Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя
Обґрунтовується думка, що у світлі серйозної трансформації правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку на виробництві необхідно використовувати нові способи правого регулювання. Внутрішній розпорядок перестав зводитися лише до заходів з підтримання трудової дисципліни....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Держава і право |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64409 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя / О.А. Марушева // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 312-316. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-64409 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-644092014-06-16T03:02:17Z Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя Марушева, О.А. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Обґрунтовується думка, що у світлі серйозної трансформації правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку на виробництві необхідно використовувати нові способи правого регулювання. Внутрішній розпорядок перестав зводитися лише до заходів з підтримання трудової дисципліни. Обосновывается мнение, что в свете серьезной трансформации правового регулирования внутреннего трудового распорядка на производстве необходимо применять новые способы правового регулирования. Внутренний распорядок перестал сводиться лишь к мерам по поддержанию трудовой дисциплины. It is well-proven in the article, that in the world takes place serious transformation of the legal adjusting of internal labour order on a production. An internal order left off taken only to the measures on maintenance of labour discipline. 2012 Article Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя / О.А. Марушева // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 312-316. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64409 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Марушева, О.А. Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя Держава і право |
| description |
Обґрунтовується думка, що у світлі серйозної трансформації правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку на виробництві необхідно використовувати нові способи
правого регулювання. Внутрішній розпорядок перестав зводитися лише до заходів з підтримання трудової дисципліни. |
| format |
Article |
| author |
Марушева, О.А. |
| author_facet |
Марушева, О.А. |
| author_sort |
Марушева, О.А. |
| title |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| title_short |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| title_full |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| title_fullStr |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| title_full_unstemmed |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| title_sort |
досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64409 |
| citation_txt |
Досвід правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в країнах далекого зарубіжжя / О.А. Марушева // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 312-316. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT maruševaoa dosvídpravovogoregulûvannâvnutríšnʹogotrudovogorozporâdkuvkraínahdalekogozarubížžâ |
| first_indexed |
2025-07-05T15:05:02Z |
| last_indexed |
2025-07-05T15:05:02Z |
| _version_ |
1836819837762928640 |
| fulltext |
312 Держава і право • Випуск 56
О.А. Марушева
ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО
ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ
В КРАЇНАХ ДАЛЕКОГО ЗАРУБІЖЖЯ
Обґрунтовується думка, що у світлі серйозної трансформації правового регулювання вну-
трішнього трудового розпорядку на виробництві необхідно використовувати нові способи
правого регулювання. Внутрішній розпорядок перестав зводитися лише до заходів з підтри-
мання трудової дисципліни.
Ключові слова: внутрішній трудовий розпорядок, трудова дисципліна, зарубіжний досвід,
працівник, роботодавець.
Обосновывается мнение, что в свете серьезной трансформации правового регулирования
внутреннего трудового распорядка на производстве необходимо применять новые способы
правового регулирования. Внутренний распорядок перестал сводиться лишь к мерам по
поддержанию трудовой дисциплины.
Ключевые слова: внутренний трудовой распорядок, трудовая дисциплина, зарубежный
опыт, работник, работодатель.
It is well-proven in the article, that in the world takes place serious transformation of the legal
adjusting of internal labour order on a production. An internal order left off taken only to the measures
on maintenance of labour discipline.
Key words: internallabour order, labour discipline, foreign experience, worker, employer.
У наш час у світі відбуваються серйозна трансформація правового регулювання вну-
трішнього трудового розпорядку на виробництві. Змінюються принципіальні підходи до
цього питання. Сьогодні внутрішній розпорядок на виробництві не зводиться лише до
заходів по підтриманню трудової дисципліни. Т.М. Фахрутдинова вважає, що по суті, фор-
мується новий інститут трудового права, який можна назвати «забезпечення трудового
розпорядку на виробництві», що включає в себе: регулювання дисципліни праці; забез-
печення комфортної психологічної обстановки на виробництві. В західних країнах, тру-
довий розпорядок на виробництві ніколи на роздивлявся як окремий самостійний інсти-
тут трудового права. Питання, що пов’язані з підтримкою такого порядку освітлюються
традиційно і прив’язано до трудового договору, до прав та обов’язків сторін трудового
договору1.
В більшості країн джерелом регулювання внутрішнього трудового розпорядку є відпо-
відні правила та колективні договори і лише в рідких випадках (наприклад, у Франції)
дане питання частково регулюютьсяв законодавстві2.
При цьому важливим питанням залишається визначення того, чи необхідний чіткий і
вичерпний перелік в нормативно-правових актах всіх видів правопорушення, іншими
словами, чи застосовується у трудовому праві відомий принцип кримінального права
«немає покарання, якщо воно прямо не передбачено в законі».
Рішення цього питання в різних країнах різноманітне, існують три групи країн.
