Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях

Охарактеризовано засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях. Зазначено, що злочинність неповнолітніх має високий ступінь соціальної небезпеки, який визначається негативними тенденціями на сучасному етапі. Також зазначено, що вивчення особи злочинця повинне будувати...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Волянюк, О.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:	Держава і право
Schlagworte:	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64408
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях / О.Д. Волянюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 440-443. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64408
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644082014-06-16T03:01:38Z Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях Волянюк, О.Д. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Охарактеризовано засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях. Зазначено, що злочинність неповнолітніх має високий ступінь соціальної небезпеки, який визначається негативними тенденціями на сучасному етапі. Також зазначено, що вивчення особи злочинця повинне будуватися на твердій правовій основі, тобто потрібно вивчати особу, яка згідно із законом визнається суб’єктом злочину. Охарактеризованы осужденные лица, которые совершают правонарушение и преступления в воспитательных колониях. Отмечено, что преступность несовершеннолетних имеет высокая степень социальной опасности, которая определяется негативными тенденциями на современном этапе. Также отмечено, что изучение лица преступника должно строиться на твердой правовой основе, то есть нужно изучать лицо, которое по закону признается субъектом преступления. Convict persons which accomplish offence and crimes in educate colonies are described in this article. It is marked that the high degree of social danger, which is determined negative tendencies on the modern stage, has juvenile delinquency. It is also marked that the study of face of criminal must be built on a legal hardcore, that it is needed to study a person which by law confesses to the subject of crime. 2012 Article Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях / О.Д. Волянюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 440-443. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64408 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Волянюк, О.Д. Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях Держава і право
description	Охарактеризовано засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях. Зазначено, що злочинність неповнолітніх має високий ступінь соціальної небезпеки, який визначається негативними тенденціями на сучасному етапі. Також зазначено, що вивчення особи злочинця повинне будуватися на твердій правовій основі, тобто потрібно вивчати особу, яка згідно із законом визнається суб’єктом злочину.
format	Article
author	Волянюк, О.Д.
author_facet	Волянюк, О.Д.
author_sort	Волянюк, О.Д.
title	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
title_short	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
title_full	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
title_fullStr	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
title_full_unstemmed	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
title_sort	характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64408
citation_txt	Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях / О.Д. Волянюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 440-443. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT volânûkod harakteristikazasudženihosíbâkívčinâûtʹpravoporušennâízločiniuvihovnihkoloníâh
first_indexed	2025-07-05T15:05:00Z
last_indexed	2025-07-05T15:05:00Z
_version_	1836819835188674560
fulltext	440 Держава і право • Випуск 56 О.Д. Волянюк ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЗЛОЧИНИ У ВИХОВНИХ КОЛОНІЯХ Охарактеризовано засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях. Зазначено, що злочинність неповнолітніх має високий ступінь соціальної небезпеки, який визначається негативними тенденціями на сучасному етапі. Також зазначено, що вивчення особи злочинця повинне будуватися на твердій правовій основі, тобто потрібно вивчати особу, яка згідно із законом визнається суб’єктом злочину. Ключові слова: формування особистості підлітка, злочинність неповнолітніх, характе- ристика засуджених, особа злочинця, протиправна поведінка неповнолітніх, заходи виховного характеру. Охарактеризованы осужденные лица, которые совершают правонарушение и преступле- ния в воспитательных колониях. Отмечено, что преступность несовершеннолетних имеет высокая степень социальной опасности, которая определяется негативными тенденциями на современном этапе. Также отмечено, что изучение лица преступника должно строиться на твердой правовой основе, то есть нужно изучать лицо, которое по закону признается субъектом преступления. Ключевые слова: формирование личности подростка, преступность несовершеннолетних, характеристика осужденых, лицо преступника, противоправное поведение несовершенно- летних, мероприятия воспитательного характера. Convict persons which accomplish offence and crimes in educate colonies are described in this article. It is