Професія як елемент трудової функції працівника

Встановлено, що професія відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона є ключовим елементом трудової функції працівника. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Зінченко, М.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64431
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Професія як елемент трудової функції працівника / М.Ю. Зінченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 322-326. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64431
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644312014-06-16T03:02:00Z Професія як елемент трудової функції працівника Зінченко, М.Ю. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Встановлено, що професія відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона є ключовим елементом трудової функції працівника. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Установлено, что профессия играет важную роль в жизни каждого человека. Она является ключевым элементом трудовой функции работника. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализовывает программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. It is set that a profession plays an important role lives of everybody. She is the key element of labour function of worker. The state creates terms for complete realization by the citizens of right to work, guarantees equal possibilities in the choice of profession and sort of labour activity, realizes the programs of the vocational educating, preparations and retraining of shots in accordance with public necessities. 2012 Article Професія як елемент трудової функції працівника / М.Ю. Зінченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 322-326. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64431 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Зінченко, М.Ю. Професія як елемент трудової функції працівника Держава і право
description	Встановлено, що професія відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона є ключовим елементом трудової функції працівника. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
format	Article
author	Зінченко, М.Ю.
author_facet	Зінченко, М.Ю.
author_sort	Зінченко, М.Ю.
title	Професія як елемент трудової функції працівника
title_short	Професія як елемент трудової функції працівника
title_full	Професія як елемент трудової функції працівника
title_fullStr	Професія як елемент трудової функції працівника
title_full_unstemmed	Професія як елемент трудової функції працівника
title_sort	професія як елемент трудової функції працівника
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64431
citation_txt	Професія як елемент трудової функції працівника / М.Ю. Зінченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 322-326. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT zínčenkomû profesíââkelementtrudovoífunkcíípracívnika
first_indexed	2025-07-05T15:05:55Z
last_indexed	2025-07-05T15:05:55Z
_version_	1836819893210578944
fulltext	322 Держава і право • Випуск 56 М.Ю. Зінченко ПРОФЕСІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТРУДОВОЇ ФУНКЦІЇ ПРАЦІВНИКА Встановлено, що професія відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона є ключо- вим елементом трудової функції працівника. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Ключові слова: право на працю, працівник, трудовий договір, трудова функція, професія. Установлено, что профессия играет важную роль в жизни каждого человека. Она явля- ется ключевым элементом трудовой функции работника. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализовывает программы профессиональ- но-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Ключевые слова: право на труд, работник, трудовой договор, трудовая функция, про- фессия. It is set that a profession plays an important role lives of everybody. She is the key element of labour function of worker. The state creates terms for complete realization by the citizens of right to work, guarantees equal possibilities in the choice of profession and sort of labour activity, realizes the programs of the vocational educating, preparations and retraining of shots in accordance with public necessities. Key words: right to work, worker, labour contract, labour function, profession. Вибір професії є одним із найважливіших рішень у житті людини. За словами О.М. Ващук та М.О. Ховрич: «це складний акт самовизначення — свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем»1. Правильно обрана професія дає можливість людині задовольнити основну гаму своїх потреб, реалізувати себе як особистість2. Професія часто стає основою побудови відносин з людьми, та, найголовніше, дає можливості актуалізувати свої здатності, самореалізуватися. Ще кілька десятиліть тому вибір майбутньої професії визначався насамперед, тим, у якій частині країни людина народилася та виросла. У цьому питанні велику роль відігравали культурні та історичні традиції, а також суспільні потреби тієї чи іншої громади. Сучасні тенденції, зрозуміло, мають зовсім інший характер. Новітня мережа навчаль- них закладів пропонує широкий спектр і вибір спеціальностей, до яких може долучатися молодь. Вибір професії є тим відрізком життєвого шляху, який залежить від багатьох фак- торів нашої реальності: фактор суспільного впливу на мотиви вибору професії, тобто характеристика, що вказує на значення та престиж обраної професії; фактор, пов’язаний із потребами суспільства у кадрах, із характером вимог професії до особистості учня; фак- тор особливого характеру: інтереси, схильності, здатності, особистісні якості учня, рівень загальної освіти та готовності до свідомого вибору професії. Готовність до свідомого вибору професії — це складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і навички, сформовані відпо- відно вимог суспільства й можливостей навчально-виховного процесу в школі. 