В Бельгії і Японії діє правило, відповідно до якого види дисциплінарних правопору-
шень повинні бути зафіксовані в нормативно правових актах.
В Англії, ФРН, Австрії та Швейцарії, хоча і вимагається, щоб види дисциплінарних
правопорушень були по можливості повно визначені, вважається, що вичерпний перелік
і фіксування дисциплінарних проступків неможливе, тому як виключення, власник впра-
313Юридичні і політичні науки
ві притягувати до відповідальності за проступки, які не визначені в нормативно-правових
актах.
В США, Канаді, Франції, Австралії, Новій Зеландії дисциплінарна відповідальність
допускається і за проступки, що незафіксовані в нормативно-правових актах, так як в цих
країнах існує думка, що неможливо давати вичерпний перелік дисциплінарних правопо-
рушень, тому що такі порушення мають на практиці велику кількість форм і проявів3.
По відношенню до характеру дисциплінарного проступку встановлені певні правила.
Дисциплінарний проступок повинен бути зв’язаний з трудовою діяльністю працівника.
Разом з тим в ряді країн (США, Канада, Великобританія, Франція) працівник притягуєть-
ся до дисциплінарної відповідальності, якщо його поведінка поза роботою наносить
шкоду інтересам його власника. Специфіка трудових відносин у Японії така, що праців-
ник підлягає дисциплінарному покаранню навіть за проступок, не пов’язаний з роботою,
але що міг нанести шкоду репутації власника.
Трудове право надає правомочності власнику накладати дисциплінарні стягнення:
зауваження, догана, пониження в посаді, відсторонення від роботи з втратою (інколи збе-
реженням) заробітної плати, штраф, дисциплінарне звільнення, тобто звільнення без
попередження і без виплати вихідної допомоги.
Спеціально зазначаю, що серед дисциплінарних покарань є штраф. Як міра покаран-
ня за порушення внутрішнього трудового розпорядку штрафи існують в багатьох країнах,
проте у Англії та Франції дисциплінарні штрафи не застосовуються. Використання штра-
фів відповідно до встановлених норм застосовується за двох умов:
1) обмеження максимальних розмірів штрафів;
2) направлення сум, що отримуються у вигляді штрафів у фонди трудового колективу
або на благодійні цілі.
В деяких країнах встановлено правило, що при оскарженні працівником дисциплі-
нарної санкції, вона призупиняється до винесення кінцевого рішення органом, що буде
розглядати спір.
Щоб зрозуміти сутність правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку
на підприємствах різних держав світу, необхідно звернути увагу на належність кожної дер-
жавидо певної правової школи, адже трудове право зарубіжних країн можна за формаль-
ними ознаками об’єднати в різні правові типи, цей поділ є досить умовним, але він дасть
змогу систематизувати і згрупувати знання щодо нормативного регулювання трудового
розпорядку підприємств зарубіжних країн4.
Тип №1. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку у державах, що
відносяться до романо-германської правової сім’ї.До даної групи належать такі країни як
Німеччина, Італія, Польща та інші держави.
Питання внутрішнього трудового розпорядку в цих країнах регулюються законодав-
ством та розвиненою системою колективно-договірного регулювання. Законодавство
визначає мінімальні норми умов праці, але не визначає, як правило, детальної процедури
встановлення нормативних положень у колективних договорах.
Правила внутрішнього трудового розпорядку в даних країнах складають самі робото-
давці (підприємці), консультуючись іноді із представниками трудового колективу (проф-
спілками) та з огляду на трудове законодавство, що діє в країні. Ці правила охоплюють
досить широке коло питань трудових відносин. У них детально викладаються питання
оплати праці (у тому числі система підвищення винагороди), тривалості робочого часу,
понаднормової роботи, соціального страхування, охорони здоров’я, техніки безпеки, дис-
циплінарні вимоги тощо5.
Правила внутрішнього трудового розпорядку є суворим з юридичної точки зору доку-
мент. За порушення цих правил роботодавець має право застосовувати засоби впливу до
працівника, але при цьому він повинен діяти відповідно до норм дисциплінарного права,
які захищають працівників від свавілля й зловживання роботодавців. Сполучення дисци-
314 Держава і право • Випуск 56
плінарних повноважень роботодавців та захисних норм для найманих робітників і стано-
вить суть регулювання трудового розпорядку на виробництві. Прерогатива встановлювати
правила внутрішнього трудового розпорядку у зарубіжних країнах належить роботодавце-
ві. На мій погляд, цей досвід слід запозичити вітчизняному законодавцю. В умовах рин-
кових відносин є застарілою норма чинного КЗпП, згідно з якою правила внутрішнього
трудового розпорядку затверджуються трудовим колективом. Саме роботодавець, як орга-
нізатор виробничого процесу має бути наділений безумовним правом встановлювати пев-
ний порядок поведінки на своєму підприємстві6.
