |
_version_ |
1836819817302065152 |
fulltext |
М. М. ЮР ЛОВ
ПОЛІТИКОПРАВОВИЙСТАТУССПЕЦІАЛІЗОВАНИХУСТАНОВООН
Дослідже но політо логічні та пра вові ас пек ти ор ганізації та діяль ності спеціалізо
ва них ус та нов ООН, їх роль у вирішенні гло баль них про блем люд ст ва, мо дернізації
міжна род них політич них інсти тутів.
Ключовіслова: міжна род ний політич ний інсти тут, спеціалізо ва на ус та но ва, гло
бальні про бле ми.
Ис сле до ва ны по ли то ло ги че с кие и пра во вые ас пек ты ор га ни за ции и де я тель но с ти
спе ци а ли зи ро ван ных уч реж де ний ООН, их роль в ре ше нии гло баль ных про блем че ло ве
че ст ва, мо дер ни за ции от дель ных меж ду на род ных по ли ти че с ких ин сти ту тов.
Ключевые слова:меж ду на род ный по ли ти че с кий ин сти тут, спе ци а ли зи ро ван ное
уч реж де ние, гло баль ные про бле мы.
The article deals with political scientists and legal aspects of theorganization and activi
ties of UN specialized agencies, their rolein the contemporary world and global problems of
mankind, the modernization of certain international political institutions in needof gener
al reform of the UN at the present stage.
Keywords: an international political institution, specialized agency, global problems.
Політико-правовий аналіз організації та діяльності спеціалізованих установ
ООНмаєзначнуактуальністьнасучасномуетапі,щовикликанонасампереднор-
мативнимиположеннямиСтатутуООН,відповіднодоякихпідегідуООНтау
взаємозв’язокзнеюпоставленірізніміжнародніустанови,створенідержавамина
основі міжурядових угод в економічній, соціальній, культурній сфері, а також
сферахохорониздоров’я,освітитаін.Ціустановизаміжнародно-правовимста-
тусом є спеціалізованими постійно діючими міжнародними організаціями, що
діютьнапідставівласнихустановчих(статутних)документівтаугодзООН.Вод-
ночасполітичнийстатусцихустановвідповіднодостатутнихнормвизначається
ліберально-інституціональнимпостулатомпронеобхідністьспівробітництваміж
світовими акторами у різних сферах суспільноїжиттєдіяльності, і саме окремі
сфериміждержавного співробітництвавиступаютьоб’єктивуючимикритеріями
автономногополітико-правовогостановищацихустанов,щопотребуєокремого
наукового аналізу у контексті сучасної модернізації ООН як міжнародного
політичногоінституту.
Зазначенапроблематикадоситьретельнорозглядаєтьсяякувітчизняній,такі
західнійполітологічнійтаміжнародно-правовійлітературі.Так,протягомперіоду
функціонування ООНщодо вказаних питань висловлювалися такі українські і
російські науковці, як М.В. Буроменський, М.О. Баймуратов, Ю.О. Волошин,
В.Б.Меленішин,В.О.Карташкін,В.М.Корецький,К.О.Савчук,В.Ф.Антипенко,
О.М.Барабанов,Е.Я.Баталов.Крімтого,можнаназватизахіднихвчених,зокре-
ма, Х.-Х. Нольте, Д.Мітрані, Д. Грума, З. Бжезинського, С. Краснера, С. Ван
Евератаін.Аналізуючиджерельнубазу,можназробитизагальнийвисновокпро
досить високий рівень наукової розробки політологічних питань діяльності та
роліусучасномусвітіспеціалізованихустановООН.Водночаснаявнідосліджен-
ня є фрагментарними, адже розглядають окремі спеціалізовані установи ООН
позазагальнимконтекстомоб’єктивногоісторичногопроцесутаполітичноїситу-
ації у світі, а томупостановкапроблемищодонаукового аналізуорганізації та
681Юридичні і політичні науки
діяльностіспеціалізованихустановякполітико-правовоїкатегоріїтаважливого
чинника світової політики є принципово новою для сучасної політологічної
науки.