323Юридичні і політичні науки Свідомий вибір професії включає в себе: моральну готовність — усвідомлення сус- пільного й особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, здібності у праці, позитивне ставлення до різних видів праці; психологічну готовність — свідомий вибір професії відповідно до наявних здібностей та можливостей. Стан психоло- гічної готовності включає усвідомлення людиною своїх потреб, вимог суспільства, колек- тиву, поставлених цілей; прогнозування прояву своїх інтелектуальних, емоційних, моти- ваційних і вольових процесів, оцінку співвідношення своїх можливостей, рівня домагань і необхідності досягнення певного результату; практичну готовність — загальні та політех- нічні знання, загальнотрудові та спеціальні вміння й навички. На думку А.П. Фрадинської, компонентами готовності до свідомого вибору професії виступають: загальне позитивне ставлення до праці; знання певного кола професій, їхнього змісту, вимог, шляхів отримання професії та перспектив професійного росту; сформованість професійних інтересів; адекватна самооцінка; сформованість мотивацій- ної сфери; наявність спеціальних здібностей; практичний досвід; збалансованість інтер- есів, здібностей і нахилів, їх відповідність вимогам професії до особистості; відповідний стан здоров’я; сформованість моральних якостей, які відповідають вимогам професії; професійна придатність — сукупність психолого-педагогічних і психофізіологічних осо- бливостей людини, необхідних для досягнення задовільних з точки зору суспільства успі- хів у праці за наявності спеціальних знань, умінь і навичок, а також отримання власного задоволення від самого процесу праці3. Правильно обрати професію — значить знайти своє місце в житті, знайти головну справу свого життя, мати задоволення від своєї праці та приносити користь людям і сус- пільству. Легковажність і поспіх — неприйнятні, бо вони можуть зруйнувати всі життєві устремління. Люди, які обрали професію випадково, не маючи свідомого інтересу до май- бутньої праці, часто змінюють її, не доводять до кінця навчання у навчальних закладах. Інколи завершують, але не бажають працювати за набутою професією. Також дуже часто трапляються випадки, коли у виборі майбутньої професії людина керується бажанням наслідувати інших людей, бо про обрану спеціальність мають поверхові і значною мірою випадкові уявлення. В юридичній науці немає єдності щодо визначення терміна «професія». Фахівці трак- тують це поняття по-різному. Наприклад, згідно з визначенням Н. Кузьміної, «професія — це вид діяльності, що вимагає спеціальних знань, навичок, умінь, фахової освіти. Сформована професія — це об’єктивна реальність, пов’язана з наявністю в суспільстві кваліфікованих спеціалістів, що вміють продуктивно вирішувати певні завдання, розрахо- вані на задоволення потреб суспільства»4. На думку Е. Зеєра, професія — форма трудової діяльності, для виконання якої людина повинна володіти певними знаннями й навичка- ми, мати спеціальні здібності й розвинені професійно важливі якості5. У сучасному суспільстві професія — це вид діяльності, який вимагає спеціальних знань, умінь і навичок, спеціальної освіти. Поняття професії невід’ємно пов’язане з кате- горію діяльності, оскільки будь-яка професія реалізується в певному виді діяльності. Феномен діяльності присутній у всіх сферах людського життя. В.О. Лозовой, В.О. Рум’янцев, Л.В. Анучина та ін. виділяють такі ознаки професії: По-перше, професія є спільнотою людей, які займаються вирішенням близьких про- блем і мають приблизно однаковий образ життя, що визначається єдиною базовою систе- мою цінностей та характеризуються певною самосвідомістю, складом особистості. По-друге, професія є областю застосування сил щодо дослідження певного об’єкта дійсності, область, у якій людина виконує свої функції як суб’єкт праці, і яка створює йому умови для існування та розвитку. По-третє, професія є історично розвиваючою системою, яка змінюється відповідно змін культурно-історичного контексту. 324 Держава і право • Випуск 56 По-четверте, професія є областю самореалізації особистості, оскільки професійна діяльність не просто дає можливість виробляти якісь товари та послуги, але насамперед вона дозволяє людині реалізувати власний творчий потенціал і створює умови для його розвитку. По-п’яте, професія є реальністю, яка творчо формується самим суб’єктом праці. По-шосте, професія є певною діяльністю, роботою професіонала, тобто самим про- цесом реалізації трудових функцій6. За західною традицією, поняття «професія» (profession) використовується переважно щодо престижних занять у галузі медицини, права, архітектури. Розподіл людей за про- фесіями відбувся внаслідок ускладнення та диференціації праці7. І. Саражинська підтримала запропоноване Є. Климовим групування професій за предметом праці, тобто за тим, на що спрямована основна увага працівника, об’єднавши професії в п’ять типів: «людина — людина» — предметами праці є люди (юрист, лікар, учитель та ін.); «людина — техніка» — предмети праці: машини, прилади, апарати (водій, фотограф та ін.); «людина — природа» — предмети праці: земля, вода, рослини, тварини (геолог, кінолог, агроном та ін.); «людина — знакова система» — предмети праці: умовні знаки, формули, слова (економіст, програміст, математик, коректор); «людина — худож- ній образ» — предмети праці: художні образи, їхні елементи (художник, артист, ювелір, маляр)8. 