Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду

Проводиться науковий аналіз підстав та умов звільнення особи від кримінальної відповідальності за державну зраду за кримінальним законодавством України.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Луценко, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:	Держава і право
Schlagworte:	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64410
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду / Ю.В. Луценко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 429-434. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64410
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644102014-06-16T03:01:35Z Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду Луценко, Ю.В. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Проводиться науковий аналіз підстав та умов звільнення особи від кримінальної відповідальності за державну зраду за кримінальним законодавством України. Проводится научный анализ оснований и условий освобождения лица от уголовной ответственности за государственную измену по уголовному законодательству Украины. The scientific analysis of grounds and conditions for the release of person is conducted from criminal responsibility for high treason under the criminal laws of Ukraine. 2012 Article Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду / Ю.В. Луценко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 429-434. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64410 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Луценко, Ю.В. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду Держава і право
description	Проводиться науковий аналіз підстав та умов звільнення особи від кримінальної відповідальності за державну зраду за кримінальним законодавством України.
format	Article
author	Луценко, Ю.В.
author_facet	Луценко, Ю.В.
author_sort	Луценко, Ю.В.
title	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
title_short	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
title_full	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
title_fullStr	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
title_full_unstemmed	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
title_sort	підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64410
citation_txt	Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду / Ю.В. Луценко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 429-434. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT lucenkoûv pídstavitaumovizvílʹnennâvídkrimínalʹnoívídpovídalʹnostízaderžavnuzradu
first_indexed	2025-07-05T15:05:05Z
last_indexed	2025-07-05T15:05:05Z
_version_	1836819840451477504
fulltext	429Юридичні і політичні науки Ю.В. ЛУЦЕНКО ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ Проводиться науковий аналіз підстав та умов звільнення особи від кримінальної відпові- дальності за державну зраду за кримінальним законодавством України. Ключові слова: підстави, умови, передумови, звільнення від кримінальної відповідальності, державна зрада, шпигунство. Проводится научный анализ оснований и условий освобождения лица от уголовной ответ- ственности за государственную измену по уголовному законодательству Украины. Ключевые слова: основания, условия, предпосылки, освобождение от уголовной ответ- ственности, государственная измена, шпионаж. The scientific analysis of grounds and conditions for the release of person is conducted from criminal responsibility for high treason under the criminal laws of Ukraine. Key words: grounds, terms, pre-conditions, liberations, from criminal responsibility, high treason, espionage. Конституцією України передбачено, що захист суверенітету і територіальної ціліснос- ті України, забезпечення її економічної й інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ч. 1 ст. 17). Таким чином, зако- нодавець конституційними приписами відніс державну зраду до одного з найнебезпечні- ших суспільно небезпечних діянь проти основ національної безпеки України. Дослідженням кримінальної відповідальності та звільненням від кримінальної відпо- відальності за державну зраду займалися такі науковці в галузі кримінального права, як: Г.З. Анашкін, Г.В. Андрусів, О.Ф. Бантишев, Ю.В. Баулін, В.М. Боровенко, В.А. Владіміров, С.В. Дьяков, М.П. Карпушин, В.І. Рябчук, М.І. Хавронюк, В.