Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону.
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64434 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64434 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-644342014-06-16T03:02:38Z Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії Кривоглава, М.З. Політичні науки Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону. Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона. Prospects for competition and cooperation in Central Asia of the major geopolitical players and region states are analyzed. 2011 Article Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64434 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Кривоглава, М.З. Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії Держава і право |
description |
Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону. |
format |
Article |
author |
Кривоглава, М.З. |
author_facet |
Кривоглава, М.З. |
author_sort |
Кривоглава, М.З. |
title |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
title_short |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
title_full |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
title_fullStr |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
title_full_unstemmed |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
title_sort |
центральна азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64434 |
citation_txt |
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT krivoglavamz centralʹnaazíââkzonaperetinuínteresívkonkuruûčihderžavperspektivisupernictvatavzaêmodíí |
first_indexed |
2025-07-05T15:06:03Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:06:03Z |
_version_ |
1836819901749133312 |
fulltext |
739Юридичні і політичні науки
М. З. КРИВОГЛАВА
ЦЕНТРАЛЬНААЗІЯЯКЗОНАПЕРЕТИНУІНТЕРЕСІВ
КОНКУРУЮЧИХДЕРЖАВ:ПЕРСПЕКТИВИСУПЕРНИЦТВАТА
ВЗАЄМОДІЇ
Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних
геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону.
Ключовіслова: міжнародна політика, геополітичні інтереси.
Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной
Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона.
Ключевыеслова: международная политика, геополитические интересы.
Prospects for competition and cooperation in Central Asia of the major geopolitical play
ers and region states are analyzed.
Keywords:international politics, geopolitical interests.
Останнімчасомзростає інтерессвітовоїнаукидорегіонуЦентральноїАзії,
якийперебуваєнаперетинігеополітичнихінтересівпровіднихсвітовихакторів
–Китаю,Росії,США,щопрагнутьзабезпечитисобідоступдоресурсівтаінфра-
структурирегіону.
Слідвідзначити,щовсучаснійсвітовійнауковійдумці існуютьдваосновні
підходидовизначеннямежрегіонуЦентральноїАзії.Російськідослідникипере-
важно називаютьЦентральноюАзією колишні радянські середньоазійські рес-
публіки (Киргизію,Таджикистан,Туркменію іУзбекистан), а такожКазахстан.
Західніждослідникипереважноспираютьсянаширшевизначенням,заякимдо
ЦентральноїАзії,окрімназванихп’ятиколишніхрадянськихреспублік,входять:
Афганістан,Монголія,ЗахіднийКитай,Пенджаб,північІндії,північПакистану,
північний схід Ірану, райони азійської Росії південніше Тайги1. Значна увагу
регіонуЦентральноїАзіїостаннімирокамиприділяєтьсяупрацяхрядуросійських
дослідників:Є.Бажанов,К.Гаджиєв,В.Грунін,В.Гусейнов,А.Гушер, І.Звя-
гельська,Л.вашов,Є.Кузьмін,К.Кулматов,А.Куртов,М.Наринський,A.Лібман,
А.Мальгін,Д.Малишев,М.Панарін,О.Резникова,К.Сироєжкін,В.Умов,А.
Уткін,А.Шутов.
Аналізують проблематику власного регіону дослідники з пострадянських
державЦентральноїАзії:А.Джекшенкулов,М.Єсенов,У.Касенов,С.Кушкум-
баєв,Д.Кидирбекулі,М.Лаумулін,М.Омаров,В.Парамонов,С.Шарапова.Різні
аспектипроблематикиЦентральноїАзіїрозглядаютьтакізахіднідослідники,як
Л.Беддоес,З.Бжезінський,С.Бланк,П.Гоббл,А.Джаффе,А.Коен,Р.Легволд,
М.Манденблаум,Р.Менон,О.Олікер,М.Олкотт,Б.Румер,П.Рутланд,Ф.Стар,
Г. Фуллер, М.Шплехер. Серед українських дослідників проблематику регіону
вивчають:Б.Гончар,А.Гончарук,О.Гончаренко,Д.Дорофеєв,Є.Камінський,
Б.Канцелярук,С.Кравченко,П.Ленський,О.Маначинський,Б.Парахонський,
О.Сенченко,А.Соболєв,І.Ткаченко,С.Толстов,С.Федуняк,С.Юрченкотаін.
Водночас,проблематикаЦентральноїАзіїпотребуєподальшогодослідження,
адже посилену увагу науковців регіон привернув переважно після розпаду
Радянського Союзу і посилення геополітичної боротьби провідних світових
акторівзавстановленнятутсвоговпливу.
