Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту

Аналізуються особливості правового регулювання відносин щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту на основі міжнародно-правового досвіду розвинутих країн світу....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Антонюк, У.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Аграрне, екологічне та земельне право
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64412
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту / У.В. Антонюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 382-385. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64412
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644122014-06-16T03:02:24Z Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту Антонюк, У.В. Аграрне, екологічне та земельне право Аналізуються особливості правового регулювання відносин щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту на основі міжнародно-правового досвіду розвинутих країн світу. Анализируются особенности правового регулирования отношений относительно обеспечение экологической безопасности в сфере железнодорожного транспорта на основании международно-правового опыта развитых стран мира. In this article the features of the legal adjusting of relations are analysed in relation to providing of ecological safety in the field of railway transport on the basis of experience of the developed countries of the world. 2012 Article Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту / У.В. Антонюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 382-385. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64412 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аграрне, екологічне та земельне право Аграрне, екологічне та земельне право
spellingShingle	Аграрне, екологічне та земельне право Аграрне, екологічне та земельне право Антонюк, У.В. Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту Держава і право
description	Аналізуються особливості правового регулювання відносин щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту на основі міжнародно-правового досвіду розвинутих країн світу.
format	Article
author	Антонюк, У.В.
author_facet	Антонюк, У.В.
author_sort	Антонюк, У.В.
title	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
title_short	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
title_full	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
title_fullStr	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
title_full_unstemmed	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
title_sort	міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Аграрне, екологічне та земельне право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64412
citation_txt	Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту / У.В. Антонюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 382-385. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT antonûkuv mížnarodnopravovíaspektizabezpečennâekologíčnoíbezpekiusferízalízničnogotransportu
first_indexed	2025-07-05T15:05:10Z
last_indexed	2025-07-05T15:05:10Z
_version_	1836819845437456384
fulltext	Розділ 7 АГРАРНЕ, ЕКОЛОГІЧНЕ ТА ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО У.В. АНТОНЮК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Аналізуються особливості правового регулювання відносин щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту на основі міжнародно-правового досвіду розвинутих країн світу. Ключові слова: екологічна безпека, залізничний транспорт, охорона довкілля. Анализируются особенности правового регулирования отношений относительно обеспе- чение экологической безопасности в сфере железнодорожного транспорта на основании меж- дународно-правового опыта развитых стран мира. Ключевые слова: экологическая безопасность, железнодорожный транспорт, охрана окружающей среды. In this article the features of the legal adjusting of relations are analysed in relation to providing of ecological safety in the field of railway transport on the basis of experience of the developed countries of the world. Key words: ecological safety, railway transport, guard of environment. Залізничний транспорт в Україні на сучасному етапі розвитку суспільних відносин представлений розгалуженою мережею 6 залізниць (Львівська, Донецька, Придніпровська, Південна, Південно-Західна, Одеська), загальною протяжністю 22,5 тис. км, у межах яких розміщені 27 дирекцій залізничних перевезень, 1684 станцій, 126 основних вокзалів, 68 основних і 34 оборотних локомотивних депо, 110 дистанцій колії, 51 вантажне вагонне депо, 16 пасажирських вагонних депо і, таким чином, займає 4 місце в Європі після Німеччини, Франції та Польщі1. Залізничний транспорт виступає складовою єдиної транспортної системи України і становить виробничо-технологiчний комплекс органiзацiй, підприємств транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробни- цтва i населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях і надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів дiяльностi тощо2. Позитивна тенденція розвитку економіки країни створює передумови для подальшого збільшення пасажироперевезень у приміському спо- лученні на 45-55% уже до 2010 р.3 Але незважаючи на всі переваги та значення цього виду транспорту для стійкого економічного розвитку країни, він чинить негативний вплив на довкілля, створює загрозу для нормальної життєдіяльності і здоров’я людей. Забруднення залізничним транспортом природних екологічних систем можна розділити на п’ять час- 383Юридичні і політичні науки тин: забруднення повітря; забруднення вод; забруднення ґрунтів і земель; забруднення лісів, рослинності і тваринного світу; шумове забруднення4. Тому одним з важливих кроків на шляху до зменшення та усунення цього впливу