Станомна2007р.булостворено16спеціалізованихустановООНтаМАГА-
ТЕ.СлідпогодитисязМ.О.Баймуратовим,якийкласифікуєтакіустанови(крім
МАГАТЕ)надвігрупизасфероюдіяльності:
1)спеціалізованіустановиООНусферіекономіки:Міжнароднийбанкрекон-
струкціїтарозвитку(МБРР),Міжнароднийвалютнийфонд(МВФ),Міжнародна
асоціаціярозвитку(МАР),Міжнароднафінансовакорпорація(МФК),Продоволь-
часільськогосподарськаорганізація(ФАО),Міжнароднаорганізаціягромадянсь-
коїавіації(ІКАО),Міжнароднаморськаорганізація(ІМО),Всесвітнійпоштовий
союз (ВПС), Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ), Всесвітня метеоро-
логічнаорганізація(ВМО),Міжнароднийфондсільськогосподарськогорозвитку
(ІФАД),ОрганізаціяОб’єднанихНаційзпромисловогорозвитку(ЮНІДО);
2)спеціалізованіустановиООНугуманітарнійсфері:ОрганізаціяОб’єдна-
нихНаційзпитаньосвіти,науки ікультури (ЮНЕСКО),Всесвітняорганізація
інтелектуальної власності (ВОІС), Міжнародна організація праці (МОТ),
Всесвітняорганізаціяохорониздоров’я(ВОЗ)1.
Спеціалізовані установи першої групи надзвичайно важливі у сучасному
світі,зважаючиназагостреннясоціально-економічноїпроблематикиусвітовому
масштабі.Зокрема,однимзнайважливішихпитань,навирішенняякихмаєбути
спрямованадіяльністьспеціалізованихустановООНусферіекономіки,єперебу-
дова міжнародних відносин з метою пом’якшення глобального економічного
конфлікту між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Подібне
твердженняперегукуєтьсяздумкоюХ.-Х.Нольтепроте,що«глобалізація,яка
відбуваєтьсяусвіті,зівсієюочевидністюпоказала,щостараконцепціяміжнарод-
нихвідносинвженеможерозглядатисяякнадійнийінструмент,колийдетьсяпро
дослідження того, що відбувається у світі сьогодні»2. Більше того, одним з
наслідківневідповідностііснуючоїсистемиміжнароднихвідносинумовамсучас-
ної економічної глобалізації єподальшепоглибленнярозшарування зарівнем і
якістюжиттяміжбагатимитабіднимикраїнами,суспільствами,інтеграційними
об’єднаннями.Так,офіційновстановленийпорігбідностівСШАу1996р.стано-
вивдляродиниздвохдорослихтадвохдітей16035доларівнарік,щовідповідає
11-кратномуперевищеннюпорогубідностіуслаборозвиненихкраїнах3.
Усучаснихумовахпрагненнясвітовогоспівтовариствадовирішеннясоціаль-
но-економічних та гуманітарних питань світового розвитку на науковому рівні
отрималовтіленняуполітологічнійдоктриніуніверсального(загального)інтере-
судержавякмотивудоспільнихдійзподальшоїконсолідаціїтакогоінтересу4,і
самеутакійконсолідаціїзусильдержавсвітунавколозагальнихцілейсоціально-
економічного та гуманітарногохарактеру, яквбачається,полягає телеологічний
напрямдіяльностіспеціалізованихустановООН.
СередспеціалізованихустановООНусферіекономікизаслуговуєнаособли-
вуувагуМіжнароднийвалютнийфонд(МВФ),діяльністьякогосправляєвеликий
впливнасвітовуполітикутаповедінкуакторіврізногорівня.Вказанаособлива
політичнарольМВФусистеміООНвизначаєтьсямеханізмамивпливупідсумків
Другоїсвітовоївійни,держав-засновницьБреттон-Вудськоїфінансовоїсистеми.