Актуальні такідослідження ідляУкраїни, яка зацікавленапосилювати зов-
740 Держава і право • Випуск 54
нішнівідносиниізцименергетичнобагатимрегіономіпотенційнопривабливим
ринкомдляукраїнських товарів.ОстаннімчасомофіційнийКиївдещовтратив
ініціативу у взаємовідносинах із країнами регіону, зокремащодо енергетичних
проектів,ГУУАМ(доскладуякоговходивУзбекистан).Посиленняцентрально-
азійського зовнішньополітичного вектораУкраїни вимагає глибокого наукового
знанняякпросамрегіон,такіпрогеополітичнесуперництвонавколонього.
БагатанаресурсиЦентральнаАзіяєважливоюскладовоюенергетичноїбез-
пеки Китаю, каспійської енергетичної гри, політики конкуренції і поширення
свого впливу на регіон з боку Росії і США.ПротеЦентральнаАзія є не лише
економічно привабливим регіоном, а й транзитною територією для тероризму,
релігійногоекстремізмуіміжнародногонаркотрафіку.Багатстворесурсівзаохочує
суперництвоключовихсвітовихгравцівзадоступдоних,утойжечастакіризики,
яктероризмінаркотрафікзмушуютьКитай,РосіюіСШАспівпрацювати.
СучаснастратегіяКитающодоЦентральноїАзіївиникланапочатку1990-х
років ібазуєтьсянайого інтересівдиверсифікації ірозширенніканалівпоста-
чання енергоносіїв. Динамічний розвиток китайської економіки потребує все
більшеібільшенафтиігазу,ажорсткаціноваполітикаРосіїпідштовхуєПекін
шукатиможливостікупуватиенергоносії занижчимицінами.Крімтого,Китай
поширюєнаЦентральноазійськікраїнисвоютрадиційнуполітикумирноїеконо-
мічноїекспансії,вжепродемонстрованоївкраїнахАфрикитаАзії.Пекіннарощує
своюрегіональнуприсутність,купуючиенергетичнійінфраструктурніактивиі
надаючипозикибезполітичнихзобов’язань.Наприклад,нещодавноКитайпого-
дивсянадатиКазахстанупозикуврозмірі10мільярдівдоларівСШАдлярозвит-
кунафтогазовоїгалузікраїни.ТакожПекінуклавряддвосторонніхугодзДушан-
бе, Ташкентом, Алмати і Бішкеком. Наприклад, у Таджикистані Китай бере
участь в розвитку алюмінієвої промисловості, в Казахстані уклав угоду з
«КазМунайГазом» і «КазАтомПромом»2. Китай також зацікавлений у забезпе-
ченні стабільності в регіоні, який прилягає до його кордонів, проте суттєвих
регіональнихініціативубезпековійівійськовійсферіпокищонереалізував.
Із найсильніших світових акторів Росія має найбільше інтересів у регіоні
ЦентральноїАзії–політичних,економічних,безпекових.Одразужпіслярозпаду
СРСРМосквавжиларядзаходівзметоюневтратитивпливнарегіон.Дляцього
колишнімсуредньоазійськимреспублікамбулозапропонованоінтеграційніпро-
цесиврамкахСпівдружностінезалежнихдержав,Договорупроколективнубез-
пеку,анещодавно– ініціативаЄвразійськогоСоюзу.Окрімпрагненнязберегти
вплив, наміриМоскви залишити своювійськовуприсутність в регіонівмалий
об’єктивні причини, зокрема, вірогідність поширення релігійного та етнічного
екстремізму, а також організованої міжнародної злочинності (особливо нарко-
трафік і торгівля зброєю). У 1992-1994 рр. Росія підписала із Киргизстаном і
Таджикистаномугоди,якінелишедавалиїйможливістьтриматизначнівійськові
контингенти у цих країнах, а й забезпечували проходження військової служби
громадянами Киргизстану в прикордонних військах Росії. Не маючи власних
потужнихзбройнихсил,пострадянськікраїнирегіонуоб’єктивнозацікавленіу
російській військовій присутності, яка убезпечує їх від ймовірних вторгнень
збройнихугрупованьісламістівзАфганістану.Впитанняхекономічноїспівпраці
Росія ставилаперед середньоазійськимикраїнамидоситьжорсткі умови, кори-
стуючись монополією на транзит їх енергоносіїв в європейському напрямку3.
Одночасно,такимчиномРосіяпозбавляєйУкраїнуможливостідиверсифікувати
джерелаотриманнянафтийгазузарахунокпрямихугодізТуркменистаном.