М. Шамара та ін. Наукові розробки навзваних вчених,! здебільшого стосуються розгляду складів зло- чинів проти основ національної безпеки та окремих кваліфікацій деяких суспільно небез- печних діянь проти основ національної безпеки України, практики їх кримінально-право- вої протидії. Окремо питання звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду детально не досліджувалося. Велика суспільна небезпека державної зради полягає в тому, що з власності держави витікає інформація, яка містить державну таємницю та при потраплянні в руки іноземним спецслужбам може бути використана проти інтересів України, та звести нанівець багато- річну працю великих колективів вчених по створенню оригінальних технологій, нових зразків озброєння, розробки планів оборони країни в особливий період тощо. Дії зрадни- ка здатні нанести колосальні економічні збитки державі, потягти за собою зрив перспек- тивних наукових досліджень, привести до «заморожування» будівництва особливо важли- вих об’єктів, викликати ускладнення у міждержавних відносинах, аж до розриву еконо- мічних зв’язків1. Очевидно, що збереження в секретності важливої інформації надає державі-власнику певні переваги перед іншими зацікавленими державами чи організаціями (конкурентами, військовими противниками тощо) у тих чи інших сферах суспільних інтересів (політич- ній, економічній, військовій, науково-технічній тощо). Отже, закономірною реакцією цих держав чи організацій є діяльність, спрямована на усунення чи нейтралізацію таких переваг. Історично ця діяльність набула двох основних форм: 1) знищення чи створення 430 Держава і право • Випуск 56 секретної інформації; 2) ознайомлення з нею та використання у своїх інтересах. Зазначені форми та їхні складові фактично й становлять загрози збереженню інформації, що є дер- жавною таємницею. Таким чином, основною загрозою збереженню відомостей, що становлять державну таємницю, є їх витік в результаті: 1) розголошення особами, яким ці відомості були дові- рені або стали відомі у зв’язку з використанням службових обов’язків; 2) втрата матеріаль- них носіїв, що їх містять; 3) викрадення чи збирання без мети передачі іноземним адреса- там; 4) розвідувальної діяльності (шпигунства) іноземних спеціальних служб і будь-яких інших неурядових організацій. Ймовірність такого витоку залежить від низки окремих або взаємопов’язаних чинни- ків. Якщо розглядати ці загрози окремо як чинники, що впливають на стан державної без- пеки в інформаційній сфері, очевидно, що рівень їхньої небезпечності є далеко не одна- ковим. Зрозуміло, що втрата матеріальних носіїв, які містять секретні відомості, їх збиран- ня (викрадення) без мети передачі іноземним адресатам або розголошення як різновид витоку, небезпечні насамперед тим, що важлива інформація, яка назавжди або на певний час виходить з-під контролю держави, може стати відомою іноземним представникам чи своїм громадянам та бути використана на шкоду державній безпеці України. На відміну від лише можливості потрапляння відомостей, що становлять державну таємницю, до інозем- ців (чи інших небажаних респондентів) в результаті їх розголошення, втрати або викраден- ня без мети передачі, розвіддіяльність забезпечує вибіркове, планомірне, а за певних умов — систематичне й гарантоване отримання секретної інформації. Крім того, якщо ефектив- ним застосуванням режимних і профілактичних заходів можна суттєво знизити загрозу витоку секретної інформації шляхом втрати та розголошення, то застосування цих заходів як протидії шпигунству дає значно менший ефект і є очевидно недостатнім2. Вирішення питання про сутність підстав та умов звільнення від кримінальної відпо- відальності є необхідним етапом у з’ясуванні причин, за яких особа, що вчинила злочин і для якої повинна настати кримінальна відповідальність за нього, може (або навіть пови- нна) бути позбавлена державою цього3. У кримінально-правовій науці важко віднайти сталу думку стосовно підстав та умов звільнення від кримінальної відповідальності. Для цього спочатку необхідно звернутися до етимології значення понять «підстави» та «умови» звільнення від кримінальної відпо- відальності. Так, поняття «підстав» та «умов» звільнення від кримінальної відповідальнос- ті вченими-криміналістами досить часто об’єднуються і трактуються як конкретний юри- дичний склад — склад звільнення від кримінальної відповідальності. Поняття «переду- мов» звільнення від кримінальної відповідальності використовується значно рідше. При цьому звертає на себе увагу те, що різними криміналістами у згадані поняття закладається різний зміст, іноді вони ототожнюються4 або ж протиставляються5. Складається вражен- ня, що окремі автори взагалі не надають суттєвого значення проведенню різниці між ними. Одночасно і чинне кримінальне законодавство України не розмежовує (в узагаль- неному аспекті) передумови, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідаль- ності. Між тим вирішення цього питання є не лише значущим для розвитку та вдоскона- лення понятійного апарату кримінально-правової науки, а й запорукою дотримання закону та забезпечення прав людини при притягненні особи до кримінальної відповідаль- ності та при звільненні від неї6. Взагалі, підстава — це джерело, головна ланка на якій що-небудь будується, достатній привід, який виправдовує будь-що7, умова — це обставина, від якої що-небудь залежить, правила, встановлені у якій-небудь галузі життя, діяльності, дані, вимоги, з яких слід виходити8, а передумова — попередня умова існування, виникнення, діяння та іншого чого-небудь9. 