Водночасщеназазначеномуетапізасвідчуємовідсутністьконсенсусуосновних
переможців-великихдержавщодофінансово-економічногосвітовогоустрою.Це
682 Держава і право • Випуск 54
булопов’язанепершзавсезгеостратегічнимизадумамиурядуСРСРщодонеба-
жаностівідкриттясхідноєвропейськихринківдлядіїпринципусвободиміжна-
родного економічного обміну якфундаментальної домінантиміжнародних еко-
номічних організацій системи ООН через прагнення створити «пояс безпеки»
між собою та Західною Європою5. Як слушно відзначають сучасні російські
політологи-дослідники історії міжнародних відносин, за економічної слабкості
РадянськогоСоюзу,якувМосквіусвідомлювали,конкуруватиіззахіднимикор-
пораціямирадянськізовнішньоекономічніорганибулинеспроможні,щоознача-
лоунедалекомумайбутньомуспочатку«економічнувтрату»СхідноїЄвропи,а
згодом – і політичну з варіантомприходу до влади недружніх доСРСРурядів
прозахідногоспрямуваннятавідповіднихнаслідківзруйнацієювжезгаданоїдок-
трини«поясубезпеки»противорожогозовнішньогооточення6.
ПодібніміркуванняпризвелидонеучастіодногозпостійнихчленівРБООН
(СРСР)уМВФ,МБРРтаГенеральнійугодізтарифівтаторгівлі(ГАТТ),оформ-
леноїформальнимиофіційнимикрокамирадянськогоуряду,такими,як:повідо-
мленнянаприкінці1945р.адміністраціїСШАпровідсутністьнаміруратифікува-
тиБреттон-Вудськіугоди;ухиленнявідприєднаннядосистемиГАТТу1946-1947
рр.7Подібнаповедінкапризвела,зодногобоку,дозбереженняСРСРсвободидій
усферіміжнароднихекономічнихзв’язків,азіншого–ізолювалайоговідсвіто-
воїсистемиекономічногорегулюванняусистеміООНвширокомусенсі.
Такаситуаціянаміжнародно-економічномупредметномурівнідоситьпоказо-
вохарактеризуєособливостібіполярноїсвітовоїполітичноїсистемивцілому,за
умовякоїстворюваласяООНтаусіїїінституційніелементи.Якзазначаєуцьому
контекстіХ.Вагнер,«улітературі,присвяченійміжнароднійполітиціпісляДру-
гоїсвітовоївійни,слово«двополярність»маєпринаймнічотирирізнихзначення:
1)становище,заякогодержавиполяризованінадвіворожікоаліції;2)становище,
заякоготількидвідержависпроможніздійснюватистратегіюглобальногостри-
мування;3)система,щовключаєтількидвідержави;4)система,вякійсилароз-
поділенатакимчином,щодвідержавимаютьтакупотужність,заякоїкожназних
здатна захистити себе від будь-якої комбінації інших держав»8. Очевидно, що
жоднезцихвизначеньнерозкриваєвсюсутністьбіполярноїсвітовоїполітичної
системианінаміжнародно-економічному,аніназагальномурівні.Затакоїдокт-
ринальноїпарадигматикибільшправильнорозглянутибіполярністьяксукупність
оціночнихпозитивнихтанегативнихякостей,щоввібраладосебеякООНуціло-
му, так і, зокрема, спеціалізовані установи як невід’ємний компонент великої
системиООН. Різні автори у роки після створенняООН та її спеціалізованих
установпо-різномувизначализазначеніякості.Так,М.Капланвбачавуфункціону-
ванні подібної системи двох полюсів ризик тотальної війни через постійну
боротьбузапершість,прагненнядосвітовогопанування9.Інакшеоцінювавбіпо-
лярнусистемуК.Уолц,зависловомякоговонавідзначається«цілковитоюпро-
стотоютакомфортноюсиметрією»10,асвітовийустрійпісля1945р.–як«мир
міжвеликимитакрупнимидержавами»,щозаснованийнадвохосновах–двопо-
лярностітаядернійзброї11.ВідзначаєпозитивніякостібіполярногоустроюіС.