marked that the high degree of social danger, which is determined negative tendencies on the modern stage, has juvenile delinquency. It is also marked that the study of face of criminal must be built on a legal hardcore, that it is needed to study a person which by law confesses to the subject of crime. Key words: forming of personality of teenager, juvenile delinquency, description of zasudzhenikh, face of criminal, protipravna conduct of minor, measures of an educate character. Вивчення особистості засудженого неповнолітнього здійснюється для виявлення та оцінки тих його властивостей і рис, які породжують злочинну поведінку, що мають зна- чення для подальшого його запобігання. У цьому виявляється єдність трьох вузлових про- блем: причин і механізму злочинної поведінки, особи, запобігання рецидивам (у тому числі пенітенціарного) злочинів. Поняття «людина», «особа», «особа злочинця», «криміногенна особа» слід розмежову- вати. У тлумачному словнику людина визначається як «жива істота, що володіє даром мислення і мови, здатністю створювати знаряддя і користуватися ними в процесі суспіль- ної праці»1. Особа визначається як «людина, носій яких-небудь властивостей»2. Людина і особа це не тотожні поняття, але вони мають загальну природу тісної взаємодії, вони не існують одне без одного. Необхідно враховувати, що навіть у такій специфічній сфері як злочин, людина діє як суспільна істота. Більшість учених при вивченні особи злочинця виходять з необхідності слідувати суспільно історичному підходу. У найзагальнішому вигляді під особою злочинця ми розуміємо особу, що скоїла зло- чин. При цьому не можна не враховувати, що сукупність ознак, які характеризують особу 441Юридичні і політичні науки до скоєння злочину і після його засудження представляються практично незмінними, оскільки засуджений — це насамперед злочинець. «Поняття особи злочинця не може бути ярликом для позначення найбільш небезпеч- них і злісних правопорушників». Вивчення особи злочинця повинне будуватися на твер- дій правовій основі, тобто повинна вивчатися особа тих, хто згідно із законом визнається суб’єктом злочину3. У зв’язку з цим важливо розуміти, що дана категорія має тимчасові межі: з моменту скоєння злочину, засвідченого судом, і до відбування кримінального покарання, а не до моменту констатації виправлення. «Після відбування покарання людина вже не злочи- нець, а тому не може розглядатися як особа злочинця». Актуальність дослідження особи засудженого пояснюється насамперед тим, що дослідницька практика постійно розширює, уточнює, змінює наші пізнання про особу злочинця. Проте вона не встановлює їх абсолютну достовірність на всі часи, що є однією з умов постійного розвитку цієї галузі знання. Наукове уявлення про особу злочинця складалося з різних джерел. Одну з перших спроб емпіричного вивчення і теоретичного пояснення особи злочинця ще на поч. XIX ст. зробив австрійський лікар-анатом Франц Галль. Обстежуючи ув’язнених, він намагався встановити залежність явищ психіки людини (як розумових, так і етичних якостей) від зовні фізичних особливостей будови його головного мозку. На підставі тривалих дослі- джень учений зробив відкриття, актуальне й досі, про особливу роль кори головного мозку і мозкової звивини. Галль стверджував, що в мозку людини можна знайти 27 осно- вних людських здібностей. На його думку, в мозку можна визначити місця, звідки вихо- дять спонукання до вбивства, крадіжок. Загальна тенденція того часу передбачала підхід до вивчення особи злочинця пере- важно з біологічних позицій. Синтезувати і розвинути ці ідеї вдалося психіатру, професору Чезаре Ломброзо. Провівши багаточисельні дослідження, він зробив висновок, що типо- вий злочинець не є нормальна людина, а внаслідок своїх анатомічних, фізіологічних, психічних ненормальностей складає особливий різновид людського роду4. Вченим була запропонована оригінальна класифікація злочинців, яка мала велику популярність у кін. XIX — поч. XX ст. Він виділяв наступні типи злочинців: 1) природжені злочинці, що володіють атавістичними межами; 2) злочинці по пристрасті; 3) випадкові злочинці; 4) психічнохворі злочинці. До найпослідовніших прибічників «ломброзанства» слід відносити таких відомих вітчизняних учених, як Д.А. Дріль, В.Ф. Чиж. Ковальовський П.І., зокрема, вважав, що існує тип природжених малолітніх злочин- ців, які практично не піддаються виправленню, в той же час він зазначав, що дана схиль- ність закладена не у фізичних, а в душевних аномаліях індивіда. Дубінін Н.П. вважав: «Людина не отримує від народження готової соціальної програ- ми, вона створюється у ній суспільною практикою в ході її індивідуального розвитку» Приблизно так само міркував і А. Герцензон: «кримінологові не потрібно занурювати- ся в глибинну суть особи, шукати біологічні витоки поведінки». Особа — це соціальне обличчя людини. Соціалізація ж особи як активний процес три- ває не все життя, а лише впродовж часу, необхідного для становлення індивіда як особи. Поза суспільством і суспільними відносинами особи не існує. «Можна сказати, що ключ до розшифровки таємниць людини (і особи злочинця) знаходиться в руках суспільства». Процес формування особи прийнято розглядати як соціалізацію, тобто як процес наділення особи суспільними властивостями, вибору нею життєвих доріг, встановлення соціальних зв’язків, формування самосвідомості та системи соціальних орієнтацій. Б.