на навколишнє природне середовище відповідно до національної екологічної стратегії України на перші 10 років ХХІ ст. є формування екологічно збалансованої системи при- родокористування на основі екологічно безпечних технологій на транспорті, а також детальна правова регламентація природоохоронної діяльності у всіх сферах суспільного виробництва, і вироблення дієвої системи державно-правового механізму гарантування екологічної безпеки України5. Але для того, щоб ці механізми були дійсно ефективними та дієвими слід вивчати, враховувати та запозичувати позитивний міжнародно-правовий досвід. Варто зазначити, що проблемі міжнародно-правової охорони навколишнього при- родного середовища та забезпечення екологічної безпеки неодноразово приділялась увага у працях провідних українських вчених еколого-правового спрямування, зокрема В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкової, Ю.О. Вовка, С.П. Гавриша, А.П. Гетьмана, В.І. Гордєєва, І.І. Каракаша, В.В. Костицького, М.В. Краснової, С.М. Кравченко, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, О.О. Погрібного, В.К. Попова, Б.Г. Розовського, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги та ін. При цьому недостатньо дослідженими є питання міжнародно-правових аспектів забезпечення екологічної безпеки саме у сфері залізнич- ного транспорту. За масштабним фактором дії або за дією в просторі нормативно-правові акти щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту поділяють на: акти національного законодавства; міжнародно-правові акти6. Класифікація нормативних актів за даною ознакою допоможе визначити світову полі- тику щодо розв’язання проблеми забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту і, таким чином, порівняти її з відповідними положеннями національного зако- нодавства. Міжнародно-правовий аналіз цих питань дасть змогу виявити прогалини укра- їнського законодавства і націлити його на врегулювання цих питань у контексті міжнарод- но-правової діяльності, наблизивши правову систему Україну до світових стандартів. Питання міжнародно-правового регулювання відносин щодо забезпечення екологіч- ної безпеки у галузі залізничного транспорту є актуальним, оскільки проблема охорони довкілля давно вже вийшла за межі суто національної і носить міжнародний характер. Більше того, діяльність залізничного транспорту України нерозривно пов’язана з міжна- родними перевезеннями. Укрзалізниця забезпечує значні обсяги перевезень вантажів у країни Центральної і Східної Європи, Балтії, Азії, вона бере активну участь у міжнародно- му співробітництві з світовою спільнотою. З 10 червня 1992 р. Укрзалізниця є членом Міжнародного союзу залізниць, у межах якого розробляються і доводяться до відома дер- жав-учасниць європейські залізничні стандарти (кількість напрацьованих документів перевищує 2000). Також Укрзалізниця співпрацює з Організацією співробітництва заліз- ниць (міжнародна організація створена 28 червня 1956 року в м. Софія (республіка Болгарія), міністрами, які відають залізничним транспортом), одним із основних напря- мів діяльності якої є співробітництво стосовно вирішення проблем, пов’язаних з еконо- мічними, інформаційними, науково-технічними й екологічними аспектами діяльності залізничного транспорту. З 1 січня 1998 року Укрзалізниця є членом Міжнародного комі- тету залізничного транспорт7. Отож, Укрзалізниця активно співпрацює з міжнародними організаціями у галузі залізничного транспорту, і одним із напрямів такої співпраці є забезпечення екологічних пріоритетів. Тому законодавство України повинне максимально повно імплементувати норми, вимоги і стандарти міжнародного права. Особливо це стосується законодавства Європейського Союзу з огляду на Концепцію Загальнодержавної програми адаптації Законодавства України до Законодавства Європейського Союзу, схвалену Законом України від 21 листопада 2002 р.8 З метою реалізації цієї Концепції Наказом 384 Держава і право • Випуск 56 Мінтрансзв’язку України від 18 лютого 2006 р. № 153 були затверджені Рекомендації «Засад адаптації транспортного законодавства України до законодавства Європейського Союзу»9, відповідно до яких (п. 2) одним із завдань щодо адаптації законодавства є забез- печення соціального захисту працівників залізничного транспорту та зниження його негативного впливу на навколишнє природне середовище, а обов’язковою умовою при проведенні реформ повинні стати керованість, стабільність, безперебійність функціону- вання залізничного транспорту, безпека руху поїздів і екологічна безпека. Серед міжнародно-правових актів, що стосуються забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту, важливу роль посідають міжнародно-правові договори, які ратифіковані Україною. До ратифікованих міжнародно-правових актів щодо охорони довкілля на залізничному транспорті слід віднести Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що сто- суються довкілля від 25 червня 1998 р. (ратифікована Законом України № 832-ХІV від 6 липня 1999 р.)10, відповідно до якої будівництво залізниць далекого сполучення включе- но до переліку видів діяльності, про які повинна бути поінформована громадськість. Це положення свідчить про неабияку загрозу цієї діяльності для людей і довкілля. У Конвен- ції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 р. (ратифікована Законом України № 534-ХІV від 19 березня 1999 р.)11 також закріплено, що будівництво трас для залізничних шляхів чинить значний шкідли- вий транскордонний вплив на навколишнє природне середовище. Міжнародно-правова практика розробила цілу низку нормативних актів, які стосу- ються проблеми забезпечення екологічної безпеки. Що ж до дотримання вимог безпеки у сфері транспорту, то вже на початку 60-х рр. ХХ ст. розпочалось узгодження законів, що регулюють боротьбу з газовою і