Тип №2. Англосаксонський тип правового регулювання внутрішнього трудового роз-
порядку. До цієї групи належать такі країни як США, Великобританія, Ірландія, Канада,
Нова Зеландія та інші країни.
Даний тип правового регулювання питання, що розглядається характеризується
визначальною роллю колективних договорів, особливим значенням суддів, рішення яких
мають силу прецедентів. Правила внутрішнього трудового розпорядку в цих країнах
затверджується одноособово власником відповідного підприємства, установи чи організа-
ції. Даними правилами регламентуються організація праці, а також умови перебування на
території відповідних підприємств як під час виконання роботи, так і після її закінчення,
процедура прийняття та звільнення з роботи, встановлені основні права і обов’язки сто-
рін, вказані також такі питання як робочий час та час відпочинку, а також питання заохо-
чень та відповідальності працівників за невиконання покладених на них обов’язків7.
Тип №3. Японський тип правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
Дане питання регламентується у спеціальних розділах Трудових Кодексів Японії, а також
В’єтнаму. Згідно з положеннями передбаченими цими кодексами, трудовий розпорядок
визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вони повинні діяти на всіх
підприємствах з кількістю працівників більше десяти чоловік і не можуть суперечити зако-
нодавству8. Правила розробляються власником (перед їх впровадженням він повинен про-
консультуватися з профспілковим комітетом) і підлягають реєстрації в управлінні праці
провінції. Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні регламентувати такі
питання: робочий час і перерву на відпочинок; організацію роботи на підприємстві; без-
пеку та гігієну праці; захист власності; технологічну та ділову таємниці підприємства; дис-
циплінарні проступки та види відповідальності за них; види матеріальної відповідальності
працівників за шкоду, завдану майну підприємства. Зазначені локальні нормативні акти
повинні бути доведені до відома кожного працівника і вивішені на стенді для загального
огляду. Як стягнення за порушення трудової дисципліни у В’єтнамізастосовуються: догана;
переведення на менш оплачувану роботу на строк не більше шести місяців; звільнення.
Штрафи як засіб дисциплінарного покарання не передбачені. Не допускається також кіль-
ка дисциплінарних санкцій за один проступок. Встановлено правила дисциплінарної про-
цедури: підприємець повинен надати докази вини працівника, який має право доводити
свою невинуватість та залучати на допомогу юриста, працівника профспілки чи будь-яку
іншу особу. Дисциплінарне порушення має розглядатисяуприсутностізацікавленоїособиі-
представника профспілки підприємства. Дисциплінарні процедури повинні оформлюва-
тися протоколом. У разі вчинення працівником значного дисциплінарного проступку,
коли його перебування на робочому місці може ускладнити розслідування чи припинити
його, власник має право після консультації з профспілковим органом тимчасово (до
п’ятнадцяти днів, а в окремих випадках до трьох місяців) усунути працівника від роботи. У
цей період працівник повинен отримувати 50% своєї звичайної заробітної плати у вигляді
авансу. Після закінчення максимального строку усунення він повинен бути поновлений на
роботі. Якщо працівник не визнаний винуватим у проступку, за який він був усунений від
роботи, власник зобов’язаний сплатити повністю заробітну плату за час, протягом якого
працівник не працював. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено працівником.
Якщо компетентний орган вирішить, що працівник невинуватий і дисциплінарне стягнен-
315Юридичні і політичні науки
ня було винесене незаконно, власник повинен скасувати своє рішення, привселюдно
вибачитися перед працівником, поновити його гідність та матеріальні права9.
Використання засобів і інструментів трудового права для забезпечення комфортного
психологічного клімату на виробництві — нове направлення в правовому регулюванні
праці, яке на даному етапі лише формується. В нових законах, локальних нормативно
правових актах з’являються норми і положення, що відображають приріст культури сус-
пільства, його цивілізованості, і звісно ж, якісно новий характер сучасних найманих пра-
цівників, що мають високу професійну кваліфікацію. Для управління «комп’ютерним
пролетаріатом» необхідні нові правила, що урегульовували б взаємовідносини працівни-
ків на виробництві, як вертикальні (керівник-працівник), так і горизонтальні (працівник-
працівник). Існують деякі напрями розвитку даних правил:
1. Заборона нецивілізованого, грубого відношеннявищестоящих працівників по від-
ношенню до нижчестоящих працівників. Цьому питання велика увага приділяється в
Данії. В юридичній доктрині вказано, що роботодавець зобов’язаний вести себе цивілізо-
вано по відношенню до найманих працівників. В міжконфедеральній угоді — різновиду
колективного договору, що діє на всіх виробництвах зазначено, що працівник, гідність і
честь якого ображена власником, може призупинити роботу до тих пір поки не отримає
вибачення від керівника. Зазначено також, якщо власник образить керівника, то це є сер-
йозним порушенням трудового договору, і власник зобов’язаний відшкодувати працівни-
ку нанесену шкоду.