ВанЕвера.Надумкуамериканськогоученого,дотакихякостейслідвіднести:1)
охопленняполюсамивеликихдержав,чиїрозміриускладнюютьїхзавоювання,а
томувониперебуваютьубільшійбезпеці,іагресіястримуєтьсябільшефективно;
2) полегшення в рамках біполярної системи контролю над озброєннями та в
інших питаннях, що стосуються безпеки; 3) достатнє розуміння полюсами
683Юридичні і політичні науки
684 Держава і право • Випуск 54
намірів один одного, оскільки вони позбавлені необхідності вивчати інтереси,
можливостітамотивибагатьохакторів;4)розуміннядержавамифакту,щовони
можутьзабезпечитисвоюбезпеку,лишерозраховуючинавласнісили12.Водно-
часЕ.Я.БаталоввказуєнаунікальнийхарактерсамоїсвітовоїсистемипісляДру-
гоїсвітовоївійни,спричиненийспецифікоюполюсівпротягомзазначеногокон-
кретно-історичногоперіоду,щополягалауфункціонуванніякполярнихвеликих
держав з полярними внутрішніми соціально-політичними та економічними
характеристиками13.Вказанаособливістьнасправдівідрізняєбіполярністьпісля
створення ООН та біполярність на будь-якому іншому історичному часовому
відрізку до початкуДругої світової війни.Отже, в ціломуможна погодитися з
думкоюпроте,щопісля1945р.США,допомагаючиЗахіднійЄвропі,Німеччині
таЯпонії,виходилизпрагнення«недопустити,щобабоінтегрованаНімеччина,
абонезалежнаЯпоніявиступилияктретясилаабонейтральнийблок»14,ісаме
такиймотивможна вважатиодним із основнихполітичних інтересів західного
полюсу сили при створенні міжнародних економічних організацій зі статусом
спеціалізованихустановООН.Уціломуможнаконстатувати,щоуспішнедосяг-
неннясвоїхстатутнихцілейізавданьміжнароднимиекономічнимиустановами
системи ООН мало б сприяти збереженню тих інститутів, цінностей та прин-
ципів, на яких формувався «американський полюс»15. Більше того, на думку
Ч.Капчана, «перевага Америки та її прагнення встановлювати міжнародний
порядоктриватимутьвічно.Навітьякщоамериканськаекономіказростатимездо-
ровимитемпами,їїчасткаусвітовомупродуктітаїїглобальнийвпливпочнуть
зменшуватисявмірутого,якіншівеликікраїнирозвиватимутьсятапроявляти-
мутьменшийнахилслідкуватизаАмерикою»16,тобтозначноюміроюздатність
СШАта західного полюсу в цілому залишатися світовим гегемоном, на думку
багатьохполітологів,залежитьневостаннючергувіднормальногофункціону-
вання міжнародних політичних та економічних інститутів, політико-правовий
статус яких передбачає перевагу «американського полюсу» насамперед у
механізміприйняттярішень(уцьомуконтекстівартощеразнаголоситинаприн-
ципіпростоїбільшостіголосівнапідставіквотзалежновідвнесківдобюджету
установиякмеханізміухваленнярішеньврамкахспеціалізованихустановООН
безправа вето,подібного або аналогічного відповідномуособливомупривілею
постійнихчленівРБООН).
Іншою важливою групою спеціалізованих установ ООН є такі, що мають
спеціальну компетенцію у гуманітарній сфері, концептуальною аксіологічною
основою діяльності яких є сучасний міжнародно-правовий принцип поваги до
правлюдиниурізнихйогопроявахтаконкретнихпрактичнихаспектах.