Росія,якіКитай,такожстимулюєпроникненнясвогобізнесувключовігалузі
економікимолодихсередньоазійськихкраїн,особливовбанківську,енергетичну
741Юридичні і політичні науки
івидобувнугалузі.Немаючиможливостейсамостійноскупитивсісфериеконо-
мікиколишніхреспублік,Росіятакожнамагаєтьсявиступатипосередникомдля
співпраціцихкраїн із зарубіжнимипартнерами,пропонуючироль гарантаста-
більності та безпеки в регіоні4. Посилення курсу Росії на інтеграцію із
середньоазійськимикраїнамиособливоактивізувалосяв2010-2011рр.узв’язку
з ініціативами створення Євразійського Союзу. Цю ідею нинішній прем’єр-
міністрРосіїВ.Путінвизначивякоднезголовнихсвоїхзавданьвразіімовірного
обраннянапосадупрезидентаРосіїв2012р.
Особливості зовнішньої політики США щодо Центральної Азії зумовлені
тим, що, на відміну від Росії і Китаю, США мають тут менше безпосередніх
економічних інтересів, насамперед зосередившись на питаннях безпеки. Після
терактів11вересня2001р.Росія,КиргизіяіТаджикистансталиважливимипарт-
нерамиСШАвїхопераціївАфганістані.Цікраїнидалидозвілнавикористання
свогоповітряногопростору,авКиргизіїіТаджикистанібулорозміщеноамери-
канськівійськовіконтингенти.
США також намагаються використовувати економічні важелі для реалізації
своїхполітичнихінтересів,зокрема,ослабленнявпливуРосіїнакраїнирегіону.
Так,СШАнелишеєоднимізнайбільшихінвесторіввекономікуКазахстану,але
йвиявилинадзвичайнуполітичнуактивністьупідтримцікаспійськихенергетич-
нихпроектів,будівництванафтопроводуБаку-ДжейханвобхідтериторіїРосії.
Слідвідзначити,щопострадянськісередньоазійськікраїни–КазахстанКир-
гизія,Таджикистан,Туркменістан іУзбекистантакожпросувалинизкувласних
ініціативщодопосиленняінтеграції.Так,угрудні1991р.Туркменістанвисунув
ідеюстворенняКонфедерації центральноазіатськихдержав, яка, проте, не була
реалізована.У січні 1993 р. уТашкенті на зустрічі глав держав та урядів було
заявлено про намір регіональної інтеграції країн Центральної Азії з огляду на
спільністьряду інтересів:питаннябезпеки,проблемиАралу, кризавТаджики-
станітощо.
Усічні1994р.міжУзбекистаномтаКазахстаномбулопідписанодоговірпро
утворенняєдиногоекономічногопростору,депередбачалосявільнепереміщення
товарівтапослуг,капіталів,робочоїсили,проведенняузгодженоїкредитно-роз-
рахункової,бюджетної,податкової,цінової,митноїтавалютноїполітики.Уквітні
тогожрокубулодосягнутодомовленостіщодостворенняспільногоринкуКазах-
стану,УзбекистанутаКиргизстанутаформуваннякоординаційнихорганів.Авже
влипнінанарадікерівниківтрьохкраїнвАлматибулоухваленорішеннящодо
утворення Міждержавної Ради як вищого органу цього Економічного союзу;
відповіднуугодубулопідписано в лютому1995р.Ужовтні 1994р. керівники
Казахстану, Узбекистану та Киргизстану ухвалили Програму інтеграції різних
галузейпромисловості,ауквітні1995р.булозатвердженопрограмуекономічної
інтеграції на період до 2000 р. У 1997 р. до Економічного союзу приєднався
Таджикистан5.
Важливим чинником розвитку регіонального співробітництва стали пошуки
шляхівствореннясистемитрансазіатськоїтранспортноїмережі,якадалабкраїнам
регіону можливість стати з’єднувальною ланкою між Європою та Азією. Крім
того, середньоазійські країни активно шукали можливості транспортувати свої
енергоносіїбезнав’язливогоіненадтоекономічновигідногопосередництваРосії.
ОднимізнайважливішихчинниківспівробітництвавЦентральнійАзіїстала
діяльністьШанхайської організації співробітництва. Ця міжурядова організація
буластворенавчервні2001р.уШанхаї.Доїїскладувходятьшістькраїн-членів:
Китай,Росія,Казахстан,Киргизія,Таджикистан,Узбекистан.Штаб-квартираорга-
742 Держава і право • Випуск 54
нізаціїзнаходитьсявПекіні.ЩечотирикраїнимаютьвШОСстатусспостерігачів
(Індія,Іран,Монголія,Пакистан),насаммітиШОСтакожотримувализапрошення
лідери Афганістану, Білорусі, США, Шрі-Ланки. СтвореннюШОС передувало
неформальне об’єднання «Шанхайська п’ятірка», що утворилося внаслідок
підписанняКитаєм,Росією,Казахстаном,КиргизієюіТаджикистаномв1996р.в
Шанхаї «Угоди про зміцнення довіри у військовій області в районі кордону».