2. Заборона умисних абонеобережних дій адміністрації, що можуть образити працівни-
ка чи почуття її людської гідності. В усіх країнах заборонені тілесні покарання і інші пока-
рання, що принижують людську гідність. Так, у ФРН та Швейцарії заборонено вивішувати
на дошці об’яв накази про вислови, що містять фамілії працівників і характер їх порушень.
А в Австрії це дозволено, але такі накази не повинні містити принижуючих для працівників
висловів. Італійське законодавство забороняє обшуки працівників на підприємствах, а
також використання радіотелевізійного нагляду за працівниками та їх діяльністю.
3. Спеціальні заходи по облагородженню виробничої сфери. Забезпечення працівни-
ку максимально соціально-психологічного комфорту на робочому місці робить недопус-
тимим так званий моббінг — психологічний терор по відношенню до окремих працівни-
ків або груп працівників, як зі сторони керівництва, так і інших працівників10.
Таким чином, нормативна база внутрішнього трудового розпорядку в зарубіжних кра-
їнах єдосить широкою і характеризується своїми особливостями відповідно у кожній
окремій державі. Незважаючи на юридичну силу різних актів, що регулюють відповідну
сферу суспільних відносин, повнота правового забезпечення досягається саме завдяки
усій системі нормативно-правових актів та забезпечення злагодженого механізму здій-
снення відповідних норм11.
В наш час необхідною умовою підвищення рівня продуктивності праці, працездат-
ності працівників, ефективного та якісного виробництва є забезпечення трудової дисци-
пліни на підприємствах, установах, організаціях. Таке забезпечення відбувається через
проведення правильної організації праці працівників, тобто встановлення внутрішнього
трудового розпорядку ( порядку поведінки та взаємодії між працівниками й роботодавцем
у процесі здійснення трудової діяльності на конкретному підприємстві ). Тому досить важ-
ливим є визначення питання правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку
в нашій державі, а також в зарубіжних країнах12. Сучасне законодавство України про
працю являє собою суміш правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних
умов,певначастина яких відповідає вимогам часу, а інша — застаріла і не може адекватно
регулювати сучасні трудові відносини. Така ситуація з законодавчим регулюванням засто-
сування праці в Україні не може вважатись нормальною. Головним чином тому, що нор-
мативні положення повинні загалом, а не лише окремими своїми частинами та нормами,
316 Держава і право • Випуск 56
відповідати вимогам ринкової економіки, і по-справжньому, а не на папері виконувати
функціїядра трудового законодавства.
Отже, творче використання зарубіжного правового досвіду та систематизація націо-
нального законодавства з питань правового регулювання внутрішнього трудового розпо-
рядку сприятимуть ефективному розвитку вітчизняної економікив умовах ринкових від-
носин.
1. Фахрутдинова Т.М. Внутренний трудовой распорядок организации: Правовые
вопросы: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Томск, 2006. — С. 9, 11. 2. Ансель М.
Методологические проблемы сравнительного правоведения // Очерки сравнительного
права / Отв. ред. В. А. Туманов. — М.: Юрид. лит., 1981. — С. 67. 3. Аннерс Э. История
европейского права. — М.: Наука, 1994. — C. 79 — 82. 4. Решетников Ф.М. Правовые
системы стран мира: Справочник. — М.: Юрид. лит., 1993. — 256 с. 5. Кондратьев Р.И.
Сочетание централизованного и локального правового регулирования трудовых отноше-
ний. — Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1977. — 151 с. 6. Иванов А.И. Дисциплина труда и
дисциплинарные взыскания // Труд за рубежом. — 1997. — № 3. — С. 15. 7. Панасюк О.
Про «внутрішній трудовий розпорядок» як категорію трудового права // Право України. —
2005. — №4. — С. 100, 101. 8. Казухиса Накаяма. Характеристика трудового права Японии
и его проблемы // Вестн. Московского ун-та. — 1996. — № 6 — C. 47. 9. Киселев И.Я.
Новый облик трудового права стран Запада (прорыв в постиндустриальное общество). —
М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интелл-Синтез» совместно с ООО «Журнал «Управление персо-
налом», 2003. — С. 94, 95. 10. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник. — М.:
НОРМА-ИНФРА*М, 1998. — 263 с. 11. Хоффман Л. Україна на шляху до Європи. — К.:
Фенікс, 2001. — С. 344. 12. Кожушко С.І. Становлення, сучасний стан та перспективи роз-
витку законодавства про дисципліну праці в Україні: Автореф. … канд.юрид. наук. — Х.,
2007. — 20 с.
|