Важливість реалізації вказаного принципу в діяльності ООН на сучасному
етапіпідтверджуєтьсяствореннямрезолюцієюГА60/251від15березня2006р.
РадиООНзправлюдиниякдопоміжногооргануГАзамістьКомісіїООНзправ
людини17.
Особливе місце в системі ООН займає Міжнародне агентство з атомної
енергії (МАГАТЕ), а тому доцільно дати загальну характеристикуміжнародно-
правовогостатусуцієїміжнародноїустанови,особливозважаючинаважливість
та значення в масштабі світового співтовариства тих проблем і завдань, що
пов’язанізвикористанняматомноїенергіїнасучасномуетапі.
Вціломусучаснідоктринипов’язуютьпитанняпромісцеірольспеціалізова-
нихустановООНзрозуміннямпоняття«глобальнеуправління»усоціально-еко-
номічнійтагуманітарнійсферах.Вказанийтермінбуввведенийунауковийобіг
В.БрандтомтаіншимичленамиКомісіїООНзглобальногоуправління,якабула
створенадляобговоренняспільнихзусильдержав-членівООНщодовирішення
такихглобальнихпроблем,якекологія,боротьбазбідністю,захворюваннямиіт.
ін.18
НасучасномуетапіД.Месснерслушновизначаєчотириосновніпідходидо
розуміння сутності глобального управління як телеологічної домінанти діяль-
ностіміжнароднихсоціально-економічнихтагуманітарнихінститутів19.Перший
відображаєконцепціючасів«холодноївійни»пронеобхідністьформуванняєди-
ногосвітовогоуряду.Так,Л.Фількенштейнвважає,щосвітовийурядмаєвико-
нувати аналогічні функції щодо національних урядів з умовою наділення їх
достатніми владними повноваженнями20.Другий підхід базується на концепції
такого реформуванняООН, за якого окремі головні, допоміжні органиООН, а
також спеціалізовані установи починають відігравати роль «міністерств» за
внутрішньоурядовою аналогією в будь-якій державі (наприклад, ГА надається
статуспарламенту,аМВФ–центральногоуніверсальногобанку)21.Третійпідхід
обґрунтовуєтьсяйогоприхильникамиідеєюоднополярностісвітутауправління
нимСШАякгегемоном,головнимакторомнасвітовійарені.Науковоюосновою
такихпоглядівнайчастішевиступаєтеоріягегемоніальноїстабільності,щороз-
робляласяу1970-80рр.С.Краснером,Р.Кохеномтадеякимиіншимизахідними
політологами22.Цятеоріяполягаєголовнимчиномвобґрунтуваннівстановлення
усвітістабільногоекономічногорежимуякнаслідкувиробленнясвітовимліде-
ром(уданомуразіСША)правилтанормповедінки,щосприймаютьсятавико-
нуютьсяіншимисвітовимиакторами.Зокрема,З.Бжезинськийвідзначаєчотири
конкретні предметні сфери, в яких лідирують США: військово-політичну, еко-
номічну, технологічну та масової культури23. Особливістю зазначеної теорії є
реальнаможливістьлідируватитількивекономічнійсфері,оскількиодночасне
встановленняправилповедінкиувсіхсферахміжнародногожиття,якправило,
викликаєрізкевідторгненнязбокуіншихучасниківміжнародноївзаємодії24.