431Юридичні і політичні науки Вивчаючи підстави звільнення від кримінальної відповідальності, вчені-криміналісти здебільшого шукають підстави у характеристиках вчиненого суспільно небезпечного діян- ня чи особи яка його вчинила. Під підставами звільнення від кримінальної відповідальності Т.Т. Дубінін розуміє при- таманні тому чи іншому суспільно небезпечному діянню об’єктивні обставини, які з ура- хуванням законодавчої оцінки в сукупності є необхідні та достатні для обґрунтування висновку суду про те, що скоєне суспільно небезпечне діяння не становить великої сус- пільної небезпечності, а винна особа може бути виправлена без застосування криміналь- ного покарання10. Проте, як зазначає О.О. Житній, пропозиція цього автора знаходити підстави звільнення лише в ознаках, які характеризують вчинений злочин, виглядає не бездоганною, оскільки сфера дослідження таким чином невиправдано звужується, тим більш, що згідно з чинним законодавством вирішення питання про звільнення від кримі- нальної відповідальності пов’язується не лише з ознаками вчиненого діяння, але й з пост- кримінальною поведінкою особи, яка це діяння вчинила. Крім того, звільнення від кри- мінальної відповідальності можливе й у випадках вчинення деяких тяжких й особливо тяжких злочинів, які аж ніяк не можна розцінити як такі, що не становлять великої сус- пільної небезпеки11. О.В. Наден вважає, що у зв’язку з тим, що єдиною підставою кримінальної відпові- дальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке відповідає всім ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом, і що саме з цього моменту між особою, яка таке діяння вчинила, та державою складаються кримінальні правовідносини, можна дійти висновку, що самої лише наявності кримінально-правових відносин між особою та державою ще не досить для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності. Вона також звертає увагу й на те, що в таких правовідносинах держава повинна лише покласти на особу кримінальну відповідальність, а не звільнити її від такої12. Для правильного застосування звільнення від кримінальної відповідальності за дер- жавну зраду необхідно з’ясувати, як діяла особа: а) за попереднім завданням спецслужби іноземної держави чи, б) ініціативно, за власним бажанням, переслідуючи певну мету. Дії особи, яка надала таку допомогу з власної ініціативи, без попереднього отримання зло- чинного завдання відсутня передумова звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому за вчинення замаху на надання такої допомоги та за закінчений злочин у цій формі особа також не може бути звільнена від відповідальності, адже замах і закінче- ний злочин у формі надання допомоги передбачають виконання певних дій, спрямованих на виконання злочинного завдання, що, природно, унеможливлює застосування в цих випадках звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, передумовою звільнення громадянина України від кримінальної відповідаль- ності за державну зраду у формі шпигунства може бути лише: а) за готування до шпигун- ства у разі попереднього отримання таким громадянином завдання, яке несе суспільну небезпечність і б) надання відповідної згоди на його виконання без вчинення конкретних дій по збиранню або передачі відомостей, що становлять державну таємницю. Відомо, що державна зрада належить до злочинів зі спеціальним суб’єктом. Для вирі- шення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 111 КК України недостатньо встановити, що особа, яка вчинила діяння, передбачене зазначеною нормою КК, досягла віку кримінальної відповідальності (16-річний вік), і зробити висно- вок про її осудність. Для цього необхідно додатково встановити, що підозрювана (обви- нувачувана) особа є громадянином України, оскільки лише громадянин України як спеці- альний суб’єкт може вчинити державну зраду. О.Ф. Бантишев вважає, що у подібних випадках правильніше говорити не про спеці- ального суб’єкта, а про спеціального виконавця, оскільки співучасниками в таких видах злочинів (організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й особи, які не є такими13. 