Зближення країн диктувалося загрозою безпеки їх прикордонним територіям з
бокуАфганістану,дейшлагромадянськавійна.Сфериспівпрацібулорозширено
наподальшихсаммітахвАлмати(1998р.),Бішкеку(1999р.),Душанбе(2000р.).
У червні 2001 р. уШанхаї відбуласяшоста зустріч «Шанхайської п’ятірки» на
вищому рівні, на якій до організації в якості рівноправного члена приєднався
Узбекистан.УприйнятійДеклараціїосновнимицілямиШОСпроголошувалися:
підтримкаізабезпеченнямиру,безпекиістабільностіврегіоні;розвитокспівро-
бітництвавполітичній,торгово-економічній,науково-технічній,культурній,освіт-
ній, енергетичній, транспортній, екологічнійй іншій сферах.Такожбулопідпи-
саноКонвенціюпроборотьбузтероризмом,сепаратизмомйекстремізмом.
У червні 2002 р. у Санкт-Петербурзі на зустрічі лідерів країн ШОС була
підписанаХартія,якавизначиламету,принципи,структуруорганізації,атакож
напрямки співробітництва. У травні 2003 р. в Москві відбулася третя зустріч
країн-учасницьШОСуверхах,запідсумкамирішеньякоївсічні2004р.уПекіні
було відкрито Секретаріат ШОС. У червні 2004 р. під час самміту ШОС в
Ташкенті розпочала роботу Регіональна антитерористична структура ШОС
(РАТС). На подальших щорічних саммітах ШОС (останній на даний момент
пройшов у червні 2011 р. в Астані) приймалися рішення про поглиблення
співпраціврізнихсферах.
ВищиморганомШОСєРадаглавдержав,якавизначаєпріоритетиівиробляє
основні напрямки діяльностіОрганізації. Рада збирається на чергові засідання
один раз на рік, головування здійснює глава держави – організатора чергового
засідання. Рада глав урядів ШОС приймає бюджет Організації, розглядає і
вирішуєосновніпитання,щовідносятьсядоконкретних,особливоекономічних
сфер взаємодії. Рада міністрів закордонних справ ШОС розглядає питання
поточної діяльності Організації, підготовки засідання Ради глав держав і
проведення консультацій у рамках Організації по міжнародних проблемах.
ПостійнодіючимадміністративниморганомШОСєСекретаріат.
Отже, регіонЦентральноїАзії став зоноюперетину інтересів конкуруючих
великих світових держав завдяки своїм геополітичним особливостям, перш за
все,багатимзапасамсировини(особливоенергоносіїв),атакожсвоємувійсько-
во-стратегічному значенню (це переконливо продемонструвала афганська кам-
паніяСША).
ІнтересиКитаю, Росії таСШАв регіоні мають як різноспрямований, так і
об’єднуючийпотенціал,щопризводитьдоодночасного існуванняпротилежних
тенденцій суперництва і співпраці. Суперництво переважно стосується еконо-
мічної сфери і військово-політичної присутності (у т.ч. розміщення військових
баз).Співпрацяжпереважнобудуєтьсянавколобезпековихпитань,щозачіпають
інтереси всього світу: боротьба з тероризмом та релігійно-етнічним екстре-
мізмом,атакожізпоширеннямнаркотиків.
1.Rywkin M.WhatIsCentralAsiatoUs?//AmericanForeignPolicyInterests.–Volume
33,Number5,2011.–P.222-229.2.Макаренко Т.ЦентральнаАзія:дезіткнулисясила,
політика і економіка //НАТОревю.–2009.–Вип.7 [Електроннийресурс]. –Режим
743Юридичні і політичні науки
доступу: http://www.nato.int/docu/review/2009/Asia/central_asian_geopolitics/UK/ index.
htm3.Ткаченко І.ЦентральнаАзіяякзонаперетинуінтересівконкуруючихдержав//
Політичнийменеджмент. – 2004. –№5(8). –C.114-121.4.Шарапова С. Треугольник
США–ЗападнаяЕвропа–РоссияиЦентральнаАзия//ЦентральнаяАзияиКавказ.–
2003.–№1(25).–С.93-99.5.Центральна Азія:геостратегічнийаналізтаперспективні
можливостідляУкраїни/Б.О.Парахонськийтаін.;АдміністраціяПрезидентаУкраїни,
Національнийін-тстратегічнихдосліджень.–К.:НІСД,2001.–148с.
|