1 листопада 2010 р. набрав чинності новий Державний класифікатор професій9. Він становить систематизовані переліки робіт і професій, які використовуються на виробни- цтві; є складовою державної системи класифікації й кодування техніко-економічної й соціальної інформації. Класифікатор передбачає такі види класифікації професій: 1) зако- нодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі); 2) професіонали; 3) фахівці; 4) технічні службовці; 5) працівники сфери торгівлі та послуг; 6) кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства; 7) кваліфі- ковані робітники з інструментом; 8) робітники з обслуговування, експлуатації та контро- лювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин; 9) найпростіші професії. Записи про роботу працівників на підприємствах, в установах, організаціях повинні вноситися в трудові книжки відповідно до професійних назв, вказаних у Класифікаторі. Від цих назв можуть утворюватися похідні назви робіт і посад шляхом додавання уточню- ючих слів. Примітною є та обставина, що в цьому Класифікаторі вихідним терміном при характеристиці такого ключового поняття як «професія» є власне поняття «робота». Робота характеризується як певні завдання й обов’язки, що виконані, виконуються чи повинні виконуватися однією особою. Кваліфікація ж — це здатність виконувати завдан- ня й обов’язки певної роботи. У дипломі спеціаліста (молодшого спеціаліста) чи в іншому документі про професійну підготовку, згідно Класифікатора професій, кваліфікація визначається назвою професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар стенографіст- ка й та ін.). А професія — розглядається вже як здатність виконувати подібні роботи, що потребують від особи певної кваліфікації10. Саме Класифікатор професій містить тільки перелік усіх професій, які є в Україні, але не встановлює їхніх кваліфікаційних характеристик. Довідник кваліфікаційних характе- ристик професій працівників є ще одним важливим нормативним документом, який визначає характеристику професій, зазначених у Класифікаторі. Він структурно склада- ється з 90-та окремих випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт. Кожен випуск або розділ випуску містить обов’язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за Класифікатором професій, а саме: «Керівники», «Професіонали», «Фахівці», «Технічні службовці», «Робітники». 325Юридичні і політичні науки Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Спеціалізація», «Приклади робіт». Розділ «Завдання та обов’язки» подає опис робіт, властивих для даної професії. Розділ «Повинен знати» — містить описи знань, умінь, навичок, методів і прийомів без- печного виконання робіт, засвоєння й застосування яких є обов’язковим. У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначений рівень спеціальної підготовки працівника, який необхідний для виконання покладених на нього обов’язків, і вимоги до стажу роботи. Розділ «Спеціалізація» подає дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галу- зеву належність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інстру- менти, які вказують на особливості застосування професії. У розділі «Приклади робіт» наводяться назви робіт і пов’язаних із ними машин і устаткування, безпечних і нешкідли- вих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів. Варто також зазначити, що поняття «професія» тісно пов’язане з професіоналізмом. Як зазначає В.М. Олуйко, професіоналізм — це оволодіння основами й глибинами якої- небудь професії. Професіоналізм проявляється в умінні застосовувати різні гнучкі, елас- тичні, що відповідають ситуації та конкретним обставинам, методи, засоби, прийоми діяльності. Професіоналізм будь-якого виду діяльності виявляється в тому, що професія стає способом життя людини, її головною життєвою потребою11. А.М. Слюсар зазначає, що професія відображає родовий або галузевий поділ праці й характеризує широку сферу діяльності, в якій працівник може застосовувати свої трудові здібності12. Таким чином, професія відіграє вагому роль в житті кожної людини. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. 1. Ващук О.М., Ховрич М.О. Проблеми свідомого вибору навчального закладу та про- фесії абітурієнтами шкіл міста [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/ped/ 2010_80/Vashchuck.pdf 2. Корсун С.І. Проблеми про- фесійної орієнтації підлітків // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПНУ. — Проблеми загальної та педагогічної психології. — Т. XII. — Ч. 7 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pzpp/2010_12_7/261-269. pdf 3. Фрадинська А.П. Свідомий вибір професії як головна проблема сучасної молоді [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Znpkhist/2010_2/10fappsm.pdf 4. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности препода- вателя и мастера производственного обучения профтехучилища. — М.: Высш. шк., 1989. — С. 25. 5. Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования: Учебн. пособ. — М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2003. — С. 112. 6. Еволюція етносу юриста в Україні (історичний та соціально- психологічний нарис) / В.О. Лозовой, В.О. Рум’янцев, Л.В. Анучина та ін.; За ред. В.О. Лозового та В.О. Рум’янцева. — Х.: Право, 2011. — С. 248, 249. 7. Енциклопедія освіти / Гол. ред. В.Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 739. 8. Саражинська І. До про- блеми формування моделі фахівця правоохоронної сфери [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pippo/2009_1/Sarajynskaya.htm 9. Про затвердження Класифікатора професій ДК 003:2010: наказ Держкому України з питань техн. регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 р., №327 [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/nuclear/uk/index. 10. Лавріненко О.В. Трудова функція працівника як обов’язкова умова трудового договору: теоретико-при- кладні аспекти та шляхи вдосконалення загального й спеціального законодавства України про працю // Форум права. — 2009. — №1. — С. 320-322. 11. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку. — Хмельницький: Вид-во 326 Держава і право • Випуск 56 ХУУП, 2005. — С. 182. 12. Слюсар А.М. Трудова функція керівника підприємства // Проблеми законності. — 2010. — №107. — С. 79.

Професія як елемент трудової функції працівника

Репозитарії

Схожі ресурси