Представникичетвертогопідходувважають,щоглобальнеуправліннявихо-
дитьзполіцентричностісвітутапередбачаєучастьвуправліннінетількидержав
таміждержавнихоб’єднань,айіншихакторів25.Останняобставинавідрізняєцей
підхід від інших трьох. Одним з перших на необхідність участі недержавних
акторівупроцесіглобальногоекономічногоуправліннявказавД.Митрані,зазна-
чаючи,щотакеспівробітництвоможепризвестидоствореннясвітовогоспівтова-
риства,якезамінитьврештісистемунаціональнихдержав26.Подібніідеїурізний
час підтримували Е. Хаас, Д. Грум, Д. Бертон та інші політологи27. Водночас
А.Вендет та Д. Раггів додають, що внаслідок розвитку людство створює не
тількиматеріальні,айєдинісоціальніструктури,якіявляютьсобоюпотужний
факторподальшогорозвитку28.
У цьому контексті слід відзначити,що у наукові літературі початку 1990-х
років з’являється ще один термін – нова багатосторонність, який відображає
міжнародне співробітництво у нових історико-політичних та соціально-еко-
номічнихумовах.НайбільшповноцепоняттявизначивФ.Нушелер,якийвідніс
до його основних елементів такі: а) посилення правової бази та цивілізаційної
основи у міжнародних відносинах; б) спільне вирішення глобальних проблем
черезвикористаннярегулятивнихмеханізміврегіональногоабоглобальногомас-
штабу;в)зміцненнясистемиООНякнарадчогосвітовогофоруму,інстанціїдля
685Юридичні і політичні науки
вирішенняпитаньвійнитамиру,ініціаторатаорганізаторарішеньзглобальних
проблем;г)підвищеннявзаємодіїдержавнихтанедержавнихакторів,якідедалі
більшеорганізуютьсяврамкахтранснаціональнихглобальнихмереж29.
УрезультатіФ.Нушелероб’єднуєдвапідходидоглобальногоуправління,що
обумовлено,зодногобоку,реформуваннямООНтаїїспеціалізованихустанов,а
з іншого – участю недержавних акторів у спільній діяльності з державами та
міждержавнимиорганізаціямизвирішенняактуальнихпроблем30.
Вцілому,аналізуючиполітичнурольтаполітико-правовийстатусспеціалізо-
ванихустановООНякчастини єдиної системиООНу сучасномусвіті,можна
визначититакінайважливішіособливостіорганізаціїтадіяльностіданихміжна-
родних економічних та гуманітарних інститутів: а) діяльність спеціалізованих
установ ООН спрямована на практичну реалізацію принципу міждержавного
співробітництвавекономічнійтагуманітарнійсфері,крімМАГАТЕ,телеологія
якогоохоплюєодночаснополітичну,соціально-економічнутагуманітарнусфери
в силуособливостейпредметурегулювання– атомної енергії; б)місце тароль
спеціалізованихустановООНусучасномусвітівказуютьнаможливістьздійснен-
ня глобального управління в соціально-економічній та гуманітарній сфері за
участі державних і недержавних світових акторів; в) важливість діяльності
спеціалізованих установ ООН у сучасному світі обумовлюється становленням
новогобагатосторонньогосвітовогопорядку;г)аксіологічноюдомінантоюдіяль-
ностіспеціалізованихустановООНугуманітарнійсферієзабезпеченняпринци-
пу поваги до прав людини на універсальному рівні міжнародної взаємодії,що
відображаєліберально-інституціональнуприродувсієїсистемиООНуцілому;ґ)
забезпечення прав людини розуміється як універсальний (загальний) інтерес
всього світового співтовариства та у цій якості втілюється у практичній діяль-
ностіспеціалізованихустановООНугуманітарнійсфері;д)спеціалізованіуста-
новиООНугуманітарнійсферітаМАГАТЕвціломубільшеспрямованінавра-
хуванняполітичнихпозиційрізнихсвітовихакторів,ніжспеціалізованіустанови
ООН в економічній сфері (зокрема, МВФ та МБРР), у політико-правовому
механізміфункціонуванняякихзакладенаможливістьоднополярногоприйняття
рішень на користь проамериканського політичного полюсу в сучасній світовій
політиці.
1.Див.:Бай му ра тов М.А.Международноепубличноеправо.–Х.:Одиссей,2007.