432 Держава і право • Випуск 56 Як вже зазначалося, суб’єктом отримання злочинного завдання є громадянин України (тобто особа, яка набула громадянства України у встановленому законами і міжнародни- ми договорами України порядку. Вичерпний перелік осіб, які є громадянами України, встановлено Законом України «Про громадянство»14 та іншими нормативно-правовими актами України). Якщо під час провадження у справі буде встановлено, що особа, яка підозрюється (обвинувачується) у державній зраді, має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, слід виходити із того, що набуття нею іноземного громадянства автоматично виключає її з числа громадян України. Тому вчинені такою особою шпигунські дії необ- хідно кваліфікувати за ст. 114 КК України, а діяння вчинені нею в інших формах із числа передбачених ст. 111 КК України, — за відповідними іншими статтями Особливої части- ни КК, якщо фактично вчинене суспільно небезпечне діяння містить склад іншого зло- чину15. Підставою звільнення від кримінальної відповідальності у разі вчинення державної зради виступають у сукупності наступні суспільно корисні дії громадянина України: 1) невчинення ніяких дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, інозем- ної організації або їхніх представників; 2) добровільне повідомлення органам державної влади про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми пред- ставниками та про отримане завдання. Невчинення ніяких дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іно- земної організації або їхніх представників означає повну бездіяльність особи щодо вико- нання отриманого суспільно небезпечного завдання на шкоду суверенітетові, територі- альній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності має багато спільного із добровільною відмовою від незакінченого злочину (ст. 17 КК), у зв’язку з чим не виклю- чається можливість конкуренції кримінально-правових норм щодо добровільної відмови від вчинення злочину і спеціальної підстави звільнення від кримінальної відповідальнос- ті за державну зраду. На нашу думку, у цьому випадку має бути застосована саме спеціальна норма, яка міс- титься в Особливій частині КК, а не у ст. 17 КК, де передбачені умови добровільної від- мови від доведення злочину до кінця, оскільки така умова як попередження органів дер- жавної влади у ст. 17 КК відсутня. Добровільне повідомлення органам державної влади про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками та про отримане завдання полягає у фактичному самовикритті у вчиненні державної зради, що робить виконання суспільно небезпечного завдання на шкоду інтересам України неможливим. Заява громадянина України про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною орга- нізацією або їхніми представниками та про отримане завдання може бути зроблена у будь- якій формі (усно, письмово, за допомогою засобів телекомунікації тощо). Ю.В. Баулін вважає, що зміст заяви повинен містити в собі відомості про те, з якою іноземною державою чи іноземною організацією або їхніми конкретними представника- ми мав зв’язок той, хто робить заяву, в чому конкретно такий зв’язок виявився, де і коли, а також яким способом і з ким був встановлений та підтримувався цей зв’язок; де, коли, від кого і яким чином було отримане завдання; в чому полягав зміст цього завдання, спо- соби та час його виконання тощо; поведінка особи після отримання завдання; мотиви зробленої заяви тощо. Заява повинна містити вичерпний перелік інформації щодо зв’язку громадянина України з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми пред- ставниками, отриманого ним злочинного завдання та своєї поведінки після отримання такого завдання. Приховування будь-якої інформації щодо зазначених обставин або 433Юридичні і політичні науки обманна заява унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України16. Добровільність заяви у ч. 2 ст. 111 КК України означає, що особа не примушується до такої заяви органами державної влади України чи службовими особами, робить її неви- мушено, а за своєю волею, і що вона має можливість і надалі певний час приховувати від них факт свого зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми пред- ставниками17. Водночас з аналізу статистичної звітності Державної судової адміністрації України можна дійти висновку, що за 2001-2011 рр. судами України за суспільно небезпечні діяння, які призвели до державної зради, розглянуто 5 кримінальних справ стосовно 7 осіб та 7 було засуджено до відбування покарання, і не було жодного звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 111 КК України18. Це пов’язано насамперед зі складністю застосування даної норми звільнення від кри- мінальної відповідальності правозастосовними органами. Оскільки факт згоди особи на співробітництво з іноземними спецслужбами, спрямоване на розвідувально-підривну діяльність проти основ національної безпеки України, є закінченим складом злочину «державна зрада». Необхідно погодитися з думкою С.