шумовою емісією транспортних засобів. Стокгольмська конференція 1972 р., заклавши міжнародні принципи охорони довкіл- ля, визнала одним з основних джерел повітряного забруднення транспорт. У зв’язку з цим у європейському співтоваристві, поряд з узгодженням законодавства по боротьбі з шума- ми, розпочалася гармонізація аналогічних актів стосовно локального і транскордонного повітряного забруднення. При цьому у межах міжнародно-правової охорони довкілля відсутній спеціалізований нормативний акт у межах якого були б детально врегульовані відносини щодо забезпечення екологічної безпеки саме на залізничному транспорті. В окремих актах містяться тільки згадки про необхідність такої охорони, але не конкретизу- ється механізм їх здійснення. Прикладом цього може слугувати Декларація, прийнята 1 жовтня 1976 р. в Сан-Паулу щодо забруднення навколишнього середовища, де до складу однієї з проблем забруднення довкілля віднесено і підвищений рівень шуму різних видів транспорту, в тому числі й залізничного. Стокгольмська Конвенція про стійкі органічні забруднювачі від 22 травня 2001 р. теж визначила транспортні засоби (маються на увазі всі види транспорту) як забруднювачі довкілля і передбачила в ст. 5 міри щодо зменшення чи ліквідації їхніх викидів12. Слід відзначити, що у межах міжнародного екологічного законодавства напрацьовано значний нормативний матеріал щодо дотримання вимог екологічної безпеки на залізнич- ному транспорті при перевезенні небезпечних (шкідливих) речовин. Зокрема, це Базельська Конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних від- ходів і їх знищенням від 5 травня 1992 р.13, Конвенція про транскордонний вплив про- мислових аварій від 17 березня 1992 р.14, Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом від 10 жовтня 1989 р.15 Так, у п. 2 ст. 4 Конвенції про цивільну відповідальність за шкоду, спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом зазначено, що кожна зі сторін повинна забезпечити, щоб транскордонне перевезення небезпечних та інших від- ходів було зведене до мінімуму відповідно до екологічно обґрунтованого й ефективного 385Юридичні і політичні науки використанням таких відходів, і здійснювалася би таким чином, щоб здоров’я людей і навколишнє середовище були захищені від негативних наслідків, до яких може призвести це перевезення. Таким чином, у міжнародно-правовій практиці врегулювання відносин щодо забез- печення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту носить дещо узагальнений характер, і хоча вироблено принципову екологічну політику з приводу цих питань, але своє детальне врегулювання знаходять лише окремі аспекти цієї масштабної проблеми. Вона розглядається чи то в контексті охорони атмосферного повітря, чи в аспекті пере- везення небезпечних речовин залізничним транспортом. Натомість відсутнє комплексне дослідження негативного впливу залізничного транспорту на стан довкілля в цілому. Пояснюється це диференційованим підходом до розгляду та розв’язання проблем, які пов’язані з охороною довкілля та забезпеченням екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту на міжнародно-правовій арені. 1. Гурнак В. М., Ананченко О.О., Гурнак М.В. Транспортно-дорожній комплекс України на сучасному етапі. (Стан. Проблеми. Перспективи) // Залізничний транспорт. — 2006. — № 4. — С. 14. 2. Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 року № 273/96- ВР // ВВР України. — 1996. — № 40. — Ст. 183. 3. Басов Г. Г. Прогнозування розвитку дизель-поїздів для залізниць України: Монографія. — Х.: Апекс+, 2004. — С. 7. 4. Антонюк У.В. Правове забезпечення екологічної безпеки у процесі діяльності залізнич- ного транспорту: Дис. … канд.. юрид. наук. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 16-17. 5. Национальный доклад Украины о гармонизации жизнедеятельности общества в окружа- ющей природной среде: [спец. изд. к 5-й общеевропейской конференции министров окружающей среды «Окружающая среда для Европы» / Отв. рук. разработки В. Я. Шевчук]. — К., 2003. — С. 9-12. 6. Антонюк У. В. Цит. праця. — С. 60. 7. Матвіїв І. Б. Роль залізничного транспорту в інтеграції України до Євросоюзу // Залізничний тран- спорт України. — 2004. — № 5. — С. 6-8. 8. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 21 листопада 2002 року № 228-ІV // Урядовий кур’єр: Орієнтир. — 2002. — 18 грудня. — № 236. 9. Про затвердження Рекомендацій «Засад адаптації транспортного законодавства України до законодавства Європейського Союзу»: Наказ Міністерства транспорту і зв’язку України від 18 лютого 2006 року № 153 // Транспорт України. Нормативне регулю- вання. — 2006. — №7. — 15 квітня. — С. 16-32. 10. Конвенція про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що сто- суються навколишнього середовища, прийнята 4-ю Конференцією Міністрів «Навколишнє середовище для Європи», Орхус, Данія, 23-25 червня 1998 року // ВВР України. — 1999. — № 34. — Ст. 296. 11. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.rada.gov.ua. 12. Лозо В. Етапи розвитку правових основ екологічної стратегії Європейського Союзу // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 1. — С. 127. 13. Базельская Конвенция об контроле за трансграничными перевозками опасных веществ и их ликвидации от 5 мая 1992 года // Охрана окружающей среды. международно-правовые акты: справочник. — Санкт-Петербург, 1994. — С. 20-45. 14. Конвенция о трансграничном воздействии промышленных аварий от 17 марта 1992 года / ООН. — Нью-Йорк: Женева, 1994. — С. 56. 15. Конвенція про цивільну відпо- відальність за шкоду, спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом від 10 жовтня 1989 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

Міжнародно-правові аспекти забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту

Репозитарії

Схожі ресурси