Д. Паригин вважає, що соціалізація є «входженням у соціальне середовище, при- стосуванням до нього, освоєння певних соціальних ролей і функцій»5. 442 Держава і право • Випуск 56 Для протиправної поведінки неповнолітніх характерне вчинення злочинів (правопо- рушень) у групі, у зв’язку з чим їхня соціальна роль багато в чому пов’язана з функціону- ванням у групах, учасники яких скоюють злочини і ведуть аморальний спосіб життя. Під впливом групи відбувається формування і зміна життєвій орієнтації та установок особи. Отже, під впливом групи може утворитися і антигромадська установка, яка визнача- ється у цьому випадку як готовність особи діяти відповідно до її поглядів, звичок, схиль- ностей та інтересів проти інтересів суспільства. У неповнолітнього період соціального розвитку ще не великий. Через вікові особли- вості підлітки менш критично сприймають зовнішні умови, не завжди здатні правильно їх оцінити, що може відобразитися на їхній злочинній поведінці. Слід погодитися і визнати справедливою думку К.Е. Егощева, який відзначав, що молоду людину жахає сама можливість бути неправильно зрозумілою оточуючими, здати- ся смішною або слабкою, вона хворобливо реагує на спроби проникнути в дійсний світ його переживань. Звідси схильність до маскування своїх відчуттів, прагнення здатися гру- бішим і байдужішим, ніж є насправді. Для детальнішого вивчення особи злочинця слід використовувати єдину терміноло- гію цього поняття. Отже, під особою злочинця розуміють сукупність соціально-демографічних, соціаль- но-психологічних, етичних і правових властивостей, ознак, зв’язків, стосунків, що харак- теризують особу, яка скоїла злочин і що впливають на її злочинну поведінку. В юридичній літературі представлені різні структурні характеристики кримінології особи злочинця. Найпоширенішою є виділення шести груп ознак: 1) соціально-демогра- фічні ознаки; 2) кримінально-правові ознаки; 3) соціально-ролевий статус; 4) потребую- че-мотіваційна сфера; 5) ціннісно-нормативна сфера; 6) етично-психологічні ознаки. Всі вказані властивості, якості, ознаки, соціальні зв’язки особи злочинця знаходяться у взаємодії і лише у своїй нерозривній єдності створюють портрет злочинця. Важливе місце в характеристиці засудженого, такого, що відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, займає кримінально-виконавча характеристика умови відбуття покарання, забезпе- чення трудової зайнятості, практика вживання заохочень і стягнень та ін.6 Соціальні риси засуджених, які виявляють протиправну поведінку в процесі відбуван- ня покарання, виявляються насамперед у їхньому статусі засудженого до позбавлення волі, а значить людини, обмеженої у виборі соціальних ролей і зв’язків, переоцінці цін- ностей. Їхня мотивація орієнтована на виживання в умовах ізоляції, а оскільки вона зале- жить від їхнього місця в стратифікації засуджених, то перш за все, протиправна поведінка в умовах ізоляції направлена на підтримку престижу, завоювання авторитету, бажання помститися та ін.7 На нашу думку, у цій ситуації виправлення, корекція соціально-психологічних влас- тивостей засуджених неможливі без участі вихователів, що мають спеціальну професійну підготовку в області вікової психології і педагогіки. У зв’язку з цим при прийомі на служ- бу співробітників вважаємо доцільним здобуття ними відповідної освіти. Не зважаючи на відносно невелику питому вагу, розглянута категорія неповнолітніх засуджених вимагає найпильнішої уваги і специфічного підходу в питаннях виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та надання виправної дії. Таким чином, дослідження осіб, що відбувають покарання у виховних колоніях, дають змогу зробити такі висновки, що злочини і правопорушення найчастіше вчиняються осо- бами з психічними аномаліями, при цьому величезне значення має диференціація засу- джених за займаним статусом. Аналізуючи етично-психологічну характеристику засуджених, слід зазначити, що особи, які допускають протиправну поведінку, здебільшого не вважають її такою, а пока- рання справедливим. Тривале перебування в місцях позбавлення волі сприяє формуван- ню і зміцненню негативних антисоціальних установок. 443Юридичні і політичні науки Особливістю кримінально-правової характеристики особи правопорушників є наяв- ність неодноразово судимих осіб. З урахуванням виявлених характеристик їх доцільно класифікувати на порушників: позитивно, посередньо, негативно, злісних і недостатньо вивчених. 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. Бусел В.Т. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — С. 1245. 2. Там само. 3. Гвоздев И. О врожденных и приобретенных свойствах детей как зачатков преступности взрослых. — СПб, 1896. — С. 278. 4. Оршанский И.Т. Наши преступники и учение Ломброзо. — СПб., 1891. — С. 349. 5. Парыгин Б.Д. Социальная психология как наука. — Л, 1967. — С. 62. 6. Соціально- психологічні та кримінологічні аспекти впливу заходів виховного характеру на формування правової свідомості неповнолітніх: Монографія / За заг. ред. Г.В. Гребенькова. — Донецьк, 2001. — С. 24. 7. Теоретические проблемы предупреждения правонарушений несовершен- нолетних. — К., 1977. — 18.

Характеристика засуджених осіб, які вчиняють правопорушення і злочини у виховних колоніях

Institution

Ähnliche Einträge