–С.279-280.2.Ноль те Х.Х.ЕвропейскийСоюзиегоместовсовременноймировой
системе//Европа.–W-wa,2002.–Т.2.–№1.–С.49.3.Chempiel E.O.DieGlobalisierung
schlaegtzurueck//FrankfurterRundschau.–Frankfurta.M.,2001.–5Mai.–S.4.4.Ка лам
ка рян Р.А.Господствоправа(RuleoftheLaw)вмеждународныхотношениях;Ин-тгосу-
дарства и права. –М.:Наука, 2004. –С. 258.5.Си с тем ная историямеждународных
отношенийвдвухтомах/Подред.А.Д.Богатурова.–Т.2.События1945-2003гг.–М.:
Культурнаяреволюция,2006.–С.28.6.Тамже.7.Тамже.–С.29.8.Wagner H.What
WasBipolarity?//InternationalOrganization.–Winter1993.–№47.–P.89.9.Kaplan M.
SystemandProcessinInternationalPolitics.–N.Y.,1957.–P.220.10. Waltz K.Theoryof
InternationalPolitics.–Reading:Mass.,1979.–P.44.11.Van Evera S.PrimedfoePeace.
EuropeAftertheColdWar//InternationalSecurity.–Winter1990/91.–Vol.15.–№3.–
P.34. 12. Ба та лов Э.Я. Мировое развитие и мировой порядок (анализ современных
американскихконцепций).–М.:Российскаяполитическаяэнциклопедия(РОССПЭН),
2005.–С.158.13.Тамже.14.Layne Ch.TheUnipolarIllusion.WhyNewGreatPowers
WillRise//InternationalOrganization.–Spring1993.–Vol.17.–№4.–P.33.15.Ibidem.
16.Kupchan Ch.AfterPaxAmericana:BeningPower,RegionalIntegration,andtheSources
686 Держава і право • Випуск 54
of aStableMultipolarity // International Security. –Fall 1998. –Vol. 23. –№2. –P. 42.
17.Дми т ри чен ко І.РеформуваннямеханізмуООНусферіправлюдини–удії[Элект-
ронийресурс].–Режимдоступу:http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=44518.Бай
му ра тов М.А., Ме ли ни шин В.Б., Во ло шин Ю.А.ОрганизацияОбъединённыхНаций в
условияхглобализации:вопросымодернизациииповышенияэффективностидеятель-
ности / Под ред. М.А. Баймуратова: Монография. – М.: ТрансЛит, 2008. – С. 96.
19.HandbookofInternationalRelations/Ed.By W. Carsnaes, T. Risse, B.A. Simmons. –L.,
2002. – P. 75. 20.Nicholson M. International Relations:AConcise Introduction. –N.Y.,
1998.–P.97.21.Ле бе де ва М.М.Мироваяполитика.–М.:АспектПресс,2003.–С.318.
22.Бай му ра тов М.А. Во ло шин Ю.А., Ме ле ни шин В.Б.Цит.праця.–С.97.23.Бже зин
ский Зб. Выбор. Глобальное государство или мировое лидерство. – М.: Междунар.
отнош.,2004.–С.36.24.Тамже.25.Бай му ра тов М.А. Во ло шин Ю.А., Ме ле ни шин В.Б.
Указ. соч. –С. 98.26.Mitrany D.A.Working Peace System. –Chicago, 1966. – P. 232.
27.Бай му ра тов М.А. Во ло шин Ю.А., Ме ле ни шин В.Б.Цит.праця.–С.98.28.Mingst K.
EssenceofInternationalRelations.–N.Y.,1990.–P.77.29.Ле бе де ва М.М.Мироваяполи-
тика.–М.:АспектПресс,2003.–С.320.30.Бай му ра тов М.А. Во ло шин Ю.А., Ме ле ни
шин В.Б.Цит.праця.–С.99.
687Юридичні і політичні науки
|