Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби

Досліджуються окремі питання дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників. Аналізуються погляди вчених стосовно визначення термінів «дисципліна» й «дисциплінарна відповідальність». Пропонується розширити перелік дисциплінарних стягнень, дається визначення дисциплінарної відповідальност...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Вапнярчук, Н.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64423
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби / Н.М. Вапнярчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 271-275. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64423
record_format dspace
spelling irk-123456789-644232014-06-16T03:01:41Z Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби Вапнярчук, Н.М. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Досліджуються окремі питання дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників. Аналізуються погляди вчених стосовно визначення термінів «дисципліна» й «дисциплінарна відповідальність». Пропонується розширити перелік дисциплінарних стягнень, дається визначення дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників. Исследуются отдельные вопросы дисциплинарной ответственности дипломатических работников. Анализируются взгляды ученых относительно определения терминов «дисциплина» и «дисциплинарная ответственность». Предлагается расширить перечень дисциплинарных взысканий, дается определение дисциплинарной ответственности дипломатических работников. In this paper we study some issues of disciplinary liability of diplomatic personnel. Examines the views of scholars concerning the definitions of «discipline» and «disciplinary proceedings». It is proposed to expand the list of disciplinary sanctions, defines disciplinary diplomats. 2012 Article Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби / Н.М. Вапнярчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 271-275. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64423 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Вапнярчук, Н.М.
Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
Держава і право
description Досліджуються окремі питання дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників. Аналізуються погляди вчених стосовно визначення термінів «дисципліна» й «дисциплінарна відповідальність». Пропонується розширити перелік дисциплінарних стягнень, дається визначення дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників.
format Article
author Вапнярчук, Н.М.
author_facet Вапнярчук, Н.М.
author_sort Вапнярчук, Н.М.
title Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
title_short Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
title_full Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
title_fullStr Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
title_full_unstemmed Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
title_sort деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64423
citation_txt Деякі питання дисциплінарної відповідальності працівників дипломатичної служби / Н.М. Вапнярчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 271-275. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT vapnârčuknm deâkípitannâdisciplínarnoívídpovídalʹnostípracívnikívdiplomatičnoíslužbi
first_indexed 2025-07-05T15:05:35Z
last_indexed 2025-07-05T15:05:35Z
_version_ 1836819872361742336
fulltext 271Юридичні і політичні науки Н.М. Вапнярчук ДЕЯКІ ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ Досліджуються окремі питання дисциплінарної відповідальності дипломатичних праців- ників. Аналізуються погляди вчених стосовно визначення термінів «дисципліна» й «дисциплі- нарна відповідальність». Пропонується розширити перелік дисциплінарних стягнень, дається визначення дисциплінарної відповідальності дипломатичних працівників. Ключові слова: дипломатичні працівники, дисциплінарна відповідальність, дисциплінарні стягнення. Исследуются отдельные вопросы дисциплинарной ответственности дипломатических работников. Анализируются взгляды ученых относительно определения терминов «дисципли- на» и «дисциплинарная ответственность». Предлагается расширить перечень дисциплинарных взысканий, дается определение дисциплинарной ответственности дипломатических работ- ников. Ключевые слова: дипломатические работники, дисциплинарная ответственность, дисциплинарные взыскания. In this paper we study some issues of disciplinary liability of diplomatic personnel. Examines the views of scholars concerning the definitions of «discipline» and «disciplinary proceedings». It is proposed to expand the list of disciplinary sanctions, defines disciplinary diplomats. Key words: diplomatic personnel, disciplinary liability, disciplinary action. Становлення України як незалежної й суверенної держави передбачає необхідність удосконалення державної політики, у том числі й у сфері дипломатичної служби, яка належною мірою може бути здійснена тільки за наявності ефективно діючої дипломатич- ної системи й службовців, які забезпечують функціонування цієї системи. Дипломатична служба в Україні є частиною державної служби і призначена забезпе- чувати практичну реалізацію зовнішньої політики України, представляти та захищати інтереси України у сфері міжнародних відносин, а також її юридичних осіб і громадян за кордоном1. Дипломатична служба, як і будь-яка державна служба, є функцією особливої соціаль- ної верстви людей, які зайняті в апаратах органів державної влади, — державних службов- ців зі своїми інтересами та запитами, своїм способом мислення й менталітетом, рівнем культури, матеріальними і духовними запитами. Як зазначає М. Новікова, це соціальна сукупність спеціально відібраних, професійно підготовлених і наділених відповідними повноваженнями спеціалістів2. Поняття «дипломатична служба» отримало законодавче визначення у ст. 1 Закону України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 р.3: дипломатична служба України — це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реаліза- цію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжна- родних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордо- ном. Важливим компонентом успішної діяльності дипломатичних органів є дотримання службової дисципліни їхми співробітниками. Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону, дипломатич- ний працівник — це державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг. Дипломатичними 272 Держава і право • Випуск 56 працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та іноземними мовами і за станом здоров’я можуть бути направлені у довготермінове відрядження. На сучасному етапі розвитку виробничих і соціальних відносин дисципліна праці набуває глобального значення та наповнюється принципово новим змістом. Трудова дис- ципліна, з одного боку, існує як об’єктивно необхідна і така, що регулюється нормами правова система відносин, яка складається в процесі діяльності трудового колективу; з іншого — вона є складовою частиною кожного конкретного трудового правовідношення, що виражає якість здійснення повноважень по виконанню обов’язків кожним учасником певного трудового колективу, його підпорядкування встановленому нормами трудового права порядку на даному підприємстві, в установі або організації. Дисципліна праці як правова категорія є багатоаспектним явищем. До її визначення та змістовного наповнення протягом багатьох років зверталися й продовжують звертатися вчені-трудовики. Зокрема, цей важливий правовий інститут був предметом дослідження таких знаних правознавців, як О.Т. Барабаш, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, О.І. Процевський, С.М. Прилипко, М.І. Хавронюк, О.М. Ярошенко та ін. Але, на жаль, системного, комплексного дослідження дисциплінарної відповідаль- ності працівників дипломатичної служби у вітчизняній доктрині поки що бракує. Дисципліна — це важлива умова існування і розвитку будь-якого цивілізованого сус- пільства. Усякому суспільству необхідна дисципліна для чіткої організації й успішної роботи. А дисципліна праці є необхідною умовою для будь-якої спільної праці. Суспільна робота потребує певної дисципліни, визначеного порядку, які необхідні для того, щоб усі спільно працюючі підлягали цій дисципліні, порядку, тобто, щоб кожен знав своє місце й займався тим, чим йому належить займатися відповідно до трудового договору, правилам внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів. У тлумачному словнику С.І. Ожегова та Н.Ю. Шведової дисципліна визначається як обов’язкове для всіх членів якого-небудь колективу підпорядкування встановленому порядку, правилам4. На думку М.І. Хавронюка, дисципліна — це становище, за якого всі суб’єкти правовідносин влади й підпорядкування неухильно додержуються порядку і пра- вил, що встановлені законами, а також відповідними статутами та положеннями5. До цього часу більшість фахівців, які вивчають проблеми, пов’язані з дисципліною праці, відносили останню лише до складних соціальних явищ. Навіть у нинішніх умовах трудова дисципліна продовжує залишатися таким явищем, від якого багато в чому зале- жать людські життя. Вивчення дисциплінарної відповідальності у межах трудового права започаткував Л.С. Таль. Саме він уперше вивів право роботодавця притягати працівника до дисциплі- нарної відповідальності з організаційної ознаки трудових відносин й сутності хазяйської влади. Відправним пунктом стала констатація несамостійності найманої праці, що озна- чало одночасно обов’язок працівника підкорятися внутрішньому розпорядку підприєм- ства та хазяйській владі6. О.М. Ярошенко й С.М. Прилипко вважають дисциплінарну відповідальність праців- ників одним із видів відповідальності юридичної, тобто обов’язком понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю, за протиправне невиконання чи нена- лежне виконання своїх трудових обов’язків7. М.І. Іншин зазначає, що дисциплінарна відповідальність державних службовців настає у випадку порушення ними правил службово-трудової поведінки, встановлених як загальними, так і спеціальними нормативно-правовими актами, а також правилами вну- трішнього трудового розпорядку8. Отже, дисциплінарна відповідальність — це один із видів юридичної, яка застосову- ється до працівників за невиконання чи неналежне виконання покладених на них 273Юридичні і політичні науки обов’язків і полягає у накладенні на винних дисциплінарних стягнень у порядку, встанов- леному законодавством України. Чинне трудове законодавство України передбачає два види дисциплінарної відпові- дальності: загальну та спеціальну. Загальна дисциплінарна відповідальність наступає на підставі правил внутрішнього трудового розпорядку та розповсюджується на всіх працівників, у тому числі й на тих, для яких установлена спеціальна. На відмінну від загальної, спеціальна дисциплінарна відпо- відальність настає на підставі спеціальних нормативних актів і розповсюджується на окре- мі категорії працівників. Встановлення спеціальної дисциплінарної відповідальності зумовлене насамперед специфікою трудових функцій, які виконують окремі групи працівників (приміром пра- цівники дипломатичної служби), а також більш тяжкими і шкідливими наслідками, наступаючими в результаті невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків цими категоріями працівників. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дипломатичну службу» на працівників дипломатичної служби покладається дисциплінарна відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, перевищення службових повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з перебуванням на дипломатичній службі, а також за вчинки, що ганьблять їх і дискредитують орган, у якому вони працюють. На жаль, зазначеній Закон практично не містить у собі повноцінного дисциплінарно- го законодавства, оскільки єдина стаття у ньому не в змозі врегулювати всі правовідноси- ни, що виникають при притягненні дипломатичного службовця до дисциплінарної відпо- відальності, а тому ця функція, природно, передається іншим законодавчим актам у сфері праці, зокрема, Кодексу законів про працю України. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, до працівників дипломатичної служби можуть застосовуватися такі заходи дис- циплінарного впливу: затримка до одного року присвоєння чергового дипломатичного рангу, рангу державного службовця або у призначенні на вищу посаду; попередження про неповну службову відповідність. Вважаємо, доцільно розширити перелік дисциплінарних стягнень, виклавши їх у наступній послідовності, а саме залежно від тяжкості вчиненого проступку: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в дипломатичному ранзі або в класному чині; пониження в посаді; звільнення. Наведемо характерні ознаки дисциплінарної відповідальності на дипломатичні службі. 1. Наявність службової підлеглості. Вказана ознака характерна саме для відповідаль- ності дисциплінарної й відрізняє її, приміром, від адміністративної чи кримінальної. КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. При цьому на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями чи іншими актами законодавства про дисципліну, такі стяг- нення можуть накладатися також вищими органами. Дисциплінарне стягнення на пра- цівника дипломатичної служби може бути накладене керівником структурного підрозділу Міністерства закордонних справ, його підвідомчої установи лише у випадках встановлен- ня або підтвердження факту вчинення посадового проступку (у тому числі за недотриман- ня правил поведінки співробітників дипломатичної служби). 2. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Хоча в чинному законодавстві про дипломатичну службу бракує легального визначення поняття «дисциплінарний проступок», в теорії трудового права він полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових чи службових обов’язків (ст. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій9). Отже, діяння вважається дисциплінар- 274 Держава і право • Випуск 56 ним проступком за наявності трьох умов: якщо а) воно є протиправним; б) є винним, тобто вчинено навмисно або з необережності; в) не виконані або неналежно виконані посадові обов’язки. За дисциплінарний проступок передбачено накладення дисциплінарного стягнення. Перелік останніх передбачено Законом України «Про дипломатичну службу» та трудовим законодавством. 3. Особливий процесуальний порядок притягнення дипломатичного службовця до дисциплінарної відповідальності — це сукупність процесуально-правових норм, що регламентують процесуальні дії, які виконуються уповноваженою на те посадовою осо- бою і які становлять собою дисциплінарне провадження. У результаті останньою повинно бути повністю, об’єктивно і всебічно встановлено: а) факт вчинення дисциплінарного проступку; б) вина державного службовця; в) причини й умови, що сприяють вчиненню дисциплінарного проступку; г) характер і розмір збитків. Іншими словами, всі обставини справи мають бути справедливо й об’єктивно оцінені особою, уповноваженою притягати дипломатичного працівника до дисциплінарної відповідальності. 4. Межі «дисциплінарної» влади цього органу (посадової особи) чітко встановлюють- ся правовими нормами. Так, дисциплінарне стягнення може бути накладене тільки у випадку встановлення або підтвердження факту вчинення посадового проступку (у тому числі за недотримання правил поведінки співробітників дипломатичної служби). 5. Службовець, на якого накладено дисциплінарне стягнення, може оскаржити його до вищого органу (вищий, ніж посадова особа) чи в суд. Дане право передбачене й стаття- ми 8, 32, 55 та 56 Конституції України, тобто державний службовець має право на пряме звернення до суду з позовом про визнання недійсним (незаконним) оголошеного йому стягнення та відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди. 6. За один дисциплінарний проступок може бути накладене тільки одне дисциплінар- не стягнення. Так, відповідно до ст. 61 Конституції України «ніхто не може бути двічі при- тягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». На підставі викладеного, вважаємо, під дисциплінарною відповідальністю працівника дипломатичної служби розуміється застосування керівником структурного підрозділу Міністерства закордонних справ або його підвідомчої установи до співробітника дипло- матичної служби заходів дисциплінарного впливу (стягнення) за протиправне, невико- нання або неналежне виконання своїх службових обов’язків (вчинення дисциплінарного проступку). 1. Поклонська Н.І. Щодо особливостей роботи працівників у закордонних диплома- тичних установах України // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: Тези доповідей та наукових повідомлень учасни- ків II Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р. / За ред. В.В. Жернакова. — Х.: Кроссроуд, 2010. — С. 388. 2. Новікова М.Р. Економічні чин- ники функціонування державної служби у процесі інтеграції до Європейського Союзу // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матер. наук.- практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. — К.: УАДУ, 2002. — С. 36. 3. Про дипломатичну службу: Закон України від 20.09.2001 р., №2728-ІІІ // ВВР України. — 2002. — № 5. — Ст. 29. 4. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 сл. и фраз. выраж. — М.: Азбуковник, 1997. — С. 167. 5. Хавронюк М.І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2003. — С. 15. 6. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: учебник: В 2 т. — М.: ТК Велби; Проспект, 2004. — Т. 2. — С. 498, 499. 7. Прилипко С.М, Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. — Х.: Вид-во ФІНН, 2009. — С. 529. 8. Іншин М.І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: Дис. … д-ра юрид. наук. — Х., 2005. — С. 357. 9. Типовые правила внутреннего трудового распорядка для рабочих и 275Юридичні і політичні науки служащих предприятий, учреждений, организаций: пост. Госкомтруда СССР и ВЦСПС от 20.07.1984 г., №213 // Юридичний вісник України. — 1999. — № 15.