В. Дьякова, який вважає, що громадянин України, завербований як агент іноземної розвідки, поповнює цим агентурний апарат останньої, а цей апарат — головне знаряддя підривної діяльності. Поповнення агентурного апарату новими членами без сумніву посилює його, а також позиції противника у нашій державі. Розрахунок у цій діяльності на нових агентів — це реальна допомога в підривній діяльності, а не готування до такої допомоги, навіть якщо той чи інший агент у даний час чи в цій ситу- ації не виконує конкретних завдань розвідки, яка його завербувала. Уже сам факт повинен розглядатися як безпосередня допомога противнику в його підривній діяльності19. Шукаючи вихід з кримінально-правової колізії, яка має місце при застосуванні право- застосовними органами звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду, вбачається наступний вихід з даної ситуації: 1) Пропонуємо викласти заохочувальну норму, яка міститься у ч. 2 ст. 111 КК України у новій редакції, з посиланням на конкретне суспільно небезпечне діяння (діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України) в разі вчинення якого, за певних підстав та умов особу вправі звільнити від кри- мінальної відповідальності; 2) Враховуючи вищенаведене, ч. 2 ст. 111 КК України може мати таку редакцію: «Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, який вчинив злочин, передбачений частиною першою цієї статті, якщо він припинив злочинну діяль- ність на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноз- датності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, своєчасно і добро- вільно повідомив органи державної влади про вчинене та внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено завдання шкоди інтересам України». 1. Полный курс уголовного права: в 5-и т. / За общ. ред. А.И. Коробеева. — СПб. : «Юр. центр Пресс», 2008. — Т. 5. — 2008. — С. 27. 2. Державна таємниця як складова національ- ної безпеки України: Монографія / В.П. Ворожко, В.А. Шлапаченко, В.В. Макаренко та ін. — К.: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2008. — С. 28-30. 3. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. — Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — С. 51. 4. Дубинин Т.Т. Состав преступления и состав осво- бождения от уголовной ответственности // Уголовно-правовые и процессуальные проблемы реализации уголовной ответственности: Межвуз сб. ст. 1986. — С. 7. 5. Виттенберг Г.Б. Совершенствование законодательства о наказании // Советское госу- 434 Держава і право • Випуск 56 дарство и право. — 1980. — № 6. — С. 77. 6. Наден О.В. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психо- тропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. — Х.: Право, 2003. — С. 88. 7. Новий тлумач- ний словник української мови: В 4 т. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. — К.: Атіка, 2001. — Т. 3. — С. 210. 8. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. : В. Бусел. — К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. — С. 341. 9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад.: В. Бусел. — К.: Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — С. 909. 10. Дубинин Т.Т. Основания освобождения от уголовной ответственности // Уголовное право в борьбе с преступностью — М. : ИГПАН, 1982. — С. 85, 86. 11. Житний О.О. Цит. праця. — С. 52. 12. Наден О.В. Цит. праця. — С. 90-91. 13. Бантишев О.Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (проблеми квалі- фікації): Монографія. — К.: Вид-во НА СБ України, 2004. — С. 81-82. 14. Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III // ВВР. — 2001. — № 13. — Ст. 65. 15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К. та ін.; За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К. : Юр. думка, 2008. — С. 248. 16. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. — К.: Атіка, 2004. — С. 211-212. 17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2002. — С. 257. 18. Статистична звітність Державної судової адміністрації України (в період 2001-2011 р.р.): Лист від 10.02.2012 № Л–31/12. 19. Дьяков С.В., Игнатьев А.А., Карпушин М.П. Ответственность за государственные преступления / За общ. ред. Я.И. Баркова. — М.: Юр. лит., 1988. — С. 42-43.

Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду

Institution

Ähnliche Einträge